"Архіви України"
№ 1-3 / 2000

Анджей Бартнік

Центральний військовий архів Польщі та доступ до його документів*

Центральний військовий архів (далі - ЦВА) є самостійною спеціалізова ною архівно-науковою інституцією, яка зосереджує архівні матеріали, що стосуються питань оборони держави, та організовує їх використання.

Військова архівістика володіє ресурсом, який налічує 45 тис. метрів документів (3 млн. папок), що висвітлюють історію Війська Польського. З огляду на виняткову важливість зібраних джерел архів є основною базою для досліджень з історії війська і воєн.

Комплектування архіву вимагає проведення ряду координаційно-узго джувальних дій між усіма фондоутворювачами і канцелярією Міністерства оборони.

Обов'язком ЦВА є також виявлення документів військової полоніки, розпорошених по світу.

До головних завдань ЦВА належать: виокремлення із загальної маси документації, яка відклалася в результаті діяльності військових інституцій та одиниць, матеріалів історичної ваги, комплектування ними, збереження та використання документів для наукових досліджень та службових потреб. ЦВА і підпорядковані йому філіали проводять навчальну, організаційно-методичну і пропагандистську роботу. Як установи народної довіри, вони надають населенню різноманітні послуги, зокрема видають необхідні довідки, відповідають на запити, виготовляють копії.

До статутних обов'язків Архіву належать проведення наукових досліджень у царині архівістики, а також публікація джерел та довідково-інформа ційна діяльність.

Документи ЦВА, якщо йдеться про хронологію, беруть початок від 1914 року. Їх можна умовно розподілити на чотири періоди: документи першого стосуються загонів польських добровольців під час Першої світової війни; другого - подій ІІ Речі Посполитої; третього - часів Другої світової війни; четвертого - історії Війська Польського від 1945 року.

Документи, що перебувають на зберіганні в ЦВА, є надзвичайно різноманітними, стосуються різних організаційно-керівних рівнів і військових формувань. Особливе значення, поряд із архівними джерелами, мають збірки статутів та інструкцій, карт і планів, наказів найвищого військового командуван ня. Багатою і важливою є також колекція фотографій.

Усі без винятку документи архіву обліковано. Перелік фондів водночас виконує функцію обліку (надходження і вибуття) документів. Велика увага приділяється інформації про фондоутворювачів.

Більшість документальних фондів і колекцій опрацьовано, до них складено науково-довідковий апарат. Важливу функцію виконують іменні та тематичні каталоги.

1997 р. вийшов друком Путівник по архіву. Він охоплює всю сукупність документів, зібраних у ЦВА. Його побудова відповідає структурі архіву, а розділи дають уявлення про склад і зміст документів. У кожному розділі, зокрема, описано групи матеріалів (часом, навіть, детально їх частини, якщо вони є самостійною цілісністю). Це стосується матеріалів, опрацьованих повністю. Матеріали, які не опрацьовано або опрацьовано частково, просто перелічено в кінці кожного розділу. Позитивним фактором нового видання путівника стане наявність у ньому інформації про документи філій ЦВА.

Багатьом стає у пригоді й "Бюлетень військової архівної служби". Перший його номер вийшов 1969 р. На сьогодні кількість чисел цього видання вже перевищила двадцять. На сторінках часопису порушуються питання методики військової архівістики, публікуються різноманітні дослідження з історії Війська Польського, подаються огляди опрацьованих груп і колекцій документів.

З метою ширшої популяризації документів військової спрямованості серед безпосередніх користувачів бюлетень розсилається до бібліотек та науково-дослідних інститутів історичного профілю, більшості архівних установ.

Матеріали, що перебувають на зберіганні в ЦВА, є доступними відповідно до положень, які стосуються не лише збройних сил, а й усієї державної архівної служби. У їх основі - відкритість документів, створених понад 30 років тому, за умови, що це не призводить до розголошення державних таємниць і не зачіпає інтересів населення. Відомчі розпорядження, що випливають з наказу Міністра оборони та інструкцій Генерального Штабу Війська Польського, не містять жодних додаткових обмежень. Право необмеженого доступу до документів мають їх безпосередні автори.

Відповідно до розпорядження Міністра оборони начальник Генерально го штабу може давати дозвіл на користування документами, яким понад 30 років. Але в окремих випадках робляться й винятки, спричинені службовою необхідністю.

Доступ до архівних матеріалів ЦВА можливий також за умови одержання дозволу його керівника, до якого необхідно звернутися з відповідним письмовим проханням та рекомендацією (відношенням) з інституції, за дорученням якої виконується робота. Якщо йдеться про особову справу, необхідно заручитися згодою особи, якої вона стосується, або її найближчих родичів. Це не поширюється на близьких родичів та використання особових справ зі службовою метою.

Подібні інструкції діють для іноземних громадян. Їм необхідно подати відношення від Генеральної дирекції державних архівів або ж наукових інституцій чи військового відомства. Матеріали для досліджень надаються виключно в читальному залі ЦВА у встановлені дні й години.

При потребі для користувачів виготовляють платні ксеро- чи фотокопії.

Окрім надання документів, архів здійснює пошукову роботу, виконує запити, видає довідки про службу та роботу у Війську Польському. Так, у першій половині 1999 р. кількість таких запитів дорівнювала понад 7 тис. (близько 400 - з-за кордону).

У середньому протягом року в читальному залі працюють з документами майже 700 осіб. Число відвідувань на рік - близько 2500. Видається понад 11 тис. архівних одиниць.

