Короткий архівний український термінологічний тлумачний нормативний словник

АРХІВІСТИКА
Термінологічний словник

Короткий архівний український
термінологічний тлумачний нормативний словник

A Б В Г Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

А

Автентичний текст: справжній текст оригіналу документа.
Автограф: 1) рукопис тексту, написаний власноручно;
2) власноручний запис або напис;
3) підпис носія прізвища (імені, псевдоніма, прізвиська).
Автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС): інформаційно-пошукова система, в якій оброблення, пошук і актуалізація даних відбувається за допомогою електронно-обчислювальної техніки.
Автор документа: установа або особа, що створила документ.
Авторизована копія: копія твору, зроблена іншою особою, що власноручно підписана автором або містить його особисті виправлення.
Авторське право: особисті немайнові і майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням творів науки, літератури й мистецтва.
Авторський архівний каталог: іменний каталог архіву, який містить вторинну документну інформацію архівів про авторів кіно-, фото-, фоно- та науково-технічних документів.
Авторський рукопис: рукописний чи машинописний текст документа, підготовлений автором для опублікування.
Адресант документа: установа або особа, яка посилає документ.
Адресат документа: установа або особа, якій адресовано документ.
Акліматизація документів: поступова зміна фізичних характеристик документів (вологості, температури) в нових кліматичних умовах.
Актова книга: сукупність документів, як правило, у вигляді оправленого тому, який містить регулярні записи в хронологічному порядку.
Аналітико-синтетичне оброблення ретроспективної документної інформації: процес оброблення інформації за методом аналізу і синтезу змісту документів з метою одержання необхідних відомостей, зіставлення й узагальнення їх в описовій статті архівного довідника або в інформаційному документі архіву.
Анкета користувача архівними документами: форма індивідуального обліку користувачів та їх наукових тем.
Анонімний документ: документ, у якому не зазначені відомості про автора.
Анотація: 1) короткий виклад змісту та відомостей про склад документів в архівних довідниках;
2) коротка характеристика найцінніших документів, зміст і особливості яких не охоплюються заголовком справи.
Антисептування документів: процес оброблення документів хімічними речовинами, що знешкоджують мікроорганізми.
Аркуш картографічного документа: частина карти або плану великого формату, розрізаних для зручності вивчення їх.
Аркуш користування архівними документами: обліковий документ, що містить прізвище користувача та відомості про цілі й характер користування одиницею зберігання.
Аркуш обліку кіно-, фото- і фонодокументів: обліковий документ, призначений для сумарного обліку відповідного виду документів та їх руху, обліку й нумерації описів.
Аркуш фонду: основний обліковий документ, який фіксує зміни в назві фонду, а також у кількості і складі документів архівного фонду.
Аркуш-засвідчувач опису: обліковий документ, підшитий в кінці опису, на якому зроблено засвідчувальний напис опису.
Аркуш-засвідчувач справи: обліковий документ, підшитий у кінці справи, на якому зроблено засвідчувальний напис справи.
Археограф: 1) фахівець у галузі археографії;
2) працівник архіву, який здійснює комплекс робіт по підготовці документальних публікацій.
Археографічна передмова до збірника документів: складова науково-довідкового апарату документальної публікації з відомостями про джерельну базу, критерії відбору, виявлення та археографічне оформлення документів.
Археографічне оформлення документів: підготовка документів до видання, яка включає складання заголовків, легенд і передавання текстів.
Археографія: спеціальна історична дисципліна, що займається введенням писемних джерел до наукового і практичного суспільного обігу, включаючи їхній пошук, відбір, наукове описування та публікацію.
Архетип: невідомий, але передбачуваний текст, похідний для текстів документів, що дійшли до нас.
Архів: установа або структурний підрозділ, які здійснюють приймання і зберігання документів з метою використання ретроспективної документної інформації.
Архів постійного зберігання документів: архів, який здійснює постійне зберігання документів, що стосуються його профілю.
Архів зі змінним складом документів: архів, який зберігає документи протягом встановлених строків, після чого частина їх підлягає передаванню у відповідний архів для постійного зберігання.
Архівіст: 1) фахівець у галузі архівної справи;
2) працівник архіву, який виконує роботи, пов'язані з архівними технологіями.
Архівістика: архівознавство та архівна справа в їх єдності.
Архів-музей: архівна установа, що виконує функції архіву та музею.
Архівна галузь: див. архівна справа.
Архівна довідка: офіційний документ архіву, що містить відомості про наявність в архіві даних, які стосуються предмета запиту, з посиланням на пошукові дані документів.
Архівна евристика: спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інформації.
Архівна інформація: сукупність первинної та вторинної документної інформації архівів.
Архівна кліматологія: прикладна галузь знань, що вивчає засоби оптимізації температури та вологості в приміщеннях архівів.
Архівна колекція: сукупність окремих, поєднаних за однією або декількома ознаками документів, що утворилися в процесі діяльності різних фондоутворювачів; одиниця обліку архівних документів.
Архівна копія: копія архівного документа, засвідчена в установленому порядку.
