Тетяна Себта

Київська частина матеріалів Айнзацштабу1 рейхсляйтера Розенберга*

Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга2 - велика розгалужена нацистська ідеологічна й культурологічна організація, яка в роки Другої світової війни проводила в окупованих країнах Європи з метою вивчення світогляду та ідей т. зв. "противників націонал-соціалізму" облік, нагляд та наукову обробку різноманітного культурного матеріалу як державної, так і приватної власності, здійснюючи при цьому масовий вивіз предметів культури до Німеччини. Сьогодні матеріали цієї нацистської організації, повна назва якої - "Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга окупованих областей" (Einsatzstab Reichsleiter Rosenbeirg für die besetzten Gebiete), розпорошені по архівах різних країн Європи.

Один з найбільших документальних масивів архіву Айнзацштабу зберігається в Німеччині, у новоствореному Бундесархіві в Берліні, де зібрані документи Рейху та колишньої НДР (фонди NS 30 (ERR) і R 6 (RMfbO)3; у Москві, в колишньому "Особом" архіві, а нині - Центрі зберігання історико-документальних колекцій, є окремий фонд Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга (№ 1401); документи Айнзацштабу, поряд із документацією інших служб Розенберга, як "Collection Rosenberg"4 зберігаються також у Парижі, в Документальному центрі сучасної іудаїки (Centre de Documentation Juive Contemporaine).

У Києві, в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України також представлені матеріали Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга (фонди № 3676 та № 3674). Перший із названих фондів - Штаб імперського керівника Розенберга для окупованих Східних областей нараховує 5 описів, серед яких лише три перші містять документи Айнзацштабу. Матеріали 4-го (крім справ №№ 326 і 444) та 5-го описів жодного відношення до Айнзацштабу не мають. У 4-му описі (разом із літерними 496 справ) розміщені матеріали команди доктора Штумппа (Kommando vom Dr.Stumpp), яка працювала в рамках Рейхсміністерства окупованих східних областей (Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete - RMfbO), проводячи за наказом5 рейхсміністра Розенберга облік та дослідження німецьких поселень в Україні; матеріали СД та СС, частини яких діяли на України; молодіжної організації "Гітлерюгенд" (Hitlerjugend); документація німецьких фірм, які під час окупації вели в Україні торговельні та підприємницькі справи; а також велика кількість особових справ т.зв. "українських націоналістів", які співпрацювали з нацистами. І, нарешті, невеликий за обсягом 5-й опис (39 справ) складають анкети вчителів-фольксдойче, які працювали на окупованій території.

Фонд 36746 (Штаб імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих західних областей та Нідерландів) - невеликий, має лише один опис і налічує чотири справи. Три перші - документація за 1940-1943 pp. Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції, одного з найстаріших підрозділів Айнзацштабу, четверта справа - це старий опис № 1.

Виникнення Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга було санкціоноване розпорядженням фюрера від 5.07.1940 і наказом шефа Верховного командування Вермахту7 про доручення Розенбергу, як довіреній особі фюрера в справі духовного та ідейного виховання в партії, збереження та обліку безгосподарського культурного майна, залишеного власниками на окупованих західних територіях (бібліотеки й архіви Великих масонських лож у Брюсселі та Парижі, архів та бібліотека банку Ротшильдів у Парижі, бібліотеки й архіви численних єврейських організацій, приватні бібліотеки, художні колекції, архіви і т.ін.). На підставі цих документів Розенберг 17.07.19408 організував так званий "Айнзацштаб служб рейхсляйтера Розенберга для окупованих західних областей і Нідерландів" (Einsatzstab der Dienststellen des Reichsleiters Rosenbeig für die westlichen besetzten Gebiete und die Niederlande), який з часом було перейменовано в "Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга окупованих областей".

Численні накази Верховного командування Вермахту, рейхсляйтера Розенберга про завдання Айнзацштабу були посилені наказом фюрера від 1.03.1942 про необхідність дослідження та використання в боротьбі проти ідейних противників націонал-соціалізму - євреїв, масонів та більшовиків - їх духовної спадщини: "Євреї, масони та інші, пов'язані з ними, ідейні противники націонал-соціалізму є винуватцями теперішньої, направленої проти Рейху війни. Планомірна ідейна боротьба проти цих сил є важливим для війни завданням" 9. Його виконання фюрер поклав на Айнзацшгаб рейхсляйтера Розенберга з наданням йому права "...матеріали бібліотек, архівів, лож та інших ідейних і культурних установ усіх видів досліджувати і для ідейних завдань НСНРП та майбутніх наукових досліджень Вищої школи10 конфісковувати11 , що на практиці виявилося масовим вилученням та вивезенням з окупованих територій різноманітних предметів культури.

Айнзацштаб був створений як окрема, самостійна організація рейхсляйтера Розенберга, керівництво якою здійснювалося через особову рейхсканцелярію, що контролювала діяльність всіх служб рейхсляйтера. Айнзацштаб складався з Управління штабу (Stabsführug des ERR) у Берліні 12, яке очолював штабсфюрер Герхард Утікаль (Stabsführer Gerhard Utikal) 13, та з розгалуженої системи відділів і груп, які в 1943 p. входили до складу трьох головних відділів:

  1. Головний організаційний відділ (Hauptabteilung I "Organisation") - виконував роль секретаріату, відав питаннями особового складу;
  2. Головний оперативний відділ (Hauptabteilung II "Einsatz") - збереження та облік предметів культури на окупованих територіях;
  3. Головний відділ особливих завдань (Hauptabteilung III "Sonderaufgaben") - організація обліку предметів мистецтва єврейського походження, облік предметів художнього мистецтва.14

Організацією виконання завдань Айнзацштабу на окупованих територіях займалися так звані головні робочі групи, що безпосередньо підпорядковувались Управлінню штабу. Одними з перших були організовані три головні робочі групи для окупованих західних територій - Франції (Hauptarbeitsgruppe Frankreich), Бельгії та Північної Франції (Hauptarbeitsgruppe Belgien und Nordfrankreich), Голландії (Hauptarbeitsgruppe Niederlande).

Із загарбанням нових територій кількість головних робочих груп збільшувалась, і вже 1944 року їх налічувалося 7. Ця мережа охоплювала величезну територію окупованих країн Європи 15. Головним робочим групам підпорядковувалися робочі групи, зондеркоманди і філіали, які найчастіше контролювали окремі етнічні території, області або міста.

Окупована територія колишнього Радянського Союзу була поділена між трьома головними робочими групами Айнзацштабу: "Прибалтика", "Центр" та "Україна" (Hauptarbeitsgruppe Ostland (далі - HAG), HAG Mitte, HAG Ukraine). Головна робоча група Прибалтики з центром у Ризі була створена 20.08.1941 16, у її складі діяли 4 робочі групи 17: Латвії (Рига) (Arbeitsgruppe Lettland (Riga) (далі - AG), Литви (Вільнюс) (AG Litauen (Wilna), Естонії (Таллінн) (AG Estland (Reval) та Білорусії (AG Weißruthenien), які контролювали територію Прибалтики, західні та північно-західні області Росії і територію Білорусії. З 1 травня 1943 р. за наказом штабсфюрера Утікаля робоча група Білорусії (Білорусія та західні області Росії) була перетворена в головну робочу групу "Центр" з місцезнаходженням у Мінську18.

Головна робоча група України була організована 3 жовтня 1941 p.19 Вона контролювала територію Східної й Південної України, Криму та південних областей Росії20 і налічувала за станом на березень 1943 p. 5 робочих груп: Києва, Харкова, Херсона, Криму (з центром у Сімферополі) та Дніпропетровська 21; 10 зондеркоманд і один філіал у Кракові що утворений у вересні-жовтні 1943 p. З зондеркоманди діяли на півдні Росії: в Сталінграді 22, Курську та Ростові; 4 - в Україні: Одесі, Мелітополі, Миколаєві, Чернігові; функціонували також зондеркоманда Маріуполя-Таганрога (працювала в обох містах) і зондеркоманда Кавказу 23.

