Архівна україніка у Німеччині

ПІВДЕННА ЗОНА

Мюнхен

Столиця Баварії - один з найважливіших центрів славістичних досліджень у Німеччини і в західній Європі. Багату джерельну базу (три потужні архівосховища), про які мова піде нижче³⁵, плідно використовують науково-дослідницькі установи, наприклад, Мюнхенський університет, Український вільний університет³⁶ та ін.

Серед багатих матеріалів державного архіву головну цінність складають ті, що входять до зовнішньополітичного фонду - "Зовнішнього архіву баварських курфюстів" ("Kurbayeren Äuberes Archiv"). Це окремий фонд (№ 39), що поділяється на ряд відділів відповідно до кількості країн, з якими Баварія підтримувала дипломатичні контакти. Для нас найбільше значення мають відділи 39.7. ("Польська кореспонденція") і 39.8. ("Московська кореспонденція"). У першому з них налічується 11 великих справ номерами 4410-4420, де вміщено матеріали дипломатичного листування Польщі з Баварією та "Священною Римською імперією" за 1553-1587 рр. Основна частина цих джерел стосується польської королеви Катери (баварської принцеси), висвітлює історію шлюбу польського короля Сигизмунда-Августа з сестрою австрійського імператора Максиміліана VI розповідає про обрання королем Речі Посполитої Генріха Валуа і втечу останнього до Франції по смерті його брата, французького короля Карпа IX; обрання королем Речі Посполитої Стефана Багорія тощо. Є дані щодо дипломатичних зносин Баварії, Австрії, Польщі з Росією.

У відділі 39.8. зберігаються лише три великі за обсягом справи. У першій з них (4423) містяться матеріали про стосунки між Москвою та Віднем з приводу турецьких справ 1548 р.; у другій (4424) - матеріали "про жорстокість і тиранію правління московського князя Василія (III)", про війни між Московією, Туреччиною, Кримським ханством і Польсько-литовською державою, щоденники посла Кобленца. Нарешті, у третій справі (4425) знаходимо джерела, що висвітлюють початковий період Лівонської війни (1560 р.)

Документи з історії України та інших східноєвропейських країн можна знайти і в інших відділах фонду № 39. Так, у відділі 9 є "Чеська кореспонденція", 10 - "Імперська кореспонденція" (1480-1620рр.); 11-"Австрійська кореспонденція" (кінець XV - початок XVI ст.); 12 -"Турецька кореспонденція" (1446-1593 рр., справи 2154-2171); 15 - "Шведська кореспонденція" (1614-1647 рр., справи 2187-2189). Матеріали відділу 16 стосуються історії Тридцятилітньої війни. Серед багатьох справ цього відділу (2224-3041) варто згадати справу 2224, документи якої висвітлюють боротьбу проти агресії Османської імперії.

Низка справ фонду "Чорні скриньки" ("Kasten Schwarz" уміщує матеріали з військово-політичної історії Речі Посполитої, України Білорусії та Росії.

Особливе значення має фамільний архів правлячої династії Вітельсбахів за 1583-1761 рр.³⁷ Його джерела розповідають про організації боротьби з агресією Османської імперії, у зв'язку з чим нерідко згадуються запорожці, події в Україні (справа 1009, 1667 р.), в них відбиваються події переважно другої половини XVII - початку XVIII ст. (справи 222, 996, 1002, 1003-1011, 1013, 1034, 1036 та ін.). Звичайно, тут міститься велика кількість цінної інформації про політичну ситуацію у Речі Посполитій, Росії, Молдавії та інших країнах, є згадки про відому місію до Польщі австрійського посла Лізолі (1000) 1657 р., про події у Львові та Перемишлі (4410), події в Росії (4423).

В одному комплексі з держархівом знаходиться й приватний архів, в якому також зберігаються цінні матеріали. На жаль, ознайомитися з його зібраннями не довелося, оскільки для цього треба мати дозвіл власників конкретних фондів.

Важливі зібрання містяться у Баварській державній бібліотеці (БДБ), що має відділи рукописів, стародруків та картографічний. Ці колекції започатковані ще у 1558, коли була заснована бібліотека при дворі баварського князя Альбрехта В Вітельсбаха. Да її складу увійшло також зібрання банкірського роду Фуггерів та частина бібліотеки видатного німецького гуманіста Гартмана Шеделя (1440-1514 рр.), який у своїй друкованій хроніці 1493 р. подав цікаві відомості про Україну³⁸. Пізніше до складу БДБ увійшла багата Мангаймська бібліотека, що належала пфальцькій династії Вітельсбахів, а після секуляризації у XVIII ст. католицьких монастирів у Південній Баварії - і книгозбірні останніх. Нині БДБ має потужні зібрання рукописів, стародруків і карт. Зокрема, рукописів ХVІ-ХVІІІ ст. налічується близько 40 тис., у тому числі 19 тис. латиномовних, 8 тис. німецькомовних, 800 - французьких, 620 грецьких, 500 - італійських, 500 - єврейських і т. ін.³⁹. Кількість документів цього періоду сягає 95 тис., а карт (починаючи з XIII ст.) - 136 тис. аркушів.

