ЕЛIТА УКРАЇНИ ХVIII-ХХ ст.

"Найгірша ідея ХХ ст. -
маргіналізація традиційної елітарної культури"
Ігор Шевченко
З лекції з нагоди вручення Премії імені Антоновичів
Київ, 25 травня 2000 р.

ЕЛIТА УКРАЇНИ ХVIII-ХХ ст.:
Нацiональний реєстр особових архiвiв.
Анотований довiдник i база даних

НАКАЗ
"Про підготовку довідника
"Українська інтелігенція у XX ст.:
національний реєстр особових архівних фондів"

ПАМ'ЯТКА
щодо відбору фондів для включення до довідника
"Українська інтелігенція у XX ст.:
національний реєстр особових архівних фондів"
та складання на ці фонди описових статей

Пiд егiдою Державного комiтету архiвiв України,
Нацiональної академiї наук України,
Мiнiстерства культури i мистецтв України.
За участю і сприняння Українського наукового iнституту Гарвардського унiверситету
(Серія "ХХ століття")

Повернення до особистості в історичних дослідженнях, персоніфікація історії через призму особових архівів як видатних діячів науки і культури нової і новітньої історії, так і пересічних представників української інтелігенції - елітарного генофонду нації, - що упродовж десятиліть нещадно винищувався тоталітарним режимом, створює реальний фундамент для яскравого і рельєфного відтворення правдивої історії України, розкриття світогляду, творчості, політичної і громадської діяльності сотень вчених, філософів, просвітителів, митців, письменнихків, політиків, церковних і військових діячів, представників інших сфер інтелектуального і громадського життя народів України.

Нацiональний реєстр особових архiвних фондів елiти України ХVIII-ХХ ст. є iнтегрованим довiдником, що включає опис документiв та творчих рукописiв видатних представникiв української iнтелiгенцiї. Охоплює як зібрання державних архівів, так і збірки рукописних матеріалів iнститутiв Нацiональної академiї наук України, наукових бiблiотек i музеїв.

Довiдник репрезентує архiвнi фонди переважно iнтелектуальної елiти - державних і військових дiячiв, вчених, митцiв, представників церкви, української шляхти, технiчної iнтелiгенцiї. Поряд з широко відомими діячами представляє сотні маловідомих, забутих, викреслених з історичного процесу імен.

Проект реалізується з 1999 р. Включає анотацiї на особовi архiвнi фонди, що зберiгаються в центральних, галузевих та обласних архiвах України (понад 2000 фондiв), установах i центрах системи Академiї наук України (понад 1000 фондiв), державних музеях (бл. 600 фондiв).

Складається з двох серій. Перша представляє діячів ХVIII-ХІХ ст.; друга - ХХ ст.

Описова стаття фонду чи колекції включає:

Коротку бiографiчну довiдку про особу;
Облiковi данi (обсяг, хронологiчнi межи матерiалiв, пошуковi данi);
Загальнi данi про склад i змiст документiв особового архiву;
Довiдковi бiблiографiчнi данi.

До довiдника додається серiя покажчикiв та iнших додаткiв.

Методичнi засади проекту викладено у виданнi: "Видатнi вченi Нацiональної Академiї наук України: Особовi архiвнi фонди видатних дiячiв науки з фондiв Iнституту рукопису та Iнституту архiвознавства Нацiональної бiблiотеки України iменi В. I. Вернадського" (К., 1998).

Національний реєстр особових архівних фондів є складовою широкомасштабної загальноукраїнської програми актуалізації інформаційного потенціалу українських архівів, що дозволить гідно представити еліту України у світовому інтелектуальному пантеоні.

КООРДИНАЦIЙНИЙ КОМIТЕТ:
Державний комiтет архiвiв України: Тетяна Захарченко, тел. (044)277-3433.

Український науково-дослiдний iнститут архiвної справи та документознавства (УНДIАСД): Iрина Матяш, тел. (044)277-9057.

Нацiональна академiя наук України (Нацiональна бiблiотека України iменi В. I. Вернадського, Iнститут рукопису: Любов Дубровiна,
тел. (044)244-4418.

