Адреса: м. Миколаїв, вул. Московська, 1
|
![]() |
![]() |
Директор: Левченко Лариса Леонідівна |
![]() |
|
Заступник директора: Пікуль Галина Борисівна |
![]() |
|
Заступник директора: Колесник Наталія Анатоліївна |
![]() |
Історія архівної справи на Миколаївщині тісно пов’язана з історією міста Миколаєва, розвитком краю і сягає в останні десятиліття ХVІІІ ст., коли у 1788 році в гирлі р. Інгул була закладена перша суднобудівна верф, навколо якої почало будуватися місто. З перших років діяльності будівельної експедиції, очолюваної керівником будівництва верфі і міста М. Л. Фалєєвим, в її канцелярії стали відкладатись перші архівні матеріали. Із закінченням будівництва адміралтейства в його головній конторі та у конторі Миколаївського воєнного порту відкладались архівні документи. Але головним центром зосередження і зберігання документів являвся міський магістрат з розміщеними в ньому канцеляріями присутствених місць.
У 1796 р. із Херсона в Миколаїв переведено Чорноморське адміралтейське правління, при канцелярії якого був архів Чорноморського департаменту. Це був перший в місті відомчий архів, підпорядкований Морському відомству. У ньому зосереджувались архівні документи підвідомчих департаменту експедицій, портових контор Миколаєва, Херсона, Севастополя і Таганрога. У 1805 р. утворено Миколаївське військове губернаторство, до складу якого ввійшли Миколаїв і Севастополь, а також адміралтейські поселення, що прилягали до Миколаєва. У канцелярії військового губернатора, який в той же час обіймав посаду Головного командира Чорноморського флоту і портів, з перших років діяльності стали зосереджуватись надзвичайно цінні документи, в яких відбивалась адміністративно-господарська і торгово-економічна діяльність військового губернатора.
Значна кількість цінних документів відкладалась в багаточисленних церковних архівах та приватних архівних колекціях. Бурхливий розвиток суднобудівної промисловості у Миколаєві сприяв росту чисельності населення міста і розширенню його меж. Миколаїв став важливим торгово-економічним центром на півдні Новоросійського краю. У цей період значно посилилась діяльність всіх міських присутствених місць, що спричинило збільшення обсягу архівних документів в їх канцеляріях. У зв’язку з цим назріла гостра необхідність створення в місті єдиного архівного центра. Так, за розпорядженням Миколаївського військового губернатора віце-адмірала М. П. Лазарєва від 3 травня 1844 р. у місті Миколаєві був утворений міський архів "…загальний для всіх присутствених місць, з призначенням для завідування справами його особого чиновника і з повною відповідальністю за цілісність і порядок в зберіганні тих справ…". Архів був розміщений у будинку міського магістрату і підпорядкований міському управлінню. Обсяг робіт, виконуваних міським архівом, був значним, так як на зберіганні знаходились архівні документи не тільки присутствених місць м. Миколаєва, але і м. Севастополя, а також документи всіх військових частин і команд, розквартированих на території Миколаївського військового губернаторства.
У зв’язку з реорганізацією Морського відомства у 1851 р. утворено тимчасову експедицію для вирішення всіх справ ліквідованого Чорноморського департаменту. Її рішенням архів департаменту був переданий на зберігання до контори Миколаївського військового порту. У 1852 р. через велику завантаженість міського архіву розпорядженням Миколаївського військового губернатора створена спеціальна комісія, яка розбирала архівні документи. Частина документів, що не представляла історичної цінності, за рішенням комісії була виділена і продана з аукціонного торгу.
Відміна кріпосного права у 1861 р. і подальший період реформ внесли значні зміни в розвиток архівної справи в Миколаєві. Багато дореформених установ було ліквідовано або реорганізовано. Змінилась система державного діловодства, почався процес її уніфікації. У цей період почалася робота по упорядкуванню архівних документів, що зберігались в міському архіві. За розпорядженням військового міністра у 1862 р. створено спеціальну комісію, яка упорядковувала документи військових установ, що зберігались в міському архіві. Малоцінні документи були виділені в утиль і продані з аукціону, а залишені для постійного зберігання відправлені в Херсонський губернський гарнізон внутрішньої варти. У 1866 р. були відібрані цінні архівні документи прокурорської камери міста Миколаєва і відправлені для зберігання в Московський архів Міністерства юстиції.