Паралельно з головними робочими групами в структурі Айнзацштабу діяли т.зв. зондерштаби, які організаційно підпорядковувались Управлінню штабу і працювали в рамках окремих галузей науки та культури. Діяльність кожного зондерштабу здійснювалась на підставі письмового доручення Управління штабу (штабсфюрера Утікаля), в якому визначалися завдання того чи іншого зондерштабу. Так, один із найперших зондерштабів - художнього мистецтва (Sonderstab Bildende Kunst) був створений у вересні 1940 p. для здійснення так званої "Акції M" - збереження та обліку на території окупованих західних країн предметів мистецтва, залишених власниками, головним чином євреями, які втекли від нацистського терору24. Крім Франції, діяльність зовдерштабу художнього мистецтва проходила на теренах окупованих східних областей. До його завдань входили вияв та збереження від пограбування художніх колекцій, а також їх наукова обробка і відбір для вивезення до Німеччини.

До компетенції зондерштабу прадавньої історії (Sonderstab Vorgeschichte) входили дослідження прадавньої та давньої історії на окупованих східних територіях, облік та обробка різноманітних археологічних колекцій музеїв, наукових інститутів та приватних колекцій.

Зондерштаб архівів (Sonderstab Archive) займався збереженням і обліком архівів, архівних матеріалів та їх дослідженням з точки зору ідейної боротьби проти противників націонал-соціалізму.

Зондерштаб генеалогії (Sonderstab Sippenkunde) здійснював вияв та облік церковних і актових книг, різноманітних реєстрів населення, інших джерел з генеалогії з метою виявлення свідчень давнього, багатовікового впливу німецької культури на слов'янські народи. Обов'язком зондерштабу етнографії (Sonderstab Volkskunde) було виявлення в архівах, музеях, інститутах пам'яток як духовної, так і матеріальної народної культури, особливо фольксдойче, їх збереження, а також вивчення у цьому зв'язку впливу німецької культури на місцеві звичаї, традиції, побут.

Бібліотеки на окупованих територіях входили до кола інтересів декількох зондерштабів: доктора Абб (Sonderstab Dr.Abb) - збереження та облік бібліотечних фондів; науки (Sonderstab Wissenschaft) - облік та вивчення різноманітної наукової та політичної літератури; музики (Sonderstab Musik) -облік нот, нотних рукописів; Центральної бібліотеки Вищої школи (Sonderstab Zentralbibliothek der Hohen Schule) - соціально-наукова література.

Працівниками зондерштабів були висококваліфіковані фахівці - доктори наук, професори. Безпосереднє вивезення предметів культури не входило до компетенції зондерштабів. Це здійснювали територіальні головні робочі або робочі групи. Загалом у структурі Айнзацштабу працювали 11 зондерштабів 25, які охоплювали майже всі сторони науки та культури, виконували роль своєрідного інтелектуального центру - на відміну від робочих груп як організаційних і виконавчих центрів.

Величезний, різноманітний матеріал Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга, розпорошений по архівах багатьох країн Європи, складають архіви всіх його підрозділів, починаючи від відділів Управління і закінчуючи робочими групами, зондеркомандами та зондерштабами. Кожен підрозділ мав свій службовий архів, де в чіткому порядку в окремих теках або підшивках зберігалися документи, насамперед листування з іншими підрозділами Айнзацштабу, відомствами та організаціями Рейху. У свою чергу, документи архівів рядових підрозділів складають матеріали тієї керівної ланки Айнзацштабу, котрій вони підпорядковувалися. Так, основою матеріалів Головної робочої групи України є архіви робочих груп, які входили до її складу, та управління Головної робочої групи України, а матеріали Управління Айнзацштабу складають архіви його відділів та груп. Тому в даній праці використовуються два поняття для визначення належності документів Айнзацштабу тому або іншому підрозділові: "архів" та "матеріали".

Київські фонди 3676 та 3674, документи яких датовані 1940-1944 pp., є вагомою частиною матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга. Фонд 3674 (3 справи з матеріалами Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції) слід розглядати як невід'ємну частину фонду 3676, який містить п'ять великих документальних масивів, що належать окремим підрозділам Айнзацштабу: головним робочим групам України (1941 p. - липень 1944 p.), Прибалтики (1941 p. - листопад 1944 р.), "Центр" (травень 1943 p. - листопад 1944 p.). Головній робочій групі Бельгії та Північної Франції (1940 р. - листопад 1944 р.), а також Управлінню Айнзацштабу (1941 p. - листопад 1944 p.). Крім них у фонді 3676 є матеріали Робочої групи Італії (3 справи). Головної робочої групи Франції (3 справи). Головної робочої групи Голландії (1 справа) та Головної робочої групи Зюдостен (8 справ), документи яких відклалися в архіві Управління Айнзацштабу.

За характером документи київської частини матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга можна розподілити на шість груп:

Майже всі документи Айнзацштабу оформлювалися за єдиною схемою. У лівому верхньому кутку - гриф або штемпель: "Einsatzstab Reichsleiter Rosenbeig für die besetzten Gebiete", далі йшла назва підрозділу Айнзацштабу, ім'я та адреса відправника, відомості адресата - ім'я, організація, адреса; у правому кутку завжди зазначалися місце й дата відправлення та реєстраційний номер. Рукописні документи, документи без жодних вказівок дати, відправника або адресата зустрічаються рідко.

Вихідні документи в архіві кожного підрозділу Айнзацштабу представлені машинописними копіями, а вхідні документи - оригіналами, що є першими машинописними примірниками, де, крім підпису відправника та печатки, обов'язково стоїть штемпель із вхідним номером та датою отримання цього документа. Інколи штемпель про надходження зустрічається і на машинописній копії, що засвідчує розсилку певних документів кільком адресатам. Саме завдяки порівнянню вхідних і вихідних документів було визначено п'ять підрозділів Айнзацштабу, матеріали яких знаходяться у фондах 3676 та 3674.

Фонд 3676 містить основну частину матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга. Детальне ознайомлення наштовхує на думку, що справи формувалися на основі німецьких підшивок документів, у вигляді яких, вірогідно, надійшли до архіву. Майже повсюдно документи розміщено у зворотній хронології, часто в одній справі зібрані однорідні документи - звіти, службові записки, особові справи і т.д. або листування з певного питання чи з одним і тим же адресатом. Водночас наявність справ, що містять лише один документ, або документи яких не впорядковано хронологічно чи взагалі взято з архівів різних підрозділів, приводить до висновку, що частина документів надійшла до ЦДАВО у розсипу.

При комплектуванні даного фонду працівники архіву правильно визначили матеріали чотирьох головних робочих груп, документи яких були досить компактно згруповані у фонді, але архіви підпорядкованих їм робочих груп виявилися частково перемішаними між собою.

В окремий опис виділено частину матеріалів Управління Айнзацштабу, які є найбільшим документальним масивом у фонді 3676. Інша частина, не помічена і не відокремлена, виявилася розпорошеною по першому опису, що значно ускладнило роботу з фондом. Багато справ з архіву Управління штабу містять документи різних груп, зондеркоманд, зондерштабів та ін., що також ускладнює роботу.

У фонді 3676, що має п'ять описів, матеріали Айнзацштабу знаходяться в перших трьох описах і двох справах четвертого опису, який разом з літерними нараховує 496 справ. Це справи 326 та 444, у яких відклалося листування за 1943 p. Головної робочої групи України з відділами Управління Айнзацштабу - П b ("контроль східних областей" - (Referat Osten) та П с ("облік та контроль" - (Erfassung und Sichtung).

У третьому описі даного фонду (48 справ) знаходяться особові справи співробітників Головної робочої групи України, німців за національністю. Вони стосуються переважно технічного персоналу: друкарок, секретарів, водіїв та ін., лише декілька справ - співробітників керівної ланки.