Від 1990 р. помітно зросла кількість іноземних дослідників. Так, за період з січня 1990 р. до червня 1999 р. документами скористалися 76 науковців з інших країн. Представники Латвії, Литви, Білорусі, України, зокрема, дослі-джують питання національних меншин, історію Другої світової війни. Російські дослідники вивчають документи періоду від 1939 року, а також про окремі моменти міжвоєнного періоду, з особливою увагою відслідковують долі військовополонених польсько-більшовицької війни 1920 р.

Науковці із західних країн (їх кількість за вищезгаданий період склала 40 осіб) зосереджували увагу на питаннях взаємин їхніх держав з Польщею, окремі з них займалися періодом сталінізму (кінець 40-х рр.). Зацікавленість іноземних громадян - переважно повоєнні роки.

Заходи з лібералізації архівної справи створюють перспективи розширення доступу до архівних документів 70-80-х рр. Це дозволить ширше висвітлювати окремі аспекти історії війська. Таким чином, зросте значення й самих військових архівних документів, які віддзеркалюють історію не лише збройних сил, а й держави загалом, у галузях економіки, культури, науки, освіти та ін.

За всіх часів військо відігравало значну роль в історії держави. Цим і пояснюється всебічна роль і значення військового архіву, коли від контакту з документами, особливо періодів важливих історичних подій, стає більш зрозумілим наше минуле, окреслюється майбутнє.


* Переклад з польської О. В. Бондаренко, Л. Я. Демченко повернутися...


"Архіви України"
№ 1-3 / 2000

NACZELNA DYREKCJA ARCHIWÓW PAŃSTWOWYCH

ARCHEION

CZASOPISMO POSWIECONE SPRAWOM ARCHIWALNYM
ZALOZONE PRZEZ STANISLAWA PTASZYCKIEGO
W ROKU 1926


Научно-практический иллюстрированный журнал
"Архiвы i справаводства"
("Архивы и делопроизводство")

Журнал учрежден Государственным комитетом по архивам и делопроизводству Республики Беларусь, Белорусским научно-исследовательским институтом документоведения и архивного дела и Институтом истории Национальной Академии наук Беларуси 7 апреля 1998 года. Зарегистрирован Государственным комитетом Республики Беларусь по печати 19 мая 1998 г. Выходит шесть раз в год на белорусском и русском языках.


ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ АРХИВЫ

Издается c 1923 года
Выходит одни раз в два месяца

№ 1     2000

СОДЕРЖАНИЕ

Правительство обсуждает вопросы сохранности и использования архивов

Создается Ассоциация аудиовизуальных архивов России

СТАТЬИ И СООБЩЕНИЯ

Банасюкевич В.Д., Устинов В.А. - Актуальные научные проблемы обеспечения сохранности архивных документов.

Привалов В.Ф. - Вопросы сохранности принтерных текстов

Бабич М.В. - К истории государственных учреждений XVIII в.: "майорские канцелярии"

Копылова О.Н. - В поисках "спецкартотеки ГАУ НКВД СССР"

Баранова И.Д., Волков С.В., Леонидов В.В., Лобыцын В.В., Мишанов В.Г., Толстова-Бобкова О.С. - Собрание общества "Родина" вернулось в Россию

ПУБЛИКАЦИИ ДОКУМЕНТОВ

"Смерть стояла у изголовья каждого ребенка..." (Из собранных писателем Ю.Ф. Стрехниным материалов о детях блокадного Ленинграда). Публикацию подготовила З.Д. Ясман

ПОИСКИ И НАХОДКИ

Солодкин Я.Г. - Неизвестные документы о дьяке Иване Тимофееве

Шимонек Е.В. - К истории открытия в России месторождения изумрудов

Анина Г. - Документы об И.И.Гольц-Миллере в Госархиве Ульяновской области

"Прошу... оставить Вас моим защитником..." (Письмо С.М.Гинзбург С.А.Андреевскому. 1890 г.). Публикацию подготовил Н.А.Троицкий

Романова Г.В. - Новое в биографии И.Неверли

ОБМЕН ОПЫТОМ

Прокопенко А.С. - Документы по личному составу организаций Департамен та потребительского рынка и услуг Правительства Москвы: хранение и использование

Михайлова Н.А. - О работе Объединенного междуведомственного архива сельского хозяйства при Минсельхозпроде Республики Бурятия

Мясникова Н.М. - В Кировском облгосархиве завершено усовершенствование описи метрических книг

Наши консультации

Демушкин А.С. - Как распознать подделки документа

ИНФОРМАЦИЯ И ХРОНИКА

Конференции

Осин В.М. - Безопасность архивов и архивных фондов

Кобелькова Л.А. - Документация в информационном обществе: электронное делопроизводство и электронный архив

Петрова В.И., Долгушина Е.И. - Архивы на рубеже веков: их роль в исторической науке, практике управления обществом

Бельчич Ю.В. - Культурное наследие русской эмиграции 1917 - 1939 гг.