Особливу цінність становлять кілька десятків рукописів слов'янськими мовами⁴⁰. Серед них, наприклад, болгарське євангеліє, писане церковнослов'янською мовою наприкінці XV ст. (Slav. 1), польськомовний інвентар колекції монет князя Криштофа Радзивилла 1631 р. (Slav. 2), копія з якого була знята ще 1840 р. відомими польським археографом Едвардом Рачинським; список "Історії іудейської війни" Й. Флавія, писаний церковнослов'янською мовою у XVI ст. (Slav. 3), болгарський псалтир XIV ст., який вивчав російський дослідник Куторга у Петербурзі 1834 р. (Slav. 4), служебник, писаний церковнослов'янською мовою у XV ст. (Slav. 5), дві слов'янські граматики XVII ст. писані в Іллірії (Slav. 7, 8), копія російської книги, друкованої у Петербурзі 1715 р., що була присвячена військовим справам (Slav. 9), польський рукопис 1677 р. з бібліотеки Терези Кунігунди, аварської електорки, дочки короля Речі Посполитої Яна III Собеського (Slav. 10), дві граматики XVI ст., причому одна датована 1570 р. (Slav. 11,12) тексти античних авторів, перекладені церковнослов'янською мовою (Slav. 14) і т.д. На цьому фоні вирізнюється псалтир XVI ст. (Slav. 5) церковнослов'янська мова якого має ознаки української, і особливо невелика "Космограф" (Slav. 13), уміщена на 130 аркушах в 16°. Вона походить з бібліотеки Д. Захарія Конрада з Уфербаху. Серед описів європейських країн характеристика деяких регіонів України, котрі варто запитувати:

Волиния

Волиния земля зело плодовита, всякие вещи к житию подобающие, и городков й посадов множество.

Подолская

Подолская земля такого ж плодовита, между множество, город началной Каменец.

Руская

Руская земля богата конми, животиною, мягкою рухлядю; мед пьют а виноградния вина из Угорской й з Волоской земли привозят. Город началный Львов" (арк.99зв.-100зв.).

У творі наводиться й опис Московської держави (арк.104зв.) і Кримського ханства ("Тартария") (арк.109-110), Туреччини (арк.112-115) та ін.

Серед інших рукописів, писаних неслов'янськими мовами, привертає увагу псалтир 1694 р. (Іn. 8°), який походив з бібліотеки оо.кармелітів. Його написав на львівській мові пастор Діви Марії Йоган Гартман з "Дерптського дістрикту" (God. Livo-esthonicus 1, № 1139).

Серед численних французьких рукописів нашу увагу привернули джерела (щоденники, реляції), що писалися французькими послами до Османської імперії у 1571-1575 рр. (Fr. 1267-1269, 1640 р., Fr.1264, 1661. 1671 рр.,Fr.1270-1271), а також справи 1271-1279, 1283-1287 та деякі інші.

Унікальним є тритомний альбом невідомого італійського художника середини XVII ст., створений під час перебування його автора в Османськії імперії. Кольорові малюнки супроводжуються стислим коментарем італійською мовою. Рукопис має подвійну сигнатуру, він належить де зібрання італомовних рукописів і до іконографічної колекції (It. 451 ті Iconogr. 352-354).

Перед читачем розгортається панорама життя Османської імперії, представленої портретами та зображенням людей різних народів та соціальних верств, починаючи з найвищих осіб (султан, великий візир, яничарага, капудан-ага). Бачимо тут сейменів і сипахів, турецьких жінок" перукарів, торговців тощо. Змалював автор іранського шаха, представники тих народів, що перебували під турецькою владою, або ж проживали? сусідніх державах: болгар, вірменів, грузинів, євреїв, мінгрелів, черкеси татар (кримських) та ін. У другому томі (Iconogr. 353) бачимо малюнок що зображує кримського хана на коні. На ханові червоний каптан і зелена шапка. Знаходимо зображення нурадин-султана, кримського мурзи, простих татар і ногайців, причому мурза одягнений у темножовтий каптан та синю шапку, а рядовий татарин у темний каптан, або кожух, і червону шапку. За плечима у татарина висить сагайдак (додатки № 2-4). У відповідному коментарі автор подає дані з історії Кримського ханства, згадує про Бахчисарай, Кафу, о.Родос, традиційне місце заслання султаном кримських ханів. Є повідомлення про легендарного Чеха і Леха, запозичене, очевидно, з польських хронік. Нарешті, слід вказати і на унікальний малюнок людини, посадженої "на палю" (іconogr. 354, арк.102-103). Характерний "оселедець" на голові дозволяє припустити, що це полонений турками - запорозький козак, страчуваний таким жорстоким способом (див. додаток № 5). До цього альбому тематично близький опис Стамбула 1626 р., де згадуються найважливіші райони даного міста та споруди (іt. 333). Варто зазначити рукопис, в якому вміщені карти Європи та Близького Сходу (Iconogr. 136). Важливу інформацію можна знайти, звичайно, і в німецькомовних рукописах. Вкажемо лише на два рукописи, стислі відомості щодо яких подаються у каталозі Й. А. Шмельцера⁴¹. Один з них (4003) уміщує опис Речі Посполитої (1753 р.) якогось Ремерна, другий (3998) - твір "розмови про розділ Польщі 1775 р.".

