УКРАЇНСЬКІ АРХІВИ В ІНТЕРНЕТІ

Інформатизація архівної справи

На рубежі тисячоліть світова цивілізація вступила в нову фазу свого розвитку, створивши інформаційне суспільство, основу якого складає всесвітня електронна мережа Інтернет. Останнім часом до неї інтенсивно входять архівні установи, представляючи національні інформаційні ресурси.

Розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів, забезпечення широкого доступу до неї громадян та юридичних осіб стає одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації і в Україні, про що свідчить Указ Президента України від 31 липня 2000 р № 928/2000 "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні". Інформатизація архівної справи розглядається як один з основних напрямків архівного будівництва у Розпорядженні Президента України за № 273/2000-рп від 2 вересня 2000 р. "Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи".

З другої половини 90-х років спостерігається процес "стихійної" автоматизації архівних установ України. На сьогодні в 4 центральних і 14 обласних архівах, у галузевих державних архівах та архівних установах НАН України створюються або вже функціонують десятки автоматизованих баз даних облікового характеру (ЦДІАК України, ЦДКФФА України, ЦДАМЛМ України, Держархів при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, держархіви Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Миколаївської, Тернопільської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей, Кам'янець-Подільського міського державного архіву; Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського) та тематичного характеру (ЦДАГО України, ЦДІАК України, ЦДАМЛМ України, Науково-довідкова бібліотека ЦДА України, державні архіви Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей; галузеві державні архіви Міністерства оборони України, Служби безпеки України тощо).

Робляться перші кроки на шляху до створення власних Web-сайтів (Держархів Дніпропетровської області, Науково-довідкова бібліотека ЦДА України, Науковий архів Інституту археології НАН України). Одночасно з середини 90-х років під егідою УДНДІАСД та НАН України опрацьовуються організаційні, теоретико-методологічні й програмно-технічні підходи до системної інформатизації архівної справи, результати яких представлено в збірнику статей і матеріалів "Національна архівна інформаційна система "Архівна та рукописна україніка" (Вип. 1: Інформатизація архівної справи в Україні: Сучасний стан та перспективи. - К., 1996), а також викладено в програмній статті Л. А. Дубровіної "Основні положення концепції комп'ютеризації архівної справи в Україні" (Студії з архівної справи та документознавства. - Т. 3. - К., 1998. - С. 6-17).

Нині в Держкомархіві України розробляється комплексна Програма створення галузевої інформаційної системи, що має стати складовою Державної програми інформатизації.

На першому етапі реалізації програми передбачається побудова спільними зусиллями центральних архівних установ виділеного каналу доступу до Інтернету, побудова першого сегмента локальної мережі, введення в експлуатацію серверів Держкомархіву і надання учасникам виходу через них до Інтернету. Надалі до мережі підключатимуться центральні й місцеві архівні установи.

Координація, супровід, методичне і програмно-технічне забезпечення робіт покладається на Центр інформаційних технологій, що створюється при Держкомархіві України.

На сторінках "Вісника" друкуватимуться інформаційні, методичні та інші матеріали про хід інформатизації архівної справи.


Заступник Голови Держкомархіву України Г. Боряк


Історія Інтернету

Революційний вплив Інтернету на світ комп'ютерів та комунікацій немає історичних аналогів. Винахід телеграфу, телефону, радіо та комп'ютера підготував безпрецедентну інтеграцію, яка відбувається на наших очах.

Інтернет одночасно є і засобом всесвітнього мовлення, і механізмом розповсюдження інформації, і середовищем для співпраці та спілкування людей і комп'ютерів, яке охоплює всю земну кулю. Інтернет - один з найбільш вдалих прикладів того, яку користь можуть принести довготермінові капіталовкладення і підтримка досліджень і розробок інформаційної інфраструктури. Починаючи з ранніх досліджень в галузі комунікацій, уряд, промисловість і академічна наука залишались партнерами в розвитку і розповсюдженні цієї нової технології.

Звідки ж все почалося?

На початку 1958 р. за вказівкою Д. Ейзенхауера були створені дві урядові установи: Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (National Aeronautics and Space Administration) та Агентство перспективних досліджень (Advanced Research Project Agency), якому належить особлива роль в історії Інтернету, де працювало 150 чоловік. Зазначимо, що половина з них мала ступінь докторів філософії , інші - допоміжні службовці. Їх завдання полягало в тому, щоб розподілити між університетами та лабораторіями річний бюджет в кілька мільярдів доларів, виділений на найбільш важливі з точки зору національної безпеки роботи.

На початку 1963 р. на посаду директора Бюро з методів обробки інформації (Information Processing Techniques Office) був призначений Д. Ліклайдер (John Licklider), який першим запропонував вкладати гроші в людей, а не в структури, віддаючи перевагу фахівцям з університетів, створюючи центри концентрації інтелектуального потенціалу. Такими центрами він обрав Масачусетський технологічний інститут та Інститут Карнегі - Мелона. Його метод дозволив залучити до діяльності агентства найкращих вчених.

Метою ARPA було за гроші Міністерства оборони США створити мережу передачі даних, яка витримала б ядерний напад. В 60 ті роки дослідники почали експерименти об'єднання комп'ютерів один з одним за допомогою телефонних ліній. Вони намагались з'ясувати, чи можна об'єднати комп'ютери, розташовані в різних місцях, за допомогою нової технології, яка називалась комутацією пакетів (packet switching). Відповідно до цієї технології дані розбивались на пакети, кожен з яких мав свою "адресу призначення", що дозволяло кільком користувачам працювати на одній лінії одночасно. Також важливим було те, що можна було автоматично визначати маршрути передачі пакетів по вузлах мережі.

Попередні спроби об'єднання комп'ютерів в мережу вимагали наявності лінії між двома комп'ютерами мережі, щось на зразок залізничної одноколійки. Пакетна система дозволяла створити шосейні магістралі, де багато автомобілів рухаються в одному ряду. Кожному пакету надається карта і розклад, таким чином його можна спрямувати в пункт призначення, де всі пакети зберуть в повідомлення, яке може прочитати людина або комп'ютер.

Днем народження Інтернету вважають 29 жовтня 1969 р., коли була зроблена перша, хоч і не зовсім вдала, спроба дистанційного підключення до комп'ютера, який знаходився в дослідному центрі Стенфордського університету, з іншого комп'ютера в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Віддалені один від одного на відстань 500 км університети стали першими вузлами майбутньої мережі. З того часу пройшло більше 30 років.

Нова технологія дозволила комп'ютерам розділяти дані, а дослідникам - використовувати електронну пошту. Сама електронна пошта вже була революцією, бо з'ясувалось, що детальні листи можна передавати зі швидкістю телефонного дзвінка.

У міру того, як система передачі даних, названа ARPANet, розширювалася, кілька студентів коледжу і один старшокласник розробили спосіб її використання для проведення електронних конференцій. Це починалось як наукові дискусії, але досить швидко від них відокремились конференції практично з усіх аспектів життя і діяльності, як тільки люди відчули можливість "розмовляти" з сотнями і тисячами людей всієї країни.

У 70-і роки при підтримці ARPA були розроблені правила, або протоколи пересилання даних між різними комп'ютерними мережами, що дозволяло розробити всесвітню Мережу, яку ми зараз бачимо і яка об'єднує комп'ютери всіх видів, через національні кордони. Наприкінці 70-х були створені зв'язки між ARPANet та її контрагентами в інших країнах. В результаті павутиння комп'ютерних мереж обплело весь світ.