Луниных Н.А. - Научно-практическая конференция в Йошкар-Оле

Барсуков А.Ю. - Конференция в Санкт-Петербурге

Юбилеи

Максютов А. - Архивам Башкортостана - 80 лет

Светлаков В.Г. - ГАНИОПД Пермской области - 60 лет

Шумейко М.Ф. - Юбилей Витебской ученой архивной комиссии

Бородина Г.Ю. - Юбилей главного архивиста Омской области

В.Г.Светлакову - 60 лет

* * *

Гребнева Л.А. - В Томском облгосархиве создан музей

Казаков В.М. - Трехсотлетию православия на Алтае посвящается

Яковлев С.Ю. - Документы религиозных конфессий в муниципальном архиве

Крылова Н.В. - У курганских архивистов. Культура Зауралья: исторический опыт, уроки и развитие; "Круглый стол" в облгосархиве

Поляков В.Б., Калюк А.Д. - Смотр сохранности документов: В Липецкой области; в г. Бийске

Зелов Н.С. - Обсуждаются вопросы работы с документами личного происхождения

Памяти Ф.И. Долгих

* * *

Презентации сборников

Осин В.М. - Кронштадтская трагедия 1921 года. Документы. В 2-х книгах; Россия - Марокко: история связей двух стран в документах и материалах (1777 - 1916)

* * *

Хомякова Н.В. - Издан справочник по рассекреченным документам ГАПО
Из редакционной почты

Кусаинулы К. - "Ожег сердца". (О Чокане Валиханове)


№ 2    2000

СОДЕРЖАНИЕ

Подведены итоги и намечены перспективы работы архивистов.

СТАТЬИ И СООБЩЕНИЯ

Жукова М.П. - Комплектование архивов электронными документами

Цаплин В.В. - Об ущербе, нанесенном государственным архивам Белоруссии в годы войны.

Хорхордина Т.И. - Д.Я.Самоквасов: консерватор-реформатор

ОБМЕН ОПЫТОМ

Залаев Г.З., Боброва Е.В. - Архивы и Интернет

Пилипчук М.И., Коростелев Ю.В., Лисютин А.П. - Применение компьютерной технологии копирования информации для обеспечения сохранности фонодокументов

Кучепатов Ю.Н. - О роли предметно-тематического указателя в документальных изданиях

Лисицына Г.Г. - Архивный тренинговый центр. (Архивное образование: настоящее и будущее)

* * *

Афиани В.Ю., Гальцов В.И., Каштанов С.М., Лебедева Н.С. и др. Поиск истины, разномыслие и дружелюбие. (К 50-летию кружка источниковедения ИАИ РГГУ).

ПУБЛИКАЦИИ ДОКУМЕНТОВ

"...Это не уходящая Русь, а Русь существующая... уничтожить ее нельзя". (П.Д.Корин в донесениях управлений НКВД - НКГБ СССР. 1941- 1945 гг.). Публикацию подготовил В.И.Терешкин

ПОИСКИ И НАХОДКИ

Чудиновских Е.Н. - Военнопленные Второй мировой в Вятском крае

Иванов Ю.А. - Военнопленные Первой мировой в российской провинции

КРИТИКА И БИБЛИОГРАФИЯ

Ланской Г.Н. - Экология и власть. 1917-1990. Документы

Эскин Ю.М. - Шохин Л.И. Московский архив Министерства юстиции и русская историческая наука (Архивисты и историки во второй половине XIX - начале XX века)

Павлов А.П. - Кукушкина М.В. Книга в России в XVI веке

ИНФОРМАЦИЯ И ХРОНИКА

Осин В.М. - V пленум ЦС РОИА.

Волкова И.В. - Об итогах конкурса научных работ в области архивоведения, документоведения и археографии за 1997 - 1998 гг.

Конференции, семинары

Красильников С.А. - Проблемы истории местного управления Сибири XVI - XX вв.

Максакова О.С. - Историческая истина и "момент гипотетичности в мемориальном музее"

Галкина Е.И. - Гражданская война в Енисейской губернии

Мельничук Г.А. - Сельская Россия: настоящее и прошлое

Ефремов Д.А., Крылова Н.А. - Муниципальный архивист: старое и новое в профессии

* * *

Казаков В.М. - Успехи алтайских археографов

Сажаева Л.Д. - Архивной службе Ханты-Мансийского автономного округа - 65 лет

Кротова Т.А. - Тамбовские архивисты к 200-летнему юбилею Е.Баратынского

Осин В.М. - Зиминские чтения в Историко-архивном институте

Рощевская Л.П. - Вечер памяти Н.В.Горбаня

"Науковедение" - новый российский журнал

Арефьев А.П. - Издание нижегородских архивистов

Шелухина И.Б. - 50 лет в РГАВМФ

* * *

Памяти Н.Г.Филиппова

Памяти К.И.Рудельсон

Памяти Ю.А.Шашарина


№ 3     2000

СОДЕРЖАНИЕ

Бондарева Т.И. - Архивные учреждения - к 55-летию Великой Победы

Общественность - за сохранение Федеральной архивной службы России

СТАТЬИ И СООБЩЕНИЯ

Ларина В.Г. - Система НСА государственных архивов как основа формирования общего архивного информационного пространства

Лобашкова Т.А. - Из истории формирования личного фонда великого князя Константина Константиновича

Воробьев О.А. - Коллекция Н.В.Устрялова в Гуверовском институте войны, революции и мира

Виноградов В.К. - О составе документов бывшего 4-го Управления НКВД - НКГБ СССР

Коняхина И.В. - История г. Игарки в документах Госархива Красноярского края

Харитонова Е.В. - Личный фонд фотокорреспондента В.А.Темина в РГАКФД.

