МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

Міжнародна наукова конференція
"Пам'ятні дати в історії рідного краю"

19-21 вересня в м. Херсоні відбулася Міжнародна наукова конференція "Пам'ятні дати в історії рідного краю", яка стала важливою складовою частиною урочистих заходів із нагоди святкування 225-річчя заснування міста Херсона. Конференця була проведена на базі кафедри історії України Херсонського державного університету (ХДУ) за сприяння Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонської міської ради. Серед співорганізаторів конференції - Херсонська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців, Південний осередок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Державний архів Херсонської області.

До роботи конференції було залучено науковців з України, Польші, Росії та Молдови. Здобутки краєзнавчого дослідження Херсонщини представили науковці з вищих навчальних закладів, академічних та культурно-просвітницьких установ Херсона, Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Запоріжжя, Бердянська, Мелітополя, Миколоєва, а також закордонні колеги з Варшави (Полща), Любліна (Польща), Москви (Росія), Тирасполя (Молдова). Загалом заявки та матеріали доповідей надіслали 44 особи.

Урочисте відкриття конференції відбулося в актовій залі Херсонської міської ради. З вітальним словом до учасників конференції звернулися В. В. Сальдо, ректор Херсонського державного університету, к.ф.н., професор Ю. І Бєляєв та заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації, доцент В. О. Лебідь. У їх виступах наголошувалося на знаменності нагоди для проведення важливого наукового заходу, відзначалася вагома роль краєзнавства у вирішенні проблем суспільного і державного життя в Україні, гарантувалася підтримка у розгортанні наукових досліджень регіону.

На пленарне засідання було представлено три наукові доповіді. Голова Всеукраїнської спілки краєзнавців, академік НАН України П. Т Тронько акцетував увагу на проблемах формування джерельної бази для перевидання багатотомної "Історії міст і сіл України" у контексті реалізації Указу Президента України від 23 січня 2001 року "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2002 року "Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року". У доповіді д.і.н, професора Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ С. Г. Водотики було продемонстровано значення джерельної інформації мемуарів херсонців для реконструкції історії м. Херсона першої третини XX ст. На ролі особистостей місцевих діячів у розбудові інституту самоврядування О. А. Макієнко наголосив у доповіді "А. М. Грабенко і розвиток місцевого самоврядування в Херсонській губернії наприкінці XIX-XX ст.". В ході обговорення широку підтримку науковців здобула ідея укладання енциклопедичного довідника видатних діячів органів державного управління і самоврядування на Херсонщині.

-"225 років місту Херсону" (керівник секції - д.і.н., проф. С. Г. Водотика; 15 доповідей);
-"200 років Херсонській губернії" (керівник секції - д.і.н., проф. В. М. Дарієнко; 15 доповідей).

На засіданні першої секції розглядалися проблеми соціально-економічного і культурного розвитку м. Херсона наприкінці XVIII - на початку XX ст. Увагу присутніх привернув огляд документальних матеріалів Державного архіву Херсонської області про заснування міста, здійснений науковими співробітниками архіву А. М. Назаровою та О. І. Стукаловою. Соціально-демографічні процеси у дореволюційному Херсоні були проаналізовані у змістовних доповідях О. В. Черемісіна (Херсон) та Л. А. Савенок (Херсон). Польський історик Кшиштоф Генбура (Люблін) подав цікаву інформацію про комерційні зв'язки підприємницької еліти Речі Посполитої з Херсоном наприкінці XIII ст. Важливі віхи у становленні промисловості м. Херсона виділили херсонські дослідники Л. В. Виноградова та О. І. Шинкаренко, а Л. О. Цибуленко (Херсон) зупинилася на проблемах формування системи муніципального землеволодіння та землекористування в Херсоні наприкінці XIX - початку XX ст. Цілий ряд доповідей було присвячено діяльності представників місцевої політичної та культурної еліти - П. Я. Бєлякова, В. М. Раєвського, М. І. Блажкова, А. О. Ніколаєва тощо.