Результати наших пошуків у БДБ переконують, що найважливіші джерела з історії України ХVІ-ХVІІІ ст. відклалися в італомовних рукописах. Річ у тім, що через Мюнхен нерідко посилали свої звіти і реляції папські нунції у Польщі, а тут з них часом знімали копії. Ось, наприклад, збірник іі.90, в якому зберігаються реляції та інші документи ХІV-ХVІ ст. про події у Східній Європі (Україна, Білорусія, Росія, Литва, Польща, Молдавія, Османська імперія). В інших збірниках знаходимо реляції нунціїв Марескоті, Відоні, Тореса та ін. Так, у збірнику it.75, окрім нунціівських донесень, бачимо документи з історії Білорусії, Литви, Латвії, Московської держави і, звичайно, України. Найважливішими з цих документів є листи (в італійському та латинському перекладах) гетьмана України Петра Дорошенка та відповідь йому польського короля Михайла Вишневецького часів Острозької комісії (1669-1670 рр.); матеріали останньої: текст Зборівського миру 1649 р. та Гадяцького пакту 1658 р.* Тут є матеріали, що стосуються православної та уніатської ієрархії в Україні (арк.242-244), вірменської общини у Львові (наприклад, про єпископа Торосовича у 1668-1670 рр., єзуїтський колегіум у Вільнюсі, арк.280-283), молдавських справ тощо. Збірник 483 містить у собі "Розгорнуту реляцію..." (BREVE RELATIONE…) 1669 р. нунція Відоні, в якій списуються справи вірменської общини у Львові та Молдавії. Поміж Донесень Відоні та Марескоті 1659-1668 рр. знаходимо опис польської монети тощо. Викликають значний інтерес невідомі списки реляції Дж. Ліпомано венеціанському сенату⁴² про Річ Посполиту з розгорнутим описом України 1573 р. (іт.4, с.249-270), опис Московії (с.277-292). Див. інші варіанти описів Речі Посполитої Ліпомано (іt.105, арк. 16-49; іt.48, арк. 1-29). Тут же вміщено лист з Риги від 22 березня 1582 р., в якому описуються події Лівонської війни (с.271-275), відому реляцію французького посла до Туреччини 1561 р. Г. Мішеле (арк.24-77).

Важливим є збірник It. 189, де містяться рукописні і друковані джепв ХVІ-ХVІІІ ст. про елекцію Генріха Валуа 1573 р., спільну відсіч українсько-польських військ ногайським ордам, що вторглися в Україну 1б29 (арк.337-354) тощо. Є тут і опис Речі Посполитої 1624 р., в якому розповідається про запорожців (арк.30, 355-356), екстракт листа гетьмана Правобережної України Куницького, який 1683 р. вчинив вдалий напад Білгород-Дністровський (Акерман), Тягиню та інші міста (арк.364-370) збірнику подається рукописний варіант історичної брошури про напад козаків на ординців, що була видана у Кракові 15 січня 1683 р. на основі листа Куницького (арк.370-275зв.) У наступному збірнику XVIII ст бібліотеки Аделаїди (іt.43) розповідається про Визвольну війну українського народу середини XVII ст., її вождя Богдана Хмельницького "гетьмана козацької нації і нового князя України" (арк.550). Тут згадується і Тиміш Хмельницький, цар Олексій Михайлович, події в інших країнах Європи, наприклад, в Англії, йдеться про вождя Англійської революції О. Кромвеля, про турецького султана Ібрагіма (арк.588). Збірник її. 76 містить у собі листи кардинала Мазаріні 1649 р., в тому числі й чотири листи до короля Речі Посполитої Яна Казимира (квітень-травень 1649р.), коронного канцлера Єжі Осолінського, посла Франції до Польщі Арпажона та ін. Зазначимо, що частина листів Мазаріні до польських правителів часів Визвольної війни вже опублікована (Документы об освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. К., 1965), а листи, що містяться у збірнику Іt.76, певною мірою доповнюють публікацію. Листи власне Яна Казимира, адресовані насамперед австрійському імператорові Леопольду, складають зміст окремого збірника (іт.86), як і листи різних осіб до Є. Любомирського за 1665 р. (іt.85). Назвемо ще кілька рукописних збірників. Один з них (іt.107) присвячений відносинам Речі Посполитої з Османською імперією у середині XVI ст., але тут йдеться про Кримське ханство, Молдавію, Московську державу. Другий збірник (іt.483) присвячено опису речі Посполитої (1669 р.), третій - (іt.233) - містить у собі список праці італійського гуманіста Дж. Ботеро про державу. До складу інших збірників входять історичні та історико-географічні твори: італійська космографія XVII ст. (іt.213) та "Історія", написана 1802 р. - (іt.817).