ПУБЛИКАЦИИ ДОКУМЕНТОВ

Москва встречает победителей. Из стенограммы совещания секретарей районных комитетов партии и исполкомов Советов. Июль 1945 г. Публикацию подготовили В.В.Никанорова, В.Г.Петкевич, И.М.Смирнова

"Из далекой земли с близкой душой..." (Письмо переводчика Посольского приказа Кучукая Сакаева своему другу Абдулле Байцину). Публикацию подготовил С.Ф.Фаизов

ПОИСКИ И НАХОДКИ

Овчинников Г.Д. - Владимирский эпизод из жизни К.Ф.Калайдовича

Яковлев Э.М. - К истории Якутского казачьего полка

Носков А.И. - Документы Я.П. и И.П. Кульневых в Самарском облгосархиве

Яшанова В.Н. - Из истории создания автомата Калашникова

Могильников В.А. - Находка смоленских архивистов

ОБМЕН ОПЫТОМ

Лебедева А.В. - Новый импульс в работе липецких архивистов

Злобина И.В. - Смотр-конкурс делопроизводственных служб и ведомственных архивов Нижнего Тагила

Темникова И.В. - Госархив Свердловской области: сотрудничество со СМИ

Пушкарева Н.Г. - Центральный госархив Удмуртской Республики: работа с документами учреждений религиозного культа

Швецова О.А., Ковалева Н.С. - Как сохраняются документы по личному составу в г. Юрга Кемеровской области

У муниципальных архивистов

Губкина Л.А. - Месячник архива в Ключевском районе Алтайского края

Черенцова Т.С. - Анкетирование в комплектовании Баунтовского Эвенкийского районного архива

Буланова И.С. - Оказание платных услуг в Петушинском районном архиве

Наши консультации

Демушкин А.С., Смогло И.А. - Новые требования к оформлению документов

АРХИВЫ ЗА РУБЕЖОМ

Леонтьева О.Г. - Работа архивистов с электронными документами и технологиями: зарубежный опыт

Шумейко М.Ф. - Архивы Белоруссии на рубеже XX-XXI вв.: история, состояние, перспективы развития (информация о конференции)

КРИТИКА И БИБЛИОГРАФИЯ

Елпатьевский А.В. - Центральные архивы Москвы. Путеводитель по фондам. Вып. 3,5

Гришкина М.В. - Православные храмы Удмуртии. Справочник-указатель

Левин Д.Э. - Раздорский А.И. Общие печатные списки должностных лиц губерний и областей Российской империи (1841-1908). Библиографический указатель

Глызь И.И. - Українські архівісти. (Біобібліографічний довідник). Вип. перший (XIX ст. - 1930-ті рр.)

Аннотации

Белянина Л.И. - Центр документации новейшей истории Костромской области. Путеводитель

Еременко В.Г. - Фонды архивных учреждений органов местного самоуправления городов и районов Пермской области. Краткий справочник

Ромашин И.Е. - Сказания русского народа, собранные И.П.Сахаровым

ИНФОРМАЦИЯ И ХРОНИКА

Пальшина Е.Е., Барковец А.И. - Открылся Выставочный зал федеральных архивов

Бондарева Т.И. - Кражи в архивах: можно ли их предотвратитьІ

Бондаренко Т.А. - Архивной службе Тувы - 70 лет

Низамутдинова С.У. - Подготовка архивистов в Башкортостане

У архивистов Красноярского края

Мирошникова Т.И. - Дни открытых дверей в ГАКК

Газенкамф Г.А. - Архивы - школе

* * *

Петрова Н.А. - Совещаются архивисты Республики Алтай

Жаравин В.С. - Рассекреченная война

Цалпан В.А., Васенёв А.Ф. - Презентации изданий архивистов

Юрганова И.И. - Интернет-страница якутских архивистов

Белоконь В.В. - "Круглый стол" к 2000-летию христианства

Федорова Л.И. - Работа по спасению документов Верховного Совета Российской Федерации завершена

Евстигнеева А.Л. - Новые поступления в РГАЛИ

Мельников А.В. - Научное наследие М. Богословского и А. Преснякова

Широва Н.И. - К 100-летию со дня рождения И.В. Синицына

В.И. Вяликову - 80 лет

Султанбеков Б. - Новые путеводители по республиканским архивам

Лукиных Н.А. - Издания марийских архивистов

Памяти В.Н. Бондарева


"Архіви України"
№ 1-3 / 2000

О. О. Кураєв

МАЛОВІДОМИЙ КОМПЛЕКС ДЖЕРЕЛ АВСТРІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ У ВІДНІ
ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ 1914-1922 рр.

(за публікацією Т. Горникевича) *

Від редакції. Понад тридцять років тому, в 1966-1969 рр., побачив світ чотиритомний збірник документів Австрійського державного архіву у Відні, присвячений подіям в Україні 1914-1922 рр. Між тим, фундаментальне видання, підготовку якого здійснив український історик священик Теофіл Горникевич, зі зрозумілих причин до початку 1990-х років було відсутнє у вітчизняних бібліотеках, а відтак залишалися поза науковим обігом в Україні й опубліковані в ньому документи, що являють собою істотну частину джерельної бази західної історіографії першої світової війни. Зважаючи на наукову цінність цього ґрунтовного, але й досі мало знаного в Україні видання, вважаємо за доцільне привернути до нього увагу широкого загалу українських дослідників. Не буде зайвим нагадати, що певна частина документів, опублікованих Т. Горникевичем, ще 1936 р. побачила світ у Москві (Крах германской оккупации на Украине. По документам оккупантов. - М., 1936. - 208 с.). Але названий збірник подавав архівні документи в поганому перекладі російською мовою, довільно скороченими й відредагованими, дуже неохайно археографічно опрацьованими. На це варто звернути увагу всім дослідникам історії 1918 р.