В результаті у 80-і роки ця Мережа мереж, яка тепер відома під назвою Інтернет неймовірно розширилась. Сотні, а потім тисячі коледжів, дослідних організацій й урядових відомств стали приєднувати свої комп'ютери до неї. Деяка частина громадян і компаній, які не бажали сплачувати досить високі ціни за доступ до Інтернету, навчились підключати свої комп'ютери тільки заради електронної пошти та конференцій. Деякі системи стали пропонувати доступ до Інтернету для всіх. Тепер будь-хто, в кого був комп'ютер і модем, міг відкрити для себе вікно в цей світ.

У 90-х Мережа продовжувала розростатися експоненційно. За деякими оцінками, обсяг повідомлень в мережі зростає на 20% щомісячно. У відповідь на це уряд спробував розширити саму Мережу. Колись основна "магістраль" в США передавала дані зі швидкістю 56 тис. біт/с. Це було надто повільно для обсягів даних, які безперервно зростали. Тоді максимальну швидкість підвищили до 1, 5, а згодом до 45 млн. біт/с. Але навіть раніше, ніж Мережа змогла повністю використати таку швидкість, фахівці почали шукати спосіб передавання інформації зі швидкістю близько 2 млрд. біт/с - цього достатньо, щоб передати через всю країну Британську Енциклопедію за одну чи дві секунди.

У середині 90-х уряд Сполучених Штатів відмовився від управління роботою Мережі, а місцеві та національні організатори послуг продовжили її розвиток і розширення.


Зав. науково-інформаційним відділом УДНДІАСД Ю. Забенько


Web-сайт Науково-довідкової бібліотеки
центральних державних архівів України

У Науково-довідковій бібліотеці центральних державних архівів України за сприяння Міжнародного фонду "Відродження" розробляється Web-сайт, на якому мають бути представлені в Інтернеті ресурси бібліотеки. Вже розроблено основні сторінки сайту й тривають роботи з наповнення електронного каталога.

На головній сторінці, на яку потрапляє користувач з Інтернету, можна бачити меню навігації по розділах сайту, поштову адресу, телефон і адресу електронної пошти бібліотеки.

Сайт складається з шести розділів:

  1. Історія бібліотеки, де наводяться основні етапи існування цієї установи, починаючи із заснування Київського центрального архіву давніх актів у 1852 р. і до 1980 р., коли вона набула статусу юридичної особи і сформувалася в сучасному вигляді.
  2. Фонди - це перелік основних фондів бібліотеки, їх кількісні характеристики, далі можна прочитати короткі описи найбільш цікавих з них, проілюстровано графічними прикладами - титульними сторінками деяких з унікальних видань діячів та істориків України: В. Винниченка, М. Грушевського, Д. Дорошенка, М. Драгоманова, М. Максимовича та ін.; рідкісних часописів "Хліборобська Україна" (1920-1925), "Студентський вісник" (Прага, 1927), "Життя" (Прага, 1924), "Воля" (Відень, 1919), "Земля і воля" (1936), "Добрий пастир" (Станіслав, 1936-1937) та ін.
  3. Науково-довідковий апарат - короткий перелік традиційних каталогів бібліотеки, тематичних та довідково-інформаційних картотек.
  4. Електронний каталог - найбільш інформативний розділ сайту - сторінка, з якої надається доступ до електронного каталога бібліотеки з можливістю пошуку в ньому.
  5. Режим роботи - наведено час роботи бібліотеки і правила користування її фондами.
  6. Як нас знайти - традиційний розділ на більшості сайтів, де є адреса установи, маршрути транспорту та фрагмент карти м. Києва, на якому позначено місце розташування бібліотеки. Слід відзначити, що особливість електронних документів у Інтернеті, якими є web-сторінки - постійний розвиток і оновлення. Даний сайт - не виключення, і такий його вигляд не є кінцевим. Ці сторінки ще не доступні для перегляду, бо роботи із створення інформаційної системи Держкомархіву лише починаються.

Web-сайт Наукового архіву Інституту археології НАН України
"Архівні ресурси української археології та історії на www"

Одним з перших сайтів, які представляють архіви України в Інтернеті, є створений за сприяння Фонду "Відродження" в Науковому архіві Інституту археології НАН України сайт "Архівні ресурси української археології та історії на WWW", розташований за адресою: http://www.iananu.kiev.ua/index.html
на сервері Благодійного фонду "Міжнародний центр телекомунікацій", який надав можливість інституту публікувати свої матеріали в Інтернеті.

Враховуючи вкрай обмежені фінансові й технічні можливості інституту, його колектив виконав титанічну працю. Сайт естетично оформлений і має безліч цікавих матеріалів. Навігація починається з головної сторінки - візитної картки в Інтернеті, прикрашеної зображенням одного з найцінніших скарбів України - скіфської пекторалі.

Звідси можна потрапити до одного з трьох розділів: web-сторінки Наукового архіву, сторінки Інституту археології та короткої довідки про проект створення сайту.

Найбільш наповненим і цікавим є розділ Наукового архіву, який складається з 7-ми розділів:

  1. Про архів, де наведено коротку історичну довідку та перелік фондів, які в ньому зберігаються, також інформацію про розташування архіву, транспорт, телефони та адресу електронної пошти.
  2. Наукові звіти - перелік звітів про польові археологічні дослідження на території України, починаючи з 1945 р. В картотеках дані про звіти систематизовано за роками розкопок, місцем їх проведення та авторами досліджень в алфавітному порядку. На основі даних цього розділу можна замовити необхідні звіти за їх номерами.
  3. Особові фонди - список 37 особових фондів вчених-археологів. Є переходи на сторінки з детальними описами деяких фондів.
  4. Наукові праці складається з підрозділів "Планові теми", "Статті", "Дисертації" та "Рукописи", які знаходяться в стадії наповнення.
  5. Фототека, де можна побачити якісні зображення, які відносяться до трипільської культури, розкопок скіфських курганів та золота скіфів.
  6. Публікації про архівні матеріали з ІАНАН України, який ще не наповнений.
  7. Як Ви можете нам допомогти . Назва розділу говорить сама за себе.

Колектив архіву розпочав нелегку, але значну і вкрай необхідну справу зі створення Інтернет-ресурсу. Роботи тривають, і в перспективі в ньому можна буде ознайомитись з усіма матеріалами Наукового архіву.


УДНДІАСД: з історії підходів до автоматизації
й інформатизації архівної галузі України

Інформатизація архівної справи - пріоритетний напрям діяльності наукової установи. З метою її реалізації в інституті створено підрозділ - відділ автоматизованих інформаційно-пошукових систем, який в ході структурних реорганізацій, змінюючи назву, залишався чітко зорієнтованим на здійснення відповідних завдань, розробок, впровадження їх в архівну практику.

Перші кроки роботи відділу позначені аналізом стану в системі (моніторингом), на його основі - спробою упорядкування підходів поступового поширення інформаційних технологій в архівну справу.

Базуючись на досвіді створення Національної архівної інформаційної системи, наприкінці 1995 р. здійснено спробу практично реалізувати набутий досвід. В інституті розроблено "Пропозиції з автоматизації архівної справи", які передбачали етапи та терміни виконання таких робіт:

У лютому 1996 р. проведено засідання вченої ради інституту, на якому розглянуто перший проект концепції комп'ютеризації архівної справи в Україні. Проект концепції схвалений як основа.