Чимало важливих відомостей про Україну 1684-1691 рр. є у майже 30 збірниках дипломатичних донесень із Стамбула, писаних можливо представниками венеціанського уряду (Іt.269-298). Ці донесення, писані каліграфічним почерком італійською мовою, детально переказують новини, що надходили до Стамбула. Кожен уміщує по 10-15 листків-донесень, у яких розповідається про Україну, насамперед про Кримські походи 1687 і 1689 рр., напади козацьких "чайок" на турецький флот у Чорному морі (реляція від 22 серпня 1685 р. у збірнику 270), виправи донських козаків (№ 274) та ін. Зазначимо, що ці збірники дипломатичних донесень до БДБ зберігалися у бібліотеці мангеймських палатинів. Взагалі про боротьбу європейських народів проти агресії Османської імперії свідчить чимало джерел з рукописного відділу БДБ. Досить назвати лише з числа італомовних збірники за номерами 6, 56, 83, 90, 186, 190, 191, 482 та ін.

Не менш важливим є зібрання відділу стародруків БДБ, настільки численне, що для побіжного ознайомлення з 60-томним каталогом видань 1501-1840 рр. треба дуже багато часу. До речі, видання у каталозі вказуються за абеткою⁴³.Тут нам вдалсь виявити не відомий досі німецький переклад італійської брошури про повстання 1642 р. українських невільників на турецькій галері Анти-паші (Res.40.Tursc.87.2. - Wahaftigere Bericht…). Тут зберігаються й брошура відомого польського мемуариста середини XVII ст. Самійла Кушевича "Narratio legationis Zbarzavianeae" (Гданськ, 1645) (іt.sing 514), німецький "летючий листок" про облогу Риги російськими військами 1656 р. (U.J. Publ.p.327), друковані твори 1586 р. папського посла до Росії наприкінці XVI ст. А. Посевіні. Є у відділі стародруків БДБ друковані маніфести Петра І за 1714 р., Катерини II за 1780-1783 рр., опис "крижаного дому" у Петербурзі 1741 р., опис битв між Московією та Литвою 1514 р. (J.Rel.200q; 4 Russ.58; 4 Russ.20 m, Res.4. Eur.330.47.) Значне зацікавлення викликають "летючі листки" про перемогу Конец-польського над ординцями під Охматовим 1644 р. (Res. 4 Turc.87.3 - "Wahrhafft Relationss"), брошура про перемогу під Віднем 1683 р. тощо. Не можна не згадати про примірник київського видання "Синопсису" 1680 р. (3.69,216-217), опублікований, щоправда, фотомеханічним способом відомим німецьким славістом Г. Роте43. Нарешті, згадаємо й німецький опис Нарви 1701 р. ("Wahrhaft…" 4.Ded.214.Beibd.13), німецьку реляцію про повстання стрільців у Москві 1682 р. (4 Gall.g.278.Beidb.7. - "Wahrhaft Relation…"), опис турецьких репресій щодо християнської церкви 1720 р. (4 H.eccel.w. - "Wahrhaft…").

У великому картографічному зібранні БДБ близько двох десятків карт присвячено Україні ХVІІ-ХVIII ст. Відзначимо лише найважливіші з них, оскільки деякі дублюються з картами бібліотеки герцога Августа у Вольфенбютелі, про які вже йшлося, деякі втрачені (мала бути цікава карта під назвою "Місцевість між Полтавою і Бендерами…" 1720 р. ("Die Gegend zwischen Poltawa und Bender…").

Передусім відзначимо три фундаментальні атласи ХVII-ХVIII ст., у яких вміщені карти різних регіонів світу. Перший з них (20, Мапп.190) походить з бібліотеки августинів. Це атлас світу ("Universum totale…"), виданий у Амстердамі наприкінці XVII ст. Якобом Арнольді. На арк. 669 є карта України, на якій позначені ріки Дніпро, Дністер, Південний Буг, Самара, Вовча, Оріль, Кільчень, Омельник, Піщана, Татарка та ін., міста Кременчук, Кобеляки та ін. На арк. 687 показана Східна Європа, головним чином Росія і частково Україна. Цю карту створив 1651 р. Н. І. Піскатор. На арк. 663 і 665 є також карти Польщі та Великого князівства. Литовського, на яких відображені частково Україна і Білорусія.

У другому атласі-гіганті (20, Марр.8,11), виданому Б. Гоманно Нюрнберзі 1737 р., охоплено практично весь тогочасний світ ("Atlas novus terarum orbis…"). Одна з карт (арк. 101) присвячена Україні, друга - Росії (арк.99), третя - Литві й Білорусі (арк.93), врешті четверта показ узбережжя Азовського моря (арк. 100).

Третій атлас світу походить з бібліотеки мангеймських паладинів (20, Марр.7,V). На карті України (арк.22) позначені, зокрема, Кодак, Китайгород, Маячка, Царичанка і Запорозька Січ, окрема карта, точніше план, присвячена Полтавській битві 1709 р. (арк.52). Тут уміщені й цікав, карти Кримського ханства (арк.41), Прибалтики (арк.49), Росії і частково України (арк.21).

