МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ
Державного комітету архівів України

Проблеми класифікації місць примусового ув'язнення
(Засідання Міжнародної історичної комісії при Фонді ФРН
"Пам'ять, відповідальність і майбутнє")

18-19 січня в Берліні відбулося засідання Міжнародної історичної комісії, скликаної Фондом ФРН "Пам'ять, відповідальність і майбутнє", в роботі якого взяли участь 19 спеціалістів - істориків з ФРН, Чехії, Ізраїлю, України, Польщі, Росії, Білорусії.

Мета засідання - визначення інших категорій і переліку місць примусового ув'язнення на окупованих територіях на додаток до тих, що були визначені Міжнародною службою розшуку в Арользені та підпадають під дію Закону про створення Фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє", ухваленого бундестагом 6 липня 2000 р. (далі - Закон), тобто відповідають трьом основним ознакам п.1 § 12 Закону: нелюдські умови утримання; недостатнє харчування;відсутність медичного обслуговування. Згідно з цим законом колишнім підневільним робітникам (в'язням концтаборів або інших місць примусового ув'язнення, умови утримання в яких співвідносні з умовами концтаборів), депортованим для примусових робіт на територію рейху, передбачаються виплати через партнерські організації.

Відповідно до порядку денного на засіданні розглядалися такі питання: сучасний стан вивчення і класифікація таборів, зокрема, стан дослідження концентраційних таборів; виправно-трудові табори; табори окремих фірм; діяльність "Конференції по матеріальних претензіях євреїв до Німеччини" ("Jewish Claims Conference"); категорії і переліки місць примусового ув'язнення, представлені Україною, Республікою Білорусь, Російською Федерацією, Польщею, Чехією, проблеми класифікації таборів і умови утримання в'язнів на території Німеччини і Австрії, у Північній Африці.

У ході засідання відбулася цікава дискусія щодо місць утримання по усіх категоріях і типах. Наводилися документальні свідчення, що ілюстрували умови утримання в окремих таборах і тюрмах. Учасники засідання наголошували на складності проведення чіткої типологізації таборів, оскільки багато з них міняли свій статус упродовж часу існування. Наприклад, табори для утримання військовополонених подекуди згодом перетворювалися на табори для цивільного населення тощо.

Констатовано також відсутність прийнятної на міжнародному рівні сучасної класифікації місць примусового ув'язнення, яка враховувала б усі типи таборів і тюрем, в тому числі й на окупованих східних територіях, де умови були особливо жорстокими. Німецькому історикові Д. Полю (Мюнхен) запропоновано підготувати і подати до Фонду класифікаційну схему місць примусового ув'язнення з чітким обґрунтуванням категорій для подальшого обговорення експертами.

У ході обговорення категорії "Тюрми гестапо і служби безпеки" висловлювалися зауваження, що, крім власне гестапівських тюрем і тюрем СД, до цієї категорії, напевно, можна віднести звичайні тюрми "поліції порядку", в яких утримувалися особи, що здійснили кримінальні злочини.

Перелік, представлений українською стороною на розгляд комісії і його подальше затвердження Опікунською радою фонду, базувався на міжархівному "Довіднику про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944)" (К., 2000), підготовленому УНФ "Взаєморозуміння і примирення" спільно з Державним комітетом архівів України. Присутні відзначили високий науковий рівень цього видання і його практичну значимість.

До переліку, представленого на обговорення, ввійшли 199 місць ув'язнення на окупованій території України за такими категоріями:

  1. концтабори (4);
  2. виправно-трудові табори (7);
  3. тюрми гестапо, СД (66);
  4. пересильні табори (23);
  5. робочі табори (15);
  6. змішані табори військовополонених та цивільного населення (17);
  7. табори цивільного населення (67).