44 справи, з них 4 літерних, другого опису містять матеріали Управління Айнзацштабу (1941-1944), зокрема архіву відділу використання - ІV (1941-1942), відділу обліку і контролю - ІІ с (1943), а з кінця 1943 р. - головного відділу використання (IV), а також архіви управлінь Головних робочих груп України і Прибалтики:

Номери справ Назва підрозділу Айзацштабу, якому належать документи.
Крайні дати документів
1-10 Управління Айнзацштабу (1941-1944)
архів відділу використання (IV) - 1943 р., відділу обліку та контролю (ІІ с) -1943 р.:
1 матеріали по Бельгії, Франції; про передачу книг та матеріалів зондеркоманди Кюнсберга Міністерству окупованих східних областей. 1941-1943;
2 матеріали Головної робочої групи Прибалтики. 1941-1942;
3 листування з різними підрозділами Айнзацштабу, бельгійські матеріали. 1942;
4-5 аналітичні праці. 1942-1943;
6 матеріали робочої групи Києва та Головної робочої групи Прибалтики. 1942-1943;
7-8 вирізки з німецьких газет та аналітична праця з єврейського питання;
9-10 документи з двох архівів:
  • управління Головної робочої групи України - матеріали зондерштабу науки; посвідчення німців, співробітників Айнзацштабу. 1942;
  • відділу обліку та контролю (II с) Управління Айнзацштабу - аналітична праця, підготовлена Головною робочою групою України. 1943;
11-12 Головна робоча група України (1942)
архів управління Головної робочої групи України: матеріали зондеркоманди Ростова;
13-17 Головна робоча група Прибалтики (1942-1944)
архів управління Головної робочої групи Прибалтики:
13 матеріали робочої групи Білорусії. 1942;
14 документи з двох архівів:
  • управління Головної робочої групи Прибалтики - тижневі звіти. 1942-1943;
  • головного відділу використання (IV) Управління Айнзацштабу - аналітичні праці Головної робочої групи "Центр". 1944;
15-16 етнографічні матеріали, зібрані та перекладені на німецьку мову Головною робочою групою Прибалтики. 1942;
17 список співробітників оперативного відділу міліції;
18-30 У правління Айнзацштабу (1942-1944)

архів відділу використання (IV) - 1942, відділу обліку та контролю (II с) - 1943 та головного відділу використання (IV) - 1944:
18 матеріали Головної робочої групи "Зюдостен" (Югославії). 1942;
19-24 документи про переїзд відділу обліку та контролю (II с) до Ратібора. 1943-1944;
25 аналітична праця, підготовлена Головною робочою групою України, документи стосовно бібліотечних матеріалів зондеркоманди Кюнсберга. 1943-1944;
26 документи Головної робочої групи Бельгії, "Зюдостен" та Прибалтики. 1943-1944;
27-29 аналітичні праці, документи Головної робочої групи України. 1943-1944;
30 пропагандистські бюлетені. 1943-1944;
30а справа, що не має жодного відношення до Айнзацштабу: документи архіву Центральної кінофірми "Ост" (Zentralfilmgesеllschaft "Ost") - велике за обсягом листування з київським філіалом. 1942-1943;
31 Головна робоча група України (1943) архів управління Головної робочої групи України: листування із зондеркомандами Ростова та Маріуполя;
32-39 Управління Айнзацштабу. 1942-1944
архів відділу використання (IV) - 1942, обліку та контролю (II с) - 1943 та головного відділу використання (IV) - 1944:
32 аналітична праця, підготовлена робочою групою Білорусії 1943;
33 матеріали зондерштабу художнього мистецтва. 1937, 1942;
34 аналітичні праці, підготовлені Головною робочою групою Прибалтики, списки книг. 1943;
35 матеріали Головної робочої групи "Зюдостен". 1943;
36 аналітична праця, підготовлена Головною робочою групою України. 1944;
37 аналітичні праці, підготовлені робочою групою Естонії. 1944;
38 аналітичні праці, підготовлені Головною робочою групою "Зюдостен". 1944;
39 аналітичні праці, підготовлені робочою групою Італії. 1944;
40 старий опис.

Справи у другому описі розміщено у хронологічному порядку, по розділах. Назва кожного розділу відповідає назві тієї групи Айнзацштабу, з якою відділи Управління штабу листувалися. Але, оскільки справи архіву Управління штабу мають свою специфіку (документи різних груп можуть бути зібрані в одній справі), назви розділів другого опису не завжди точно відповідають змістові справ. У другому описі знаходиться листування з головними робочими групами Прибалтики, Бельгії та Північної Франції, "Центр", України. Тут же відклалися матеріали Головної робочої групи Зюдостен, робочої групи Італії, зондерштабів: науки, давньої історії, художнього мистецтва. Серед них - документи про передачу Айнзацштабові книг, вивезених у 1941 р. групою Кюнсберга з окупованих східних областей: з царських палаців під Ленінградом, Бібіковська бібліотека з Києва (спр.1); про передачу Бібіковської бібліотеки до Центральної бібліотеки Вищої школи, книгосховище якої знаходилося в австрійських Альпах, у Танценберзі (спр.1); про інвентаризацію книг, конфіскованих з приватних бібліотек Бельгії та Франції (№№ 1, 3); про перевезення з Гатчини до Риги, а потім до Ратібору в розпорядження відділу обліку та контролю 17 фотоальбомів царської сім'ї (спр. 21) і т.д.

І, нарешті, перший опис (240 справ, разом з літерними - 253) є найціннішою джерельною базою цього фонду, де представлено матеріали чотирьох головних робочих груп та Управління Айнзацштабу.

За номерами справ першого опису матеріали цих підрозділів розміщено в такому порядку:

