МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ АРХІВУ УКРАЇНИ

XIV Міжнародний конгрес архівів

21-26 вересня у Севільї (Королівство Іспанія) відбувся XIV Міжнародний конгрес архівів на тему "Архіви нового тисячоліття та інформаційне суспільство". Такий захід проводиться раз на чотири роки Міжнародною радою архівів (МРА) - неурядовою всесвітньою організацією державних архівів, національних спілок архівістів, інших професійних та громадських об'єднань, пов'язаних з архівною справою. Нагадаємо, що останній, XIII Конгрес проходив у Пекіні (КНР) 1996 р. Цього разу в центрі іспанської провінції Андалузія, всесвітньо відомому своїм величезним Генеральним архівом Індій (зібранням документів часів іспанської колоніальної імперії XV-XIX ст., яке вже переведено на сучасні електронні носії), зібралося майже 3 тис. архівістів з багатьох країн світу.

На урочистому відкритті конгресу серед присутніх були король Іспанії Хуан Карлос І, державний секретар з питань культури Луіс Альберто де Куєнка і Прадо, алькальд (мер) Севільї, Президент МРА китайський архівіст Ван Гань, чий виступ транслювався у віртуальній формі, віце-президент МРА Ерік Кетелаар.

На пленарних засіданнях конгресу, що тривали 22-23 та 25-26 вересня, виступили 19 доповідачів. Пані Магдалена Канельяс Анос, директор Генерального архіву Індій, в основній доповіді першого дня розповіла про управління і використання електронних документів у глобальному контексті.

Кеннет Тібодо (США) виголосив додаткову доповідь "Зберігання і міграція електронних документів: сучасне становище", а Верн Гаріс (Південна Африка) зупинився на порівняльному аналізі юридичного статусу електронних документів у різних країнах світу. Інші дві додаткові доповіді були присвячені інформаційним технологіям: так, Клаудіа Сальміні (Італія) розповіла про інформаційні технології та обслуговуван ня користування, а Лучіана Дуранті з Канади зупинилася на впливі нових технологій на архівну теорію.

Друге пленарне засідання відкрив директор Баварських державних архівів Герман Румшьотель, доповідь якого була присвячена історії архівознавства як науковій дисципліні. Ян Далін (Швеція) подав огляд історіографії історії архівознавства, а Дон Кван Янг (КНР) розповів про історію архівознавства в Азії. Про створення моделі архівної освіти йшлося в додатковій доповіді пані Анни Марії де Альмейда Камарго (Бразилія), а Леопольд Камергофер (Австрія) виголосив доповідь "Нові сфери діяльності, нові архіви". Проф. Хосе Марія Десантес Куантер (Мадрид) зупинився на місці архівів серед правових інструментів.

Третє пленарне засідання було присвячене ролі архівів у нових умовах. Хосе Рівас (Коста-Рика) поділився своїми думками про роль архівів у "суспільстві вільного часу"; Фліп Мааршалдервеерд (Нідерланди) розповів про свій погляд на архівний маркетинг; пані Ібрахіма Ло з Сенегалу проголосила доповідь "Освітні курси для користувачів архівами"; пані Джулія Чи (Сінгапур) доповідала про імідж і прийняття архівів у суспільстві. Закрив пленарні засідання С. Кисельов, керівник Московського міського об'єднання архівів, доповіддю "Взаємини із громадянами: огляд стратегій". Крім того, в останній день засідань конгресу, на чотирьох паралельних засіданнях одночасно обговорювалися "Внесок архівів у кваліфіковане управління державним та приватним секторами" (за доповіддю австралійської архівістки Анни Марії Швіртліх); "Забезпечення якості роботи як засіб розширення послуг, що надаються архівом" (за доповіддю Симона Ф. К. Чу, Китай, спеціальний район Гонконгу); "Архівна термінологія: здобутки і недоліки міжнародного обліку" (Бруно Галлан, Франція); "Стандартизація як професійний інструмент у контексті національ них та регіональних традицій" (угорський архівіст Лайош Керменді).

Під час відкритої дискусії (так звана "Агора") порушувалися питання діяльності архівів у період політичних перетворень, неурядове сприяння розвитку архівів, сучасний стан і майбутнє іберо-американського архівознавства, програми схоронності архівів під час стихійного лиха, особливості архітектурних архівів.

Одночасно із пленарними засіданнями конгресу працювала Генеральна асамблея МРА - найвищий орган всесвітньої архівної спільноти, яка затвердила звіти регіональних відділень, комітетів, та комісій МРА, схвалила суттєві зміни до статуту цієї неурядової міжнародної організації, створила нові органи: два регіональні відділення (Європейське та Євразійське), три професійні комітети (з архітектурних, військових, оперативних та олімпійських архівів), обрала новий Виконавчий комітет МРА. Місцем проведення наступного, XV Міжнародного конгресу архівів у 2004 р. обрано м. Відень (Австрія). Президентом МРА за більш ніж 50-річну історію МРА було обрано жінку - іспанську архівістку Елісу Кароліну де Сантос Каналехо. Генеральна асамблея схвалила також рекомендації XІV Міжнародного конгресу архівів.

Програма конгресу включала також інші паралельні заходи: засідання регіональних відділень, комітетів, комісій та робочих груп МРА, різні презентаційні заходи. Зокрема, відбулося представлення Радою Європи доповіді про європейську політику доступу до архівів (рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи) і презентація Міжнародних правил архівного описування ISAD (G), розроблених комітетом МРА з дескриптивних стандартів; Європейської електронної архівної мережі, підготовленої Федеральним архівом Швейцарії тощо.