1134 німецькомовних документи, що опубліковані в збірнику, підготовленому Т. Горникевичем, висвітлюють вирішальні епізоди історії австро-українських стосунків періоду першої світової війни та перших повоєнних років. Вони походять з найвищих державних установ Австро-Угорської імперії та Української держави, від чільних представників політичних і громадських організацій (загальний обсяг видання - понад 2200 стор.). Матеріали, які увійшли до збірника, були відкриті для дослідників лише наприкінці 1950-х років.

Як зазначив у передмові до чотиритомника професор Інституту європейсь кого права Віденського університету Віллібальд Плехль, лише особистий авторитет, яким користувався професор Горникевич, зміг відкрити перед дослідниками двері таких архівів. Це стосується передусім документів вищого державного керівництва, що розкривають військові та дипломатичні аспекти австрійської політики щодо України. Характеризуючи роботу над збірником загалом, професор Плехль підкреслив, що "в сьогоднішній Австрії ми не знайдемо більш нікого, хто міг би виконати таке завдання".

Концептуальний підхід австрійських учасників видання базувався на засадах визнання політичних прав українців як нації, якій належить мати власну, незалежну державу.

Цей збірник став першим виданням, здійсненим Центром східноєвро пейських досліджень ім. В'ячеслава Липинського у Філадельфії (США) після його заснування в серпні 1963 року. Слід відзначити, що професор Т. Горникевич був одним із засновників цього інституту та його представником у Австрії.

На основі документів збірника було виконано дисертаційне дослідження австрійського історика Вольфдітера Біля, присвячене мирним переговорам у Бресті-Литовському (1962 р.), яке у 1970 р. з деякими змінами і доповнення ми було видане окремою книгою 1, та 18 наукових статей, що побачили світ протягом 1966-1994 років.

Названі праці суттєво вплинули на стан розроблення проблем "українсь кої політики" Австро-Угорщини та Німеччини в західній історіографії. Зокрема, наукові дані видання Т. Горникевича складають фактологічне та аналітичне підґрунтя німецьких та північноамериканських публікацій з таких питань, як плани Австро-Угорщини та Німеччини стосовно України в 1914-1918 рр., діяльність Союзу Визволення України, мирні переговори у Бересті-Литовсь кому, окупація України у 1918 р.2

До збірника увійшли документи з Архіву Імператорського Дому, Двору і Держави та Воєнного Архіву, що стосуються подій квітня 1914 - грудня 1922 рр. Як зазначає у вступному слові Т. Горникевич, кількість виявлених документів виявилася настільки великою, що він був змушений відібрати до збірника лише ті, що були, на його думку, найціннішими.

Усі матеріали подані в археографічно опрацьованному вигляді, зі збереженням лексики оригіналів та вихідних ознак документів, дуже рідко зі скороченнями, якщо зміст не стосувався проблем української політики Австрії. Усі матеріали - німецькомовні, вступні статті подані ще й англійською мовою. Документальна частина кожного тому відкривається вступним історичним нарисом упорядника. Структура цих нарисів, що становлять самостійну наукову вартість, відповідає тематико-хронологічному групуванню документів кожного тому. За змістом вони є тезовим узагальненням змісту ключових положень документів, що друкуються у збірнику. Матеріали видання можна поділити на дві основні групи:

  1. внутрішня документація органів державної влади Австрії;
  2. документи українських громадських і політичних організацій, дипломатичні матеріали української держави, що в зазначений період подавалися до австрійських державних установ.

Цінність видання полягає в тому, що воно вміщує дійсно найважливіші документи, де як австрійська, так і українська сторони висловлюють свої позиції з актуальних питань тогочасного політичного життя. Досить узяти до уваги те, що практично всі ці матеріали від початку були конфіденційними і залишалися такими протягом більш ніж сорока років. Якщо говорити про матеріали української сторони, то така їх відвертість була пов'язана з необхідністю характеризувати внутрішньо- та зовнішньополітичну ситуацію максимально правдиво, оскільки українські політики очікували матеріальної та політичної підтримки з боку австрійської держави. Що стосується документів представників установ державної влади та найвищого державного керівництва Австрії, то йдеться про матеріали для внутрішнього користування, які містили максимум інфор-мації для прийняття рішень на найвищому рівні та докладні вказівки для реалізації прийнятих рішень. Саме такі документи містять найбільш відверті характеристики подій, особистостей та розкривають справжні рушійні сили політичного планування.

Варто також зазначити, що документи всіх чотирьох томів за своєю інформативністю та науковою цінністю є рівнозначними. Кожен том містить також високоінформативний предметно-іменний і географічний покажчики та список скорочень.

