Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів


1931


№ 123
З ДОВІДКИ НАРКОМЗЕМУ УСРР ДО ЦК КП(б)У
ПРО СТАН ТВАРИННИЦТВА В РЕСПУБЛІЦІ

Не раніше 1 січня 1931 р.*

І. Стан тваринництва

Виходячи з грудневої постанови ЦК ВКП(б) про м'ясну проблему в 1929 р. та рішень XVI з'їзду ВКП(б) та XI з'їзду КП(б)У про розв'язання проблеми тваринництва в 1930 р. вперше розгорнуто посилену роботу щодо закладення великого соціалістичного тваринництва в радгоспах та колгоспах.

Великі втрати, що їх зазнало тваринництво України від хижацького нищення худоби внаслідок боротьби глитая проти суцільної колективізації, вимагали проведення заходів, скерованих на відновлення тваринництва, яке в основному повинно йти через радгоспи й колгоспи.

Цей процес нищення худоби, як і вплив попередніх недорідних років, утворив кризу постачання продуктів тваринництва. Загальний склад поголів'я в 1931 р. складав: великої рогатої худоби-5995 тис. голів, з цього числа корів - 3234 тис. голів, свиней - 2757 тис. голів, овець 3674 тис. голів і птахів 56 млн шт.

В такій мірі зменшення стада на 1 січня 1931 р. є наслідком скорочення стада на весну 1930 р. проти 1928 р.- великої рогатої худоби на 23,5 %, свиней - на 54,5, овець - 40 і птахів на 41 %.

Валова продукція м'яса 1930 р. становила 590,5 тис. т проти 707 тис. т 1927/28 р. Товарова продукція по м'ясу 1930 р. становила 242,3 тис. т проти 341 тис. т 1927/28 р. Гуртова продукція молока 1930 р. складала 3870 тис. т проти 4344 тис. т 1927 р. Продукція яєць 1930 р. складала 1658 млн шт. проти 2840 млн шт. 1927 р. Товарова продукція молока 1930 р. складала 1101 тис. т проти 1179 тис. т 1927 р., яєць 937 млн шт. в 1930 р. проти 665 млн шт 1927 р.

Таке зниження продукції при посилених вимогах з боку промислових центрів країни свідчило про повну неспроможність відсталого індивідуального тваринництва забезпечити відповідний випуск продукції та зобов'язало форсувати соціалістичну реконструкцію тваринництва на ба-,зі досягнень у вирішенні зернової проблеми.

Процес усуспільнення тваринництва дав велике збільшення питомої ваги усуспільненого тваринництва в радгоспах і колгоспах. Так, на 1 січня 1931 р. кількість великої рогатої худоби в радгоспах і колгоспах повинна становити 11,3% проти 4,9 1929 р., по свинях 25,9 проти 4,6 1929 р., вівцях 10,0 проти 5,3 % 1929 р.

1930 р. розгорнуто мережу тваринницьких радгоспів: 93 радгоспи "Свиновода", 6 радгоспів "Скотаря", 16 радгоспів "Вівчаря", 53 радгоспи "Молокотресту", 78 молочних ферм та 75 свинарських ферм робітничої кооперації.

На 1 січня 1931 р. загальне поголів'я корів по фермах радгоспів становить 100,5 тис. голів, свиноматок 98 тис. голів, основне стадо птахів 35 тис. шт., овець - 157 тис. голів. По лінії колгоспів організовано 800 молочарських ферм з поголів'ям 50 тис. корів та свинарських колгоспів 100 тис. свиноматок, промислових отар - 150 тис. овець, птахів - 300 тис. шт.

Наркомземсправ Демченко

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 1144, арк. 1-2, Оригінал. Склограф. прим.


* Датується за змістом документа.


№ 124
ПОВІДОМЛЕННЯ ВЧОРАЙШАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА БЕРДИЧІВЩИНІ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ Й ВИСИЛКУ СЕЛЯН

6 січня 1931 р.
Таємно

До Наркомзему УСРР
На № 77-0/6211

На базі масової колективізації весною 1930 р. по нашому району розкуркулено 160 кулацьких господарств. За директивою ОВК та відповідних органів РЗВ було складено план по організації виселків для кулацьких господарств. Означений план не здійснено, тому що відповідними органами розпочато висилку таких. Сімейств зовсім висланих по району 81 та в 79 господарствах частково позалишалися старі непрацездатні. Таким чином, в сучасний мент організація виселка по нашому району з'являється зовсім за зайве.