Під час роботи конгресу в приміщенні конгрес-холу були розгорнуті експозиції "Від компасу до Інтернету. Державні архіви Іспанії", "Пам'ять як мистецтво. Архіви країн Ібероамерики" (організатор - Генеральний архів Мексики), виставка Асоціації американських архівістів, багатьох інших державних, громадських та приватних інституцій, пов'язаних із архівами. Серед них був і стенд Генеалогічного товариства Юта (США).

Робота делегації українських архівістів, очолюваної Головою Держкомархіву Р. Я. Пирогом, у складі Г. В. Папакіна, О. В. Марущак, Д. І. Пельц та Л. Я. Заїки, була дуже активною. Крім участі в пленарних засіданнях конгресу Генеральної асамблеї, українські архівісти відвідали найголовніші презентаційні заходи, були присутніми при створенні Європейсь кого та Євразійського відділень МРА. Досить значним стало представниц тво України у професійних комітетах МРА. Українські архівісти увійшли до складу комітету з правових питань, з професійної освіти, архівних споруд та обладнання в зоні помірного клімату, архівів науки і технології.

Рекомендації XIV конгресу МРА

Визнаючи, що Загальна декларація прав людини проголошує, що кожен має право "здійснювати пошук, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами інформації і через будь-які кордони", і дійшовши висновку, що глобальне поширення інформації приводить до зростання значення міжнародних стандартів в архівній термінології, збереженні, оцінці, утриманні та доступу до архівних документів, і усвідомлюючи, що професійна освіта і навчання архівістів повинно постійно оновлюватися і переглядатися, виходячи з того, що архівна спільнота має виконувати свої зобов'язання щодо документів, користувачів і суспільства у цілому, XIV Міжнародний конгрес архівів рекомендує таке:

Електронні документи та інформаційні технології

1. Архівісти забезпечують розширення доступу до змісту і функціону вання автентичних електронних документів, усвідомлюючи, що вони не можуть зберігатися в їх первісному фізичному форматі.

2. Національні архівісти, повністю усвідомлюючи нагальну потребу збереження електронних урядових документів, мають вести перед у забезпеченні зберігання і доступу до документів в інтересах забезпечення громадянських прав.

3. Архівісти, вітаючи розширення доступу до архівів, спричинене розвитком технологій, запевняють, що всі громадяни, які володіють або не знайомі із сучасними комунікаційними технологіями, мають рівні права і рівні можливості щодо користування своєю документальною спадщиною.

4. Комітет з архівного законодавства МРА (ІСА/СLМ) повинен постійно відслідковувати розвиток питань авторських прав на електронні документи, проводити дослідження і професійну допомогу.

Стандартизація

5. Усі комітети та секції МРА розробляють термінологічні та інші стандарти, що стосуються сфери їх професійної спеціалізації, і сприяють їх впровадженню.

6. Усі архівісти повинні сприяти залученню своїх національних органів стандартизації до активної участі в розробленні нових стандартів ISO у різних сферах архівної практики і мають проводити політику, базовану на стандартах ISO та МРА.

7. Архівісти, люди інших дотичних професій та адміністратори повинні розширювати межі своїх знань щодо техніки кваліфікованого вдосконалення управління архівами.

Архівна освіта

8. Архівні установи та спілки мають здійснювати виконання і дотримання принципів Кодексу етики МРА, затвердженого Генеральною асамблеєю МРА на її XIII сесії.

9. Архівісти мають заохочувати університети включати курси архівознавства до числа обов'язкових дисциплін для тих, хто вивчає право, менеджмент, соціальні та психологічні науки, історію, і МРА має розробити модель такого ознайомлювального курсу.

10. Адміністратори архівних бібліотек мають гарантувати постійний вільний доступ до їх фондів, одночасно з розвитком потрібних ресурсів довідкової служби.

Професійний розвиток

11. Комісія програмного управління МРА вдосконалює інструменти дослідження професійних потреб, впроваджує проект використання розробок МРА, і передавання їх результатів членам МРА на регулярній основі.

12. МРА створює орган, відповідальний за підвищення ролі архівістів у зростанні суспільного значення архівів та їх використанні.

Захист культурної спадщини

13. З огляду на продовження розгляду проблеми управління архівами колишніх репресивних режимів та їх важливості в консолідації демократичної системи, МРА продовжуватиме співпрацювати з ЮНЕСКО, розвиваючи програму збереження таких архівів як невідкладної справи, беручи до уваги основні напрями розробленого МРА/ЮНЕСКО 1995 р. документа Управління архівами державної безпеки колишніх репресивних режимів.

Спеціальні подяки

14. XIV Міжнародний конгрес архівів, що проходив у Севільї, висловлює свою найщирішу вдячність за честь, надану Його Величністю, Королем Іспанії, який погодився бути почесним Головою конгресу, та взяв активну участь у церемонії відкриття.

15. XIV Міжнародний конгрес архівів висловлює свою подяку усім національним та міжнародним, державним та приватним інституціям, які сприяли впровадженню програми МРА у період 1996-2000 рр.

16. XIV Міжнародний конгрес архівів засвідчує свою вдячність усім колегам, участь яких спричинила стимулююче та результативне вивчення професійних проблем, і всім доповідачам, які відбили в резолюціях теми, висловлені при обговоренні професійної програми.

17. Від імені Міжнародної ради архівів та всіх учасників XIV Міжнародний конгрес архівів висловлює свою глибоку вдячність Уряду Іспанії, Хунті (регіональному уряду) Андалузії, меру Севільї, керівнику Підвідділу державних архівів міністерства освіти і культури, Голові конгресу та її колегам, іншим іспанським архівістам, які доклали багато зусиль для забезпечення щирої гостинності та організації XIV Міжнародного конгресу архівів.