21 вересня 1888 р. у міську управу з доповідною запискою звернувся архіваріус міського архіву з повідомленням про те, що архів переповнений і прийом нових справ вкрай затруднений. Для розвантаження міського архіву знову була створена спеціальна комісія, яка провела упорядкування архівних матеріалів. Щоб не допустити випадків відбору в утиль цінних документів, визнано за необхідне надалі включати до складу подібних комісій кваліфікованих спеціалістів в галузі науки, культури і освіти.
У 1900 р. головне управління Чорноморського флоту було переведене із Миколаєва до Севастополя, а Миколаївське військове губернаторство перетворене в градоначальство. Ці переміни суттєво відбилися на стані Миколаївського портового архіву, який значною мірою поповнився архівними документами Морського Міністерства і став офіційно іменуватись Чорноморським центральним воєнно-морським архівом. За розпорядженням Морського міністерства в цей архів повинні були бути зібрані всі архівні матеріали з відомостями, що відносилися до колишнього Морського відомства, а також до існуючого Морського міністерства. З цією метою 63 справи із міського архіву були передані на зберігання до Чорноморського центрального воєнно-морського архіву.
Головним суттєвим недоліком в архівному будівництві була відсутність централізованої архівної структури. Це призвело до того, що комплектування архівів документами проводилось безсистемно і без відповідної класифікації. Гострим залишалось питання виділення необхідних коштів із міської скарбниці для розвитку і удосконалення архівного будівництва. Відчувалась нехватка кваліфікованих спеціалістів архівної справи, недостатнім був рівень технічного оснащення архівів. Позитивно вирішити всі ці питання до подій 1917 р. в архівній справі так і не вдалося.
У роки іноземної воєнної інтервенції та громадянської війни значна частина документів була втрачена. Так, австро-німецькими окупантами в 1918 р. була спалена частина надзвичайно цінних документів канцелярії Миколаївського градоначальника і жандармських установ.
З встановленням радянської влади в січні 1920 р. архіви Миколаївщини були націоналізовані і передані у ведення музейної секції Миколаївського губернського відділу народної освіти. При музейній секції 19 серпня 1920 р. утворена архівна комісія, яка приступила до утилізації архівних документів, що не представляли наукової і практичної цінності. Було утилізовано більше 500 пудів паперу.
9 травня 1921 р. відбулось спільне засідання архівної комісії за участю представників губернського відділу народної освіти, міського і Чорноморського воєнно-морського архівів. У постанові, прийнятій на засіданні, зазначалося: "…визнати становище, в якому зараз знаходиться архівна справа, ненормальним і негайно прийняти енергійні заходи до його упорядкування. Для чого визнано необхідним створити архівний підвідділ при політико-освітньому відділі губнаросвіти…".
При підвідділі була утворена губернська архівна секція, яка являлась керівним координаційним центром, одночасно очолювала архівну сітку і здійснювала свою роботу до 22 листопада 1922 р., тобто до ліквідації Миколаївської губернії. При ліквідації губернських організацій і установ їх архівні документи були передані на зберігання до Одеського губернського архіву, де вони зберігались до 7 травня 1927 р. Архівні документи за період до 1917 р. залишились на зберіганні в міському архіві. Повітовий комунальний відділ, у веденні якого опинився міський архів, зовсім не турбувався про забезпечення схоронності його документів. У 1923 р. міський архів перетворений у склад комунального відділу.
Не в кращому стані знаходились архіви і на місцях. Через відсутність спеціального обладнання сховищ архівні документи часто зберігались в сараях, стайнях або в підвалах, у результаті чого цінні архівні документи втрачались при пожежах, затоплювались водою або розкрадались. Крім того, за період 1921-1923 р.р. з колишнього Чорноморського архіву багато особливо цінних документів було відібрано представниками центра і відправлено в розпорядження Петроградського центрального воєнно-морського архіву. В основному це архівні матеріали, які містили цінні історичні відомості колишнього Морського відомства. Ці вилучення цінних архівних документів значно зменшили обсяги фондів колишнього Чорноморського архіву і звузили базу його історико-архівних матеріалів.
У 1921 р. при Миколаївському губкомі був організований Істпарт, котрий став відділом губкому партії. За роки своєї діяльності Істпарт підготовив і видав 6 праць, в яких були використані зібрані ним документи та матеріали.
