Інформація
про участь делегації України
у ХV Міжнародному конгресі архівів
"Архіви, Пам'ять і Знання"

23-28 серпня 2004 р.,
м. Відень, Австрійська Республіка

На виконання доручення Кабінету Міністрів України № 27494/2/1-04 від 02.07.2004 делегація України взяла участь у черговому Всесвітньому архівному форумі, що проходив у столиці Австрії 23-28 серпня 2004 р. під гаслом "Архіви, Пам'ять і Знання".

На конгресі було представлено понад 2000 делегатів із 116 країн світу. Делегація України цього разу виявилися однією з найбільш репрезентативних, - вперше у її складі було 37 делегатів, керівників та провідних спеціалістів архівних установ. Під час роботи 156 тематичних секцій, засідань комітетів, комісій та робочих груп Міжнародної ради архівів (МРА) світовою архівною спільнотою обговорено найактуальніші проблеми розвитку архівної справи, розглянуто досвід окремих держав у розбудові законодавчої, організаційної та матеріальної бази діяльності архівів. Загалом наукова й професійна програма конгресу включала понад 200 заходів, присвячених найрізноманітнішим проблемам. З доповідями виступили понад 400 представників різних країн світу.

Тематичні сесії конгресу охопили три стратегічних блоки проблем:
  1. "Архіви і Пам'ять" (38 сесій, згрупованих за такими ключовими на сьогодні проблемами: "Концепція пам'яті", "Ризик, втрати і відновлення", "Збереження віртуальної пам'яті");
  2. "Архіви і Знання" (66 сесій, проблеми: "Професійний розвиток", "Стандарти і передовий досвід", "Дослідження");
  3. "Архіви і Суспільство" (52 сесії, проблеми: "На службі суспільства, "Захист, допомога тим, хто її потребує, доступ", "Правові питання").

Відбулося 16 засідань проблемних груп і семінарів, круглих столів.

Члени української делегації відвідали понад 50 секційних засідань, семінарів і засідань робочих груп, в тому числі - присвячених проблемам створення й функціонування електронних документів і електронних архівів, зокрема проблемам автентичності, збереження й публічного регулювання електронних документів; проблемам природних та техногенних катастроф (повені, землетруси, пожежі), крадіжок та інших втрат документів й підготовленості архівів до них; реституції переміщених архівів; проблемам збирання й збереження "усної історії"; авторських прав і прав інтелектуальної власності в архівній сфері; оцифровування писемної спадщини; автоматизації й інформатизації архівів, застосуванню Кодексу етики архівістів тощо.

Члени делегації відвідали також засідання круглого столу "Блакитний щит-2004", де розглядалися проблеми міжнародної координації зусиль із захисту світової культурної спадщини; "Оцінювання збитків: Інструменти", на якому представлено універсальну процедуру оцінювання збитків шляхом оперативного обстеження фізичного стану документів.

Особливий інтерес у членів делегації викликав круглий стіл, присвячений спільному російсько-німецькому проекту опрацювання архіву Радянської військової адміністрації в Німеччині. Метою проекту є створення електронного архіву РВАН (в електронному вигляді представлено описи й зображення понад 60 тисяч документів). Після закінчення роботи всі розсекречені документи фондів РВАН будуть доступні дослідникам як через локальну мережу Державного архіву РФ, так і у Федеральному архіві Німеччини. Документи цього архіву, донедавна тотально засекреченого, безсумнівно, містять відповіді на ключові питання пошуків і повернення втраченої й переміщеної у роки Другої світової війни і в перші повоєнні роки архівної спадщини України.

Важливі досягнення державної архівної служби України було продемонстровано на круглому столі "Архіви колишніх комуністичних партій", де підбивалися підсумки опрацювання цього надзвичайно важливого сегменту архівної спадщини країн Східної Європи новітньої доби. Україна одна з перших завершила складний процес інтеграції колишніх партійних архівів до системи державних архівів і забезпечення публічного доступу до них. На таємному зберіганні у державі залишилося лише 0,17% документів, в той час, як у Молдові цей показник складає 1%, Казахстані - 5%, Киргизстані - 50%, у Російській Федерації - 60% відсотків.