Керівництву інституту для доопрацювання проекту доручено створити робочу групу із спеціалістів комп'ютерної справи та архівістів. В результаті документ, де детально аналізується стан автоматизації архівів України, досвід інших країн в цій галузі, визначені основні напрями діяльності та вимоги до складових з метою створення в перспективі єдиної інформаційної системи в галузі.

У березні 1996 р. підготовлено проект договору між Головним архівним управлінням України і Центром розвитку і реконструкції економіки при Кабінеті Міністрів України на розробку та впровадження автоматизованої інформаційної системи підтримки Національного архівного фонду України центрального рівня.

У липні 1996 р. тим самим виконавцем поданий на розгляд удосконалений договір "Дослідження та створення типового проекту Національної інформаційно-пошукової системи "Національний архівний фонд України. Центральний рівень".

В ході підготовки договору розроблено Концепцію та Технічне завдання. На документи отримано рецензії від Центрального науково-конструкторського бюро обчислювальної техніки, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, Головархіву України. В них відмічено позитивні сторони концепції, але в цілому визнано, що документи потребують значної переробки і можуть бути використані як складова частина при розробці більш докладної концепції.

Угода не була реалізована.

У червні 1997 р. Інститутом проводиться міжвідомча нарада-семінар, де "Концепція комп'ютеризації архівної справи в Україні" виходить на наступний етап свого розвитку.

У 1998 р. в томі 3 "Студій з архівної справи та документознавства" проф. Л. А. Дубровіною опубліковано статтю "Основні положення концепції комп'ютеризації архівної справи в Україні", яка стала програмною у подальшому розвитку "Концепції..." з поглибленням аналізу, деталізацією структури процесу автоматизації і наголосом на кардинальних аспектах створення систем.

Загальні недоліки в розробці та реалізації комплексу заходів на шляху створення сучасної автоматизованої архівної системи можна звести до наступних положень:

При розробці попередніх програм та концепцій автоматизації:


Директор УДНДІАСД В. Ляхоцький


У Держархіві Львівської області створено й функціонують дві автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС): на фонди архіву, крім фондів партійних комітетів Компартії України ("Архів"), та "Довідник по фондах колишнього архіву Львівського обкому Компартії України" ("Партархів"). Обсяг АІПС "Архів" - близько 3000 записів, "Партархів" - 1611 записів.

АІПС "Архів" створена засобами системи керування базами даних Clipper і працює під операційною системою MSDOS. Передбачено введення даних як на фонд в цілому, так і на його окрему частину до опису включно в ієрархічній системі, де автоматично контролюється на дублювання інформація. Пошук інформації в системі відбувається в діалоговому режимі, де користувач визначає структуру запиту, також ведеться облік та обробка статистичних даних. АІПС "Партархів" створена для підготовки видання довідкового типу як путівник засобами програми Q&A і використовує всі її можливості - пошук інформації, деталізація та використання фільтрів.


Зав. відділом інформації Держархіву Львівської області Й. Штатман


У Кам'янець-Подільському міському державному архіві розпочалась робота зі створення автоматизованої пошукової системи (АПС) з використанням систем керування базами даних Visual Fox Pro 5.0 та Microsoft Access 2000. Мета - створення проекту електронних масивів даних на фонди і справи архіву, які б оптимізували пошук необхідних документів в ході виконання запитів, підготовки збірок документів, написання статей тощо.

Автоматизація пошуку інформації в архівах зробить пошук документів максимально ефективним. До того ж створення повноцінних баз даних у архівах всіх рівнів при сучасному рівні інформаційних технологій дозволить створити централізований банк даних на документи Національного архівного фонду.

В ході розробки системи виявилася необхідність в уніфікованих довідниках географічних назв, прив'язаних до історичних періодів, що дозволить безпомилково вносити в систему дані про справи та документи і спростити виконання запитів.


Зав. відділом інформації та використання документів
Кам'янець-Подільського міськдержархіву О. Качковський


Три роки у Держархіві Чернігівської області здійснювалася комп'ютеризація науково-довідкового апарату, зокрема іменних покажчиків і каталогів, яка вже завершена. Зараз до комп'ютерної бази даних вводиться інформація з формулярних списків і клірових відомостей. Ця програма містить такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові особи, її рік народження та смерті, стан або посада, зміст документа, в якому згадується особа та пошукові дані (фонд, опис, справа та аркуш). Всього на цей час ми маємо інформацію більше ніж на 56 тис. осіб, на яких заведено майже 144 тис. записів.

З 1999 р. Держархівом Чернігівської області здійснюється приймання на зберігання кримінальних справ від Управління СБУ в Чернігівській області. Одночасно з цим була створена ще одна іменна програма, яка дещо відрізняється за змістом від згаданої вище. Вона містить такі дані: прізвище, ім'я та по батькові особи, час початку та закінчення справи, пошукові дані (фонд, опис, справа, аркуші). Станом на 1 січня 2000 р. ця база даних містить відомості про більш ніж 1,5 тис. осіб. На жаль, через брак часу робота з комп'ютеризації опису кримінальних справ цього року майже не проводилася, але сподіваємось, що у працівників з'явиться така можливість, і ця робота буде завершена. Передбачається, що ця база даних згодом поповниться й відомостями, що містяться в картотеках на учасників підпільно-партизанського руху на Чернігівщині та з особового складу обкому та міськкомів партії та комсомолу.

З 2000 р. введено в дію нову програму - географічну базу даних. Вже повністю завершено введення відомостей про сповідні книги, що зберігаються в Держархіві Чернігівської області, та почато введення інформації щодо метричних книг періоду до 1875 р. Крім того, цього року розпочато прийом метричних книг з відділів РАГС у Чернігівської області (за період 1875-1923 рр., частково до 1930 р.), відомості про зміст яких відразу ж вносяться до комп'ютерної бази даних. Разом з цим під час роботи з кліровими відомостями, інформація з них також вноситься до цієї бази даних. Ця програма містить такі відомості: населений пункт (із зазначенням повіту або району, губернії або округу, до складу якого він входив), дата документа, назва церкви (для сповідних, метричних книг та клірових відомостей), вид документа, релігія, пошукові дані (фонд, опис, справа, аркуші). Загалом на цей час в географічну комп'ютерну базу даних внесено більш ніж 1,2 тис. адміністративно-територіальних одиниць з понад 16 тис. записів про них. Найближчим часом передбачається введення даних, крім зазначених вище документів, про ревізькі реєстри, посімейні списки, списки населення.

Ці програми значно полегшують пошукову роботу, прискорюють досягнення позитивного результату. Іменна програма стане у пригоді всім, хто займається генеалогічними дослідженнями відомих людей нашої держави або своїх родин. Використання іменного каталога комп'ютера особливо допомагає при генеалогічних дослідженнях родин духовенства, які, як відомо, часто міняли свої парафії. В цих випадках комп'ютер допомагає встановити географічні рамки пошуку інформації.


