Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів

1929

№ 1
З ЗВІТУ ІЗЮМСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Й ПОЛІТИКУ "НАСТУПУ
НА КУРКУЛЯ" ПІСЛЯ XV З'ЇЗДУ ВКП(б)

9 січня 1929 р.
Секретно

І. Хлебозаготовки

1. В хлебозаготовительную кампанию 1928 г. с начала года (январь-февраль) для получения более реальных результатов, применялись такие методы:

• материальной заинтересованности всей крестьянской массы, путем отпуска товаров, в первую очередь, сдатчикам хлеба;
• обхода по дворам крестьян членов правления и кооперативного актива с призывом сдавать излишки хлеба на ссыпные пункты;
• расширения системы путевок;
• проведения периодических собраний кооперативного актива, членов пайщиков, с/х и потребительской системы коопераций, с вопросами о хлебозаготовках и проч.;
• занесение па черную доску злостных держателей хлеба.

Но, когда указанные методы. не дали надлежащих результатов в деле выполнения хлебозаготовительного плана по округу (март - май), окрисполкомом были приняты меры "чрезвычайного, характера" в отношении злостных держателей излишков зерно-хлеба, которыми в большинстве являлась зажиточно-кулацкая часть крестьянства, путем принуждения их к вывозу на ссыпные пункты имеющихся в них излишков, а также привлечения их к ответственности по ст. 127-й УК УССР.

Одним из методов обнаружения запасов зерно-хлеба являлось искание амбарного вредителя "долгоносика" ¹, которое, правда, не носило массового характера, но, однако, дало положительные результаты, так как хозяйства, у коих были выявлены запасы зерно-хлеба, принуждались к вывозу его на ссыпные пункты. Как стимул к вынужденному вывозу запасов зерно-хлеба являлся нажим па заможную и кулацкую часть крестьянства по линии выполнения ими всех видов платежей, как-то: ЕСХН, самообложения, взимания просроченных ссуд, а также сбора полных кооперативных паев, сдачи отмера владельцами мельниц и проч.

Как чрезвычайные меры, так и меры экономического нажима были направлены, главным образом, на заможную и кулацкую часть населения, но одновременно с этим необходимо отметить, что этими мерами была также ущемлена значительная часть середняцких и некоторая часть бедняцких хозяйств, что вызывало со стороны последних недовольство на хлебозаготовительную кампанию.

В новую хлебозаготовительную кампанию, начиная с августа 1928 г., с отменой всяких чрезвычайных мер, стали применяться меры экономического порядка, т. е. нажима по линии взимания платежей и разных обязательств, методы экономической заинтересованности, а также общественного воздействия, так, например: крестьяне, злостно не сдающие на ссыппункты излишки зерно-хлеба, лишаются получения товара в кооперативных товариществах, а тех, кто вывозит свои излишки на базар и продает их по спекулятивным ценам - исключают из состава пайщиков и прекращают им продажу товаров, согласно постановления кооперативного актива, с вывешиванием списков таких лиц на видных местах для сведения всего крестьянства.

Вышеуказанные меры в большинстве случаев применяются к кулацкой и зажиточной прослойке и дают положительные результаты.

2. Применение 127-й ст. УК УССР (107-й ст. УК РСФСР) в заготовительную кампанию проводилось по отношению к злостным держателям и утайщикам зерно-хлеба, которые злонамеренно не желали выпускать на рынок своих излишков, за скупку и продажу зернопродуктов по повышенным ценам и проч. Количество рассмотренных дел нарсудами но указанной статье УК, по категориям преступления подсудимых и социальному положению осужденных, по сведениям, имеющимся в окрсуде, характеризуется следующими данными².

Излишки, выявленные у каждого из подсудимых, в большинстве случаев не превышали 500 пуд., но были случаи осуждения за невыпуск на рынок зерно-хлеба и в количестве от 80 пуд.

При рассмотрении приговоров нарсудов, Верховным судом, в порядке надзора было найдено, что продажа масляничных семян и покупка зернопродуктов проводились подсудимыми без преследования целей спекуляции, а посему в отношении 17 осужденных Верховным судом приговоры были отменены и только один приговор за скупку по повышенным ценам 60 пуд. зерно-хлеба, Верховным судом был утвержден. Кроме этого Верховным судом и кассационным отделом окрсуда были отменены приговоры в отношении ущемленных этой статьей всех бедняков, 15 середняков и 6 заможных. Меры социальной защиты, примененные в отношении осужденных, были следующие. Таблица №2^*.

Из указанной таблицы видно, что больше всего применялось условное осуждение (37,7 %) и лишение свободы от 1 до 3 месяцев (36,6 %), затем идут: лишение свободы сроком на 6 месяцев (11,48%), штраф (6,56%), общественное порицание и предупреждение (4,99%) и лишение свободы сроком на один год (3,28%). Кроме указанных мер, применялись и следующие: конфискация всего или части излишка зернопродуктов, конфискация части имущества на сумму от 2 до 1000 руб. и проч. У двух осужденных нарсудом были конфискованы лошади, а у одного подсудимого - комора и конь. Излишки зернопродуктов, не конфискованные приговорами судов, предлагалось сдавать в местные кооперативы по установленным ценам. В отношении торговцев и зажиточных крестьян применялись меры: лишения свободы - 19, условного осуждения - 9, штрафа-1 и общественного порицания 2, а из добавочных мер: конфискация части имущества-16, излишков зернопродуктов - 7, конфискация лошади и коморы - 1 и кожи - 1.

Извращения, которые допускались некоторыми судами в этом направлепии, исправлялись Верховным судом и кассационным отделом окрсуда, в частности, были отменены приговоры о конфискации лошадей и комор. Всего из вышеуказанного количества приговоров, было отменено в целом с прекращением дела в отношении 26 осужденных и изменены приговоры в отношении 7 осужденных. Изменение постановлений нарсудов состояло главным образом в замене реального лишения свободы условным, а также в уменьшении [части] конфискованного имущества. 9 приговоров в отношении 19 осужденных были отменены в порядке надзора Верховным судом, из них 8 приговоров, поданных председателем окрсуда через прокуратуру республики.

3. Беднота и батрачество в своем большинстве принимает активное участие в хлебозаготовительной кампании. В прошлую заготовительную кампанию участие их выражалось в том, что они при проведении чрезвычайных мер обнаружили спрятанные зажиточной и кулацкой частью запасы зерно-хлеба, а в настоящую кампанию во всех районах при кооперативах организованы группы бедняцкого актива, закупающие хлеб по дворам. Кроме этого, беднота некоторых сел содействовала увеличению хлебозаготовок личным примером и вывозила часть имеющихся излишков на ссыппункты. Так, например, беднота сел Михайловки и Геевки Андреевского р-на 5-6 января с. г. организованно с красными знаменами вывезла на ссыпной пункт 700 пуд. хлеба. Однако, надо отметить, что в последнее время со стороны бедноты замечается ослабление в деле помощи выполнению плана хлебозаготовок.

VI. Экономические корни, питающие кулачество

1. По округу в широкой степени развито мелкое ростовщичество в виде обработки кулачеством бедняцкой земли и дачи посевного материала на кабальных условиях и проч. Но имеются факты и более крупного ростовщичества, как например: в бывшем Бугаевском р-не один заможный крестьянин продал одну из имеющихся у него хат за 600 руб., а деньги сдал машинно-тракторному товариществу в кредит с начислением высокого процента. Однако, в полной степени осветить ростовщичество и формы его приспособляемости не представляется возможным, так как оно проявляется в большинстве случаев в скрытой форме.

2. Частная торговля также является одним из корней, питающих кулачество. Так, например: пользуясь благоприятной конъюнктурой для торговли с/х продуктами, особенно мясом, некоторые из зажиточных крестьян и кулачества (часть бывших лавочников) скупают эти продукты, а затем перепродают их, как продукты "собственного производства" и в некоторых случаях в этом им помогали сельсоветы, выдавая фиктивные справки для продажи. Кроме этого, зажиточные и кулацкие хозяйства продолжают перемалывать по 40-50 пуд. зерна и продавать его по повышенным ценам, как на местном рынке, так и путем вывоза в г. Харьков, Чугуев, Змиев и проч. Этот способ систематической продажи зажиточной частью скупленных продуктов под видом собственных, дает значительную прибыль последним и зачастую проходит мимо налоговых органов, не попадая под соответствующее обложение.

3. Порядок сдачи земли в аренду существует такой: договора на сдачу в аренду земли регистрируются в сельсоветах, а затем проводится контроль со стороны сельсовета над их выполнением; но имеется еще достаточно большое количество скрытой аренды. Преимущественно сдают в аренду земли бедняцкие хозяйства, не имеющие рабочего скота и инвентаря, а также и те, которые по тем или иным причинам во время посевной кампании остаются без посевных семян. Несмотря на это, необходимо отметить значительный рост оформления договоров на аренду путем регистрации их в сельсоветах. Так, например: по данным 6 райземотделов о земельной регистрации за 1927/28 г.³ видно, что до отчетного периода по этим 6 районам было зарегистрировано 816 договоров на 162,4 дес., а в 1927/28 г. 1280 договоров на 2342,32 дес. Рост оформления арендных договоров по отдельным районам происходил неравномерно. Так, например, в Савинском р-не в 1927/28 г. имеется рост на 600 %, а по Шандриголовскому, наоборот, некоторое уменьшение. Эта явление, безусловно, характеризует то, что в отдельных районах не одинаково обращалось внимание на борьбу со скрытой арендой.

Из форм аренды наиболее распространенной является денежная и сдача земли с получением известной части урожая, причем нужно отметить, что не регистрируются, главным образом, договора о сдаче земли в аренду с части урожая, которую кулаки-арендаторы трактуют не как аренду, а как договора особого рода.

4. Об изменениях, происшедших за последний год в области эксплуатации чужого труда на селе, позволяют судить данные статистического учета годовых, сроковых и помесячных рабочих в крестьянских и прочих единоличных хозяйствах за 1927 и 1928 гг.

Учтено в 1927 г.- 3415 рабочих. 1928 -2774, т. е. уменьшение на 601 рабочего или на 19%.

Аналогичную картину дают данные ВРЗЛ о степени охвата батраков труддоговорами:
Охвачено труддоговорами за 1 полугодие 1927 года - 2446 батраков; 1 " 1928 " - 2036 " , т. е. уменьшение на 410 батраков или на 17%.

Следовательно, вышеуказанные данные свидетельствуют о весьма значительном уменьшении количества батраков в 1928 г. Очевидно, что это явление может быть объяснено, главным образом, или даже исключительно более решительным ограничением возможностей эксплуатации наемного труда в сельском хозяйстве.

VIII. Экономические и политические результаты наступления на кулака

1. Что же касается последствий, явившихся результатом наступления на кулака, то их можно характеризовать следующими данными.

А) сокращения посевов в кулацких хозяйствах не наблюдалось. Наоборот, если считать и площадь погибших, но не пересеянных, озимых, то крупные хозяйства, имеющие свыше 9 дес. посева, увеличили свои посевы в истекшем году приблизительно на 7 %, в то же время, как общее увеличение посевной площади по округу (тоже вместе с погибшими, но не пересеянными, озимыми) составило около 3 %. Так как основная масса кулацких хозяйств находится среди многопосевных групп, то очевидно, что кулак скорее обнаружил тенденцию к расширению посевов, нежели к их сокращению. Однако, количественно многопосевная группа не увеличилась за счет других групп, как в 1927 г., так и в 1928 г. Количество хозяйств с посевом свыше 9 дес. составляло 12,4 % по отношению ко всему числу хозяйств. Это позволяет нам считать, что численный рост кулачества по линии расширения посевной площади не имеет места. Вместе с тем нужно отметить, что расширение посевов в кулацких хозяйствах в основном происходило за счет собственных наделов, а не за счет расширения аренды у бедняцких хозяйств.

Данные об аренде показывают, что как раз в 1928 г. бедняки значительно сократили сдачу земли в аренду, что видно из следующей таблицы:

Из вышеприведенной таблицы видно, что особенно резко сократилась сдача земли безпосевнымп. В результате численность безпосевной группы резко сократилась, составляя в 1928 г. только 2,3 % от общего числа хозяйств округа против 4,5 % в 1927 г.

В следующей, малопосевной, группе количество хозяйств, сдававших землю в аренду, несколько увеличилось, но зато количество сданной в аренду земли значительно уменьшилось.

Оба эти явления могут быть объяснены результатами весенней посевкампании 1928 г. Помощь, оказанная во время кампании беднякам, дала возможность многочисленным хозяйствам овладеть землей в значительно большей степени, чем в предыдущем году.

Б) степень обеспеченности многопосевных хозяйств сложными с/х машинами осталась почти стабильной в отношении сеялок и косилок и понизилась в отношении молотилок, что видно из следующей таблицы:

На каждые 100 хозяйств с посевом свыше 2 дес. приходилось машин:

В) об обеспеченности многопосевной группы скотом говорят следующие данные (в среднем на одно хозяйство с посевом свыше 9 дес.):

Как видно из вышеприведенной таблицы, в многопосевной группе несколько увеличилась только обеспеченность рабочими лошадьми, зато значительно уменьшилась обеспеченность рабочими волами. Обеспеченность же коровами осталась стабильной.

Г) дробление хозяйств в 1928 г. вообще сильно увеличилось по всем группам хозяйств. Из всех опрошенных хозяйств (во время весеннего опроса) разделилось 4,1 % против 2,2 % в 1927 г. В группе с посевами свыше 9 дес. разделилось 3,8 % против 1,7 в 1927 г. Следовательно, данные окрстатбюро не позволяют сделать выводы о более сильных тенденциях к дроблению в крупных хозяйствах, чем в мелких.

В общем необходимо сделать следующие выводы о результатах наступления па кулака по имеющимся в ОИКе данным, а именно:

1. Значительно сократилась эксплуатация наемного труда в крестьянских хозяйствах; 2. Приостановилось накопление скота в наиболее мощных хозяйствах; 3. Обеспеченность сложными машинами во многопосевных хозяйствах осталась стабильной; 4. Многопосевная группа количественно стабилизировалась, но внутри этой группы в 1928 г. имело место некоторое расширение посевов; 5. С другой стороны значительно уменьшился удельный вес бедняцких групп при соответствующем увеличении удельного веса середняка, в особенности по обеспеченности посевами и скотом, что видно из следующих таблиц:

Таблица № 1. Группировка по посевной площади

Таблица №2. Группировка по рабочему скоту

Таблица №3. Группировка по коровам

2. Практика проводимой работы по наступлению на кулака за время после XV партсъезда показала, что капиталистические элементы села в период проведения соввластью различных кампаний (хлебозаготовки, ЕСХН, самообложение и проч.), тяжесть каковых в первую очередь ложилась на кулацко-зажиточные слои, старались всеми способами воспрепятствовать проведению указанных мероприятий в разных видах и формах.

