1933 р.
З доповіді І. Гаврилова на сесії ВУЦВК
про стан сільського господарства.

Матеріали доповіді тов. Гаврилова І. А.
"Про господарське, соціально-культурне та радянське будівництво Дніпропетровської області"
. - Дніпропетровськ, 1933. - с. 43-54.


СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
БОРОТЬБА ЗА ПІДНЕСЕННЯ Й ЗМІЦНЕННЯ СОЦІАЛІСТИЧНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Дніпропетровська область 1932 року вважалася найвідсталішою, план хлібозаготівель був ганебно провалений, річний план був виконаний на 74,8%. Область вийшла з надзвичайно низькими показниками с.-г. виробництва: план посівної кампанії по селянському сектору був виконаний на 94%, план осінньої посівної - на 89%.

Минув рік упертої більшовицької боротьби за ліквідацію прориву, за організаційно-господарське зміцнення колгоспів, за високу урожайність і, в наслідок настійної боротьби за реалізацію історичних вказівок т. Сталіна на січневому і пленумі ЦК та ЦКК і на всесоюзному з'їзді колгоспників,- сільське господарство України, в тім числі і Дніпропетровської області дійшло корінного перелому.

На кінець 1933 року Україна вийшла с серйозними і незрівняно вищими кількісними і якісними показниками, ніж за всі попередні роки. Найважливішу роль у ліквідації проривного стану сільського г-ва України відіграла та організаційна і технічна допомога, що її Україна дістала від ЦК ВКП(б) та від РНК СРСР. Наша область, бувши найвідсталішою областю на Україні 1931-1932 р., під проводом ЦК КП(б)У та Обкому, на чолі з т. Хатаєвичем, вийшла із прориву, висунулась на передові позиції і в змаганні областей посіла перше місце в УСРР.


ДНІПРОПЕТРОВЩИНА В БОРОТЬБІ ЗА БІЛЬШОВИЦЬКІ КОЛГОСПИ

"Зробити 1933 рік роком перелому, роком ліквідації відставання Дніпропетровської області" - над здійсненням цього гасла почали працювати дніпропетровські організації з самого початку 1933 року, зосередивши всю свою увагу на таких вузлових моментах:

  1. Перебудові методів керування сільським господарством, провадячи більшовицьку оперативність і конкретний диференційований підхід до окремих районів і колгоспів.
  2. Розгортанні масової політичної роботи серед широких мас колгоспників, мобілізувавши їх на здійснення ленінських заходів нашої партії.
  3. Рішучому очищенні колгоспів від куркульських елементів і ліквідації наслідків шкідницької роботи класового ворога.

Область напруженими темпами почала готуватися до весінньої посівної кампанії. Для кращої мобілізації були проведені районні зльоти колгоспників, обласний зліт колгоспних бригад, де стояли основні питання посівкампанії, перевірявся і використовувався досвід кращих колгоспів у підготові до весни, кращі досвіди робилися здобутком області - передавалися відсталим.

В області широко розгорнулося змагання, укладали між собою договори на кращий сів і краще проведення с.-г. робіт, дострокове виконання зобов'язань перед державою на хлібоздачу: Дніпропетровська міськрада з Запорізькою, Кам'янська міськрада з Криворізькою, Генічеський район з Бердянським, Синельниківський з Чубарівським. Протягом дуже невеликого часу були охоплені змаганням усі райони, усі колгоспи, колгоспно-тракторні бригади.

До початку сівби були в основному відремонтовані всі с.-г. машини і тракторний парк, дарма що довіз найдефіцитніших частин до тракторів централізованим порядком, був незначний. На допомогу прийшла соціалістична промисловість, мобілізована була пролетарська громадськість і селу була подана значна допомога як виготовленням недостатніх запасних частин, так і створенням ремонтних бригад для допомоги МТС, МТМ і окремим колгоспам.