Провідний спеціаліст Держархіву Чернігівської області А. Морозова


НОВІ ВИДАННЯ

Публікації архівних установ України

Архіви України. Науково-практичний журнал / Ред. кол.: Р.Я. Риріг (гол. ред.), Г.В. Боряк (заст. гол. ред.), Л.М. Васько (заст. гол. ред.), Л.А. Дубровіна, В.С. Лозицький, К.Є. Новохатський, Г.В. Папакін, П.С. Сохань, В.С.Шандра, Н.М. Яковенко, М.А. Притикіна (тех. ред.). - К., 2000. - №1-3. - 104 с.

У журналі представлено проблемні статті про вдосконалення нормативно-правової бази діяльності архівів (К. Є. Новохатський); про архівний фонд НАН України (В. А. Кучмаренко, Л. М. Яременко); про опрацювання джерельної бази дослідження українських визвольних змагань 1939-1956 рр. (Г. В. Папакін).

Подається інтерв'ю з директором Інституту рукопису НБУВ Л.А. Дубровіною. Публікуються архівні документи, зокрема, доповідь 1836 р. генерал-губернатора В. В. Левашова Миколі І про становище "малоросійських козаків".

У розділі "Теорія і практика архівної справи" представлено результати опрацювання фонду "Український музей у Празі" в ЦДАГО України (А.В. Кентій).

Джерелознавчий розділ містить огляди фондів Симиренка (Держархів Черкаської області), С. О. Сірополка (ЦДАВО України). Пропонується новий погляд на джерела з історії непу.

Директор ЦДІАК України О.В. Марущак розповідає про зберігання та використання колекції тор.

Широко представлені міжнародні контакти архівістів та археографів України; висвітлюється зарубіжна архівна практика.



Архівіст. Інформаційний вісник Державного архіву Сумської області / Упоряд. Є. Б. Антушева, Г. Ф. Кузьміна, В. І. Цибка; Держархів Сумської області. - Суми, 2000. - Вип. 3. - 8 с.

Щоквартальний інформаційний вісник, започаткований архівістами Сумської області. Видано три випуски вісника. В них подається оперативна інформація з архівної справи, історичні події, висвітлюється досвід роботи архівних установ області, друкуються архівні документи.

Третій випуск присвячено 57-й річниці визволення м. Суми від німецько-фашистських загарбників.

Велика увага приділяється матеріалам міських та районних архівів області.



Возз'єднання: Збірник архівних документів і матеріалів. Травень 1944 - січень 1946. Про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною / Упоряд. О. Д. Довганич, А. М. Шекета, М. В. Делеган; Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, Державний архів Закарпатської області. - Ужгород: Закарпаття, 2000. - Вид. друге, доп. - 344 с., іл.

Книгу склали документи і матеріали про возз'єднання Закарпатської України з Україною, які розміщені у хронологічному порядку. Більша їх частина друкується вперше. Друге видання доповнене Указом Президента України "Про відзначення 55-ї річниці возз 'єднання Закарпатської України з Україною".

У додатках подано списки делегатів та гостей з'їзду народних комітетів Закарпатської України, список скорочень, іменний та географічний покажчики.

Для істориків та всіх, кому небайдужа доля України.



Гирич І. Б., Ляхоцький В. П. Видання україномовних епістолярних джерел кінця ХІХ-ХХ ст.: Методичні рекомендації // Серія "Проблеми едиційної та камерної археографії: історія, теорія, методика" / Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. - К., 2000. - Вип. 38. - 48 с.

Зростаючий інтерес до епістолярної спадщини як найціннішого джерела для вивчення новітньої історії, визначає нагальну потребу виробити спільні підходи до її археографічного опрацювання. Автори цих методичних рекомендацій роблять спробу узагальнити досвід спадщини з урахуванням традицій національної археографії.

Для археографів, які видають україномовну спадщину.



Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти / М. Дмитрієнко, В. Литвин, В. Томазов, Л. Яковлєва, О. Ясь. Вступна стаття В. Смолія; Інститут історії України НАН України, Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. - К.: Либідь, 2000. - 488 с., іл.

Наукова праця присвячена історії синів Еллади на території сучасної України від часу їх появи до сьогодення. Розкриваються основні проблеми грецької еміграції впродовж різних історичних періодів, роль античної спадщини та візантійського впливу на український історичний процес, висвітлюється діяльність грецьких громад. Подано відомості про грецькі аристократичні роди в Україні та про видатних українських греків. Вміщено чимало документів і матеріалів, ґрунтовну бібліографію, ілюстрації, карти.

Для науковців, викладачів, студентів, усіх шанувальників грецької та української історії.



Дивный И. В. Страницы военного некрополя старой Одессы. Книга вторая. Биографический справочник / Государственный комитет архивов Украины, Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Гру -шевского НАН Укрины. - Киев, 2000. - 176 с., ил. - (Серия "Некрополи Украины". - Вип. 5).

Друга книга довідника-некрополя продовжує знайомити читача з біографіями генералів і штаб-офіцерів, що служили в армії, поліції та прикордонній сторожі Російської імперії і були поховані на території Одеси в різні періоди історії міста. Попри вже знайомі мотиви представлено маловивчену сторінку нашого минулого - трагічну долю професійних військових, знищених радянськими репресивними органами у перші післяреволюційні роки.

Для істориків, краєзнавців, всіх, кого цікавить минуле рідного краю.



Дніпропетровські архіви, музеї та бібліотеки в роки Другої світової війни: Анотований перелік документів і матеріалів / Упоряд. Д. Мешков; Державний комітет архівів України, Державний архів Дніпропетровської області, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України . - К., 2000. - Вып. 3 . - 76 с.

Каталог продовжує серію науково-довідкових та документальних публікацій, присвячених долі культурних цінностей України, зниклих під час Другої світової війни. Представлено анотації документів з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Дніпропетровської області, Архіву Дніпропетровського обласного управління СБУ, Дніпропетровського історичного музею. У передмові наведено відомості про кількість втрачених документів в Дніпропетровській області - один лише обласний архів втратив понад 750 тис. архівних справ. У окупованому Дніпропетровську також залишилася велика кількість документів партійних організацій області, бібліотеки, Історичний та Художній музеї (з Художнього музею було евакуйовано найбільш цінні експонати).

Вивчення історії дніпропетровських архівів, музеїв та бібліотек в роки війни допоможе з'ясувати долю окремих цінних колекцій, які досі вважаються безповоротно втраченими.

Для науковців, архівістів, всіх, кому не байдужа доля національних культурних цінностей.



Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / Дер жавний комітет архівів України, Український державний науково - дослідний інститут архівної справи та документознавства, Міністерство культури і мистецтв України, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - К., 2000. - 161 с.

Проаналізовано витоки науки про документ. Подано короткий історичний нарис розвитку документознавства. Розглянуто структуру сучасного документознавства. Охарактеризовано теоретичні основи загального та соціального документознавства, методологічні засади документології.

Розраховано на фахівців у галузі наук документально-комунікаційного циклу (архівознавства, документознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства тощо), історичного джерелознавства та студентів зі спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність".



Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність: Документи і матеріали. 1918 - 1944. Т. 11: Церква і суспільне питання. Кн. 2: Листування / Упоряд. О. Гайова, А. Кравчук; Постуляція митрополита Андрея Шептицького, Львів; Центральний державний історичний архів України, Львів; Львівська богословська академія. - Львів: Місіонер, 1999. - 571 с.