Землі всього відібрано в куркулів 1065,49 га, що передано разом з майном колгоспам. Залишилося поки що в користуванні кулацьких господарств 105,96 га. Крім кулацької землі ще мається 69,70 га землі контрреволюційних господарств, що вислані частково. Цими днями господарства ці будуть переглянуті й залишившимся непрацездатним членам дворів буде залишена мінімальна їдоцька норма, а решту землі буде передано колгоспам.

Тво кер. земсправами РВК [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 64. Оригінал.


1 Див. док. № 112.- Док. № 124.


№ 125
ПОВІДОМЛЕННЯ ЯНУШПІЛЬСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
НА ВІННИЧЧИНІ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ВИСИЛКУ РОЗКУРКУЛЕНИХ СЕЛЯН ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ

15 січня 1931 р.

До НКЗС
На № 77-0/621

Загальна кількість розкуркулених господарств в Янушпільському р-ні - 239. З них вислано за межі України - 149. Залишено з правом користування землею - 90. Покинули села самовільно, залишивши відведену їм землю - 3. Користуються землею - 87.

Ніяких спеціальних виселків для розкуркулених господарств, що залишені в межах району, не організовувалось. Причина цього та, що весною від ОЗВ по цьому питанню не було одержано відповідних розпоряджень. В останньому розпорядженні ОЗВ про куркульські господарства від 22.ІІІ. 1930 р. за № 2070, в якому зазначалось про норми залишення землі куркульським господарствам, вказувалось, що польову землю останнім відводити в декількох місцях розпорошено, на гірших землях поза сівозміном колгоспу, а садиби відводити в селі. В обіжнику НКЗС за № 76/3-0/450 від 18.УІІ. [1930 р.] були вказівки про виселки, але це стосується до землевпорядження МТС.

З одержанням Вашого розпорядження за № 77-0/621 виселки для залишених розкуркулених господарств будуть утворені зимою під час організації с/г території до весняної посівкампанії.

Зав. РЗВ [підпис]
Райзем [впорядчик] [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 63. Оригінал. Рукопис.


№ 126
ЗВЕДЕННЯ ІНФОРМГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ТЯЖКІ УМОВИ УТРИМАННЯ ТА ЗАГИБЕЛЬ ХУДОБИ В СЕЛАХ

25 січня 1931 р.

Про хижацьке нищення худоби

Численні факти, що ми їх маємо від районів, сигналізують, що хижацьке нищення худоби за останній час не припиняється. Користуючись з недостатньої уваги до цього з боку частини сільрад та окремих районних організацій, куркуль ширить серед колгоспників та бідняків й середняків одноосібників провокаційні чутки: "Ріж та їж, бо законтрактують та заберуть" (Селидівський р-н). Незадовільність масово-політичної роботи навкруги цього питання призводить до того, що по багатьох районах зафіксовано масове нищення худоби, зокрема коней (у Жванецькому р-ні знищено 300 коней).

150 тис. голів худоби на Україні, що їх розмістив "Скотовод" по колгоспах на зиму, подекуди перетримується в несприятливих умовах. Райколгоспспілки мало цікавляться цим питанням, не перевіряють роботу колгоспів, що доводить до того, що класово ворожі елементи через брак громадського контролю намагаються зірвати комплектування стада соцсектора, виснажуючи худобу, що на зимовому утриманні в колгоспах, через що худоба по деяких колгоспах гине.

Тільки незначна кількість районів скупчила громадську думку навколо цих суто -важливих питань шляхом проведення ветсанітарних нарад, утворення перевірочних бригад щодо стану скотарства, організації курсів ветсанітарів тощо.

В жахливому стані знаходиться скотарник Коростенського ЦРК, в якому є 150 молочних корів. Сіна не хватає, з великими труднощами адміністрація вишукує щодня 2 фури житньої підстилочної соломи. Нові короварні збудовано за сліпим планом - стіни обкладені соломою, а стеля вся в дірках. Свиней годують брудною картоплею (50 % з землею). В такому ж стані кролі. В цьому ж районі "місячник боротьби з втратами в тваринництві" проходить занадто мляво. Курси, влаштовані в Коростені для підготовки ветсанітарів, відвідують лише 12 чоловік. Більшість колгоспів не надіслало на курси своїх представників.