РАДА ЄВРОПИ. КОМІТЕТ МІНІСТРІВ

Рекомендація № R (2000) 13
Комітету Міністрів країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів
(прийнята Комітетом міністрів 13 липня 2000 року на 717 зустрічі членів Комітету Міністрів Ради Європи)

Комітет Міністрів відповідно до термінів статті 15.b Статуту Ради Європи,

Зважаючи на те, що метою Ради Європи є встановлення більш тісного союзу між її членами і що цей намір може бути реалізовано спільними діями в галузі культури;

Беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини і основних свобод, передусім статті 8 і 10, і Конвенцію про захист осіб стосовно автоматичної обробки персональних даних (ЕТS № 108);

Беручи до уваги Рекомендацію (81) 19 Комітету Міністрів країнам-чле нам стосовно доступу до інформації, що перебуває у розпорядженні державної влади, і Рекомендацію (91) 10 Комітету Міністрів країнам-членам стосовно передачі персональних даних, що перебувають у розпорядженні державних органів, третій стороні;

Зважаючи на те, що архіви визнаються невід'ємним і незамінним елементом культури;

Зважаючи на те, що вони гарантують тяглість людської пам'яті;

Враховуючи підвищення інтересу суспільства до історії, інституційні реформи, які нині відбуваються в нових демократіях і виключний рівень змін, які мають місце в створенні документів;

Зважаючи на те, що країна ще не стала повністю демократичною аж до того, щоб кожний із жителів мав можливість дізнатися об'єктивно про всі подробиці своєї історії;

Враховуючи складність проблем, пов'язаних із доступом до архівів як на національному, так і на міжнаціональному рівні, зумовлених розбіжностями конституційних і юридичних рамок, конфліктуючими вимогами прозорості й секретності, захистом права на приватність і необхідністю доступу до історичної інформації, кожне з яких по-різному сприймається суспільною думкою в кожній країні;

Знаючи бажання істориків досліджувати громадянське суспільство, краще розуміти складність історичного процесу загалом і двадцятого століття, зокрема;

Усвідомлюючи, що краще розуміння недавньої європейської історії може сприяти запобіганню конфліктів;

Зважаючи на те, що з огляду на складність публікацій, пов'язаних з відкритістю архівів, необхідне прийняття європейської політики стосовно доступу до архівів, яке має базуватися на спільних принципах, сумісних з демократичними цінностями;

Рекомендує всім урядам країн-членів вжити всіх необхідних заходів і кроки для того, щоб:

І. Прийняти законодавство про доступ до архівів, що відповідає духу принципів, окреслених у цій рекомендації чи привести чинне законодав ство у відповідність з цими принципами;

ІІ. Розповсюдити цю рекомендацію так широко, наскільки це можливо, для всіх органів і для всіх осіб, яких це стосується.


Додаток до рекомендації № R (2000) 13

Визначення

1. У цілях цієї рекомендації:

а. Слово "архіви" має таке значення:

І. Коли воно починається з малої літери "а": сукупність документів незалежно від дати, форми чи носіїв, вироблені чи набуті будь-якою фізичною чи юридичною особою протягом часу їхньої діяльності і переданих до Архівів для постійного зберігання; якщо інше не вказано, ця рекомендація стосується "державних архівів", тобто тих, які створені офіційними органами влади;

ІІ. Коли воно починається з великої літери "А": державні установи, на які покладено обов'язки із зберігання архівів;

b. Слово "доступ" має такі значення:

І. Функція, приналежна Архівам, що полягає в наданні матеріалів, які перебувають під їх опікою, у розпорядження користувачів;

ІІ. Виконання цієї функції;

с. "доступ до архівів" означає можливість звертатися до архівних документів відповідно до національного права. Ця точка зору на доступ не охоплює використання документів, що веде до створення вторинних матеріалів, які перебувають предметами особливих угод;

d. "користувач" означає особу, яка звертається до архівів, за винятком персоналу, який працює з архівами;

е. "захищені персональні дані" означає будь-яку інформацію, пов'язану з визначенням чи можливістю визначення особи (предмета даних), яка відповідно до законів, текстів підзаконних актів чи рішення суду не може бути предметом повідомлення громадськості без ризику заподіяти шкоду інтересам цієї особи.

Тексти законодавчих і підзаконних актів

2. У європейських країнах відповідальність за викладення загальних принципів, які керують доступом до архівів, покладена на законодавство і саме тому повинна регулюватися актами парламенту. Практичне врегулювання розподілятиметься між законами і постановами, відповідно до права кожної країни.

3. Акти і постанови, що стосуються доступу до державних архівів, мають бути скоординовані і приведені в гармонію із законами, що стосуються споріднених сфер, передусім із тими, які стосуються доступу до інформації, що перебуває у володінні державних органів влади, і тими, які стосуються захисту даних.

4. Критерії доступу до державних архівів, визначені в законі, повинні застосовуватися до всіх архівів загалом на всій національній території, незалежно від Архівів, відповідальних за їхнє збереження.

Заходи, спрямовані на доступ до публічних архівів

5. Доступ до публічних архівів є правом. У політичній системі, яка поважає демократичні цінності, це право повинно надаватися всім користувачам, незалежно від їхньої національності, статусу чи функції.

6. Доступ до архівів є частиною функцій служб державних архівів, за яку, як таку, плата не повинна вноситися.

7. Законодавство має забезпечувати:

а) відкриття державних архівів без особливих обмежень;

b) загальний період закриття.