Зокрема, про Українську парламентську репрезентацію наводяться такі дані: "Колегіальне товариство 29 українських депутатів Райхсрату з Галичини та Буковини. Окрім політ. діяльності як парламентського клубу, нерідко здійснювали також політичне керівництво галицькими та буковинськими українцями. Першим президентом був Юліан Романчук (1907), потім Кость Левицький (1910) та д-р. Євген Петрушевич (1916-1918). До Укр. парл. репр. у якості постійно запрошених належали 5 членів палати панів австрійського парламенту: Олекс. Барвінський (христ. соціаліст), д-р. Іван Горбачевський (позапартійний), Ладислав Федорович (позапартійний), Й. Св. Костянтин Чехович, гр. -кат. єпископ Перемиський (Перемишль, Східна Галичина) та Й. Св. Андрей граф Шептицкий, гр. -кат. єпископ Львівський та митрополит Галицький (Східна Галичина)". Або: "Цегельський, Лонгін, д-р., нар. 20.8.1875, пом. 13.12.1950, адвокат, учасник Українських Установчих Зборів, член Загальної Національної Ради, перший міністр внутрішніх справ західноукраїн ського (галицького) уряду (1918-1919), віце-міністр закордонних справ уряду УНР (Петлюри) 1919, особливий уповноважений диктатора З. -Укр. Н. Респ. в США, укр. публіцист і журналіст, головний редактор укр. газет "Українське Слово" та "Діло" у Львові і "Америка" у США, співробітник Союзу визв. України (1914)". Стосовно менш відомих історичних осіб подається стисла характеристика їх діяльності, зокрема: "Бронський, генерал укр. армії, комендант Києва у 1918 р.".

До першого тому збірника увійшли 186 документів, згрупованих за тематичним принципом. Це, зокрема, матеріали про ситуацію в Галичині у 1914-1915 рр., про ставлення українців та поляків до російської окупації Галичини, звернення українських громадських організацій Львова до австрійського дипломатичного відомства та Головного командування армією, формування українського легіону у складі австрійської армії, план відправлення української військової експедиції на Кубань, про діяльність "Союзу визволення України" та його зв'язки із зовнішньополітичним відомством Австрії, відродження українського національного життя в Росії після лютого 1917 р., політичні проблеми Центральної Ради. Названі теми розкривають листування Зовнішнього відомства у Відні зі своїми представниками в Україні; листування Головного командування армії з МЗС; доповідні матеріали Міністерства внутрішніх справ та його регіональних підрозділів; внутрішні аналітично-директивні документи Головного командування армії. Йдеться про документи з принципових політичних питань, де висвітлено глибинні механізми розроблення політичної стратегії: аналітичні звіти та повідомлення дипломатичних представників, вищих офіцерів армії, військової розвідки, Міністерства внутрішніх справ, що перебували на Україні або контактували безпосередньо з австрійським імператором, узгоджуючи політичні кроки його української політики. Функції узгодження діяльності різних державних установ стосовно українського питання були покладені на дипломатичне відомство. Серед його головних обов'язків була оцінка впливу українського руху в Австро-Угорщині на політичну ситуацію в російській Україні, стеження за балансом інтересів польського та українського населення Галичини, врахування суспільно-політичного резонансу політики Відня серед польського населення Росії та Германії. Звернення українських політичних організацій (Союзу визволення України, Української національної ради, Української парламентарної репрезентації) та політиків (Петрушевича, Скоропадського та ін.) до керівництва Австро-Угорщи ни стосуються питань підтримки українського національного руху та держави. За обсягом ці документи посідають у томі третє місце після дипломатичних та воєнних. До цієї групи матеріалів належать листування органів Української парламентської репрезентації, запити українських депутатів віденського парламенту, велика група документів Союзу визволення України, меморандуми Загальної Української Ради, Української педагогічної спілки та учительської громади м. Львова стосовно ситуації в Холмщині та на територіях, окупованих австрійською армією. Документи українських організацій і політиків розкривають особливості їх взаємозв'язків з австрійською владою та межі їх впливу на політику Дунайської монархії.

Другий том збірника (1967, 484 с.) присвячений переважно подіям початку 1918 р.: мирним переговорам Центральних держав з Україною у Бересті-Литовському та їх політичним результатам. У ньому наводиться 301 документ, зокрема ті, що висвітлюють хід переговорів у січні-лютому 1918 р. за участю делегації України, тексти підписаних нею протоколів (у тому числі таємних). Велика група документів стосується Холмського питання та його релігійних аспектів. Це, зокрема, доповідні матеріали Зовнішнього відомства відносно протестів Польщі у зв'язку з приєднанням Холмщини до України, намагань українського уряду встановити свою владу в Холмщині, спроб відновлення Холмської греко-католицької єпархії у 1915-1918 рр. та намагання православних ієрархів відновити свою діяльність на Холмщині у серпні-жовтні 1918 р. Другою за значенням темою є діяльність митрополита Української Греко-Католицької Церкви А. Шептицького на засланні в Росії, проблема перенесення реліквії св. Йосафата Кунцевича до Австрії, намагання австрійсь кої влади сприяти отриманню митрополитом Шептицьким сану кардинала, нагородження Шептицького орденом Леопольда. Переважна більшість матеріалів за цими темами походить з дипломатичного відомства, яке відповідало за український напрямок австрійської політики як за межами, так і в самій імперії. Окрім внутрішнього відомчого листування, наводиться також листування австрійського імператора з міністром закордонних справ стосовно значення діяльності Шептицького та листування самого Шептицького із Зовнішнім відомством. Доповідні матеріали про діяльність архиєпископа Львова та митрополита Галицького графа А. Шептицького свідчать про увагу урядових кіл Австро-Угорської монархії до національно-політичної та релігійної діяльності українського ієрарха. Документи лютого 1914 - грудня 1916 рр. свідчать, що керівництво Зовнішнього відомства Австро-Угорщини розглядало питання політичної доцільності можливого посвячення Шептицького в сан кардинала католицької церкви.