За останній час в Бориспільському р-ні помічається хижацьке нищення одноосібниками коней як робочого віку, так і молодняка. Явище це набирає загрозливого характеру, бо зменшення тяглової сили загрожує зривом весняної с/г кампанії. Наймитсько-бідняцька група с. Гонорівки Піщанського р-ну вимагає притягти винних за хижацьке нищення худоби до права. Під впливом куркульні одноосібники цього села продають та ріжуть коні й робочу худобу.

Сільради Лебединського р-ну не звертають уваги на хижацьке нищення худоби: так по Гарбузівській та по Рябущинській сільрадам протягом грудня знищено до 30 шт. молодняка, хоча план контрактації сільради досі не виконали. Куркульство мобілізує всі свої сили та вживає всіх заходів аби підбурити одноосібників бідняків й середняків продавати свої коні за безцінок. У Черкаському р-ні куркулі скуповують за безцінок коні й забивають їх на шкіри. Нещодавно в Жванецькому р-ні па Поділлі судили банду, що шляхом скуповання худоби за безцінь знищила понад 300 коней.

Злочинно ставляться до худоби в артілі ім. ВУЦВК Новоукраїнського р-ну. Білі англійські свиноматки перетримуються в мерзлому багні, в незахищеному хліві, там вони й поросяться. Кнури перебувають в гурті разом з усіма свинями. Сільрада на такий безпорадний стан свинарства в артілі не звертає жодної уваги. Худоба, що її передав "Скотовод" па перетримку колгоспам Лохвицького р-ну, перебуває в незадовільному стані. Огляд виявив, що 10 % загальної кількості хворіє на запалення легенів, крім того 25 %. хворіє на стригучий лишай. Приміщення здебільшого холодні, з дирявими стінами, без стелі. Не краще становище у конотопському пункті "Скотовода", ще літом пригнали до с. Озаричи 500 голів худоби, не зробивши ветогляду. Наслідком цього - хвороба слинівка.

Під час розміщування худоби по колгоспах жодної масової роз'яснюючої роботи не проводилось, не враховувалось кормових ресурсів та наявності приміщень. В колгоспах дивляться на худобу як на чужу, догляд за нею поганий. Внаслідок поганого догляду є падіж худоби - від різних хвороб загинуло 26 голів й дорізано під час хвороби 17 голів. В колгоспі ім. Сталіна були випадки, коли здохлу тварину кілька день не забирають і худоба по ній топчеться. Централізовані корма, що призначені цій худобі, їй не попадали. В деяких колгоспах Ржищівського р-ну розбазарюють коні. Так, Ржищівський колгосп продав 15 коней, хоча тяглової сили на весну не вистачає. В артілі ім. Шевченка Луганського р-ну окремі члени артілі відмовляються доглядати худобу. Ця ж артіль відібрала на забій 20 голів молодняка, з яких 14 повернуто назад.

В Запорізькому р-ні виявлено, що поруч з колгоспівською худобою, яка, має дуже гарний вигляді худоба, що поставлена на зимівлю, знаходиться в жахливому стані. В артілі "Колос" цього ж району додумались до того, що курей розташували в одному приміщенні з коровами. У с Біленькому цього ж району група куркулів, не викопавши завдань по хлібозаготівлі, ріже худобу на продаж. Сільрада жодного акту до цього часу не склала, хоча [в] останній тиждень грудня місяця в селі знищено 150 голів.

Кам'янецький пункт "Скотар" розмістив по 10 колгоспах Орининщини 256 шт. телят на зимівлю, ці телята потрібують особливого догляду, але замість цього телята гинуть, особливо в колгоспах Кочубівському та ім. Ілліча, де останнім часом загинуло 10 телят. Телята переважно гинуть від виснаження внаслідок голодування та за браком утеплених, приміщень. Такий стан ставить під загрозу зберігання стада.

Не менш загрозливе становище з відгодувальним пунктом Сажнівського радгоспу па Конотопщині. Останнім часом там загинуло чимало свиней, гинуть від того, що перебувають в антисанітарних умовах і голодують по декілька днів. Цією справою керує підкуркульник, який навмисно проводить свою шкідницьку діяльність. В районах бракує ветсанітарного догляду, трапляються й випадки, коли склад ветлікарів зовсім некваліфікований. Так, за дозвілом ветлікаря Тростянецького райскотартовариства було забито двоє свиней, які обидві були поросні. У Машківській артілі ім. Шевченка з 35 шт. поросят 13 вже загинуло - жодного догляду немає.

В с. Таранівці Конотопського р-ну нищення худоби набуло загрозливої форми. Верхівка сільради сама нищить худобу, кажучи: "Ніхто нам не заборонить нищити свиней, бо ми начальство". Глитай с Латук Городнянського р-ну знищив племінного бугая, що був один на все село. Під впливом глитайської агітації несвідомі селяни нищуть молоді та здорові коні.