У ході обговорення пропозицій були прийняті такі рішення:

  1. усі без винятку переліки місць примусового утримання, подані в категоріях 1-3, 5-7, прийняти як документально підтверджені й обґрунтовані, що відповідають вимогам п.1 § 12 Закону і можуть бути рекомендо вані до затвердження Опікунською радою фонду;
  2. об'єднати категорії 1, 2, 5, 7 в одну загальну - під збірною назвою "Табори для цивільного населення неєврейської національності";
  3. визнати перелік категорії 3, таким, що відповідає вимогам п.1 § 12 Закону;
  4. щодо категорії 4 (яка викликала жваві дискусії), то українській і білоруській сторонам запропоновано надіслати до Фонду детальні довідки, проілюструвавши їх прикладами, що дозволять за сукупністю ознак застосувати до них дію п.1 § 12 Закону;
  5. визнати переліки гетто (304 позиції) та табори примусової праці для євреїв (78 позицій), представлені в "Довіднику про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944)", такими, що відповідають п.1 § 12 Закону.

Крім того, було висловлено також пропозиції щодо подальшого доопрацювання українського довідника, що зводиться, по-перше, до додаткового дослідження, зокрема, німецьких архівів щодо наявності на окупованій території України спеціальних таборів для будівництва шляхів, по-друге, можливості, уточнення і доповнення даних стосовно місць i дат існування таборів і тюрем, a також наявності архівних свідчень про них в польському і чеському переліках, представлених на експертизу.

Заступник Голови Державного комітету Г. В. Боряк


Про передачу культурних цінностей Урядом України Уряду ФРН

19 січня в Берліні підписано Протокол про передачу культурних цінностей Урядом України Уряду ФРН. Йдеться про так званий Архів Баха - унікальну колекцію творів західноєвропейських композиторів XVI - XIX ст., що зберігається нині в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ф. 441; 5170 одиниць зберігання). Попередньою експертизою встановлено, що колекція до Другої світової війни належала Берлінській співочій академії. Обсяги і процедура передачі архівних матеріалів будуть уточнені українськими і німецькими експертами протягом наступних трьох місяців. На знак доброї волі й усвідомлення Україною необхідності повернення переміщених культурних цінностей законним власникам Президент України Леонід Кучма здійснив передачу Канцлеру ФРН Герхарду Шрьодеру одного з шедеврів колекції - рукописної збірки партитур хоральних піснеспівів, перекладених для органа Й. С. Бахом.

Основна частина архіву родини Бахів зберігається нині в Архіві Баха у Лейпцигу.


Відеоархів новітньої історії України -
дар для Наукового товариства Шевченка в Америці

(Інформація подається без змін за публікацією в Інтернеті: www. shevchenko.org).

Гостинний дім Іринея Юрчука і його дружини Оленки з Гординських Юрчук в Лівінґстоні, Н. Дж. відразу полонить відвідува ча своїм багатством зразків українського мистецтва. Але коли ми разом з директором бібліотеки НТШ-А, мґр. Світляною Андрушків, відвідували дім Юрчуків, то не задля його художнього змісту, хоча він пишається творами графіки і самого господаря, але ради того справді ориґінального архіву, що знаходиться в ньому. Тут кожну вільну стіну заповнюють полиці вщерть набиті відео- та авдіо-касетами, їх - тисячі. Більшість записів відноситься до української тематики, серед них - концерти, театральні вистави, телевізійні програми, виступи літераторів і Іриней Юрчук презентує зразки свого відеоархіву директорові бібліотеки НТШ-А, мґр. Світляні Андрушків політиків, пам'ятні події з періоду національного пробудження, а відтак і державного відродження України за останні два десятиліття. За словами п. Юрчука, його архів - це "жива історія новітньої України".

Як це сталося, що людина, яка за фахом архітект і урбаніст, з дипломами з Купер Юніон та Колюмбійського університету в Нью-Йорку, зацікавилася до такої міри документацією історії та культури УкраїниІ Адже коли батьки Іринея покидали його рідний Станиславів в 1944 р., він був ще немовлятком. Перебувши скитальщину в Німеччині, Юрчуки іміґрували в 1950 р. до штату Нью-Йорк, остаточно поселившись в містечку Амстердам, де батько Іринея занимав довгі роки посаду дяка та учителя українознавства. Ясно, що любов до всього українського прищепили ще малому Іркові його батьки, св. п. Мирослав і Нихайлина Юрчуки. "Тато жив Україною" - так пояснив це п. Іриней. Не диво, що коли в 1968 р. він здобув стипендію для закордонних дослідів, то вибрав собі, як місце призначен ня, Україну.