Архівна система: сукупність основоположних принципів організації і управління архівною справою, способів та технології її ведення, що забезпечують цілісність і скоординованість функціонування архівної галузі.
Архівна справа: галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, політико-правові, культурологічні та техніко-економічні аспекти організації зберігання архівних документів та використання їхньої інформації.
Архівна статистика: збирання, оброблення й аналіз інформації, що характеризує кількісні аспекти архівної справи.
Архівна термінологія: система наукових термінів, яка відбиває сутність архівознавства та архівної справи.
Архівна україніка: архівні документи, що стосуються історії України й українського народу.
Архівна установа: спеціалізований заклад чи структурний підрозділ, що забезпечує збирання, зберігання архівних документів та організацію використання їхньої інформації або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у галузі архівної справи.
Архівне джерело: архівний документ, що став предметом наукового дослідження.
Архівне законодавство: галузь законодавства, що регулює зберігання, доступ і захист архівних документів та організацію архівів у державі.
Архівне зібрання: архівна колекція, створена архівом.
Архівне надбання: єдине архівне надбання двох чи більше країн, яке не може бути фізично розділене без порушення його цілісності.
Архівне описання, описова стаття: результат процесу архівного описування у вигляді описової статті.
Архівне описування: процес відбору і відтворення в описовій статті інформаційних характеристик об'єкта описання (документа, групи документів, архівного фонду, групи архівних фондів).
Архівне право: встановлена законодавчими та нормативно-правовими актами сукупність норм і правил, що регламентують діяльність архівних установ.
Архівний витяг: архівна копія, що відтворює частину тексту документа.
Архівний довідник: елемент системи науково-довідкового апарату, що містить вторинну документну інформацію; призначений для розкриття складу і змісту первинних архівних документів.
Архівний документ: документ, що зберігається або підлягає зберіганню в архіві з метою забезпечення потреби в ретроспективній документній інформації або через його значущість для власника.
Архівний каталог: тип архівного довідника, в якому вторинна документна інформація систематизована відповідно до обраної схеми класифікації.
Архівний маркетинг: вид діяльності архівної установи, спрямований на забезпечення її взаємозв'язків із споживачами архівної інформації, створення ринку архівних послуг та отримання прибутку, що включає вивчення кола реальних і потенційних споживачів ретроспективної документної інформації, стимулювання попиту і накопичення інформації про споживачів, рекламування інформаційних послуг архіву, вивчення наслідків їх надання, вироблення рекомендацій з тематики і форм використання архівної інформації, визначення конкретних цін на інформаційні послуги та їх відповідності реальному попитові, відстеження ефективності різних форм надання архівної інформації.
Архівний опис: тип архівного довідника, призначений для поодиничного та сумарного обліку одиниць зберігання, розкриття їх змісту та закріплення систематизації документів у межах архівного фонду.
Архівний підрозділ установн, відомчий архів: структурний підрозділ або структурно не відокремлена дільниця, що здійснює тимчасове зберігання документів установи (установ системи, галузі), доки їх не передають до державного архіву або на знищення.
Архівний пошук: розшук і відбір архівної інформації відповідно до запиту за архівними довідниками й архівними документами.
Архівний фонд: 1) комплекс документів, історично або логічно пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи;
2) основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача;
3) основна одиниця обліку документів НАФ.
Архівний фонд особового походження: архівний фонд окремої особи, сім'ї, роду, що утворився впродовж їхнього життя й діяльності; див. особовий, сімейний, родовий архівний фонд.
Архівний шифр: ключ до пошуку архівних документів, який складається з назви архіву та умовних цифрових чи абеткових позначень номерів фонду, опису, одиниці зберігання.
Архівні інформаційні ресурси: сукупність документів, що зберігаються в архівах держави, і тих, що підлягають зберіганню там.
Архівні технології: сукупність методів виконання комплексу послідовних і взаємопов'язаних робіт з архівними документами, спрямованих на забезпечення їхньої збереженості й використання ретроспективної документної інформації.
Архівознавець: фахівець з архівознавства.
Архівознавство: комплексна система знань, що вивчає теорію, історію і практику архівної справи, її правові та економічні засади.
Архівознавче термінознавство: наукова дисципліна архівознавчого циклу, предметом якої є архівна термінологія, її історія і теорія, кодифікація і нормалізація.
Архівосховище: спеціально обладнане приміщення, призначене для зберігання архівних документів.
Асоціація архівів (архівістів): об'єднання архівів чи архівістів за територіальною чи іншими ознаками з метою сприяння піднесенню престижу архівної професії, вдосконалення архівної справи в цілому, правового захисту архівістів, організації соціально-побутової допомоги їм тощо.
Аспіраційний психрометр: прилад для вимірювання вологості повітря.
Атрибуція архівних документів: встановлення авторів, часу, місця створення, редакції архівних документів.
Аудіальний документ: документ, що містить запис звукової інформації.
Аудіовізуальний документ: документ, що містить зображувальну та звукову інформацію.