Кулачество в своем большинстве являлось антисоветской прослойкой села и будучи ущемленной, для того, чтобы воздействовать на остальные массы крестьянства и тем самым вызвать недовольство к проводимым кампаниям, прибегает ко всякого рода агитации, как в скрытой форме, так и путем открытых выступлений на сходах, стараясь скомпрометировать в глазах массы работников села, распространяя провокационные слухи о войне, неустойчивости советской власти и проч.

За истекший период, особенно в моменты проведения кампаний, по округу зафиксировано увеличение случаев сочувствия кулачеству, главным образом, со стороны зажиточно-середняцкой прослойки.

Необходимо отметить, что кулачество, ставя своей целью срыв мероприятий соввласти, проводит не только идеологическое влияние на массу, но применяет и другие виды борьбы, как например, во многих населенных пунктах округа, кулачество подчинило себе уголовные и хулиганствующие элементы и через них- сводило счеты с ненавистными для него активными работниками села путем убийства и проч. В доказательство вышеуказанного приведем несколько таких фактов.

По хлебозаготовкам. В с. Волохов Яр Балаклейского р-на в мае месяце 1928 г. у кулака Гурия Ф. жил в наймах батрак Волохонь И., который заявил одному из членов по выявлению излишков хлеба у кулачества о том, что у его хозяина имеется скрытый хлеб в количестве до 1000 пуд. пшеницы. Пшеница у Гурия была обнаружена и изъята. Гурий за это мстит Волохоню, увольняет его и подговаривает хулигана Хруща убить его за 300 руб. В одну темную ночь Волохоня обнаруживают убитым.

На хут. Поповском Лозовеньковского р-на с целью создания препятствий вывозу законтрактованого хлеба, кулаки совместно с живущими у них батраками разбирают общественный мост, построенный через речку, перевозят строительные материалы сначала во двор, а затем со двора вывозят в степь, где таковые зарывают в глубокую яму. Сообщение по мосту прекращается, и крестьянство было вынуждено ездить через высокую гору и рвать упряжь.

В с. Лозовеньки в первых числах января местные кулаки, лишенные избирательных прав, будучи недовольными нажимом по взысканию просроченных ссуд и вообще проводимыми мероприятиями, связанными с хлебозаготовкой, каковые проводил член партии Ковалев Андрей, ночью убивают его из обреза.

В с. Рубцово Шандриголовского р-на рецидивисты братья Гавриковы, связанные с предсельсовета Чернышевым, по поручению последнего ночью стреляют в селькора Вардакова, наносят ему тяжелые раны, мстя за разоблачение их преступной деятельности, а главным образом деятельности кулацкого прихвостня предсельсовета Чернышева.

По единому сельхозналогу. На хут. Красный Яр Балаклейского р-на зажиточный середняк Горобец подстрелил члена сельской налоговой комиссии Сероуса А. за то, что последний высказался против скидки ему налога.

По землеустройству. В с. Старосеменовка Барвенковского р-на кулак, бывший собственник Рябоконь, будучи недовольным проводимым землеустройством, вел агитацию за срыв таковой, угрожая предземкомиссии, члену партии и в результате угроз у последнего сгорела клуня.

Помимо перечисленных фактов террора имеется еще целый ряд фактов по поджогу, подбросу пироксилиновой шашки и проч. Переходя к антисоветской деятельности кулачества в массе крестьянства,' нужно сказать, что таковая в большинстве случаев выражается в разговорах и во вредной критике мероприятий советской власти и партии, но имеется и целый ряд других моментов, как-то: провокационные слухи, эмигрантские настроения, недовольство кампаниями, погромная агитация, провокация и проч. Ниже сего приводим наиболее характерные из этих моментов, а именно:

Эмигрантские настроения. Кулак немецкой колонии Рижово Барвенковского р-на Вирт в разговоре с крестьянами высказался так: "В настоящее время живется очень плохо. Нельзя себе устроить жизнь хорошо, налоги большие, продукты сельского хозяйства дешевые, а товары дорогие. Рабочим то же самое, живется плохо, хотя они и получают большое жалованье. Вот у нас люди [немцы] хотят выехать из России в Америку. Потому, что здесь плохо, все дорого и человек не чувствует у себя под ногами твердой почвы".

Провокационные слухи. Кулак с. Петровское Захаров М. И., встретившись с зажиточным середняком Трубицки, стал говорить: "Налог большой. Берут все сразу: и хдеб, и налог, и самообложение. Я слышал, что с хлебозаготовкой будет плохо. В Харькове Петровский собирал всех коммунистов и они решили забрать весь хлеб и на весенние посевы крестьянам ничего не оставить, заберут и хлеб и налог, наверное коммунисты думают удирать".

Недовольство хлебозаготовкой. В с. Балаклее кулаки, бывшие торговцы Дьяков А. и Бычок И., в группе крестьян говорили: "Дохлопа-лись в ладоши, дождались свободы, что крестьянин не может распоряжаться своим хозяйством, не дают ему возможности продать продукт по своему усмотрению, душат налогами, в кооперации без книжки ничего не дают и жить стало хуже, нежели при царе".

Погромная кампания. Кулак с. Михайловки Лозовеньковского р-на Баев, выступая на общем сходе, открыто заявил: "Соввласть нас душит. До каких это пор будет? Не успели заплатить налог, как уже надо платить самообложение. Чтобы избавиться от соввласти, нам надо организовать зеленые банды. Пусть я погибну, но сыны мои отомстят за меня, придет время и над моими воротами взойдет красное солнышко".

Провокация. На хут. Богдановском Лозовеньковского р-на кулаки Живогляды, ведя агитацию среди крестьян, говорили: "Соввласть жмет крестьян, выкачивает деньги на уплату царских долгов иностранным государствам, а рабочих не трогает".

Срыв собрания по самообложению. Кулак с. Петровское Захаров Ф. Л. па общем сходе выступил в прениях по докладу и заявил: "Граждане, у нас в этом году недород, самообложение мы платить не в состоянии, а если и придется платить, то не больше 15 % с рассрочкой до 1 мая". Собрание, не приняв предложения, разошлось по домам.

Кроме вышеприведенных характерных моментов выступления кулачества во многих селах округа отмечены толки следующего содержания: "Не слушайте коммунистов, они нам много говорят и больше ничего, отбирают все, душат налогами, закрыли частную торговлю и сосредоточили все в кооперации, которая не в состоянии удовлетворить нужды крестьян, а выкачивает от нас последний хлеб, который везут в другие государства. А там топят его в море. Скоро с нас, крестьян, сдерут последнюю шкуру. Организовывают коммуны и артели для того, чтобы легче было командовать и обманывать нашего брата. Пора уже отказаться от уплаты налога или от земли. Надо отделять сыновей, отказаться от аренды бедняцкой земли и сеять только для себя, пусть тогда рабочие попробуют кушать хлеб, беднота имеет землю, а налогов не платит. До каких пор власть будет давать льготы лодырям?.. Они не хотят ничего делать, а мы за них будем платить".

"Мужиков давят налогами и будут давить, потому что у них нет своей организации. Если бы это было так рабочим, так они бы сразу взбунтовались и устроили бы для себя лучшую жизнь. Украина - золотое дно Европы. За нее скоро должны драться Польша, Англия и Германия против СССР. Москва обдирает Украину. Понаезжали сюда кацапы и душат хохлов. Ну мужик терпит до поры до времени, а если и забунтует, то сразу жизнь получшает. Коммунистов же пора гнать, они живут хорошо, одеты и обуты, а у крестьянина нет даже кожи, ходит босый и голый".

Кулачество проявляет свое недовольство к мероприятиям советской власти даже через детей, стараясь вооружить детвору против советской власти. Так, например, в с. Лозовеньке того же района ученики школы, дети кулаков, написали стихотворение, куда приклеили отдельную надпись: "Что предлагают крестьяне" и "Классовый враг не дремлет". Стихотворение это следующего содержания:

"Ах зачем нас в тюрьму посадили,
под железным замком держат нас,
неужели мы в том виноваты,
что голодным нет хлеба у нас.

И мы рады бы были душою
всю голодную Русь накормить,
но не стыдно признаться пред вами,
нам самим почти нечего есть.

И за это теперь мы страдаем,
под замком в каталажке сидим,
и за звуком ключей часового
грустью сердца мы дружно следим.

Часовой по фамилии вызывает,
На допрос под начальство ведет,
А сердечко в груди замирает
И решенья судьбы оно ждет.

На допрос по одном нас выводят
И короткий предлог вам дают;
Везите хлеб поскорей предлагают,
А не хочешь, так опять же замкнут
И осудят нас года на три руду рыть
и придется нам, ребята, про свободушку забыть.

Читайте лучше. Писал "ХТОСЬ" А. Я."

3. Беднота и батрачество по отношению к мероприятиям советской власти и проводимому наступлению на кулака в большинстве своем настроены сочувственно, одобряя мероприятия партии и советской власти в этом направлении и участвуя в практической работе по проведению их в жизнь. Беднота и батрачество в своем большинстве брали активное участие в проведении хлебозаготовок. В прошлую хлебозаготовительную кампанию беднота выкрывала спрятанный кулаками хлеб и этим содействовала ходу хлебозаготовок. В настоящую хлебозаготовительную кампанию во всех районах при кооперативах организованы группы из бедняцкого актива по закупке хлеба по дворам. В некоторых местах беднота проявляла особую активность в деле проведения хлебозаготовок, даже личным примером вывозя на ссыпные пункты, демонстративно, излишки хлеба (Андреевский р-н, Геевка и Михайловка). Отмечено много случаев, когда беднота давала решительный отпор кулацким проявлениям, не давая выступать им на сходах против мероприятий советской власти, как, например: в одном из сел Андреевского р-на на предвыборное собрание явился кулак - председатель церковного совета и попросил дать ему СЛОВО, а беднота не только не дала ему слова, но с шумом выгнала с собрания.

Проявление недовольства и антисоветских выступлений со стороны бедняцкой прослойки безусловно наблюдается меньше, и если где таковые выступления и бывают, то они главным образом исходят от лиц с антисоветским прошлым, находящихся под влиянием кулацкого и зажиточного элемента, а также и тех бедняков, которые считают оказываемую им помощь незначительной.

Нужно отметить также и то обстоятельство, что во многих местах наблюдалось обратное явление, когда беднота относилась пассивно к мероприятиям советской власти и даже в ряде населенных, пунктов плелась в хвосте настроении зажиточного слоя, что объясняется главным образом слабостью работы некоторых организаций КНС на местах и неполным охватом бедняцких слоев села. Как это ни удивительно но приходиться констатировать, что количество недовольств и антисовпроявлении со стороны бедняцкой прослойки, главным образом со стороны бедняков-подкулачников, в связи с проводимыми кампаниями увеличилось. Ниже сего иллюстрируем отдельные характерные факты недовольств со стороны бедноты на селе:

Недовольство сельхозналогом. Бедняк с. Гавриловки Барвенковского р-на Остроушко Петр Иванович пишет своему сослуживцу в Косную Армию следующее: "В настоящее время на селе наpoд страшно обозлен, потому что за 12 дес. земли платят 100 руб., 20 руб. страховки, 25 руб. самообложения на 9 душ семьи, вот почему на деревне и свирепствует опасное дело. Начались поджоги и убийства, середняк на бедняка, а бедняк на середняка, не знаем как на это смотрит коммунистическая партия".Недовольство недостатком товаров. Бедняк с. Нижнесоленой Боровского р-на Шарко Ф. Г. в разговоре с гражданами высказывался так: "Эта власть делает, как царское правительство в войну с Германией. Нужны были снаряды, а высылают сухарей, так и теперь соввласть - крестьянам нужна кожа, а им присылают готовую обувь. То я бы взял бы кожу, да и пошил бы своей семье, а то купи одному а остальные будут ходить босые".

Недовольство хлебозаготовкой. Член КНС с. Яковенково Балаклейского р-на Черно И. на общем собрании по вопросу о хлебозаготовках выступил и заявил: "До каких пор вы будете проводить хлебозаготовку разве вы не читаете декретов, что по горищам лазить нельзя а вы опять думаете по горищам лазить. Были в прошлом году запасы так вывезли куда-то, а теперь хотите, чтоб и мы, как таврические крестьяне ездили и последнюю лошадь променивали на хлеб. Мы хлеба не дадим. Зачем я буду вывозить хлеб в кооперацию, когда там нет товара а деньги мне нужны. Пусть хлеб лучше лежит дома"

Примерно аналогичных фактов с выражением недовольства среди бедняцкой прослойки зафиксировано много.

Середняцкая прослойка крестьянства по отношению к мероприятиям советской власти и политике партии значительно менее консервативна, нежели кулачество, как по существу реагирования на то или иное мероприятие, так и по отношению к соввласти и партии По данным, которые имеются в ОИКе по части реагирования на те или иные моменты мероприятии партии и соввласти и по вопросу взаимоотношений на селе, более усиленную активность проявляет зажиточное середнячество. Констатировано ухудшение настроений середнячества в особенности зажиточного по отношению к соввласти и партии, однако наряду с этим подчеркиваем что это положение не дает основания полагать, что происходят глубокие изменения в политическом отношении середнячества к соввласти и партии.

Изученные факты проявляемых недовольств говорят о том, что они вызывались главным образом, как ударностью проводимых кампаний, во время которых было допущено много ошибок со стороны лиц, проводивших эти кампании, а также благодаря усиленной антисоветской агитации кулачества и антисоветского элемента.

Характерные факты недовольства и антисоветских проявлений приводим ниже сего:

Толки о коллективизации. Зажиточный середняк Шейко З., коснувшись мероприятий соввласти по коллективизации, говорил: "Коммуны и коллективы представляют из себя сейчас старые экономии. Как раньше были управляющие в экономиях, так и сейчас они есть и коммунах и артелях. Нужна вольная крестьянская коллективизация. Вот мы даем соввласти хлеб, а нам не дают кожевенных товаров совершенно, или же их совсем пет, или же она нас не хочет снабжать, а снабжает только рабочих. Только и остаётся крестьянам собраться и устроить бунт, тогда скоро дадут нам кожу. Выдумали хлебозаготовки, что они нам дадут? Повезешь куда-либо и стоишь в очереди мерзнешь".

Недовольство контрактацией: В с. Мечебилово Петровского р-на середняки на сходе, разговорившись о контрактации, высказывали недовольство, говоря: "Зачем мы будем контрактовать на будущий год посевы. Зажиточные сейчас задерживают зерно, а весной продадут его по 3-4 руб. за пуд и смеются над нами, что мы чистосортные семена продаем по дешевой цене".