Відео-записи з України почав збирати десь з 1984 р., а згодом сам став записувати виступи поодиноких гостей і груп з України, які відвідували Північну Америку. Зокрема аранжував і записав перші концерти львівського ансамблю "Не журись" в США й Канаді. В Україні почав знімати відео-стрічки у зв'язку з референдумом 1991 р., записавши про нього кільканад цять годин матеріялу, що його відтак широко висвітлювали в Америці.

Безпосереднім поштовхом для збирання цього роду документації було бажання п. Іринея постійно інформувати про українське політичне і культурне життя своїх батьків, тоді вже пенсіонерів, які жили далеко від більших українських громад. Після багатьох літ в домі св. п. Мирослава Юрчука нагромадився цілий архів, що його п. Іриней рішив тепер подарувати бібліотеці НТШ-А. Цим він хоче зберегти архів свого батька не лише для майбутніх поколінь, але й для користування нашою сучасною громадою в Нью-Йорку.

Перша рата подарунку - це біля 500 відео-касет. Зазначені там такі категорії записів, як українські фільми, концерти, події в сучасній Україні, релігійні події, телепрограма "Світогляд" з Канади, тощо. Пан Юрчук обіцяв, що в майбутньому постепенно даруватиме для НТШ-А решту своїх відео-записів, а також відповідні авдіо-касети. Наше Товариство зложило йому за це щиру подяку у формі грамоти.

Архів Мирослава Юрчука стане цінним доповненням для бібліотеки НТШ-А, яка міститься в будинку Товариства при 634-й Авеню в Нью-Йорку. В ній вже зберігається коло 40000 томів книжок та 150 архівів. Матеріяли упорядковані за категоріями: довідкові, рукописні, періодичних видань, чужомовних книжок про Україну, музичних книг, диточої літератури і звукових записів. Бібліотека має свій каталог в обидвох мовах в Інтернеті під адресою:

www.shevchenko.org та
E-mail:info@shevchenko.org

Голова Комісії преси НТШ-А, проф. О. Попович


Проблеми переміщених архівів
і спільної культурної спадщини України та Польщі:
ініціативи українсько-польської групи експертів
з питань архівної спадщини

15-16 лютого в Кракові відбулося Перше засідання групи експертів з питань архівної спадщини відповідно до протоколу Другого засідання Міжурядової українсько-польської комісії на запрошення Департаменту

Уповноваженого Уряду Республіки Польща у справах польської спадщини за кордоном. У ньому взяли участь з української сторони - заступник Голови Державного комітету архівів України Геннадій Боряк (співголова засідання), заступник Голови Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Валентина Врублевська, директор Центрального державного історичного архіву України, м. Львів; з польської сторони - Генеральний директор Головної дирекції державних архівів Анджей Бернат (співголова засідання), заступник Головного директора державних архівів Владислав Стемпняк, заступник директора Департаменту Уповноваженого Уряду Республіки Польща у справах польської спадщини за кордоном Яцек Мілер, керівник Наукового інституту архівістики Головної дирекції державних архівів Яцек Крохмаль, директор Державного архіву в Жешові Ян Баста, директор Державного архіву в Кракові Славомир Радонь.

Засідання відзначалося конструктивним діалогом, відкритістю намірів, взаємоповагою, прагненням сторін будувати стосунки на взаємовигідних умовах згідно з нормами міжнародного права і практики щодо переміщених в результаті військових дій архівів; розподілу архівів між державами -спадкоємицями; між сусідніми державами після зміни державних кордонів, а також в результаті масових переселень.

Констатовано прагнення створити легітимні підвалини для проведення подальшого переговорного процесу з надзвичайно складних проблем взаємної реституції архівних цінностей, незаконно переміщених під час Другої світової війни. Сторони продемонстрували добру волю й цілковите порозуміння з багатьох порушених питань; дійшли згоди в результаті обговорення дискусійних проблем.

Група архівних експертів висловила бажання запропонувати вироблену нею модель діалогу іншим експертним групам з проблем музеїв і бібліотек, що діятимуть у рамках Міжурядової комісії.

Під час засідання обговорювалися такі проблеми:

У результаті дискусії погоджено, що за критерій приналежності до польських і українських національних архівних фондів слугуватиме принцип територіального походження документів, утворених в результаті діяльності державних органів влади та місцевого самоврядування. Одночасно приналежність документів приватного та громадянського походження до національних архівних фондів Польщі та України визначатиметься в кожному конкретному випадку, залежно від волі фондоутворювача, власника або його правонаступника.