Діяльність Шептицького постійно відстежувалася австрійською владою протягом першої світової війни, зокрема його перебування у Росії як інтернованої особи. Документи 1917 р. свідчать про занепокоєння австрійського уряду намірами ієрарха поширювати унію на теренах російської України. У листуванні австрійських урядових установ з приводу підготування проекту указу імператора про нагородження Шептицького орденом Леопольда розкривається суперечливість української політики Відня, що балансувала між вимогами польської та української громад Галичини. Серед факторів, які формували австрійську політику, був і захист інтересів великих польських землевласників на Україні, про що свідчать документи січня-травня 1917 року.

Найбільшим за обсягом є 3-й том. До нього увійшли 486 документів часів правління гетьмана Скоропадського. Зокрема, це звіти Генерального консула Австро-Угорщини в Києві, уповноваженого віденського Зовнішнього відомства при Головному командуванні арміії, Надзвичайного і Повноважного посла Відня у Києві, листування міністра закордонних справ Австро-Угорсь кої імперії, конфіденційні документи Міністерства війни, Головного командування армією та Міністерства оборони країни; радника австрійського посольства у Києві, повноважного представника австрійського головного командування у Києві (офіцера військової розвідки), австрійського консула в Одесі, повноважного генерала австрійського головнокомандування в Україні, Міністерства юстиції, посла Австро-Угорщини в Берліні, а також українських депутатів австрійського парламенту та посла УНР у Відні. Слід наголосити, що йдеться саме про ті документи, які були підготовлені для інформування політичного керівництва імперії про ситуацію в Україні, про ефективність австрійської окупаційної політики та про директиви дипломатичним і військовим представникам Австрії в Україні.

Шістдесят відсотків документів походять з дипломатичного відомства, 25% - з військового, решта - з міністерств юстиції та внутрішніх справ, інших державних установ. Документів українського походження у цьому томі дуже мало. Серед них - звернення посла УНР у Відні А. Яковліва до Зовнішнього відомства Австро-Угорщини та листи групи українських депутатів австрійсь кого парламенту до прем'єр-міністра уряду імперії. Документи подані у хронологічному порядку по таких тематичних розділах: проголошення генерала Павла Скоропадського гетьманом України, період його правління; замах на командувача німецькими військами в Україні; доповіді до австрійського Зовнішнього відомства про внутрішньополітичну ситуацію в Україні напередодні падіння гетьмана Скоропадського; проблеми з реалізацією таємних протоколів до Берестейської мирної угоди; діяльність ерцгерцога Вільгельма в Україні; переговори про підсудність австрійських військовослужбовців в Україні; передання української стрілецької дивізії уряду України та створення української армії; переговори про ратифікацію Берестейської мирної угоди між Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною, Болгарією та Україною; мирні переговори України з Росією та з Румунією; інформація австрійських офіційних осіб про роботу українських закордонних представництв.

До заключного тому збірника входить 161 документ другої половини 1918 - кінця 1922 рр. Цей період позначений кардинальною зміною в українській політиці Австрії. Виведення окупаційних військ з України після падін-ня німецької монархії, політика невтручання в суперечку УНР та Польщі за владу у Східній Галичині та, зрештою, розпад Австро-Угорської імперії позбавили український фактор тієї стратегічної ваги, яку він мав у попередній період.

Матеріали четвертого тому висвітлюють останні місяці перебування австрійських військ в Україні та процес їх виведення, політичні та військові наслідки усунення гетьмана Скоропадського від влади. Їх складають доповідні та директивні матеріали дипломатичного та військового відомств.

Змагання України й Польщі за владу в Східній Галичині та наслідки рішення Паризької мирної конференції про передання Польщі частини української території розкриваються на матеріалах австрійського Зовнішнього відомства, Міністерства внутрішніх справ, Головного командування збройних сил, Міністерства оборони країни та офіційних представників ЗУНР 1917-1919 рр.

Основна група документів стосується діяльності на теренах Австрії політичних та громадських організацій та ситуації в радянській Україні у 1921-1922 роках, і складається з повідомлень дипломатичних представників Відня у Москві, Берліні, Варшаві, Львові, Бухаресті, Празі.

Збірник Т. Горникевича отримав схвальні відгуки ще на етапі підготовки до друку. Так, професор Плехль у передмові зауважив, що "не лише дослідник східноєвропейської та української історії виграє від появи цієї праці, котра передусім неоціненно збагатить дослідження міждержавних дипломатичних відносин" 3.

Протягом 1966-1969 рр. збірник отримав схвальні відгуки істориків - представників української діаспори: професора Василя Дмитришина з Portland State College, професора Стефана М. Горака (Eastern Illinoys University), професора Петра Ісаїва та доктора Лева Шанковського ("Тhе Ukrainian Historian", New-York). Провідний австрійський славістичний журнал "Цsterreichische Osthefte" надрукував рецензію доктора Вільфдітера Біля, у якій збірнику дано високу оцінку.