На засіданні робочої групи з розробки міжнародного проекту "Архіви і права людини" розглядалися методологічні засади та практичні аспекти створення бази даних й підготовки довідника по архівах репресивних режимів у різних країнах світу у ХХ столітті. У цьому проекті запропоновано взяти участь й Україні.

Спеціальний колоквіум архівів Центральної Європи (26 серпня) було присвячено ознайомленню зі структурою та завданнями архівних служб, унікальними фондами, проблемами та завданнями архівів різних країн регіону. У засіданні взяли участь представники товариств і об'єднань архівістів з Австрії, Греції, Німеччини, Латвії, Польщі, Румунії, України, Угорщини, Чехії, Словаччини.

З доповідями на конгресі виступили: керівник делегації Г. В. Боряк ("Електронні архіви в неелектронному суспільстві (З досвіду України у створенні архівних інформаційних систем)"), К. Є. Новохатський ("Архіви колишньої Компартії України: досвід інтеграції до системи державних архівних установ"), І. Б. Матяш (презентація "Архіви України" на колоквіумі архівів Центральної Європи), Г. В. Папакін ("Переміщені архіви: Спадщина поділеного світу").

Вражаючі досягнення у галузі технічного оснащення архівів, зокрема, новітньою репрографічною технікою, засобами консервації, реставрації, оцифровування й мікрофільмування демонстрували на виставкових стендах фірми-виробники й постачальники з ФРН, США, Чехії, інших країн.

З досвідом організації роботи архіву, сучасними архівними технологіями члени української делегації ознайомилися під час відвідання Державного архіву Австрії.

На черговій Конференції Європейського відділення МРА (23 серпня) обговорювалися ключові проблеми архівів переважно країн Євросоюзу - організація міжнародного архівного трейнінгу, формування електронного інформаційного масиву "Спільна архівна спадщина", впровадження рекомендацій ЄС щодо доступу до архівів та електронних документів; плану дій щодо попередження катастроф в архівах (в тому числі - створення опорних пунктів "швидкого реагування" у різних країнах, що дозволило б звести до мінімуму втрати архівів під час стихійних лих та техногенних катастроф); удосконалення експертизи цінності документів у період, коли обсяги документальних масивів, що їх утворює суспільство, приймають загрозливий характер з огляду на складність керованих дій щодо відбору частки документів, що мають потрапити на державне зберігання.

Досягнуто домовленості про проведення Європейської конференції архівів у 2006 р. у Познані (Республіка Польща) під гаслом "Архівіст - професія майбутнього" (з акцентуванням проблем архівної освіти та місії архівіста в інформаційному суспільстві).

На 5-й Загальній конференції Євразійського відділення МРА (27 серпня) було заслухано інформаційні повідомлення керівників архівних служб Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Монголії, України, Росії, а також країн-спостерігачів (Латвії, Литви, Польщі, Естонії).

Загалом в усіх країнах відділення спостерігається підвищення статусу працівників архівних установ, підвищення уваги з боку урядів і громадськості до проблем архівів. У більшості країн затверджено або готуються комплексні програми розвитку архівної справи, зростає заробітна платня архівістів, посилена увага приділяється підготовці кадрів.

Учасники одностайно відзначили як одну з провідних тенденцій сьогодення - інтенсивне будівництво та реконструкцію архівних споруд (практично в усіх країнах відділення), що вичерпали свої інженерні ресурси і нині створюють загрозу збереженості національної архівної спадщини. З огляду на початок реконструкції та будівництва комплексу споруд центральних державних архівів України в Києві, українським делегатам запропоновано ознайомитися з досвідом будівництва і реконструкції, зокрема, в Росії, Литві. Загалом, вперше за останні роки більшість учасників відзначила позитивні зрушення й тенденції у сфері архівної справи і діловодства.

Вартим аналізу й запозичення можна вважати досвід архівних служб Латвії й Естонії із створення онлайнової бази даних джерел комплектування державних архівів, тобто, державного реєстру органів, установ, підприємств, організацій, що мають передавати на державне зберігання свої архіви.

Заслуговує на увагу інформація керівника архівної служби Росії В. П. Козлова про неоднозначні наслідки адміністративної реформи в Російській Федерації, зокрема й про негативні, спровоковані руйнацією чіткої системи вертикальних зв'язків суб'єктів архівної справи.