Сторони також дотримуватимуться принципу неподільності архівного фонду, якому надаватиметься пріоритетне значення під час вирішення спірних питань.

При вирішенні спірних питань щодо приналежності документів до національних архівних фондів двох держав визнано також за доцільне застосовува ти концепцію спільної культурної спадщини, запропоновану ЮНЕСКО у 1998 р.

Сторони погодилися, що до Програми дій Міжурядової комісії, крім проблем переміщених під час Другої світової війни архівів, можуть також включатися інші матеріали польського та українського територіального походження, що зберігаються в архівах обох держав. Сторони домовилися обмінятися попередніми переліками архівних матеріалів, які, на їхню думку, ймовірно могли б належати до Національного архівного фонду іншої сторони.

На пропозицію української сторони обговорено питання про переміщену під час Другої світової війни частину архіву Наукового товариства імені Тараса Шевченка, що нині зберігається в Національній бібліотеці у Варшаві. Погоджено, що доля архіву буде предметом обговорення на наступному засіданні Міжурядової комісії за участю представників бібліотеки.

Обговорено також низку українсько-польських проектів та ініціатив, що підпадають під концепцію спільної архівної спадщини двох країн, зокрема:

Сторони дійшли згоди, що ще до остаточного вирішення складних реституційних проблем, пов'язаних з переміщеними архівами, існує можливість обговорення питання можливості передачі на засадах взаємності окремих матеріалів, які належать до архівного фонду іншої сторони.

За результатами засідання заступниками керівників архівних служб України і Польщі підписано протокол.

Заступник Голови Державного комітету Г. В. Боряк


Підписання міжвідомчої угоди про співробітництво
між Державним комітетом архівів України
та архівним державним департаментом Грузії

22 лютого у рамках роботи Міжурядової українсько-грузинської комісії, очолюваної з української сторони Прем'єр-міністром України В. Ющенком, з грузинської - Державним міністром Грузії Г. Арсенішвілі, відбулося підписання міжвідомчої угоди про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Архівним державним департаментом Грузії. Вказана угода виходить з того, що розвиток традиційної дружби, добросусідства і взаємовигідного співробітництва між народами України та Грузії має ґрунтуватися на взаємному знанні й повазі самобутності, історії, культури і досягнень, що обумовлює вивчення і використання документів, які зберігаються в архівних установах України та Грузії, і базується на положеннях Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 р. та Угоди про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР від 6 липня 1992 р. Українська та грузинська державні архівні служби домовилися про взаємний обмін досвідом роботи, фахівцями, архівними виданнями. Крім того, Угода передбачає доступ до архівних документів, вирішення питання щодо реституції архівної спадщини обох держав, виконання соціально-правових запитів громадян, а також узгодження позицій з питань, що розглядаються в міжнароднихар хівнихорганізаціях. Від імені Держкомархіву України Угоду підписав заступник Голови Державного комітету Г. Боряк, від імені Архівного державного департаменту Грузії - Посол Грузії в Україні Г. Катамадзе.


Третє засідання Міжурядової українсько-польської комісії
у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених
під час другої світової війни культурних цінностей

3-6 березня у Києві відбулося Третє засідання Міжурядової українсько-польської комісії у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей. Під час засідання було, зокрема, схвалено пропозиції експертної групи з питань архівної спадщини. Обговорювалися проблеми подальшої долі частини архіву Наукового товариства імені Тараса Шевченка, що зберігається в Національній бібліотеці у Варшаві, а також львівського зібрання "Оссолінеуму". Досягнуто домовленості щодо проведення в 2002 р. міжнародної наукової конференції з проблем спільної культурної спадщини України та Польщі.


Зустріч із президентом
Української вільної Академії наук в США п. Олексою Біланюком

12 березня у Держкомархіві України відбулася зустріч із Президентом Української Вільної Академії наук в США п. Олексою Біланюком, під час якої обговорено проблеми удоступнення інформації про українські архівні зібрання в США, перспективи співробітництва в опрацюванні архіву УВАН.


