Славетна Чернігівська земля стала джерелом численних пам'яток історії та культури, творчого натхнення для цілої плеяди видатних наших земляків. З Черніговом пов'язано чимало зразків стародавньої писемності, що становлять національну гордість нашої держави.

Документальні скарби з історії українського народу зберігає Державний архів Чернігівської області - один з найбагатших за своїми інформаційними ресурсами архів України. Адже саме тут зберігаються унікальні та безцінні джерела, починаючи з часів Чернігівського намісництва, які завжди привертали й продовжують привертати особливу увагу науковців. Зацікавлять дослідників документи місцевих органів влади та управління, матеріали про економічне, культурне, релігійне життя та побут населення, становлення і розвиток промислових та сільськогосподарських підприємств, освітніх, медичних та навчальних закладів одного з куточків Полісся - Чернігівського краю - з початку XIX ст. до наших днів. Документи свідчать й про важкі часи для нашого краю в роки Вітчизняної війни 1812 р., Першої світової, громадянської та Великої Вітчизняної воєн, відбудови у післявоєнний час. Згадка про ті чи інші події певного періоду підкаже дослідникам, на чому їм слід зупинитися і що шукати у подальшому: далеку історію наших предків чи близьку історію сучасності.

Державний архів Чернігівської області - одна з найбільших скарбниць документальних пам'яток історії України. Вже наприкінці XIX ст. в Чернігові були сконцентровані значні архівні багатства. Велику роботу щодо збирання архівних матеріалів провела Чернігівська губернська вчена архівна комісія, яка діяла з 1896 по 1919 рік. Але в умовах, коли не існувало державних архівів та відповідної законодавчої бази, вона була не здатна вжити докорінних заходів щодо збереження архівів і концентрації архівних матеріалів: комісія не мала ні відповідного приміщення, ні коштів, ні штату.

Новий етап в історії вітчизняної архівної справи розпочався після Жовтневої революції 1917 року. Та в перші роки після встановлення радянської влади стан архівів на Чернігівщині був катастрофічним. Велика кількість архівних матеріалів загинула під час революції та громадянської війни. В цей період обов'язки щодо охорони архівів були покладені на органи народної освіти. Діяльність органів наросвіти щодо охорони архівного фонду можна охарактеризувати незнанням того, які існували архіви, як і куди вони зникали. І саме в період 1920-1922 років архіви гинули головним чином через свідоме знищення на потреби канцелярії та ринку. Певна частина документів була врятована аматорами старовини, охоронцями музеїв, які відшукували та купували на лотках, ринках, рундуках, в крамницях документи XVII-XVIII ст. Так, вченим-філологом Вальтером Фохтом був врятований архів грецького магістрату, який зараз є одним із найцінніших фондів нашого архіву.

Але й в цих надзвичайно складних умовах справі збереження архівів приділялася певна увага. У вересні 1921 року в складі Народного комісаріату освіти УСРР утворюється Головне архівне управління (Головарх), на місцях - губернські архівні управління (губархи). У Чернігові губернське архівне управління було утворене у травні 1922 року, у повітах були введені посади уповноважених губарху. З метою об'єднання архівних багатств Чернігівщини, які знаходилися в різних архівосховищах, губархом був організований протягом січня - березня 1923 року губернський історичний архів. Починається копітка робота із збереження та концентрації архівних матеріалів. Самовіддана праця чернігівських архівістів давала, без сумніву, позитивні результати. До кінця 1924 року губархом було взято на облік 1824 архіви на території губернії. Діяли окружні інспектори губарху в Ніжинському, Сновському, Новгород-Сіверському та Конотопському округах.

А в Ніжинському та Сновському округах були створені окружні архівосховища. З 1923 року починається комплектування бібліотеки архіву. Робота чернігівських архівістів з реєстрації, охорони архівів, організації історико-архівного гуртка студентів була визнана зразковою для інших губархів на І Всеукраїнській нараді працівників губархів і центральних історичних архівів, яка відбулась у грудні 1924 року у Харкові.