Друга книга 11 тому містить листування митрополита Андрея Шептицького з церковними та світськими особами. У збірнику вміщено 257 документів. До митрополита зверталися з численними життєвими питаннями та труднощами, шукали його порад та вказівок, духовної, моральної та матеріальної настанови й підтримки. Він намагався завжди допомогти людям. В найважчих обставинах митрополит Андрей зберігав рівновагу духу та спокій душі.

Дається науково-довідковий апарат: коментарі, перелік документів, іменний та географічний покажчик.

Для тих, хто цікавиться історією церкви.



Німецько-фашистський окупаційний режим на Чернігівщині / Упоряд. Н. М. Полетун, Л. Ф. Сурабко. - Чернігів, 2000. - 88 с.

Добірка містить 92 документи за 1941-1943 рр. Це переважно матеріали періодичної преси, а також накази та об'яви окупаційної влади та органів місцевого самоврядування, виявлені в архівних фондах Чернігівської міської управи (Р-3001) та колекції "Листівки, об'яви німецьких установ періоду німецько-фашистської окупації Чернігівщини" (Р-2530).

Документи свідчать, що окупаційний режим, встановлений в Україні, був злочинною військово-поліцейською та адміністративно-господарською системою, спрямованою на колонізацію і анексування окупованих областей, ліквідацію в них національної державності, масову депортацію, терор та геноцид місцевого населення, економічне пограбування і знищення національної культури. Загарбники вивозили промислове обладнання, сільськогосподарські продукти та культурні цінності. Були примусово вивезені на роботи до Німеччини тисячі жителів області. Фашисти майже повністю зруйнували Чернігів, районний центр Корюківку, села Єліне Щорського району, Казари Носівського району, Піски Новобасанського району та ін. Понад 127 тис. громадян були розстріляні або закатовані в концтаборах та катівнях гестапо.

Розрахована на дослідників, викладачів, студентів, всіх, кому небайдужа історія українського народу.



Студії з архівної справи та документознавства. Т. 5 / Ред. кол.: В. П. Ляхоцький (гол. ред.), І. Б. Матяш (заст. гол. ред.), Л. Н. Федорова (відповід. секр.), Г. В. Боряк, І. Л. Бутич, І. І. Глизь, А. В. Денисенко, о. Дмитрій (Рудюк), Л. А. Дубровіна, Я. С. Калакура, С. Г. Кулешов, М. В. Ларін (Росія), О. Я. Мацюк , В. В. Німчук, Г. В. Папакін, Р. Я. Пиріг, В. І. Сергійчук, В. А. Смолій, В. І. Ульяновський, В. В. Федосов (Білорусь), Н. М. Христова, В. С. Шандра, А. К. Шурубура; Головне архівне управління України, Український державний науково-дослід ний інститут архівної справи та документознавства. - К., 1999. - 264 с.

П'ятий том "Студій" цілком присвячено 125-річчю від дня народження гетьмана Павла Скоропадського та 80-річчю утворення Української гетьманської Держави. Подано матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції "Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року", що проходила 21-23 травня 1998 р. в Києві, Чернігові та Тростянці. Постать Петра Петровича Скоропадського (1873-1945) привертає до себе пильну увагу як науковців, так і політиків. Блискучий кавалергард, видатний полководець, генерал почту останнього російсько го царя став 29 квітня 1918 р. гетьманом України, і під його проводом Українська Держава досягла певних успіхів у зовнішній політиці, економічному розвитку, культурному будівництві. Після вимушеного зречення очолив український монархічний рух на еміграції і не залишав політичної арени до кінця життя. Сім з половиною місяців його гетьманату стали складовою частиною історії українського державотворення за доби визвольних змагань, 1917-1921 рр. і представляють чималий інтерес для дослідників минулого нашої Вітчизни.

Загальним підсумком ІІ Міжнародної наукової є збірник наукових доповідей, що пропонується увазі читачів. У ньому віддзеркалено всі провідні теми, що порушувалися на конференції.



Фонди з історії Української повстанської армії у державних архівосховищах (1941- 1957 рр.). Вип. 2: Анотований покажчик фондів партійних органів УРСР, в яких відбилася боротьба з УПА / Упоряд. Г. В. Папакін; Державний комітет архівів України, Інститут історії України НАН України. - К., 2000. - 48 с.

Другий випуск є логічним продовженням першого, що вийшов у 1999 р. Якщо перший випуск містив інформацію про вісім фондів, що були створені внаслідок діяльності самої УПА, то другий містить документи партійно-державних органів УРСР, які очолювали політичну боротьбу з Організацією українських націоналістів та її військовою організацією - УПА. Оскільки ці документи народилися у таборі найзапекліших ворогів УПА, боротьба з якими не мала іншої альтернативи, крім перемоги або повного знищення озброєних загонів українських повстанців, то відповідним сприйняттям УПА просякнуті абсолютно всі партійно-радянські джерела. Тому всі ці архівні джерела мають бути піддані серйозному аналізові, справжній науковій критиці для використання з метою об'єктивної картини боротьби УПА в період радянської дійсності 1944-1956 рр.

Для науковців, істориків, всіх, хто цікавиться історією національно -визвольних змагань в Україні 1941-1957 рр.


Документальні, джерелознавчі та довідкові видання інших установ

Билокинь С. Механизм большевицкого насилия. Конспект исследования / Институт истории Украины НАН Украины. - К., 2000. - 128 с.

Книжка являє собою скорочений варіант монографії С. Билоконя "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917-1941 рр.: Джерелознавче дослідження" (К., 1999). Автор розглядає радянський період української історії як розрив історичної традиції. Зв'язок часів обірвався, багато рис нашого часу не випливає з минулої культури українського народу. Український народ перетворився на населення, яке набрало рис "єдиного радянського народу". Страшні події ХХ ст. він називає національною Катастрофою. Її причиною була політика масового терору. Державна політика в Україні мала антиукраїнський характер. Терористичну політику проти народу здійснювали більшовики - в цій формі функціонувала на той час комуністична партія. Автор робить висновки, що, оскільки панування комуністичної партії в СРСР призвело до загибелі багатьох мільйонів людей, цю організацію не можна назвати інакше ніж злочинною.

Для всіх, хто цікавиться історією.

Здіорук С. І., Гриневич Л. В., Здіорук О. І. Покажчик публікацій про діяльність ОУН та УПА. 1945-1998 / Інститут історії України НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень. - К., 1999. - 173 с.

У покажчику подається бібліографія публікацій за 1945-1998 рр. про діяльність ОУН та УПА, яка згрупована за характером видань (книжкові, журнальні, газетні тощо) та хронологією. Він дає уявлення про різні наукові школи, джерела і підходи до проблеми діяльності ОУН та УПА, оскільки охоплює літературу, видану як за радянських часів, так і в новітній період після здобуття Україною незалежності.

Книга видана, передусім для потреб Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА. Буде корисною також для політиків, працівників державного управління, науковців і викладачів вищих навчальних закладів.

Варварцев М. Україна й Італія у наукових, освітніх та літературних взаєминах. (Друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) Документи, епістолярій, матеріали / Інститут української археографії та джерелознавства ім. Г. С. Грушевського НАН України. - К., 2000. - 108 с.