Відвідання Держкомархіву України
виконавчим директором Українського наукового інституту
Гарвардського університету д-ром Дж. Клемом
і екзекутивним директором
Фонду Катедр Українознавства д-ром Р. Проциком

У березні в Держкомархіві України відбулися зустрічі з виконавчим директором Українського наукового інституту Гарвардського університе ту д-ром Джейсом Клемом, а також з екзекутивним директором Фонду Катедр Українознавства (США) д-ром Романом Проциком.

Під час зустрічей розглядалися результати співробітництва у підготовці й виданні путівника "Центральний державний архів громадських об'єднань України", корпусного видання "Руська (Волинська) метрика. 1569-1673: Корпус регестів документів, що стосуються Київського, Волинського, Брацлавського та Чернігівського воєводств"); перспективи реалізації масштабного проекту "Еліта України XX століття: Національний реєстр особових фондів; можливості підготовки і видання альбома "Український авангард 20-30-х років XX ст. у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України".

Обговорено низку інших проектів, пов'язаних з інформатизацією архівної справи в Україні, підготовкою англомовної версії офіційного Web-сайту Державного комітету архівів України.


АРХІВИ В СВІТІ

Виставка "Повернена історія"

28 жовтня - 25 листопада 2000 р. у Виставковому залі Федеральних державних архівів у Москві було відкрито виставку "Повернена історія", де були представлені унікальні документи, що надійшли із-за кордону в результаті цілеспрямованої роботи російських архівних установ у цьому напрямку та приуроченої до роботи Міжнародної науково-практичної конференції "Зарубіжна архівна Россіка. Підсумки і перспективи виявлення і повернення". На ній було представлено документи з історії трьох хвиль еміграції, що надійшли із-за кордону в післявоєнний період від емігрантів, у порядку обміну документами між архівами, що за кордоном; документи російського походження, отримані МЗС Росії з різних країн світу, а також передані завдяки добрій волі власників чи за допомогою спонсорів (компаній "Де Бірс", "Фінансовий континент" та ін.).

Загалом тільки за 1993-1999 рр. російські архіви повернули із-за кордону 25 тис. оригіналів документів, 7 тис. справ, 27 тис. кадрів мікрофільмів, 1241 мікрофішу, 12 тис. метрів кіноплівки, 5 тис. фотографій з історії Росії.

Бібліотека - фонд "Російське зарубіжжя" за сприяння Російського громадського фонду Олександра Солженіцина, уряду Москви та "YMKA-Press" представили окремі мемуарні свідоцтва сучасників колекції, що була зібрана А. І. Солженіциним у Вермонті (США), найбільші бібліотеки демонстрували книги, рукописи, автографи діячів науки, культури, мистецтва, повернені зі спецхранів.

ВНДІДАС демонстрував базу даних "Зарубіжна архівна Россіка".

Головний спеціаліст відділу зберігання та обліку НАФ Держкомархіву    Т. Захарченко


Засідання бюро Європейського регіонального відділення МРА (EURBICA)

12 січня в Парижі відбулося засідання бюро Європейського регіональ ного відділення МРА, в якому взяли участь П. Ф. Белаваль (голова), де Сантос Каналехо, Ж. Ермюс, Д. Фіораванті, А. Келлерхалс, Д. Наленч, Н. Рейман, Ян Ван Албада та спостерігач Кадел.

На засіданні були розглянуті питання про обрання нового керівництва бюро, проект статуту регіонального відділення, планування зустрічей, участі у засіданнях, професійна програма та ін.

Було вирішено обрати керівництво бюро в квітні на засіданні в Лунді (Швеція); проект статуту поширити серед усіх членів категорій А і В МРА в Європі для широкого обговорення на засіданні в Лунді в квітні та затвердження у Флоренції наприкінці травня; використовувати засідання, які є частиною звичайної роботи, МРА для зустрічей з EURBICA.

Обговорено професійну програму, яка включала такі теми: словники спеціальних термінів; Пам'ять Європи; практичне навчання; європейська читацька картка.

Визнано, що питання інформатизації, співробітництва між професійними асоціаціями, архівного будівництва, вивчення архівів культури та порівняльний аналіз оцінки документів, стосунки між центральними комітетами МРА і Європейським відділенням потребують подальшого обговорення.