На конференції прийнято рішення про проведення засідання чергової загальної конференції цього регіонального відділення МРА та Консультативної ради керівників архівних служб держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у вересні 2005 р. в м. Києві. Консультативну раду створено відповідно до Рішення Економічної Ради СНД від 25 червня 2004 р. (Доручення Кабінету Міністрів України № 32762/0/1-04 від 22.07.2004).

На Генеральній Асамблеї МРА (27-28 серпня) після постатейного обговорення й голосування було прийнято нову редакцію Статуту Міжнародної ради архівів.

Серед ключових документів, прийнятих Генеральною асамблеєю МРА, - "Стратегія і Пріоритетні Сфери МРА", Рекомендації Міжнародній раді архівів та Резолюції Конгресу.

Перший документ визначає функції й стратегію МРА як професійної міжнародної організації архівних установ і архівістів; при цьому архівні установи мають тримати першість в ефективному реагуванні на стрімко змінювані концепції і технології щодо управління інформацією і знанням; мають бути добре підготовленими для виконання відповідальності за збереження і публічний доступ до культурної спадщини народів світу; архіви і професіонали діловодних служб, відповідно, мають бути добре підготовленими для виконання своїх функцій.

У рекомендаціях Міжнародній раді архівів, зокрема, наголошується на необхідності запровадження Всесвітнього дня архівів.

Резолюції Конгресу-2004 привертають увагу урядів країн світу на необхідність об'єднання зусиль держав, народів, міжнародних організацій у справі збереження всесвітньої архівної спадщини; наголошують на виключному місці і значенні архівів у розвитку концепції культурної різноманітності, відповідно до Загальної декларації про культурну різноманітність, що її було одноголосно прийнято ЮНЕСКО у 2001 р.; покликаючись на вихідну тезу про архіви як серце інформаційного суспільства, закликають уряди країн світу на Світовому Самміті Інформаційного Суспільства в Тунісі у 2005 р. підтримати заходи щодо забезпечення збереженості та загальнодоступності архівів; виходячи з визначення архівів як важливої складової колективної та індивідуальної пам'яті, наголошують на необхідності обміну спільною спадщиною країн і суспільств принаймні на інтелектуальному рівні.

Під час конгресу проведено переговори й консультації з питань розвитку двосторонніх професійних зв'язків з керівниками архівних служб Австрії, Білорусі, Казахстану, Литви, Польщі, Росії, ФРН, Угорщини. На переговорах з представниками Генеалогічного товариства ЮТА (США) переглянуто засади співробітництва державних архівів України з цією організацією.

25 серпня у приміщенні Посольства України в Австрійській Республіці відбулося підписання двох офіційних документів - Угоди про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Архівною службою Сербії і Чорногорії, а також Протоколу до Угоди про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Угорським державним архівом. В офіційній церемонії підписання взяли участь директор Архіву Сербії і Чорногорії Мійомир Вуячич, Генеральний директор Державного архіву Угорщини Лайош Гечені, інші керівники архівних служб зазначених держав, члени делегацій.

Значний інтерес викликали десятки назв довідкових, документальних, періодичних видань Держкомархіву та архівних установ України, що поширювалися серед учасників конгресу. Особливим попитом користувалися англомовні інформаційні видання та англомовний компакт-диск "Архіви України", на якому представлено систему архівних установ України, повнотекстову базу архівного законодавства та нормативної бази галузі, повні тексти усіх путівників по державних архівах (бл. 10 тис. сторінок), зображення й анотації унікальних документів ХІІ-ХХ ст.

Загалом успіх форуму значною мірою був зумовлений тим, що організатори застосували новий інтерактивний формат "відкритого конгресу", що дало можливість під час роботи врахувати численні пропозиції від регіональних відділень МРА, секцій, комітетів та широкого кола фахівців.

Робота делегації архівістів, що представляла державу на всесвітньому форумі, активна участь у засіданнях і робочих органах конгресу, ознайомлення із світовими досягненнями й обмін досвідом у різних сферах архівної справи, налагодження професійних контактів - все це, безсумнівно, сприятиме зміцненню авторитету й піднесенню міжнародного іміджу України.

На початок
На початок