Номери справ Назва підрозділу Айзацштабу, якому належать документи.
Крайні дати документів
1-25 Управління Айнзацштабу (1941-1944)
архів відділу використання (IV), із 1943 р. - відділу обліку та контролю (II с), з кінця 1943 р. - головного відділу використання (IV) 26: аналітично-інформаційні праці, розроблені головними робочими групами України та "Центр"; листування з іншими відділами Управління Айнзацштабу, різноманітними відомствами Розенберга, головними робочими та робочими групами, організаціями рейху;
5 реєстраційна книга вхідних документів за 1942 р. рейхскомісаріату України (Reichskommissariat Ukraine) (жодного відношення до Айнзацштабу не має);
6, 11 матеріали зондеркоманди Курська Головної робочої групи України зондерштабу бібліотек Центральної бібліотеки Вищої школи. 1942-1943;
26-31 Головна робоча група України (1942-1943)
26-27 архів управління Головної робочої групи України (1942-1943):
26 місячні звіти робочої групи Дніпропетровська. 1942-1943;
26а підшивка розпоряджень та повідомлень Управління Айнзацштабу. 1942-1943;
27 листування Головної робочої групи з Управлінням Айнзацштабу. 1942-1943;
28 архів робочої групи Києва (1943);
29 архів робочої групи Дніпропетровська (1943);
30-31 архів управління Головної робочої групи України (1942-1943):
30 матеріали зондерштабу етнографії. 1942-1943;
31 документи двох архівів:
  • Управління Айнзацштабу - листування з головною робочою групою України. 1942-1943;
  • управління Головної робочої групи України - листування з підпорядкованими робочими групами. 1943;
32-37 Управління Айнзацштабу (1942-1944)
машинописні примірники наукових досліджень з питань економіки СРСР та України Головної робочої групи України;
33 звіти зондерштабу бібліотек при Головній робочій групі України (зокрема про бібліотеки Дніпропетровська). 1942;
38-39 Головна робоча група України (1942-1943)
архів управління Головної робочої групи України:
38 листування з Управлінням Айнзацштабу. 1943;
39 листування з Інститутом дослідження єврейського питання у Франкфурті-на-Майні (Institut zur Erforschung der Judenfrage in Frankfürt am Main). 1942-1943;
40 Управління Айнзацштабу (1942-1943)
переклади статей із радянських газет, аналітичні праці головних робочих груп України та Прибалтики;
41 Головна робоча група України (1942) документи робочої групи Харкова;
42-43 Управління Айнзацштабу (1942-1943)
42 листування з Головною робочою групою України про відбір книг та періодичних видань для Інституту дослідження єврейського питання, Центральної бібліотеки вищої школи та Східної бібліотеки Розенберга. 1942-1943;
43 аналітичні, інформаційні праці робочої групи Харкова. 1942;
44-45 Головна робоча група України (1941-1943) архів управління Головної робочої групи України:
44 матеріали з питань комплектування Східної бібліотеки, накази фюрера та вищих керівників рейху. 1941-1943;
45 тижневі звіти зондерштабу Центральної бібліотеки Вищої школи за вересень-жовтень 1942 р. про діяльність у Києві, про перевезення книг з Воронежа та Курська до Києва;
46 Управління Айнзацштабу (1942-1943) архів відділу IV та відділу II с;
46а-104 Головна робоча група України (1941-1944)
47-48 архів робочої групи Києва (1943);
49-54 архів управління Головної робочої групи України (1941-1943):
49 матеріали зондерштабу художнього мистецтва. 1942-1943;
50 матеріали про Православну церкву в Україні. 1942-1943;
50а листування з Інститутом дослідження єврейського питання (іудаїка з Києва та Харкова). 1942;
51 листування з Управлінням Айнзацщтабу. 1943;
52 звіти про діяльність Головної робочої групи України. 1941-1943;
53 внутрішня документація Головної робочої групи України. 1942-1943;
54 матеріали робочої групи Києва - 1942-1943 та робочої групи Херсона -1942;
55-57 архів робочої групи Києва (1942-1943);
58-73 архів робочої групи Харкова (1942-1943);
74-78 архів робочої групи Дніпропетровська (1942-1944);
79 архів робоча групи Херсону (1942);
80 архів зондеркоманди Одеси (1942);
81-86 архів робочої групи Криму (1942-1943);
87-104 архів управління Головної робочої групи України (1942-1943):
87 місячні звіти про особовий склад Головної робочої групи України. 1942-1943;
88-104 особові справи співробітників Головної робочої групи України;
105 Головна робоча група Прибалтики
архів управління Головної робочої групи Прибалтики: списки ікон та інших предметів церковного вжитку з церков Тихвіна та Пскова, переданих військовою групою армій "Північ" Айнзацщтабові рейхсляйтера Розенберга;
106 Управління Айнзацштабу (1942)
матеріали зондерштабу бібліотек - звіт д-ра Хімпеля про бібліотеки м. Ростова-на-Дону. 26.11.1942;
107-110 Головна робоча група "Центр" (1943)
111 Управління Айнзацштабу (1944)
аналітична праця, підготовлена Головною робочою групою "Центр" на основі даних, одержаних від військовополонених;
112-113 Головна робоча група "Центр" (1943)
архів управління Головної робочої групи "Центр";
114-117 Управління Айнзацштабу (1943-1944)
аналітичні, інформаційні праці, підготовлені Головною робочою групою "Центр";
118 Головна робоча група Прибалтики (1941-1942) архів управління Головної робочої групи Прибалтики: листування з Управлінням Айнзацштабу, відділ IV;
119-121 Управління Айнзацштабу (1942-1944)
119 листування відділів використання (IV) та обліку і контролю (II с) з головними робочими групами Прибалтики (робочі групи Естонії та Литви), Центру та України. 1942-1943;
120-121 аналітичні праці та матеріали Головної робочої групи Прибалтики. 1943-1944;
122-124 Головна робоча група Прибалтики (1941-1943)
архів робочої групи Естонії;
125-126 Управління Айнзацштабу (1943-1944)
інформаційні праці Головної робочої групи Прибалтики;
127-153 Головна робоча група Прибалтики (1941-1944)
127-128 архів управління Головної робочої групи Прибалтики (1941-1944):
127 листування з зондеркомандою Пскова. 1941-1944;
128 матеріали зондерштабу генеалогії. 1941-1943;
129 архів робочої групи Естонії (1941-1942);
матеріали зондерштабу генеалогії;
130-133 архів управління Головної робочої групи Прибалтики (1941-1944):
130 листування з робочою групою Естонії. 1941-1944;
131-133 аналітично-інформаційні праці. 1943-1944;
134-135 архів робочої групи Естонії (1941-1943);
136-139 архів управління Головної робочої групи Прибалтики (1941-1944):
136 листування з робочими групами Литви, Білорусії; матеріали зондерштабів: архіву Центральної бібліотеки Вищої школи, театру, бібліотек. 1941-1944;
137 матеріали про Православну церкву в Прибалтиці та Росії. 1942-1944;
138 матеріали зовдерштабу художнього мистецтва. 1941-1944;
139 кадри німецьких кінофільмів про радянські міста;
140 архів робочої групи Естонії (1942-1943): матеріали зондерштабів - художнього мистецтва, музики, давньої історії та Інституту релігієзнавства;
141-153 архів управління Головної робочої групи Прибалтики (1941-1944):
141 підшивка розпоряджень та повідомлень Управління Айнзацштабу. 1942-1944;
142 листування з рейхскомісаріатом Прибалтики (Reichskommissariat Ostland). 1942-1943;
143 внутрішнє листування. 1943;
144 листування з головними робочими групами України, Центру та Бельгії і Північної Франції. 1942-1943;
145-147 листування Головної робочої групи Прибалтики. 1941-1943;
148 звіти про стан царських палаців під Ленінградом. 1941, 1944;
149 матеріали зондеркоманди Новгорода. 1941-1942;
150 накази Управління Айнзацштабу. 1942;
151-152 листування з рейхскомісаріатом Прибалтики. 1941-1943;
153 матеріали зондерштабів - науки, музики, давньої історії. 1941-1944;
154-158 Управління Айнзацштабу (1942-1944)
154 інформаційні праці зондеркоманд Краснодару та Кавказу Головної робочої групи України. 1942,1944;
155-158 аналітичні, інформаційні праці Головної робочої групи "Зюдостен". 1943-1944;
159-170 Головна робоча група Бельгії та Північної Франції (1940-1944)
165 документи архівів Головної робочої групи Бельгії та Управління Айнзацштабу. 1942-1944;
171-211 Управління Айнзацштабу (1942-1944)
171 матеріали Головних робочих груп Франції, Бельгії і Північної Франції, України, Прибалтики, Центру. Голландії та Зюдостен. 1943-1944;
172-174 матеріали та інформаційно-аналітичні праці Головної робочої групи Франції. 1942-1944;
175 інформаційно-аналітична праця Головної робочої групи Голландії. 1944;
176 інформаційно-аналітичні праці робочої групи Італії. 1944;
177-210 різноманітні інформаційно-аналітичні праці, бібліографічні каталоги, вирізки з німецьких газет, які виходили на окупованих територіях, і т.д.;
211 підшивка розпоряджень Управління Айнзацштабу. 1942-1943;
212 Головна робоча група Бельгії та Північної Франції (1940-1942)
213-220 Управління Айнзацштабу (1941-1943)
213-214 матеріали відділу II с, група "Східної бібліотеки". 1942-1943;
215-216 листування відділу II с з іншими відділами Айнзацштабу, зондерштабами. 1942-1943;
217 листування відділу II с з Головною робочою групою Бельгії та Північної Франції, іншими відділами Управління Айнзацштабу і зондерштабами. 1942-1943;
218 листування відділу ІІ с з Управлінням військових бібліотек та архівів. 1942-1943;
219 підшивка службових записок низки головних робочих груп. 1941-1942;
220 анотації до журналів, які виходили в СРСР;
221-232 Головна робоча група України (1941-1944)
221-228 архів управління Головної робочої групи України (1942-1944):
221 листування з відділом ІІ Управління Айнзацштабу про відбір книг для Східної бібліотеки та Центральної бібліотеки Вищої школи, матеріали зондерштабу архівів, звіт робочої групи Криму за травень 1943, 1942-1943;
222-224 особові справи співробітників Головної робочої групи України;
225 матеріали зондеркоманди Маріуполя, філіалів у Миколаєві та Кракові. 1942-1944;
226 матеріали зондерштабу науки. 1941-1943;
227 аналітична праця. 1944;
228 матеріали робочої групи Києва, листування Головної робочої групи України з відділом І Управління Айнзацштабу та зондерштабом художнього мистецтва. 1942-1943;
229 архів робочої групи Херсона (матеріали по Кіровограду) (1942-1943);
230 архів управління Головної робочої групи України (1942-1943):
звіти про особовий склад;
231 архів робочої групи Харкова (1942-1943);
232 архів робочої групи Дніпропетровська (1942-1943): матеріали зондерштабу давньої історії;
233 Управління Айнзацштабу (1942) листування з Головною робочою групою Прибалтики з питань комплектування Східної бібліотеки;
234 Головна робоча група Прибалтики (1941-1944) архів управління Головної робочої групи Прибалтики : матеріали робочої групи Естонії;
235 Головна робоча група Бельгії та Північної Франції (1941-1944) 236-238 У правління Айнзацштабу (1937-1939, 1943)
вирізки з німецьких газет та інших видань;
239 Головна робоча група Бельгії та Північної Франції (1940-1941)
240 старий опис.