У цей час проходить й реорганізація, удосконалення архівних органів. Так, 26 лютого 1923 року губернське архівне управління було реорганізоване в губернський відділ Укрцентрархіву при губвиконкомі. У зв'язку із ліквідацією губерній Чернігівське губернське архівне управління в середині 1925 року було реорганізоване в окружне архівне управління, а губернський історичний архів - в окружний історичний архів. Окрарх продовжував здійснювати облік, концентрацію і упорядкування архівних матеріалів. На підставі рішень І Всеукраїнського з'їзду архівних працівників 1 жовтня 1926 року на базі окружного історичного архіву був організований Чернігівський крайовий історичний архів. З перших кроків свого існування крайовий архів разом з концентрацією і упорядкуванням документальних матеріалів зайнявся їх широким використанням. Умови роботи архівістів не витримували ніякої критики: документи розташовувалися у чотирьох пристосованих приміщеннях, площі не вистачало, були відсутні робочі кімнати, світло, вентиляція, охорона.

З серпня 1930 року, у зв'язку із ліквідацією округів і переходом на районну систему управління, на Чернігівщині почали утворюватися районні і міські архіви при районних та міських радах. 1 жовтня 1930 року створеному Чернігівському місцевому міжрайонному архівному управлінню були передані функції ліквідованого окружного архівного управління. 1 березня 1932 року на базі крайового історичного архіву і місцевої архівної управи був утворений Чернігівський державний історичний архів, який у листопаді 1932 року перейменований у Чернігівський обласний історичний архів. Створені були також історичні архіви в Ніжині, Конотопі, Глухові, Ромнах та Прилуках. Саме в ці роки архівісти провели велику роботу щодо впорядкування архівних матеріалів, поширення науково-дослідницької роботи. У грудні 1938 року відбулася передача архівів у відання НКВС. 26 серпня 1940 року Чернігівський обласний історичний архів був перейменований в обласний державний архів УНКВС у Чернігівській області. Державні архіви в містах Ніжині та Прилуках перейменовані в 1941 році у філіали обласного архіву. У сховищах обласного архіву та його філіалів напередодні Великої Вітчизняної війни зосереджувалась значна документальна база - 6274 фонди, понад 2 млн. одиниць зберігання.

З початком Великої Вітчизняної війни діяльність архівних установ області була підпорядкована вимогам воєнного часу, основним завданням яких була евакуація у східні райони країни документів Державного архівного фонду. 5 липня 1941 року архівні матеріали 121 фонду (38820 справ) Чернігівського обл-держархіву були евакуйовані до м. Ульяновська. Після цього облдержархів продовжував роботу до 23 серпня 1941 року, коли Чернігів зазнав значних руйнувань внаслідок сильного бомбардування. Прямим влученням бомб були знищені три архівосховища обласного архіву.

9 вересня 1941 року місто було окуповане німецько-фашистськими військами, які почали створювати свої органи влади. 19 листопада 1941 року відділом освіти міської управи створено архівне бюро, завданням якого була охорона архівів, що уціліли під час бомбардування міста.

Після визволення міста завідуючим архівним бюро були передані ключі від архівосховищ керівнику облдержархіву, яка щойно повернулась з евакуації. 1 листопада 1943 року облдержархів відновив свою діяльність.

23 вересня 1945 року були повернуті з евакуації архівні документи облдержархіву. Німецько-фашистські окупанти завдали архівам області великої шкоди. З шести архівосховищ обласного архіву чотири архівосховища разом з документами, найбагатшою бібліотекою науково-історичного значення, яка нараховувала 102 тис. томів книг, реставраційною майстернею, довідковим апаратом і обладнанням були знищені. Філіали облдержархіву в містах Ніжині та Прилуках повністю збереглися. Основним завданням цього періоду стало збирання документів Другої світової війни, концентрація рукописних, друкованих видань і фотодокументів. Характерною ознакою цього часу є пошуки приміщень і закріплення їх за архівами, використання документів з метою відбудови народного господарства області. На 1 січня 1952 року був складений новий список фондів облдержархіву, організована робота зі складання облікових документів.

