№ 47
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ
ОКРКОЛГОСПСПІЛКИ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПІВ СЕЛЯН,
ВИЗНАНИХ КУРКУЛЯМИ
7 січня 1930 р.
III. Про виключення куркульських елементів
Внаслідок широкого розгорнення роботи по виявленню і очистці колгоспів від куркульських ворожих елементів, в сучасний момент майже по всіх колгоспах проходить самоперевірка соціального стану й складу колоб'єднань. Особливу активність в боротьбі проти куркульських й взагалі ворожих елементів виявляє батрацько-бідняцька частина колоб'єднань й села. В останній час з районів надходять відомості про виключення куркульських елементів з колгоспів. Особливу роль відіграє у викритті цих елементів газета "Наша правда", в кожному номері якої вміщуються дописи сількорів про часткову засміченість в колгоспах.
Повних відомостей про наслідки чистки "поки що немає, але окремі відомості свідчать про низку випадків виключення куркульських елементів, а саме:
Процес чистки продовжується, про наслідки буде сповіщено в дальніших інформзводках.
Голова правління Маріупольської ОКС Лісничий
Інформатор Рибчинський
ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 381, арк. 52. Оригінал.
№ 48
ВИРОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СЕСІЇ АРТЕМІВСЬКОГО
ОКРУЖНОГО СУДУ ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ Й ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ СЕЛЯН
С. ПАРАСКОВІЇВКИ ГРИШИНСЬКОГО Р-НУ ЗА НЕЗДАЧУ ЛИШКІВ ХЛІБА З УРОЖАЮ 1929 Р.
12 січня 1930 р.
Вирок
Именем Украинской Социалистической Советской Республики
1930 года января 12 дня чрезвычайная сессия Артемовского окружного суда по уголовному отделу в составе: председательствующего Бермана, членов Фесенко и Петровского при секретаре Березницкой с участием прокурора Гампера, разглядев в закрытом судебном заседании дело по обвинению:
В том, что братья Перепечаенко Иван* и Леонтий, будучи недовольными мероприятиями советской власти в области хлебозаготовок, подпоили Труфанова Якова с целью совершения террористического акта над представителями советской власти на селе, т. е. в преступлении, предусмотренном ст. 54-8 УК УССР.
Чрезвычайная сессия, рассмотрев материал предварительного следствия, допросом обвиняемых, заслушав заключение прокурора, установила:
Что Перепечаенко Павел Иванович, Перепечаенко Леонтий Иванович, будучи недовольными мероприятиями советской власти, ввиду того, что у них обоих весной 1929 г. описали и: продали имущество, как злостных несдатчиков хлебных излишков, 26 октября 1929 г. Перепечаенко Леонтий Иванович подпоил односельчанина Труфанова Якова Петровича с целью совершения последним террористического акта над работниками сельсовета. Труфанов, подпоенный Перепечаенко Леонтием, явившись 26 октября 1929 г. в сельсовет, избил секретаря сельсовета Т. Терещенко, а также представителя рабочей бригады Высоцкого. В процессе избиения представителей власти Труфанов кричал: "Гадов-коммунистов перевешаю! Вы грабите крестьян, забираете хлеб и имущество. Я вам покажу как грабить!" В это время в сельсовете присутствовал Перепечаенко Павел Иванович, который, пользуясь тем, что в сельсовете собрались крестьяне, стал подстрекать их, говоря: "Что Вы издеваетесь над пьяными, зачем Вы его берете? Мы сами его заберем домой, довольно, что Вы нас ограбили". И тогда Труфанова арестовали и стали выводить из сельсовета. Перепечаенко Павел среди крестьян кричал: "Зачем издеваться над человеком, который правду говорит?" и пр. Принимая во внимание все вышеизложенное, чрезвычайная сессия считает предъявленное обвинение всем троим обвиняемым вполне доказанным, что предусмотрено ст. 54-8 УК УССР. Руководствуясь 7-й ст. УК и 297 УПК приговорила: Труфанова Якова Петровича 25 лет, Перепечаенко Павла Ивановича 50 лет, Перепечаенко Леонтия Ивановича 60 лет на основании ст. 54-8 УК с санкцией ст. 54-2 УК подвергнуть лишению свободы со строгой изоляцией сроком по восемь лет каждого с конфискацией лично им принадлежащего всего имущества. На основании 32-й ст. УК лишить их всех троих гражданских прав по пунктам А, Б и В 29-й ст. УК сроком по пять лет каждого. На основании 33-й ст. УК признать всех троих осужденных социально опасными для данной местности, и после отбытия наказания выселить за пределы Артемовского, Сталинского и Луганского округов сроком на три года каждого. На основании 27-й ст. УК зачесть осужденным предварительное заключение Труфанову Якову и Перепечаенко Павлу с 26 октября 1929 г. и Перепечаенко Леонтию с 29 ноября 1929 г. Меру пресечения в отношении всех осужденных избрать содержание под стражей. Судебные издержки по делу отнести за счет Республики. Приговор может быть обжалован в Верхсуд через окрпрокурора в 48-часовой срок, с момента его оглашения.
Приговор вынесен 12 января 1930 г. в г. Артемовске в 14 час. 30 мин.1
(Берман, Петровский, Фесенко)
Верно: секретарь [підпис]
ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 68, арк. 67. Засвідчена копія.
* У документі помилка, слід читати "Павло".
1 Кримінально-касаційна колегія Верховного суду УСРР 20 березня 1930 р., розглянувши касаційні скарги засуджених, Труфанову скоротила термін позбавлення волі до 5 років, а братам Перепечаєнкам вирок залишила в силі.- Док. № 48.
№ 49
РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВІДІБРАННЯ
ЛИШКІВ ЗЕМЛІ У ЗАМОЖНИХ ГОСПОДАРСТВАХ
15 січня 1930 р.
До всіх окрземвідділів, Зінов'євського та Вінницького окрвиконкомів
"Про зменшення розмірів землекористування для куркульських господарств"
Колегія НКЗС у засіданні 1 січня ц. р. (протокол № 13) визнала за потрібне для куркульських господарств зменшити крайні найвищі розміри землекористування, встановлені НКЗС в 1927 р., і встановити для кожного куркульського господарства розмір землекористування на їдця відповідно пересічного земельного забезпечення даного села, але на двір в цілому не вище розмірів, встановлених за доданою відомостю*, а земельні лишки зверх встановлених розмірів відібрати від куркульських господарств адміністративним порядком, використавши ці лишки для створення радгоспів і с/г колективів.
Згідно з цим Наркомземсправ пропонує:
Заст. Наркомземсправ
(Качинський)
За керівника групи землевпорядження
(Владимиров)
Згідно: Попель
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 601, арк. 230. Копія. Склограф. прим.
* Відомість не додається.
№ 50
ЗАЯВА ЖИТЕЛЯ М-КА РІПКИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
М. В. АТРОЩЕНКА ДО ВУЦВК ПРО БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ЕКСПЕРТНОГО ПОДАТКУ,
ШТРАФУВАННЯ И РОЗКУРКУЛЕННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
20 січня 1930 р.
До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Гр-на м-ка Ріпок Чернігівської округи
Атрощенка Микити Васильовича
Заява
В цьому році мене обкладено в експертному порядкові с/г податком в сумі 102 крб. та самообкладанням у 51 крб. за те, що я в минулому 1928/29 р. мав невелику чайну, продавав тільки кип'яток, й то тільки раз на тиждень, поскільки у нас в Ріпках буває тільки один базарний день по вівторках. На яку чайну я вибирав патента та плачу подохідний налог. Я звертався до фінінспектора, чому ж я двічі обкладаюсь - за чайну, с/г податком та подохідним налогом? То він відповів: "Подавай заяву, так скинемо".
Я подав заяву, но мені відмовили.
Тепер же на мене наклали 35 пуд. зерна та 50 пуд. картоплі, як хліботівлі, яких я не мав змоги внести, через те, що маю тільки 1,00 (одну) дес. ріллі й при 5 їдоках мені самому не вистачає. В господарстві в мене всього хата, сарай, кінь, корова, 1 дес. ріллі та 2 дес сіножаті. За невзнос хлібозаготівлі на мене наклали штраф в 5-кратному розмірі та оштрафували мене на 864 крб., за який штраф спродали моє майно, а саме: хату, сарай й корову за 405 крб.
Прохаю ВУЦВК розглянути мою заяву щодо неправильного обкладання мене в експертному порядкові та невірний підхід щодо накладання хлібозаготівлі, та дати розпорядження про відміну штрафу за хлібозаготівлю й повернути належне мені майно2.
20.І.1930 р.
Микита Атрощенко
ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 263. Оригінал. Рукопис.
2 На заяві М. Атрощенка є штамп: "Особистий прийом Голови ВУЦВК тов. Петровського", тобто розмова відбулася з самим Г. І. Петровським. Після неї на заяві з'явилася резолюція зав. приймальнею Кошелева: "За особистим розпорядженням Г. І. Петровського розглянуто на нараді членів ВУЦВК, працюючих в прийомній. Відмовити 23.І.1930 р. А. Кошелєв".
Та селянин навряд чи змирився а таким висновком, бо судячи з окремих документів в архівній справі, він звертався до інших установ, зокрема, до Центрального бюро скарг НК РСІ УСРР, знову до ВУЦВК та ін.
Нарешті 8 серпня 1930 р. приймальна голови ВУЦВК повідомила йому: "Заяву Вашу зі скаргою па неправильне розкуркулення Вашого господарства було надіслано до Чернігівського окрвиконкому на остаточне розв'язання справи 17.VІ.1930 р. за № 300, куди й слід Вам звернутися за всіма довідками".
Чим закінчилася ця справа - невідомо, але місцеві власті майже не йшли всупереч рішенню центру, й можна припустити, що врешті-решт скарга лишилась. без наслідків, як і в багатьох інших селян, які опинилися в такому становищі.- Док. № 50.
№ 51
З СТАТТІ Й. В. СТАЛІНА "ДО ПИТАННЯ
ПРО ПОЛІТИКУ ЛІКВІДАЦІЇ КУРКУЛЬСТВА, ЯК КЛАСУ"
21 січня 1930 р.*
...З чого виходив XV з'їзд, проголошуючи посилення політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? З того, що, незважаючи на це обмеження куркульства, куркульство, як клас, все ж має залишитися до якогось часу. На цій підставі XV з'їзд залишив у силі закон про оренду землі, прекрасно знаючи, що орендарями в своїй масі є куркулі. На цій підставі XV з'їзд залишив у силі заков про наймавші праці на селі, зажадавши його точного проведення в життя. На цій підставі була ще раз проголошена недопустимість розкуркулювання. Чи суперечать ці закони і ці постанови політиці обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? Безумовно, ні. Чи суперечать ці закони і ці постанови політиці ліквідації куркульства, як класу? Безумовно, так! Значить, ці закони і ці постанови доведеться тепер відкласти набік в районах суцільної колективізації, сфера поширення якої росте не днями, а годинами. А втім, вони уже відкладені набік самим Ходом колгоспного руху в районах суцільної колективізації.
Чи можна після цього твердити, що політика ліквідації куркульства, як класу, є продовженням політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? Ясно, що не можна.
Автор згаданої статті забуває, що не можна витіснити клас куркульства, як клас, заходами податкового і всякого іншого обмеження, залишаючи в руках цього класу знаряддя виробництва з правом вільного користування землею і зберігаючи в нашій практиці закон про наймання праці на селі, закон про оренду, заборону розкуркулювання. Автор забуває, що при політиці обмеження експлуататорських тенденцій куркульства можна розраховувати на витіснення лігше окремих загонів куркульства, що не суперечить, а навпаки, передбачає залишення до якогось часу куркульства, як класу. Щоб витіснити куркульство як клас. для цього недосить політики обмеження і витіснення окремих його загонів. Щоб витіснити куркульство, як клас, треба зломити у відкритому бою опір цього класу і позбавити його виробничих джерел існування і розвитку (вільне користування землею, знаряддя виробництва, оренда, право наймання праці і т. д.).
Це і є поворот до політики ліквідації куркульства, як класу. Без цього розмови про витіснення куркульства, як класу, є пусте базікання, угодне і вигідне лише правим ухильникам. Без цього немислима ніяка oсерйозна, а тим більше суцільна колективізація села. Це добре зрозуміли бідняки і середняки нашого села, які громлять куркульство і здійснюють суцільну колективізацію. Цього не розуміють, що, як видно, деякі наші товариші.
Отже, нинішня політика партії на селі є не продовження старої політики, а поворот від старої політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села до нової політики ліквідації куркульства, як класу.
"Красная Звезда", № 18, 21 січня 1930 р.
Підпис: Й. Сталін
Сталін Й. Твори.-Т. 12.-С. 180-182.
* Дата публікації в газеті "Красная звезда".
№ 52
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ
ДО ВУЦВКу ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
ПО РАЙОНАХ ОКРУГУ*
3О січня 1930 р.
Політика партії й радвлади про прискорені темпи колективізації знайшла широкий відбиток в умовах Шевченківської округи. Будучи однією з найбільш перенаселених та малоземельних округ на Україні, Шевченківщина за останні роки дійшла до справжньої кризи індивідуального господарювання. Дуже низька землезабезпеченість на господарство (2,9 га) та щорічне збільшення приблизно на 8-10 % кількості господарств, перетворювало індивідуальні господарства Шевченківщини на карликові нерентабельні господарства. Й незважаючи на те, що врожайність на Шевченківщині одна з найвищих на Україні, дальший розвиток товаровості сільського господарства, піднесення урожайності -o майже загальмувався. Це найяскравіше відбилося на стані сировинної бази цукрової промисловості, що значно розвинена в окрузі (19 цукроварень). Урожайність буряку, починаючи з 1925 р., систематично надала. Так, у 1925 р. га давав 145 ц, у 1926 р.- 122 ц, у 1927 р.- 129 ц, у 1928 р.- 94 ц, 1929 р.- 62 ц. В таких умовах гасло суцільної колективізації округи на базі бурякосіяння й цукрової промисловості впродовж двох посівних кампаній - весняної та осінньої 1930 р.- кинуте окрутовими керуючими органами, жваво було підхоплене всіма масовими організаціями округи, сільським активом і бідняцько-середняцькими масами села. Масовий колективістичний рух, що розгорнувся в окрузі впродовж 1928/29 р. й дав наслідком три цілком усуспільнених района - Шполянський, Петрівський, Стеблівський, та близько 50 усуспільнених сел. став поширюватись та закріплюватись великою масового організаційною роботою, що чим далі, то ширше розгортається, ув'язуючись з суцільною колективізацією та підготовкою до весняної засівної кампанії.