Б

Багаторівневе описування: розкриття архівної інформації через описові статті на кожному окремому рівні структурних комплексів документів (справи, групи справ, архівного фонду, групи фондів тощо).
База даних (БД): сукупність певним чином упорядкованих і представлених, як правило, у машиночитаній формі даних, що відносяться до якоїсь проблеми, галузі, предмета тощо.
Банк даних (БНД): сукупність баз даних.
Баротермогігрометр: прилад для вимірювання атмосферного тиску, температури, а також вологості повітря.
Безкислотний папір (картон): папір (картон) з ганчіркової макулатури чи хімічних деревних волокон або їхніх сумішей, оброблених реактивами, що нейтралізують кислотність.
Безхазяйні документи: документи, що не мають власника або власник яких невідомий.
Бібліограф: працівник науково-довідкової бібліотеки, який здійснює підготовку бібліографічної інформації (каталогів, бібліографічних посібників) та організує доведення їх до користувачів.
Бібліотекар: працівник науково-довідкової бібліотеки, який здійснює комплектування та науково-технічну обробку бібліотечного фонду, організує бібліотечне обслуговування користувачів.
Бізнес-архів: див. економічний архів.
Бізнес-архівістика: діяльність архіву іноваційної спрямованості з елементами маркетингових досліджень.
Біловий документ, біловик: рукописний або машинописний документ, текст якого переписаний з чернетки або відразу написаний (надрукований) без значних виправлень.
Біографічна довідка: архівна довідка, що містить біографічні дані про особу.
Біографічний запит: запит біографічних даних, який потребує архівного пошуку.
Біодеструкція: руйнування матеріальної основи документа під впливом біологічних факторів.
Біостійкість матеріальної основи документа: властивість матеріальної основи документа протистояти впливу біологічних факторів (біодеструкторів).
Бланк документа: стандартний аркуш з попередньо відтвореною на ньому постійною інформацією реквізитів і місцем, відведеним для внесення змінної інформації.
Бобіна: котушка для намотування кіноплівки або магнітної стрічки.
Боксове зберігання документів: зберігання документів в ізольованих сховищах (боксах).
Булла: кругла металева печатка, що підвішувалася до документа великого формату.