Вражда к бедноте. Зажиточный середняк хут. Васильевки Боровского р-на Чепурко Петр в кучке граждан говорил: "До каких пор мы будем кормить бедноту, которая сидит на нашей шее, она не будет работать потому, что советская власть разбаловала ее, не заставляет платить никакого налога, дает долгосрочные кредиты, она их проживает и не возвращает, мы землю обрабатываем с половины, а она зерно, которое получает для посева, перемалывает и ест".

Недовольство распространением крестьянского займа. Зажиточные середняки села Нурово Савинского р-на Лисенко П. М. и Дудник П. С. в группе крестьян говорили: "Они сукины сыны не знают, как от крестьян выманивать деньги. Выдумали заем, а почему они на рабочих всяких налогов не накладают, ведь они им платят большое жалованье".

Недовольство хлебозаготовкой. В с. Чепель Савинского р-на середняк Борисенко в группе крестьян говорил: "Вот пять лет пожили, как будто ничего, а теперь опять начинается по-старому, забирают хлеб, как при разверстке". Присутствовавший при этом середняк Роленко сказал: "Нам не привыкать, что с нас тянут, но только видно, что Россия закрутилась, так как делается неразбери что".

Примерно аналогичных фактов в среде середнячества отмечено много. В период проводимых кампаний 1928/29 г. оперативными мероприятиями окротдела ГПУ было арестовано до 40 человек кулаков, до 20 человек зажиточных середняков и до 10 человек бедняков .с антисоветским прошлым, в особенности тех, которые являются орудием в руках кулацко-зажиточной части села.

5. В практике наступления на кулака имелся целый ряд ошибок, перегибов и извращений классовой линии на местах.

За председателя Изюмского окружного исполнительного комитета Кузьменко
За секретаря Жмирь

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр, 385, арк. 5, 8, 9, 12-15. Оригінал.

^*Таблиця № 2 не публікується, оскільки її зміст викладений у тексті документа.

¹ "Довгоносиками" у просторіччі називали селян, які у ямах ховали хліб, що знаходили за допомогою спеціального довгого щупа під час масових обшуків та трусів. Аби запобігти приховуванню зерна, з селян брали підписку про обов'язкову здачу лишків, у противному разі їх зараховували до числа "ворогів радянської влади".
Посилання на "амбарного шкідника", тобто комаху, цілком відповідало реаліям життя: здійснювати масові обшуки рекомендувалося під виглядом безневинної кампанії по знищенню сільськогосподарських шкідників.- Док. № 1.

² У таблиці № 1 зазначено, що протягом 1928 р. за ст. 127-ю КК УСРР народними судами Ізюмського округу було притягнуто до судової відповідаль ності 68 осіб, з них 29 заможних селян. 25 середняків, 5 бідняків. Всі вопи звинувачувалися у приховуванні лишків хліба, скуповуванні та продажу зернопродуктів за підвищеними цінами та інших "зловживаннях" (ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, спр. 385, арк. 6). Між тим у рішеннях пленумів ЦК ВКП(б) (11 квітня, 10 липня 1928 р.) вказувалося на неприпустимість застосування таких заходів як обходи дворів та конфіскація хлібних лишків, заборона вільних ринкових купівлі-продажу. нав'язування облігацій селянської позика при розрахунках за хліб та промтовари, адміністративний тиск та ін. (Коллективизация сельского хозяйства: Важнейшие постановления Коммунистической, партии и Советского правительства, 1927-1935.-М., 1957.- С. 47. 64). Водночас підкреслювалася необхідність продовження лінії "наступу на куркуля", однак під її дію підпадали і бідняцько-середняцькі верстви села.- Док. № 1.

³ Господарський рік тривав з 1 жовтня і пристосований був переважно до циклу сільськогосподарських робіт. За постановою ЦВК та Раднаркому СРСР від 20 вересня 1930 р. "Про перенесення початку господарського року з 1 жовтня на 1 січня" господарський і бюджетний рік з 1931 р. збігався з календарним. Жовтень - грудень 1930 р. вважався перехідним і називався "окремим кварталом".-Док. № 1.

№ 2
ЗАЯВА СЕЛЯН В. КОВАЛЯ ТА С КОВАЛЯ
З с. КУМАРІ ПЕРВОМАЙСЬКОГО ОКРУГУ НА ОДЕЩИНІ
ДО ВУЦВК З ПРОТЕСТОМ ПРОТИ КОНФІСКАЦІЇ
ФУРАЖНОГО ЗЕРНА ЯК У ПЕРЕКУПНИКІВ

11 січня 1929 р.

До голови ВУЦВК
Громадян с. Кумарі Богопільського р-ну
Первомайського округу Коваля Василя і Коваля Степана

Заява

Нами було куплено 26 жовтня 1928 р. 37 пудів вівса для своїх власних потреб, себто для годівлі худоби та для засіву землі весною 1929 р. Причому, цього ж 26 жовтня 1928 р. помошником фінінспектора 266-го участка Первомайського окрфінвідділу Красновим Онисімом С. було від нас незаконно відібрано цей овес. І сфабрикували нас як перекупщиків, в той час, як ми зовсім ніколи не займались перекупкою, про що в любий мент може посвідчити наша сільрада. Ми подали скаргу Первомайському окрпрокурору і вже місяців 2,5 все ходимо, ходимо і немає ніякої відповіді, а нам лише кажуть: "Почекайте, виясним, або ідіть в Голованівськ, там виясните". Таке бюрократичне відношення ніяк не мусить бути терпиме. Причому, у нас в господарстві по одній коняці і хіба можна, щоб творилося таке безчинство? А тому просимо, щоб нашу справу було розібрано якнайшвидше і повернуто нам овес. Бо незабаром же весна і нам треба сіять, а [зерна] більш нема, за що і земля може залишитися зовсім несіяною⁴.

В. Коваль, С. Коваль

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 348, ари. 141. Оригінал. Рукопис.

⁴ За розпорядженням ВУЦВК Первомайський окрфінвідділ перевірив цю справу й 6 квітня 1929 р. відповів ВУЦВКу: "По заяві гр-н Ковалів В. і С. окрфінвідділ повідомляє, що помінспектором по б/п участка № 266 на базарі III ч. м. Первомайська 26.Х.І928 р. було виявлено, що гр. Коваль В. проводить скупівлю зерна, причому в момент виявлення скуплено було 35 пуд. вівса. Під час виявлення гр. Коваль В. намагався втекти від помінспектора, але був затриманий. Робочі-вантажники того ж 26.Х.1928 р. при опиті їх помінспектором показали, що гр. Коваль В. 19.X.1928 р. купив тут же на базарі 35-40 пуд. вівса. Всі ці дані дали досить грунту помінспектору, [щоб] конфіскувати па законних підставах зерно та скласти на гр. Коваля В. протокол за проведення скупівлі зерна для перепродажу без виборки реєстраційного посвідчення та без виплати державного промислового податку, не дивлячись на те. що гр. Коваль Р. заявляв, що зерно ним куплено 26.Х.1928 р. для себе, бо зрозуміло, що коли 19.Х.1928 р. піп купив для себе З5 пуд. вівса, то потреби в ньому не могло виникнути 26.X.1928 p., цебто через півтора тижня. В той же час по заяві гр. Коваля В., яка була занесена в протокол, проведено старанне розслідування по місцю помешкання гр. Коваля В. і цим розслідуванням не підтвердилось, щоб гр. Коваль В. займався скупівлею зерна для перепродажу. А тому за відсутністю конкретних доказів заняття гр. Коваля В. вказаною комерційною діяльністю, протокол помінспектора б/п участка № 266 окрфінвідділом залишається без наслідків. На гр. Коваля С. ніякого протоколу не складалося. Заст. зав. окрфінвідділом [підпис]. Зав. податковим підвідділом [підпис]".
Отже, окрфінвідділ своєю детальною перевірною спростував дії фінінспектора і по тільки підпоїти справедливість, а, можливо, врятував селян і від судового покарання.- Док. № 2.

№ З
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА УРЯДУ УСРР РАДНАРКОМУ СРСР
ПРО ВІДПУСК ДОДАТКОВИХ КОШТІВ
НА ДОПОМОГУ ДІТЯМ В РАЙОНАХ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НЕВРОЖАЮ 1928 р.

17 січня 1929 р.

Совет народных комиссаров СССР

По постановлению СНК СССР от 4 сентября 1928 г. на помощь детскому населению пострадавших от недорода районов Украины было отпущено 5 млн руб. По предварительным данным о размере недорода эта сумма предназначалась для 9 южных (степных) округов Украины, каковые и отмечены в вышеуказанном постановлении СНК СССР. В дальнейшем по получении новых данных, а также на основании специальных обследований правительственными комиссиями было установлено, что недород коснулся и еще трех округов, из них 2 (Днепропетровский и Кременчугский) пострадали значительно, и они признаны украинским правительством недородными, а 1 (Тульчинский) хотя и не признан недородным, но отнесен к категории нуждающихся в отдельных видах помощи (детское питание, корм скота). Таким образом, будучи ограниченными указанной суммой в 5 млн. руб., предназначенной для 9 округов, правительство УССР вынуждено было распределить ее на 12 округов.

Вследствие этого охват детей помощью снизился с 20 % до 18 % и помощью предположено охватить около 228 тыс. душ в среднем за месяц. При этом надо иметь в виду, что и указанному количеству детей удалось оказать помощь лишь благодаря привлечению дополнительных ассигнований от общественных организаций (ЦК помощи детям и Украинский Красный Крест) в размере около 1300 тыс. руб.

Вследствие ограниченности средств, помощь эта с качественной стороны представляет самый строжайший минимум и может рассматриваться лишь как некоторая поддержка, а не требуемое питание; в частности, об этом свидетельствует тот факт, что в составе детского пайка отсутствуют мясо, молоко и животные жиры.

План правительства по оказанию помощи детям построен таким образом, что наибольшая помощь в смысле охвата количества детей падает на февраль - апрель, как наиболее тяжелые месяцы. Так, намечено было в октябре месяце охватить помощью 85 тыс. душ, в ноябре - 156 тыс., в декабре - 202 тыс. и наибольший охват - в феврале - апреле - по 315 тыс. душ ежемесячно. Сейчас, по предварительным данным за декабрь, охватывается помощью уже до 220 тыс. душ (т. е. увеличение против плана на 10 % при большом количестве детей, не взятых на питание, но в нем нуждающихся). Ясно, что в наиболее тяжелые месяцы, когда все собственные ресурсы селянства будут полностью исчерпаны, количество нуждающихся будет в большей степени превышать плановый расчет. Ибо при расчете 315 тыс. душ (февраль - апрель) охватывается помощью 87% детей исключительно бедноты; таким образом, даже в наиболее тяжелое время 17 % бедняцких детей и большая часть низших слоев середняцтва, безусловно сильно нуждающегося в этом тяжелом году, помощью совершенно не будут охвачены.

Учитывая это, местные органы уже сейчас принимают меры к изысканию дополнительных средств, дабы расширить контингент детей, охваченных помощью. Несмотря на резкое снижение кредитоспособности всех учреждений пострадавших округов, а также ц целом местных бюджетов, к участию в помощи привлечены различные хозучреждения, кооперативные и общественные организации. Увеличивается количество детей, охватываемых помощью, благодаря взятым па себя различными организациями расходам, связанным с оказанием помощи, как-то: предоставление бесплатно топлива, принятие расходов па оплату рабочей силы, перевозочных средств, ассигнование дополнительных средств и т. п., в частности увеличивается выдача хлебного пайка за счет припека. Но все эти мероприятия, хотя и дают эффект в смысле увеличения количества пайков, но далеко не удовлетворяют всех нуждающихся в помощи.

Поэтому правительство УССР считает необходимым просить Совет Народных Комиссаров отпустить дополнительные средства на усиление охвата детского населения помощью еще на 6 %, т. е. доведение его до 24 % всего количества детей в недородных округах. Для чего необходимо из расчета дополнительных 65 тыс. душ на 6 месяцев (февраль - июнь) - 1028 тыс. руб.

Стоимость одного пайка рассчитана в 2 руб. 42 коп., включая и накладные расходы (29 коп.). Этот паек, с отсутствием в нем, как указано выше, молока, мяса и животных жиров, является совершенно недостаточным и вызывает заболевание среди детей и, в частности, цынгой. Учитывая это, медицинские органы ставят вопрос о необходимости улучшения состава пайка за счет капусты и картошки. Стоимость этих продуктов определяется в 15 коп. в месяц. Правительство УССР считает необходимым эти дополнительные расходы удовлетворить, для чего потребуется, исходя из количества пайков 306 тыс. штук в месяц, на 6 месяцев - 275 тыс. руб.

Еще одно обстоятельство, которое, вследствие ограниченности средств, в плане не предусмотрено и требует настоятельного проведения. Это питание детей младшего возраста - грудных до 1 года, а также беременных и кормящих матерей. Для всех детей предусмотрен отпуск пайка вышеуказанного состава, причем для детей младшего возраста один паек предназначается и для матери и для ребенка, что совершенно недостаточно. Исходя из необходимости отпускать паек целиком для матери, а грудным детям выдавать ежедневно по 2 стакана молока стоимостью 6 коп., и из расчета 25 тыс. детей этого возраста, необходимо для этой цели отпустить 270 тыс. руб.

Таким образом, общая сумма дополнительных ассигнований на детское питание, о которой просит правительство УССР, составляет:

1. на увеличение процента охвата детей 1028 тыс. руб.;
2. "улучшение состава пайка 275 тыс. ";
3. "питание грудных детей и кормящих и беременных матерей 270 тыс. ".

Всего: 1573 тыс. руб.

Указанную сумму настоятельно просим отпустить за счет союзного бюджета. При рассмотрении нашего ходатайства просим учесть, что в организации лотереи, имевшей целью получение дополнительных средств на детское питание, нам отказано.

Председатель Совета Народных Комиссаров УССР
Председатель правительственной комиссии помощи пострадавшим от
недорода районам

ЦДАЖР України, ф. 27, оп., 9, спр. 523, арк. 29-30 зв., Копія.

№ 4
З ЗВІТУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ, СТАНОВИЩЕ РІЗНИХ ВЕРСТВ
СЕЛЯНСТВА ТА РОБОТУ МІСЦЕВОГО АПАРАТУ

19 січня 1929 р.

І. Хлебозаготовки

Заготовлено хлеба за истёкший период всего 22 121 345 пуд. разных культур. При проведении хлебозаготовок классовая борьба на селе усилилась. Из среды бедноты выделился значительный кадр активистов, который принимал самое активное участие в проводимой работе. Помощь бедноты выражалась в сообщении, где, у кого и сколько запрятано хлеба. Анонимные сообщения имели широкую форму.