Актом від 28 червня 1960 року Чернігівський обласний державний архів був підпорядкований виконкому обласної ради депутатів трудящих.

З 1980 року архів перейменований у Державний архів Чернігівської області. З 1 січня 1984 року філіали облдержархіву реорганізовані у відділи Держархіву Чернігівської області в містах Ніжині та Прилуках.

1 квітня 1985 року Держархіву області передано під архівосховище приміщення по вул. П'ятницькій, 31 (колишній римо-католицький костьол).

Упродовж цих десятиліть значна увага приділялася поліпшенню умов зберігання документів, удосконаленню системи науково-довідкового апарату, науково-дослідницькій роботі. Архівістами Чернігівщини були створені численні покажчики, огляди фондів, каталоги. Велика увага приділялася використанню документів - у цей час вийшла з друку значна кількість збірників та добірок документів і матеріалів.

8 грудня 1988 року Держархіву області передані функції ліквідованого архівного відділу облвиконкому. З цього часу він здійснює управління архівною справою на території області, є регіональним науково-методичним центром.

1 липня 1989 року відділи Держархіву області в містах Ніжині та Прилуках реорганізовані у філіали.

Новий етап у розвитку архівної справи розпочався з відновленням державної незалежності України у 1991 році. 27 серпня 1991 року Президія Верховної Ради України ухвалила Указ про передачу архівів Компартії України на державне зберігання. Колишній партійний архів області структурно влився до складу Державного архіву Чернігівської області.

Згідно із Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу архівних документів Комітету державної безпеки України до державних органів республіки" (1991) у 1992 році були прийняті на зберігання фільтраційні справи громадян, вивезених до Німеччини в період фашистської окупації.

З початком Великої Вітчизняної війни діяльність архівних установ області була підпорядкована вимогам воєнного часу, основним завданням яких була евакуація у східні райони країни документів Державного архівного фонду. 5 липня 1941 року архівні матеріали 121 фонду (38820 справ) Чернігівського обл-держархіву були евакуйовані до м. Ульяновська. Після цього облдержархів продовжував роботу до 23 серпня 1941 року, коли Чернігів зазнав значних руйнувань внаслідок сильного бомбардування. Прямим влученням бомб були знищені три архівосховища обласного архіву.

9 вересня 1941 року місто було окуповане німецько-фашистськими військами, які почали створювати свої органи влади. 19 листопада 1941 року відділом освіти міської управи створено архівне бюро, завданням якого була охорона архівів, що уціліли під час бомбардування міста.

Після визволення міста завідуючим архівним бюро були передані ключі від архівосховищ керівнику облдержархіву, яка щойно повернулась з евакуації. 1 листопада 1943 року облдержархів відновив свою діяльність.

23 вересня 1945 року були повернуті з евакуації архівні документи облдержархіву. Німецько-фашистські окупанти завдали архівам області великої шкоди. З шести архівосховищ обласного архіву чотири архівосховища разом з документами, найбагатшою бібліотекою науково-історичного значення, яка нараховувала 102 тис. томів книг, реставраційною майстернею, довідковим апаратом і обладнанням були знищені. Філіали облдержархіву в містах Ніжині та Прилуках повністю збереглися. Основним завданням цього періоду стало збирання документів Другої світової війни, концентрація рукописних, друкованих видань і фотодокументів. Характерною ознакою цього часу є пошуки приміщень і закріплення їх за архівами, використання документів з метою відбудови народного господарства області. На 1 січня 1952 року був складений новий список фондів облдержархіву, організована робота зі складання облікових документів.

Із 1 січня 1997 року філіали Держархіву Чернігівської області реорганізовані у відділи. Упродовж 2000-2001 років від Управління Служби безпеки України у Чернігівській області на зберігання до Держархіву області надійшли архівно-слідчі справи на громадян, що зазнали репресій у 1920-1950-ті роки. Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 4 серпня 2004 року № 224 ліквідовано відділ Держархіву області у Прилуках.