Проведена округою робота по підготовці суцільної колективізації.
Протягом двох місяців (з 15 листопада по 15 січня) проведено таку підготовчу роботу до суцільної колективізації: 1) широка партійна нарада з 520 учасниками; 2) широка округова бідняцько-батрацько-середняцька конференція з 2 тис. чоловік; 3) широка конференція робітників-цукровиків та сільгосплісу на 1 тис. чоловік; 4) районні бідняцько-батрацько-середняцькі конференції, збори, наради, а також сільські наради й конференції, у яких взяло участь 88 602 чоловіка; 5) округова виробнича (земельна) нарада на 200 чоловік; 6) пленуми окрвиконкому, ОРПС та всіх інших керуючих органів округи; 7) організовано в окрузі та надіслано на райони 208 робітничих' бригад, до складу яких входить 967 робітників; 8) мобілізовано округою та надіслано на села 260 робітників (партійців, агрономів комсомольців та 5 чоловік агрономічної бригади НКЗ); 9) районові організації надіслали на села 696 робітників; 10) до кожного району надіслано виїздну редакцію пересувної
| Провідних кадрів колгоспів | 40 чоловік | на 14 днів | курси закінчено |
| Керівників колгоспів Бригадирів-трактористів Рахівників колгоспів Агротехніків Агроуповповажених Боротьби з шкідниками Мірщиків Трактористів-рульових |
1500 >> 110 >> 450 >> 450 >> 200 >> 1700 >> 510 >> 1400 >> |
на 15 >> >> 60 >> >> 30 >> >> 30 >> >> 7 >> >> 4 >> >> 10 >> >> 45 >> |
>> йдуть >> >> мають ближчими днями почати йдуть >> |
| Всього: | 6360 чоловік | 241 днів |
газети; 11) організовано такі курси; 12) розроблено організаційний план суцільної колективізації округи; 13) видано в окрузі такі матеріали: а) оргплан суцільної колективізації; б) постанови виробничої земельної наради; в) матеріали округової батрацько-бідняцько-середняцької та робітничої конференцій; 14) завезено колгоспівської літератури в округу. на 60 тис. крб. Вся ця організаційна та масова робота дала значні наслідки в зрушенні й дальнішому розвиткові масової колективізації в окрузі.
Стан суцільної колективізації округи та підготовки до весняної
сільськогосподарської кампанії
На 20 січня стан суцільної колективізації округи характеризується такими даними:
1. Усуспільнено земельної площі (прийнято статути та зареєстровано райвиконкомами) 597, 596 га або 64,8 %. Всього на сучасний мент існує в окрузі 866 колективних об'єднань (при наявності 514 населених пунктів). З них: комун - 46, артілів - 329, СОЗів - 491. Треба зазначити, що весь час кількість окремих форм колгоспів та співвідношення між ними міняються в напрямку збільшення вищих форм - колгоспів та укрупнення і перетворення села в один колгосп.
За неповними відомостями з районів на 20 січня маємо цілком усуспільнених сіл - 144, на 75 % - 41, на 50 % - 32; деякі села (Жорнокліїв, Михайлівка та ін.) цілком переходять на статут комуни. Але й цей стан весь час міняється. В сучасний мент зі зростом усуспільнення взагалі кількість сел усуспільнених повністю значно більша.
2. Усуспільнено робочої худоби - 30 312 голів, або 32,7 %. Одночасно з усуспільненням робочої худоби проводиться усуспільнення кормів для неї. Наприклад: по Шполянському району усуспільнено 50 тис. пуд. грубих кормів. За відомостями таких районів, як Мошенський, Іркліївський усуспільнена худоба забезпечена грубими кормами повністю.
Окружні організації оцінюють стан усуспільнення худоби, як незадовільний, не відповідаючий загальному стану усуспільнення. Незважаючи на те, що при усуспільненні оцінка худоби проводиться не нижче риночних цін, такий стан з усуспільненням худоби пояснюється тим, що на місцях, немає спільних приміщень для зведення усуспільненої худоби, не розроблено як слід питання про організацію догляду за усуспільненою худобою та організацією робіт і заробітків усуспільненої худоби впродовж зимового часу. Разом із цим остаточне оформлення усуспільнення робочої худоби також гальмується й тим, що оцінка її, тобто технічне оформлення усуспільнення, вимагає багато часу. Зараз на налагодження цієї справи звернено увагу всіх районових і сільських організацій та округових уповноважених. Поруч із розкуркуленням і одібранням в фонд колективізації сел куркульських приміщень, ця справа посунеться вперед значно краще.
3. Усуспільнення реманенту проходить значно швидше, ніж усуспільнення худоби. Це пояснюється тим, що для усуспіленого реманенту не потребується стільки приміщень та налагодження догляду, як за худобою. Хоч зведених даних про усуспільнення реманенту в окрузі ще не має, але дані по окремих районах цілком це стверджують. Так в Корсунському р-ні усуспільнено мертвого реманенту - 49, в Іркліївському - 100 та в Шполянському - 80 %. Зводка про стан усуспільнення по районах прикладається.
В зв'язку з великою підготовчою та організаційною роботою до суцільної колективізації, а також з пізнім, надісланням Наркомземом (5 січня) контрольних цифр посівкампанії, складання виробничих планів та доведення планів посівкампанії до села, а також розгортання практично-господарчих заходів по підготовці до весняної с. г. кампанії в окрузі трохи запізнилось. Зараз навіть до наміченого урядом строку, в усіх селах округи плани посівкампанії до села доведені.
На 25 січня, основні заходи по посівкампанії виконані в окрузі в таких розмірах:
| Мобілізовано насіннєвого фонду | 432 832 пуд. | або 30,2% |
| Очищено зерна | 211 097 >> | >> 16,2 % |
| Відремонтовано тракторів | 25 та | |
| Іншого с/г знаряддя | 1316 шт. | >> 16 % |
| Законтрактовано буряку | 52 085 га | >> 80,1 % |
| Інших ярих культур | 20 350 га | >> 10% |
| Забезпечено площу під буряк: а) насінням б) мінеральним угноєнням в) сівалками г) заходами боротьби з шкідниками |
на 80 % на 8,1 % Цукротрест не з'ясував До цього часу Цукротрест не з'ясував |
|
| Машинопостачання | не одержано округою за планом: плугів-лущильників - 233 шт., борон посівних - 455 шт., культиваторів 9 - лайних 130 шт., полольників - 37 шт., сівалок - 284 шт. та 235 машин і знаряддів причіпних до тракторів. | |
| Реалізовано машин на 152 тис. крб., або 12 %. | ||
Кредитування: кредитовий план складений у розмірі 16 225 тис. крб., задоволений у розмірі 3242 тис. крб., або на 20 %. Кредити вже розверстані по районах, товариствах і проводиться робота по капіталонагромадженню до них - 5 695 500 крб.
Основним недоліком в роботі до цього часу було те, що місцеві організації не перебудували своєї роботи на господарські рейки. Це в значній мірі пояснюється тим, що основні господарські фактори - трактори, кредити, чистогатункове насіння ще не прибули в округу й неможливо було розгортати господарських міроприємств.
Особливо погано стоїть справа з тракторизацією округи. Незважаючи на те, що є декілька постанов правління Цукротресту про надсилку 320 тракторів в округу до початку весняної засівної кампанії і навіть була винесена постанова, аби ці трактори дали Шевченківщині з партії, що раніше була визначена для радгоспів Цукротресту, зараз Цукротрест відмовляється дати окрузі трактори. Округа опинилась в дуже скрутному стані, коли тракторні станції не лише були широко популяризовані серед населення, а навіть проведена вся підготовча робота до їхньої організації, а саме: навчаються 1400 трактористів, складено з населенням умови, а також законтрактовано нові площі під буряк без проведення попередньої глибокої оранки, яка може бути компенсована лише тракторною оранкою. В зв'язку з цим зараз посилилось недовір'я до всіх заходів і міроприємств по суцільній колективізації, й ворожа агітація використовує цей момент. Водночас і Укрколгоспсоюз не забезпечує Шполянську тракторну станцію 60 тракторами, як це було визначено всіма попередніми планами, а дає лише 20 тракторів, що гальмує нормальний зріст вже існуючої тракторної станції. Укрсільцукор також відмовляється постачити тракторами Набутівську цукроварню.
Погано стоїть справа з кредитами на суцільну колективізацію. Основні заходи по суцільній колективізації, як-то: розвиток скотарства (силосні башти, ферми, племенні розсадники, свинарники, телятники, усуспільнення робочої худоби) буде розрахований на 3 млн. крб. довготермінової контрактації буряка, про що теж була постанова Цукротресту. Зараз цих кредитів округа не одержала і не з'ясовано, чи може їх одержати. А загальне кредитування збільшилось проти минулого року лише на 300 тис. крб. Незважаючи на необхідність та можливості збільшення в окрузі площі під буряк, щоб завантажити повністю цукроварні округи сировиною, ця справа гальмується виключно тим, що Цукротрест відмовився забезпечити навіть 65 тис. га площі під буряк, як насінням, так і мінеральним угноєнням і засобами боротьби зі шкідниками.
Крім того, розроблений попередньо Цукротрестом тип радгоспно-колгоспного господарства в бурякосіючому районі зараз зовсім не здійснюється. Не лише не будуються всі радгоспно-колгоспні об'єднання, визначені оргпланом, але навіть не провадиться спроба утворити в окрузі декілька досвідних об'єднань.
Щодо сортозміни, то центральними органами не виконуються постанови СТО і РНК" про видачу чисто гатункового насіння в районах цукроварень колгоспам в остаточний розрахунок за буряк, з тим, щоби протягом двох років у районах цукроварень замінити все безпороднє насіння па сортове.
Недостатнє розгортання господарських заходів посівкампанії та низька якість роботи по усуспільненню в значній мірі пояснює недостачу агропомічних сил для складання виробничих планів вже колективізованих сіл, досить низька кваліфікація значної частини працюючих в окрузі агрономів, відсутність розроблених центром та науково-ДОСЛІДНИЦЬКИМИ організаціями матеріалів про організацію великого колективного господарства, особливо таких питань, як оптимальні розміри колгоспів, організація праці в колгоспах; статути, розподіл продукції та інші питання внутрішнього розпорядку. Доводиться при обмеженості округових сил, одночасно з практичною роботою займатися розробкою цих питань: Відсутність в центрі масової популярної літератури по колективізації, обмеженість таких організаційно-культурних засобів в окрузі, як кіно, радіо, чарівні ліхтарі, засобів пересування (машин) та телефонів (лише ЗО сільрад мають телефони). Також не вистачає в окрузі й організаторів колективізації. Обіцяні окрузі робітники в рахунок "25 000" ще не прибули.
Класова боротьба й розкуркулення
Пророблена велика масова робота дала значний зріст класової свідомості бідноти, батрацтва, а також зміцнення їхньої спілки з середняками.
Чітка класова лінія щодо куркуля, яка з початку роботи була дана місцям, про неприпустимість прийому куркулів до колгоспів, а також чистку куркулів з існуючих колгоспів, сплотила бідняцько-середняцькі маси та протиставила їх куркулям. В усіх селах відбулись постанови загальних зборів, де затверджувався список осіб, що не мають права бути членами колгоспів. Таких господарств в селах налічується 3-12%. Опір куркулів суцільній колективізації, їх агітація проти колективізації значно поширились. Куркулі розпускають всякі брехні про те, що колективізація - це панщина, що вона доведе селян до старців, що вся округа буде засіватись лише буряком і не буде чого їсти та ін. Куркулі агітують за продаж насіння, худоби й продають це. Посилилась також робота духівництва, сектанства та інших темних і ворожих елементів. В останній час, у зв'язку з розгорненням розкуркулення маються знову випадки терористичних актів з боку куркулів: у Малокалигірському р-ні пострілом у вікно під час зборів забито сільуповноваженого по колективізації; в Шполі через вікно забито голову сільради, в с. Красносільці знищено радіо.
Окрутова бідняцько-батрацько-середняцька конференція винесла постанову про розкуркулення, яка була стверджена президією округового виконавчого комітету.
Зараз по всій окрузі провадиться масова робота, виносяться постанови про розкуркулення та почалось масове розкуркулення. У деяких районах: Золотоніському, Петрівському, Кам'янському, Іркліївському - розкуркулення вже закінчено. Є відомості про розкуркулення 688 господарств, яких батрацько-середняцькі маси розкуркулили дощенту. Опір з боку куркулів виявляється в тому, що куркулі ховають та нищать своє майно. Наприклад, в Ірклієвському районі один куркуль навіть зняв залізо з даху; а також починають тікати. Сільради, як правило, приймають найактивнішу участь у суцільній колективізації, розкуркуленні та підготовці до весняної засівної кампанії. Власне кажучи, вони з основними штабами цих міроприємств на селі. Але є окремі сільради (наприклад - Гречківка, Ребедайлівка та ін.), що не стоять па височині. Зараз дано директиву, аби ці сільради, що не проводять правильної класової лінії, або байдуже ставляться до суцільної колективізації, переобирались.
Звітно-перевірочна кампанія сільрад проводиться, цілком ув'язуючись з суцільною колективізацією та підготовкою до посівкампанії.
Голова Шевченківського окрвиконкому
(Левкович)
30.1.1930 р.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 15, спр. 507, арк. 1-8. Копія.
* Опущено відомості про стан тваринництва, озимини, внутрішній розпорядок колгоспів.
№ 53
ПОСТАНОВА ЦВК СРСР ПРО ДОСТРОКОВІ ПЕРЕВИБОРИ
СІЛЬСЬКИХ РАД І РАЙВИКОНКОМІВ В РАЙОНАХ
СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
31 січня 1930 р.