Хлебозаготовительная кампания содействовала оживлению массовой работы па селе среди бедноты, поднятию организованности и политической активности и большего укрепления связи с сов. и парторганизациями. Это сказалось в отдельности в весеннюю посевную кампанию: несмотря на гибель 240 000 дес. озимых, посевная площадь снизилась лишь на 2 %.

Для усиления хлебозаготовок практиковалось, помимо проведения агитационной работы среди крестьянства, также и посещение домов крестьян для покупки хлеба, вызов в сельсовет для сдачи излишков хлеба, производство обысков.

По 127-й и 135-й ст. [УК УССР] направлено в судебные органы 920 дел и привлечено к ответственности 1184 человека, из них 247 должностных лиц и 910 частных, всего рассмотрено судебными органами 814 дел и вынесено 700 приговоров, из них обвинительных 605 и оправдывающих 95.

При проведении хлебозаготовок был допущен и ряд ошибок, извращений (незаконные штрафы, аресты, произвольное применение 127-й ст.). При этом имелись случаи неправильного подхода не только к середнякам, но и к беднякам, что нашло себе оправдание в отдельных выступлениях бедняков. За время хлебозаготовительной кампании зафиксировано 75 случаев искривления классовой линии.

V. Землеустройство

План землеустроительных работ 1928 г. был расчитан на 125 011га трудовых и нетрудовых земель, причем в основу было положено: землеустраивать маломощные районы, большие бедняцко-середняцкие земельные, общества, а также общества, которые намечают ввести общественные севообороты, организацию коллективных объединений и т. п.

Распределение земли между отдельными дворами производится с придерживанием классового принципа. Все дворы распределяются на группы по социальному положению и земля между ними распределяется так, чтобы коллективные объединения и бедняцко-середняцкие группы получили землю лучшую по качеству и более удобно расположенную, ближе к селу, а зажиточно-кулацким дворам земля отводится в более отдаленных участках и худшая по качеству.

За этот землеустроительный сезон землеустроено - 18 474 двора на площади 141 134 га.

В этом году землеустроено 8 больших бедняцко-середняцких земельных обществ на площади 94 308 га при 13 802 дворах, причем, вместо указанных 8 земельных обществ, организовано 62.

Классовое распределение земли произведено в 86 земельных обществах при 16 619 дворах, а именно: бедняцких и маломощных середняцких - 10 311, середняцких - 6 493; зажиточных - 1 670.

При землеустройстве земельных обществ в районах малоземельных, а также с целью ликвидации дальноземелья и черезполосицы, организовались отдельные выселки (организовано 33), причем, в случае отсутствия желающих выселиться па такие участки на выселение назначались зажиточные хозяйства, независимо от того, желали они или нет. Таким путем произведено выселение 3073 хозяйств. Настроение бедняцко-середняцких масс к этому мероприятию вполне удовлетворительное. Кулачество использовало все методы агитации чтобы сорвать землеустройство (перетягивание середнячества на свою сторону-11 случаев, агитация за неплатеж денег на землеустройство - 3 случая), за срыв организации выселков против распределения земли на группы по социальному положению и т. п. В особенности кулачество проявило активность при землеустройстве артелей и коллективов, которые наделялись лучшей землей, расположённой вблизи села.

Были отдельные террористические выступления, например, в с. Александровке Васильковского р-на толпа в 60-70 человек, предводительствуемая кулаками, разогнала артель им. тов. Чубаря во время вспашки, не допуская к работе за то, что последней отведена лучшая земля и вблизи села. Руководители этой группы осуждены окрсудом па 5 лет тюремного заключения.

В с. Хорошее артель получила 116 га земли, но не могла приступить к обработке, так как кулаки и часть зажиточных середняков недопускали, и лишь после ареста 7 человек артель смогла приступить к обработке земли.

VI. Экономические корни, питающие кулачество

Одним из экономических корней, питающих кулачество, является ростовщичество. Причем предметом ссуды является зерно или другие сельскохозяйственные продукты и реже - деньги.

Условия кредитных сделок не представляют каких-либо определенных норм. Они зависят от степени нуждаемости берущих ссуду, а также от размеров ссудных операций сельхозкоопераций общества крестьянской взаимопомощи и т. п.

Размеры процентов, получаемых ростовщиками, не только не учтены, но и не изучены. Агентурные разработки по 10 случаям показывают, что процент по ссудам денежным колеблется от 12 до 25 %, а натуральные ссуды - зерновые - вдвое больше, против того, что было дано под ссуду.

Частный торговец всячески изощряется, чтобы уклониться от обложения и нередки случаи, когда это ему удается. Например:

1. организация, пользующаяся широкими налоговыми льготами, принимает к себе на службу торговца, причем последний отпускает для этих организаций определенные средства, на которые делается оборот, за что получает определенное отчисление от доходов, в значительной мере больше, чем получает сама организация (случай в Синельниковском райпомдете);
2. кулак нанимается подводчиком до малосостоятельного скупщика всевозможных с/х продуктов. Разъезжая с ним по селам, кулак снабжает скупщика деньгами и участвует в прибылях (случай в Царичанском р-не);
3. кулак пролазит во всевозможные кустарные объединения и в особенности в мукомольные, где перемалывает не только свое собственное зерно, но и занимается скупкой зерна на стороне и после перемола ведет спекуляцию мукой (дело Богдановской и Петропавловской артелей).

Нередки случаи, когда кооперативные организации при распределении кредитов таковой предоставляют зажиточным слоям, примером этого может служить Близнюковский район.

Кулак применяет целый ряд мер, чтобы увернуться от налогов и сборов и одним из таких методов является маневрирование своим хозяйством. Например, задолго до обложения единым сельскохозяйственным налогом кулачество начало продавать крупный рогатый скот, заменяя молодняком, не подлежащим обложению, а также мелкими свиньями, овцами. Другим методом укрывательства от налогового обложения является Дробление хозяйств, "преждевременные разделы".

При проведении весенней посевной кампании кулачество (немного случаев) сдавало надельную землю в сельраду, мотивируя, что нечем ни засеять, ни обработать и, наряду с этим, брало в другом районе в аренду в большом размере и таким путем ускользало от обложения единым сельскохозяйственным налогом. Агентурные разработки, по 20 кулацким хозяйствам Перещепинскому, Межевскому, Синельниковскому р-нам это подтвердили.

Во исполнение директив XV партсъезда о развитии в дальнейшем наступления на кулака и принятии ряда новых мероприятий, ограничивающих развитие капитализма на селе, мы достигли значительных успехов в этом отношении за отчетный 1928 год:

Таким образом, в наличии мы имеем снижение крайних групп бедноты и кулачества. В то же время возросло количество середняцкой группы на 15 %. Резкая картина наблюдается в изменениях за последний год соотношения хозяйственных элементов этих трех групп, что также подтверждает закрепление середняцких хозяйств (а не "вымывание" их) за счет ослабления последних двух групп. Так, при повышении посевной площади в пользовании середняков в 1928 г. против 1927 г. на 10%, зажиточно-кулацкая группа уменьшилась на 25%, причем характерно, что в 1927 г. против 1926 г. это уменьшение выражалось всего лишь на 1,4 %.

Что касается скота (при стабильном состоянии в 1926 и 1927 гг.) то середняки в 1928 г. увеличили владение им на 13 %, кулацкая группа количество скота сократила в этом году против предыдущего на 28 %. Количество безлошадных хозяйств, оставаясь стабильным в 1926 и 1927 гг., уже в 1928 г. сокращается с 40 до 36,3 %.

Такое же положение наблюдается в количественном сокращении в зажиточно-кулацких хозяйствах плугов, буккеров, веялок и т. д. Так, например, в 1928 г. эта группа уступает середняцким хозяйствам больше, чем на 20 % своих веялок, и только лишь по молотаркам с копны-пи и механическими двигателями есть рост у данной группы в 1928 г.

В отношении аренды земли, то главный ее арендатор - это середняк, при сокращении сдачи в аренду земли беднотой с 15,1 % в 1927 г. до 12,8 % в 1928 г. Заможная группа, хоть и сокращает ее, по все же арендует 38 % всей земли, сдаваемой в аренду.

Что касается найма рабочей силы, то при резком увеличении его в середняцком хозяйстве (почти на 35 %, с 46 % в 1927 г. до 62 % в 1926 г.), в кулацких группах - сокращение найма па 27,7 %, в сравнении с 1926 г. (с 33 % до 24 % в 1928 г.).

Все это является результатом той суммы мероприятий к урезке эксплуататорских тенденций кулака, которую в целом осуществили в этом году, начиная с проведения хлебозаготовительной кампании.

Однако, как не мала кулацкая группа хозяйств (6,2 %), она в 1928 г. остается все же экономически мощной, владея 15,6 % всей посевной площади, 30,2 % всех сеялок, 61,4 % механических молотилок, 16,3 % всего скота.

На успешное развертывание кампании кулачество отвечало активной антисоветской агитацией, а в отдельных местах и террором против представителей советской власти и активных местных работников из бедноты.

В с. Спасском Новомосковского р-на был убит председатель сельсовета тов. Квач, член КНС, активный защитник интересов бедноты. Ранен председатель Верхнесамарского сельсовета. Убит после предупреждений в анонимных письмах председатель сельсовета хутора Кутярино - т. Камойлин.

Случаи запугивания бедноты террором, поджоги бедняцких хозяйств, активных участников хлебозаготовок - были почти во всех районах округа. Благодаря недостаточной работе среди бедноты, случаи, когда кулачество умело использовало недовольство отдельных групп бедноты, чтобы сделать ее проводником своих интересов, имели свое место. Например, при проведении самообложения в Котовском р-не по 19 сельсоветам самообложение прошло на первых собраниях только в З, в остальных самообложение было принято на 2-5 собрании, аналогичное явление было и в других районах. И только после разворачивания массовой политической работы среди бедноты и середнячества, проводимые мероприятия по нажиму на кулака дали положительные результаты, а в особенности это наглядно подтвердилось при проведении второй кампании самообложения осенью 1928 г. Несмотря на недород, таковое принято на первичных собраниях.

IX. Оценка состояния работы советского аппарата

Проводимые кампании явились проверкой состояния работы низового советского аппарата. Эта проверка показала, что сельские советы, как коллектив, в большом числе работали слабо (малоподвижны) и работу проводили председатели и секретари сельских советов.

Актив села не был сгруппирован вокруг сельских советов.

В отдельных сельских советах среди членов выявлена значительная прослойка чуждого и антисоветского элемента, а отсюда - отсутствие четкой классовой линии в работе этих советов. Ряд председателей сельских советов саботировали выполнение директив, в особенности при проведении хлебозаготовок, заявляя: "Вы уедете, а я останусь расхлебывать кашу". Невыполнение директив райисполкомов было нередким исключением, что заставило сиять ряд председателей и секретарей сельских советов (в каждом районе по 2-3 человека) и отдать под суд.

Крестьянство на это реагировало слабо, лишь в отдельных случаях пыталось их "спасти" путем выполнения к сроку задания (Близнюковский р-н), а кое-где свое недовольство проявило в пассивном отношении к вновь выдвинутым (Карл-Марксовский, Близнюковский р-ны). Были случаи, когда пленумы сельских советов проваливали предложения о проведении самообложения (Карл-Марксовский, Котовский, Царичанский р-ны).

Советский аппарат к проводимым кампаниям не был подготовлен и благодаря посылке из города до 500 человек активистов, таковой удалось раскачать и уже при проведении весенней посевной кампании сельские советы работали гораздо лучше и, в работу были втянуты не только председатели и секретари, но и значительная часть рядовых членов.

В отдельных сельских советах посланные работники из города подменили собой сельские советы и отдельные мероприятия проводили не через сельский совет, а от своего имени, что, конечно, не могло создать авторитет для сельсовета.

В момент проведения перевыборной кампании недочеты, обнаруженные в работе сельских советов при проведении кампании, учтены и таковые по предварительным данным в значительной степени должны обновиться за счет выдвижения на руководящую работу бедняцко-середняцкого актива, проявившего себя при проведении разных кампаний.

Наряду с укреплением сельских советов путем подбора работников особо нужно выпятить вопрос о разворачивании массовой работы сельских советов и вовлечении в работу таковых всего состава сельсовета, путем проведения всевозможных сельскохозяйственных мероприятий, касающихся жизни данного села.

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 385, арк. 47, 51-53, 61-69, Оригінал ^*.

^* Супровідний лист до звіту підписаний головою окрвиконкому Колосом та заступником секретаря, зав. opгвідділом Бородавкою.

№ 5
З ЗВІТУ ЛУБЕНСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ ХЛІБНИХ ЛИШКІВ

27 січня 1929 р.

Хлібозаготівля

1. Які були заходи примушення здачі хліба, що примінялись в хлібозаготовчу кампанію та їх наслідки?

Головним заходом впливу на куркульське господарство в хлібозаготовчу кампанію 1927/28 р. був судовий порядок. Засуджених по 127-му арт. КК всього 116 осіб: заможньо-кулацького елемента - 50 осіб, або 43%, крамарів - 32 особи, або 27,4%, середняків - 31 особа, або 27 % і бідняків 3 особи, або 2,6 %.

Ущімлення категорії середняків і бідняків мається; по-перше, ця категорія середняків, злісно затримавших здачу хліба, а бідняків - перебуваючих під впливом кулака й активно проводивших кулацьку ідеологію. По-друге, недостатнє вивчення радами соціального складу населення: мало місце примінення відносно середняків вищезгаданих ущімлень.

Маються випадки відміни окрсудом у касаційному ладі присудів відносно середняків і бідняків, але відмінені присуди в значній своїй частині припадають на припущені на місцях помилки.

Міри соціального захисту проти крамарів та заможньо-кулацької частини були досить витримані - з кількості 82 осіб було засуджено до позбавлення волі 75 осіб.

Ці заходи мали певний вплив на хід хлібозаготовчої кампанії, що дало такий темп заготівлі:

Хлібозаготівля за грудень 1927 p.- 4828 т, січень 1928 p.- 9574 т, лютий 1928 p.- 18 480 т, березень 1928 p.- 11 932 т.

2. Соціально-політична фізіономія господарств ущімлених.

За хлібозаготовчу кампанію 1928/29 р. спекулянтські елементи в зв'язку з проведеними заходами минулого - 1927/28 р. активності не проявили. Мав місце перепродаж хліба в невеликих розмірах заможньо-кулацькою частиною села та середняком.