Отже, матеріали Управління Айнзацштабу, як видно з таблиці, є розпорошеними. Але навіть у такому розташуванні справ вбачається певна закономірність: якщо справа з архіву Управління Айнзацштабу містить листування або матеріали, наприклад, Головної робочої групи Прибалтики, то вона знаходиться в межах матеріалів цієї групи, і так по кожній групі.

Матеріали Управління Айнзацштабу - це в першу чергу архіви його відділів, підвідділів та груп. Серед київських матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга вони представлені архівом лише одного відділу -використання (IV) за 1942 р., відділу обліку та контролю (II с) за 1943 р. та головного відділу використання (IV) за 1944 р. За час діяльності Айнзацштабу його Управління кілька разів зазнавало реорганізаційних змін, у результаті яких мінялися кількість відділів їх підпорядкування та назви.

Перша відома структура Управління Айнзацшгабу датована 12 травня 1942 p.27 На цей час воно нараховувало п'ять відділів: І - організаційний (Abteilung Organisation); II - західних та південно-східних областей (Referat Westen und Südosten); III - східних областей (Referat Osten); IV - використання (Auswertung), що складався з таких груп: координаційної (Allgemeine), бібліотек (Büchereien), інвентаризації (Inventarisierung), фотофіксації (Lichtbild), та V - особливих завдань (Sonderaufgaben).

За розпорядженням штабсфюрера Утікаля від 30.01.194328 відбулася реорганізація Управління Айнзацштабу, внаслідок якої утворилися три головні відділи. Колишні другий, третій та четвертий відділи було об'єднано в другий головний оперативний відділ, зберігаючи при цьому автономію, а перший та п'ятий відділи стали відповідно головним першим та головним третім відділами, не змінюючи при цьому ні назви, ні структури.

Другий головний оперативний відділ став найбільшим і найважливішим в Управлінні Айнзацштабу, оскільки на нього покладалася організація обліку, контролю та дослідження предметів культури на всіх окупованих територіях. Другий головний відділ мав таку структуру: Відділ ІІ а - західні та південно-східні області (Referat Westen und Südosten); Відділ ІІ b - східні області (Referat Osten); Відділ II c - облік та контроль (Erfassung und Sichtung): група обліку (Erfassung), група контролю (Sichtung), група інформаційної обробки та надання інформації (Information und Materialabgabe), група Східної бібліотеки (Ostbücherei), група оперативного опрацювання (Aktuelle Bearbeitungen); Відділ II d - Центр по опрацюванню звітів та обліку і збереженню культурних цінностей (Berichtswesen und Zentralstelle). Відділ II с "облік та контроль" перебрав на себе функції колишнього четвертого відділу - "використання", який правильніше було б назвати відділом "опрацювання", оскільки це слово більш точно характеризує його завдання - виявлення, наукова оцінка та обробка предметів та пам'яток культури на окупованих територіях.

Відділом використання, а саме його групою "бібліотек", було розпочато створення т. зв. Східної бібліотеки Розенберга (Ostbücherei Rosenberg), комплектування якої продовжила група "Східної бібліотеки" при відділі обліку та контролю. Східна бібліотека Розенберга створювалася як бібліотечний центр з історії, науки, культури східних країн Європи і, головне, з історії більшовизму, його ідей та практики. Формування фондів Східної бібліотеки було розпочато Головною робочою групою Прибалтики, яка створила у Ризі головне книгосховище майбутньої бібліотеки, куди відбиралися книги з бібліотек Новгорода, Таллінна, Каунаса, Вільнюса, Риги, Мінська. Західноєвропейський відділ, створений при бібліотеці, комплектувався на основі, передусім, паризьких та інших західних бібліотек. У травні 1942 p. Управління штабу вирішило перевести ризьке книгосховище до Берліна, перетворивши його на основний фонд Східної бібліотеки, і, продовжуючи роботу у Ризі, розпочати організацію філіалу Східної бібліотеки з центром у Києві на основі українських бібліотек 29. З наближенням фронту київські фонди Східної бібліотеки були перевезені частково до Берліна та Східної Сілезії, куди у вересні 1943 р. у зв'язку з загрозою повітряних бомбардувань Берліна переїхав відділ обліку та контролю (II с). Він розташувався у м. Ратіборі30 (60 км від Катовіце), розпочавши перевезення сюди своїх фондів та майна.

До Ратібора та інших міст Верхньої Сілезії було перевезено великий масив бібліотечного та архівного матеріалу, зібраного відділом П с та його попередником - відділом використання (IV) на всіх окупованих територіях, зокрема фонди Східної бібліотеки, партархіви з Дніпропетровська та Смоленська, Культурно-політичний архів (Kulturpolitisches Archiv), що формувався відділом II с на основі західних та східних архівів і бібліотек. Про цей архів відомо дуже мало, а про коло його інтересів та завдань можна хіба що здогадуватися з його назви. Не виключено, що вивезені з Дніпропетровська та Смоленська партархіви становили частину Культурно-політичного архіву Айнзацштабу. Фонди Східної бібліотеки були розташовані також у м. Кржановіце (Krzanowice) (німецька назва - Kranstädt), у приміщенні колишньої сигаретної фабрики, та в м. Пщина (Pszczyna, нім. - Pless) в 17 км від Ратібора, у замку графа фон Плесе - тут зберігався відділ періодики 31.

У листопаді 1943 р. відбулася ще одна реорганізація Управління Айнзацштабу, в результаті якої воно стало налічувати чотири головних відділи32. На жаль, документ, на який ми посилаємося, не висвітлює в деталях нової структури Управління Айнзацштабу. Відомо лише, що відділ обліку та контролю (П с), який на цей час переїхав до Ратібора, став четвертим головним відділом - використання.

Значну частину архіву Айнзацштабу становлять аналітично-інформаційні праці, які розроблялися кожною робочою групою з найрізноманітніших тем. Ті, що діяли на окупованих територіях колишнього Радянського Союзу, здійснювали розробку передусім таких тем, які розкривали суть радянської системи, умови життя радянських людей, їх психологію, стан охорони здоров'я в Радянському Союзі (на прикладі окремих міст), науки, культури і т.д.

Найбільша кількість таких аналітично-інформаційних справ припадає на другу половину 1943 р. і 1944 р. На цей час групами Айнзацштабу був нагромаджений величезний культурний матеріал, у першу чергу бібліотечний, на основі якого писалися ці праці і здійснювалася активна наукова обробка накопиченого матеріалу.

Матеріали Головної робочої групи України складають архіви всіх п'яти робочих груп - Києва, Харкова, Дніпропетровська, Херсона та Криму, а також зондеркоманди Одеси та управління Головної робочої групи України. Серед документів київської частини матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга цей масив документів займає друге місце за величиною після архіву Управління Айнзацштабу. Матеріали Головної робочої групи України знаходяться в 4-му, 3-му, 2-му та 1-му описах фонду 3676.

Найбільшу частину складають документи з відбору та каталогізації книг для Східної бібліотеки Розенберга. До роботи з організації книгосховища Східної бібліотеки в Києві були залучені всі робочі групи України. Філіал у Києві створювався на основі бібліотек Харкова, Дніпропетровська, Києва, Криму, а також Риги та Парижу 33. Книгосховище у Києві мало дублювати основний фонд Східної бібліотеки в Берліні, тому кращі за станом примірники або наявні в одному примірнику концентрувалися в Берліні, а дублети - в Києві. Найбільша робота по відбору книг до Східної бібліотеки провадилася у Харкові, головним чином, у Науковій бібліотеці ім. Короленка та в Києві, в тодішній Центральній бібліотеці ім. ВКП(б) (нині - Республіканська бібліотека), в приміщенні якої розміщувалося книгосховище філіалу Східної бібліотеки.