Третій з'їзд Російського товариства істориків-архівістів

27 лютого в Москві, у конференц-залі Російського державного архіву науково-технічної документації, відбувся Третій з'їзд Російського товариства істориків-архівістів. На з'їзд прибули 192 делегати від організаційних структур РТІА, що діють у 72 суб'єктах Російської Федерації й загалом нараховують понад 3,5 тисячі членів. В роботі з'їзду взяли також участь делегації архівних товариств Білорусії, Ірландії, Польщі, Придністров'я, України; надійшли привітання з Великобританії, Сполучених Штатів Америки та ін. Спілку архівістів України на форумі істориків-архівістів представляли І. Б. Матяш, В. П. Даниленко, К. Є. Новохатський.

Порядок денний всеросійського зібрання істориків та архівістів передбачав обговорення діяльності товариства за останні п'ять років, вироблення програми на 2001-2006 рр. щодо поглиблення зв'язків та взаємодії архівної справи й історичної науки, вибори нового складу керівних органів. Роботу з'їзду відкрив голова правління Центральної ради РТІА, директор Інституту загальної історії, академік РАН О.О.Чубарьян. У звітній доповіді знаний учений проаналізував основні напрями діяльності товариства з виконання статутних вимог і рішень другого з'їзду, роботу організації РТІА щодо взаємодії в розвитку архівної справи й історичної науки, висвітлив міжнародні зв'язки російських архівістів, розвиток матеріальної й фінансової бази товариства, вказав на невирішені проблеми і чергові завдання РТІА. Ґрунтовністю і всебічністю відрізнялася доповідь голови контрольно -ревізійної комісії РТІА О. Є. Пальшиної, багатоаспектністю проблематики - виступи делегатів. Досвідом роботи поділилися керівники місцевих організацій товариства, зі словами привітання до керівництва РТІА і делегатів звернулися зарубіжні гості. Дискусія виявила зацікавленість архівістів подальшим розвитком діяльності товариства, визначила шляхи його вдосконалення, висвітлила нереалізовані резерви. В ході роботи з'їзду було оголошено результати підсумків Всеросійського конкурсу організацій і представництв РТІА на кращу постановку роботи з реалізації цілей і завдань товариства, вручено дипломи і настільні почесні знаки РТІА переможцям конкурсу. Серед нагороджених - Товариство істориків та архівістів Республіки Татарстан, організації Тверської області, історико-архівного інституту РДГУ та ін. З'їзд одноголосно обрав новий склад правління та Центральної ради РТІА. Головою Центральної ради третього скликання за рішенням її першого пленуму, що відбувся в присутності делегатів і гостей, було обрано академіка РАН О. О. Чубарьяна, першим заступником - заслуженого працівника культури Російської федерації - М. В. Стьоганцева. Згідно з прийнятою з'їздом постановою головним завданням на наступний період діяльності товариства визначено подальше організаційне укріплення товариства, розвиток і вдосконалення діяльності правління Центральної ради, його секцій і асоціацій, регіональних відділень і первинних організацій, підвищення активності членів РТІА. з'їзд вирішив також зосередити роботу РТІА на розвитку і вдосконаленні форм взаємодії товариства з архівними установами, науковими організаціями, музеями і бібліотеками, установами освіти, сприяти об'єднанню їхніх зусиль щодо забезпечення збереженості й поповнення архівного фонду Російської Федерації, наукового використання архівної інформації; сприяти розвитку наукових досліджень в галузі архівознавства, документознавства та археографії, продовжити практику проведення наукових конференцій, семінарів з актуальних проблем архівної справи; приділяти особливу увагу підвищенню престижу професії історика-архівіста, поліпшенню підготовки та підвищення кваліфікації архівістів; розвивати зв'язки із зарубіжними професійними організаціями архівістів та ін. Важливим підсумком роботи з'їзду були консультативні зустрічі щодо шляхів поглиблення співпраці представників Білоруського товариства архівістів Є. І. Барановського, Товариства польських архівістів З. Пустули та В. Стемпняка, Товариства істориків -архівістів Придністров'я З. Г. Тодорашко, Спілки архівістів України І. Б. Матяш, К. Є. Новохатського та В. П. Даниленка з керівництвом Федеральної архівної служби Росії В. П. Козловим, А. М. Артізовим, В. П. Тарасовим, першим заступником голови правління Центральної ради РТІА М. В. Стьоганцевим. Зарубіжним гостям було вручено пам'ятні настільні знаки РТІА. Загалом, Третій з'їзд Російського товариства істориків -архівістів відбувся в атмосфері високої організованості, ефективності, результативності.