10 вересня 1925 р. президія Миколаївського окружного виконкому винесла постанову про організацію окружного архівного управління при окрвиконкомі та про передачу йому радянськими установами і приватними особами всіх архівних фондів, термін зберігання яких при установах минув і які не підлягають зберіганню у приватних осіб. Вже у жовтні 1925 р. Миколаївське окружне архівне управління здійснило роботу по виявленню бездоглядних архівів у м. Миколаєві. Всього до кінця 1925 р. обстежено 19 установ, підготовлені до здачі в окружний архів документи 7 установ.
27 березня 1926 р. Укрцентрархів розіслав всім окружним архівним управлінням обіжник, в якому пропонувалось упорядкувати і здати до окружного архівного управління документальні матеріали всіх волосних та сільських управлінь. Миколаївське окружне архівне управління продовжувало обстеження документальних матеріалів в установах округу, домагаючись забезпечення архівів окремими кімнатами, обладнання їх стелажами, призначення осіб, відповідальних за архіви. Розпочалася систематична концентрація, упорядкування і вивчення архівних матеріалів. До кінця 1927 р. були сконцентровані і упорядковані всі документи державних установ м. Миколаєва, які існували в дореволюційний період, а також в 1917-1921 рр.
З 1 жовтня 1930 р. Миколаївське окружне архівне управління в зв’язку з ліквідацією округу було реорганізоване в місцеве архівне управління з обслуговуванням всієї території колишнього Миколаївського округу, за винятком Вознесенського району, який було приєднано до Одеського місцевого архівного управління. Місцеве архівне управління перебувало при Миколаївській міській Раді під безпосереднім керівництвом Центрального архівного управління при ВУЦВКу; утримувалось виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, займалось концентрацією, упорядкуванням та використанням документів, а також здійснювало контроль за відомчими архівами м.Миколаєва та районів. У віданні місцевого архівного управління знаходилась утворена в 1930 році партійна секція.
До кінця 1931 р. в архівосховищах повністю були сконцентровані архівні матеріали установ дореволюційного періоду, радянського періоду за 1917-1923 рр. і переважна більшість ліквідованих в результаті адміністративної реформи 1930 р. установ.
У 1932 році згідно з новим адміністративно-територіальним поділом на Україні створювались області, а в них обласні архівні управління. Миколаїв ввійшов до складу Одеської області. У лютому того ж року Миколаївське місцеве архівне управління було реорганізоване в Миколаївський державний історичний архів, який перебував у віданні Одеського обласного архівного управління. У складі державного історичного архіву утворено організаційно-технічний і агітаційно-пропагандистський сектори та групу обслуговування.
У вересні 1937 р. утворено Миколаївську область. На підставі постанови організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області від 15 лютого 1938 р. утворено Миколаївське обласне архівне управління. 4 квітня 1938 р. наказом по Миколаївському обласному архівному управлінню у відповідності з розпорядженням Центрального архівного управління УРСР від 29 березня 1938 р. Миколаївський державний історичний архів був перейменований в Миколаївський обласний історичний архів, в кінці 1938 р. одержав найменування Миколаївський обласний архів, а з кінця 1940 р. перейменований в Державний архів Миколаївської області.
У віданні обласного архівного управління, крім Миколаївського обласного архіву, знаходився також Херсонський державний історичний архів, Кіровоградський державний історичний архів, Миколаївський міський державний архів та 23 районних державних архіви з перемінним складом документів. Наказом по управлінню НКВС СРСР по Миколаївській області від 19 лютого 1939 р. у відповідності з постановою Президії Верховної Ради СРСР від 16 квітня 1938 р. і наказом НКВС СРСР від 17 січня 1939 р. місцеві органи Центрального архівного управління були передані у відання органів НКВС. Що стосується партійного архівного будівництва, то після створення області при Миколаївському обкомі Компартії України почав свою роботу обласний партійний архів.
У період окупації м. Миколаєва (16 серпня 1941 року - 28 березня 1944 р.) німецько-фашистські загарбники завдали обласному архіву великих збитків. До Німеччини вивезено 18 фондів (5754 од. зб.) документальних матеріалів німецьких колоній, крім цього, в архіві була пожежа, від якої загинуло багато документів. Ніякої роботи по упорядкуванню документальних матеріалів не проводилось. Були майже повністю знищені документи за 1931-1941 рр., які зберігались в архівах установ, підприємств та в райдержархівах. Миколаївський обласний партійний архів в серпні 1941 р. був евакуйований в м. Сталінград, а в серпні 1942 року в м. Уральськ.