Робоча документація (детальні звіти про роботу, відрядження, наради, різноманітна кореспонденція) по створенню Східної бібліотеки займає серед документів кожної робочої групи провідне місце; вона свідчить, що це було не просто звезення книжок до одного сховища, а наукова бібліографічна робота по створенню тематичного та іменного каталогів, відбору книг за темами та їх каталогізація зі створенням відділів бібліографії та періодики.

Іудаїка, яка вивозилася передусім з бібліотек Києва та Харкова, направлялася до Інституту дослідження єврейського питання у Франкфурті-на-Майні. Документи про вивезення іудаїки з українських бібліотек відклалися серед матеріалів архіву Управління Головної робочої групи України.

У рамках робочої групи Дніпропетровська найактивніше діяв зондерштаб давньої історії. У справах 75 та 232 знаходяться матеріали (звіти за тиждень, місяць) про проведення розкопок весною - влітку 1943 р. у районі сіл Ново-Олександрівка та Федорівка (рос. - Федоровка), а також розкопок курганів у районі Запоріжжя. В рамках робочої групи Криму зондерштаб давньої історії провадив археологічні дослідження у Керчі (оп. 2, спр. 10).

Найбільш цінними серед документів Айнзацштабу у фонді 3676 є переліки предметів культури, які вивозилися з України. Багато з них і досі знаходяться в розшуку. Ідеться, зокрема, про перелік фресок та мозаїк Михайлівського собору Києва, вивезених з київського Архітектурного музею разом з археологічними колекціями Київського історичного музею та Інституту археології АН України на початку жовтня 1943 р. до Кракова 34, де знаходився філіал Головної робочої групи України і діяло Головне управління музеїв Генерального Губернаторства Польщі. До Головного управління музеїв звозилися предмети давньої історії, археологічні колекції майже з усіх історичних музеїв України (Дніпропетровська, Херсона, Харкова, Києва). З наближенням фронту до Кракова колекції були перевезені вглиб території, зайнятої нацистами. По війні не всі вони повернулися до своїх музеїв, у тому числі частина археологічних колекцій з музеїв Дніпропетровська, Харкова, колекція фресок Михайлівського собору. Справа їх віднайдення і повернення ускладнюється відсутністю відповідних джерел інформації.

Заслуговує на увагу великий, докладний список картин українських та західноєвропейських майстрів, ікон, гравюр і гобеленів (понад триста предметів), вивезених із Харківської картинної галереї та Харківського художнього музею ім. Шевченка, спочатку до Києва, а потім - Рівного у вересні-жовтні 1943 р.35 У згаданому переліку були зазначені автор, назва, матеріал та техніка, школа (стосовно ікон), розміри та інвентарний номер.

Ймовірно, деякі експонати з харківських музеїв поповнили в Рівному колекцію предметів мистецтва рейхскомісара України Е.Коха, інша частина була долучена до відібраної для вивезення колекції картин та ікон з київських музеїв Російського мистецтва та Західного і Східного мистецтва, і відправлена до Німеччини, де її планувалося розмістити в маєтку Ріхау (під Велау) та маєтку Вільденхоф графа Шверіна 36. Незважаючи на всі ці відомості, велика частина колекції картин західноєвропейського живопису та ікон з Харківської картинної галереї і досі вважається втраченою.

Подібних переліків предметів культури, вивезених до Німеччини, в архіві Головної робочої групи України небагато (менше десяти), але вони містять відомості про те, що саме і куди було вивезено. Матеріали Головної робочої групи України - тільки частина великого документального масиву матеріалів Айнзацштабу Розенберга, до того ж - далеко не повна. На жаль, вони не містять інформації про кінцевий пункт вивезених з України предметів культури, а лише окреслюють коло їх пошуків.

Матеріалів Головної робочої групи "Центр" порівняно небагато, вони налічують лише шість справ (107-110, 112-113). Тут же відклалися шість справ (3, 111, 114-117) з архіву Управління Айнзацштабу, які містять аналітично-інформаційні праці, підготовлені Головною робочою групою "Центр". Привертає увагу праця, написана на основі знайдених у 1941 p. матеріалів Могильовського народного суду, прокуратури та обласного суду м. Могильова. У 1943 p. ці матеріали в 65-ти ящиках перевезли до Ратібора, де вони були опрацьовані (спр.3).

Серед матеріалів Головної робочої групи Центру важливим є звіт д-ра Ріхеля (Dr. Richel) про поїздку у травні 1943 р. до Праги з метою ознайомлення з приватним архівом колишнього президента Білоруської Народної Республіки (1917-1926) П. Кречевського та віце-президента В.Захарка (спр. 107). У справі 112 зібрано звіти Головної робочої групи "Центр" за червень-жовтень 1943 р., а також близько 40 карток з описом ікон з церков Тихвіна та Пскова. Інші справи з матеріалами Головної групи Центру містять доповідні загального характеру про історію окремих бібліотек, архівів та ін.

Оскільки до травня 1943 р. Головна робоча група "Центр" як робоча група Білорусії входила до складу Головної робочої групи Прибалтики, її матеріали за 1941 - початок 1943 pp. часто зустрічаються в архіві управління Головної робочої групи Прибалтики.

Матеріали Головної робочої групи Прибалтики складають архів робочої групи Естонії, у тому числі зондеркоманди Новгорода, Пскова (нім. - Pleskau), Тарту (Derpt), та архів управління Головної робочої групи Прибалтики, де зустрічаються документи інших робочих груп. Матеріали Головної робочої групи Прибалтики об'єднані з архівом Управління Айнзацштабу, а саме з тією його частиною, що має документи Головної робочої групи Прибалтики. Названої групи стосується великий масив справ першого опису (118-153), окремі справи - 105, 233, 234, а також справи другого опису (12, 13-16, 21, 34).

Матеріали Головної робочої групи Прибалтики змальовують картину широкої діяльності Айнзацштабу на території цього регіону та північно-західних областей Росії. Питання комплектування Східної бібліотеки, її основного книгосховища в Берліні та відбору книг до Центральної бібліотеки Вищої школи в Танценберзі знайшли своє відображення насамперед у справах 118 та 119.

У справах 119 та 146 ідеться про передачу Тартуському університету 4820 книг, вивезених після революції 1917 року до Воронежа. Початок цієї історії відбито в матеріалах Головної робочої групи України (спр. 6,11,45), яка 1942 p. вивезла ці книги з Воронежа до Києва, а у квітні 1943 p. вони були передані Тартуському університету (спр. 146).

Серед матеріалів Головної робочої групи Прибалтики велику частку займають матеріали зондерштабу художнього мистецтва. У рамках Головної робочої групи Прибалтики ним було організовано акцію по вилученню дзвонів з багатьох церков та дзвіниць Росії та Прибалтики, які мали піти на переплавлення (спр. 138). У лютому 1942 p. з Гатчини до Риги було відправлено 459 портретів (спр.138), які в 1944 p. були перевезені до Рейху. У квітні та травні 1944 р. Головна робоча група Прибалтики вивезла з Риги до Лербергу (Lehrberg) п'ять вагонів із значними художніми цінностями. Це були: 650 ікон XIV-XVIII ст. із церков та музеїв Новгорода, Пскова, Tихвіна, експонати з Пушкінського музею в Пушкінських Горах, порцеляна та меблі з царських палаців під Ленінградом 38.

Заслуговують на увагу звіти за 1941 та початок 1942 pp. про відвідання співробітниками Айнзацштабу царських палаців під Ленінградом (справи 122, 138, 142, 148, 149), які свідчать, що вже в цей час вони були вже спустошені. Найцінніші предмети мистецтва, книги, меблі були вивезені іншими конкуруючими командами. Так, зондеркоманда Кюнсберга (Künsberg) вивезла бібліотечні та художні цінності; група уповноваженого по збереженню й захисту предметів мистецтва при 18-й армії групи "Північ" графа Сольмса (Graf Solms), яка однією з перших отримала доступ до царських палаців, п'ятьма залізничними вагонами вивезла до Кенігсбергу найкращі предмети мистецтва, меблі, порцеляну та ін., у тому числі всесвітньовідому "Бурштинову кімнату" з Єкатерининського палацу Царського Села 39.