а) важливих суспільних інтересів, що вимагають захисту (таких, як національна оборона, зовнішня політика і громадський порядок);

b) приватних осіб від поширення інформації, що стосується їх особистого життя;

8. Пошукові засоби повинні охоплювати всю сукупність архівів і надавати можливість робити посилання, в разі потреби, на ті документи, які могли уникнути описування. Навіть коли допомога з пошуку виявляє існування закритих документів і поки вони самі не містять інформації, захищену законодавством, вони мають бути легко доступними, так, щоб користувачі могли попросити спеціальний дозвіл для доступу.

9. Відповідні правила повинні допускати можливість звернення за спеціальним дозволом до компетентних органів влади для доступу до документів, які відкрито не є доступними. Спеціальний дозвіл для доступу повинен гарантуватися на однакових умовах усім користувачам, які його попросять.

10. Якщо потрібний архів не є відкрито доступним з причин, передбачених ст. 7.1, може бути надано спеціальний дозвіл щодо доступу до витягів з документів чи з частковими вилученнями. Користувач має бути повідомленим про те, що може бути надано лише частковий доступ.

11. Будь-яка відмова в доступі чи в спеціальному дозволі на доступ повинна надаватися у письмовій формі, і особа, яка подавала запит, повинна мати можливість подати апеляцію проти негативного рішення і, як останній крок, звернутися до суду.

Доступ до приватних архівів

12. Там, де це можливо, mutates mutandis, варто робити спроби ввести ті ж умови доступу до приватних архівів, що передбачені і для державних архівів.


Науково-практична конференція
"Досвід війни у Східній Європі"

5-6 жовтня в Тюбінгені (Німеччина) відбулася науково-практична конференція "Досвід війни у Східній Європі". Організатор конференції - дослідне відділення "Досвід війни - війна і суспільство", яке існує в Тюбінгенському університеті К. Ебердта і на сьогодні є одним з найпотужніший наукових центрів Німеччини. Його очолює проф. Д. Байрау.

У ході конференції представники академічних кіл Німеччини, Польщі, України, Канади, США загалом охопили епоху двох світових воєн, обмінялися думками щодо підходів дослідження історії України. Значну увагу було приділено питанням вивчення джерельної спадщини архівів України й Польщі. Результати наукових досліджень були представлені під час роботи чотирьох секцій:

  1. досвід війни і формування нації (Перша світова війна): К. Мік (Тюбінген) "Досвід війни і антисемітизм у Львові, 1914-1920 рр."; В. Расевич (Львів) "Інструменталізація релігії з метою витворення російської національної ідентичності під час окупації Росією Галичини, 1914-1915 рр."; Б. Малиновський (Нікополь) "Взаємини австро-угорських і німецьких військ в Україні з українськими селянами, 1918 р."; М. Бейкер (Кембрідж) "Солдатки: вплив Першої світової війни на соціальний стан Харківської губернії";
  2. досвід насилля і подолання наслідків війни у міжвоєнні роки: М. Дядюк (Львів) "Досвід війни і роль жінки. Значення Першої світової війни і польсько-української війни для українського і польського жіночих рухів Галичини"; А. Волкотруб (Київ) "Міське планування в Києві, 20-ті рр."; С. Білокінь (Київ) "Репресії та насилля в СРСР у міжвоєнний період";
  3. погляд зверху: люди за умов окупації і окупанти в період Другої світової війни: С. Кульчицький (Київ) "Проблема ОУН - УПА"; О. Белая (Київ) "Фонд Державного архіву Київської області "Музей-архів Перехідного періоду Київської міської управи": про досвід війни і окупації"; Ю. Шаповал (Київ) "Цивільне населення УРСР у першій фазі Другої світової війни. За оперативними документами НКВД";
  4. будні і стратегія пережити війну (період Другої світової війни): Г. Гричук (Вроцлав) "Львів під радянською і німецькою окупаціями в 1939-1944 рр."; О. Субтельний (Торонто) "Проблема колаборантів в Україні: "Травники""; Х. Гарде (Тюбінген) "Київ. Післяокупаційний період".

Великий інтерес учасники конференції виявили до наукових розробок та методологічно-концептуальних підходів з вивчення історії воєн німецьких колег. Використовуючи сучасні міждисциплінарні методи досліджень, колектив провідних спеціалістів д-ра К. Мік, К. Гарде та ін. досліджують проблеми культурно-історичного значення воєн. Обравши метод "історії досвіду", основне завдання полягає в тому, щоб описати досвід війни наче "знизу", а не з точки зору військових чи дипломатичних дій. Фактам військово-історичних подій відведено другорядну роль, використовують ся як загальний контекст. Акценти зміщено на дослідження щоденного досвіду різних соціальних груп під час воєн. Поняття "досвід" німецькі колеги трактують, насамперед, як безперервний процес засвоєння, який координує сприйняття, тлумачення, вчинки. Тобто розглядають війну як взаємозв'язок переживань і досвіду, наслідків, які продовжують діяти також після війни. Такий методологічний підхід до дослідження досвіду війни передбачає вивчення архівних джерел: спогадів, щоденників, епістоляр ної спадщини та ін., видів документів представників різних суспільних, етнічних та релігійних груп.

Дискусія щодо науково-дослідних підходів вивчення історичної спадщини України, зокрема, щодо нових методологічних засад вивчення історії воєн, без сумніву, сприятиме перспективі подальшої співпраці, появі спільних академічних видань. Зрештою, буде корисною для істориків не тільки України, а й за її межами.