Склад кінського поголів'я виявився далеко не в задовільному стані. Був проведений масовий огляд стану коней, забезпечений ветсандогляд за ними, поліпшення годівлі, утримання й догляду за кіньми, проведено прикріплення до коней постійних конюхів. Весь персонал, приставлений до коней, був переглянутий, проведена чистка класово-чужих елементів, ліквідація проявів шкідницьких дій класового ворога, спрямованих до знищення кінського поголів'я. Організовані були із старих червоноармійців добровільні інспектори догляду і контролю за станом коней. Широко була притягнута до цієї справи колгоспна молодь.

Напружений стан з тягловою силою був почасти пом'якшений притягненням до роботи значної кількості корів, розгорнулася робота привчання їх до запрягу. Великих наслідків ми добилися цього року у використанні корів на с.-г. роботах. Якщо 1932 року працювало всього 9000 корів, то 1933 року більш 3/4 корів було втягнуто до роботи (лише на осіннім сіві працювало 57000 корів). Включення корів мало також свої позитивні сторони, значною мірою сприяючи притягненню більшого числа жінок до виробничого життя колгоспів. Жінки не тільки цікавилися роботою своїх корів, й порядками в колгоспі, в бригаді. Це допомогло створити значний жіночий актив у багатьох районах. Розбите і викинуте з колгоспів куркульство ставило шалений опір, намагаючись зірвати заходи партії і радянської влади. У період найнапруженішої боротьби - підготови до сівби - ми маємо масові факти шкідництва в колгоспному виробництві.

Найяскравіші з них такі:

а) В артілі "Жовтнева воля", Долинського району, куркулями шкідниками Сербілом (голова артілі), Вакулом (комірник), Ткаченком (бригадир) навмисне зіпсовано поганим переховуванням 390 центнерів хліба. Ворог дійшов навіть до того, що почав підмочувати насіння водою.
б) Мастильник Шевченко, у минулому учасник петлюрівських банд, розкуркулений, систематично допускав горіння букс вагонів, щоб затримати в дорозі насінний матеріал.
в) У колгоспі "Комінтерн", П'ятихатського району, через шкідницьку роботу куркулів братів Лебединців, що були в колгоспі конюхами і що підмішували до корму коням пісок, загинуло 140 коней.

З усіма цими ворожими проявами велась нещадна боротьба, викорчовувались на селі класово-чужі елементи, і ліквідувались наслідки прямого шкідництва в сільському І господарстві. Колгоспні маси ще більше піднесли свою бойову активність на подолання всіх труднощів, на нещадну боротьбу з махінаціями класового ворога.

До початку сіву було надзвичайне напруження із насінними фуражними фондами.

Виключну роль у ліквідації прориву сільського господарства мала та організаційно-матеріальна допомога, яку дістала Україна, в тім числі і Дніпропетровська область, від ЦК та уряду СРСР. Колгоспи нашої області одержали 11 млн. пудів насінної, харчової і фуражної допомоги.

Щоб вирвати в природи 5 - 6 днів з самого початку сіву і тим забезпечити використання запасів весінньої вологи і грунті, а також забезпечити якнайраніше визрівання зернових культур і цим застерегти врожай від запалу та захвату - зберегти для народного господарства мільйони пудів хліба,-т. Хатаєвич кинув гасло "сіяти в грязь" (надранній сів) Це гасло було підхоплене і здійснене МТС та колгоспами Область почала сіяти на 20 днів раніше, ніж 1932 року Уперше на Дніпропетровщині в широких розмірах була проведена надрання сівба ранніх зернових культур, засіяно 140.000 га, план виконано на 160%. Щоб підвищити ура жайність зернових культур, область широко застосувала посів сортовим насінням, при чім обсяг цього заходу значно поширено 1933 року порівнюючи з 1932 роком.

Охоплено сортовим посівом (госторгфондом, МТС фондами та міжколгоспним обміном):

  1932 р. 1933 р.
Пшениця
Яра пшениця
Ячмінь
90%
21%
13%
100%
50%
25%

Запровадження правильних сівозмін є найважливішії заходом до підвищення урожайності і впровадження агротехніки. ОблЗУ була розроблена схема сівозміни залежні від виробничого напрямку кожного окремого колгоспу спущена на місця.