Центральным исполнительным комитетам союзных республик
РСФСР, УССР, БССР, ЗСФСР, УзССР, ТуркССР и ТадССР
В своем постановлении от 25 января 1930 г. о новых задачах советов в связи с широко развернувшейся колективизацией в деревне3 Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР указал, что сельский совет, не перестроивший своей работы, сельский совет, не ставший во главе колхозного движения, отстающий от темпов социалистического преобразования деревни, не умеющий организовать бедняцко-батрацкие массы - такой сельский совет подлежит немедленному переизбранию.
Во исполнение этой директивы Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР предлагает центральным исполнительным комитетам союзных республик разрешить центральным исполнительным комитетам автономных республик, краевым (областным) и окружным исполнительным комитетам произвести досрочные перевыборы сельских советов, состав которых засорен чуждыми элементами и которые не смогли, опираясь на батрацкие и бедняцко-середняцкие массы крестьянства. стать во главе социалистического переустройства деревни и руководить колхозным движением, а также произвести перевыборы всех сельских советов в районах сплошной коллективизации под углом усиления их руководящего влияния в социалистическом переустройстве деревни и большего вовлечения в них батрацко-бедняцких слоев населения и актива колхозников.
Также разрешить переизбрание районных исполнительных комитетов, не обеспечивающих достаточного руководства сельскими советами, не развернувших работы по коллективизации сельского хозяйства и по улучшению обслуживания колхозного населения.
Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР указывает, что в предстоящую кампанию перевыборов советов должны быть мобилизованы широчайшие массы батрачества, бедноты и середняков на дальнейшее развертывание коллективизации сельского хозяйства и ликвидацию кулачества как класса, с тем, чтобы перевыборы советов обеспечили также успешное проведение весенней посевной кампании.
Планы перевыборов сельских советов и районных исполнительных комитетов, отчеты сельских советов и отдельных членов их должны быть предварительно обсуждены в группах бедноты сельских советов, на общих собраниях батрачества и бедноты и собраниях колхозников.
Досрочные перевыборы сельских советов и районных исполнительных комитетов, а также перевыборы сельских советов в районах сплошной коллективизации, должны проводиться в соответствии с избирательным законодательством Союза ССР и союзных республик.
Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин
Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе
Москва. Кремль
31 января 1930 г.
Распубликовано в № 31 Известий ЦИК Союза ССР и ВЦИК от 1 февраля 1930 г.
СЗ СССР.- 1930.- № 9, отдел 1-й.- Ст. 106.
3 В цій постанові, зокрема, зазначалося: "Сельский совет, который не перестроит своей работы применительно к новым задачам, в связи с массовой коллективизацией, и не станет во главе колхозного движения, будет на деле кулацким сельским советом, неспособным проводить политику социалистического строительства... Основным содержанием работы сельских советов в связи с массовой коллективизацией является их активное участие в составлении производственных планов коллективных хозяйств и их осуществление, причем роль сельских советов должна особенно проявиться в усилении процессов обобществления, правильной организации труда и в наблюдении за выполнением коллективными хозяйствами всех их обязательств перед пролетарским государством (хлебозаготовки, контрактации, налоги и т. д.)... Городские советы должны па деле помочь сельским советам посылкой особых бригад из членов городских советов, активистов-рабочих на временную или постоянную работу в сельские советы (СЗ СССР.- 1930.- № 7. отдел 1-й.-Ст. 85).-Док. № 53.
№ 54
ПОСТАНОВА ЦВК I РНК СРСР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ
І БОРОТЬБУ З КУРКУЛЬСТВОМ
1 лютого 1930 р.
О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства
сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации
и по борьбе с кулачеством
В целях обеспечения наиболее благоприятных условий для социалистического переустройства сельского хозяйства Центральный Исполнительный Комитет и Совет Народных Комиссаров Союза ССР постановляют:
Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин
Председатель СНК Союза ССР А. Рыков
Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе
Москва. Кремль
1 февраля 1930 г.
Распубликовано в № 32 Известий ЦИК Союза ССР и ВЦИК от 2 февраля 1930 г.
СЗ СССР.-1930.-№ 9, отдел 1-й.-Ст. 105.
№ 55
З ЗАЯВИ ХЛІБОРОБА К. Я. АНТОЩЕНКА
З С. КОРСУН АРТЕМІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО ВУЦВКу
ПРО НЕЗАКОННІСТЬ РОЗКУРКУЛЕННЯ И ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВ
6 лютого 1930 р.*
В ВУЦИК от красного партизана,
гр. с. Корсуна Артемовского округа К. Я. Антощєнко
...В ** 1929 г. я занимался хлебопашеством, имея 4 га посевной земли, 2 лошади, 1 корову. После умолота хлеба мной было вывезено 43 пуд. хлеба на ссыппункт добровольно в августе месяце. 8 декабря 1929 г. Корсунский сельсовет прислал мне извещение о дополнительном вывозе 100 пуд. хлебных культур и 25 пуд. подсолнечных семечек, которых я не сеял. Срок выполнения - 1 день. 9 декабря мной было вывезено 105 Пуд. хлебных культур, а семечек не вывез. Взамен семечек было мной предложено хлебные культуры в двойном размере, на что я получил отказ. После чего конфисковали имущество, продали дом, забрали с/х инвентарь, весь хлеб и выбросили меня и мое семейство на улицу.
После конфискации я подал заявление о снятии с меня земельного надела. Корсунский сельсовет 27 декабря прислал мне извещение об обсеменении земли, но чем ее обсеменять, если все конфисковано? 30 декабря получено мной новое уведомление, где предлагается мне и моей жене внести в фонд ликвидации безграмотных 180 руб.
В период с 1923 г. по 1929 г. я находился на службе, не имея наемного труда, о чем подтверждает акт обследования Корсунского сельсовета от 20.VIII. 1929 г. Несмотря на это, меня причислили к кулакам и лишили права голоса. Я обжаловался в Артемовский окрисполком и окрпрокуратуру, где мне было отказано в моей просьбе.
Все партизаны при советской власти пользуются привилегиями и льготами, мне же эти льготы не только не предоставляют, но даже лишили самого необходимого - это права на гражданство, т. е. права голоса без всяких на это оснований. В 1921 -1928 гг. я не был лишенцем, а теперь лишили, не представляя возможным где-либо работать, выбросив семью на улицу, которая состоит из 5 душ - жены, 2-х детей (старшей девочке 4 года, а младшей 6 месяцев) и матери-старухи 65 лет.
Прошу разобрать мое дело, восстановить мои права и распорядиться вернуть конфискованное имущество. Считаю, что конфискация проведена незаконно. В подтверждение вышеизложенного прилагаю при сем документы о моей службе в Красной Армии и о службе в гражданских учреждениях4.
К. Антощенко
ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 188. Оригінал. Рукопис.
* Дата подання заяви на особистому прийомі у ВУЦВКу.
** Опущено текст з описом життя за 1917-1928 рр.
4 В архівній справі цих документів немає. У перегляді обставин розкуркулення К. Антощенку було відмовлено. На його заяві в резолюція "трійки": "Беручи до уваги, що справу вже було перевірено ОВК та РВК (у прохача на руках є заява з резолюцією секретаря ОВК з 17.ХІ.1929 р.) та окрпрокуратури, яка листом № 112/87 від 28.І.1930 р. сповістила прохача про безпідставність його скарг (лист на руках у прохача) - в проханні про перегляд справи відмовити [три підписи], 6.ІІ.1930 р." Того ж дня приймальна ВУЦВК офіційно повідомила селянина про рішення "трійки" на його домашню адресу.- Док. № 55.
№ 56
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Й. Й. БЕЗПАЛЬКА ДО ВУЦВКу
ПРОТИ РІШЕННЯ ОРІХІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА ЗАПОРІЖЖІ
ПРО ЙОГО ВИСИЛКУ НА СОЛОВКИ ЯК СИНА КУРКУЛЯ
14 лютого 1930 р.*
В Центральный Исполнительный комитет
гр.-на пос. Орехова, 1-й Покровской части
Иосифа Иосифовича Безпалько
Заява
Я, согласно постановления Ореховского поселкового Совета, подлежу высылке на Соловки, как сын бывшего кулака-отца. До революции мне было 16 лет, я еще не имел понятия взрослого человека о праве собственности и об эксплуатации человека над человеком. С 1922 г. по 1929 г. облагался нормальным сельскохозяйственным налогом, жил самостоятельно, и не был лишен избирательных прав. И только в 1929 г. к моему сельскохозяйственному налогу было прибавлено 50 %, а всего заплатил 97 руб. Таким образом, эта цифра и обстоятельства дела говорят за то, что у меня не куркульское хозяйство, и что я старой куркульской идеологии по своей молодости еще не мог усвоить, а усвоил совершенно новое течение трудового народа, какового я и придерживаюсь на протяжении 12 лет.
Никогда я не выступал против мероприятий советской власти, не был судим и до сего времени не признавался вредным элементом советской власти. Если мой отец считается эксплуататором, то я за это не должен нести наказание, ибо я лично не был эксплуататором и ничего общего с ним не имею. А посему прошу Центральный Исполнительный комитет обратить особое свое внимание на неправильное мое выселение на Соловки5.
Проситель И. Безпалько
ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 179, арк. 356. Оригінал. Рукопис.
* Дата одержання заяви в приймальні ВУЦВК.
5 Відповіді на заяву не виявлено.- Док. № 56.
№ 57
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА ІНСПЕКТОРА НАРКОМЗЕМУ УСРР
М. СУКАЧА ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ
Й ПРИВЛАСНЕННЯ МАЙНА СЕЛЯН В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ ОКРУЗІ
19 лютого 1930 р.
До посівтрійки при НКЗ УСРР тов. Волошинову
...Ліквідація куркуля як класу в окрузі почалася ще в двадцятих числах січня. Розкуркулено вже 4236 господарств, що складає приблизно 50 % до всіх куркульських господарств, відносно яких винесені постанови сільських зборів бідноти та середняків про розкуркулення. Біднота та середняцтво виявили велику політичну свідомість та активність в справі майнового та політичного роззброєння куркуля, рішуче й дружно приймали постанови, а також забирали від куркулів до усуспільненого фонду колгоспів засоби виробництва з куркульських господарств.
Треба разом з тим зазначити, що справа розкуркулення на Шевченківщині в окремих районах і селах мала багато перекручувань директив центру. Головнішим з перекручувань треба відмітити моменти голого адміністрування, а також те, що розкуркуленням зачеплено середняка. Наведу дещо про те, як проводилось розкуркулення в Іркліївському р-ні. 20 січня на райпартзборах була висловлена установка, що слід негайно приступити до роззброєння куркуля. Того ж числа голова сільради с. Іркліїва т. Мацак негайно скликав засідання сільради з трьох чоловік і прийняли постанову приступити до розкуркулення. Слідом за засіданням президії сільради були скликані збори КНС та активу в кількості 53 осіб. На останніх підтверджено постанову сільради і вирішено зараз же взятися до роботи (в селі 1507 виборців). Годин в 11 вечора актив, озброївшись мисливськими рушницями, а також притягнувши чоловік зо два червоноармійців, попрямував до куркульських дворів і почав розкуркулюваний, забираючи не лише засоби виробництва, а й різні дрібні хатні речі: подушки, коврики, залізні ложки, часи-будильники, куски мила та ін. Всіх було намічено розкуркулити за ніч 24 господарства, але коли дійшли до дев'ятого господарства, то голова сільради вже вибув із строю: його куркулі побили, вибили зуби. Цей випадок примусив припинити роботу, а на слідуючий день районові організації звернули увагу на ці хиби і послали попередження в другі села, хоча і в других селах встигнули наробити не кращого. В с. Крутьках комісія по розкуркулювавше забарахолилась, попривласнювала розкуркулені речі, навіть голова комісії, член партії з райцентру Мацієвич, взяв собі 7 вироблених овчин на кожух. Було проведено трус, забарахолені речі, знайдені у членів комісії по квартирах, відібрані, а комісію заарештовано. В цьому ж р-ні розкуркулено багато середняків. В Чорнобаївському районі розкуркулено 28 середняків. Взагалі в справі розкуркулення кожний р-н перекручував по-своєму. Ця справа зараз вивчається і вживається заходів до попередження всіх недоліків в дальнішій роботі по закінченню розкуркулення.
Зараз я перебуваю у Канівському р-ні, звідки і пишу цього листа. З Каніва переїду ще в один-два райони, а потім, поінформувавши округову організацію про наслідки роботи, повернуся до Харкова.
Інспектор Сукач
19 лютого 1930 р.
м. Канів
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 15, спр. 507, арк. 14-18. Оригінал.
№ 58
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ КЕРІВНИЦТВА КРИВОРІЗЬКОЇ
ОКРУЖНОЇ КК -РСІ ДО ЦКК КП(б)У
ПРО КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ Й РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН В ОКРУЗІ
22 лютого 1930 р.
Сов. секретно
Хлебозаготовительная кампания этого года в округе прошла под знаком решительной борьбы с капиталистическим элементом. Мобилизация масс на переход к социалистическому ведению хозяйства, мобилизация членов партии на хлебозаготовки - помогла ещё больше оживить работу ячеек, укрепить боеспособность организации, а вместе взятое, включая сюда и чистку партии и чистку аппарата, которая проводилась под знаком борьбы с оппортунизмом, косностью и бюрократизмом, извращениями, дало такие результаты: а) 100 % выполнение плана хлебозаготовки; б) коллективизировано 98 % хозяйств; в) обобществление 97 °/о площади и 98 % тягловой силы и, наконец, обобществление на 100,3 % песенного зерна на весеннюю посевную кампанию (по пшенице 80 %). Указанные сведения по посевматериалу даны на 20 февраля.