У березні 1944 р. Миколаївська область була визволена від німецько-фашистських окупантів. Вже 20 квітня 1944 р. Миколаївський облвиконком видав постанову "Про збирання і зберігання документальних матеріалів Вітчизняної війни радянського народу проти німецьких загарбників", яка зобов’язала виконкоми міських, районних та сільських Рад депутатів трудящих, керівників установ та організацій, правління колгоспів виявляти та здавати до обласного архіву документи періоду німецько-фашистської окупації. Категорично заборонялося їх знищувати. У результаті проведеної роботи в обласному архіві було сконцентровано 99 фондів установ і організацій періоду окупації.
Незабаром були реевакуйовані фонди обласного архіву та облпартархіву з м. Уральска. Відновлювали свою роботу і райдержархіви. На кінець 1944 р. їх функціонувало вже 18. В обласному архіві розпочалася робота щодо упорядкування документальних матеріалів, створення до них облікового і науково-довідкового апарату, використання іх у наукових і народно-господарських цілях.
Тривалий час облдержархів не мав змоги комплектуватись документами через відсутність вільної площі для розміщення документів. У більшості установ, організацій і підприємств області документи з 1944 р. знаходились у неупорядкованому стані, а це призводило до великих їх втрат. Враховуючи це, у 1967 р. при архівному відділі облвиконкому була створена госпрозрахункова група для упорядкування документів установ, організацій і підприємств. Це дало змогу в подальшому прискорити процес комплектування державних архівів.
31 грудня 1970 р. введений в експлуатацію новий будинок облдержархіву, споруджений за типовим проектом. Проектна місткість сховищ 1,2 млн одиниць зберігання. З 1971 р. розпочинається інтенсивне комплектування облдержархіву документами установ, організацій і підприємств, районних і міських архівів, а також документами особового походження. У результаті масового надходження документів до облдержархіву значно збільшились обсяги робіт по їх обліку, створенню і удосконаленню науково-довідкового апарату архіву.
Після передислокації документів в новий будинок значно покращились умови зберігання документів. Зі створенням у 1971 р. реставраційної лабораторії, обладнаної необхідним устаткуванням і інструментами, обсяги робіт по реставрації і ремонту документів та оправі справ набагато збільшились.
У наступні роки першочерговим завданням облдержархіву в галузі комплектування був прийом документів, термін зберігання яких в установах минув, систематичний прийом документів від районних і міських державних архівів, документів особового походження і спеціальних видів документації. Здійснювались заходи щодо поліпшення умов зберігання документів. У 1978 р. введена в експлуатацію система кондиціювання повітря з холодильними установками, що сприяло встановленню в сховищах оптимального температурно-вологісного режиму.
У 1980 р. завершено розшук справ, не виявлених під час суцільної перевірки наявності. Матеріали про результати розшуку були направлені до Головархіву УРСР. У 1985 році завершено зняття з обліку справ, шляхи розшуку яких вичерпані та відсутність яких документально підтверджена. Всього було знято з обліку 714 справ.
Згідно наказу № 17 архівного відділу Миколаївського облвиконкому від 14 серпня 1980 р. Миколаївський обласний державний архів був перейменований в Державний архів Миколаївської області, а районні (міські) державні архіви з перемінним складом документів у державні районні (міські) архіви.
У зв’язку з забороною діяльності Комуністичної партії України рішенням Миколаївської обласної Ради народних депутатів від 30 вересня 1991 р. ± 240 архівів ліквідованого Миколаївського обкому КПУ був переданий на баланс держархіву області.
Впродовж 1991-1993 рр. проведена суцільна перевірка наявності справ колишнього партійного архіву і підведені підсумки її. У 1998 р. завершений розшук не виявлених під час перевірки наявності справ. Наразі триває оформлення матеріалів на зняття з обліку справ, відсутність яких документально підтверджена. У 1993-1998 рр. проведена робота по переведенню облікових документів колишнього партархіву на єдині форми державного обліку.
У 1992-1993 рр. до держархіву від управління Служби безпеки України по Миколаївській області надійшли 27472 фільтраційні справи на громадян, депортованих в роки окупації Миколаївської області німецько-фашистськими загарбниками на примусові роботи до Німеччини, з 1998 р. архів розпочав прийом несудових карних справ колишнього КДБ.