Буде охоплено сівозміною оброблюваної колгоспами земельної площі 4315 га. Сівозміни прийняли райони і приступили до нарізки полей сівозміни і бригадних ділянок; строк закінчення цієї роботи-1/1-1934 р. По структурі сівозміна буде така:

  1. Шестипільною 83,4%
  2. П'ятипільною 8%
  3. Семипільною 4,6%
  4. Восьмипільною 1,3%
  5. Іншими 2,7%

Однак, треба відзначити, що, не зважаючи на велик пророблену роботу по області коло сівозміни, районні керівні організації не віддають цьому найважливішому питання достатньої уваги, передовірили сівозміну апаратові земельних органів, і часто трапляються факти прямого використання лінії партії в цьому питанні. Так, наприклад, в Апостолівському і В.-Токмацькому районах при проведенні землевпорядчих робіт була допущена нарізка міжселенних та міжколгоспних сівозмін з нерівними полями. Такі ж відомості маємо в цілому ряді інших районів.

В наслідок правильного більшовицького керівництва був забезпечений ранній і звичайний сів незрівняно дружнішими темпами, ніж 1932 року.

На 15 травня сів ранніх ярих по колгоспах, обслуговуваних МТС, був закінчений цілком. Посів усіх ярих разом з пізніми закінчено 20/VІ, тоді як 1932 року сів ярих був закінчений 25 червня. Всього засіяно було по колгоспному сектору за даними ОблНГО:

  1932 р. 1933 р.
Усіх ярих
Ранніх ярих
Технічних
Кормових
Городів і баштанів
Всього
2068,5
829,4
394,1
258,3
163,1
3611,3
2015,6
929,2
324,9
258,5
95,0
3797,2

Із наведених даних видно, що вся посівна площа 1933 р. поріваюючи до 1932 року розширилась. Менша площа технічних культур проти 1932 року пояснюється недосівом по сільському сектору сояшника та сої.

Площа кормових культур лишилася стабільною, плоша промислових городів 1933 року значно виросла.

Виконанням плану сівби область завершила перший серйозний етап у боротьбі за одержання високого врожаю. В силу того, що весіння сівба ранніх ярих була надзвичайно недостатньо забезпечена зяблевою оранкою, поля ж, що їх треба було засіяти ярими культурами, були надзвичайно засміченими, ранньої весни, ще на початку сіву, увага обласних і районних організацій була скерована на масове знищення бур'янів. Вескою при рясному випаданні атмосферних опадів швидко розвивалися бур'яни урожаєві окремих районів загрожувала небезпека. "Нещадна боротьба з бур'янами"- навколо цього гасла мобілізувалася вся колгоспна маса. Робітнича молодь міст самомобілізувалася на боротьбу з цим злом. Тисячі робітничої молоді Дніпропетровська рушили на колгоспні поля, не зупиняючись ні перед чим, навіть дощової години шла робота коло боротьби з бур'янами просапних і зернових культур. На 15 травня область прополола близько півтора мільйона га зернових культур.

Це перший випадок у Дніпропетровській області, коли зернові культури в такому величезному розмірі прополювались. Першим прополюванням було охоплено 88% просапних культур проти 65% 1932 року. Для забезпечення врожаю від розкрадання був створений спеціальний інститут польових сторожів, польові роз'їзди. Усі колгоспні поля покрилися спеціально збудованими сторожовими вишками. Широку участь в охороні соціалістичних полів узяла вся колгоспна громадськість, до цієї справи були притягнуті колгоспні діти, головно піонери. Найменший прояв, найменша спроба порушити закон про охорону державного і колгоспного майна нещадно каралися, при чім характерно, що розкрадників хліба ловили не тільки сторожі, а всі колгоспники і колгоспниці брали в цій справі дуже активну участь.

Так само, як і весною, перед початком сівби, треба було відвоювати в природи кілька днів, щоб раніше почати збирання. Обласними організаціями гостро було поставлене питання про збирання зернових при середній восковій стиглості, щоб цим самим зберегти врожай від висипання. Через весінні холоди та дощову погоду вегетаційний період зернових трохи затягнувся. Масове збирання з цієї причини 1933 року почалося пізніше, ніж 1932 року, на 10-15 днів. Однак, темпи збирання, завдяки кращій організаційній і матеріально-технічній підготові 1933 року, проходили багато краще.