Бурній рост коллективизации в округе поставил вопрос о ликвидации кулака как класса. Выступления Сталина на конференции марксистов-аграрников и передовые статьи газеты "Правда" и т. д. нами учтены и ОПК развернул широко массовую работу (конференции селян, интеллигенции по районам, молодёжи, а потом и окружные конференции) по подготовке масс к раскулачиванию. ОКК принимала активное участие как в хлебозаготовке, посевкампании, так и в работе по раскулачиванию. Большая половина работников КК руководила на местах раскулачиванием, я также был г" районе и раскулачивал. Результаты раскулачивания такие:
а) 40 тыс. человек рабочих, батраков, бедноты и середняков участвовали в раскулачивании. Только единицы нашлись из партийцев, которые уклонились от раскулачивания или проповедывали, что надо поосторожней, мол, оставляйте и по коровке и по конячке;
б) кулак видя, что наступает масса, не смел сопротивляться. Он, скрежеща зубами, молчал, были только 3-4 случая сопротивления (не пускал во двор, закрыл хату и попытка наносить побои бригаде);
в) раскулачено по округу 4000 хозяйств, или 3,7 %, т. е. 95 % кулаков экспертников;
г) по приблизительным подсчётам конфисковано 4000 лошадей и столько же коров. Около 4 тыс. хат и до 5 тыс. разных других построек. Больше 125 тыс. пуд. зерна (это после хлебозаготовки), 15 тыс. разных с/х. машин, около 3 тыс. овец, больше 1 тыс. свиней, 25-30 тыс. денег в облигаций и разного другого имущества. У отдельных кулаков находили по 150 пар нижнего белья, по 10-12 пуд. сала, по 3-5 пуд. коровьего масла, по 1 тыс. метров мануфактуры. Основная масса передана в коллективы. Около 300 коров передано молочным фермам, деньги на трактора. Батрак и бедняк безбоязненно вселялись в кулацкую хату;
д) середняк, освобождаясь из-под влияния кулака, быстрее пошёл в коллектив, так: до раскулачивания было около 40 % дворов объединено, после раскулачивания сразу же через 5-10 дней мы добились коллективизации 79 %, прекратилось разбазаривание скота.
На днях я участвовал в районе в проведении собрания бедноты и СОЗов - о выселении кулака. Подчёркиваю, что боязнь кое-кого о том, что беднота и созовцы не будут активны при обсуждении о выселении, провалилась, настроение лучше всего определить такими двумя моментами:
1) по Широковскому району (где я был) из 8 тыс. участников на собрании голосовало против выселения только 3 человека, да и то против отдельных кандидатур; 2) к списку, намеченному в районе, в 150 человек, актив наметил 20 человек, а на собрании бедноты и созовцев, если учитывать и изменения, то около 70 человек (изменили человек 20 по району: ко старости, вдов и т. д.). Настроение такое: "Долой их, чтобы они нам не мешали".
Были отдельные искривления при раскулачивании, кое-где задели середняка, дана директива об исправлении. По Божедаровке я сам проверял, как подошли к раскулачиванию, и там хозяйств 10-15 сразу восстановили. По Широковскому р-ну также 5-6 хозяйств восстановили.
В Софиевском районе по Авдотьевскому сельсовету председатель сельсовета, секретарь сельсовета и ряд бедняков решили дополнительно пораскулачивать и 15-19 февраля 1930 г. пошли ночью к ряду середняков и даже бедняков, начали раскулачивать, причём в опись заносились только громоздкие вещи, и все ценные, деньги, ценности и облигации забрали себе в карман. Дошли до того, что одну батрачку разули. Все они арестованы, 20 февраля выезжал зампред ОИКа. Кое-где при раскулачивании были попытки свести личные счёты, но этому давался отпор.
В данное время идёт подготовка к выселению кулаков, большая часть работников ОКК будет участвовать в выселении (начнётся 23- 26 числа).
ОКК в данное время сосредоточила максимум внимания на проверке директив к весенней посевкампании. Проверено: 1) засыпка зерна; 2) очистка; 3) продвижение машины; 4) состояние мастерских; 5) ход контрактации.
В данное время работает бригада над применением в колгоспах форм отчётности и учёта. На периферию мобилизовано 200 бухгалтеров" Бригада РКИ установила, что преподанные формы с центра очень громоздкие, рассчитанные на среднеквалифицированного работника, кроме того, не отра?кают процессов труда и совершенно почти не учитывают таковых. Проработаны более простые формы учёта и отчётности. Просьба к вам, созвать при НК РКИ совещание или на заседании коллегии НК РКИ заслушать наш доклад и рассмотреть формы. Дальше ждать нельзя, надо сейчас же дать такую отчётность, которая бы могла быть заведена грамотным работником. По преподанным формам с центра только для одного крупного СОЗа потребуется 20 счётных работников, наши же формы уменьшают до 5 человек и более, правильный учёт будет.
Политическое настроение села удовлетворительное. В данное время приступили к выселению кулаков. Кулак всеми силами пытается завоевать па свою сторону кое-кого, но не удаётся (подробно о выселении напишу, после окончания выселения). Кулаков много удрало из мест жительства. В отдельных местах организует кулак повстанкомы, так, например, в Пятихатском р-не кулак Перерва вместе с бывшим руководителем банды Карпенко втянули в свою организацию до 100 человек, причём кулаков 10-15 человек, остальные же бедняки и середняки. Характерно отметить, что совещания проводились у члена партии Грищенко (из с. Желтого). Многие участники - это исключенные из партии. Все они арестованы ГПУ. Грищенко нами исключён из партии. Факт подготовки к восстанию по весне ГПУ установлен.
В Казанке кулачество продолжает вести агитацию, что их Бурдино во время хлебозаготовок обобрал с хлебом и теперь нет на посев. Кое-где пытаются методы воздействия через бригады на лиц, не желающих вносить посевмат в СОЗ, истолковать бурдиновщиной и клевещут о том. что якобы проводится сбор под силой репрессий и т. д.
На производстве политическое настроение можно характеризовать ростом участия в соцсоревновании, за истекший квартал [число] участников соцсоревнования выросло на 28 %, добыча выполнена по руде с превышением на 9 %.
Но есть кулацкие прорывы и на производстве. Когда обсуждали па руднике [им.] Чубаря вопрос о выселении кулаков, несколько рабочих плакали, настроенно подкулачникам удалось создать неблагоприятное. Первая декада февраля дала резкое снижение добычи. На Мопровском руднике на собрании рабочих, когда делали доклад о раскулачивании и о сборе недоимок с нэпманов, несколько рабочих требовали раскулачивания коммунистов и специалистов. На Октябрьском руднике усиленно развивается агитация против единоначалия и подрыва авторитета хозяйственников.
На "Коминтерне" (Марганец) на одной из шахт выявлено человек 50 среди рабочих зажиточных и кулаков, которые не один раз устраивали волынку на руднике. Парторганизация и пресса усиленно ведут разъяснительную работу.
О чистке партии заканчиваем отчёт, писать здесь не буду, только скажу, что все силы напрягаем, чтобы закончить отчёт, но к сроку сумеем дать. Я уже сам тоже занялся составлением, думаю, что к 25 февраля закончим. Чистка аппарата приостановлена нами до 1 марта 1930 г.
Необходимо сказать, что в данное время при тех условиях, в каких мы живём в округе (все силы на коллективизацию, ликвидацию кулака как класса и сбор посевмата) чистка путается в ногах.
Проводим большую работу по обследованию подготовки к строительству. Заканчиваются совещания секции РКИ. Развёртываем доклады ОКК на производстве. Не всё успеваем сделать своевременно, так что, если кое с чем запоздаем, не очень ругайте6.
С ком. приветом (Троцюк)
22.ІІ.30 г.
ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 104-106. Засвідчена копія.*
* Документ засвідчений печаткою Криворізької окружної КК КП(б)У-РСІ.
6 Цей документ є типовим для апаратників тих часів і викликав подвійне ставлення. З одного боку, не розраховане на стороннє око завдяки грифу "секретно", повідомлення автора досить відверто подає діяльність місцевої влади як "досягнення" в галузі колективізації і розкуркулення. У той же час вражає беззаконня, свавілля й пряме грабіжництво селян з привласненням чужого добра, на що звернула увагу при інспекції округу інформаційна група ЦКК КП(б)У (док. № 70). Подібні документи вимагають критичної оцінки їх змісту з точки зору об'єктивності відтворення справжньої дійсності на селі.- Док. № 58.
№ 59
ВИСНОВКИ ІНСПЕКТОРА НАРКОМЗЕМУ УСРР Н. П. РЯБУХИ
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
Й РОЗКУРКУЛЮВАННЯ СЕЛЯН У КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ОКРУЗІ
26 лютого 1930 р.
Перевіривши роботу з Кременчуцькій окрузі (Олександрійський, Семенівський, Потіцький, Глобинський колгоспсектори, радгоспи, машинно-тракторну станцію, РЗВ та ін.) щодо підготовки й провадження весняної сільськогосподарської виробничої кампанії, необхідно констатувати:
1. Від колективного руху, його кількості дворів і площі, відстає і мається розрив між кількісними і якісними показчиками, як [по] всій окрузі в цілому, а також і окремих районах, селах, колгоспоб'єднаннях. Особливо відстає усуспільнення ярої пшениці, є села, колгоспоб'єднання у вищезазначених районах, де пшеничний клин забезпечений де усуспільненої площі на 15-20 %, райони на 40-50, а також і округа в цілому стоїть на 60%.
Ще гірше справа з насіннєвим забезпеченням кормового клину (кукурудза) ; є колгоспсектори, села й райони, які на це не звертають ніякої уваги, а тому показники зовсім незадовольняючі - від 5-30 % і взагалі по окрузі - 45 %.
Не краше справа якості самої колективізації: є цілий ряд випадків, коли РПК. РВК і осередки на місцях підходять до цієї справи досить несерйозно, по-головотяпськи з верхоглядським поглядом, гоняться, захоплюються, агітують за суцільну колективізацію, але не доводять справи до кінця, по звертають ніякої уваги па юридичність оформлення закріплення цих колективів, приклади: Семенівський, Глобинський, Олександрійський р-ни. Робиться об'ява суцільної колективізації села, що соло вже перейшло на суцільну колективізацію на таких підставах: и селі 300-500 дворів, на зібранні присутніх - 112-160 чоловік, голосує "за" 50, останні або "проти", або утримались. Явочних реєстраційних аркушів зовсім не ведеться, протоколи не підписуються, на багатьох зборах статути не зачитуються, а по багатьох місцях відсутні й такі протоколи, і після таких постанов приступають до роботи, негайно усуспільнюють насіння, а то й коні, реманент, а за все останнє, що дійсно в них не організовано, що дійсно село не перейшло ще на суцільну колективізацію - за це забувають, а з цього й витікає ходіння по дворах, обшуки поголовні, а навіть в деяких селах і арешти (Олександрія, Глобине). І коли доводиться натикатись на такі суцільні колективи і давати пояснюючий напрямок, що це не так, що ця метода невірна, що це шлях найменших труднощів та ін., то на цьому починається спекуляція, дискредитація представників центру й округи і невірне тлумачення, що представники розвалюють колективи, примушують віддавать насіння назад, що й було в Глобинському районі у с. Обізновка з тов. Касьяном і Чорноволом, і другий випадок - засідання райпарткому, тлумачення секретаря райпарткома Атаманенка.
Усуспільнення коней і сільскогосподарського реманенту, транспорту, харчування та ін. іде дуже й дуже мляво, а в деяких колгоспоб'єднаннях ще й не розпочиналось. Є невірне тлумачення, що значить усуспільнення, лічуть те, що взято на облік у членів колгоспу, яким кожний член колгоспу безпосередньо розпоряджається, так і дають в зводках, як усуспільнене (Семенівський, Олександрійський і Глобинський р-ни).
Саме недбайливе, безгосподарче й навіть преступив відношення до мертвого с/г реманенту, а також і до живої худоби, яка передана від розкуркулюваний, а також усуспільненої. В районах Олександрійському, Семенівському машини звезені в кучу, як лом - в хаосі, складні машини знаходяться під відвертим небом, в деяких колгоспах молотарки й локомобілі стоять в полі, нічим не прикриті, на току, де молотили; жатка, де було закінчено косовицю, там і брошена. Є випадки в Семенівському р-ні - передана колгоспу скотина своєчасно не годується, по дню без харчів. По поясненню член правління, чому це так, відповів: "Члени колгоспу не хотять годувать, немає відер, неділя" та ін. Таких фактів можна навести багато, але досить і цього, щоб дійсно уявити таку безгосподарчу картину. Уваги ж на це з боку сільської рада, РВК та РЗВ не звернуто.
Як метод й система, по цих районах в більшості вживається голе адміністрування по усуспільненню, особливо посівного зерна, шляхом лазання по коморах, обшуку кожного члена колгоспу, а також і не члена колгоспу.
Плани до колгоспника не доведені громадською роз'яснюючою роботою й відповідальністю, як членів колгоспу, а також і керівників колгоспу за посів і насіння згідно статуту, не вживається ніяких заходів до невиконуючих його. В більшості відсутні правильне керівництво й допомога колгоспам з боку сільських рад, а голе адміністрування, втручання в оперативну виробничу роботу самого колгоспу. Ні одного колгоспоб'єднання на пленумі сільських рад не відчитувалось.
Засміченність колгоспів ворожим куркульским елементом є й на сьогоднішній день, особливо в Семенівському р-ні (Крива Руда, куркулів в СОЗах по 5 по 7 чоловік, раніш мали по 30 дес. власної й по 100 орендованої. Сільрада знає, осередок знає, сам голова сільської ради - член цього СОЗу, але заходів ніяких до цього но вживається).
По більшості колгоспоб'єднань належного догляду і охорони за насіннєвими амбарами немає, в навіть шкідницька робота з насінням (Крива Руда - засміченність чистої вже ярої пшениці вівсюгом і озимими культурами - усуспільнене насіння СОЗу), а також по деяких колгоспах ще й до очистки не приступлено (Глобинський р-н, Пузікове).
Охоплення батраків колгоспами і висування їх на керівничу роботу - ніхто цим питанням не займається й навіть не знає, в якому стані знаходиться (особливо Олександрія), в останніх ця робота проходе самотьоком.
Щодо переводу СОЗів на артільські статути, то ця робота проходе теж кволо, а в деяких районах зовсім не почата (відсутність статутів на місцях до деякої міри гальмує цю справу).
По ряду місць колгоспоб'єднання до складання виробничих посівних планів ще не приступили і належного наголосу на цю роботу, а також і керівництва з боку РЗВ, а також і контролю немає.