Варто відзначити карти України, видруковані 1720 р. (2°, Марр.7) та 1770 р. (2558.А.25.V.ІІ), причому останню видрукував у Нюрнберзі Йоган Гофман. Тут теж позначені українські міста, зокрема Кодак, Кобеляки та ін. Німецькомовна карта, яку видав у Відні 1787 р. Франц Шрембль, зображує Крим і частину Південної України. Слід відзначити також ще 11 карт Криму ХVІІІ-ХІХ ст., з яких більшість відноситься до періоду Кримської війни 1853-1856 рр. Три карти Криму, окрім вищезгаданої, відносяться до XVII ст.: 1713, 1730 і 1750 рр. (відповідно: НВRS.Е (34-2; 20,Марр.8)ІІ.110; Марр.Х,37.25). Росія відображена на 15 картах ХV-ХVІІ ст. і 40 картах XVIII ст.

Бібліотека Мюнхенського університету

У багатьох фондах цього архівосховища рукописних джерел з історії Східної Європи, зокрема України, дуже мало. Певний інтерес представляє собою збірник ХVІ-ХVIII ст. (Cod.ms. 826,40), писаний німецькою мовою. Тут знаходимо невеликий шкільний підручник з історії початку XVIII ст., писаний у формі запитань і відповідей на них, як от: "Що є Україна?" У відповіді наводиться стисла характеристика історично-географічного становища нашої Батьківщини. Є аналогічні статті, що стосуються Росії, Молдавії, Курляндії (Латвії), Валахії, Болгарії, Хорватії, Туреччини та ін. У цьому ж збірнику міститься німецька реляція про перемогу Меншикова під Переволочною (арк.78-82зв.), повідомлення про австро-турецькі війни XVIII ст.

У рукописі 819,40 вміщено "Історію" (1722-1723 рр.), писану німецькою мовою. Тут подаються стислі історико-географічні описи різних країн Європи, причому наводяться деякі дані й про Україну (арк.117-121), слід назвати також історичний твір гуманіста К. Цельтіса (№ 743) "Достовірний та ґрунтовний опис" (1588 р.) Емануеля Кверта (358, 40), в якому висвітлюється посольство до турецького султана, а також описуються деякі міста тодішньої Османської імперії, в тому числі, Єрусалим, Рагуза та ін.; латиномовний "Статус етико-політичний всієї європи" (1726 р.) М. Розе, професора Інгольштадського університету (821,40). Останній являє собою політологічний трактат про форми державного правління з давніх часів з додатком хронологічних таблиць. Подібні таблиці правлячих династій знаходимо й у збірнику 732,20. Тут є також історико-географічний опис континентів, дані про Тридцятилітню війну, Чехію, Словаччину, Трансильванію. Врешті вкажемо на польський молитовник Войцеха Гаштольда 1528 р. (1097), твір Йогана Едуарда Гіртля на німецькій мові, присвячений григоіанському календарю та історії Європи (695), уривки з газетних повідомлень XVII ст. (732). У рукописі 948,40 вміщено німецькомовний твір "Світова панорама", написаний на початку XX ст. католицьким священиком Ладиславом Адамом Ольховим, котрий вчився на теологічному . дкультеті. Цим, по суті, вичерпуються джерела з історії України відділу рукописів бібліотеки Мюнхенського університету, якщо не враховувати багатого зібрання стародруків.

Мюнхенськими архівосховищами західна зона не вичерпується. Джерела з історії України можуть зберігатися у таких містах як Пасау (церковні справи, матеріали про східноєвропейську політику Баварії), Регенсбург (джерела середньовічної доби), Нюрнберг (джерел з історії торгівлі з українськими містами), а також Штутгарт, де є навіть 2 українських літописа XVIII ст., і Тюбінген.

Таким чином, усе вищесказане дозволяє зробити висновок щодо великих потенційних можливостей західнонімецьких архівосховищ у плані виявлення джерел з історії України зокрема і Східної Європи взагалі. Подальші пошуки україністів у ФРН, безперечно, завершаться важливими знахідками, які збагатять джерельну базу досліджень з історії України.

¹Див. Строев М. М. Описание памятников славяно-русской литературы, хранящихся в публичных библиотеках Германии и Франции. - М., 1841; Кунцевич Г. З. Перечень русских рукописей герцогской библиотеки в Вольфенбюттеле. СПб., 1912; Советские архивы. - 1983. - № 5. - C. 24-30; Mylnikov A. S., Vilde W. Handschriftliche Slavia der Herzog August Bibliothek // Wolfenbutteler Beitrage. - 1987. - 7. - S. 67-102. повернутися...