У Державному архіві Чернігівської області зосереджені документи з кінця XVIII ст. до теперішнього часу, окремі датуються XVII - першою половиною XVIII ст. Загалом понад 1,7 млн. одиниць зберігання.

Найдавніші (Х\/ІІ-Х\/ІІІ ст.) документи дорадянського періоду знаходяться у фонді Чернігівського губернського дворянського депутатського зібрання. Серед них універсали гетьманів, документи з печатками Чернігівської полкової канцелярії, полку Малоросійського війська тощо.

У фонді Ніжинського грецького магістрату (1723-1870) містяться відомості про греків, їхні привілеї в галузі самоврядування, суду і торгівлі; культуру і побут, торговельні зв'язки з Туреччиною, Італією, іншими державами.

У фондах канцелярії Чернігівського цивільного губернатора, Чернігівського губернського правління, Чернігівських губернських у селянських, у міських, у земських та міських справах присутствій містяться відомості про створення Чернігівської та Полтавської губерній, участь Чернігівського ополчення у Вітчизняній війні 1812 року, підготовку та проведення селянської реформи 1861 року, економічний та політичний стан міст і селищ Чернігівщини, збір коштів на спорудження пам'ятників Г. Державіну, Єрмаку, М. Карамзіну, І. Крилову, І. Сусаніну; документи з автографами М. Кутузова, М. Барклая-де-Толлі, М. Глинки, Т. Шевченка, Л. Глібова, Б. Грінченка тощо.

Економічний стан губернії висвітлюється також у фондах Чернігівського губернського статистичного комітету, казенних палат, казначейств, банків, губернської будівельної та шляхової комісій, окремих підприємств - у тому числі про будівництво водогону в Чернігові, шосейних доріг, гребель, мостів тощо. У фондах фінансово-податкових і кредитних установ є відомості про державні прибутки, врожайність сільськогосподарських культур, стан винокурних та спиртоочисних заводів губернії; книги обліку земельних володінь, промислових підприємств, фабрик і заводів; листування про стягнення податків; ревізькі реєстри, списки торговельних і промислових підприємств губернії, фінансові звіти відділень банків.

Стан та благоустрій населених пунктів губернії знайшли відображення у документах фондів Чернігівського губернського дворянського депутатського зібрання, городових магістратів, городових та посадських ратуш, міських дум та управ.

Документи фонду Чернігівського місцевого управління товариства Червоного Хреста містять відомості про чернігівців, які брали участь у національно-визвольній боротьбі балканських народів проти османського іга у 1877-1878 роках.

Фонди закладів охорони здоров'я містять інформацію про стан лікарень та медичне обслуговування населення.

Документи фондів директора училищ Чернігівської губернії, гімназій, училищ містять інформацію про стан народної освіти та культури, відкриття пансіонів, єврейських казенних училищ. У фондах Ніжинської гімназії вищих наук князя І.Безбородька, Ніжинського ліцею зберігаються списки, відомості про успішність, оцінки на перевідних та випускних іспитах, відношення про допуск до іспитів учнів гімназії з відомостями про М. Гоголя, Л. Глібова, О. Афанасьєва (Чужинського). У фонді Прилуцької чоловічої гімназії зберігаються атестат зрілості та роботи майбутнього відомого математика Г. Вороного, матеріали дослідження ґрунтів Прилуцького округу, яке було здійснене за участю академіка К. Гедройца, карта ґрунтів Полтавської губернії, складена під редакцією В. Докучаєва. Серед документів Ніжинського історико-філологічного інституту є особові справи студентів - майбутніх відомих вчених Є. Карського, М. Державіна, В. Рєзанова.

Історію релігії та церковних установ розкривають матеріали фондів духовних консисторій, Прилуцького духовного правління, Чернігівського відділення Російського біблійного товариства, відділу імператорського православного Палестинського товариства, синагоги Чернігова. Крім того, у фондах консисторій та Прилуцького духовного правління сконцентрована значна кількість метричних та сповідних книг.