Зовсім кепсько на місцях виконують директиву уряду відносно припинення знищення худоби. Належної перевірки і догляду з боку районових установ, а також і сільских рад не почувається. Тенденції й апетити на знищення ще не одбиті. Розбазарювання й знищення продовжується й зараз, як в самому колгоспсекторі, а також і не в колгоспівських колах. Наприклад: в Олександрійському р-ні немає жодного випадку, щоб був примінений цей закон, нікого не зааштрафовано, нікого не засуджено й не конфісковано майна. Всього є 5 справ у нарсуді з чотирьох сільських рая і ті маринуються без розгляду. В райвиконкомі ні жодна справа не розглянута, а населення скотину продовжує знищувать. Є жахливі цифри, які кажуть про це (Косівка - було до суцільної колективізації волів 276 шт., залишилось 72, овець - 410 шт., залишилось - нічого, корів - 589 шт. залишилось - 324 шт). А ще гірше справа зі свинарством, в цьому ж селі розбазарювання й знищення не припинено, самі члени артілі й керівники артілі продовжують це хижацьке. знищення скотини і сільрада ні жодного навіть акта не склала. Не краще справа обстоїть і в інших районах і селах (Семенівка, Крива Руда, і в Глобинському р-ні).
План по скотарству - організація ферм, племрозплідників, промислових товарових стад, і взагалі план, спрямований на збільшення й розвиток тваринництва в окрузі, знаходиться ще в стадії зародку. По окремих районах робота ще в цьому напрямку не розпочалась, наприклад, Семенівський р-н - по плану намічено організувати молочарську ферму, свинарські розплідники, відгодовчий пункт, птахівництво на 15 тис. голів, але сим як слід ніхто не займається, справа знаходиться в нерухомому стані (відсутність зоотехніка, або будь-якого фахівця по скотарству в районі відбивається на роботі й ставить під загрозу виконання цього плану).
В окрузі намічено організувати 14 молочарських ферм, в стадії організації тільки 4 ферми. Не краще справа обстоїть з мобілізацією коштів на це міроприємство. По плану до 1 млн крб. необхідно мобілізувати коштів колгоспного й взагалі населення, але ця робота що не розпочата. До підготовки будівничої роботи, що спрямована до розвитку скотарства, як-то: заготовка будівничих матеріалів та ін. будівничих міроприємств не приступлено. Місячник по скотарству до села не доведений і робота не розпочалась. Уваги цьому місячнику на місцях ніякої не звертається, громадської думки навколо цього місячника не мобілізується.
Організація машинно-кінних станцій в окрузі зовсім ідо мляво. План виконання зовсім незадовольняючий. У вищезгаданих районах ще й досі до роботи, хоча б підготовчої, не прйступлено й принципово вважають організацію машинно-кінних станцій зовсім зайвою, і особливо в районах суцільної колективізації (Олександрійський і Семенівський) ще й досі йде дискусія, чи потрібно організовувати такі. На місцях і особливо в цих районах робота щодо ліквідації агронеписьменності ще не розпочалась, план до села й об'єднання в районах не доведений.
Щодо розкуркулюваная, то необхідно констатувати в цьому як негативне явище те, що розкуркулюваная, як в районах суцільної колективізації, а також в районах і несуцільної колективізації пройшло до одержання практичних вказівок і інструкцій на місцях. Керувались газетними матеріалами, які тільки з'явились статті й промови і не зрозумівши їх як слід так, як ставить завдання партія - знищення кулака на базі колективізації, на базі нової соціалістичної економіки та ін. Місця приступили до голої розкулачки, а тому й в ціла низка хиб і перекручувані директиви партії, а саме: розкулачка зачепила середняка; вдарилися по барахлу; є навіть випадки бандитсько-хуліганського порядку, особливо в Потіцькому й Семенівському р-нах випадки, які вимагають кримінальної відповідальності. Не мобілізовані як слід батрак, середняк і бідніяк навколо такої політично важливої кампанії. Є випадки, коли майно бралось без належного опису, передача майна і знарядь виробництва, які вилучені по розкуркулюванню), не переводилась тому, що по деяких місцях колгоспів не було, або передавались без належного оформлення й зараз не оформлюються.
Колгоспи вважають, що вони за нього не відповідають, а тому й є безгосподарче відношення до мертвого, а також і живого реманенту. Крім цього, не враховано тих боргів, які винні куркулі державі й не продане майно для того, аби борг, який мали перед державою, куркульским майном було покрито. Приклад: Семенівський р-н, с. Устимівка, 20 кулаків винні державі 5 600 крб., не погашено нічого, майно вилучено й передано СОЗові, і особливо невірно, коли переключено всю увагу на розкуркулюваная, проведення сходів, затвердження другої категорії -кулака па висилку й взагалі тільки зайнялись тим питанням, забула про мобілізацію, усуспільнення насіння, за колективізацію й за якість її та ін. (Семенівський р-н).
26.11.30 р.
Інспектор Наркомземстправ УСРР Рябуха
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 87, арк. 60-69. Оригінал.
№ 60
З ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮЛЕТЕНЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ФАКТИ ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА
РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН
лютий 1930 р.
18 січня 1930 р. ... Але подекуди помічаються і хворобливі явища, перекручування директив партії та уряду.
В Олишівському р-ні на Чернігівщині були випадки, коли постанови про суцільну колективізацію села виносили тільки десятками голосів з тих селян, які мають право голосу. Так, в с. Серединка таку постанову ухвалило тільки 170 чоловік з 854 виборців. Такі ж випадки були і в селах Олишівка та Ладинцях. Округу вводили в оману місцеві організації, бо, наприклад, після ухвалення вищезазначеної постанови в с Серединці голова Олишівського райвиконкому Рибалка запропонував сільраді телеграфувати ОЗВ, що село перейшло на суцільну колективізацію. У тому ж районі дуже бракує масової роботи серед селянства в питаннях колективізації. Не дивно, що збори одного села ухвалили: "просити ВУЦВК відкласти колективізацію на 3 роки". В тому ж с. Серединка замість масової роботи обмежились такою постановою: "Ту бідноту, яка пасивно ставиться до колективізації, віднести до категорії підкуркульників".
... На Ізюмщині в Барвенківському р-ні глитаї хижацьки знищують свій складний реманент, б'ють вщент, псують нові косарки, молотарки, великі плуги, замазують свіжі рани машин мазутом (щоб непомітна була свіжість ран) і продають як брухт Рудметалторгові. Досить сказати, що Барвенківська контора Рудметалторгу за один місяць замість передбачених 2 вагонів брухту заготовила близько 20 вагонів.
25 січня 1930 р. ... Але подекуди спостерігається ще невміння керувати колективістичним рухом, вживання цілком неприпустимих методів щодо колективізації села. Такі перекручення були в с Хатньому на Куп'янщині, де член партії Стрепетов "колективізував" село так: до окремої кімнати запрошували селянина і ставили перед ним питання руба: "Або запишись до колективу, або бери на 50-60 крб. позички". Цікаво, що в райпарткомі Стрепетов, виправдовуючись, пояснював, що "я це робив тільки з глитаями, ну й з середняками". Стрепетова знято 8 роботи і йому оголошено сувору догану з попередженням.
29 січня 1930 р. ... Розкуркулювання на Україні вже почалося. 1 перший найрішучіший крок в цьому зробило Криворіжжя. Тут про тягом декількох днів цілком провели розкуркулювання глитая. На глитая наступало все трудове селянство. Розкуркулюваний, що організаторами його були сільради та, комнезами, проводили на базі якнайширшої масовості. Загальні збори бідноти, незаможників, середняків та жінок, вітаючи суцільну колективізацію, виносили постанови про одбирання у глитаїв всіх засобів виробництва. Після цього накреслювали певний день та годину, розкуркулюваний і розподіляли актив бідняків та середняків по кутках і кварталах, де містяться глитайські господарства. В зазначений термін актив приходив до глитая і описував все його майно. Це майно негайно ж збиралося, бралося па облік та передавалося до усуспільненого фонду колективів. Тим часом на селі проходили безперервні зібрання й тривав запис до колективів. Треба підкреслити, що розкуркулюваний викликало таке піднесення серед трудящого селянства, що подекуди протягом двох днів % усуспільнених господарств збільшився в 5 разів.
На Полтавщині трудове селянство Залінійного ухвалило негайно відібрати майно від 18 глитаїв та виселити їх за межі України.
Постанову про виселення 23 глитаїв ухвалили також незаможники с. Руський Орчик.
На Одещині збори бідняків і середняків багатьох сел Червоноповстанського р-ну ухвалили, у відповідь на розбазарювання глитаями насіння, виселити їх з території району та конфіскувати їхнє майно. В с. Біляївка трудове селянство ухвалило конфіскувати будинки і реманент 5 глитаїв, що систематично підривали роботу колгоспів. В с Червоний Маяк біднота і колишні червоні партизани розкуркулили 5 глитайських господарств. Такі ж відомості надходять і з інших районів Одещини.
13 лютого 1930 р. ... Переходячи на рейки колективного господарювання, трудове селянство рішуче наступає на глитая, категорично вимагаючи остаточного знищення його, як класу. Про це щоденно повідомляють з різних сел, районів та округів України, що переходять на суцільну колективізацію. На Сумщині за останні три дні лютого колективізовані наймити, біднота та середняцтво, в кількох тільки селах ухвалили виселити за межі округи 64 глитаїв. Щодня надходять відомості про перехід цілих сел на суцільну колективізацію та про постанови цих сел конфіскувати майно глитаїв і виселити їх за межі округи. С. Іскорость на Коростенщині, перейшовши на суцільну колективізацію, ухвалило виселити 30 глитаїв, а їхні господарства забрати до колгоспу. В Березівському р-ні на Одещині розкуркулили 350 глитайських господарств. Конфіскували у них майно і передали йоги колгоспам майже на 135 тис. крб., але ще й досі багато глитаїв в цьому р-ні не виселено з конфіскованих будинків. Те ж спостерігається і в Овідіопольському р-ні, де у Каламійській сільраді розкуркулили 9 глитаїв, але насіння в них не конфіскували і залишили їм реманент.
Але треба зазначити, що подекуди спостерігається абсолютно неприпустиме перекручування партійних директив щодо розкуркулювання. Деякі місцеві організації забувають про те, що розкуркулювати треба тільки в процесі самої колективізації, тільки за умов масової організації наймитства, біднота і середняцтва. Забуваючи цю чітку установку партії, подекуди місця намагаються підміняти масовий рух трудового селянства недозволенны адмініструванням. Чим же інакше можна пояснити ті випадки прикрого перекручування лінії щодо розкуркулення, які трапилися, зокрема, на Артемівщині. До неколективізованого с. Василівка в Артемівському р-ні приїхала робітнича бригада з заводу "Перемога праці". По її приїзді вирішили негайно почати розкуркулення. На зборах це питання розв'язали в присутності самих глитаїв. Ухвалено таке: коди якого розкуркулювати не слід, то його треба оштрафувати на 300 крб., причому штрафували на 3-ю позику індустріалізації.
До списку включали і окремих середняків. Ще неприпустиміше поставилися до цього у селі Луганському. Село велике - 1430 дворів. На закритих зборах КНС, бідноти та червоних партизанів, де були присутні 200 чоловік, порушили питання про колективізацію і розкуркулення. На зборах записалися до колгоспу тільки 70 селян. Проте ухвалили негайно розпочати розкуркулення і другого ж дня зранку вже розкуркулили 29 господарств, серед них такі, що їх ніяк не можна вважати глитайськими. Треба зазначити, що місцевий партосередок швидко визнав авантюризм таких дій. Бюро окружного парткомітету передало справи комуністів, винних у цих подіях, до контрольної комісії.
Спостерігаються також випадки, коли низові організації по-примиренському ставляться до глитаїв. Так, на Мелітопільщині в Догмарівській сільраді, де розкуркулили 18 глитаїв і за вимогами бідноти мали виселити 9 злісних глитаїв за межі округи, вони знайшли захисників в особі голови сільради Войнарівського і секретаря сільради Косинського. Ці глитайські поплічники на пленумі сільради поставили питання так: "Розкуркулили і досить, а виселяти нічого. Це недоцільно".
У Новому Бузі на Миколаївщині глитаї так вміли використати для своєї мети секретаря сільради Лихолата, що він споював бідноту, і під п'яну руку збирав підписи, що "такий-то глитай чесний, його не треба розкуркулювати". Лихолата заарештовано.
На Миколаївщині трапилися поодинокі випадки, коли до списків тих господарств, які мали розкуркулити, включали і середняків. Так трапилося в с. Володимировці. Тут під час зборів ухвалили розкуркулити 76 господарств, серед них багато середняцьких. Пристрасті розпалилися. До списку додали ще 35 чоловік, до яких записали і вчителів, що мають господарства, середняків, тощо. Звичайно, таких списків не затвердили навіть самі збори. В с Новоюр'ївка скликали закриті збори бідноти, а потім пленум сільради. Отже, обійшли середняка. Голова КНС, коли його запитали про це, відповів: "Нам середняк непотрібний, бо він може піти за куркулем".
Клас, що вмирає, всіма засобами намагається врятувати, що можна, йде на все, щоб залякувати бідноту і середняцтво, відштовхнути їх від переходу на колективістичні рейки господарювання. Не припиняється глитайський терор. Цими днями на Богодухівщині глитаї в лісі напали на селянку-активістку Панченко і намагалися її задушити. В с. Сморщинах на Шепетівщині глитай Камінський підпалив хату голови сільради і під час пожежі стріляв, не даючи гасити. Особливо визначається глитайськими виступами Новобузький р-н на Миколаївщині. Тут за короткий час зареєстровано 15 підпалів, кілька замахів на представників влади, тощо. В с. Шаманівці на Одещині глитаї підпалили будинок колишнього дідича, де тепер міститься управа СОЗу, намагалися також знищити колгоспну стайню.
Але глитай бачить, що терором він бідноту та середняка не залякає. У відповідь на глитайський терор бідняцько-середняцькі маси села усюди ухвалюють постанови про негайне розкуркулення та відібрання у глитаїв їхнього майна для колгоспів та про виселення їх за межі села, округи і навіть України.