Матеріали інших зондерштабів, які працювали на території Головної робочої групи Прибалтики, зібрані в справах 128, 129, 136, 140 і 153. У них знаходяться матеріали зондерштабів: генеалогії, архівів, Центральної бібліотеки Вищої школи, театру, музики, етнографії, давньої історії та науки. Найбільше серед них матеріалів зондерштабу генеалогії (спр. 128-129), який займався передусім обліком синагог, церков, дослідженням їх архівів та бібліотек, а також наданням місцевому населенню на основі записів у церковних книгах відповідних довідок.

Багато документів серед матеріалів Головної робочої групи Прибалтики мають відношення до Російської православної церкви в цих районах, висвітлюють її стосунки з Айнзацштабом. Документи свідчать, серед іншого, що Айнзацштаб передавав православній церкві вилучені у неї в 20-30-ті pp. радянською владою святині та реліквії. Зокрема, в січні 1942 p. було повернуто чудодійну ікону Тихвінської Богородиці, яку одержав Троїцький собор у Пскові (спр.137, арк.12). У листопаді 1941 p. Російській православній церкві в особі митрополита Литовського та Віденського, патріаршого екзарха Латвії та Естонії Сергія було передано велику кількість (понад тисячу) біблій та іншої церковної літератури (спр. 145). Невдачі гітлерівської Німеччини на фронті спричинили зміни у політиці Айнзацштабу щодо культурних цінностей - він починає активно вивозити їх вглиб окупованих територій або до Німеччини. У 1944 p. Айнзацштаб вивіз 650 ікон, вилучених із російських церков та музеїв.

Матеріали Головної робочої групи Прибалтики, які зберігаються в Києві, містять, як уже зазначалося, архів лише однієї робочої групи -Естонії, яка, крім суто естонських територій, контролювала також північно-західні області Росії. Тому найкраще київські матеріали Головної робочої групи Прибалтики висвітлюють діяльність Айнзацштабу саме в цих районах.

Матеріали Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції, крім справ першого опису фонду 3676 (159-170, 212, 235, 239), складають також три справи фонду 3674 (№№ 1-3). До них слід додати ще справи архіву Управління Айнзацштабу, які мають документи бельгійської групи (171, 217) і дві справи другого опису (1,3). Головна робоча група Бельгії та Північної Франції мала дві відповідні робочі групи. У київській частині матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга матеріали Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції становить архів лише робочої групи Бельгії та управління головної групи.

Матеріали за 1940 - початок 1943 pp. представлені передусім щоденними та тижневими звітами про огляд приватних квартир, у першу чергу -єврейського населення, яке емігрувало з країни, та вилучення з цих квартир бібліотек, приватних колекцій, архівів. У зв'язку з цим важливими є звіти робочої групи Бельгії з серпня 1940 p. по лютий 1943 р. (спр. 164). Тут у хронологічній послідовності зазначено, що саме було вилучено і куди відправлено. Слід зауважити, що такої точності й детальності у веденні звітів в архівах інших головних робочих груп не відзначено. Матеріалів, датованих другою половиною 1943 р. та 1944 p. - небагато. Вони становлять, головним чином, аналітично-інформаційні праці Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції, які знаходяться лише в одній справі - № 165.

Підсумовуючи характеристику всіх п'яти документальних масивів, які складають київські матеріали Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга, слід підкреслити, що всі вони є неповними і становлять лише невелику частину документів підрозділів, які діяли у рамках Айнзацштабу. Але, завдяки тому, що матеріали дуже різноманітні, а значна їх частина - листування з різними установами рейху та іншими підрозділами Айнзацштабу, широко висвітлює їх діяльність, можна дістати досить повне уявлення про історію створення Айнзацштабу, його розвиток та діяльність.

Київську частину архіву Айнзацштабу можна було б назвати ратіборівською, оскільки архів Управління Айнзацштабу становлять матеріали лише одного його відділу, який восени 1943 p. переїхав до Ратібора. Ймовірно, до головного відділу використання (IV) у Ратіборі влітку та восени 1944 p. приєдналися також (разом зі своїми службовими архівами та матеріалами) залишки головних робочих груп "Центр", України та Прибалтики40. Яким чином опинилася частина матеріалів Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції в Ратіборі - сказати важко. Можна припустити, що вони були привезені разом з Культурно-політичним архівом, основу якого складали західні матеріали.

Як згадував колишній керівник відділу використання штабсайнзац-фюрер доктор Вундер (Stabseinsatzführer Dr. Wunder), із наближенням лінії фронту та частина Управління Айнзацштабу, яка знаходилася в Берліні, в лютому 1945 p. переїхала (разом зі своїм архівом) до Баварії (Штафельштайн поблизу Бамберга) 41. Ця частина матеріалів Айнзацштабу разом з документацією Рейхсміністерства окупованих східних областей опинилася в зоні розташування американських військ 42. Інша частина архіву Айнзацштабу, яку складали архіви названих вище чотирьох головних робочих груп та архів головного четвертого відділу Управління Айнзацштабу, залишилась у Ратіборі і була знайдена Радянською Армією 43.

Узагальнюючи діяльність Айнзацштабу, неоднозначну і багатогранну, слід відмітити: ця культурологічна організація в структурі Третього рейху, крім різноманітної дослідницької роботи, здійснювала на окупованих територіях охорону та збереження предметів культури від знищення і розграбування як з боку місцевого населення, так і нацистів; водночас вона стала найбільшою нацистською грабіжницькою організацією, яка в роки Другої світової війни вивезла з окупованих країн Європи сотні тисяч предметів культури.


* Автор висловлює щиру подяку співробітниці Українського наукового інституту Гарвардського університету доктору Патриції Кеннеді Грімстед за допомогу в роботі над даною публікацією    повернутися...

1 Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg (далі - ERR) - Оперативний штаб рейхсляйтера Розенберга. Серед науковців прийнято німецьку вимову назви штабу - Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга    повернутися...

2 Альфред Розенберг (1893, Таллінн - 1946, Нюрнберг) - один із головних керівників Третього рейху; з 1923 р. головний редактор газети "Фолькішер беобахтер" (Völkischer Beobachter), центрального органу нацистської партії; з 1933 p. керівник зовнішньополітичного відділу націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (Auß#enpolitisches Amt der NSDAP); з 17.07.1941 - рейхсміністр окупованих східних областей.    повернутися...

3 У середині 60-х років ці документи були повернуті Німеччині американською стороною, яка перед поверненням змікрофільмувала та видала їх (U.S. National Archives Microfilm Publikation, T-454, 107 rolls). При укомплектуванні німецькою стороною отриманих документів частину документації Айнзацштабу помилково було віднесено до фонду R б (RMfbO - Рейхсміністерство окупованих східних областей) як одного з підрозділів Рейхсміністерства. Решту документів було виділено в окремий фонд - Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга (NS 30). До листопада 1996 p. матеріали Айнзацштабу зберігалися в Бундесархіві в м. Кобленці.    повернутися...

4 Названі документи були залучені союзниками до слідчих матеріалів Нюрнберзького процесу, після закінчення якого їх передали до цього Центру.    повернутися...

5Наказ рейхсміністра окупованих східних областей від 7.11.1941 згадується в "Підсумковому звіті про діяльність команди доктора Штумппа за час з грудня 1941 по 31 березня 1943 рр.", 4.05.1943 (Abschließender Berichtüber die Tätigkeit des Kommandos Dr. Stumpp in der Zeit vom Dezember 1941 - 31. März 43, 4.05.1943). ЦДАВО України, ф.3676, оп.4, спр.4, арк.134.     повернутися...

6 Як зазначено в анотації до першого опису цього фонду, його матеріали "...надійшли до ЦДАВО України 11.03.1971 p. від Центрального державного архіву науково-технічної документації, м. Харків".    повернутися...

7 Bundesarchiv Koblenz (далі - ВАК). Findbuch des Bestandes NS 30 (ERR), S.3 (Бундесархів, Кобленц, опис фонду НС 30, С.З).    повернутися...

8 У проекті своєї доповіді Гітлеру від 8.06.1944 Розенберг називає саме цю дату створення Айнзацштабу. ВАК, Findbuch des Bestandes NS 30 (ERR), S.3; Mitteilungs- und Führungsblatt. Teil C, 1943 (Повідомлення та інструкції. Частина С, 1943 р.); ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.211, арк.39.    повернутися...