В

В'язка справ: спосіб зберігання архівних документів, при якому певну кількість справ перев'язують шнуром або шпагатом.
Варіанти тексту документа: два або більше текстів документа, що відрізняються деталями, але не змінюють основного змісту документа.
Варіантність документної інформації: повторюваність документної інформації, що характеризується несуттєвими розбіжностями.
Ведення каталогу: сукупність процесів, що забезпечують функціонування каталогу.
Ведення справи фонду: процес включення до справи фонду документів, що стосуються історії та стану даного архівного фонду.
Великоформатний документ: писемний або графічний документ, формат якого потребує для зберігання нестандартних стелажів та іншого обладнання (іноді - спеціальних архівосховищ).
Вертикальне зберігання документів: спосіб зберігання документів, при якому площини обкладинок справ, кришок мікротек, конвертів з фотодокументами, коробок з фонодокументами, касет з відеодокументами перпендикулярні площині полиць; порівн. горизонтальне зберігання документів.
Ветхий документ: документ, матеріальна основа якого частково або повністю зношена, пошкоджена чи зруйнована і подальше користування ним може призвести до його загибелі.
Вибілювання паперу: знебарвлення паперу за допомогою хімічних засобів під час реставрації документів.
Вид документа: класифікаційний ряд документів, побудований за будь-якою їхньою ознакою.
Вид кінодокумента: класифікаційне поняття, що визначається монтажно-композиційною побудовою кінотвору (фільм, спецвипуск, кіножурнал, кіно-і телесюжет).
Вид писемного документа: сукупність писемних документів, об'єднаних всередині певної системи документації спільністю ознак, що характеризують структуру змісту документів залежно від їхнього цільового призначення (наказ, звіт, акт тощо).
Вид фонодокумента: класифікаційне поняття, що визначається системою запису звукової інформації (фонографічна, шоринофонна, грамофонна, фотографічна чи оптична, магнітна).
Вид фотодокумента: класифікаційне поняття, що визначається достеменністю носія інформації (негатив/контратип, позитив, слайд, фотоальбом).
Видавання документів з архіву в тимчасове користування: форма організації користування архівними документами, що здійснюється за регламентованими правилами передавання документів архівів установам або особам на обмежений час.
Видання документа: див. публікація документа.
Виконавський архівний каталог: вид іменного архівного каталогу, що містить вторинну документну інформацію про виконавців художніх творів.
Виконання запиту: пошук в архівних документах інформації на певний запит.
Використання інформації архівних документів: застосування інформації архівних документів у політичних, народногосподарських, соціально-культурних та інших цілях, а також для забезпечення прав та законних інтересів громадян.
Використання архівної інформації: задоволення інформаційних потреб юридичних і фізичних осіб за допомогою архівної інформації.
Вилучення документів з Національного архівного фонду: встановлення в процесі повторного проведення експертизи цінності факту помилкового включення документів до НАФ або втрати ними наукової, історико-культурної цінності із зняттям їх з державного обліку і фізичним видаленням з архівосховищ.
Вимірювання вологості повітря в архівосховищі: визначення вмісту парів води в повітрі за допомогою баротермогігрометра, гігрографа, аспіраційного психрометра та інших приладів.
Вимога на видавання одиниць зберігання: форма замовлення, заповнена і підписана користувачем, на видавання йому для користування одиниці зберігання.
Виноска: елемент довідкового апарату видання для пояснення основного тексту документа.
Виставка архівних документів: форма організації користування архівними документами, призначена для публічної демонстрації художньо оформленою добіркою документів (оригіналів або копій) з певної теми.
Витяг з документа: копія частини текстового документа.
Вихідний документ: документ, відправлений установою.
Вицвітання тексту (зображення) документа: процес зменшення контрастності тексту документа або зображення внаслідок хімічного перетворення забарвлених компонентів штрихів у безколірні або слабко забарвлені продукти.