У 1995 р. у держархіві Миколаївської області створено відділ автоматизованих архівних технологій, укомплектований сучасною комп’ютерною технікою. На сьогодні в архіві працює локальна комп'ютерна мережа, йде робота над створенням власного веб-сайту в україномовному і англомовному варіантах. Архів має базу даних на науково-довідковий апарат.
Протягом 2005-2006 рр. у Миколаївській області створено принципово нову мережу архівних установ – трудові архіви. Такі архівні установи, що зберігають документи з особового складу ліквідованих підприємств усіх форм власності (накази з особового складу, документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати), на сьогодні працюють не тільки у містах і районах області, а й при сільських радах.
Державний архів області веде роботу, направлену на збагачення своїх архівних фондів документами "архівної україніки", що зберігається в архівах зарубіжних країн, у першу чергу в центральних державних архівах Росії. Архів активно веде міжнародну діяльність, зокрема діють угоди з Генеалогічним товариством ЮТА (США), що дозволяє створювати страховий фонд на мікроплівці на метричні книги, Товариством російських німців в Америці, Гетингенським дослідницьким центром (Німеччина) та іншими міжнародними інституціями. У 2004 р. Державний архів Миколаївської області був учасником XV Міжнародного конгресу архівів у Відні (Австрія), у 2005 р. архів був представлений на засіданні круглого столу Європейського відділення Міжнародної ради архівів та зустрічі директорів державних архівів України з представниками Федерального архівного агентства Росії у Львові. У 2006 р. архів відвідали іноземні дослідники і делегації з Польщі, США, Німеччини, Ізраїлю.
5 березня 2004 р. рішенням № 2 Миколаївська обласна рада затвердила Програму збереження архівних фондів на 2004-2007 роки, а V сесія п'ятого скликання 3 жовтня 2006 р. рішенням № 9 продовжила її дію до 2010 р. включно. В останні роки державні архівні установи області значно покращили свою матеріально-технічну базу. На сучасному етапі державні архіви області спрямовують свої зусилля на забезпечення збереженості документів НАФ, використанні їх в наукових і практичних цілях на користь народу України.
1787-2009 рр.
Найбільш ранні документи архіву датовані 1787-1789 рр.
Серед матеріалів архіву - документи канцелярії будівництва м. Миколаєва, які містять відомості про заснування і будівництво міста, фортеці Севастополь, побудову і бойове оснащення кораблів Чорноморського флоту. Зберігається листування одного із засновників м. Миколаєва М.Л. Фалєєва з адміралом Ф.Ф. Ушаковим.
Основним джерелом з історії м. Миколаєва є фонди Миколаївського військового губернатора та Миколаївського градоначальника, які зберігають документи про берегові укріплення на Чорноморському узбережжі, події Кримської війни, участь у ній жителів Миколаєва, героїчну оборону Севастополя, діяльність видатних російських флотоводців М.П. Лазарєва і Г.І. Бутакова.
У фонді канцелярії військового губернатора є справи про мобілізацію медичних працівників у зв'язку з російсько-турецькою війною, про організацію в Миколаєві госпіталів для поранених.
Відомості про розвиток суднобудівної промисловості в дореволюційному Миколаєві містяться в документах суднобудівних заводів "Наваль" і "Руссуд". Діяльність цих заводів відображена в звітах правлінь акціонерних товариств, у листуванні з російськими та іноземними фірмами. Є документи про економічне становище робітників, стан техніки безпеки на підприємствах.
Серед документів архіву - протоколи засідань, постанови і листування Вознесенської, Миколаївської і Очаківської міських дум і міських управ, постанови дум про підтримку Тимчасового уряду і Центральної Ради, виступи національних військ у Миколаєві, матеріали про зносини Миколаївської міської думи з білогвардійцями тощо.
Збереглися фонди Миколаївської міської поліції, приставів частин поліції м. Миколаєва, каторжної тюрми.
У фонді "Комісія з вивчення історії Жовтневої революції і Комуністичної партії Радянського Союзу" висвітлюється діяльність "Союза николаевских рабочих" - першої робітничої організації в Миколаєві, а також участь у ній Л.Д. Троцького.
Фонди радянського періоду містять документи установ, підприємств і організацій, що діяли на території нинішньої Миколаївської області з 1917 до 1992 р.