Історія революційного руху відображена у фондах адміністративно-поліцейських установ, судів.

Розсекречені документи періоду Української революції (1917-1920) - фонди чернігівського губернського комісара Центральної ради та губернського старости Української держави - містять відомості про організацію міліції в губернії, забезпечення населення та військових частин продуктами харчування, проведення виборів до міських дум, списки працівників старостів та державної варти.

У фондах радянського періоду - губернського, повітових, волосних ревкомів, сількомбідів, губернського, окружних, обласного, повітових, волосних, районних, міських виконкомів, комісій незаможних селян, контрольних комісій і робітничо-селянських інспекцій, органів суду, раднаргоспів, земельних управлінь, обласного управління легкої промисловості, організацій транспорту та зв'язку, комунального господарства, постачання та торгівлі, фінансових органів, кооперативних організацій, органів планування і статистики тощо - висвітлюється історія становлення радянської влади та соціалістичного будівництва на Чернігівщині.

Багаті за змістом фонди Чернігівської фабрики первинної обробки вовни ім. Г. Петровського, Чернігівської фабрики музичних інструментів ім. П. Постишева, заводу "Жовтневий молот", камвольно-суконного комбінату, виробничого об'єднання "Хімволокно", інших промислових підприємств області.

Держархів зберігає документи партійних і комсомольських органів. Серед них протоколи конференцій, пленумів та засідань бюро обкомів, райкомів Компартії України та комсомолу, спільні постанови обкому КПУ та облвиконкому, інформації про виконання постанов органів вищого рівня, суспільно-політичну ситуацію в області, документи особистого характеру радянських, політичних та громадських діячів, героїв війни та праці.

Фонди губернського та окружних військкоматів відтворюють стан частин Червоної Армії, які знаходились на території Чернігівської губернії.

Документи Чернігівської обласної комісії з розслідування злочинів, скоєних німецько-фашистськими загарбниками, колекцій "Чернігівщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 років", "Чернігівська обласна комісія з історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років" розкривають участь чернігівців у Другій світовій війні. Зберігаються й фільтраційні справи на осіб, що були примусово вивезені до Німеччини в роки тимчасової окупації області у 1941 - 1943 роках.

У фондах періоду фашистської окупації зберігаються документи міських, районних, сільських управ та старостатів, підприємств та організацій, які існували під час окупації (у т.ч. Ніжинського мотузкового виробництва, Чернігівської вовняної фабрики, Носівського та Новобиківського цукрових заводів тощо).

Значний комплекс фондів повоєнного періоду зберігає інформацію про економічну характеристику області та районів після визволення від тимчасової окупації, відомості про відбудову і подальший розвиток народного господарства області.

Архів зберігає фонди органів і закладів народної освіти (Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевченка, філіал Київського політехнічного інституту), культурно-освітніх закладів (Чернігівський музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, обласна філармонія, музеї) тощо. Розвиток медицини на Чернігівщині розкривають матеріали фондів губернської, окружних інспектур, обласного, повітових, районних відділів охорони здоров'я.

В архіві зберігається 115 фондів особового характеру та колекцій документів. Найбільший інтерес становлять фонди чернігівського цивільного губернатора О. Бутови-ча, письменника, історика Д. Мордовцева, адвоката і громадського діяча І. Шрага, професорів Ніжинського інституту народної освіти В. Рєзанова, І. Турцевича тощо.

Крім документів на паперовій основі, архів зберігає документи на плівкових носіях. Серед кінодокументів -фільми про демонстрації трудящих Чернігова, присвячені святкуванню 40-річчя Жовтневої революції (1957), 1 Травня (1958), про раціоналізаторів Чернігівщини (1973).