Перший заступник голови правління САУ І. Матяш


Науково-практична конференція
"Росія, що змінюється, і російські архіви на зламі століть"

1-2 березня в Москві відбулася науково-практична конференція "Изменяющаяся Россия и российские архивы на рубеже веков", організована Федеральною архівною службою Росії та Російським товариством істориків-архівістів, яка проходила в Голубому залі Російської академії наук та конференц-залі Російського державного архіву суспільно-політичної історії й зібрала понад 100 учасників. До певної міри учасники конференції стали свідками експерименту. Необхідність зміни принципів і форм проведення подібних наукових імпрез останнім часом особливо відчутна. Відтак організатори конференції вирішили апробувати новий формат зустрічі науковців. Робота проходила за доволі раціональною схемою, котра передбачала результативність зустрічі. Вступне слово виголосив академік РАН О. О. Чубарьян, привітавши присутніх з початком конференції, пояснивши принципи її роботи. Три групи доповідей, після кожної з яких передбачалася наукова дискусія, присвячувалися актуальним проблемам архівного будівництва. Першу репрезентували доповіді В. П. Козлова "Архіви Росії як показник політичних, соціально-економічних і суспільних змін на рубежі тисячоліть", В. П. Тарасова "Нова світова конфігурація і архіви Росії", С. В. Мироненка "Архіви Росії як символ нерозривності її історичного шляху". Другу - В. А. Єрьомченка "Розуміння "вічності" для архівної справи Росії", В. О. Тюнеєва "Система архівних установ Росії на рубежі віків і шляхи її подальшого удосконалення", І. М. Кисельова "Інформаційне суспільство і архіви". Третю - А. В. Єлпатьєвського і В.І. Пономарьової "Людина (архівіст) в архівній справі і людина (громадянин) Росії", Т. І. Хорхордіної та К. М. Андерсона "Образ минулого і образ архівів в суспільній свідомості". Дискусії набували гостроти залежно від реакції залу на поставлені в доповідях проблеми. Важливо, що встановлені в залі мікрофони дозволяли включатися в розмову з місць. Координували роботу засідання ведучі, якими була замінена "класична" президія конференції. Загалом, робота конференції, попри серйозні зауваження, висловлені в заключному слові керівника Росархіву, члена-кореспондента РАН В. П. Козлова, була доволі ефективною. Вважаємо такий досвід повчальним для практики роботи українських архівних установ.

Заст. директора УДНДІАСД І. Матяш


ІНФОРМАТИЗАЦІЯ АРХІВНОЇ СПРАВИ

Створення електронної версії Центрального фондового каталога України

Лист до керівників державних архівних установ
від 7 лютого 2001 р. № 01-106

На виконання указів Президента України № 887/2000 від 14 квітня 2000 р. "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" і № 928/2000 від 31 липня 2000 р. "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні", а також Розпорядження Президента України № 273/2000-рп від 2 вересня 2000 р. "Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи" пропонуємо провести апробацію попередньої версії програмного продукта "Архівні фонди України", розробленого в Держкомархіві України, з метою накопичення інформації, яка надалі має ввійти до базового блоку Національної архівної інформаційної системи - електронної версії Центрального фондового каталога, що складатиметься з окремих сегментів - електронних версій реєстрів фондів архівних установ України на базі аркушів фондів і фондових карток. Програма передбачає поетапне запровадження єдиної розподіленої галузевої бази даних.

Розробка, експертиза і впровадження пропонованого програмного продукту становить один із етапів комплексної Програми створення галузевої інформаційної системи і є першим кроком на шляху реалізації пропозицій Держкомархіву України, включених до проекту "Державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні" на 2001-2005 рр.

Після початку робіт з наповнення бази даних на місцях та надходження зауважень, пропозицій і запитань, обговорення на спеціальних семінарах у квітні-травні та в жовтні поточного року, а також поетапного допрацювання буде створена сучасна система електронних каталогів на базі Web-технологій, остаточно затверджена до впровадження в державних архівних установах і рекомендована іншим архівним установам НАН України, Міністерства культури і мистецтв, Міністерства освіти і науки України. Дані щодо фондів, введені за допомогою пропонованої програми, будуть перенесені в цю систему.