Дніпропетровська область раніш від усіх областей СРСР, що змагалися, закінчила косовицю, протягом 20 днів зібравши 2700 тис. га зернових культур.

Молотьба, як найважливіше виробниче завдання у радгоспах і колгоспах області 1933 року, виконана значно успішніше, ніж 1932 року. У період молотьби область зазнавала особливо гострої потреби на молотарки, дарма що на молотьбі були використані всі молотильні гарнітури.

Уперше цього року була розгорнута робота коло широкого використання електроенергії на молотьбі як у межах Дніпрогесівського кола, так і з місцевих невеликих електростанцій. Всього організовано за короткий строк 224 точки електромолотьби. Обмолочено електроенергією близько 80.000 га зернових. Цей захід дав значний ефект.

Збирання пізніх ярих і технічних культур в області хоч і успішніш проходить, ніж 1932 року, однак, все ж затяглося. На 30/ХІ зібрано кукурудзи 88%, соняшника - 91,5%, що пояснюється деяким послабленням уваги рай- та сільорганізацій до цього питання, низьким рівнем механізації збирання технічних культур і в окремих колгоспах неповною забезпеченістю робітними руками та слабою труддисципліною. Особливо це стосується до культури бавовника, який потребує до себе особливо пильної організаційно - виробничої уваги. В наслідок правильного більшовицького керівництва область дійшла незрівняно кращих показників урожайності всіх с- г. культур і особливо зернових. За даними ОблНГО, урожайність основних зернових культур по всіх секторах разом за 1932-33 р. подана в такому вигляді:

Культура 1932 р. 1933 р.
Озима пшениця
Жито
Яра пшениця
Ячмінь
Овес
Просо
Кукурудза
7,0
7,2
4,9
7,6
6,7
8,0
9,1
13,1
10,5
11,2
14,8
12,5
8,1
14,1

Успіхами, дійденими в сільському господарстві, область забезпечила до XVI роковин Жовтня виконання своїх зобов'язань перед державою у хлібоздачі та натуроплаті. Завдяки дійденим успіхам в організаційно - господарському зміцненні колгоспів цього року із 1352156 тонн заготовленого хліба основну масу здали колгоспи-88,4%, радгоспи - 9,8%, а роль одноосібників мізерна - 1,8%.

Колгоспники одержали незрівняно вищу проти 1932 року оплату праці, і цим самим створено потужний фундамент для переводу всіх колгоспів на більшовицькі і всіх колгоспників на заможних.

За даними рапорті в 1112 колгоспів, зібраних ОбзЗУ, колгоспники Дніпропетровщини одержала оплату на трудодень в 3 - 4 рази більшу, ніж 1932 року. Ось факти, що стверджують ці досягнення:

Групування колгоспів за натуральною вартістю трудодня

  До 1 кг Від 1 - 3 кг Від 3- 5 кг Від 5- 7 кг Від 7-10 кг Від 10 і більше
1932 1933 1932 1933 1932 1933 1932 1933 1932 1933 1932 1933
Абс. кількість
%%
368
33,1
23
2,1
707
63,6
204
18,4
35
3,1
257
23,1
2
0,2
277
24,9
-
-
224
20,1
-
-
127
11,4

За даними 236 колгоспів пересічно натуральний фонд, що належить до розподілу, становить:

  1932 р. 1933 р.
На господарство
На одного працездатн.
На одного їдця
3,7 цент.
1,8 цент.
0,9 цент.
19 цент.
9,8 цент.
5,0 цент.

За матеріалами рапортів переважної більшості колгоспів є сотні колгоспів, де колгоспники одержали на трудодень 10-15 кг, наприклад, колгосп "Запорожець", Апостолівського району, де видається натуроплата на трудодень 15 кг замість 1,7 кг минулого року. Є ще яскравіший приклад: артіль "Культура", цього ж таки району, видає колгоспникам по 20 кг на трудодень, арт. Ворошилова - 15 кг проти 1,8 кг 1932 року, німецький колгосп "Роте - Фане", Синельниківського району,- 10 кг на трудодень проти 2 кг 1932 р., і цілий ряд інших.