Фотодокументи відтворюють події на Чернігівщині періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років: діяльність партизанських з'єднань та загонів, підпільних організацій; збитки, завдані німецько-фашистськими загарбниками народному господарству та населенню області; основні події періоду відбудови народного господарства, будівництво нових підприємств, створення колгоспів, МТС, відродження зруйнованих міст і сіл тощо. Зберігається значна кількість фотопортретів учасників війни - кавалерів орденів та медалей, Героїв Радянського Союзу.

Значна частина фотодокументів розповідає про громадсько-політичне життя області, підготовку та проведення виборів до місцевих рад, діяльність партійних, радянських, профспілкових, комсомольських органів, участь делегацій Чернігівської області в з'їздах партії, профспілок та комсомолу, відзначення знаменних дат.

Інтерес становлять світлини із зображенням пам'яток історії та архітектури Чернігова - будинку полкової канцелярії, Катерининської, П'ятницької, Введенської, Іллінської церков, Спаського, Троїцького соборів; пам'ятників Л. Глібову, М. Коцюбинському, О. Пушкіну, М. Фрунзе, Т. Шевченку, іншим діячам політики та культури; видів дореволюційних Чернігова і Новгорода-Сіверського, новобудов, мікрорайонів, вулиць та площ, краєвидів Чернігівщини.

Значна група фотодокументів відтворює розвиток науки, культури, освіти, охорони здоров'я та спорту в області, відображає роботу науково-дослідних інститутів, проектних установ, творчих організацій, клубних закладів, кінотеатрів, бібліотек, музеїв, вузів, шкіл, дитячих закладів тощо.

Фонодокументи, що зберігаються в Держархіві області, відображають громадсько-політичне життя області, відзначення знаменних дат. Про мужність і героїзм радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни свідчать спогади колишніх партизанів і ветеранів війни, запис зустрічі матері О. Кошового та учасника організації "Молода гвардія" С. Левашова з учнями Прилук тощо.

Значна група фотодокументів представлена записами виступів передовиків виробництва - К. Томилко, Героя Соціалістичної Праці, передової ткалі Чернігівського камвольно-суконного комбінату, перед працівниками архіву; І. Шоха, депутата Верховної Ради СРСР, кращого машиніста локомотивного депо залізничної станції Чернігів тощо.

Розвиток культури на Чернігівщині відтворюють записи виступів самодіяльного народного хору Чернігівського камвольно-суконного комбінату, заслуженого самодіяльного народного хору "Десна" Чернігівської фабрики первинної обробки вовни ім. Г. Петровського, вокального ансамблю клубу залізничників станції Щорс, народних весільних та обрядових пісень у виконанні жителів с. Блистова Менського району, зустрічі в музеї 0. Довженка у Сосниці з народним артистом СРСР І. Козловським тощо.

Інтерес становлять фонодокументи про відзначення знаменних дат на Чернігівщині - репортажі про святкування 100-річчя від дня народження письменника С. Васильченка, 40-річчя музею М. Коцюбинського в Чернігові, 80-ї річниці від дня народження О. Довженка, 175-річчя від дня народження кобзаря О. Вересая; з наукової конференції, присвяченої 175-річчю видання "Слово о полку Игореве" тощо.

Науково-довідкова бібліотека архіву налічує понад 13 тис. книг та брошур, комплектується вона також журналами і газетами. В архіві зберігається література з філософії, історії, зокрема окремі томи повного зібрання російських літописів, зібрання творів відомих вітчизняних та іноземних істориків М. Грушевського, О. Єфименко, В. Винниченка, С. Соловйова, В. Ключевського, М. Покровського, Є. Тарле тощо.

Є також зібрання законів і розпоряджень українського та російського урядів, Повне зібрання законів Російської імперії (неповне), Звід законів Російської імперії (1842 р., видання неповне), довідкова література, література з краєзнавства - твори О. Шафонського, М. Домонтовича, О. Русова тощо.