²Katalog der slavischen Handschriften in Bibliotheken der Bundesrepublik Deutschland (bearbeitet von Elke Matthes. - Wiesbaden, 1990. Див. також: Gunter K. Slavische Handschriften in Deutschland // Zeitschrift für Slavistik. - 1960. - Nr. 5. - S. 317-355. Варто зазначити, що вже існують каталоги частини орієнталістичних рукописів у архівосховищах ФРН, що мають відношення до нами розглядуваного питання, Verzeichnis der orientalischen Handschriften in Deutschland. - Wiesbaden, 1962-1963. Див. наприклад: A.Z. Asslag J. Georgische Handschriften. - Wiesbaden, 1963. - 87 S.; A. 4. Asslag J., Molitor. Armenische Handschriften der Melhitharisten Congregation in Wien (bearbeitet Heide und Helmut Buschfräusern, E. Zimmermann). - Wien, 1976. - 250 S. повернутися...

³Archive und Archivare in der Bundesrepublik Deutschland, Österreich und der Schweiz. - Darmstadt-München, 1983. - 412 S. Це вже 13-е видання. повернутися...

⁴Universitat Bremen Deutsche Presseforschung; Postfach 33 01 60, D - 2800 Bremen 33; tel. 7(0421)-2183652; Direktor - Dr. Johannes Weber. Аналогічного типу зібрання разом з оригіналами німецьких газет зберігаються в науковій установі, що знаходиться в іншій археографічній зоні ФРН, а саме: Німецький музей преси.Deutsches Zeitungsmuseum; Schlossplatz 13; 7758 Meersburg / Bodensee; tel.: (07532)-7158; Direktor - Dr. Martin Welke. повернутися...

⁵Die deutschen Zeitungen des 17 Jahrhunderts. (bearb von Else Bogel und Elger Bluhm). - Bremen, 1971. - T. 1 (1609-1669). - 308 S.; T. 2 - 321 S.; München-New York-London-Paris, 1985. - T. 3 (1604-1700). - 308 S. Deutsche Zeitungen des 17 bis 20 Jahrhunderts. - München, 1972. - 415 S.; Scholtenloher K. Flugblatt und Zeitung. - Berlin, 1922. - 555 S. Див. також коментовані каталоги й видання зібрань "летючих листків" та газет зібрань Вольфенбютеля, Дармштадта і частково Баварської Державної Бібліотеки у Мюнхені, про які ще буде далі:
Deutsche illustrierte Flugblätter des 16 und 17 Jahrhunderts. Bd. 1. Ethyca. Physica. (bearb. Von W. Harms, M. Schillihg, A. Bauer, E. Kemp). - Tubingen, 1985. - 503 S.; Bd. 2. WolfenbЯttel (bearb. W. Harms, M. Schilling, F. Wang). - München, 1980. - T. 1. - 350 S.; T. 2 - 648 S. Theologica, Quodictica, Bibliografie Personen und Sachregister (bearb. W. Harms, M. Schilling, A. Jurgens, W. Timmermann). - Tübingen, 1987. - 458 S.; Die Sammlungen der Hessischen Landes - und Hochschulbibliothek in Darmstadt (hrg. W. Harms, E. Kemp). - Tübingen, 1987. - A. 4. - 458 S.; Verzeichnis der in Deutschen Sprachbereich erschienenen Drucke des XVI Jahrhunderts (hrg. Von der Bayerischen Staatsbibliothek in MЯnchen in Verbindung mit der Herzog August Bibliothek in Wolfenbuttel. - Stuttgart. 1983-1990. - T. 1-16; Verzeichnis medizinischre und wissenschaftlicher Drucke 1472-1830 (beard. Von U. Zachert unter MitМrbeit von U. Zeidler). - Milwood-New York-London- MЯnchen-Nendeln-Oxford, 1978-1982. повернутися...

⁶Zawadzki K. Gazety ulotne polskie I Polski dotyczace XVI-XVIII wieku. Bibliografia-Wrocaw-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1978. - T. 1 (1514-1661); Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź, 1984 (1662-1728); Dyv. takož: Gorska A. Katalog czasopism XVI-XVIII w. w zbiorach starych drukow biblioteki Ossolineum. - Wrocław, 1963. - 262 S. Peter der Grosse in Westeuropa. - Bremen, 1991. - 192 S. повернутися...

⁷Докладніше про це див.: Мыцык Ю. А. Записки иностранцев как источник по истории Украины (вторая половина XVI - середина XVII в.). - Ч. 1. Немецкие и австрийские источники. - Днепропетровск, 1981; Мыцык Ю. А. Записки иностранцев как источник по истории Освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг. - Днепропетровск, 1985; повернутися...

^7-aМыцык Ю. А., Підгорна Н. М. Біля джерел німецької історіографії козацтва // Зарубежная историография истории запорожского казачества. - Запорожье, 1992. - С. 21-30. повернутися...

⁸Staatsarchiv Bremen; Am Staatsarchiv 1; 2800 Bremen 1, Tel. (0421)-3616214. Direktor: Archivsdirektor Dr. Hartmut Müller. повернутися...

⁹Існує розгорнутий опис даного фонду, створений Г. Мюллером: Verhaltnisse Bremens zu Auswärtigen im allgemeinen. - Bremen, 1970. повернутися...