Мiнiстерство культури i мистецтв України: Людмила Резнiкова,
тел. (044)224-6951

ГОЛОВНЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 10
від 04.02.99
м. Київ

Про підготовку довідника "Українська інтелігенція у XX ст.:
національний реєстр особових архівних фондів"

Відповідно до державної програми "Архівна україніка" та рішення колегії Головархіву України від 4 лютого 1999 року

НАКАЗУЮ:

Організувати в 1999 році підготовку до видання міжархівного довідника "Українська інтелігенція у XX ст.: національний реєстр особових архівних фондів".
Для вироблення концепції довідника, організаційно-методичного забезпечення вибору та описування архівних фондів, координації діяльності державних архівів-виконавців проекту, редакційного опрацювання описань та вирішення інших питань підготовки довідника створити робочу групу у складі:
Пиріг Р. Я. - начальник Головархіву, доктор історичних наук, професор (керівник групи);
Захарченко Т. М. - головний спеціаліст відділу зберігання та обліку НАФ Головархіву;
Новохатський К. Є. - начальник організаційно-аналітичного відділу Головархіву;
Папакін Г. В. - начальник відділу інформації, використання НАФ та зовнішніх зв'язків Головархіву, кандидат історичних наук.
Робочій групі у тижневий строк підготувати методичні рекомендації щодо відбору фондів для включення до довідника та складання на ці фонди описових статей.
Директорам державних архівів забезпечити виявлення архівних фондів, що підлягають включенню до довідника, їх описування згідно з методичними рекомендаціями та подання описань до Головархіву до 25 квітня 1999 року.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Начальник Головного управління Р. Я. Пиріг

ПАМ'ЯТКА
щодо відбору фондів для включення до довідника
"Українська інтелігенція у XX ст.:
національний реєстр особових архівних фондів"
та складання на ці фонди описових статей

1. Довідник "Українська інтелігенція у XX ст.: національний реєстр особових архівних фондів" (назва робоча) готується державними архівними установами України відповідно до наказу Головархіву від 4 лютого 1999 р. № 10.

2. За своєю концепцією це має бути міжархівний анатований довідник. Він включатиме інформацію про особові архівні фонди, що зберігаються в центральних і галузевих державних архівах, державних архівах при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, архівних підрозділах Національної Академії наук, бібліотек і музеїв Міністерства культури України (далі - архівних установ-учасників проекту).

3. До довідника має увійти інформація про архівні фонди осіб, які діяли у сфері науки, культури, освіти, економіки, політики, військової справи, духовного, релігійного, громадського життя України, незалежно від значущості особи, рівня її освіти, політичних поглядів. релігійної та національної приналежності,професійної спрямованості, осіб, які народилися після 1870 року і основний внесок своєю діяльністю зробили в історію XX ст.).

4. Для включення до довідника відбирають лише документи, що мають статус окремого особового архівного фонду (колекції).

5. Довідник складатиметься з:

передмови, в якій буде викладено мету підготовки і видання довідника, основні принципи його побудови, методичні підходи до описування фондів;
систематизованого переліку описових статей на фонди;
списку скорочень;
різного виду покажчиків;
приміток.

6. Проект реалізується протягом 1999 року. На першому етапі центральні, галузеві, місцеві державні архівні установи-учасники проекту проводять за обліковими документами (список фондів, карти фондів) виявлення архівних фондів для довідника, складають їх перелік, один примірник якого надсилають до Головархіву (до 10 березня). Водночас працівники центральних, галузевих і місцевих державних архівних установ-учасників проекту проводять описування архівних фондів відподно до зазначеного переліку і передають описові статті робочій групі Головархіву (до 25 квітня).

На другому етапі (до 1 вересня) робоча група Головархіву накопичує, систематизує описові статті, звіряє повноту виявлення фондів для довідника, здійснює разом з праціцвниками архівних установ необхідні уточнення даних, набирає на комп'ютері і редагує тексти описових статей, попередньо форматує макет видання.

На третьому етапі (до кінця 1999 року) здійснюється остаточне редагування текстів описових статей, написання передмови, складання покажчиків, приміток та іншого допоміжного апарату, виготовлення оригінал-макету, видання довідника.