Виявлення та опреділення цього продажу зустрічає великі труднощі, тому маємо незначні розміри судових справ: по 135-му арт. КК засуджено 6 осіб, з них 1 заможний, 5 середняків; засуджених по 135-му арт. КК за нездачу мірчука з 1.ХІІ. [1928 р.] по 1.1 1929 р. 27 чоловік, з яких заможньо-кулацького елемента 21, середняків 6; по 98 - 99-му арт. КК за час з 1.ХІІ. 1928 по 1.1. 1929 p.- 23 особи, з них: кулаків 1, бідняків 7, середняків 14, і інших 1. Головна причина - бездіяльність в справі хлібозаготівлі, що характеризує роботу кооперативного апарату периферії. По 119-му арт. КК. засуджено 27 осіб, з них кулаків 21, середняків 6.

Заходи примусу 1928/29 р. значного впливу па виброс хліба на ринок та заготівлю збіжжя не мали.

У наслідок зазначених заходів вкупі з іншими малось збільшення збору законтрактованого хліба: зібрано за листопад 10 388 пуд., за грудень 12 719 пуд. Причому зібрання законтрактованного хліба по окремих хлібозаготовачах маємо на 1.ХІІ. 1928 p.: Союзхліб - 86,4 %; Господарсоюз - 50,9 % - по всіх господарствах. На 1.1.1929 p.: Союз хліб - 86,6 %, окремо по індивідуальних - 83,6 %, Господарсоюз - 53,3%.

У міроприємствах, стимулюючих хлібозаготівлі (збір платежів та ін.), проведені заходи скорочення терміну сплати, особливо куркульською частиною, й адміністративні репресії в першу чергу, значного впливу в кампанію 1928/29 р. на хід хлібозаготовлі не мали, тому що останні оплачувались головним чином за рахунок реалізації другорядної с/г сировини та попередніх грошових накоплень.

3. В чому виявилась організація й участь бідноти та батрацтва при проведенні хлібозаготовчої кампанії?

Поруч з проведенням наступу па кулака через суд, проводилась організація бідноти, загострення класової боротьби, яка проводилась через збори активу села, збори КНС, збори бідноти й середняка, як в цілому по селах, так і по окремих кутках. Практична участь бідноти виявилась в колективній здачі хліба, прийнятті безпосередньої участі в хлібозаготівлі (минулого року), на правах контрагентів, виявленні кулаків, що затримували хліб з метою спекуляції та ін.

Підтримка всіх міроприємств, які проводились на селі, спрямованих проти кулака як бойкот кулака - нездатчика хліба, що проводяться майже по всіх селах округи та ін.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 18-20. Оригінал^*.

^* Супровідний лист до звіту підписаний головою окрвиконкому Данилевичем та секретарем Маковецьким.

№ 6
СКАРГА СТУДЕНТА ПЕДАГОГІЧНОГО ТЕХНІКУМУ
Г. М. ВИСОЦЬКОГО ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО АРЕШТ ЙОГО БАТЬКА В с ПЕТРОВЕ
НА КРИВОРІЖЖІ ЗА НЕСПЛАТУ СІЛЬГОСППОДАТКУ

19 січня 1929 р.^*

Жалоба тов. Петровському від Грицька Максимовича Висоцькоео

Шановний і уважаємий Григорій Іванович! Порайте мене, що мені можна зробити з таким горем, яке трапилося неожиданно моему батькові Максимові Трефіловичу Висоцькому. Але воно тяжке не лише батькові та його сім'ї, а й мені, хоч я й не лічуся членом цієї сім'ї, тому що я відділився від нього. Але мені шкода свого батька як труженика-хлібороба, а також шкода, що існує й до цього неправда, якій пора давно вже вмерти. Сам я вчуся в педагогічному технікумі, а батько залишився сам з своєю сім'єю, яка складається з 5 душ. Із цієї сім'ї батькові 54 роки, матері 55 років і в них залишилося три дочки від 12 до 17 років. Господарство вони мають таке: одна коняка, корова, хата, сарай, клуня, віз, плуг, борона, 1\2 жатки, 1\2 соломорізки і 3 вівці.

І ось, коли нам дали відпуск на зимову перерву, я поїхав до своїх батьків на село погостювати, тому що, де родився, то туди й тягне. Але встреча моя була не весела, а плачева. Плачева вона була через те, що коли я ввійшов у хату, то мене вкрили сльозами, що немає батька, забрали в темницю на 4 місяці за налог, який наложили в розмірі 175 крб. за оте господарство, що в нас є. І батько 55 крб. заплатив, а за останні його забрали в темницю без всякого попередження, а просто вечером прийшли, описали, а на другий день і суд. І зараз після суду заперли в темницю як якого-небудь бандита, котрий украв що-небудь, чи вбив кого.

Після плачу я розпитав, чи подавали заяву куди, чи ні. То мені відповіли, що подавали, але нічого не помоглося, людям поскидали, а нам - ні. А через що, то хто й зна, через що. Коли я пішов до сільради та запитав [про це] голову сільради, та запитав його, то він сказав просто якимсь жандармським голосом, що "це не твоє діло, ми знаємо, що робимо".

Не одержавши відповіді від голови, я звернувся до членів налогової комісії. То вони мені відповіли так, що коли розбирали твого батька заяву, то голова сільради сказав так, що "з Максима Висоцького не знімати нічого, я з нього шкуру зніму. Коли сина є за що вчити на червоні студенти, то хай плате й налог". Це один факт. Потім другий факт мені члени сільради сказали такий, що "твого батька назначили в експерти^* й наклали налог через те, що коли назначили його в експерти, так він купив закона про сільхозналог і доказував голові сільради, які господарства можуть належати до експертного, а які ні". І от голова сільради па засіданні налогкомісії сказав: "Я його навчу, як з законами носитися". Отак партієць каже за те, що мужик, докопався до закону. Коли я став розпитуватися, чи він дійсно партієць, пролетарської сім'ї, але ж вийшло не так. Голова нашої сільради - бувший ярий повстанець і дворянського походження. Далі, голова райвику нашого - син пана Шуйського, але переіменував своє прізвище, далі, переписчик по налогу, який мав до революції 50 десятий землі, примазавшись до власті. При розборі заяви мого батька про налог сказав, що "в нього джерело здорове, він заплатить 300 крб."

Це, товариші, що правда в нас така, коли мій батько с 17 років служить у панів, мав до революції 7 десятин землі, в імперіалістичну війну був 3,5 року на службі, де покинув 8 душ сім'ї, де трудоспособна була лише мати. Потім, коли проходили німці, то під цькуванням кулаків мого батька збили були до смерті. Далі, коли було повстання, то теж хотіли вбити за те, що уговорював молодий авангард, щоб не йшов у повстання. І взагалі, починаючи з часу революції і існування совєтської влади до 1928 р. ніхто не зачіпав, а лічили всі як захисника соввлади. Але в 1928 p., коли заступив у нас головою сільради оцей повстанець, голова райвику пан Шуйський, то зразу виявили, що мій батько куркуль, ворог совєтської влади.

Після сказаного я Вас прошу, батьку наш, захисник диктатури пролетаріату, прошу ще раз Грицько Іванович, що прочитавши цього листа, Ви дасте мені зараз відповідь, тому що я, як студент, студент пролетарського колективу, не можу терпіти цієї неправди. Я їх скасую, тут не будуть вони партійцями й головами з буржуйським духом, а керувати масами пролетаріату.

Але дайте мені совіт, як батька вирвать, який' попав за неправду в темницю. Коли ж, може, я неправдиво думаю, і мій батько належить до куркуля, глитая, то тоді напишіть мені, що я маю куркульські думки й не можу бути в лавах червоного студентського колективу, я вийду з нього. А коли я прав, то на все дайте відповідь. Про те, що мій батько жив так, як я описав до революції й зараз, розписуються слідуючі товариші: Висоцький А., С. Мжара, П. Полиско, В. Іосиф, Н. Белаш ^*.

Адреса моя така: па Криворіжжі, Катеринославська залізниця, станція Зелена, село Петрове Петрівського району, Грицькові Максимовичу Висоцькому⁵.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 346, арк. 32-35. Оригінал. Рукопис.

^* Дата пересилки скарги до Криворізької окружної робітничо-селянської інспекції.

^* Йдеться про обкладання експертним податком. Див. док. № 31.

^* Підписи цих осіб власноручні.

⁵ За розпорядженням ВУЦВК, а також Криворізької окрКК-РСІ справу розглядала на засіданні секція РСІ при ІІетрівському райвиконкомі і 13 червня 1929 р. ухвалила: "Розслідувавши справу та доповнивши матеріал на зборах, виявлено, що при проведенні податкової роботи та в час оподаткування господарство Висоцького мало: 2 вола, 1 коропу, 4 овець, сіялку, жниварку, буккер, плуг та віз, а також молотарку № 2, за нормами оподаткування 56 крб. 56 коп. Нараховано було податку 175 крб. 10 коп. 28.II.1929 р. йому скинуто 120 крб., решта залишалась до виплати, а батько Висоцького притягався до судової відповідальності за невиплату решти с/г податку. Що стосується службових осіб: голова сільради Бродовой з роботи знятий, справи про котрою ведеться органами ОГПУ (факт перебування в повстанні стверджується). Факт про те, що голова РВК Кошулько - син пана Шуйського не ствердився. Також і переписчик с/г податку Компанієць В., батько якого мав до революції не 50 дес. землі, а 15 дес, користувався лише своєю працею, написане в скарзі не ствердилося. Справу залишити без наслідків. Про наслідки повідомити скаржнику. Витяг оригіналові відповідає. Секретар РСІ Ємченко".
На засіданні були присутні 25 членів секції РСІ, а також 115 селян. З жовтня 1929 р. голова Криворізької окрКК-РСІ Міщенко повідомив ВУЦВК про закінчення справи. Судячи по наслідках перевірки, все ж таки лист сина на захист батька містив правду, тому що просто так с/г податок в ті часи не скорочували - Док. № 6.

№ 7
З РОЗПОРЯДЖЕНЬ ЛАЗІРСЬКОІ СІЛЬРАДИ
ТАРАНДИНЦІВСЬКОГО р-ну НА ЛУБЕНЩИНІ
УПОВНОВАЖЕНОМУ Ф. І. ВОЙТЕНКУ⁶ ПРО НАДАННЯ
НЕОБМЕЖЕНИХ ПРАВ ЩОДО СТЯГНЕНЬ З СЕЛЯН,
РЕКВІЗИЦІЙ ТА ШТРАФІВ ЗА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

червень 1928 p.- січень 1929 р.

24 червня 1928 р. Посвідчення. Дано це тов. Войтенку Ф. І. в тому, що йому доручено стягувати штраф за утайку об'єктів оподаткування. Надається право описувати майно та стягувати в безспірному ладові.

Голова сільради
Секретар

21 грудня 1928 p. Доручення. Президія Лазірської сільради доручає членові сільради Войтенкові Федіру стягати всі борги по стяганню сільськогосподарського податку, страхвнесків та прострочених ссуд. Надається право описувати хліб лишній, майно всяке, зараз знімати та здавати на схорону у кооперацію.

Голова сільради Зубчук

19 січня 1929 р. Президія Лазірської сільради при цьому надсилає Вам контрольну цифру хлібозаготівлі 1000 пудів, яку ви повинні виконати за січень місяць. Крім того, стягти прострочені ссуди в самому короткому часі шляхом вилучення майна. За невиконання цього вся відповідальність падає на Вас, як за зрив цієї роботи.

Голова сільради Зубчук

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 1788, арк. 83, 85, 90. Оригінали. Рукописи.

⁶ Войтенко Федір Іванович, 1887 р. народження, бідняк, у 1918-1919 pp.- голова комбіду в с. Лазірки, пізніше був обраний головою КНС. Протягом 1925-1929 pp. працював заступником голови сільради, уповноваженим по лісництву та по хлібозаготівлі. Можливо, надмірні повноваження розпоряджатися селянським майном призвели його до спокуси купівлі корови за гроші с/г товариства, за що в 1930 р. він був засуджений до позбавлення волі на 2 роки та поразки у правах на 2 роки. Почуття необмеженої влади, безконтрольності, безвідповідальності нерідко розбещували місцевих працівників і деякі з них, як у цьому випадку, потрапляли на лаву підсудних.- Док. № 7.

№ 8
З ЗВІТУ МИКОЛАЇВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВІ МЕТОДИ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
Й НАСТУП НА ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН

2 лютого 1929 р.

Енергійний наступ на куркуля, що розпочався безпосередньо після XV партз'їзду, особливо в період екстраординарних заходів, в зв'язку з тимчасовими труднощами на хлібному ринкові, набув найбільш яскравого відображення на фронті хлібозаготовок. Методи та форми щодо посилення здачі хліба на Миколаївщині були різноманітні не лише по окрузі взагалі, але зокрема в кожнім районі, одначе в основному вони виникали внаслідок виконання директив вищих органів.

За час ударної хлібозаготовчої кампанії (січень - червень 1928 р.) порушено 80 судових справ проти куркулів села та спекулянтів міста. Проти робітників кооперації за різні порушення та інших громадських організацій - 24 справи. Припинено 23 справи. Притягнено до суду 97 чоловік. Засуджені: до позбавлення волі 39 чоловік, до принудробіт та штрафів 22 чоловіка, умовно 1 чоловік, інші виправдані. Крім цього, група хлібних спекулянтів, млинарів були органами ДПУ заслані в адміністративному порядкові.

Що торкається нажиму по податковій лінії в період хлібозаготовчої кампанії, особливо за несплату сільгоспподатку куркульськими колами села, судові органи в цей час розглянули 223 справи, по яких засуджено до позбавлення волі до 1 місяця та принудробіт та штрафів 135 чоловік, від 1 до 3 місяців позбавлено волі 35 чоловік, і вище 3 місяців 54 чоловіка та виправдано 21 чоловік.

За такої широко розгорнутої хлібозаготовчої кампанії та пристосування екстраординарних заходів мали місце випадки перекручувань цих міроприємств.

У деяких районах окремі господарі викликались в райвиконкоми, на сільради, де під вимаганням примушувались до здачі державі своїх лишків хліба. По окремих місцях уповноважені райвиконкомів вкупі з хлібозаготовувачами проводили розподіл певного плану заготовок по заможних дворах з зобов'язанням вивезти намічений для кожного двору хліб до встановленого строку.