Науковий співробітник ЦДІА України, м. Львів М. Дядюк


Міжнародна конференція архівів країн Центральної і Східної Європи

13-14 жовтня у Варшаві відбулась VI Міжнародна конференція архівів країн Центральної і Східної Європи з циклу Colloquia Jerzy Skowronek dedicata організована Генеральною дирекцією архівів Польщі, Комітетом з наукових досліджень, Спілкою польських архівістів та Архівом відкритого суспільства Центрально-європейського університету в Будапешті. Конференція була присвячена проблематиці архівів колишніх міжнародних організацій Центральної та Східної Європи. Її учасниками були представники архівних і наукових інституцій 17 країн, серед яких державні комітети, генеральні дирекції та адміністрації архівів Білорусії, Литви, Македонії, Польщі, Словаччини, Словенії, Румунії, Угорщини, Хорватії, Чорногорії; історичні архіви Латвії, Польщі, України, Російський державний архів економіки, Бундесархів Німеччини, Центральний військовий архів у Варшаві, Університет ім. М. Коперника в Торуні, а також міжнародні установи: Історичний архів Європейської спільноти у Флоренції, Архів ЮНЕСКО, Архів відкритого суспільства у Будапешті, архів НАТО.

Відкрила конференцію із словами привітання Генеральний директор архівів Польщі проф. Дарія Наленч, яка наголосила на необхідності співпраці у питанні доступу до архівів, які є спільною історичною спадщиною.

У проекті резолюції конференції підкреслено, що архіви колишніх міжнародних організацій Центральної та Східної Європи є спільною спадщиною і їх опрацювання вимагає подальшої співпраці країн-учасниць.

Важливим завданням є підготовка Переліку всіх колишніх міжнародних організацій, що стане початком роботи над Путівником по фондах цих організацій. Підтримано пропозицію Національного архіву Угорщини і Російського державного архіву економіки розпочати Програму із опрацювання архівів РЕВ і створення до них НДА. Всі колишні члени РЕВ зможуть взяти участь у цій Програмі. Вирішено розпочати політичні й дипломатичні кроки щодо ознайомлення з архівами країн Варшавського Договору і представити на Інтернеті документи, які вже розсекречені.

Що стосується участі у представлених на конференції міжнародних програмах, зазначимо, що, використовуючи розроблену методологію програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу", можна розпочати виконання проекту міжнародного путівника "Спільна архівна спадщина країн і народів Центральної і Східної Європи". Рекомендовано створити регіональний комітет, який визначить найважливіші питання цього проекту. Ознайомившись з програмою "CULTIVATE", учасники конференції виявили зацікавленість нею.

Визначено також тему VII міжнародної конфереції Colloquia Jerzy Skowronek dedicata: "Стратегія комп'ютеризації архівів Центральної і Східної Європи".


Відвідання послом Греції ЦДІАЛ України

19-20 жовтня було відкрито Центр грецької мови і культури ім. Арсенія Еласонського при Львівському національному університеті ім. Івана Франка. З цієї нагоди у Львові перебував Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Україні Д. Контумас.

19 жовтня високий гість відвідав ЦДІА України, м. Львів. Разом з ним були аташе з питань економіки та торгівлі посольства Греції Перікліс К. Даванелос і прес-секретар посольства О. Терезова. Директор ЦДІАЛ Д. Пельц ознайомила гостей з історією найстарішого архіву України та показала будівлю колишнього бернардинського монастиря - пам'ятки архітектури XVII ст.

Про історію грецької громади у Львові розповіла зав.відділом давніх актів ЦДІАЛ Н. Царьова.

Велике зацікавлення гості виявили до документів архіву на грецькій мові - листи та патріарші привілеї, численні записи латинською і польською мовами, які розповідають про участь греків у громадському та культурно му житті Львова ХІV-ХVІІІ ст. Зазначимо, що за роки незалежності у ЦДІАЛ працював відомий вчений проф. Ф. Дімітракопулос, координатор Центру грецької культури Причорномор'я, М. Араджіоні, яка від імені Центру уклала з ЦДІАЛ угоду про співробітництво.

Документи ЦДІАЛ грецької тематики відомі в наукових колах, про що свідчать численні публікації, продемонстровані гостям.

Дякуючи господарям за гостинність п. Д. Контумас підкреслив важливість культурних і наукових контактів, а також важливість співробіт ництва з архівом як з документальною і джерелознавчою базою при підготовці фахівців-еліністів.


Зав. відділом інформації та використання документів
ЦДІАЛ України Н. Царьова


Перебування англійської делегації в ЦДІАК України

Протягом двох тижнів жовтня у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ працював член Британської ради експертів (БЕСО) - співробітник Національного архіву Великобританії Дж. Кентвелл. Вперше за сім років діяльності БЕСО в Україні увагу цієї знаної в світі організації було приділено перспективам і напрямкам розвитку архівної справи з використанням досвіду британських архівів.

Дж. Кентвелл був детально ознайомлений з роботою ЦДІАК України, проблемами збереження документів, створення науково-довідкового апарату, використанням інформації документів архіву. Організація й методи роботи, визначення пріоритетів серед завдань, що ставляться перед архівом на майбутнє, склали позитивне враження на іноземного фахівця. Експерт також ознайомився з роботою ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного, НДБ ЦДА, виступив з доповіддю про роботу Національного архіву Великої Британії на семінарі заступників директорів державних архівів України.

У ЦДІАК України було проведено кілька зустрічей Дж. Кентвелла з керівним складом архіву, здійснено перегляд відеокасети щодо проблем збереженості й реставрації документів Національного архіву Великої Британії.