Віддалене зволоження матеріальної основи документа: рівномірне зволоження матеріальної основи документа крізь шар допоміжного матеріалу.
Відеограма: зображувальний документ, що містить зображувальну інформацію, зафіксовану відеозаписом.
Відеофонограма: аудіовізуальний документ, що містить зображувальну та звукову інформацію, зафіксовану відповідно відео- та звукозаписом.
Відкритий архівний фонд: архівний фонд, до якого продовжують надходити документи з діючої установи; порівн. закритий архівний фонд.
Відмова у доступі до документа: відповідь на запит, яка мотивує неможливість видати документ або його копію для користування.
Відновлення тексту документа (зображення): збільшення контрастності тексту документа або зображення безпосередньо на самому документі фізичними або хімічними методами.
Відносна вологість повітря: відношення маси водяної пари в одиниці об'єму повітря до маси водяної пари, максимально можливої за даної температури.
Відомості про зміни у складі та обсязі архівних фондів: основний обліковий документ щорічної звітності архівної установи про зміни, що відбулися протягом року.
Відповідь на запит: офіційна відповідь архіву на запит, в якому вказується на відсутність у документах архіву потрібних заявникові відомостей або на неможливість розшуку необхідних документів.
Відпуск документа: копія вихідного документа, що залишається в адресанта.
Відрізок мікрофільму в джекеті: відрізок рулону мікрофільму, вміщений у джекеті.
Відсік-сейф: сейфове архівосховище, броньоване приміщення для максимально безпечного зберігання особливо цінних або конфіденційних (таємних) документів.
Відтворення документів: одержання копій документів рукописним, фотографічним, електрофотографічним, поліграфічним та іншими способами.
Віза: підпис службової особи на проекті офіційного документа (іноді з зауваженням), який свідчить про його погодження.
Візуальний контроль мікрофільмів: контроль мікрофільмів безпосередньо оком (озброєним чи неозброєним).
Включення документів до Національного архівного фонду: встановлення наукової та історико-культурної цінності документів шляхом їхньої експертизи з подальшою державною реєстрацією їх та взяттям на державний облік.
Власник документів Національного архівного фонду: юридична або фізична особа, що на законних підставах володіє, користується і розпоряджається документами НАФ.
Внутрішній документ: документ, призначений для функціонування в межах тієї установи, яка його створює.
Внутрішній опис: перелік документів у справі із зазначенням порядкових номерів документів, їхніх заголовків, дат тощо.
Внутрішній опис фотоальбому: перелік документів, призначений для обліку й розкриття змісту позитивів, що входять до складу фотоальбому.
Внутрішньофондова повторюваність інформації: повторюваність документної інформації в межах одного архівного фонду.
Вогнезахисний розчин: розчин для просочування деревини або інших матеріалів (конструкцій, будівель, стелажів тощо) з метою зменшення їх займистості.
Водяний знак: див. філігрань.
Вологомісткість повітря: кількість водяної пари в повітрі, виражена в абсолютних (абсолютна вологість) або відносних (відносна вологість) одиницях.
Воскова печатка: печатка-відбиток на воску, чистому чи з домішкою для зміцнення та контрастності фарбою, смолами, жирами, борошном чи крейдою.
Вторинна документна інформація архіву: 1) інформація, одержана в результаті аналітико-синтетичного оброблення первинного архівного документа;
2) зміст вторинного документа.
Вторинний документ: документ, який є результатом аналітико-синтетичного оброблення (інформації) одного або кількох первинних документів.
Втрачений документ: 1) невиявлений під час перевіряння документ, шляхи розшуку якого вичерпані;
2) документ, інформація якого не може бути використаною через його цілковите й безповоротне зруйнування або пошкодження.
Вхідний документ: документ, що надходить до установи.

АРХІВІСТИКА Термінологічний словник

Короткий архівний український термінологічний тлумачний нормативний словник

А

Б

В

АРХІВІСТИКА
Термінологічний словник

Короткий архівний український
термінологічний тлумачний нормативний словник