Мали місце по окремих районах випадки масових обходів дворів та трусів куркульських господарств з метою виявлення наявних хлібних ресурсів, і, коли останні знаходились, то ці лишки вилучались в розмірі, опреділяємому уповноваженими РВКів та сільрад, які проводили цю роботу, причому в зазначеній операції брали участь біднота та батрацтво села. Були випадки, коли міліція за допомогою бідноти виявляла лишки хліба у куркулів, які відправлялись на зсипні пункти, залишивши власнику необхідну частину зерна для засіву та харчування. В окремих районах були випадки, коли уповноважені по хлібозаготівлях відбирали від заможного селянства, зокрема куркулів, спеціальні підписки про обов'язкову здачу ними лишків хліба державі, з оголошенням, що в випадку нездачі будуть лічиться як вороги радвлади. Такі підписки підписувались і хліб вивозився. Були випадки арештів та затримання під стражею по декілька днів тих з куркулів, які відмовлялись від здачі хліба. В окремих місцях уповноважені споживчої кооперації скликали загальні зібрання членів і під загрозою виключення з кооперації, а також припинення крамопостачання примушували пайщиків розібрати мішки під хліб, які тут же були заготовлені.

Ударна кампанія по хлібозаготівлі, безумовно, дала бажані наслідки в смислі зросту заготовок, наприклад: за січень місяць 1928 р. заготовлено 686 тис. пуд. хліба, тоді як в грудні місяці 1927 р. було заготовлено 361 тис. пуд., цебто зріст на 90 %.

Таким чином, не дивлячись на те, що товарні лишки й заготовчий план по окрузі в 1926/27 р. значно перевищував лишки й заготовчий план 1927/28 р., все ж таки квартал січень - березень 1928 р. показує значний зріст заготовок проти відповідного кварталу 1927 p., а саме:

(тис. пуд.)

Примітка: Значне зниження хлібозаготовок в 1927/28 р. починається з квітня місяця, коли конче виявилась повна загибель озимих засівів.

Катастрофічне зниження хлібозаготовок з жовтня 1927/28 р. свідчить про те, що хліб залишався до цього часу у найбільш міцних шарів села, які мали змогу [до] його затримки. Таким чином, слід сказати, що інтереси бідноти, яка реалізувала свої хлібні лишки ще восени, цебто, в період ударної хлібозаготовчої кампанії 1927/28 p., яка розпочалася в січні, не були ущімлені, як не були ущімлені інтереси маломіцного середняцтва.

Боротьба з куркулем на хлібозаготовчому фронті продовжується й в кампанії 1928/29 р. Методи боротьби в цьому році з'являються, головним чином, економічні. Енергійна ведеться боротьба з куркульським елементом, який спекулює хлібом. За скупку хліба в цю кампанію притягнено до відповідальності 19 сільських перекупщиків та 24 міських спекулянтів. Крім цього, за другу половину 1927/28 р. (головним чином, з липня місяця) по окрузі притягнуто до примусової виборки патентів на торгівлю сільськогосподарчими продуктами - 250 сільських перекупщиків, в тому числі на торгівлю хлібом - 180. За квартал жовтень - грудень 1928 р. притягнуто до примусової виборки патентів на торгівлю сільськогосподарчими продуктами за попередніми даними - 102 сільських перекупщика, в тому числі на торгівлю хлібом - 60, причому слід зазначити, що в своїй більшості сільськими перекупщиками з'являються куркулі.

Не дивлячись на регулятивні міроприємства та налоговий прес, куркулі продовжують чіплятися за дрібну мукомельну та маслобійну промисловість на селі, з'являючись власниками, співвласниками, орендарями та співорендарями останніх, де проводять комерчеські операції на зазначених підприємствах під видом селянського помолу. Таке явище спостережено як на підприємствах кооперативних артілей в місті, так і на приватних млинах на селі. На протязі біжучої хлібозаготовчої кампанії притягнено до відповідальності за порушення правил по регулюванню мукомельної та маслобійної промисловості до 50 осіб приватних власників та орендарів.

За останній час спостерігається здача в оренду власниками своїх підприємств знову організуючимся артілям, куди присосується й небажаний елемент. Інші з власників, продаючи свої підприємства сільсько-господарчої кооперації, ухитряються залишитись на службі в коооперації, цебто на своїх же підприємствах, а деяких власників підприємства продаються з торгів фінорганами за несплату податків і такі підприємства переходять до кооперації. От яким чином проходе процес витіснення куркульства як з мукомельної, так і маслобійної промисловості на селі. Крім цього, енергійно проходе процес витіснення приватного торговця як в місті, так і на селі. Наприклад, за 1927/28 р. приватно-торгова мережа округи скоротилась на 23,8 %, а їх обіги - на 15 %, це в порівнянні з 1926/27 р. Середньоукраїнські показники дають відповідне зниження: 15,6 % та 10,8 %.

Що ж торкається участі широких кіл бідноти та батрацтва села в хлібозаготовчих кампаніях 1927/28 р., то останні, безумовно, приймали саму найжвавішу участь, особливо допомагали радам та виконкомам, як і їх уповноваженим у виявленні лишків хліба у куркулів. ...З метою дальнішого наступу на куркуля, особливо за останні роки, з боку держави надається ціла низка пільг, особливо бідноті та' маломіцному ceредняцтву, як по лінії звільнення від сільгоспподатку, так видачею різного роду кредитувань (насіннєві, машинові, тяглова сила та ін.), а також зростає процес об'єднання бідноти та середняцтва в колгоспи та їх кооперування.

Що ж торкається того, як взагалі себе поводять куркульські кола села, слід зазначити, що останні чинили шалений опір всім міровживанням радвлади, що зокрема виявилося в схороненні лишків хліба, агітації проти урядових міроприємств, як хлібозаготівля, проведення землеустрою, колективізації, задобрення окремих нестійких робітників paдапарату на селі, зокрема сумісним пияцтвом та ін. Але дякуючи широко розгорненій роботі щодо пояснення бідноті, батрацтву та середняцьким колам села про значення політики партії та радвлади в галузі сумісного їх наступу на куркуля, останні, безумовно, цілком підтримують і допомагають в проведенні в життя всіх міроприємств, які проводяться партією та радвладою на селі.

Торкаючись радапарату слід зазначити, що останній на селі з початку розгорнення в 1927/28 р. низки державно-політичних кампаній (хлібозаготівлі, самообкладання, селянська позика), виявив себе в цій роботі дуже млявим, але негайно вжитими заходами з боку як округових, так і районових парт- та радорганів, робота сільрад підвищилась. Правда, необхідно було вжити рішучих заходів, особливо по відношенню до окремої керуючої верхівки сільрад (голови та секретарі сільрад), які не тільки не виконували урядових директив в галузі наступу на куркуля, але в окремих випадках підтримували куркулів, сумісно пиячили та мали той чи інший зв'язок з куркульством. Таких осіб було негайно усунено з посад, в окремих випадках притягнено до суду та ін. За час наступу на куркуля по деяких районах нашої округи за вищезазначений термін проведена заміна голів та секретарів сільрад від ЗО до 50 %. Крім цього, необхідно відмітити, що вплив куркульства в деяких місцях був настільки великий, що окремі робітники низового радапарату не тільки були зв'язані з куркулями, але в окремих місцях порушували класову лінію в практичній роботі сільрад, затушовували класову боротьбу та відверто виявляли лінію на припинення наступу на куркуля, а також захищення його інтересів.

Одначе, такі явища негайно викликали з боку керуючих органів, бідноти та батрацтва рішуче заперечення та усунення їх шляхом вжиття відповідних заходів.

Поновлення радапарату на селі йшло, головним чином, за рахунок заново висунених на посади голів та секретарів сільрад найбільш відданих партії та радвладі бідняків та середняків села. Таким чином, радапарат, дякуючи покращенню його керуючого складу, мав змогу вкупі з активом бідноти та середняцтва особливо з організацією КНС проводити в життя всі міроприємства уряду, суворо додержуючись класової лінії.

Але, не дивлячись на зазначені досягнення, в дальнішому проводиться рішуча боротьба за покращення якісного складу радапарату з притягненням до цієї роботи широких кіл бідноти, батрацтва та основної маси середняцтва, а також послідовне висунення, головним чином, з сільського активу бідноти та батрацтва в керуючі органи радапарату на селі.

Голова окрвиконкому Мануйленко
Секретар ОВКу Бризжев

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр, 383, арк. 94, 95, 106. Оригінал,

№ 9
ЗАЯВА ЧЛЕНІВ АРТІЛІ "КРАСНЫЙ СВЕТОЧ" З с. ТАРАСІВКИ ПЕРВОМАЙСЬКОГО ОКРУГУ
НА ОДЕЩИНІ ДО ВУЦВКу З ПРОТЕСТОМ
ПРОТИ ЛІКВІДАЦІЇ АРТІЛІ, СТВОРЕНОЇ У 1918 р.⁷

3 лютого 1929 р.

Во Всеукраинский Центральный Исполнительный Комитет
Члены бывшей сельскохозяйственной артели "Светоч"
Первомайского округа того же района Тарасовского сельсовета

Заявление

Просим выяснить наше безвыходное, неопределенное положение о следующем. Мы, нижеподписавшиеся члены сельскохозяйственной артели "Светоч", поселились в 1918 г., организовав с/х артель из бесприютных крестьян, рабочих, бедняков и все занимались хлебопашеством. В то время, когда мы поселились на участке, принадлежащем нам, земля была совсем заброшена, запущена и заросшая будяками и разными сорными травами.

В 1921 г. мы получили едоцкую норму на сорок два (42) едока семьдесят одну (71) десятину, из них неудобной четырнадцать (14) дес. Нарезку земли проводили ОЗВ землемеры Земтарадзе, Шотлов и Молчанов. За 10 лет артельной жизни мы употребили много трудов, насадили культурный сад шесть (6) десятин. Три (3) сада обсадили защитной опушкой из декоративных деревьев. Выкопали три колодца, сделали пять построек (3 жилых и 2 холодных) и трем жилым постройкам дали фундаментальный ремонт. Имеем немного рабочего скота и инвентаря.

Все наше имущество комиссия оценила на сумму шестьдесят две тысячи семьсот (62 700) рублей. На этом тяжелом труде мы положили здоровье, годы и силы. Никому не должны ни копейки. Государственные требования выполняем беспрекословно. С соседними селянами и всеми людьми живей тихо и мирно, и никого не обижаем. Против советской власти нигде и ничего не агитируем, пропагандой никакой не занимаемся.

В настоящее время нашу артель ликвидировали и нам предстоит выселение из артели, которую мы организовали на едоцкой нормовой земле. И нас, рабочих, крестьян, земледельцев бедняков, лишают угла и куска хлеба и всех лишили права голоса. За что мы лишены права голоса - нам неизвестно. Вины за собой мы не чувствуем никакой. Колхозсекция не дает нам никаких объяснений, за справками направляют в район, район то же самое говорит.

Как же нам в дальнейшем быть и к кому обращаться, чтобы иметь право на жизнь трудящемуся люду? Мы знаем, что всякий гражданин при советской власти может пользоваться землею и тем, что приобрел своими трудами. Всем известно, что мы не сделали никому вреда и никакого преступления, а только создали своими трудами сельское хозяйство и культурный сад. И желаем в дальнейшем трудиться на своей едоцкой норме. О чем просим Вас помочь нам советом, как мы должны' поступить и дальше жить.

За председателя артели Окускова А.
Секретарь Везбородъко К.

Члены: Харченко И., Теслынко М., Емельянова Е., Билецкая Е., за неграмотного Синицкого по его просьбе расписался Харченко И., Теслынко В., Елъникова А., Никитина А., Черткова М., Мерзлякова М., Янчук Т., Соловей П., за неграмотную Алехину А. по ее просьбе расписалась Соловей П., Соколовская П., Полищук X., за неграмотную Котрус. Д. Полищук расписалась, Дейнега Г., за неграмотную Голобуд А. по ее личной просьбе расписалась Билецкая Е., Звягина П., Хмара Я., Козловская А., Сенегуб В., Моисеенко И., Козловская расписалась за неграмотного Купенского П., Волошина Е., за неграмотную Мерзлякову П. расписалась Безбородько, Мельниченко Д. Л., Данилюк М., Дидык Д., Мельниченко П., Столяренко П., Чухнова Д., Шамрай М. К., Курочкин Ф., Ковтун Д., Гончаренко Н.^*

Підписи громадян села Тарасівни на цій заяві
Тарасівська сільрада свідчить
12.11.1929 р. Голова сільради [підпис] Секретар [підпис]

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 353, арк. 220-221, Оригінал. Рукопис.

^* Всього підписалося під листом понад 90 чоловік, деякі прізвища нерозбірливі, більшість написано олівцем та пошкоджено.

⁷ Артіль "Красный светоч" була ліквідована за постановою Малої Президії ВУЦВК від 29 грудня 1928 р. (№ 75/376), яка погодилася з поданням Первомайського орквиконкому від 28 вересня 1928 р. про ліквідацію артілі. "Будівлі, землі й насадження зазначеного колективу,- вказувалося у постанові.- передати в розпорядження Первомайського ОВК, запропонувавши останньому негайно організувати новий колектив з бідняцько-середняцького селянства, демобілізованих червоноармійців та наймитства" (ЦДАЖР України, ф. 1. оп. 4. спр. 21, арк. 126 зв.).
Після колективної заяви до ВУЦВКу, яка публікується. 10 лютого 1929 р. до артілі з'явився представник Первомайської районної міліції В. Гвоздьов і, посилаючись на постанову ВУЦВК, наказав всім членам артілі звільнити у двотижневий термін житлові будинки. В разі невиконання нього наказу добровільно В. Гвоздьов загрожував селянам, що зробить це примусово і здійснив загрозу 21 лютого 1929 р. Члени артілі подали скаргу на особистому прийомі у Г. І. Петровського, але наслідків вона не мала, тому що діяла вищезгадана постанова ВУЦВКу.- Док.- № 9.

№ 10
З ЗВІТУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ НА КОРИСТЬ
БІДНЯЦЬКО-СЕРЕДНЯЦЬКИХ МАС СЕЛА
Й ОРГАНІЗАЦІЮ ВІДДАЛЕНИХ ВИСЕЛКІВ
ДЛЯ ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН

12 лютого 1929 р.

V. Землевпорядження

Які зміни внесено в практику землевпорядження після XV партз'їзду щодо бідняцьких та середняцьких кіл селянства, щодо обов'язкового переселення заможно-куркульських господарств по районах малоземелля.

1. XV партз'їзд в практику землевпорядження вніс такі зміни: остаточно ліквідовано порівнюючі розділи землі між окремими дворами, щодо якості та віддаленості, які проводилися раніше незалежно від соціального стану. За проведенням землевпорядження виявлено 7000 га (біля 8 %) утаєних земель, переважно куркулівських господарств, які розподілені між бідняцькими та маломіцними середняцькими господарствами, середня забезпеченість яких підвищена до 4,3 га на двір пересічно.

2. Також ліквідована компенсація за якість землі землею при розділі землі між дворами (нарізка землі за оцінкою), тому що кращі і більш близькі землі обов'язково відводяться при землевпорядженні бідноті. Кращі та ближчі землі, які переважно знаходяться в користуванні заможних господарств, 18 % всіх господарств, що землевпорядкувались, передано 40 % господарств виключно бідноті.

