Анотований реєстр описів фондів ЦДНТА України: Довідник

Please contact: mail@archives.gov.ua

Анотований реєстр описів фондів ЦДНТА України: Довідник /
Упорядники: Л.М.Казначевська, О.М.Мащенко, Н.В.Миргород, О.В.Десненко. Редколегія: О.М.Мащенко, О.В.Балишева, Н.В.Миргород. Державний комітет архівів України. Центральний державний науково-технічний архів України. – Харків, 2003. – 232 с. (Серія "Архівні зібрання України. Спеціальні довідники")

ISBN 9668246454

ББК 79.3
Я22 (довідник)
УДК 930.253 (083)

Передмова
Зміст

У довіднику містяться дані про склад і зміст документів ЦДНТА України.
Укладачі не ставили мету дати розвинуту характеристику документам архіву, репрезентовано загальні відомості про фонди.
Автори довідника бачать його актуальність в тому, що надана інформація буде цікава не тільки тим, хто вивчає історію науки і техніки в Україні, але й представляє документи фондів з нереалізованими до кінця науково-технічними ідеями, що закладені в них.
Для науковців, спеціалістів різних галузей виробництва, аматорів історії науки і техніки, викладачів, аспірантів, студентів.

Передмова

Центральний державний науково-технічний архів України є унікальним сховищем документів з історії науки і техніки в Україні. За період більше ніж 30-ти річного існування документи архіву дозволяють простежити історію розвитку 25-ти галузей народного господарства України. Багатогранні форми використання документів архіву, а саме: дослідження історії розвитку науки та техніки в Україні, вирішення практичних завдань щодо реконструкції, реставрації діючих об'єктів, застосування креслень для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - все це, і в першу чергу, всезростаючий обсяг документів, викликали необхідність видання такого довідника, як анотований реєстр описів.

Крім того, необхідність у підготовці довідника такого типу назріла, оскільки не було ще офіційного науково-довідкового видання в цілому по архіву.

Довідник призначений не тільки користувачам архівних документів безпосередньо у читальному залі, але й за межами архіву працівникам міністерств, відомств, організацій при пошуках інформації на діючи об'єкти, як, наприклад, електростанції, нафтопроводи, газопроводи, тощо.

Специфіка документів архіву сформувала структуру реєстрів описів, перш за все, внаслідок розподілу документів на групи науково-технічних документів (НТД): проектна, конструкторсько-технологічна, науково-дослідна (умовно: 1, 2, 3-я групи), та на комплекси науково-технічних документів, які є сукупністю НТД, утвореної внаслідок проведення наукових досліджень, конструювання виробів промислового виробництва, розробки технології їх виготовлення, проектування об'єктів капітального будівництва. Комплекс НТД вноситься в опис під окремим номером. У реєстрі це умовне позначення виглядає таким чином 1 - 5, де: 1 - група, 5 - номер комплексу у межах групи.

Описова стаття по фонду містить таку інформацію: номер фонду; повна назва фонду (офіційна назва на час передачі документів в архів); крайні дати документів у межах фонду; кількість одиниць зберігання по фонду; номер опису; номер групи та комплексу; крайні дати документів у комплексі; назва комплексу, анотація документів комплексу. Анотація розкриває найважливіші відомості про зміст й види документів, вона подається скорочено, бо мета упорядників - це подальша підготовка путівника, в якому будуть повно освітлені документи архіву. При складанні анотацій використовувався науково-довідковий апарат фондів: історичні довідки, описи та безпосередньо документи проектів.

До реєстру описів всі фонди включені згідно порядкових номерів з моменту першого надходження з 1971 р. включно по 2003 р., подано також інформацію про фонди особового походження. Відомості про фондоутворювачів, документи яких знаходяться на спецзберіганні в архіві, не враховуються.

Довідник має досить розвинутий науково-довідковий апарат, що надає допоміжну інформацію до основної частини реєстру. Це додатки до "Анотованого реєстру описів": "Перелік проектів", що увійшли до складу окремих комплексів. Наприклад, комплекс "Забудова Хрещатика у м. Києві" складається з 41-го проекту житлових та адміністративних будівель. "Перелік назв фондоутворювачів за станом на 01. 01. 03 р.". Додається також список скорочень та список особових фондів архіву.

Враховуючи особливості складу документів архіву, з метою подання більш чіткого уявлення про джерела комплектування ЦДНТА України, у даній передмові висвітлюється далі характеристика найбільш повно представлених у архіві фондів.

Одним з перших почало передавати документи на державне зберігання до архіву Українське відділення Всесоюзного ордена Леніна проектно-розвідувального і науково-дослідного інституту "Гідропроект" ім. С. Я. Жука.

Цей фонд зосередив у своїх документах сторінки історії гідроенергетики і водного будівництва України. Дев'ять проектів гідроелектростанцій передано на державне зберігання в архів, серед яких такі як Каховська, Кременчуцька та інші.

Значний інтерес становлять документи проектів водопостачання України крупних промислових міст, підприємств, проекти захисту від паводків. Схема використання р. Дніпро, яка пізніше втілена у створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій та крупних водосховищ також входить до складу фонду. Проект "Проблема Великого Дніпра" (1934 рік) охоплює рішення багатьох народногосподарських завдань: оптимального регулювання стоку р. Дніпро з метою максимального його використання для потреб енергетики, водного транспорту, зрошення, водопостачання, вирішення комплексних заходів по лісомеліорації, рибному господарству, захисту від паводків, тощо.