В архіві зосереджено велику кількість фондів місцевих органів державної влади і управління, партійних і комсомольських організацій. Документи за довоєнний період характеризують політику радянської влади, економічне і політичне становище населених пунктів Миколаївщини, стан промисловості, сільського господарства, народної освіти, охорони здоров'я.
Відомості про голод у Миколаївській губернії 1921 р., про організацію допомоги голодуючим містяться у фондах губернського і повітового комітетів допомоги голодуючим, губернського і повітового комітетів КП(б)У.
У документах фондів Миколаївських окрвиконкому і окружкому КП(б)У, райвиконкомів і районних комітетів КП(б)У є відомості про хід і підсумки процесу українізації в 1924-1925 рр.
Проведення примусової колективізації на Миколаївщині розкривають документи фондів Миколаївської окружної спілки кооперативних господарств, окружкому КП(б)У та ін.
Стан господарства і культури відображені також і в документах статистичних установ: Миколаївського губернського статистичного бюро, Миколаївського і Первомайського окружних статистичних бюро, статистичного управління Миколаївської області. Серед документів цих фондів є звіти, доповіді, листування про хід і підсумки переписів населення в 1920, 1926, 1959 і 1970 рр., міського перепису в 1932 р.
Масові репресії відображено в документах Миколаївських обкому і міськкому КПУ. В цих фондах є також протоколи засідань перевірних трійок по чистці членів партії.
Особливу групу складають документи установ і організацій періоду нацистської окупації області в 1941-1944 рр. (накази, розпорядження, інструкції гітлерівських окупаційних властей про запровадження примусової трудової повинності, відправку громадян на примусові роботи до Німеччини тощо).
Історія підпільного руху в період окупації висвітлена в звітах, доповідних записках, довідках партійних та радянських органів, керівників підпілля про діяльність підпільних організацій, партизанських загонів, розвідувально-диверсійних груп, окремих учасників підпілля. Збереглися листівки і відозви, які випускали і розповсюджували серед населення підпільники.
В архіві зосереджено ряд особових фондів: О.М. Гмирьова - поета; М.М. Аркаса - автора опери "Катерина," популярної "Історії України", засновника миколаївського товариства "Просвіта"; В.В. Рюміна - інженера-технолога; А.М. Топорова - публіциста, критика, педагога; краєзнавців - А.Л. Журавля, І.О. Коренева, письменника М.І. Божаткіна.
З колекцій документів найбільш значною є колекція карт і креслень. Тут містяться плани міст Миколаєва, Вознесенська, Очакова, копії планів казенних поміщицьких і селянських наділів у Херсонській губернії (1811-1911).
До документів на паперовій основі:
До кінодокументів:
До фотодокументів:
До відео документів:
До фотодокументів:
209 фф., 102040 спр. тематично опрацьовано, складено 360525 тем. карток
1790-2009 рр.
Основу книжкового фонду складає політична, історична, краєзнавча і довідкова література.
З видань дореволюційного періоду найбільш значними є збірники Херсонського земства, сільськогосподарські хроніки повітів Херсонської губернії, огляди Миколаївського військового губернатора і Миколаївського градоначальника. З відомчих видань - збірка законів і узаконень по морському відомству (1830-1901), звід морських постанов, збірник узаконень і циркулярів по митній частині. Є також статистично-економічні огляди Херсонської губернії.
У бібліотеці зберігається література з питань народної освіти, охорони здоров'я, профспілкового руху, краєзнавства, збірники документів, словники, енциклопедії, колекції листівок, відозв і плакатів.
Довідковий апарат бібліотеки: тематичний, іменний каталоги.
Архівні установи України: Довідник. Т. 1. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІАСД; Редкол.: Г. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакін. - 2-е вид., доп. - К., 2005. - C. 349-362
Державний архів Миколаївської області: Анотований реєстр. - Т. 1. Фонди дорадянського періоду / Державний комітет архівів України. Державний архів Миколаївської області. - Миколаїв, 2006. - 160 с.
Документи Національного архівного фонду, що зберігаються в музеях Миколаївської області (2007): Анотація до довідника документів НАФ, що зберігаються в музеях Миколаївської області
Реєстр колекцій мікрофільмів зарубіжної україніки, що зберігаються в Державному архіві Миколаївської області
Реєстр розсекречених фондів
Реєстр фондів періоду нацистської окупації Миколаївської області (1941-1944 рр.)