Отже глитайня вдається до різних маневрів, особливо широко використовуючи провокацію з єдиною метою - відштовхнути бідняка і середняка від колективу. Ось чому на Кам'янеччині, наприклад, глитаї переодягаються на жебраків, ходять по селах, просячи милостині, і в той же час ширять всілякі наклепи на колективи. Ось чому в Новобузькому р-ні глитайня перше цілими пачками вступала до СОЗів, здаючи все майно, але потім пачками ж виходила з колгоспів, тягнучи за собою середняків. В цьому ж районі в СОЗі ім. Ворошилову викрили навіть підпільні збори глитайні, де обговорювалися плани розкладу СОЗу. Ледве не зірвали глитаї суцільну колективізацію с Гвоздівка на Першомайщині. Тут внаслідок шаленої агітації глитаїв 120 бідняцьких господарств подали заяву про вихід із артілі. Але глитаям не пощастило. До колгоспу прибули на постійну роботу робітники а Донбасу, які негайно ж зібрали селянство і нещадно викрили перед ним всі махінації глитаїв. Збори ухвалили розкуркулити та виселити глитаїв, а бідняки взяли назад свої заяви.
Подекуди, передбачаючи свою остаточну загибель, глитай намагається піти на "саморозкуркулення". Яскраві приклади в цьому дає Чернігівщина. Тут в Березнянському р-ні глитай Жук передав до колгоспу "Червоний плугатар" свою пасіку з бджілами та приладдям і надіслав до редакції газети листа, де закликає "піти за його прикладом всіх пасічників р-ну". В с Городищі глитаї добровольно віддали свою землю СОЗу з умовою, щоб їх прийняли до членів колгоспу.
На Дніпропетровщині в с. Петриківка глитаї, колишні жандарми та інші позбавленці з червоним прапором, підійшли до приміщення, де відбувалися збори КНС і почали вимагати, щоб їм повернули виборчі права і прийняли до СОЗу. Але це крутійство глитаям не вдалося.
24 лютого 1930 р. ... Знищення глитайні як класу стає бойовим гаслом на колективізованому селі. З Ізюмщини, Бердичівщини, Миколаївщини, Криворіжжя та багатьох інших округ повідомляють, що села, переходячи на суцільну колективізацію, ухвалюють конфіскувати майно глитаїв, передати його до колгоспів, а самих глитаїв виселити за межі села, округи і навіть за межі України. Ось, приміром, на Куп'янщині збори колгоспників, бідноти і середняків с Сватова заявили: "Ми переходимо на суцільну колективізацію. Але глитаї стали нам на перешкоді. Тому ми ухвалюємо негайно розкуркулити всіх глитаїв, а їхнє майно передати колгоспові". Тут-таки на зборах записалося 35 добровольців, що взялися виконати цей наказ та пильнувати, щоб глитаї тим часом не розбазарили свого майна.
Але при розкуркулюванні на місцях подекуди припускають грубі перекручування. Іноді роблять неприпустимі помилки. Приміром, в с. Безугляках на Білоцерківщині призначили до розкуркулюваний 21 господарство. А коли перевірили, то виявилося, що 20 з них середняцькі. На Луганщині Новомиколаївська сільрада внесла до списку глитаїв колишнього червоного партизана. В ряді місць це робили, безперечно, під впливом глитая, що з усіх сил намагався, щоб до списків потрапили середняки. Ось на Конотопщині вдалося через своїх агентів добитися, що в с. Корюківці до глитайні віднесли багато середняків.
Вживають ще подекуди адміністративних методів щодо розкуркулювання, не організуючи навколо цього маси, забувають про головну директиву партії "колективізуючись - розкуркулювати".
Чим же інакше пояснити, що в с Тютюнниці на Конотопщині, де масової колективізації нема, а організовано тільки ініціативну групу, почали розкуркулювання, причому записували на розкуркулення середняків. В с. Успінці тієї ж округи ні разу не обговорювали на зборах бідняків і середняків цю важливу справу. Почали розкуркулювати адміністративним методом, причому і тут розкуркулювали навіть таких середняків, що платять податку по 7-16 крб. В комісіях, що розкуркулювали, брали участь колишні бандити і самогонщики.
На Миколаївщині були випадки, коли розкуркулюваний проводили вночі, без належної організованості. Доходило до головотяпства. Приміром, в одного глитая знайшли 5 тис. крб. радянськими грішми і багато романівських і керенок. Останні "заарештували" і відібрали, а 5 тис. крб. радянськими грішми глитаєві повернули назад.
На Києвщині в с. Мала Березянка сільрада доручила проводити розкуркулювання тільки одній людині - старому партизанові. Бідняки, наймитство і середняки стояли осторонь. Отже, цей колишній партизан фактично перетворився в так би мовити "завідуючого класовою боротьбою на селі". В Грушевській сільраді на Криворіжжі брав участь у розкуркулюванні злісний глитай, що його грушевська біднота давно домагається виключити з СОЗу. Але з ним нічого робити не можна, бо він в пошані у голови сільради.
Глитай йде на різні маневри, щоб врятуватися. Дуже характерно в цьому своєрідне "змагання", що спробують почати глитаї на Чернігівщині: "Я здаю артілі ім. Шевченка молотарку з приводом і викликаю всіх глитаїв Чернігівщини піти за моїм прикладом". Такого листа одержала редакція "Червоного стяга" від одного глитая з с. Локнистого. "Коли мене не відштовхуватимуть від громадських організацій, я і моя сім'я вступимо до колективу. Я і мої сини не будуть небезпечні. Обіцяю це своїм чесним життям". Так пише глитай Немерцов до редакції Старобільської газети "Червоний хлібороб".
Глитай намагається йти на "саморозкуркулення" і подекуди скориставшись з несвідомості місцевих організацій, робить це успішно для себе. Ось, приміром, на Дніпропетровщині в с Мусієнкові Котовського р-ну глитаї, передчуваючи, що прийшов їх останній час, ухвалили "подарувати" СОЗові 2 вітряки і СТВ - 3 вітряки. А місцеві організації замість викрити глитайські махінації, навіть зраділі: і подякували глитаям.
Розкуркулений глитай пролазить до виробництва, цілком зрозуміло з єдиною метою проводити і там свою шкідницьку роботу. Ось, приміром, на Миколаївщині глитаї пролізли до ремонтних майстерень машинно-тракторних станцій, до лав трактористів. І не дивно, що цими днями в Баштанці виявили групу в 5 чоловік, які в гарячий час ремонту тракторів оголосили страйк у майстерні.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 1557, арк. 41, 75-79, 87, 92, 93, 107, 109. Склограф. прим.
№ 61
ОБІЖНИК НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ХУТІРСЬКОГО
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ПРИ СУЦІЛЬНІЙ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
5 березня 1930 р.
До всіх ОЗВ Вінницького та Зінов'ївського ОВК
На додаток та розвиток обіжника НКЗС з 21.XII.29 р. № 75/3- 0/655 НКЗС в справі ліквідації хутірського землекористування, пропонує керуватися такими вказівками:
Наркомземсправ Качинсъкий
Керівник групи землевпорядження Окраінчук
Згідно: інспектор Сьомек
№ 77/11-0/188
5.ІІІ.1930 р.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 104, арк. 6. Засвідчена копія.
№ 62
ЗАЯВА ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР КОЛИШНІХ ЧЛЕНІВ СОЗів
С. ІВАНІВКИ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ОКРУГУ
ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ, ВТРАТУ ЗЕМЛІ, ЗЕРНА
ТА РЕМАНЕНТУ ПО ВИХОДІ ІЗ КОЛГОСПУ
24 березня 1930 р.
Заявление
Мы, нижеподписавшиеся граждане Ивановского сельсовета и вышеуказанного района, также и округа под насилием и угрожением вошли в СОЗы, в которых мы, нижеподписавшиеся граждане, заметили неправильность и подали заявление об исключении нас из СОЗов. И мы же все не подписывали статута, а подали заявления об исключении нас из СОЗов 16.ІІ. 1930 г., которые заявы разбирались. 9.III.1930 г. исключили нас из СОЗов и не дают нам земли для посева яровых культур, и майно наше, которое внесено и уведено в СОЗы, не возвращают нам и мы уже несколько раз являлись в райземотдел и в окрземотдел и нигде не обращают на пас внимания. Мы являемся из бедноты и маломощных середняков, которые и просим вашего распоряжения обратить самое жалкое внимание на пашу слезную просьбу удовлетворить нас землей для посева весенних культур и возвратить нам наше майно. Так как мы читаем газеты и находим, что наше правительство не допускает принудительной коллективизации, а здесь делается. Только проходит коллективизация под угрозами и насилием. И вот еще раз слезно просим наших законодавчих органов обратить самое жалкое внимание на нашу просьбу. Так как перед нами стоит большая опасность, дабы не остаться без посева, потому что большой убыток как нам, так и нашему пролетарскому государству, и мы тогда остаемся ни при чем. И будем тогда уже вынуждены бросать на произвол судьбы свои семейства и идти искать себе жизни, дабы спастись от этакой жизни. И вот еще раз просим мы вашего распоряжения обратить внимание на нашу просьбу и ублаготворить нас, дабы мы больше не проводили время по райземотделам и окрземотделам, потому что вже сезон яровых посевов кончается, а мы все ходим и добиваемся, и нигде нам ничего не объясняют, кроме [того грозят) разными угрожениями. То вот, дорогие товарищи, если Вы не верите, что здесь написано, то просим выехать в ваш район и сделать дознание у крестьян и узнаете, что делается на селе. Вот мы еще прикладаєм заявление.
24.III.1930 г.
Подписали: И. Глущенко, Громада И., Месяц Г., Трофименко,
Бутенко, П. Грыб, Е. Нагорный7
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 154. Оригінал. Рукопис.
7 Всього 8 підписів, одне прізвище нерозбірливе.- Док. № 62.
№ 63
ЗАЯВА СЕЛЯН З ХУТОРІВ КОХАНОГО І ЯСИНОВОГО
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ДО ЦК КП(б)У ПРО ПРИМУСОВИЙ
ВСТУП ДО КОЛГОСПУ
25 березня 1930 р.
ДО ЦВКПБ*
25.ІІІ.1930 р.
Громадян хут. Коханого і хут. Ясинового Олександрійської сільради,
Близнюківського р-ну, Дніпропетровського округу, які переселилися із
Волинської округи - Федорчук Федор Степанович, Жданович Іван Яковлевич,
Киричук Синифон Адамович, Личман Федір Павлович, а також із Полтавської
округи на хут. Ясиновий - Горобец Омелько Костевпч, Сидоренко Петро
Митрофанович, Бочкар Михайло Микитович, Кобильський Семен Сергієвич,
Олексієнко Христан у 1927-28-29 рр.
Заява
Ми, вищезгадані громадяни заявляємо ЦВКПБ слідуюче. Позаяк ми на вищезгадані хутори переселилися як бідняки в кількості 9 господарств і проживали до настоящего терміну індивідуальними господарствами. Із цього числа три господарства переселив у 1929 р. на хут. Ясиновий воєнвід 25-ї Чапаївської дивізії, яка расположилась на наших бувших землях табіром лагерей у Полтавській окрузі, таких громадян: Горобця Омелька К., Сидоренка Петра М., Бочкара Михайла М. А в настоящий мент провелась по нашій Олександрівській сільраді суцільна колективізація. І коли який би то бідняк, [чи] середняк не хотів вступати до СОЗу, то йому надсилають повідомлення як грошове на МТС та на будівництво, так [і] зернові повідомлення, штраф фондів і таке інше, яких громадяни не в силах виконати. І коли той чи інший громадянин не виконає, так його заарештовують і тримають суток по трое і більше. 1 коли громадянин просидить суток троє у холодній, так його допитують: "Коли ти запишешся до СОЗу і усуспільниш своє майно, як живий так і мертвий реманент і посівзерно, яке у тебе мається, то випустим зразу". Ми, вищезгадані громадяни, прохаємо ЦВКПБ, як вищеруководного органу влади, дати нам змогу із свого боку, аби ми змогли одержати своє майно як тяглову силу, так і реманент і посівзерно, яке ми усуспільнили не по своїй добрій волі до СОЗу, який організований на хут. Коханому, під назвою "Червоний лан України". Позаяк того, що ми не бажаємо бути у СОЗі, так ми подавали заяви як до СОЗу, так і до сільради, аби нам відвели землю для засіву. Так сільрада на наші заяви нічого не виясняє і затримує заяви наші невідомо для чого. Позаяк посівна кампанія по нашому району розпочалась з 20.ІІІ цього року, на що і прохаємо ЦВКПБ ускорити наше прохання, ібо наші сім'ї остануться голодними.
25.ІІІ.1930 року.
Прохачі: Федорчук Ф., Сидоренко П.,
І. Жданович, Личман Ф., Киричук,
О. Горобец, Бочкар М.8
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 48. Оригінал. Рукопис.
* Так у тексті. Очевидно цю довільну абревіатуру селян можна розшифрувати як "Центральний виконавчий комітет партії більшовиків".
8 27 березня 1930 р. заяву селян було надіслано до Дніпропетровського окрземвідділу на розгляд.- Док. № 63.
№ 64
ТЕЛЕГРАМА ОДНООСІБНИКІВ С. ОНУФРІЇВНИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО Р-НУ ДО ЦК КП(б)У
ПРО ВИХІД ІЗ СОЗу І ВТРАТУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ
25 березня 1930 р.
[Из] Александрии, Харьков, ЦК КП(б)У
От граждан г. Александрии Кременчуцкого округа 9-го района. Просьба обратить внимание, [у] граждан под загрозой вступить в СОЗ забрали посевматериал и лошадей и по сообщению* Вашей газеты [о] добровольной стороне мы выбыли из СОЗа и забрали лошадей и часть инвентаря, а посевматериал нам не дают. Просьба не медлить, дайте нам обратный ответ [по) адресу: г. Александрия Кременчугского округа 9-го района [с] Онуфриевка.
Сухоцкий9-10
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 128. Телеграфна стрічка.
* У тексті "отношению".