У збірнику вперше зроблено спробу зібрати й розглянути архівні матеріали про українсько-італійські зв'язки в галузі науки, освіти та літератури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Представлені документи характеризують засади, напрями й форми взаємин між науковцями, викладачами, письменника ми, здобутки і перешкоди на шляхах їхнього співробітництва. В науковий обіг вводяться факти про участь Михайла Драгоманова, Анджело Де Губернатіса та інших діячів національного відродження України й Італії в обмінах інтелектуальними цінностями.

Здіорук О. І. (Стельмах). Літопис УПА: Час, події, джерела (Джерелознавча достовірність та інформаційна цінність багатотомного видання "Літопис УПА") / Інститут історії України НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень. - К., 2000. - 142 с.

В сучасній Україні актуальною проблемою як для всіх громадян, так і для різних гілок влади та політичних сил є правдиве висвітлення маловідомих сторінок української історії, що стосуються українського руху опору і, зокрема, діяльності Української Повстанської Армії. Для забезпечення національного примирення, єдності української нації та перспектив її розвитку необхідно поширювати дослідження документів і матеріалів, що стосуються історії ОУН та УПА.

У книзі аналізується видання "Літопис УПА", яке складається з 28-ми томів та 2-х томів Нової серії, що мають свої назви, і присвячені окремим темам та діям УПА за весь період діяльності. Видання "Літопис УПА" здійснюється на базі архівних документів і матеріалів, що збережені в українських та іноземних архівах.

З історії міжнародних зв'язків України: наука, освіта (ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.) Документи і матеріали / Ред. кол.: М. М. Варварцев (відпов. ред.), С. В. Віднянський, І. В. Євсеєнко (відпов. секр.), Н. В. Кривець, В. В. Павленко / Інститут історії України НАН України. - К., 1999. - 303 с.

Збірник є першою спробою висвітлити мовою документів міжнародні аспекти історії України стосовно науки і освіти. Відтворює широку панораму зв'язків України з країнами Західної та Східної Європи й Америки у цій сфері за період ХІХ - 30-х рр. ХХ ст. Розкриваються напрями і форми взаємин між вітчизняними і зарубіжними вченими й педагогами, здобутки їхньої співпраці та перепони на шляху до неї. З'ясовується роль міжнародних обмінів інтелектуальними цінностями в поширенні ідей українського відродження, формування й розвитку зарубіжної україністики. Представлені документи порушують широке коло проблем міжнародних науково-освітніх обмінів, відновлюючи ту важливу частину української й всесвітньої історії з її тенденціями і особливостями, які часто залишаються поза межами студій. Вони також вказують на ту небезпеку, яку несли для нації й країни спроби відгородити інтелектуальне життя від зовнішнього світу китайським муром. Разом з тим документальна картина минулого розкриває випробуваний в міжнародних стосунках арсенал дійових форм і засобів, які й сьогодні спроможні прислужитися Україні на її шляху до поступу спільно з іншими країнами Європи та Світу.

Національне примирення чи конфронтація? Збірник документів / Упоряд. О. М. Веселова, Інститут історії України НАН України. - К., 1999. - 543 с.

Збірник створено на основі документів архіву Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, нагромаджених у Міністерстві юстиції України.

Серед документів збірника: постанови різного рівня Рад народних депутатів, заяви та резолюції наукових конференцій, звернення зборів трудових колективів, громадських організацій та груп ветеранів, листи ветеранів Великої Вітчизняної війни і ветеранів ОУН-УПА, членів УПА, ув'язнених і реабілітованих, спогади членів ОУН-УПА - колишніх в'язнів ГУЛАГ у, спецпереселенців та ін. Вони відображають різні погляди на цю проблему, але наскрізним є усвідомлення необхідності громадської злагоди в суспільстві, національного примирення, визначення членів ОУН та вояків УПА борцями за самостійність, соборність, незалежність Української держави.

Подкур Р. Ю. За повідомленням радянських спецслужб / Інститут історії України НАН України, Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією". - К.: Рідний край, 2000. - 230 с.

В книзі на основі широкого кола джерел, особливо тих, що тривалий час були закриті для дослідників, розглядаються проблеми, пов'язані з формуванням документальних масивів радянських спецслужб, подається їх класифікація, загальна характеристика, розкриваються шляхи використання для вивчення політичних соціально-економічних та культурних процесів України в 20-30-х рр. Особлива увага звертається на інформаційно-аналітичні матеріали. Показано налагодження інформацій но-аналітичних та облікових систем, як один з напрямів діяльності спецслужб, а також їх роль в оцінці, регулюванні та визначенні суспільних процесів. Аналізуються основні документальні масиви спецслужб, серед яких цінність являють архівно-слідчі справи, що, зокрема, дозволяють розкрити місце і роль колишніх спецслужб в процесі формування та функціонування тоталітарної системи, з'ясувати певні напрямки, форми і методи їх роботи. В додатках подано одинадцять документів, що яскраво ілюструють думку автора про вплив спецслужб на соціально-політичні процеси в державі.

Для викладачів, вчителів, всіх, хто цікавиться історією України.

Протистояння. Звернення, заяви, листи громадських організацій, політичних партій, громадян України до Комісій з вивчення діяльності ОУН-УПА. 1996-1998 / Упоряд. Л. В. Гриневич; Інститут історії України НАН України. - К., 1999. - 406 с.

Книга містить звернення, заяви, листи громадських організацій, політичних партій та громадян України до Комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА за період осені 1996 - весни 1998 рр. Представлено результати аналізу соціально-політичних настроїв окремих верств українського суспільства в контексті дискусій навколо питання про роль та місце українського націоналістичного руху 20-50-х рр. в історії України.

Книга видана для потреб Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА.

Рукописна та книжкова спадщина України: Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. Вип. 5 / Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України, Інститут рукопису. - К., 2000. - 174 с.

Збірник джерелознавчих статей, автори яких досліджують архівні та книжкові фонди Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, історію бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності Національної Академії наук України. Більшість статей присвячена вивченню змісту та історії фондів, зокрема, бібліографічним раритетам архівознавства (навчальна література з архівної справи 20-30-х років); виданням Біблії, що виходили впродовж п'яти століть у різних країнах і становлять своєрідну колекцію Святого Письма в НБУВ (100 видань); російсько-єврейським періодичним виданням другої половини ХІХ ст. як фундаменту створення єврейської історичної школи; дослідженням історії книжкової колекції графів Хрептовичів, що налічує близько 2000 томів, та зібрання Я. С. Яблоновського, склад якого був типовим для родових бібліотек польського магнацтва Правобережної України кінця ХVІІ - початку ХVІІІ ст. Значна увага приділяється долі книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР в період окупації Києва у 1941-1943 рр., а також поверненню культурних цінностей в Україну та ін.

Окремий розділ висвітлює історію бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності Національної академії наук України.

Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культуроло гів, а також дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.


Зарубіжні архівні видання

Даследчык гісторыі трох народау: М. В. Доунар-Запольські: Зборнік навуковых артыкулау и дакументау / Пад. рэд. В. М. Лебедзевай. - Гомель- Рэчыца: ГДУ імя Ф. Скарыны, 2000. - 293 с.