¹⁰Herzog August Bibliothek; Schlo Bplatz; 3340 Wolfenbüttel, tel.: (05331) - 808116, 808119, Direktor - Prof. Dr. Wilde. повернутися...

¹¹Див. прим. 1. Крім того, зібрання бібліотеки герцога Августа описували німецькі вчені Отго фон Хайнеман, Ф. Кохлер, Г. Мільхзак, Г. Бутцман та ін. Їхні праці, опубліковані в 1884-1913 рр., були перевидані у 60-х роках.
Die Helmstädtere Handschriften (beschtieben von Otto von Heinemann). - Frankfurt-am-Main, 1963. - 380 S.; Die Handschriften der Herzoglischen Bibliothek zu Wolfennbüttel (geschrieben von O. von Heinemann). Die Augusteischen Handschriften. - Frankfurt-am-Main, 1966. - 381 S.; Die Gudischen Handschriften (geschrieben von Franz Kochler und Gustav Milchsak). - Frankfurt-am-Main, 1966. - 292 S.; Die neuen Handschriften. Der Gruppe Extravagantes (beschrieben von W.-D. Ottle). - Frankfurt-am-Main, 1986. - T. 1. - 437 S.; 1987. - T. 2. - 324 S.; Pirozynski J. Ein Sommelband der Herzog August Bibliothek als wichtige Quelle zur Geschichte des Buchdruks und der Sucher im 16 Jahrhundert in Polen // Zeitschrift für Slawistik. - 1960. - Nr. 5. - S. 317-355; Die Blankenburger Handschriften. (beschrieben von Hans Butzmann). - Frankfurt-am-Main, 1966. - 365 S. Зазначимо, що два рукописи: переклад російською мовою праці Вольтера "Смерть Цезаря" та "Новий Маргарит" князя А. М. Курбського були видані факсимільним способом відповідно у Мюнхені (1967) та Гізені (1976). повернутися...

¹²Geza Feher. Türkische Miniatüren aus den Chroniken der Ungarischen Feldzüge. - Wiesbaden, 1978. повернутися...

¹³Die Porträtsammlung der Herzog August Aibliothek Wolfenbüttel. (bearb. Von P. Mortzfeld). - London-München-New York-Oxford-Paris, 1986-1990. повернутися...

¹⁴Niedersächsisches Staatsarchiv Wolfenbüttel, Fürstweg 2; 3340 Wolfenbüttel. Tel. (05331)-72061. повернутися...

¹⁵König J. Kurzübersicht über die Bestände des Niedersächsischen Staatsarchiv in Wolfenbuttel. - Göttingen, 1977. повернутися...

¹⁶Див.: Послания Ивана Грозного. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1951. - С. 490-192. повернутися...

¹⁷Stadtarchiv Braunschweig, Lowenwall 18 A, 3300 Braunschweig. Tel.: (0531)-17675. Archivdirektor: Dr. Manfred Gartmann. повернутися...

¹⁸Jübiläius Schrift. 1250-Jahre Stadtbibliothek. 75-Jahre öffentliche Bücherei. - Braunschweig, 1985; Spiess W. Braunschweig in Nachmittelalters. Geschichte der Stadt Braunschweig im Nachmittelalters. Von Anfang Stadtfreicheit (1491-1671). - Braunschweig, 1966. - T. 1-2. повернутися...

¹⁹Städtische Bibliothek Braunschweig. Steintorwall 15. Tel.: (0531)-4702448, 41389. Див.: Die Mittelälterische Handschriften in der Staatsbibliothek zu Braunschweig im Auftrage dem Städidschen Bechörden. - Wolfenbüttel, 1893. - 202 S.; Zeitschriftenverzeichers der Stadtbibliothek Braunschweig. - Braunschweig, 1973. - 145 S. повернутися...

²⁰Städtrisches Muzeum Braunschweig, Am Lowenwall D-3300 Braunschweig. повернутися...

²¹Technische Universität Braunschweig, Universitätsbibliothek; Postfach 3329; Pockelstr. 13; D 3300 Braunschweig. повернутися...

²²Адреси та інші необхідні дані щодо бібліотек землі цієї частини Нижня Саксонія містяться у брошурі: Bibliotheksregion Südostnieder Sachsen. - Braunschweig, 1985. - 72 S. повернутися...

²³Historischen Staatsarchiv, Schloß; 6100 Darmstadt. Tel.: (061121) 125753. Archivsdirektor: E. Franz. Dyv.: Historischen Staatsarchiv und Stadtarchiv Darmstadt. - Darmstadt, 1975. - 156 S. повернутися...

²⁴Grafschaft Erbach-Schönberg 1459-1944. - Darmstadt, 1990. - 496 S. повернутися...

²⁵Hessische Landesbibliothek Fulda; Heinrich-von-Aibra-Platz 12; 6400 Fulda. Tel.: (0661) -72020. Leiter - Dr. Artur Brall. повернутися...

²⁶Stadtarchiv; Bonifaciusplatz 3-5; 6400 Fulda. Tel.: (0661)-102-336. повернутися...