Пріоритетними напрямками діяльності Державного архіву Чернігівської області у сфері архівної справи та діловодства на території області є:

• реалізація державної політики в галузі архівної справи і діловодства на території області, координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності з питань архівної справи та діловодства;
• внесення до Національного архівного фонду архівних документів, що мають місцеве значення, проведення їх державної реєстрації, ведення обліку та постійне зберігання цих документів, а також використання відомостей, що в них містяться;
• проведення науково-методичної роботи в галузі архівознавства, документознавства та археографії, впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду в практику діяльності архівних установ;
• здійснення контролю за діяльністю архівних установ і служб діловодства, забезпечення дотримання законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

Відповідно до покладених на нього завдань побудована й структура Державного архіву Чернігівської області.

Відділ організації та координації архівної справи забезпечує організаційно-методичне керівництво діяльністю місцевих архівних установ, діловодних та архівних служб установ, організацій та підприємств - джерел комплектування; займається питаннями підвищення кваліфікації працівників діловодної та архівної служб області, наданням методичної допомоги, державною реєстрацією документів Національного архівного фонду. Працівники відділу надають методичну допомогу установам у складанні номенклатур справ, інструкцій з діловодства, положень про експертні комісії та архівні підрозділи, упорядкуванні справ; проводять роботу з експертизи цінності та прийняття на зберігання документів установ, організацій, підприємств та видатних громадян області, аудіовізуальних документів.

Відділом зберігання, обліку та довідкового апарату до документів планомірно здійснюється комплекс робіт, спрямований на забезпечення збереженості документів - це насамперед підтримання оптимальних умов зберігання, дотримання санітарно-гігієнічного, охоронного та пожежного режимів, регулярне перевіряння наявності та фізичного стану справ, відновлення згасаючих та слабоконтрастних текстів документів.

Також працівники відділу займаються питаннями обліку, виявленням унікальних документальних пам'яток, створенням та розвитком системи довідників та каталогів. У Держархіві області створена облікова база даних, до якої увійшло понад 10 тис. фондів, щорічно поповнюються іменна та географічна бази.

Лабораторією мікрофільмування і реставрації документів проводиться комплекс робіт, спрямованих на підтримання належного фізичного стану документів, зокрема, створення страхового фонду та фонду користування унікальних та особливо цінних документів, проведення ремонтно-реставраційних та палітурних робіт, дезинфекції документів.

Відділ інформації та використання документів організовує інформування органів влади, установ, організацій та широкої громадськості про архівні документи, публікує документи НАФ.

Щорічно в читальних залах архіву працюють з архівними документами сотні користувачів не тільки з України, а і з близького та далекого зарубіжжя.

Співробітники відділу виконують тематичні запити про підтвердження окремих фактів та подій, а також запити генеалогічного характеру.

Велика увага приділяється виконанню соціально-правових запитів. Щорічно їх надходить до архіву декілька тисяч. Стосуються вони питань підтвердження трудового стажу та зарплати, біографічних даних, майнових прав тощо.

Важливими напрямами використання документів є також підготовка публікацій документів у періодичній пресі, радіо- та телепередач, стаціонарних та пересувних виставок документів до знаменних та пам'ятних дат в житті держави.

Архів здійснює видавничу діяльність. Лише за останні роки вийшли друком "Путівник по фондах Державного архіву Чернігівської області", довідник "Документи з історії євреїв у Державному архіві Чернігівської області", тематичний перелік "Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині", добірка документів "Архівне будівництво на Чернігівщині. 1921-1941 роки".

Архівісти сумлінно виконують свій почесний обов'язок перед минулими, нинішніми, майбутніми поколіннями щодо збереження Національного архівного фонду України, збагачення його складу, забезпечення суспільства ретроспективною інформацією.

Працівники архіву роблять все необхідне для того, щоб кожна людина переконалася в тому, що архів - це не склад паперів, а жива, творча, наукова установа, що кожний документ є важливим і становить велику цінність, щоб змінилося уявлення і про архівістів - людей, зайнятих зовні непомітною, але такою важливою справою - збереженням і дослідженням документальних скарбів нашого народу.