Спільне видання Гомельського державного університету ім. Ф. Скорини, Брянського державного педагогічного інституту ім. І. Петровського, Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, здійснене за фінансової підтримки Речицького міського виконавчого комітету. До редакційної колегії збірника наукових праць увійшли М. М. Заразко, С. А. Угарова, С. А. Гапонюк (Речиця); В. М. Лебедєва, Д. Р. Лін Б. В. Сарвіров (Гомель); І. Б. Матяш (Київ), С. І. Михальченко (Брянськ). Збірник репрезентує статті й архівні документи, пов'язані з життям та діяльністю відомого вченого М. В. Довнар-Запольського. Це розвідки архівістів, істориків, етнографів, фольклористів, економістів, правознавців з Республіки Білорусь, України, Російської Федерації, Німеччини. Збірник почасти вмістив тексти доповідей на Перших (1997) і Других (1999) Довнаровських читаннях в Речиці. Матеріали подано білоруською, російською, українською і німецькою мовами.

Жумарь С. В., Карев Д. В., Шумейко М. Ф. Очерки истории архивного дела в Беларуси XV в. - 1991 / Науч. ред. А. Н. Михальченко. - Минск: БелНИИДАД, 1999. - 294 с.

Наукове видання, яке висвітлює історію архівної справи Білорусі від доби Великого князівства Литовського до сучасності, ставить спробу комплексного дослідження історії документальних зібрань, архівних установ, діяльності державних органів управління архівною справою. Приділено увагу історії створення й функціонування архівів (у минулому) та організації мережі архівних установ XX ст. Окремим положенням і оцінкам автори свідомо надали дискусійного характеру, наголошуючи на необхідності детального вивчення історії архівної справи Білорусі. Праця стала помітним внеском в історіографію архівознавства й має історико-куль турне та прикладне значення. Розрахована на істориків, архівістів, студентів, аспірантів гуманітарних спеціальностей.

Первая всебелорусская конференция архивных работников 12-15 мая 1924 г.: Документы и материалы / Сост. М. Ф. Шумейко. - Минск: БелНИИДАД, 1999. - 148 с.

Збірник матеріалів Першої всебілоруської конференції архівних робітників у Мінську, який містить протоколи засідань, резолюції, тексти доповідей, списки учасників. У передмові викладено відомості про підготовку й проведення конференції, вказано на її значення в історії архівної справи Білорусі.

Для істориків, архівістів, музейних і бібліотечних працівників.

Справочник: Сведения о местах хранения документов, необходимых для исполнения запросов социально-правового, генеалогического, имущественного, биографического и иного характера / Сост. Т. И. Аниканова, Н. А. Пучко; Федеральная архивная служба России, Российское общество историков-архивистов. - М., 1999. - 106 с.

Перший такий довідник було видано в 1990 р., однак в зв'язку з кардинальними змінами в системі архівної служби Росії виникла необхідність в новому виданні. Структура довідника аналогічна виданню 1990 р., але до нього включено значно більше інформації про місця схоронності документів, стосовно служби у збройних силах, органах внутрішніх справ та безпеки Росії, нагородження громадян державними нагородами, присвоєння їм почесних звань, присудження премій, реєстрації актів громадського стану. Окремими подано такі розділи: "Відомості про участь у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр.", "Відомості, про судимість, міру покарання, відбуття покарання, звільнення, застосування репресій, реабілітацію і встановлення прав громадян, потерпілих в період масових репресій" та "Відомості необхідні для виконання генеалогічних, майнових, біографічних та інших запитів".

У додатках вміщено відомості про місця схоронності документів, що стосуються роботи громадян в установах і на підприємствах міста Москви, будівельних організацій, що брали участь в будівництві Байкало-Амурської магістралі та у територіально-промислових комплексах діючих у період 1970-1980 рр.

Наведено адреси федеральних державних архівів Російської Федерації, низку центральних архівів федеральних міністерств та відомств, а також архівних служб держав-учасників СНД та країн Балтії.

Корисна в практичній роботі працівникам архівних установ, органів соціального захисту населення та інших зацікавлених організацій та установ, а також різним категоріям користувачів при проведенні пошуку відомостей про місцезнаходження документів, необхідних для забезпечення прав та законних інтересів російських та іноземних громадян й організацій.


ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУКУ

В УДНДІАСД

У довідник "Науково-довідковий апарат державних архівних установ України" ввійдуть відомості про науково-довідковий апарат всіх державних архівних установ України станом на 01.01.99. Підготовка видання здійснюється відділом науково-довідкового апарату та обліку документів інституту за сприяння державних архівів України.

Довідник складається з передмови та розділів, в яких зібрано дані щодо науково-довідкового апарату центральних державних архівів, місцевих державних архівних установ та галузевих державних архівів.

Орієнтовний обсяг довідника 7 друк. арк. Завершити роботу передбачається до кінця 2000 р.

У ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

"Анотований каталог кінодокументів (1945-1955)" є хронологічним продовженням двох раніше виданих каталогів (1969,1975) і містить інформацію про документальні фільми, кіножурнали "Радянська Україна", "Молодь України", "Піонерія", спецвипуски, окремі кіносюжети.

В образній зображувальній формі в кінодокументах відображено відбудову і подальший розвиток народного господарства України в перше повоєнне десятиліття, політичне і культурне життя українського народу, міжнародне співробітництво України, її участь у створенні Організації Об'єднаних Націй, діяльності інших міжнародних організацій. Кінодокументи в каталозі описано у вигляді розгорнутої анотації на кожен фільм чи окремий сюжет кіножурналу, спецвипуску, збірки кіносюжетів. Перед описовою статтею на кожен кінодокумент вміщено пошукові дані: назва кіножурналу, кількість частин для фільму, обліковий номер кінодокумента, назва кіностудії, прізвище та ініціали режисера. Крім того, буде іменний та географічний покажчики, посилання в яких дається на порядковий номер кінодокумента в каталозі й номер сюжету в кіножурналі.

У Державному архіві Міністерства внутрішніх справ України

Вперше готується до видання довідник про склад та зміст архівних документів, що знаходяться на державному зберіганні.

Архівні документи охоплюють період діяльності НКВС, МОГП, МВС УРСР та МВС України з 1941 по 2000 р. і висвітлюють діяльність органів внутрішніх справ під час війни та у повоєнні десятиліття.

Документи архіву містять відомості про охорону громадського порядку під час масових заходів, катастроф, боротьбу зі злочинністю та бандитизмом, розкраданням державної власності. Є документи по лінії віз і реєстрації, слідства, пожежної охорони, автомобільної інспекції. Відображена діяльність служб, які тимчасово підпорядковувались МВС - служба виконання покарань, служба по військовополоненим та інтернованим тощо.

Довідник складається з передмови, в якій стисло буде викладена історія створення Державного архіву МВС України, та основних розділів у вигляді пофондових анотацій. Описова стаття містить коротку історичну довідку по кожному структурному підрозділу - фондоутворювачу. Фонди подаються за нумерацією. Зазначається обсяги та хронологічні рамки фонду. Подається інформація про науково-довідковий апарат до документів фонду, в тому числі про розроблені автоматизовані підсистеми та обсяг баз даних.

Довідник розрахований на широкий загал користувачів і сприятиме пошуку ретроспективної інформації по лінії діяльності міліції.


Ювілеї

Численні привітання від рідних, друзів, колег, знайомих отримала з нагоди ювілею директор Інституту рукопису та Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського доктор історичних наук, професор Любов Андріївна Дубровіна.