Питання правильної організації праці і трудової дисципліни було й є вирішним питанням у справі організаційно-господарського і політичного зміцнення колгоспів.

На цьому надто важливому питанні і була зосереджена особлива увага обкому та облвиконкому.

На з'їзді передових колгоспів, у своїй промові т. Хатаєвич відзначив, що "робота коло організаційно - господарського зміцнення колгоспів, що справа зміцнення колгоспного виробництва, що поліпшення справи організації праці, впровадження свідомої соціалістичної дисципліни і ставлення до колгоспної праці та майна,- всі ці роботи мають виключне значення для зміцнення нашого колгоспного ладу на селі і стоять для нашої області попереду".

На розв'язання них завдань була мобілізована вся колгоспна маса Дніпропетровщини. Ще до початку сівби була віддана велика увага організації постійних бригад, складанню виробничо - фінансових планів у колгоспах, складанню робочих плинів у бригадах.

Політвідділи та районні організації провели велику роботу коло добору гарних бригадирів-організаторів.

В наслідок по багатьох колгоспах нам удалося добрати міцні кадри бригадирів із кращих ударників-колгоспників.

З виборочного обслідування облЗУ по 65 колгоспах склад бригадирів дає такі наслідки:

Загальна
кількість
Членів
партії
ЛКСМУ Безпарт. Соціальний стан
Робітник. Бідняків Середняк.
1905 246 149 1509 58 1191 656

За стажем роботи: до 1 року - 716 чол., до 2 років - 751 чол. від 2 років і більше - 438 чоловіка.

Значно поліпшився і керівний склад колгоспів. Обслідування ОблЗУ по 711 колгоспах дає такий склад голів колгоспів:

Кількість
голів
Членів
і канд.
парт.
ЛКСМУ Безпарт. Соціальний стан
Робітник. Бідняків Середняк.
711 463 10 238 193 396 122

За тривалістю роботи: до 1 року - 372 чол., або 53%, до 2 років-228 чоловіка, або 30% від 2 років і більше - 101 чоловік, або 17%. Незрівняно проти 1932 року піднялася труддисципліна в колгоспах; випадки масового невиходу на роботу, які спостерігалися минулого року, в багатьох колгоспах цього року були зовсім вижиті. Значні успіхи дійдені в ліквідації прогулів. Боротьбу з ледарем і рвачем провадили самі колгоспники та колгоспниці.

Велике значення у підвищенні труддисципліни мало зростання авторитету трудодня. Кожен колгоспник зрозумів, що трудодень - не фікція, а реальний вираз матеріальних цінностей-грошей, хліба та інших сільсько-господарських продуктів.

Постава обліку в більшості колгоспів незадовільна; тут ми маємо значний прорив. Ще в цілому ряді колгоспів панує зрівнялівка і розбазарювання трудоднів. Так, наприклад, в колгоспі "Авангард", Чубарівського району, облік праці не ведуть по 2 місяці, трудоднів не записують, труддисципліна погана.

По колгоспу ім. Чубаря, Мелітопільського району, через відсутність контролю над обліком праці в колгоспі розбазарювання дійшло 21000 зайвих записаних трудоднів. У зв'язку з цим вартість трудодня із 7 кг знизилась до 3 кг.

Але, поруч з цим, уже тепер ми маємо багато колгоспів де облік праці провадиться значно краще торішнього так, наприклад, в колгоспі "Радянський Українець", Солонянського району, трудодні вже не губляться, щоп'ять днів вивішуються списки колгоспників з відзначенням вироблених і кожним із колгоспників трудоднів. У кожного колгоспника і на руках трудова книжка, в яку щоп'ятиденки записуються трудодні. У колгоспі міцна дисципліна, нема прогулів, і в наслідок колгосп з усіма сільсько-господарськими кампаніями добре впорується.

Так само гарно поставлено облік матеріальних цінностей й особливо облік праці в колгоспі "Аврора", Никопільського району. Нарахування трудоднів поставлено під широкий контроль мас, внаслідок - міцна труддисципліна, нема прогулів, висока продукційність праці.