За наслідками роботи експертом був складений звіт, в якому зазначалось, що ґрунтовні підходи в організації діяльності та напрямках подальшого розвитку ЦДІАК повністю відповідають міжнародним архівним стандартам. Відмічалось, що за умови належного фінансування, постачання комп'ютерного обладнання, забезпечення відповідних умов збереженості документів архів має всі підстави для віднесення до кращих архівосховищ.

Водночас з цим, Кентвелл висловив здивування малою штатною чисельністю всіх архівних закладів, з якими він був ознайомлений, особливо порівняно з постійно зростаючим інтересом громадян до історії країн та з урахуванням важливих завдань, що сьогодні покладаються на архіви.


Директор ЦДІАК України О. Музичук


Міжнародна наукова конференція
"Німці Причорномор'я і Кавказу в період від Першої світової війни до 1928 р."

16-18 листопада в м. Гетингені (Німеччина) відбулася міжнародна наукова конференція "Німці Причорномор'я і Кавказу в період від Першої світової війни до 1928 року". Вона була організована Гетингенським дослідним центром разом з Вченою комісією з дослідження німців у Росії та у СНД. Міжнародна конференція співпала з 10-річним ювілеєм Гетингенсь кого інституту германських та східноєвропейських досліджень. Усі учасники конференції вітали інститут і висловлювали думки на співпрацю вання продовж наступних років.

В конференції взяли участь понад 80 громадських діячів, вчених, дослідників України, Азербайджану, Росії, Німеччини серед яких: Б. Майснер (ФРН), А. Айсфельд (ФРН), Е. Плеска-Зебольд (Україна), Т. Плохотнюк (Росія), Д.Мюллер (ФРН), Г. Калов (ФРН), Ф. Голчевський (ФРН), П. Вібе (Росія), А. Герман (Росія) та ін., а також працівники державних архівів Автономної Республіки Крим, Одеської області, Історичного архіву і архіву Служби безпеки Азербайджану, краєзнавчих музеїв Одещини і Криму.

Президент Гетингенського дослідного центру Інституту германських і східноєвропейських досліджень професор, почесний доктор Б. Майснер, відкриваючи конференцію , підкреслив, що "...вона продовжує висвітлювання історії німців Росії, але у даному випадку присвячена німцям України і Кавказу", про що свідчить і більшість тем доповідачів з цих регіонів.

З України були представлені доповіді директора Держархіву Автономної Республіки Крим Л. Гурбової "Німці Криму в політиці радянської влади після закінчення громадянської війни", завідувача відділом етнографії Кримського краєзнавчого музею Ю. Лаптєвої "Німці і меноніти півдня України у громадянській війні (1918-1920)", доцента Мелітопольсь кого державного педагогічного університету М. Крилова "Соціально-еко номічний розвиток німецьких колоній Мелітопольського округу" (20-ті роки ХХ ст.); доцента Одеської Академії народного господарства Е. Плеської-Зебольд "Національна німецька школа в 1920-1921 рр. (на прикладі Одеського повіту Одеської губернії)"; архівіста Держархіву Одеської області О. Солончук "Діяльність німецьких секцій губернських та окружних комітетів КП(б)У та виконкомів"; директора Одеського історико-краєзнавчого музею В. Солодової "Німецький театр на Одещині"; А. Келєра "Зміни у німецьких топонімах Одеського регіону"; канд. іст. наук Н. Рубльової "Католицькі общини та священики півдня України та Криму у 1920-1930 рр."

Характерною рисою цих доповідей було застосування архівних джерел, коментування окремих документів і подій, зазначених у них.

На конференції також йшлося про дослідження, які розкривали історію менонітів, їх масовий переїзд до Америки та Канади в кінці 20-х років ХХ ст. Цьому були присвячені доповіді виконавчого директора Гетингенського дослідного центру Інституту германських та східноєвропейських досліджень, д-ра філософії А. Айсфельда (ФРН) "Поміж традицією та поновлюванням. Меноніти у 1917-1919 рр."; Г. Гільденбранда (ФРН) "Еміграція менонітів з Радянського Союзу у 20-х роках, причини, хід подій, наслідки"; канд. іст. наук С.Неліповіча (Росія) "Меноніти та військові відомства Росії у Першій світовій війні (1914-1918 рр.)".

На конференції були прийняті рішення про видання доповідей і проведення чергової щорічної конференції у листопаді 2001 р.

Під час конференції також відбулася презентація третього тому анотованого опису фонду "Попечительн ый комитет об иностранных поселенцах Южного края России (1799-1876) і першої частини тематичного переліку "Німці Криму".

Керівництвом інституту було організовано відвідування Ганноверсь кого державного архіву землі Нижня Саксонія, головного сховища землі, котре веде своє існування з 1720 р. і зберігає документи з 892 р. до наших часів.


Директор Держархіву при Раді міністрів Автономної
Республіки Крим Л. Гурбова


Презентація книги "Греки на українських теренах"

20-23 листопада українська делегація, яку очолював Глава Адміністрації Президента України В. М. Литвин, перебувала в Афінах. До складу української делегації увійшли В. А. Смолій - директор Інституту історії НАН України, К.В.Балабанов - ректор Маріупольського гуманітарного інституту, Н.А.Мазаракі - ректор Київського торговельно-економічного університету; члени авторського колективу: М. Ф. Дмитрієнко, Л. В. Яковлєва, В. В. Томазов, О. В. Ясь; представники видавництва "Либідь": О. О. Бойко, В. М. Куценко, С. В. Головко.