9 Наказ Гітлера від 1.03.1942 про завдання та повноваження Айнзацштабу Розенберга у боротьбі з ідейними противниками націонал-соціалізму. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.44, арк.49. Документ опубліковано. Див.: Преступные цели - преступные средства: документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941-1944 гг.). - M., 1963. - С.255.    повернутися...

10 Вища школа (Hohe Schule) - загальна назва системи ідеологічно-дослідницьких інститутів, які підпорядковувалися рейхсміністру Розенбергу і контролювалися його рейхсканцеляріею. До системи Вищої школи входили такі інституції: Центральна бібліотека Вищої школи (Zentralbibliothek der Hohen Schule); Інститут німецької етнографії (Institut für deutsche Volkskunde); Інститут вивчення єврейського питання (Institut zur Erforschung der Judenfrage); Інститут релігієзнавства (Institut für Religionswissenschaft). Сама Вища школа, як інституція для координації роботи цих закладів, створена не була.    повернутися...

11 Наказ Гітлера від 1.03.1942. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.44, арк.49.    повернутися...

12 Спочатку Управління Айнзацщтабу знаходилося в Парижі, розміщуючись у готелі "Commodore", а з весни 1941 p. - в Берліні за адресою: Berlin, Charlottenburg 2, Bismarckstr., 1.    повернутися...

13 Gerhard Utikal - постійний керівник Айнзацштабу з 1.4.1941. До нього Айнзацштаб очолював рейхсгауптштеленляйтер Еберт (Reichshauptstellenleiter Ebert). ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.59, арк.48 (6.03.1942).    повернутися...

14 Розпорядження штабсфюрера Утікаля від 30.01.1943 № 64 про організаційні зміни. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр. 26а, арк.176-179.    повернутися...

15 Протягом 1941-1944 pp. було створено ще 4 головні робочі групи: "Зюдостен" (HAG Südosten) для південно-східних окупованих країн Європи з центром у Белграді та три групи на окупованих східних територіях. ВАК, Findbuch des Bestandes NS 30 (ERR), S. 8-10.    повернутися...

16 Лист рейхсляйтера Розенберга до рейхскомісара Прибалтики з повідомленням про створення Головної робочої групи Прибалтики, 20.08.1941. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.221, арк.37.    повернутися...

17 Aktenplan des ERR - схема розподілу документації та кореспонденції Айнзацштабу. 12.06.1942. Там само, ф.3676, оп.1, спр.За, арк.18-19.    повернутися...

18 Зміни особового складу. Створення Головної робочої групи "Центр", 21.05.1943. Там само, ф.3676, оп.1, спр. 26а, арк.260.    повернутися...

19 Лист рейхсляйтера Розенберга до рейхскомісара України з повідомленням про створення Головної робочої групи України, 3.10.1941. Там само, ф.3676, оп.1, спр.44, арк.50-50зв.    повернутися...

20 Територія Західної України (Галичина) входила як п'ятий дистрикт до складу Генерального Губернаторства Полиці, а західні області України, Волинь та Поділля у складі Рейхскомісаріату України підпорядковувалися Рейхсміністерству окупованих східних областей, яке очолював Розенберг (Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Львів, 1993. - С.72). Саме тому сфера діяльності Айнзацщтабу була обмежена територією Рейхсміністерства.    повернутися...

21 У кінці 1943 р. робоча група Дніпропетровська переїжджає до Кривого Рогу і змінює свою назву: робоча група "Кривий Ріг".    повернутися...

22 На цей час (березень 1943 р.) зондеркоманда Сталінграда припинила свою діяльність у місті, але збереглася як підрозділ Головної робочої групи України.    повернутися...

23 Aktenplan der HAG Ukraine - схема розподілу документації та кореспонденції Головної робочої групи України, 18.03.1943. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.53, арк.1.    повернутися...

24 Sonderaktion M - Erfassung der Kunstgegenstände (Особлива акція M - облік предметів мистецтва). 6.03.1942. Там само, ф.3674, оп.1, спр.З, арк.347-348.   
Mitteilungs- und Führungsblatt. Teil С, 1943 р. (Повідомлення та інструкції. Частина С). Там само, ф.3676, оп.1, спр.211, арк.39 повернутися...

25 ВАК, Findbuch des Bestandes NS 30 (ERR). S.10-12.    повернутися...

26 Далі - відділ IV, відділ II с та головний відділ IV.    повернутися...

27 Розпорядження 12/42 (Anordnung 12/42), 12.05.1942. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1. спр.26а, арк.176-178.    повернутися...

28 Розпорядження штабсфюрера Утікаля від 30.01.1943 № 64 про організаційні зміни. Там само, ф.3676, оп.1. спр.26а, арк.176-179.    повернутися...

29 Довідка. Розвиток Східної бібліотеки Розенберга, квітень 1943 p. (die Entwicklung der Ostbücherei Rosenberg). Там само, ф.3676. оп.1, спр.213. арк.131-132.    повернутися...

30 Тепер це місто називається Раціборж і знаходиться в південно-західній частині Польщі, на кордоні з Чехією. Про переїзд Управління штабу до Ратібора див.: ЦДАВО України, ф.3676, оп.2, спр.19, арк.13-13 зв. (4.09.1943); там само, оп.1, спр.38, арк.5 (26.11.1943).    повернутися...

31 Patricia Kennedi Grimsted. - The Odyssey of the Smolensk Archive. - The Carl Beck Papers - Pittsburgh. - 1995. - P.17.    повернутися...

32 Повідомлення 62: нова організація Управління штабу (Mitteilung 62: Neuorganisation der Stabsführung), 21.03.1944. ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.141. арк.116 зв. У документі міститься посилання на розпорядження від 9.11.1943 p. №45 про нову реорганізацію Управління Айнзацштабу.    повернутися...

33 Схема відділів Східної бібліотеки Розенберга, квітень 1943 р. Там само, ф.3676, оп.1, спр.26а, арк.243.    повернутися...

34 Лист доктора Хюллє (Dr. Hiille) про надходження до Кракова вагонів з історичними колекціями з Дніпропетровська і Києва, 15.10.1943. Там само. ф.3676, оп.1, спр.225, арк.308. Перелік предметів культури, вивезених до Кракова з Архітектурного музею та Інституту археології м. Києва, 2.12.1943. Там само, ф.3676, оп.1, спр.225, арк.268-275.    повернутися...

35 Перелік картин, ікон, гравюр та гобеленів, вилучених ЕРР з Харківської картинної галереї та Харківського музею українського мистецтва, 11.10.1943. Там само, ф.3676, оп.1, спр.51. арк.54-67.    повернутися...

36 Розміщення рейхскомісаром України картин і предметів мистецтва з Києва і Харкова у Східній Прусcії, 12.09.1944. ВАК, В 323. №. 495. S.l-41.    повернутися...

37 Lehrberg (Лерберг) - населений пункт у Баварії біля міста Ансбаху (Ansbach). Під Лербергом знаходиться старовинний замок, у якому, напевно, були розміщені вивезені предмети мистецтва.    повернутися...

38 ЦДАВО України, ф.3676, оп.1. спр.138. арк. З, 723-724.    повернутися...

39 Там само, ф.3676, оп.1, спр.142, арк.78.    повернутися...

40 Останні відомі документи головних робочих груп "Центр" та України датовані червнем 1944 р. і надходили з Білостока (спр. 171), а документи Головної робочої групи Прибалтики - серпнем 1944 р. - з Риги.    повернутися...

41 Свідчення доктора Вундера у 1964 р. перед крайовим судом Берліна. ВАК, Findbuch des Bestandes NS 30, S.14.    повернутися...

42 Документи Рейхсміністерства та Айнзацштабу Розенберга були представлені американською стороною на Нюрнберзькому процесі, після закінчення якого вони були вивезені до Америки. У середині 60-х років документи Рейхсміністерства окупованих східних областей та Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга були повернуті Федеративній Республіці Німеччині.    повернутися...

43 Версію про походження фонду 3676 з Ратібора поділяють також автори книги "Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни" Кеннеді Грімстед П., Боряк Г. Див.: Доля українських культурних цінностей... - Львів, 1992. - С.42.    повернутися...

На початок
На початок