Геноцид українського народу:
Голодомор 1932–1933 рр.

Лікарські діагнози зразка 1932 р.: "Причина смерті? Невідома".

Фрагмент фальсифікованого запису про смерть 8-річної Єфросинії Коробій у книзі реєстрації смертей, с. Антонівка Ставищенського району Київської області, 21 червня 1932 р. Державний архів Київської області, ф. 5634, оп. 1, спр. 969, арк. 86; фрагмент запису

З історії[...] "Більшовики не рахуються зовсім з людністю, поводяться, як з окупованою місцевістю в повному розумінні цього слова. - Наплювать, що голодують, хай вимре 75% людності, а не вимре, - розстріляємо, - виказував предо мною свою провідну думку Голова Комячейки "Рабоче-Крестьянской инспекции І Конной Армии", комуніст Латипов, - тоді 25% стане покірною. Нам потрібна сама Україна, людність не потрібна". Про це саме говорив Раковський у вересні в Житомирі на таємному зібранні комуністів".

З таємного рапорту хорунжого Степана Львівського до начальника Військової ліквідаційної комісії, 30 грудня 1920 р. ЦДАВО України, ф. 1113, Міністерство преси і пропаганди УНР, оп. 2, спр. 200, арк. 4. Засвідчена копія.

"[...] крестьянство представляет основную армию национального движения, [...] без крестьянской армии не бывает и не может быть мощного национального движения. Это именно и имеют в виду, когда говорят, что национальный вопрос есть по сути дела вопрос крестьянский".

Й. Сталін (1925)
К национальному вопросу в Юго-Славии: Речь в юго-славской комиссии ИККИ 30 марта 1925 г. // Марксизм и национально-колониальный вопрос: Сборник избранных статей и речей. - Партиздат ЦК ВКП(б). - 1935. - С. 153; Большевик. – 1925. – № 7. – 15 апреля.

"Обратите серьезнейшее внимание на Украину […] примите все меры к тому, чтобы […] изолировать плаксивых и гнилых дипломатов и обеспечить подлинно-большевистские решения […]"

Й. Сталін – Л. Кагановичу, В. Молотову, 2 липня 1932 р.
Сталин и Каганович. Переписка, 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 210.

"Дела на Украине из рук вон плохи. […] Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своебразной республике, как Украина […] Мы можем потерять Украину".

Й. Сталін - Л. Кагановичу, 11 серпня 1932 р.
Сталин и Каганович. Переписка, 1931-1936 гг. - М., 2001. - С. 273-274.

"Письмо об Украине, должно быть, уже получили. Просьба пока что держать в секрете детали плана, изложенного в письме."

Й. Сталін - Л. Кагановичу, 12 серпня 1932 р.
Сталин и Каганович. Переписка, 1931-1936 гг. - М., 2001. - С. 276.

"Я думаю, что наступило время, когда нужно обьявить украинцам о сокращении плана хлебозаготовок".

Й. Сталін - Л. Кагановичу, 16 серпня 1932 р.
Сталин и Каганович. Переписка, 1931-1936 гг. - М., 2001. - С. 276.

"[…] Є великі помилки […] тов. Скрипника по національному питанню, по культурному будівництву то в його керівництві Наркомосвіти. Всі ці питання мають найбільше просте та безпосереднє відношення до провалення постачання збіжа на Україні в минулому році. […] Діяльність шкідницьких контрреволюційних елементів на ріжних відтинках соціялістичного будівництва та організація безпосереднього саботажу постачання збіжа петлюрівськими, махновськими, білогвардійськими елементами […] - це […] головна причина зірвання постачання збіжа у минулім році […]"

П. Постишев (1933)
З промови 10 червня 1933 р. на пленумі ЦК КП(б)У.
Подається за публікацією:
Мудрий Василь. Лихоліття України. - Львів: Видавнича спілка "Діло", 1933. - С. 61-62; 102; 104.

"То, что голодание не научило еще очень многих колгохозников уму-разуму, показывает неудовлетворительная подготовка к севу как раз в наиболее неблагополучных районах"

С. Косіор, 15 березня 1933 р.,
з доповідної записки до ЦК ВКП(б):
Голодомор 1932–1933 років в Україні. Документи і матеріали. – К., 2007. – № 519. – С. 771

"Листопадовий пленум ЦК КП(б)У в своїй резолюції [...] записав: [...] на Україні, в даний момент, головну небезпеку становить місцевий український націоналізм".

"Ухил Скрипника почав оформлятися як ухил, як ціла система націонал-опортунистичних поглядів в період боротьби за ліквідацію куркульства як класу".

"І коли сказали: бий його націоналіста, контрреволюціонера, бий цю наволоч, бий міцніше, не бійся, – ці активісти, партійці, комсомольці взялися за справу по-більшовицькому – і колгоспи пішли вгору".

"Останній рік [1933] був роком розгрому націоналістичної контрреволюції".

П. Постишев (1934)
П. Постишев. Боротьба КП(б)У за здійснення ленінської національної політики на Україні // Червоний шлях. - 1934. - № 2-3. - С. 165-176.

"Вимирає виключно українське населення […]. Адміністрація по містечках і совітських господарствах майже ціла неукраїнська […]. Вони матеріяльно забезпечені тому, що купують харчі у т. зв. закритих розподільних складах, де дуже низькі ціни."

Анонімний втікач Н. Н. з Київщини (1933)
із свідчень редакції "Польсько-українського бюлетеня" у Варшаві.
Цит. за: Мудрий Василь. Лихоліття України. - Львів: Видавнича спілка "Діло", 1933. - С. 110.

"- А керосин у крестьян сейчас есть? […]
- Зачем хвастать […], мы знаем, что на Украине урожай. Давайте о недостатках, чего не хватает".

М. Калінін
"Стенограмма беседы с членами ЦИК Союза ССР - председателями риков и сельсоветов", січень 1934 р.
Цит. за: Сергеев Б. В. Михаил Иванович Калинин. - М.: Партиздат, 1934. - С. 120.

"Дорогой т. Сталин, Вы спрашивали, какое опер[ативное] задание мы дали переселенческому комитету на 1933 г. Мы дали ему задание […] организовать переселение к началу 1934 г. […] на Украину (степь 15-20 т[исяч] семейств)."

Л. Каганович - Й. Сталіну, 2 жовтня 1933 р.
Сталин и Каганович. Переписка, 1931-1936 гг. - М., 2001. - С. 370.