Церемонія презентації книги "Греки на українських теренах" розпочалася в Афінському національному університеті виступом його ректора Г. Бабініотіса, який зачитав привітання Президента Грецької Республіки К. Стефанопулоса. Привітання Президента України Л. Кучми зачитав Посол України у Греції Ю. А. Сєргеєв. Крім того, виступали: директор Інституту НАН України В.А.Смолій, голова Національного фонду Греції у справах репатріантів та греків зарубіжжя Д. Гларос та віце-президент Грецького Фонду культури С. Пневматікос.

Наступна зустріч відбулася у Грецькому національному дослідницько му фонді, де проходило обговорення Меморандуму про співробітництво між Інститутом історії НАН України та Грецьким національним дослідницьким фондом.

У Меморандумі відбито бажання обох сторін сприяти подальшому розвитку наукових, культурних та освітянських грецько-українських зв'язків, з приводу цього висловлено побажання щодо створення Грецько-українського науково-культурного форуму. Як було відзначено, в рамках такої організації можуть співпрацювати науковці, зацікавлені в розвитку наукових, освітянських та культурних взаємин і, що таке співробіт ництво може сприяти розробці та втіленню спільних дослідницьких програм.

Остаточне обговорення та підписання Меморандуму про створення Грецько-українського науково-культурного форуму відбулося 21 листопада 2000 р. у Грецькому фонді культури, який вніс пропозицію про зустріч двох делегацій 25 березня 2001 р. у представництві Грецького фонду культури в Одесі.

Всі учасники підписання Меморандуму висловили впевненість, що створення та розбудова Форуму сприятимуть взаєморозумінню між народами Греції та України, а також зміцненню дружби та довіри, які є вимогою сучасності.


Директор ЦДАВО України Л. Яковлєва


Візит російських архівістів до Держкомархіву

4-8 грудня в Києві відповідно до Угоди про співробітництво між Держкомархівом України і Федеральною архівною службою Росії перебувала делегація російських архівістів у складі начальника відділу державних архівних установ суб'єктів Російської Федерації Управління організацій ної, правової й кадрової роботи Росархіву В. О. Уколової і головного спеціаліста Управління комплектування, відомчих архівів та діловодства Росархіву С. Д. Мякушева. Колеги з Москви цікавилися організацією архівної справи в Україні, станом її реформування і шляхом подолання проблем, що виникають у цьому плані. Увагу гостей привернули питання організації взаємовідносин Держкомархіву з центральними і місцевими державними архівними установами, комплектування держархівів документами в сучасних умовах, забезпечення збереженості соціально значущих документів, що не входять до складу НАФ тощо.

Російські архівісти ознайомилися з діяльністю ЦДАМЛМ, Держархіву м. Києва, служби архіву при Подольській райдержадміністрації м. Києва, мали бесіди з керівництвом Держкомархіву, Подільської райдержадміні страції, ЦДАВО, ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного, зустрічі у відділах Держкомархіву.

У процесі спільної роботи російських і українських колег відбувся корисний обмін досвідом, думками, пропозиціями та архівознавчою літературою.


Установче засідання Євразійського відділення Міжнародної ради архівів (МРА)

6 грудня Голова Держкомархіву України Р. Я. Пиріг взяв участь в установчому засіданні нового Євразійського відділення МРА, рішення про створення якого було схвалено на XIV Міжнародному конгресі архівів (Севілья, вересень 2000 р.). На засіданні були обговорені проект Статуту відділення, запропонований російськими архівістами, затверджено обрання головою відділення В. П. Козлова, керівника Росархіву, його заступником - О. М. Михальченка, Голову Державного комітету в справах архівів і діловодства Республіки Білорусь, секретарем - К. Г. Черненкова, начальника управління зовнішніх зв'язків Росархіву.


Міжнародні контакти Закарпатської області у вересні-грудні 2000 р.

25 вересня начальник відділу в справах закордонних словаків Консульського управління МЗС Словацької Республіки Мілан Чінчура, перебуваючи з робочим візитом на Закарпатті, зустрівся з директором Держархіву Закарпатської області М. В. Делеганом. Високий гість цікавився виконанням запитів громадян України словацького походження, що надходять до держархіву області у зв'язку з реалізацією закону Словацької Республіки про закордонних словаків.

* * *

Протягом жовтня - грудня керівництво держархіву області проводило переговори з Генеральним консулом Угорської Республіки у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях Золтаном Сокачем з питань надання угорською стороною допомоги у поліпшенні матеріальної бази архівної справи в області. За результатами зустрічей прийнято Спільну заяву та підписано Протокол про наміри. У ньому, зокрема, узгоджуються конкретні пропозиції щодо участі угорської сторони у 2001 р. у поліпшенні умов зберігання документів Держархіву Закарпатсь кої області; можливість через посередництво Надзвичайного і Повноважного Посла Угорської Республіки у Раді Європи Яноша Перені, який є Головою Комітету з питань культури Комітету Міністрів Ради Європы, звернутися за допомогою до цієї високоповажної європейської структури для забезпечення умов зберігання документів Держархіву Закарпатської області, що є загальноєвропейським культурним надбанням.

17 листопада на виконання цього Протоколу Закарпаття відвідали угорські архівісти - директор Саболч-Сатмар-Березького обласного архіву та експерт-архітектор, які провели переговори в Ужгороді та Берегові. У грудні був підготовлений і направлений до Ради Європи лист щодо умов та порядку підготовки документів для залучення коштів Європейського банку реконструкції і розвитку для ремонту виділеної Держархіву Закарпатської області споруди у м. Ужгороді.

* * *

1 листопада директор Держархіву Закарпатської області спільно з директором товариства "Турист" Лтд. В. І. Казаку побували у Держархіві Саболч-Сатмар-Березької області Угорської республіки, де ознайомились з умовами зберігання документів, новим технологічним обладнанням, насамперед стелажним.