Увагу учасників другої секції було зосереджено на проблемах соціо-культурної та економічної історії Півдня України XVIII-XX ст. Цікаву інформацію про визначних представників дворянського роду Скадовських подала у своїй доповіді "Род Скадовских и его связь с Херсонским краем Украины" московська дослідниця М. М. Строганова. Її праця "История рода Скадовских герба "Доленга", его потомки и родственники в России (век XVIII - век XXI). Документы и воспоминания современников",видана у 2001 році в Москві, дозволила розширити уявлення херсонських краєзнавців про роль Скадовських у розвитку піденноукраїнського регіону. Доповідь О. Б. Шляхова (Дніпропетровськ) була присвячена соціальним аспектам розвитку комерційного судноплавства у чорноморському басейні напркінці XIX - на початку XX ст. Особливості економічного розвитку міст Херсонської губернії у першій половині XIX ст. проаналізувала В. М Циберт (Запоріжжя). І. С. Дружкова (Одеса) зупинилася на діяльності державних фінансово-кредитних установ Півдня України в другій полвині XIX ст., а Г. В. Цибуленко (Херсон) розглянув роль кредитних спілок Херсонської губернії в системі реалізації зернової політики 1917-1920 рр. До проблем етнокультурної взаємодії і розв'язання національного питання на Півдні України у XIX - на початку XX ст. звернулися А. М. Крилова (Мелітополь) та Т. С. Вінцковський (Одеса). У доповіді Анджея Гоцловськи (Варшава) розкривалися особливості геополітичного становища Криму. Окремі доповіді стосувалися розвитку краєзнавчих досліджень на Херсонщині (А. А. Кучеренко, О. А. Макієнко).

В межах круглого столу, проведеного 21 вересня у приміщенні Державного архіву Херсонської області, було заслухано ряд повідомлень про документальні інформаційні ресурси регіональних архівних установ. Досвідом організації архівної справи та використання архівних матеріалів у краєзнавчих дослідженнях поділилися архівісти Придністров'я З. П. Тодорашко та А. А. Мельничук. В ході дискусії було визнано потребу подальшого поглиблення інтеграції архівів і краєзнавства.

На завершення конференції відбулася презентація останніх краєзнавчих видань місцевих науковців: наукової монографії Л. О. Цибуленко "Органи самоврядування Одеси, Миколаєва, Херсона у розбудові муніципальної земельної та виробничої власності в кінці XIX - на початку XX століття", чергових випусків збірника наукових праць "Південний архів. Історичні науки", навчального посібника С. Г. Водотики та Є. Г. Сінкевича "Історія Херсонщини". Учасникам конференції було представлено насичену культурну програму.

Підсумкова резолюція конференції відбила нагальні проблеми краєзнавчого дослідження Півдня України. Серед рішень:

1) запровадити постійно діючу комплексну програму дослідження Півдня України за фінансової підтримки державних та громадських структур;

2) посилити координацію зусиль наукових та культурно-просвітницьких інструкцій у реалізації дослідницьких проектів;

3) розширити форми співробітництва центральних та місцевих наукових інструкцій в галузі краєзнавства;

4) активізувати діяльність робочої групи по підготовці до друку нової редакції тому "Історії міст і сіл України" по Херсонській області;

5) підтримати ініціативу кафедри історії України ХДУ про укладання енциклопедичного довідника видатних діячів органів державного управління і самоврядування на Херсонщині.

Учасники та гості конференції високо оцінили роботу кафедри історії України історичного факультету Херсонського державного університету по розгортанню краєзнавчих досліджень, розробці актуальних проблем історії, археографії та джерелознавства у південному регіоні України.

До початку конференції її матеріали було надруковано у збірнику наукових праць "Південний архів. Історичні науки." (вип. 12), зареєстрованому ВАК України.


Є. Г. Сінкевич

О. А. Макієнко

На початок
На початок