Інститути, очолювані відомим українським істориком, кодикологом, джерелознавцем, текстологом, книгознавцем, більш як десять років активно співпрацюють з установами системи Держкомархіву. Л. А. Дубровіна - координатор Державної програми "Архівна та рукописна Україніка: Національна зведена система документальної інформації" (1992-1996), член Наукової та Редакційно-видавничої рад Держкомархіву, активно працює в редколегіях часопису "Архіви України" та "Студій з архівної справи та документознавства".

Щиро вітаючи Л. А. Дубровіну з ювілеєм, зичимо їй здоров'я й творчої наснаги, нових здобутків на обраному шляху.

* * *

Валентина Сергіївна Коновалова , провідний науковий співробітник Центрального державного історичного архіву України, м. Київ в серпні відзначила 60-річний ювілей роботи в архівній системі України. Працівники Держкомархіву України та ЦДІАК України, щиро вітаючи Валентину Сергіївну, відзначили її значний внесок у розвиток архівної справи, зокрема в галузі створення й удосконалення науково-довідкового апарату, вихованні нових поколінь архівістів.

Валентина Сергіївна Коновалова народилася 18 лютого 1918 р. у сім`ї службовця у м. Стародуб Орловської області. В 1940 р. після закінчення Московського історико-архівного інституту працювала старшим науковим співробітником у Станіславському державному обласному архіві, з серпня 1941 до вересня 1943 р. - начальником відділу спецфондів Краснодарського крайового державного архіву. Після звільнення Києва направлена для роботи в Архівному Управлінні НКВС-МВС УРСР, працювала старшим науковим, згодом виконуючим обов'язки начальника відділу використання. З 1948 р. до вересня 1950 р. обіймала посаду начальника відділу загальних фондів ЦДІАК України.

З вересня 1950 р. до червня 1984 р. життєвий і професійний шлях В.С.Коновалової невіддільний від життя Головного архівного управління, де вона працювала послідовно на посадах: начальника відділу комплектування, експертизи та обліку; начальника організаційно-методичного відділу та начальника відділу науково-довідкового апарату (НДА). Очолюваний нею відділ НДА приділяв велику увагу комплексному розвитку засобів інформації та окремих її елементів, що сприяло створенню у 1973 р. у ЦДІАК УРСР спеціалізованого відділу НДА. У 1984 р. вийшла на пенсію як персональний пенсіонер республіканського значення.

За бездоганну роботу в архівній системі нагороджена медалями "За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг." (1946), "За доблестный труд" (1970), "Ветеран труда" (1976), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978), Почесними грамотами Головного архівного управління та ін.

Валентина Сергіївна продовжила свій трудовий шлях у ЦДІАК завідуючою читальним залом, перебуваючи на цій посаді з серпня 1984 р. до серпня 2000 р. І сьогодні вона сповнена оптимізму, життєвої енергії, є взірцем у ставленні до життя, до своєї прaцi.

* * *

27 серпня 2000 р. виповнилось 50 років Сергію Георгійовичу Кулешову, завідувачу відділу документознавства Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, доктору історичних наук.

Сергій Георгійович Кулешов народився у м. Києві в робітничій сім'ї. Після закінчення середньої школи працював один рік старшим лаборантом у Секторі держави і права АН УССР. В 1972 р. закінчив Київський державний інститут культури, де здобув спеціальність бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації технічних бібліотек. Після закінчення навчання два роки служив у прикордонних військах, охороняв кордон на території Білорусі й Молдови.

Значний період у житті (1975-1996 рр.) займає науково-педагогічна діяльність в Київському державному інституті культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв), де він став першим викладачем нової навчальної дисципліни - документознавство, доцентом.

Яскраво розкрився талант вченого, коли він 1996 р. очолив відділ документознавства УДНДІАСД. Відтоді він плідно реалізовує свій науковий потенціал, керуючи науковими групами інституту з підготовки державних стандартів: "Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" та "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення".

С. Г. Кулешов - автор близько 80 публікацій наукового та навчально - методичного характеру і двох монографій "Документальні джерела наукової інформації" (1995) і "Документознавство: Історія. Теоретичні основи" (2000).

Він є членом Наукової ради Державного комітету архівів України, членом спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського та Київському національному університеті культури і мистецтв.

Вагомий вклад Сергій Георгійович вніс в підготовку науково-педагогічних кадрів, підготувавши трьох кандидатів історичних наук.

С. Г. Кулешов є також членом редколегій часописів "Студії з архівної справи та документознавства", "Бібліотечний вісник", "Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва", "Вісник Книжкової палати".

На диво молодий, талановитий вчений став гордістю колективу УДНДІАСД. Глибина його загальноісторичних досліджень, широка ерудиція, компетентність в багатьох галузях знань, культура праці й наукової дискусії, толерантність і стриманість у стосунках з колегами створили йому авторитет поважної людини, спілкування з якою корисне і приємне. Відомі також й інші грані цієї обдарованої людини - захоплення нумізматикою і поетичним словом.

За заслуги перед помісною Українською православною церквою С. Г. Кулешов нагороджений орденом УПЦ КП Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня, за плідну творчу працю на ниві вітчизняного документознавства - Почесною грамотою Державного комітету архівів України та Почесною грамотою УДНДІАСД.

Бажаємо шановному колезі довгого плідного творчого шляху, визнання і поцінування Вашої праці на науковому і державному рівнях!


Людмила Андріївна Проценко (1927-2000): Некролог

Л. А. Проценко народилася в родині музичного педагога, професора Київської консерваторії. Вищу освіту здобула на історико-архівному відділенні історико-філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1951) та в Київській консерваторії (1954). З жовтня 1951 р. - науковий співробітник ЦДІАК УРСР, згодом упродовж 15 років (1953-1967) очолювала відділ давніх актів архіву. З серпня 1967 р. була призначена першим директором новоствореного Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва УРСР.

Після примусового залишення архівної системи (травень 1973 р.) вчителювала до виходу на пенсію, а відтоді увесь свій час, енергію, знання, багатий досвід високопрофесійного архівіста й дослідника віддала улюбленій справі - підготовці фундаментального багатотомного видання "Київський некрополь", ставши одним з фундаторів сучасного некрополезнавства і некрополістики в Україні.

Л. А. Проценко є автором ряду наукових праць з історії й методики архівної справи. Автор кіносценарію документального фільму "Київський некрополь" (1992), праць "Київський некрополь: Письменники" (1993), "Історія Київського некрополя" (1995) - вступного тому до серійного видання "Київський некрополь", якому не судилося побачити світ за життя автора.


Адреси електронної пошти архівних установ України

Державний комітет архівів України
mail@archives.gov.ua

Центральний державний історичний архів України, м. Київ
olga@archiv.freenet.kiev.ua

Центральний державний історичний архів України, м. Львів
archives@cl.lv.ukrtel.net

Науково-довідкова бібліотека центральних державних архівів України
dkaubibl@carrier.kiev.ua

Державний архів при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим
archiv@home.cris.net

Державний архів Донецької області
donarc@dn.farlep.net

Державний архів Львівської області
dalo@mail.lviv.ua

Державний архів Миколаївської області
root@damo.mk.ua

Державний архів Одеської області
gaoo@te.net.ua

Державний архів Сумської області
pm@arxiv.sumy.ua

Кам'янець-Подільський міський державний архів
kpmda@pku.kp.km.ua

Галузевий державний архів Комітету України з питань гідрометеорології
vlo@gda.freenet.kiev.ua

На початок
На початок