Варто зазначити, що збірник, підготовлений Теофілом Горникевичем, посідає проміжне місце в повоєнній німецькомовній україністиці. Його можна вважати своєрідною відповіддю на публікації німецьких істориків з Мюнхена Ганса Байера "Центральні держави і Україна у 1918 р." (1956) та Хельги Гребінг "Українська акція" Австро-Угорщини 1914-1918" (1959), які подеколи безапеляційно розставляли акценти, характеризуючи високу місію німецького світу стосовно національно-політичного розвитку українців. Свої висновки німецькі славісти підкріплювали посиланням передусім на документи австрійських архівів, однак використовували лише незначну їх частину. Зміст усього масиву документів чотиритомника дає підстави вважати, що ідея опублікувати всі найважливіші матеріали періоду найактивнішої взаємодії українських політичних сил та австрійської державної влади з'явилася саме через необхідність оприлюднити документи, які б сприяли більш об'єктивному висвітленню цих процесів.


*Theophil Hornykiewycz. Ereignisse in der Ukraine 1914-1922. Deren Bedeutung und historische Hintergrьnde. Philadelphia - Horn. 1966- 1969. Bd. 1-4. повернутися...

1Wolfdieter Bihl. Österreich - Ungarn und die Friedensschlusse von Brest - Litowsk. 1970. Wien - Köln - Graz. 197. S. повернутися...

2Peter Borowsky. Deutsche Ukrainepolitik 1918 unter besonderen Berücksichtigung von Wirtschaftsfragen. Historische Studien. Lübeck und Hamburg 1970; Taras Hunczak Ed. The Ukraine 1917-1921. A Study in Revolution. Cambridge, Mass. 1977; Rudolf Mark. Zur ukrainischen Frage im ersten Weltkrieg: Flugschriften des "Bundes zur Befreiung der Ukraine" und ihm nahestehenden Publizisten 1914 - 1916. Zeitschrift der Ostforschung 33. 1984; Frank Golczewski. Zur deutschen Ukrainepolitik 1918-1926. In: Kleine Völker in der Geschichte Osteuropas. Festschrift für Günther Stokl zum 75. Geburtstag. Hrsg. von Manfred Alexander. Stuttgart 1991. S. 119-129; Frank Golczewski, Hg. Geschichte der Ukraine. Göttingen 1993. Andreas Kappeler. Kleine Geschichte der Ukraine. Mьnchen 1994; Claus Remer. Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18. Wien-Berlin u. a. Verlag Peter Lang. 1997. повернутися...

3Theophil Hornykiewycz. Ereignisse in der Ukraine 1914-1922. Deren Bedeutung und historische Hintergründe. Philadelphia - Horn. 1966-1969. Bd. I. S. XXVI. повернутися...


"Архіви України"
№ 1-3 / 2000

Відомості про авторів

Арустам'ян Жанна Гайківна - завідувач експозиційним відділом Музею історичних коштовностей України. Сфера наукових інтересів - історія ювелірного мистецтва України ХІХ - початку ХХ ст.

Бартнік Анджей - полковник Війська Польського, начальник Центрального військового архіву Міністерства оборони Республіки Польща. Є активним дослідником історії польської армії, передусім міжвоєнного періоду (1920-1941).

Губенко Наталія Петрівна - провідний науковий співробітник ЦДАВО України. Фахівець з формування та використання особових фондів діячів науки і культури України.

Кентій Анатолій Вікторович - головний охоронець фондів ЦДАГО України. Досліджує питання розвитку архівної справи, історію Другої світової війни, українського національного руху 20-50-х років ХХ ст.

Кононенко Світлана Іванівна - архівіст з багаторічним стажем, колишній директор Держархіву Черкаської області. Сфера наукових зацікавлень - генеалогія, історія відомих українських родин.

Кураєв Олексій Олексійович - кандидат історичних наук, докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Досліджує історію взаємин між Україною та німецькомов ним світом.

Кучмаренко Валентина Аркадіївна - кандидат історичних наук, в. о. зав. відділу архівознавства та археографії Інституту архівознавства НБУВ. Досліджує історію вітчизняної академічної науки.

Лозицький Володимир Сергійович - професор, кандидат історичних наук, директор ЦДАГО України, завідувач кафедри архівознавства Київського національного університету культури і мистецтв, член Виконкому та Європейського бюро (ІСА/EUR) МРА. Досліджує питання міжнародного архівного співробітництва, новітньої історії України.

Марущак Ольга Володимирівна - директор ЦДІАК України. Сфера наукових інтересів - історія архівної справи.

Наленч Дарія - професор, доктор історії, Генеральний директор Генеральної дирекції польських архівів, член Європейського бюро МРА (ICA/EUR). Сфера наукових інтересів - історія Польщі ХХ ст., історична біографістика.

Новохатський Костянтин Євгенович - начальник організаційно-аналітичного відділу, член колегії Держкомархіву України. Сфера наукових інтересів - теоретичні питання архівістики, зокрема її понятійного апарату й термінології, архівне право, історичне краєзнавство.

Папакін Георгій Володимирович - кандидат історичних наук, начальник відділу інформації, використання НАФ та зовнішніх зв'язків, член колегії Держкомархіву України. Сфера наукових інтересів - українські визвольні змагання ХХ ст.; історія архівної справи.

Пиріг Олександра Андріївна - доцент Київського державного торговельно -економічного університету, кандидат історичних наук. Досліджує історію економічних відносин.

Шандра Валентина Степанівна - ст. науковий співробітник, кандидат історичних наук, зав. відділом історії і теорії архівної справи Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Сфера наукових інтересів - історія державних установ ХІХ ст., чинних на території України.

Яременко Лідія Миколаївна - головний бібліограф НБУВ. Досліджує історію формування та сучасний стан Архівного фонду НАН України.

На початок
На початок