9-10 26 березня 1930 р. Наркомзем УСРР доручив Кременчуцькому окрземвідділу і особисто т. Чорноволу перевірити заяву па місці і вжити заходів. З квітня 1930 р. із Кременчуцького окрземвідділу було одержано телеграму: "Перевірено, насіннєвий матеріал видано. Земвідділ Чорновіл".- Док. № 64.
№ 65
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. ІВАНІВКИ КРАСНОЛУЦЬКОГО Р-НУ
НА ЛУГАНЩИНІ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ВСТУП,
ВИХІД ІЗ СОЗу ТА ВТРАТУ ЗЕМЛІ Й ПОСІВНОГО ЗЕРНА
27 березня 1930 р.
Мы, бедняки-старики от 65 до 70 лет, [в] феврале принудительно записались [в] СОЗ, [у] нас отобрано посевное зерно, земля. Узнали, [что] вступление в СОЗ добровольно, выписались [из] СОЗа. Председатель Ивановского Совета за это не возвращает нам зерно, землю. Просим распоряжения возвратить нам нашу землю и зерно, начался посев.
Ивановка Краснолучского р-на
Григорий Дьяченко, Сахнов, Игнатенко, Гриб, Сергеенко11
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 132. Телеграфна стрічка.
11 30 березня 1930 р. Наркомзем УСРР доручив завідуючому Луганським окрземвідділом особисто перевірити скаргу селян. 16 квітня 1930 р. Наркомзем одержав в Луганська телеграму такого вмісту: "Справу скарги громадян Іванівки врегульовано на місці. Окрземвідділ Тимофеев".- Док. № 65.
№ 66
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. КРИМКИ ЧЕРКАСЬКОГО ОКРУГУ
В НАРКОМЗЕМ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ВСТУП
ДО КОЛГОСПУ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
27 березня 1930 р.
Нас 18 хозяйств примусово зарахували до колективу, примусово забрали озимові до 40 гектарів, ярини до 30 гектарів, сіяти ярину нам не дають. Кримчанська сільрада просить розпорядження. Адрес - Кримки Щполянського району, уповноваженому 13 дворів Гончаренко Петру12.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 69. Телеграфна стрічка.
12 Наркомзем УСРР надіслав копію цієї телеграми Черкаському окрземвідділу з дорученням розібратися й 26 квітня 1930 р. одержав відповідь: "Справа громадян с. Кримок врегульована. Окрземвідділ Жук".- Док. № 66.
№ 67
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. ГЕЛЬМ'ЯЗІВ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЛІ ТА РЕМАНЕНТУ СЕЛЯНАМ
ПІСЛЯ ВИХОДУ ІЗ КОЛГОСПУ
29 березня 1930 р.
[Із] Гельм'язова, Харків, до урядової трійки,
засівної трійки засівкампанії
[Від] громадян с Гельм'язівського р-ну
на Шевченківщині
Відповідь 120. Лист-телеграма
От імені 300 господарств, що вибули із знов організованих колгоспів, а також поодиноких господарств запитання. Наша місцева влада як села, так і района відмовилась одводить яровий клин, що визиває велику схвильованість людності і не повертає с/г реманенту живого і мертвого і різного майна, що внесли до колгоспу. Прохають бідняки, в чім і розписуються три особи за всіх. М. Варан, М. Кодош, X. Галян13.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 136-137, Телеграфна стрічка.
13 2 квітня 1930 р. Наркомзем УСРР відповів селянам телеграмою: "Гельм'язів на Шевченківщині, уповноваженому 300 господарств Барану. Постановою урядової посівтройки [на] місцях, де розпочалась сівба, всі розрахунки [в] вибувшими [з] колгоспу членами проводяться після закінчення сівби. Волошинов. Харків, Наркомземсправ".- Док. № 67.
№ 68
ЗАЯВА СЕЛЯН хут. СОФІЇВКИ КАРЛІВСЬКОГО Р-НУ ПОЛТАВСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВИДАЧУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ
30 березня 1930 р.
До голови Наркомзему По делу посевного материала Гражд. Завады Ивана Никитовича, Завады Демида Кирилловича, Дехтяренка Михаила Григоровича, Завады Федора Никитовича, Дехтяренко Федора Григоровича, вдовы Дехтяренковой Натальи Ларионовны, Завады Виктора Демидовича, Колесника Леонтия Кононовича, Пазыча Ивана Ильича, Пазычевой Христины Юдовны и Дехтяренко Сергея Григоровича, живущих в хут. Софиевском Вильховатской сельрады Кардовского р-на Полтавского округа
Заявление
Настоящее заявление приносится нашими доверителями на действия местной власти сельрады, которая несмотря на то, что уже началась производиться посевная кампания, мы неоднократно обращались с просьбой к местной власти о выдаче нам посевного материала на 35 дес. пахотной земли. Но последняя не обратила на нас бедняков никакого внимания, невзирая на то, что местной власти лично хорошо известно нашей группы бедняцкое положение, что у нас у каждого нет посевных Семенов. Но почему-то нам категорически в посевном материале отказывают, несмотря уже на то, что посев уже проводится около 7 дней, а наша земля пахотная без семян, может остаться необсеменена, что может принести для государства большой ущерб.
А посему мы обращаемся к Вам с просьбой сделать Ваше распоряжение в срочном порядке на имя головы Полтавского губземотдела, чтобы последний в утвердительном случае удовлетворил бы нашу просьбу о выдаче нам посевных семян. Распоряжение Ваше просим выдать на руки, в чем и расписуемось.
Доверители группы просителей Михаил Дехтяренко, Иван Завада14 30 марта 1930 г.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 23. Оригінал. Рукопис.
14 При особистому прийомі селян на її заяві була написана резолюція: "До зав. Полтавського ОЗВ. Прошу безпосередньо розв'язати справу та дати громадянам належні пояснення. А. Волошинов". Як і просили селяни, заяву з таким розпорядженням їм видали на руки. Щодо пояснень, про які йдеться в резолюції на заяві, то мається на увазі загальне положення про видачу посівного зерна одноосібникам після засіву колгоспного клину.- Док. № 68.
№ 69
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКІВ С. КАПІТАНІВКИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО УРЯДОВОЇ
ПОСІВТРІЙКИ ПРО НЕПОВЕРНЕННЯ КОНЕЙ Й ПОСІВНОГО МАТЕРІАЛУ
ПІСЛЯ ВИХОДУ З КОЛГОСПУ
3 квітня 1930 р.
До урядової посівтрійки м. Харкова
Ми, що нижче підписалися, громадяни с. Капітанівки Златопільсько-го р-ну Шевченківської округи вступили в колектив с Капітанівки ім. Шевченка під силою місцевої влади, котра нам об'явила бойкот конфіскацією майна та висилку. Потім за [час] перебування в колективі біля півтори місяця ми побачили, що з наших коней поробили калік. То ми, зневірившись колективу, подали заяви, щоб нас виключили з членів колективу, але правління Капітанівського колгоспу не звернуло жодної уваги па наші заяви. То ми стали подавать заяви до Златопільського райкуща колгоспів, але й кущ теж подививсь так само. То ми забрали свої коні до своїх конюшень, щоб їх задержать в цілості, бо приходить сівба, а в поле не буде чим виїхать. І тут лежить велика небезпека о засіві ярого клину, особисто цукрового буряка, так як ми, с. Капітанівка, заложим від промисловості. Незважаючи на це все, голова райкуща т. Мирошниченко приїхав на село, організовує загони, щоб зі зброєю в руках іти до селянських конюшнях і забирать коні знов до колективу. Ісходя із цього всього, ми просим урядову посівтрійку, аби вона не відмовила нашого прохання, розглянула нашу справу і в короткий термін задовольнила наше прохання, тобто, щоб нас виключили із членів колективу, повернули наше майно та посівматеріал, бо вже час короткий до сівби.
3.ІV.1930 р. С. Капітанівка Златопільського р-ну на Шевченківщині15
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 71. Оригінал. Рукопис.
15 До заяви додано "Список громадян с. Капитанівки, котрі просять виключення з колективу", в якому перелічено 51 прізвище. На заяві зроблено позначку: quot;Т. Вісятін. До виконання згідно зі вказівками. А. Волошинов. 20.ІV.1930 р."
23 квітня Наркомзем УСРР надіслав копію цього листа до Шевченківського окрземвідділу з таким розпорядженням: "Прошу перевірити заяву та врегулювати справу безпосередньо. При розв'язанні справи керуйтесь радіосхемою № 3106. Про наслідки перевірки та вжиті Вамизаходи в цій справі повідомте Наркомземсправ.
Керуючий бюро сільськогосподарської кампанії НКЗС Волошинов". Відповіді окрземвідділу не знайдено.- Док. № 69.
№ 70
ОГЛЯД ІНФОРМГРУПИ ЦКК КП(б)У - НК РСІ ПРО ПОКАРАННЯ
ПАРТІЙНИХ ТА РАДЯНСЬКИХ КЕРІВНИКІВ НА МІСЦЯХ
ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ПІД ЧАС КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ І РОЗКУРКУЛЕННЯ
5 квітня 1930 р.
Таємно
Артемівщина. Під час проведення колективізації та розкуркулення по селах Червоний пахар та Луганське Петровського р-ну з бону низки районових робітників були перекручення директив партії та зловживання, а саме: антисередняцькі перегини (розкуркулення окремих середняцьких господарств), розкрадання та привласнення відібраної домової рухомості куркулів, безгосподарне переховання сільгоспреманенту та ін. Президія ОКК, розглянувши це питання, ухвалила виключити з партії: голів Червонопахарської та Луганської сільрад, секретаря осередку с Червоний пахар, чотирьох членів робітничої бригади та двох інших партійців за перекручення директив партії та зловживання. Незалежно від цього справу розглядатимуть показовим судовим процесом. Президія ОКК запропонувала всім РПК в зв'язку з цими перекрученнями та постановою ОКК провести відповідну роботу по всіх осередках. Кам'янеччина. ОКК влаштовує спеціальні виїзди партколегії для розслідування та розгляду справ партійців про перекручення ними директив, партії (Китайгородський р-н). У Новосталінськсму р-ні за це виключено двох та одержали партстягнення 9 чоловік. Як сповіщає ОКК. дужо мляво поставлено роботу райсекції РСІ, яка не зуміла організувати масовик огляд та перевірку стану колективізації та підготовки до посівкампанії. Коростенщина. 13 зв'язку з низкою викривлень класової лінії під час проведення колективізації знято з роботи 65 чоловік, 13 заарештовано, 41 притягнено до карної відповідальності, 17 виключено з партії. Закволе керівництво роботою 5 РПК та З РВК оголошено догану. У Городницькому р-ні також знято з роботи керівничу верхівку. Для розгляду цих справ ПК ОКК виїжджає до районів.
Криворіжжя. Якщо 22 лютого ОКК сповіщало про те, що "колективізовано 98 % господарств", "усуспільнено 97 % площі та 98 %. тяглової сили", "бурный рост коллективизации в округе поставил вопрос о ликвидации кулака, как класса", то вже 5.ІV ОКК примушено констатувати, що "антиколхозным движением охвачены в той или иной мере все районы", "во многих местах беднота оказалась не на высоте положения", що "думаем, что 50-60 % колхозов сохранится". ОКК довелось скерувати всю увагу проти перекручувань та невмілого запровадження директив партії в справі колективізації та розкуркулення. Майже всіх членів ОКК та інспекторів РСІ було відряджено до сільрайонів. Президія ОКК, обговоривши наслідки перевірки виконання директив партії у Божедарівському та Долинському р-нах, констатувала низку перекручень, неправильне тлумачення останніх парт-директив. Президія ОКК накреслила низку заходів, аби ознайомити широкі партмаси з останніми постановами ЦК про колективізацію та на основі цих постанов виправити припущені помилки та перекручування. Могилів-Подільська округа. Спеціальні виїзні парттрійки ОКК розслідували та розглянули по чотирьох районах низку справ про перекручення партійних директив.
Так, наприклад, у Шаргородському р-ні ряд товаришів, що були уповноваженими від РПК та РВК, припустили низку перекручень, а саме: залякування та примушування селян (і бідняків) до вступу у колектив, примусове розповсюдження держпозик, заборонили відпуск краму з кооперації. Райземвідділ припустив неправильне перебільшене обкладання на землевпорядження, внаслідок цього стягнення грошей було розповсюджено й на бідняцьку частину села. Фракції РВК та РПК не реагували на ці явища та не повідомили про них округові організації.
Президія ОКК оголосила догану РПК та фракції РВК, виключила з партії двох уповноважених та голову Рибалівської сільради.
У Ямпільському р-ні зняття дзвонів було проведено без дозволу відповідних адмінорганів за ініціативою лише зав. АПО РПК та члена пропгругш КП(б)У т. Бояркіна. Збори з приводу зняття дзвонів проводились під великим натиском; кількість голосів було прибільшено, припустили арешт біднячок, що виступали проти. Ніякої глибокої масової роботи не було проведено.
Президія ОКК оголосила догану секретарю Ямпольського партосередку, зав. АПВ РПК, сувору догану т. Бояркіну та інші партстягнення голові сільради, зав. РЗВ та секретарю РПК зі зняттям останнього з роботи.
З боку керівних робітників Барского р-ну припущені були перекручення під час проведення розкуркулення. Так, під час опису куркульського майна з 289 господарств 45 % припадало на середняцькі. Ніякої масової підготовчої роботи в зв'язку з колективізацією не проводилось між тим лише за 7 днів було колективізовано 3841 господарство, такі "успіхи" району були через залякування, арешти та інші засоби натиску та адміністративного впливу. У с. Митки було оголошено: "Хто вороже ставиться до радвлади й не вступає до СОЗу, оголошуємо бойкот". Таким чином, "проти радянської влади" записували низку сел (с. Киянівка, Кузьминці). Такі ж перекручення було припущено в зв'язку з кампанією мобілізації коштів (бойкот, незаконні обшуки, барахольство, "делёжка" речей між членами партії тощо).
Президія ОКК оголосила догану РПК та фракції РВК, виключила з партії секретаря РПК, голову РВК та зав. РФВ зі притягненням їх до карної відповідальності. Усунено з посади та оголошено догану нач. райміліції.