У минулому 1999 р. вказаному архіву обласною адміністрацією було виділено кількаповерхове приміщення та у повному обсязі кошти для його реконструкції і пристосування під архів. Нині це один з п'яти найсучасні ших архівів (а їх всього 19) Угорщини.

У ньому найновіше стелажне обладнання, що при економії площі вміщує майже у два рази більше документів для зберігання у сховищах. Сховища обладнані автоматичним центральним пиловловлювачем, автоматичною системою пожежогасіння та регулювання температурно-вологіс ного режиму, найдосконалішою системою опалення. Кожен працівник архіву забезпечений комп'ютером і телефонним зв'язком. Архів згідно з рішенням Міністерства культури (у його структурі знаходиться і архівна система) має вихід в Інтернет.

У 2000 р. архів уже витратив тільки на видавничу справу 9 млн. форинтів.

Обсяг документів, що зберігаються у цьому угорському архіві, майже у 10 разів менший, ніж у Держархіві закарпатської області.


Директор Держархіву Закарпатської області М. Делеган


ІНФОРМАТИЗАЦІЯ АРХІВНОЇ СПРАВИ

Українські архіви в Інтернеті

На виконання Указу Президента України від 31 липня 2000 р. № 928/2000 "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечен ня широкого доступу до цієї мережі в Україні", а також Розпорядження Президента України від 2 вересня 2000 р. № 273/2000-рп "Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи" Державний комітет архівів України повідомляє про відкриття офіційного Web-сайту в Інтернет за адресою: www.scarch.kiev.ua.

На сайті представлено потужні інформаційні ресурси державних архівних установ України, архівних підрозділів Національної академії наук, окремих міністерств і відомств.

Дані про склад і зміст документів Національного архівного фонду, що складають близько 200 тис. архівних фондів (понад 55 млн. одиниць зберігання), представлено у 300 файлах Web-сайту.

На головній сторінці сайту - інформація про останні новини архівної галузі. Окремі розділи розповідають про історію формування сучасної мережі архівних установ в Україні, діяльність Державного комітету архівів України, міжнародні зв'язки, національні і галузеві програми, проекти. Представлено відомості про доступ до документів, науково-довідковий апарат та бази даних державних архівів; архівну освіту в Україні; відомості про виконання соціально-правових запитів громадян; документальні, інформаційні та інші видання архівних установ; розкрито зміст періодичних видань - "Архіви України" і "Вісник Державного комітету архівів України".


Проблеми програмного забезпечення малих архівів та архівних бібліотек:
Матеріали ХV конференції Міжнародного інституту архівознавства
(Atlanti. - 2000. - Vol. 10. - № 1)

Черговий том журналу "Атланти" - щорічника Міжнародного інституту архівознавства (МІА) у Маріборі (Словенія) підводить підсумки роботи за минулий рік (д-р Петер Павел Класінц), а також відзначає значний внесок, який зробив щорічник за десять років для розвитку архівної справи (головний інспектор архівів Франції Мішель Дюше).

Основний зміст журналу складають матеріали, оприлюднені на ХV конференції МІА, присвяченій проблемам програмного забезпечення малих архівів та архівних бібліотек.

У статті Мар'яна Пивки та Мирослава Новака "Деякі проблеми розробки системи пошуку в електронних архівах" зазначається, що власне проблеми запровадження електронних засобів у архівній справі на сучасному етапі вже не існує, оскільки запропоновано багато способів її вирішення. На порядку денному - завдання стандарти зації, створення універсальних засобів пошуку, адже користувачам цих систем важко орієнтуватися у великому обсязі інформації і знаходити потрібні дані.

Директор Баварського державного архіву Карл Ернст Люпрейн проінформував про здійснену в Марбурзькій архівній школі за сприяння Адміністрації архівів землі Баден-Вюртенберг (ФРН) розробку нової програми MIDOSA ONLINE, яка поєднала засоби обліку на основі бази даних d Base та конвентор у форматі HTML.

Проблемі комп'ютеризації малих архівів присвячене повідомлення представника Архіву Тель-авівського університету Бенджаміна Хаспела. Він представив комерційний продукт, який дозволяє розбудувати архіви, розташовані на головних серверах організацій та установ, що дає змогу значно знизити витрати на впровадження програмного забезпечення малих архівів.

Директор Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи М. Ларін зупинився на головних завданнях, які постають в процесі проектування та впровадження програмного забезпечення (ПЗ) в архівах Росії. Це, насамперед, проблема узгодження централізованого (стандартного) та спонтанного (індивідуального) ПЗ, яке використовується у 531 регіональному архіві. Їх комбінація здійснюється за рахунок відповідності загальним правилам та методам роботи з архівною інформацією.

Щорічник знайомить з новітніми розробками в галузі комп'ютеризації архівної справи, з проектом створення Шотландської архівної мережі вартістю 4 млн. фунтів стерлінгів, який передбачає об'єднання в єдину інформаційну систему 50 архівів, а також з проектом міської ради м. Трієста "Каталогізація архівних документів і посилань за допомогою комп'ютеризованої картографії". Ані Депізар та Вінсент Дум презентували програму зберігання архівних документів AVENIO, яка відзначається надійністю, безпекою, доступністю пошуку.

Інше повідомлення стосується прикладів співробітництва Архівів провінції Стірія з малими архівами в галузі розробки загальних методів зберігання та списування документів, а також при підготовці персоналу малих архівів.

Рубрика "Новини" знайомить з останніми подіями у галузі архівної справи в різних країнах, а в розділі "Нові статті" подається перелік основних опублікованих праць з даної тематики (1997-1998).

На початок
На початок