Постійність складу бригад і правильне розставлення людей всередині бригади забезпечують у багатьох колгоспах високу продукційність і належну якість роботи. 1933 року в цій галузі ми дійшли чималих успіхів. В наслідок правильної організації праці і широко розгорнутого метода змагання між бригадами, ланками та окремими колгоспниками норми систематично перевищувались. По цілій групі обслідуваних ОблЗУ колгоспів є такі наслідки:

на 13-розрядну сівалку прийнято 4,5 га, виконано 5 га
на 1-лемішний плуг прийнято 0,75 га, виконано 0,90 га
на 1 борону 3-платну прийнято 5,0 га, виконано 5,6 га

Великих наслідків ми добилися перенесенням виробничого центру бригад ближче до оброблюваних масивів. Влаштуванням постійних токів під час збирання ми значно заощадили на часі, потрібному для зборів, і цим самим підвищили продукційність праці.

По цілому ряду колгоспів гарно організовані були побутові умови, культурно - масова робота в полі; наприклад,] в колгоспі "Сознательный", Молочанського району, в таборі і пристосовані прекрасні намети для відпочинку й сну, окремо зроблений намет для їдальні й кухні, окремий намет для червоного кутка. Випускається польова щоденна газета.

Таких прикладів можна налічити сотні.

Колгоспи області, до строку виконавши свої зобов'язання перед державою, цього року мають усі можливості до забезпечення своїх потреб хлібом, до створення насінних і фуражних фондів і, розподіливши наслідки господарювання цього року, певну частину хліба додатково зможуть продати державі і на ринку.

Наслідки проведеного сільсько - господарського року свідчать про те що небувале трудове піднесення мас колгоспників, створене гаслом т. Сталіна "зробити за 2-3 роки колгоспників заможними", а також новим законом про поставку хліба державі, знайшло свій вираз у значному поліпшенні якості всіх сільсько-господарських робіт 1933 р. Це свідчить про корінний перелім у ставленні колгоспників до державних зобов'язань і громадської власності, що є не тільки базою соціалістичної держави, але джерелом добробуту широких колгоспних мас.

Величезну роль у здійсненні великих господарських завдань цього року відіграли політвіцділи МТС. Укомплектовані кращими перевіреними більшовиками політвідділи зуміли очолити ростучу активність колгоспних мас, організувати кращу частину колгоспників на подолання невижитої ще в колгоспах дрібно - буржуазної розговтаності, створити міцну труддисципліну, очистити колгоспи від куркульських елементів, що там засіли,- політвідділи стали найважливішою рушійною силою нашої перемоги цього року.

Треба також відзначити що коли минулого року роль РВК та сільрад була надзвичайно незначна як у проведенні посівних кампаній, так і під час збиральної, хлібозаготівної та ряду інших господарсько - політичних кампаній, то цього року роль радянських органів набагато зросла. Не тільки райвиконкоми та сільради були непосередньо включені в систему с.-г. кампаній і в боротьбу за високий урожай та ліквідацію відставання в сільському господарстві Дніпропетровської області, але, що найголовніше, був притягнений радянський актив (деп. групи, секції міськрад" сільрад і т. ін.).

На дійдених успіхах дніпропетровські організації не тільки не заспокоюються, але вважають, що це тільки перші успіхи, дійдені нами, що дали нам перелім.

Перед нами стоять величезні завдання остаточної ліквідації усіх хиб, що є ще в галузі сільського господарства. У нас іще дуже погано обробляють землю, погано орють, погано борються з бур'янами і в галузі організації праці у нас ще є великі огріхи. В галузі тваринництва у нас ще великий прорив.

Наслідки відставання Дніпропетровської області в цій частині далеко ще не зліквідовані.

Усі ці завдання стоять на весь зріст перед партійними і радянськими організаціями Дніпропетровської області в сільському господарстві. Більшовики-колгоспники і радянські організації Дніпропетровської області, під проводом обласного партійного комітету та т. Хатаєвича, будуть ще енергійніше боротися за те, щоб за Дніпропетровською областю остаточно й назавжди закріпити звання справді передової області.

На початок
На початок