Генеральні схеми, схеми використання і охорони водних ресурсів займають окреме місце у фонді. Матеріали комплексного використання і охорони водних ресурсів УРСР, Білоруської РСР, Молдавської РСР дають можливість планомірно та послідовно втілювати в життя плани водогосподарського будівництва. Вирішуються питання визначення на перспективу обсягів споживання води, складання водних балансів для основних регіонів України, охорони водосховищ від забруднення. Відпрацьовані питання реалізації інженерних заходів по оновленню якісного складу води у ріках.

Склад та зміст документів фонду дають можливість одержати не тільки повне уявлення про проект, як один з етапів технічного прогресу, але й використати ці документи у випадку необхідності при реконструкції, на випадок надзвичайних ситуацій.

Історія Харківського відділення Всесоюзного Державного ордена Леніна проектного інституту "Теплоелектропроект" невідривно пов'язана з історією розвитку енергетики України. Документи фонду лежать в основі будівництва багатьох потужних електростанцій, з них тільки на Україні успішно працюють: Миронівська, Кураховська, Слав'янська, Придніпровська, Запорізька електростанції.

У 1991 році, після одержання Україною незалежності, змін в економіці, виникла необхідність у реорганізації структури інституту.

Одночасно проводиться відновлення заходів виробництва та звищення рівня автоматизації проектування. Це привело до позитивних результатів: розширився обсяг заказів як з теплової так і з атомної тематики будівництва електростанцій в Україні, в зв'язку з чим документи фонду стають одними з найбільш затребуваних із загальної маси документів архіву.

Чорна металургія, як одна з ведучих галузей в Україні, представлена 21-м фондоутворювачем, серед яких найбільш крупний та значимий фонд - Державний науково-дослідний і проектний інститут металургійної промисловості "Діпросталь", м. Харків, що передав на державне зберігання 17-ть комплексів, серед яких проекти мартенівських печей, прокатних станів, доменних печей, металургійних заводів. Важливим технологічним досягненням українських металургів стала безперервна розливка сталі, розроблена інститутом у 1956 році, отримавши вищу нагороду Всесвітньої виставки у Брюсселі.

Український державний інститут по проектуванню металургійних заводів "Укрдіпромез" місто Дніпропетровськ, передав на державне зберігання проекти 17-ти металургійних заводів, розташованих як на України, так і в Росії.

Привертає увагу фонд Українського відділення інституту "Союзпроммеханізація". У 1924 році в Харкові у системі "Укрметалотресту" було створено спеціальне проектно-конструкторське бюро, яке стало першою в країні вітчизняною організацією по проектуванню канатних доріг і кабель-кранів. Одним з найцікавіших документів цього фонду є проект "Механізації, трансформації партеру і трибуни сцени Палацу спорту у м. Києві". Пасажирські транспортні канатні дороги - це проекти, які в найближчому майбутньому поповнять фонд.

Широко представлені в архіві документи, що відображають розвиток вугільної промисловості. Створенням вугільних комбайнів Донецьким державним проектно-конструкторським та експериментальним інститутом комплексної механізації шахт "Дондіпровуглемаш" та їх широким застосуванням була вирішена проблема механізації основних процесів виїмки вугілля. З 1943 року до теперішнього часу інститут проводить проектно-конструкторські і науково-дослідні роботи по розробці засобів механізації і автоматизації очисних та підготовчих робіт у шахті, створенню підземного транспорту, стаціонарного обладнання, машин для поверхонь шахт.

Частина документів передається інститутом заводу-виробнику, наприклад, Горлівському машзаводу, звідки і поступає на державне зберігання у ЦДНТА України.

Постановою ВНК УРСР від 28.09.44р. були створені Державні архітектурні майстерні Києва.

У 1951 році вони були реорганізовані в інститут "Київпроект" - комплексну проектно-вишукувальну організацію по забудівлі Києва, тому проекти, передані на державне зберігання в архів - це архітектурний Київ з його історичними та сучасними будівлями. Забудівля Хрещатика здійснювалась по проекту групи видатних архітекторів: А. Власова, А. Добровольского, В. Єлізарова, А. Заварова.

Авторським колективом втілена сучасна, на період розробки, планіровочна та об'ємно-просторова композиція, яка дозволила створити своєрідне містобудівне рішення центральної магістралі, що значно відрізнялась від традиційних рішень.

Крім цього комплексу фондоутворювачем було передано на державне зберігання немало значних проектів, таких як: Палац спорту, Київський держуніверситет, Київський зоопарк, палац піонерів, генеральні консульства, пасажирський річний вокзал, аеровокзал та інші, всього 56 комплексів. Таким чином можна сказати, що цей фонд - маленька історія архітектурної забудови столиці України - Києва.

Історія Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту по транспорту природного газу "ВНДПІтрансгаз" почалась у 1944 році, основний напрямок діяльності інституту: проектування об'єктів транспорту газу. За свою багаторічну діяльність інститутом розроблена велика кількість значимих проектів газопроводів, розташованих як в Україні, так і далеко за її межами. Передані на державне зберігання проекти газопроводів, підземних газосховищ, компресорних станцій, наукові звіти по розробці найважливіших проблем реконструкції та технічного переоснащення магістральних газопроводів, звіти по науковому обґрунтуванню програм реконструкції, переобладнанню та капітальному ремонту магістральних газопроводів - це документи які не тільки відображають історію галузі, але ще багато років будуть необхідні у народному господарстві України.

Порівняно з часом існування архіву кількість фондоутворювачів, а їх 217, досить значна. Невеликі приклади характеристик фондів, що наведені у передмові, та інформація надана у реєстрі описів, сподіваємось дасть можливість користувачам одержати основні загальні дані про зміст та склад джерельної бази ЦДНТА України.

Зміст

Передмова

Реєстр описів фондів архіву

Список умовних скорочень

Список особових фондів

Перелік проектів

Перелік назв фондоутворювачів за станом на 01.01.2003 р.