²⁷Bibliothek des Bischoftlichen Priesterseminars; Domplatz 5; 6400 Fulda. Bibliothek der Fachseminare in der Theologischen Fakultät, Fulda. Domplatz 2, 6400 Fulda. Tel.: (0661)-87244, 87226. Direktor - Dr. Bartold Jager. повернутися...

²⁸Historischen Archiv der Stadt Köln; Severinstr. 1; 5400 Köln 1. Tel.: (0221)-221-2327, 221-4450; Direktor - Dr. Hugo Stechnampfer. повернутися...

²⁹Quellen zur Geschichte des Rheinlands im Zeitalter der französischen Revolutoin 1780-1801 (hgg. J. Yansen). - Bonn, 1931-1938. - T. 1-4. Загальний же огляд найважливіших фондів архіву обіймає 60 томів: Mitteilungen aus dem Stadtarchiv von Köln. Inhaltsübersicht. Heft 1-60. - Köln, 1970. повернутися...

³⁰Довідкові дані про ці бібліотеки містяться у книзі: Kölner Bibliotheksführer. 1984. - Wiesbaden, 1984. - 198 S. Див.: Stadtbücherei. Die Zentralbibliothek. Ein kleiner Führer von A-Z. - Küln. повернутися...

³¹Seminar für östeuropäische Geschichte der Universität zu Köln; Köln-Lindenthal, Kringsweg 6; 5000 Köln 41. повернутися...

³²Stadtarchiv; Heiligstr. 12; 6900 Heidelberg; Tel.: (06201)-58491, 58220. Direktor - R. Berchtold. повернутися...

³³Варто вказати адресу найважливішого з цих архівів: Bundesarchiv; Potsdamer Str. 1; 5400 Koblenz Direktor - Prof. Dr. H. Booms. повернутися...

³⁴Всі три архівосховища знаходяться в центрі міста біля зупинки метро "Університет", дуже близько одне від одного. Адреси держархіву, БДБ та університетської бібліотеки відповідно такі: 1) Staatsarchiv München; Schönfeldstr. 3; 8 München 22; tel.: (089)-28638-525. 2) Universitsätbibliothek; Geschwister-Scholl-Platz 1; 8 München 22. 3) Bayerische Statsbibliothek; Postfach 150; Lüdwigstr. 15; 8000 München 34. повернутися...

³⁵Ukrainische Freiuniversität; Pienzenauerstr. 15; 8000 München 40. Rektor - Prof. dr. Bohdan Cecura. повернутися...

³⁶Materialien zur Rheinischen Geschichte T. 1: Die Korrespondenz der Kurfürsten bayerischen Verwandten (bearbeitet von Franziska Jager von Hoesslin). - Düsseldorf, 1978. - 253 S. повернутися...

³⁷Див.: Мицик Ю. А., Кулинський М. С. Історико-географічний опис східнослов'янських земель у хроніці німецького гуманіста Гартмана Шеделя // Проблеми історичної географії України. - К., 1991. - С. 119-123. повернутися...

³⁸Münchener Bibliotheken. Bestände und Benutzung. - Wiesbaden, 1975. - 179 S.; Die deutschen Handschriften der Bayerischen Staatsbibliothek München (hgg. K. Schneider). - Wiesbaden, 1978. повернутися...

³⁹Опис частини слов'янських рукописів БДБ та рукописів на деяких інших мовах (наприклад, естонській) подано у каталозі: Catalogus codicum manu scriptorum bibliothecae Regise monacensis. - Wiesbaden, 1971. -T. 7 (передрук з видання 1856 р.) повернутися...

⁴⁰Die deutsche Handschriften der K. Hof - und Staatsbibliothek zu München (hrg. J. A. Schmelcers). - München, 1866. - T. 1-2. повернутися...

⁴¹Звіт Єронімо Ліпомано (помер у 1591 р.), відомого венеціанського дипломата, посла в Турин, Неаполь, Туреччину та Річ Посполиту. Був опублікований у перекладі з італійської на польську мову Едвардом Рикачевським за рукописом, що знаходиться в музеї Корер у Венеції (Relacye nuncyuszow apostolskich i innych osob o Polse. - Berlin-Poznan, 1864. - T. 1. - S. 113-165). Докладніше про Є. Ліпомано та його твір див. у праці: Ковальський Н. П. Записки современников как источники по истории Украины второй половины XVI столетия // Некоторые проблемы социально-экономического развития УССР. - Днепропетровск, 1971. - Вып. 2. - С. 138-139. повернутися...

⁴²Bayerische Staaqtsbibliothek. Alphabetische Katalog, 1501-1840. - München-London-New York-Oxford-Paris, 1987-1990. - T. 1-60. повернутися...

⁴³Bausteine zur Geschichte der literatur bei den Slaven. - T. 17. Sinopsis. Kiev 1681 (hrg. von Hans Rothe). - Köln-Wien, 1983. - 409 S. Варто вказати, що у бібліотеці герцога Августа (Вольфенбютель) зберігається ще один примірник "Синопсису", але 1674 р. Видання (Сигнатура Gu 459). повернутися...