7. Описування фондів здійснюється відповідно до стркутури описової статті:

Назва фонду.
Біографічна довідка.
Місце зберігання, обсяг і крайні дати документів фонду.
Документи службової, наукової, творчої, педагогічної, громадської діяльності.
Біографічні документи.
Листування.
Господарчо-майнові документи.
Документи інших осіб.
Кінофотодокументи.
Колекційні матеріали.
Література про фоноутворювача.

8. Інформація в середині кожного розділу описової статті (зокрема у розділах 4-11) подається за хронологічним принципом.

9. Якщо документи за темою довідника містяться у сімейних чи родових фондах з ширшими хронологічними межами, описова стаття складається на увесь фонд, але анотуються документи лише особи (осіб), які підпадають під тему довідника (розділи 2, 4-7, 9-11). Якщо виокремити документи зазначених осіб із загального комплексу неможливо, подається назва фонду, місце зберігання, обсяг і крайні дати його документів і згадка про те, що у фонді є документи такого-то характеру таких-то осіб.

10. Назва фонду. Подається прізвище, ім'я та по-батькові фондоутворювача, дати народження та смерті (у дужках), основний профіль діяльності (за офіційною назвою фонду в облікових документах). Якщо у фондоутворювача є псевдонім, то подається найбільш відомий варіант прізвища (та ім'я), а в дужках подається інший. Наприклад: Вишня Остап (Губенко П.М.).

Біографічна довідка. Зазначаються місце народження,освіта (найменування спеціальних учбових закладів), службова та громадська діяльність, участь у культурних, наукових, політичних та інших організаціях і товариствах. Якщо в датах, пов'язаних з біографією фондоутворювачя,є необгрунтовані розбіжності між архівними та друкованими джерелами, перевага надається відомостям з архівних документів.

Місце зберігання,обсяги і крайні дати документів фонду. Зазначається назва архіву, номер фонду, загальна кількість одиниць зберіганя. В дужках наводяться крайні дати документів. Кількість справ у фонді подається в повному обсязі з урахуванням документів на спецзберіганні, з обмеженим доступом (за винятком неопрацьованих і неописаних).

Документи службової, наукової, творчої, педагогічної, громадської діяльності. Подаються за значимістю в хронологічному порядку. Зазначається зокрема наявність рукописів рпаць, статей, записних книжок, малюнків, креслень, відгуків на праці інших осіб тощо. Якщо творча спадщина зберігається у великій кількості, вона анотіється за тематичними комплексами (напрямами діяльності).

Біографічні документи. Перелік оригіналів документів: автобіографій, службових посвідчень, квитків про членство у різних організаціях, свідоцтв про винаходи, нагороди, почесні звання, грамот, вітальних адресів тощо. Зазначається наявність щоденників, спогадів, документів про святкування ювілеїв.

Листування. Спочатку в алфавітному порядку розміщуються приватні адреси, потім - офіційні. Спочатк - листи фондоутворювача, потім - до нього. Вказуються основні кореспонденти. Зазначається також наявність дарчих написів різним особам.

Документи інших осіб. Показується наявність у складі фонду рукописів та інших документів творчої спадщини інших осіб про фондоутворювача, а також документів членів сім'ї фондоутворювача.

Кінофотодокументи. Зазначаються прізвища та ініціали зображених (записаних) осіб, дати, зміст документів.

Колекційні матеріали. Систематизуються за принципом, що був обраний самим фондоутворювачем (збирачем).

Література про фондоутворювача. Наводяться біографічні довідники, біоібліографічні покажчики, опубліковані описання архівних документів інші публікації, присвячені фондоутворювачу.

11. Назви установ і організацій, де фондоутворювач працював або у діяльності яких брав участь, подаються відповідно до їх офіційної назви того часу.

12. Якщо матеріали за певними конкретними розділами описової статті у фонді відсутні, ці розділи при описуванні можна не зазначати.

13. Описові статті складаються на кожний фонд окремо. Текст друкується на машинці або набирається на комп'ютері через 1,5 інтервали. Обсяг описової статті залежить від значення особи та її внеску у відповідну галузь (галузі), а також від обсягу фонду, але не повинен перевищувати трьох сторінок текту.

14. Кожна описова стаття підписується укладачем з розшифруванням підпису (прізвище та ініціали)