За невживання своєчасно заходів проти зловживань під час розкуркулення у Куриловецькому р-ні, президія ОКК ухвалила зняти з роботи секретаря РПК, оголосила догану фракції РВК та РПК, притягла чотирьох партійців до відповідальності.
Разом за перекручування директив партії ОКК чотирьох виключила з партії, 10 партійців знято з роботи, 10 притягнено до карної відповідальності, 7 дістали різні партстягнення.
По лінії ОРСІ утворено обслідувательні групи з інспекторів РСІ, легкої кінноти, членів КНС та членів секції РСІ для перевірки роботи місцевих організацій та розслідування справ про перекручення ними класової лінії (разом в цій роботі брало участь 185 чоловік). Внаслідок цього РСІ передано до прокуратури низку справ на окремих співробітників плодовінсоюзу, РЗВ, споживтовариств тощо.
Одеська округа. ОКК завела спеціальний інститут уповноважених, які перевіряють по районах виконання директив партії в справі проведення колективізації, розкуркулення, засівкампанії тощо.
Постановою ОКК розпущено Спартаківський районовий парткомітет за припущення та несвоєчасне реагування па викривлення директив партії у районі. Низка членів партії, відряджених для проведення оргполітроботи на солі, вживала методи залякування, займалась мародерством, крадіжками тощо. Всі вони (5 чоловік) виключені з лав партії.
За перекручування партдиректив знято з відповідальної роботи 8 осіб, виключено 18, дістали партстягнення 31, заарештовано 6 та 10 притягнено до карної відповідальності.
Примітка: Зміст багатьох інформлистів ОКК ще занадто "інформаційний": висвітлюють окремі факти, але дуже замало, а іноді зовсім не висвітлюють заходи, вжиті ОКК в зв'язку з перекрученням директив партії. Далі висвітлюють окремих персон, винних у цих перекрученнях, зовсім бракує інформації про те, як ОКК-РСІ виправляє помилки окремих нарт.- та радянських органів на селі, цілком відсутнє висвітлення роботи РСІ, її планової та взагалі обслідувательської роботи, зв'язаної з діяльністю окремих Рад та ін. установ в справі проведення директив партії на селі, не висвітлюють роботу секцій рад на селі та їх роль в колгоспному рухові та ліквідації куркуля, як класу.
5.ІV. 1930 р.
Інформ. ЦКК КП(б)У
ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 132-133. Склограф. Копія.
№ 71
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКІВ С. КРАСНОГО НА ХЕРСОНЩИНІ ДО ОРГАНІВ
РСІ ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ
І ВІДВЕДЕННЯ НЕЗРУЧНИХ ЗЕМЕЛЬ
7 квітня 1930 р.*
Копія [в] Москву Рабоче-крестьянской инспекции
В Харьковскую рабоче-крестьянскую инспекцию
От группы бедноты "несозовцев", тех, кто
не вступил в СОЗ, 72 человек граждан
с. Красного Скадовского р-на
Заява
Мы, беднота с. Красного Скадовского р-на Херсонского округа, не вступившие в СОЗ, видя неправильные пути низовых работников-коллективизаторов, яки запугивали разными загрозами вплоть до отбирания съестных продуктов у бедных; давали 24 часа подумать, а также считали тех, кто не вступил в СОЗ, противником советской власти. Мы - в нашем сельсовете, по мнению администрации сельрады и, очевидно, партячейки, яка керує на сели и являемся противниками советской власти, потому что мы живем сейчас праздно, ничего не делаем, к нам присоединилось еще столько и нас стало всех 150 душ за СОЗом. Весна проходит, мы палец о палец не ударили, ходим от сельрады до сельрады, просим "землицы" для весеннего посева, ибо у нас посевзерно лежит до сего времени в закроме. Лошади, т.е. тягловая сила 150 лошадей бездействует. Спустя недели после того, когда СОЗ выехал пахать, дали телеграму в Харьков о наделении нас удобной для пахоты землей под весенние злаки, на что получили ответ, [что] дано распоряжение окрисполкому, после чего был прислан к нам землемер, каковой отрезал нам землю в одной полосе и удобную для пахоты. После отъезда окрземлемера нам той отведенной земли в одной полосе не дали, а стали нам опять выбирать клочками солончаковую и совершенно неудобную для посева землю, в яку землю мы решили не забрасывать семена. Вина сельрады - проходит сезон посева ранних культур, о нас сельрада забыла, на вопрос председателю сельсовета тов. Свижине одного нашего гражданина - несозовца - "будет ли нам земля", получился ответ - "нам за вас дела нет, вы являетесь противниками советской власти и мы вам,- говорит,- дали землю, чего вы симулируете, не сеете". Мы же труженики, привыкли рыться в земле, не можем сидеть сложа руки. Сельрада по-видимому не хочет удовлетворить нас пригодной для посева землей и уже сорвала посев в единоличных сельских хозяйствах, но и в тех, кто отплыл от СОЗа. Мы решили обратиться [в] центр за помощью на сей счет. На основе всего вышеизложенного в нашем заявлении, просим Рабоче-крестьянскую инспекцию рассмотреть наше заявление и положить конец раз навсегда головотяпству и также выслать к нам на место комиссию для расследования на месте, и виновных в этом привлечь как за срыв посевкампании, так и других видов перегибов к ответственности.
К сему подпись: группа несозовцев с. Красного Скадовского р-на Херсонского округа16.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 58. Оригінал. Рукопис.
* Дата одержання заяви в Наркомземі УСРР.
16 Копію листа селян надіслано до Херсонського окрземвідділу на розгляд.-Док. № 71.
№ 72
ЗАПИТ СЕЛЯН С. ЛОЦКИНЕ НА МИКОЛАЇВЩИНІ
ПРО ПРАВО ПОВЕРНЕННЯ ЇМ ПОСІВМАТЕРІАЛУ
ПІСЛЯ ВИХОДУ ІЗ КОЛГОСПУ
7 квітня 1930 р.*
До Урядової посівної трійки
Запитання
Ми, громадяни с. Лоцкине П.-Павлівської сільради Володимирівського р-ну Миколаївської округи запитуємо вас:
Будь ласка, дайте відповідь в скорім времені на вищезазначений адрес гражданину Пятаченку Прокопу Опанасовичу17.
ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 84. Оригінал. Рукопис.
* Дата позначки на листі.
** Одне слово нерозбірливе.
17 У телеграфній відповіді Наркомзем УСРР повідомляв: "Миколаївщина, Володимирський р-н., с. Лоцкине, П'ятаченко Прокопу. Постановою урядової посівтройки всі розрахунки [з] вибувшими [з] колгоспу проводяться після закінчення сівби. № 3464. 8.ІV.1930 р. Наркомзем Волошинов".- Док. № 72.
№ 73
ТЕЛЕГРАМА УПОВНОВАЖЕНИХ СЕЛЯНСЬКИХ ЗБОРІВ
ОДНООСІБНИКІВ С ЩЕРБИНИ СТАРОСИНЯВСЬКОГО Р-НУ
ПРОСКУРІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕПРАВИЛЬНЕ
ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ ЯРОВОГО ЗАСІВУ18
15 квітня 1930 р.
[З] Старої Синяви, Харків, Наркомземсправ
Чи мають право партійці заставляти сіяти масивом у 12 кусках при чотирьохпільній сівозміні, називати тих селян контрреволюціонерами, і на зборах замірятись палкою, [лаятись] площадною бранью. Збори просять розслідування.
Уповноважені зборів С. Грода, П. Олійник19
ЦДАЖР України, ф, 27, оп. 11, спр. 956, арк. 95, Телеграфна стрічка
18 Телеграми такого змісту йшли під грифом "Посівна".- Док. № 73.
19 16 квітня 1930 р. Наркомзем доручив Проскурівському окрземвідділу розслідувати та врегулювати справу. Комісія в складі представників окрземвідділу - С. Г. Грудзенка, райвиконкому - Топалова, земгромади с Щербини - А. П. Левчука, за участю уповноважених від 58 одноосібних господарств П. К. Олійника та С. Н. Гроди дійшла висновку, що дійсно в с Щербини Сьомацької сільради Старосинявського р-ну для індивідуальних господарств було відведено землю у 12 відрізках. Селяни відмовились від засіву ярових культур на розрізнених ділянках.
Внаслідок переговорів одноосібникам було відведено землю одним клином в 157 га з розбивкою поля окремо для кожного господарства, що закріпили спеціальним актом від 19 квітня 1930 р. Одноосібники були задоволені таким вирішенням справи, однак зазначали, що брутальне поводження місцевих керівників щодо селянки Насті Сологуб є неприпустими і заслуговує засудження.- Док. № 73.
№ 74
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ПРАЦІВНИКІВ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ІСТОРІЮ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЗу "ВПЕРЕД ДО СОЦІАЛІЗМУ"
ТА АРТІЛІ "ЖІНОЧА ПРАЦЯ" ЛЕБЕДИНСЬКОГО Р-НУ НА СУМЩИНІ
Не раніше 19 квітня 1930 р.
І. ИСТОРИЯ СОЗа
1. На территории райцентра имеется горсовет, который руководит городской частью города, а сельсовет руководит прилегающими к райцентру дворами селянскими, которых насчитывается до 2 тыс. дворов (Лебедин до территориального деления был уездным городом).
В апреле 1929 г. было организовано на территории с/совета 11 СОЗов по 20-25 хозяйств в каждом. В декабре 1929 г. все 11 СОЗов слились в единый под названием "Вперёд к социализму".
2. В феврале - марте 1930 г. началась усиленная коллективизация, по всем участкам с/совета проводились собрания, где большинством голосов постанавливали считать себя членами СОЗа ИЛИ К определенному числу записываться. Такое решение для районных организаций было достаточно, чтобы фиксировать, что Лебедин коллективизовался на 100 %, т. е. до 2 тыс. дворов (прилагается копия протокола)*. Подача анкет о приёме в СОЗ была прекращена, т. е. все считались принятыми.
3. Начиная со второй половины марта, когда появилась статья т. Сталина "Головокружение от успехов" и не получила правильного освещения среди селянства (батрацко-середняцкой, бедняцкой части села). Начались массовые выходы, выражавшиеся в том, что приходят в правление СОЗа и заявляют о том, что не желают быть в СОЗе. Обобществлено в этот период ничего не было.
4. Начиная с 25 марта через бригадиров был сделан обход подворно с выявлением желающих остаться в СОЗе. Стоило заявить устно, как данный двор уже считался членом СОЗа, таких тогда насчиталось до 200 дворов.
В конце марта началось обобществление лошадей и машин. В апреле был сделан второй обход и на 18 апреля насчитывается уже 542 двора, но эти сведения также опровергаются, так как они неточны, потому что наряду с этим имеются сведения, говорящие о максимальном количестве дворов - это 291.
II. СОЦСОСТАВ, ГРУППА БЕДНОТЫ И БАТРАКОВ, А ТАКЖЕ РОЛЬ СЕРЕДНЯКА
1. Поскольку нет количественного состава членов СОЗа, нет на сегодняшний день и качественного его состава, и правление фактически не знает с кем оно имеет дело.
2. По сугубо ориентировочным сведениям процентов до 20-ти имеется чуждого элемента (лишенцы, торговцы, экспертники, спекулянты, которые засели довольно крепко в СОЗе). Так, например, однажды правление наметило к исключению ряд лиц действительно чуждого элемента, но общее собрание не подтвердило и оставило их в СОЗе. В то время, что правление, намечая к исключению часть подкулачников (большой % среди них бедноты), такая беднота почти безболезненно исключается.
3. Что касается роли середняка, то в данном СОЗе его лица совершенно нет, так как например из 9 человек правления, избранных 7 апреля 1930 г. только один маломощный середняк, из трёх членов ревкомиссии середняка ни одного нет, что касается совета СОЗа, состоящего из 30 человек, имеется 2 середняка.
Кроме выборных должностей, на хозяйственную работу также не втянули ни одного середняка. Из 9 членов правления 4 человека партийных и 1 член ЛКСМУ - все они не являются членами СОЗа (не оформлены).
4. До сих пор не создана группа, бедноты и батрачества, призванная понудить пред. КНС с/совета - он же член правления СОЗа, к составлению списка батраков и действительных бедняков - оказалось, что часть спекулянтов и чуждый элемент был включён в этот список.
5. В период сплошной коллективизации насчитывалось 115 батраков, на сегодняшний день всего осталось 25 анкет, а фактическую их роль в СОЗе установить нельзя.
III. ХОЗЯЙСТВО СОЗа
1. Общую площадь земли СОЗ имеет 1264 га из них 314 га ранних зерновых культур и 300 га под буряк. Какого члена и сколько земли обобществлено установить нельзя за отсутствием сведений.
2. В текущем году заложен сад на 109 га, насчитывающий до 12 100 деревьев. Одновременно сад сейчас используется под огород, где будут посажены разные овощи.
3. Свиноводство, насчитывающее 80 голов, не являющихся собранными у членов СОЗа, а отпущенных в кредит кущем.
4. Рогатого скота так же получено у куща в количестве 55 корови 21 телят.
5. Кролиководство - насчитывает 161 шт., отпущено кущем.
6. Птицеводство: имеется 3 инкубатора, кои недостаточно используются, как, например один в течение 12 дней стоял незаложенным. Также имеется 65 больших кур.
7. Пчеловодство - имеется 100 ульев, собранных кущём с разных мест и не доставленных СОЗу.
8. Машинно-конная станция разбита на 10 конюшен, насчитывает до 200 лошадей и полный инвентарь даже имеется, 5 сеялок лишних.
IV. ХОД ПОСЕВНОЙ КАМПАНИИ
1. На 19 апреля весь посевной план был выполнен на 12 %, что касается зерновых ранних культур планом был намечен 8-дневный срок выполнить посев па 100 %, а фактически за 11 дней посевкампании выполнено всего лишь на 50 %.
2. Необходимо отметить, что СОЗ полностью обеспечен машинами и посевматериалом.
3. Основные причины невыполнения посевного плана являются:
а) отсутствие реального учёта количества трудоспособных членов СОЗа, в связи с чем невозможно определить к