3. Більш віддалені Й худші землі обов'язково відводяться куркульським господарствам. Утворено на віддалених та гірших землях перспективні виселки з куркульських господарств на площі 14146 [га], які охопили біля 15 % площі. Пересічний розмір заможних господарств 9,9 га всіх угідь. На перспективних виселках заможні господарства почали господарче засвоювати відведену їм землю й підготовлятись до переселення.

4. Відвод далеких земель, заможно-куркулівським господарствам, бідняцьким та середняцьким господарствам цілком зрозуміло, і ці господарства при землевпорядженні виявляють активну самодіяльність.

Оригіналові відповідає: інфвідділ [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 125. Засвідчена копія.

№ 11
З ЗВІТУ ПОЛТАВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО МЕТОДИ ВИЛУЧЕННЯ ЛИШКІВ ХЛІБА
У ЗАМОЖНИХ ВЕРСТВ СЕЛА

13 лютого 1929 р.

І. Хлебозаготовки

1. А) по райсоюзу

На оснований постановлений окружной хлебной комиссии и директив кооперативных центров в своей практике применялось исключение несдатчиков хлеба с товарообслуживания вообще и, главным образом, дефицитным товаром. Эта мера применялась в 1927/28 оперативном году и она же применяется в настоящее время. В первом полугодии 1928/29 оперативного года потребобществами, входящими в район деятельности райсогоза, было снято с товарообслуживания, как полного, так и частичного, 2473 человек, в том числе пайщиков 1470. По имеющимся сведениям все лица, исключенные с товарообслужпвания, по своему социальному составу, принадлежат к группе кулаков и сильных середняков. В результате этой меры кулаки и сильные середняки обращались к потребобществам о возобновлении обслуживания их товаром. В том случае, когда исключенные с товарообслуживания исправлялись, переставали спекулировать своими хлебными излишками и продавали их потребобществам, последние возобновляли обслуживание таких лиц.

Кроме мер материального воздействия на кулаков, применялись меры морального воздействия, а именно:

• актив пайщиков выявлял держателей хлеба и создавал общественное мнение о необходимости сдачи такого хлеба в кооперацию;
• правление потребобществ посещало держателей хлеба на дому и путем убеждения их в сдаче излишков хлеба, добивалось такого положения, когда держатели хлеба сдавали его в кооперацию;
• отдельные зажиточные крестьяне вызывались потребобществами з канцелярию с целью разъяснения им целесообразности и необходимости сдачи излишков хлеба;
• со стороны инструктажа райсоюза производилось влияние на кооперативный актив о сдаче последним своих излишков хлеба;
• созывались совещания сдатчиков хлеба в прошлом году с целью обсуждения вопроса о сдаче ими хлеба в настоящем году.

Меры Морального воздействия имели также большое влияние на держателей хлеба, главным образом, на кулаков, которые под влиянием этих мер, сдавали свои товарные излишки хлеба. В частности, необходимо указать, что кооперативный актив также под влиянием сдачи своих товарных излишков хлеба, больше влиял на кулаков как психологически, так и в практической работе.

В особо исключительных случаях правление Полтавского райсоюза применяло к некоторым потребобществам более решительные меры, снимая их в целом с товарообслуживания по линии райсоюза. В прошлом году было исключено с товарообслуживая 4 потребобщества, а в этом году - 21. В этом году мерой исключения с товарообслуживания потребобществ было поражено 8017 хозяйств, которые находились в районе деятельности потребобществ и 5502 пайщика.

Проводя такие мероприятия, райсоюз строго соблюдает классовую линию, которая выражается в том, что даже в случаях исключения с товарообслуживания потребобществ, беднота непрерывно обслуживается всеми товарами. Кроме полного исключения с товарообслуживания потребобществ, были случаи предупреждения потребобществ, сокращение кредитов и авансов. Таких обществ - 11. Также было снято с частичного товарообслуживания 24 потребобщества. Как только пайщики и население исправляли свое отношение к вопросу хлебозаготовок, тогда райсоюз немедленно продолжал обслуживать такие потребобщества товарами.

Полное и частичное исключение потребобществ проводилось не аппаратным порядком, а путем проведения массовой работы в потребобществах.

Б) по сельхозкооперации

1б) По контрактации за время с 1 октября по 1 января 1929 г. было возбуждено судебных дел - 782, в том числе на хозяйства зажиточные - 188 дел, середняцкие - 506, бедняцкие - 88. Из указанного числа рассмотрены судом дела на хозяйства: зажиточные - 102 дела, середняцкие - 288, бедняцкие - 61.

Как указанная категория сдатчиков хлеба (по контрактации), так и другие держатели хлебных излишков - члены сельскохозяйственной кооперации, задерживавшие хлебные излишки, подвергались таким методам воздействия: лишено прав обслуживания сельскохозяйственной кооперацией 190 хозяйств, исключено из числа пайщиков 80, взыскивались досрочно ссуды (цифровых данных нет), частью товариществ практикуется объявление сведений списками на людных местах о примененных репрессиях в отношении несдатчиков хлеба.

Хотя указанный способ воздействия и имеет некоторые положительные результаты, все же результаты неудовлетворительны. Так, по контрактации озимины на корню на 1 декабря получено 78 °/о. по контрактации ярых культур имеем отдельные колебания по культурам от 30 до 60 %. Точно также практика бойкота и исключения, судя по количественным результатам заготовок, большого впечатления на держателей товарных излишков не производят.

В) по Союзхлебу

Прошлой хлебозаготовительной кампанией практиковался способ принудительной сдачи хлеба путем подворного обхода хозяйств уполномоченными райисполкомов и сельсоветов с заготовителями для выявлеяия излишков зерна в хозяйстве, с предложением вывезти таковые для продажи ближайшей кооперации или заготпункту госзаготовителя.

Эти способы в настоящей кампании не применялись. Способы воздействия на держателей хлеба применялись только экономического характера, т. е. отказ в продаже дефицитных товаров, а в некоторых случаях и польный бойкот: отказ потребительской кооперацией продажи каких бы то ни было товаров, причем эти мероприятия применялись только к зажиточным крестьянам и тем слоям селянства, которые продавали свой хлеб частнику по спекулятивным ценам.

2. А) по райсоюзу

В прошлом году случаи привлечения к ответственности по 107-116-й (127-й) ст. УК злостных держателей хлеба были в Столбино-Долине Новосанджаровского р-на, Чернещине Балясновского р-на и в Сахновщанском р-не. Судебные органы в большинстве случаев отчуждали излишки хлеба в пользу кооперации. В этом году были случаи привлечения спекулянтов хлебом по Опошнянскому р-ну по инициативе РИКа. Все ущемленные по уголовному кодексу хозяйства принадлежат к составу кулацких хозяйств. Случаев ущемления середняков, если принять во внимание те сведения, которые имеются в райсоюзе, не было.

Б) по сельхозкооперации

Социально-политическая физиономия хозяйств, подвергшихся этим репрессиям, преимущественно кулацкая и небольшая часть крепких середняков, занимавшиеся систематической продажей своих хлебных излишков на частных рынках.

В) по Союзхлебу

В отношении зажиточных слоев населения, злостных держателей значительных количеств хлеба в прошлом году применялся способ передачи дел в суд по ст. 107-й УК. Результаты этой меры сказались в тон, что подавляющее большинство таких держателей хлеба спешили сдавать свои излишки кооперации или госзаготовителям. Число случаев отдачи под суд по 107-й ст. райконтора не имеет. По имеющимся у нас сведениям передача злостных держателей хлеба в суд применялась только к крупным крестьянским хозяйствам.

3. А) По райсоюзу

Во время проведения хлебозаготовительной кампании в прошлом и в этом годах райсоюз был тесно связан как с окружающими организациями, так и районными и сельскими. Беднота и батрачество в хлебозаготовительную кампанию были вовлечены. Беднота и батрачество оказали большое влияние в развитии хлебозаготовительной работы, принимая участие как в практической работе по покупке хлеба па дому по поручению потребобществ, так и в создании общественного мнения по вопросу хлебозаготовок.

Были случаи, когда бедняки и батрачество по своей инициативе оказывали помощь потребобществам, выявляя кулаков, которые не сдавали излишков хлеба и подсылали других в потребобщества для закупки для них товаров (Мачухи Полтавского р-на). В таких случаях беднота добивалась исключения из членов - пайщиков потребобщества кулаков, что потребобщества со своей стороны проделывали.

Наряду с активным участием бедноты в хлебозаготовительной работе, есть случаи совершенно пассивного настроения и даже поддержания кулаков (Нововолодимовка Сахновщанского р-на и Новомихайловка Красноградского р-на). Это поддерживание выявляется в том, что беднота поддается влиянию кулаков и вместе с последними повторяет: "Хлеба нет и вывозить хлеб из района деятельности товарищества невозможно". В таких случаях райсоюз вместе с организациями проводит специальное собрание бедноты и ставит вопросы о поведении бедноты по отношению хлебозаготовок.

Вообще, как вывод, можно прийти к такому заключению, что наступление на кулаков и сильных середняков, которые идеологически переросли в кулаков, проводится потребобществами во исполнение директив Полтавского райсоюз а, обоснованных на постановлениях XV партсъезда и кооперативных центров. Это наступление проводится систематически, но потребобщества иногда неправильно понимают классовую линию и ее не выдерживают до конца, а главное, несистематически проводят массовую работу вокруг наступления на кулаков.

Замечаются случаи, когда беднота поддается влиянию кулаков, как об этом отмечено выше, поэтому в дальнейшем еще больше необходимо расширить и углубить воспитательную работу среди бедняков как членов КНС, так и неорганизованной бедноты. Эту работу необходимо в большей мере проводить по линии организации КНС.

Исключение из товарообслуживания кулаков необходимо проводить и в дальнейшем, однако, одновременно усилить массовую работу и еще глубже популяризировать эти мероприятия среди бедняцко-середняцких масс, вызывая с их стороны общественную оценку этих мероприятий и полное поддержание их.

Б) по сельхозкооперации

Привлечение бедноты выразилось в проведении собраний пайщиков и селян по отдельным населенным пунктам и собраний комнезама - 709, собраний актива пайщиков 360, и общих собраний по хлебозаготовкам - 35.

Однако качество проведенных собраний, несмотря на положительные во всех случаях постановления, достаточных результатов не имеет. Постановления в большинстве случаев носят характер формальный, благодаря такому же отношению как со стороны руководителей (кооперативный актив), так и со стороны участников.

В) по Союзхлебу

Беднота в прошлом году принимала непосредственное участие в выявлении излишков хлеба у селян и участвовала в подворных обходах.

Член президиума, секретарь ОВК Чередник
Зав. орготделом Букатов

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 385, арк. 151-152, Оригінал.

№ 12
З ЗВІТУ ПРИЛУЦЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ, ПОЛІТИЧНУ АКТИВНІСТЬ "КУРКУЛЬСТВА"
ТА РОБОТУ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

15 лютого 1929 р.

По питанню практики наступу на кулака після XV партз'їзду окрвиковком сповіщає:

По п. 1. Хлібозаготівлі. В хлібозаготовчу кампанію 1928/29 р. примусових заходів в прямому розумінні слова до нездатчиків хліба не вживалось. Головним методом впливу на селянські маси була масова політична робота - доповіді, агітація, індивідуальна обробка тощо. Оскільки кунацька та заможницька частина села, в зв'язку з загально несприяючою кон'юктурою хлібного ринку, не піддавалась агітації, довелося пристосувати низку інших заходів економічного та громадського впливу.

Фінансові заходи - стягнення с/г і інших видів податків і заборгованості - не дали належного ефекту, бо грошові зобов'язання кулак та заможний виконували легко через наявність значних грошових лишків. Більш реальними оказались міри економічного значення й, в першу чергу, невідпуск дефіцитного краму нездатчикам хліба. Цей метод впливу виник в грудні місяці й дав певний ефект.

Друга міра - бойкот куркуля та злісного нездатчика. Оголошення кооперацією бойкоту, вивішення списків злісних нездатчиків, навіть випадків виключення зі складу пайщиків - ці міри впливу дають певні наслідки. Артикули карного кодексу в боротьбі з великими злісними державцями хліба, по аналогії зі ст. 107-ю КК РСФРР, не пристосовувались.

В практиці використання дефіцитного краму й краму взагалі, як методу стимулювання хлібозаготовок, кооперація іноді вживала це досить широко й поруч з кулацькими господарствами ущімлялись середняки. Мали місце й випадки примінення групового бойкоту та позбавлення права купувати крам в коопераціях, причому в такі групи попадав середняк. Такі випадки ліквідувались регулюючими органами по мірі їх виявлення. Участь бідноти в хлібозаготівлях полягала в організованому вивозі власних лишків хліба та громадського впливу на останні шарп селянства.

[По] розділу VIII. Економічно наступу на кулака ^*

Перш за все слід відмітити величезний зріст активності кулацтва в зв'язку з реалізацією постанов XV партз'їзду щодо наступу на кулака. Ця активність спрямована по лінії опору всім тим міроприємствам, які проводить партія на селі. Мета кулацтва полягала в тому, щоб полегшити тягар міроприємств для себе, а по-друге, компрометувати їх серед останньої частини селян. Внаслідок їх активного виступу ми мали поодинокі факти зриву проводимих кампаній, їм удавалося затримувати та своєчасно проводити їх в життя;

Конкретно в питаннях податку кулацтво виявило себе в слідуючому: в утайці об'єктів оподаткування, в підбурюванні селян щодо скорочення господарства, оскільки налогова система являється загибельною для с/г та тормозить його розвиток. Мались також випадки, коли оподаткований в експертному порядкові з метою ухилення від виплати податку розпродував свое майно, або давав па схорону бідноті.

Те ж саме проявлено було і щодо кампанії по самообкладанню, але тут почувався більший вплив кулацтва, якому в поодиноких селах, шляхом використання жінок, вдавалося зривати попередні збори.

Кампанія по хлібозаготівлі була сполучена з цілою низкою антирадянських виступів з боку кулацтва, яке намагалося продавати хліб спекулянтам на приватний ринок, виправдуючи свою поведінку великим податком, неправильною політикою цін щодо села, підбурюючи на це окремих середняків. Так само проявило себе кулацтво щодо інших кампаній, причому, виступаючи проти будь-якого міроприємства завжди ув'язувало з дискредитуванням загальної політики радянської влади, пояснюючи, наприклад, низькі ціни на хліб і. високі на промтовари привілейованим становищем робітничого класу, який веде політику вигідну для себе та невигідну для селян, і що гасло змички є порожні балачки.