Координація, супровід, підтримка користувачів, методичне і програмно-технічне забезпечення робіт покладається на Центр інформаційних технологій, що створюється нині при Держкомархіві України.

Програмний продукт передбачає створення, наповнення, супровід, модифікації локальних баз даних, системи передавання даних, оперативне, ефективне і коректне експортування даних з інших, існуючих на тепер в архівних установах баз, даних облікового типу.

З поетапним розвитком системи до неї можуть інтегруватися численні тематичні, видові та інші локальні бази даних.

Просимо розпочати описування архівних фондів різних типів (фонди періоду до і після 1917 р., партійні фонди, особові фонди колекції документів, об'єднані архівні фонди тощо) за запропонованим у програмі переліком реквізитів.

Описування фондів провести на основі даних аркушів фондів і з залученням у необхідних випадках додаткових даних з справ, описів фондів тощо.

У ході робіт всі запитання, пропозиції і зауваження до програми просимо надсилати електронною поштою на адресу: db@archives.gov.ua.

За результатами до 1 квітня пропонуємо скласти коротку довідку, в якій зокрема зазначити, які виникали труднощі, до яких елементів програми потрібна додаткова інформація, які є пропозиції до методики описування. У довідці слід подати розрахунки бюджету часу на описування одного фонду. На весняному семінарі буде проведено обговорення поданих пропозицій і результатів з метою вдосконалення програмного забезпечення і розробки стандартизованої технології підготовки електронних каталогів.

Телефони для довідок:
(044) 277-34-33 (Тетяна Миколаївна Захарченко)
(044) 277-35-55 (Юрій Іванович Забенько)
Електронна пошта: db@archives.gov.ua

Голова Державного комітету Р. Я. Пиріг


Приложение 1

ГАЛУЗЕВИЙ ПОКАЖЧИК
типів фондів для автоматичного введення і пошуку інформації по ЦКФ Держкомархіву України

При описуванні фондів в електронному форматі галузевий покажчик типів фондів є обов'язковим для введення інформації та визначення наявності тієї чи іншої тематичної групи фондів архіву.

  1. Фонди органів державної влади і управління
  2. Фонди станового, міського і земського самоврядування
  3. Фонди військово-адміністративних органів
  4. Фонди військових установ і організацій; партизанських формувань
  5. Фонди органів юстиції, суду, прокуратури
  6. Фонди органів поліції, жандармерії, внутрішніх справ і державної безпеки
  7. Фонди органів, установ і організацій праці і соціального забезпечення
  8. Фонди установ планування, обліку і статистики
  9. Фонди фінансових органів, податкових і кредитних установ і організацій
  10. Фонди установ і організацій кооперації
  11. Фонди органів, установ і організацій з управління промисловістю, промислових підприємств
  12. Фонди установ і організацій будівельного комплексу, архітектури
  13. Фонди установ, організацій і підприємств транспорту
  14. Фонди установ організацій і підприємств зв'язку
  15. Фонди органів і установ землекористування, землеустрою і межування
  16. Фонди органів, установ і організацій сільського, лісового, водного господарства, меліорації
  17. Фонди установ і організацій торгівлі, постачання, збуту і заготівель
  18. Фонди установ, організацій і підприємств комунального господарства і побутового обслуговування населення
  19. Фонди установ і організацій культури
  20. Фонди установ і організацій науки
  21. Фонди установ і організацій народної освіти
  22. Фонди установ і організацій охорони здоров'я
  23. Фонди органів, установ і організацій фізичної культури і спорту, добровільних товариств
  24. Фонди громадських благодійних установ і організацій
  25. Фонди політичних партій, установ, організацій
  26. Фонди профспілкових організацій
  27. Фонди релігійних установ
  28. Фонди видавництв, редакцій, газет, часописів
  29. Фонди періоду Другої світової війни
  30. Фонди нацменшин
  31. Особові фонди

Головний спеціаліст відділу зберігання та обліку
НАФ Держкомархіву України Т. Захарченко

На початок
На початок