Реєстр фондів меморіального характеру, до складу яких входять документи про голодомор 1921-1923 рр.
Реєстру фондів меморіального характеру, до складу яких входять документи про голодомор 1932-1933 рр.
Реєстр фондів меморіального характеру, до складу яких входять документи про голодомор 1946-1947 рр.
Стрельський В. І. Миколаївський державний історичний архів за п'ять років // Архівознавчий збірник. - К., 1938. - С. 66-76.
Короткий довідник про архівні фонди і науково-довідкову бібліотеку архіву Миколаївської області.- Миколаїв, 1958.-30 с.
Людковський Ш. С. З історії архівного будівництва на Миколаївщині (1917-1925 рр.) // Науково-інформаційний бюлетень. - 1958. - № 2. - С. 13-18.
Галдіна Г. Документальні матеріали В. В. Рюміна: [Огляд особистого фонду В. В. Рюміна (1874-1937)] // Архіви України. - 1966. - № 4. - С. 96-97.
Миколаївський обласний державний архів : Путівник / Упоряд.: В.В. Блябліна та ін.- К., 1966.- 295 с.
Людковський Ш. С. З історії архівного будівництва на Миколаївщині (1925-1967 рр.) // Архіви України. - 1968. - № 3. - С. 13-18.
Державні архіви Української РСР : Короткий довід.- К., 1972. - С. 126-128.
Явланова М. П. Миколаївський облдержархів: [Про надходження документальних матеріалів до Миколаївського облдержархіву протягом 1971-1972 рр.] // Архіви України. - 1973. - № 3. - С. 71-72.
Государственный архив Николаевской области : Путеводитель / Сост.: И.А. Быченков и др.- К., 1985.- 261 с.
Государственные архивы Украинской ССР : Справ.- К., 1988. - С. 160-164.
Государственные архивы СССР : Справ. : В 2 ч.- М., 1989.- Ч. 1.- С. 541-544.
Государственный архив Николаевской области, 1921-1996 / Сост.: Л.Л. Левченко, А.В. Серединский. - Николаев, 1996.- 51 с.
Архівні установи України: Довідник / Автори-укладачі О.І. Алтухова, С.І. Андросов, Л.С. Анохіна та ін.; ред. кол. О.С. Онищенко, Р.Я. Пиріг, Л.А. Дубровіна та ін.; упоряд. Г.В. Боряк, С.Г. Даневич, Л.А. Дубровіна та ін.; Державний комітет архівів України, Міністерство культури і мистецтв України; Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського НАН України.- К., 2000. - С. 95-98.
Левченко Л.Л. Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство (1805-1900 рр.). Автореферат дис... канд. іст. наук. - К., 2003. - 20 с.
Є.Г. Горбуров, М.М. Шитюк. Румунські трофейні архіви як джерело вивчення руху опору на окупованій території Півдня України в роки Великої Вітчизняної війни // Сторінки воєнної історії України.- К., 2004. - Вип.8. - С. 124-132.
Мельник М. Фонди префектур і претур періоду тимчасової нацистської окупації Миколаївської області (1941-1944) // Архіви України. - 2005. - № 1-3. - С. 297-303.
Мельник М. Фонди претур Державного архіву Миколаївської області: короткий огляд // Архіви України. - 2005. - № 1-3. - С. 303-304.
Окорокова Л. Фонди трудових общин Миколаївщини (1941-1944) // Архіви України. - 2005. - № 1-3. - С. 305-313.
Медчук М. Окупація очима дітей (фонд Держархіву Миколаївської області "Колекція контрольних робіт учнів шкіл м. Миколаєва") // Архіви України. - 2005. - № 1-3. - С. 314-316.
Серединський О. Документи примусових робітників Третього рейху в Держархіві Миколаївської області // Архіви України. - 2005. - № 1-3. - С. 403-417.
Левченко Л. Історія Миколаївського і Севастопольського військового губернаторства (1805-1900): Навчальний посібник. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - 300 с.
Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR. Ukraine and Moldavia. - Princeton, 1988.- B. 1.- P.844-847.
Archives and Manuscript Collections in the Microfiche / Ed. by P. Grimsted Kennedy - Leiden, 1989. - Ser. 3: Soviet Ukraine and Moldavia.
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2013 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@archives.gov.ua