Але на цьому кулацтво не зупинилося. На протязі 1928 р. ми маємо посилення терору проти місцевих органів влади і сільського активу, що проявлена в підпалах: 60 % всіх підпалів падає на активістів з бідняків та середняків. Було 6 убивств та 10 замахів на вбивство. Розповсюджувано прокламації та листи погрозливого характеру (анонімки). Малися також організації кулацьких групіровок, які часто втягували окремих середняків і бідняків. Мета їх діяльності - протиставити себе кампаніям. Перевиборча кампанія підтвердила зріст активності кулацтва, яке намагалося просунути своїх представників до Рад, але через організацію опору з боку бідноти і середняцтва намір їх не здійснився. Кулаків до Рад не проведено, але окремі випадки проведення поодиноких підкулачників все-таки маються.

Як висновок щодо методів діяльності кулацтва можна визначити поширення використання відсталих, несвідомих середняків, зокрема жінок, а також бувших членів партії, виключених за злочин радянських робітників і злочинного елемента. Лише в окремих хуторах, де взагалі слаба робота, кулак виступає одверто сам.

Відношення бідноти, батраків і середняків до міроприємств по наступу на кулака виявилося в час проведених кампаній. При проведенні ми спиралися на бідноту. КНС, біднота та середняцький актив завжди були опорою в проведенні кампаній. Окремі середняки з більш заможних частин негативно відносилися до звільнення бідноти від податку, вважаючи, що треба, хоча небагато, а накладати на бідноту. Біднота, безумовно, в своїй масі як до податкової політики, так і до лінії хлібозаготовчої кампанії відноситься задовільно і свідомо підтримує нас.

[По] розділу ІX. Оцінка стану і роботи радянського апарату

Соціальний і партійний склад сільрад: селян-бідняків - 53,2 % середняків- 32,2%, батраків - 4,7%, робітників - 3 %, службовців - 4,4 %, інших -1,5 %.

По партійності: членів КП(б)У і кандидатів - 9,5 %, членів і кандидатів ЛКСМУ - 7,7 %, решта - 82,8 % позапартійні.

Соціальний і партійний склад голів і секретарів сільрад: голів - членів КП(б)У і кандидатів - 31,8%, членів і кандидатів ЛКСМУ - 6,3%. За соціальними ознаками: бідняків - 75,5 %, середняків - 21,8, батраків - 0,9%, робітників - 1,8%. Секретарів: членів і кандидатів КП(б)У - 5,3 %, членів і кандидатів ЛКСМУ - 10,6%, селян-бідняків - 75,5 %, середняків - 19,2 %, батраків - 1,1 %, інших - 4,2 %.

Соціальний і партійний склад райвиконкомів: членів президії РВК, членів КП(б)У і кандидатів - 82 %, ЛКСМУ - 2 %, позапартійних 16 %. Голів РВК - членів і кандидатів КП(б)У - 100 %.

Соціальний і партійний склад техапарату по 10 РВКах: членів КП(б)У - 7 %, позапартійних - 93 %. За соцстаном - робітників 2,5 %, селян - 46 %, службовців 51,5 %.

Соціальний і партійний склад техапарату окрустанов: загальна кількість 365, партійних 12 %, позапартійних - 88 %. За соцстаном: робітників 12 %, селян - 4,7 %, службовців - 83,3 %.

З наведених даних щодо стану апарату сільрад та РВК ми можемо відмітити, що він забезпечений як необхідною кількістю бідноти, так і партійців, що в головному забезпечує вірність класової лінії та партійного керівництва. Апарат сільрад та райвиконкому в цілому готовий до наступу на кулака. Відповідна виховна робота шляхом роз'яснений наших задач та лінії наступу дали певну установку апарату в цьому питанні. Практика ж роботи по наступу підкріпила це набутим досвідом. З наслідків роботи видно, що апарат сільрад і РВК в цілому з роботою по наступу на куркуля справився. Вірність класової лінії була забезпечена в міроприємствах, проводимих по наступу на кулака. Але поруч цього слід відмітити випадки перекручування класової лінії з боку окремих сільрад і РВК по питаннях податку, малися факти, коли пільги одержував не бідняк, а більш заможний, в експертному порядкові обкладався середняк. Причому, такі помилки явилися результатом частково несвідомості, невміння конкретно реалізувати закон, а частково і навмисне з корисною метою. Що торкається технічного апарату інспектур та відділів видно, що за соціальним складом в ньому 83 % інших, причому в складі інших є досить багато і "бувших людей", маються і позбавлені виборчих прав, в партійному відношенні забезпечені слабо (12 %), прошарок робітників і селян малий. Таким чином, оцінка з точки зору соціального і партійного складу, а відціля його політичне обличчя, говорять за те, що апарат не зовсім задовольняючий і може повнотою реалізувати заходи до наступу на кулака лише при забезпеченні його по основній частині партпроводом і контролем і потребує покращення в найближчий час.

Форми керівництва різних ланок радапарату практичним здійсненням наступу на кулака з'являються з боку ОВК та РВК - проробка на пленумах та нарадах питань практичного здійснення цього наступу.

Велике значення мав живе керівництво, яке за останні два роки значно зросло. Ми маємо такий стан, коли на селі працює весь районовий і значна частина округового активу. Зазначені форми керівництва забезпечують розрішення поставлених задач по наступу на кулака. Необхідно ще додати одну із форм - це перевірка по окремих питаннях роботи апарату. Але як окремі недоліки цього керівництва з боку райвиконкомів сільрадами можна визначити несвоєчасну перевірку практичних наслідків цієї роботи, нечіткість директив, недостатня перевірка роботи сільрад в цілому під кутом зору виконання директив по наступу на кулака; ще недостатньо організований контроль з боку мас.

Міроприємства до покращення апарату в зв'язку з наступом на кулака. Треба провести слідуюче: 1) очистити апарат від бувших людей та чужого елемента, зокрема, що має зв'язок з кулаками і непманами, і висунути на його місце з робітників, селян та кращої частини службовців. Збільшення керівництва техапаратом з боку керуючої частини апарату; 2) частіше перевіряти роботу апарату шляхом відчитності при обов'язковій умові розгорнення критики; 3) більше чіткості в директивах, що даються; крім того, треба налагодити контроль за їх виконанням; 4) поліпшити виховну роботу серед службовців радапарату, збільшити керівництво з боку партійних та незаможницьких організація.

Секретар окрвиконкому Руденко
Зав. оргінстром Гайдук

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 165, 189-190, Оригінал.

^* Опушено відомості про розподіл господарств за кількістю посівної площі, с/г машин, дробління дворів на окремі господарства.

№ 13
З ЗВІТУ ХЕРСОНСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ДО ВУЦВКу
ПРО ОПІР НА СЕЛІ ЗАХОДАМ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

18 лютого 1929 р.

Главное мероприятие со стороны госорганов в нажиме на кулака были: самообложение, применение статьи 28-й закона о едином сельхозналоге (экспертное обложение), применение статьи 127-й УК за взвинчивание цен на хлебо-фураж, увеличение платы за аренду земли: было до 5 руб. и стало до 10 руб., а также единый сельхозналог насчитывается за арендуемую землю на арендатора (раньше платил сдатчик), и целый ряд других мероприятий, экономически ущемивших кулака.

Все эти мероприятия вызвали со стороны кулачества [стремление] всякими путями затормозить проведение в жизнь всех этих мероприятий и этим самым отбить наступление. Особенно они [кулаки] проявили себя при перевыборах сельсоветов в 1928/29 г., старались на свою сторону привлечь бедноту и середняка. В некоторых селах вели агитацию за то, чтобы в сельсовет проводить людей, имеющих хорошее хозяйство, бедноте же давали отводы: "Он человек-то и хороший, и честный, но у него в семье мало работников, и его работа в сельсовете отразится на его хозяйстве". Кулаки часто в некоторых районах выражаются так: "Мы рабы, доколе мы все это будем терпеть". Случалось, что кулаки-лишенцы приходили на выборное собрание, не обращая никакого внимания на заявление председательствующего, чтобы покинули собрание, и их приходилось выводить с милицией. Были случаи со стороны кулаков террористических действий, а именно: в Снигиревском р-не стреляли в уполномоченного райизбиркома, было сделано 4 выстрела, но, благодаря темноте, обошлось благополучно. В районе Голая Пристань 9 января выстрелом в окно хаты-читальни был тяжело ранен бедняк, который скоро скончался. В Качкаровском р-не селькору прислали несколько анонимок, чтобы он прекратил селькоровскую работу, в противном случае ему угрожает смерть. Даже были случаи расклеивания листовок с призывом к свержению советской власти, содержание приблизительно такое: "Долой советскую власть, долой эксплуататоров!" Нередки случаи, что кулачество, применяя наемный труд, старается избежать заключения труддоговоров, выдавая батрака "за члена семьи". Сельсоветы на это обращают недостаточное внимание.

Кулачество в некоторых селах ходит по квартирам к беднякам, желающим организовать коллектив, и ведет работу такого характера: "Вы идете в коммуну, вы перестаете быть самостоятельными, а позволяете кому-то собою командовать" (Высокопольский и Бериславский р-ны в отдельных селах).

Кулаки в своей антисоветской работе применяют всевозможные методы не только злостного выступления, но и меры экономического порядка путем всяких незначительных кредитов бедняку, этим самым стараясь взять его под свое влияние и через попавших под их влияние распространять его [влияние] на всю массу.

Беднота и середнячество в целом, за исключением небольшого процента, ко всем мероприятиям правительства относятся доброжелательно и принимают активное участие в проведении их в жизнь.

Голова окрвиконкому Грушевенко
Зав. оргвідділом Шатохін

ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, спр. 385, арк. 267. Оригінал.

№ 14.
З ЗВІТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ, ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ
Й ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ СЕЛЯНСТВА
ТА РОБОТУ РАДЯНСЬКОГО АПАРАТУ

20 лютого 1929 р.
Таємно

Хлібозаготівля

В першому півріччі минулої хлібозаготовчої кампанії засобів утиску до здачі хліба державним та кооперативним хлібозаготувачам взагалі не вживалось і лише з січня 1928 p., коли розмір хлібозаготівлі занадто зменшився, виникла необхідність форсувати роботу, піднявши рішучу боротьбу та натиск проти злосних хлібодержавців, які затримували лишки хліба з метою спекуляції, взявши на увагу труднощі загального товарообігу та значну загибель озимини.

Вживані в цьому напрямку засоби примусу були подвійного характеру - як посереднього, так і прямого. До посередніх засобів натиску належить: а) мобілізація коштів по лінії всіх податків та страхвнесків; б) розповсюдження селянської позики та проведення самообкладання за попередніми постановами в межах даних йому контрольних цифр з тим, щоб основний тягар зазначених операцій поліг на кулацтво та заможне селянство взагалі; в) стягнення заборгованості по всіх видах кредитування, а також стягнення кооперативного пая, збільшеного з 5 до 10 крб.; г) маневрування хлібним фондом промкраму в напрямку посилення хлібозаготівлі; д) значна знижка заготовчих цін на всі продукти животництва для попередження. масового збуту їх замість хліба.

Засоби прямого примусу: а) постанови громадян всього села про обов'язкову здачу лишків хліба на державні та кооперативні зсипища як індивідуально, так і колективно; б) постанови села про самоперевірку, що давало фактичну змогу повного обшуку хліба в господарстві виключно до захованого в землі, або захованого в інший спосіб; в) широке використання засобів сурової боротьби адміністративним та судовим чином- з переховуванням та спекуляцією хлібом (арт. 127-й КК); г) зажим на млинах та олійницях (натурплатня за помол, заборона високообробного помолу, обмеження норм помолу - в одні руки 10 - 15 пуд.).

Внаслідок проведення в життя відмічених міроприємств хлібозаготівля значно піднялась в другому півріччі кампанії всупереч тому, що звичайно в цей період вона підупадає. Про це свідчать нижченаведені дані про заготівлю по місяцях (в т. ч.):

липень - 72,7; серпень-112,3; вересень - 1553,1; жовтень - 917,4; листопад - 506,5; грудень - 529,0; січень-1120,5; лютий - 1519,5; березень- 976,6; квітень - 197,5; травень - 241,5; червень - 82,0.

Добре організована в хлібозаготівлі участь радянського та партійного апарату, профорганізацій та всього суспільства забезпечила майже повне надходження хліба виключно на зсипища державного значення, минаючи приватні руки.

Наслідки застосування арт. 127-го КК з 1.1 по 1.VI 1928 р.

По колії земвідносин проведено відібрання зайвин [землі] куркульських господарств. Всього внаслідок перевірки великих землекористувань відібрано зайвин по окрузі - 961 га, які розподілені між червоно армійцями та бідняцькими дворами.

Головніші економічні чинники, за рахунок яких зростає
міць куркульських господарств

Основною причиною до живучості кулацьких елементів на селі являється насамперед загальний характер села в цілому з його індивідуалізмом та дрібнобуржуазними тенденціями. Революція та аграрна реформа цілком знищили поміщицькі господарства, що ж торкається кулацьких господарств, то вони в тій чи іншій мірі знесилені, але залишились значно міцнішими в порівнянні з середнім господарством округи.

Розкулачування майже не торкалось господарчих та житлових будівель та сільськогосподарчого реманенту; по тим чи іншим причинам пощастило залишити норму землі за господарством більшою, чим пересічна норма; якість залишеної землі та кращий для організації господарства її розподіл - все це сприяло більш благоприємному розвитку та існуванню кулацького господарства.

Порівняння середнього господарства округи з кулацьким господарством (не менш як 12 дес. посіву) дає таку картину:

На одне господарство припадає:

Як видно, забезпеченість головнішими засобами до виробництва дає змогу кулацьким господарствам краще обробляти свою ниву й одержувати значно вищий врожай, ніж в середняцьких та бідняцьких господарствах, вирощувати скот поліпшеної якості, особливо товарове свинарство, як найбільш рентабельне в господарстві, експлуатувати ті чи інші підприємства та складні машини, припиняти найману працю, орендувати землю на більш вигідніших умовах (за гроші 28,5 %, за частину врожаю 68,1 та інших умовах 3,4 %). Все це вкупі взяте підводить кулацьким господарствам міцну економічну базу.

Для того, щоб якнайвірніше висвітлити питання щодо економічних джерел, за рахунок яких зростає міць кулацьких господарств, треба вивчити шляхом спеціального поглибленого дослідження, якого до цього часу не проводилось. Одначе, коли розглянути прибутковість кулацьких господарств хоча б за такими матеріалами, як динамічний перепис, селянські бюджети, додаткові списки тощо, в розрізі головніших прибуткових його частин, то будемо мати таке уявлення.

Пересічна умовна чиста прибутковість одного господарства (крб.)