В Бориспільському р-ні відсутня будь-яка масово-роз'яснююча робота щодо зберігання худоби. Куркулі кажуть: "Отут наша візьме". Церковники у великій мірі допомагають куркулеві, ведучи агітацію за знищення свиней перед святами. В Седидівському р-ні справа не краще. В хут. Желание Галацинівської сільради куркулі пророкують: "Ріж та їж, бо законтрактують та заберуть". Належної відсічі цим куркульським закликам з боку організацій немає.

Деякі райони спромоглися організувати навколо постанови ВУЦВКу та директив НКЗС громадську думку колгоспників та одноосібників бідняків та середняків. З ініціативи колгоспного активу скликаються паради, організовуються бригади щодо боротьби з втратами в тваринництві. Але цих фактів занадто мало. Так, у с Іскроміш Коростенського р-ну відбулась нарада колгоспників з одноосібниками, що обговорила питання боротьби з втратами у тваринництві, обрала бригаду, якій доручили стежити за санітарним станом, доглядом, годівлею та здоров'ям тварин. Вже проведено 2 бесіди, утеплено чимало хлівів.

Колгоспники разом з наймитами, бідняками та середняками с. Преображенки Оріхівського р-ну ретельно стежать за хижацьким нищенням; худоби. Останнім часом виявлено, що глитай Передерій хижацькі забив 15 шт. овець, а його син 4 вівці; таке шкідництво виявлено за допомогою колгоспників і бідноти в селах Копані, Жеребеці, Червоний Яр того ж району.

По селах Крути, Кунашівка, Переяслівка Ніжинського р-ну організувались бригади, які проводять обслідування, в яких умовах перебуває тваринництво, вживає заходів щодо утеплення приміщень, разом з цим розповсюджують літературу про боротьбу з утратами у тваринництві, внаслідок цього догляд коло худоби особливо в колгоспах покращився.

Інформгрупа оргсектора НКЗС УСРР

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 141, арк. 48-49. Склограф, прим. Копія.


№ 127
ЗАПИТ СЕЛЯНИНА Я. Н. НИКОЛЕНКА
З С АРТЕМІВКИ НА ХАРКІВЩИНІ ДО С. В. КОСІОРА
ПРО ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ СЕРЕДНЯКІВ, ЩО ВСТУПИЛИ ДО КОЛГОСПУ

26 січня 1931 р.*

Товариш Косіор!

Прохаю дати мені відповідь на мої запитання, як наприклад, по суцільній колективізації.

  1. Якими правами пользується в колгоспі середняк, котрий усуспільнив все своє майно, і сільмашини, і тяглову силу, і працює із сімейством у колгоспі.
  2. Як приміняється у колгоспі класовість.
  3. Відкіля должен користуватися дефіцитним крамолі той член колгоспу, котрий сам працює на сезонних роботах, а сім'я працює у колгоспі, і він частью працює у колгоспі, а не користується, і з якої крамниці.

Прохаю дать відповідальні указівки. Адреса: станція Зелена, Зеленське почтове отделеніє, деревня Артемівка, Николенко Яким Несторович2.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк. 77. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання листа в Укрколгоспцентрі.


2 17 лютого 1931 р. Укрколгоспцентр дав роз'яснення Я. Н. Николенку:"Одержавши Вашого листа УКЦ дає на нього такі відповіді: 1. Для осіб, які вступають членами до складу колгоспу, усуспільнюють всі засоби виробництва, а також усуспільнюють молочну худобу. При розподілі наслідків господарювання відраховується 5 % з гуртового врожаю та прибутки, які розподіляються поміж членами відповідно до усупільненого від них майна. 2. Як приміняеться в колгоспі класовість. На перших порах організації колгоспу з боку правління мусить бути індивідуальний підхід к окремим членам колгоспу в такому напрямку, коли до членів колгоспу вступають наймити та бідняки, які по мають свого господарства, і все його існування залежить від праці, то правління колгоспу мусить оказати такому члену колгоспа сприяння в дачі йому більш-менш постоянної роботи в колгоспі. Середняк, який вступає до колгоспу і осознав колективне господарювання, а також уявляє собі умови існування наймитів та бідняків, ніколи не буде протестувати проти таких розпоряджень колгоспу. 3. Дефіцитний крам розподіляється поміж членами колгоспу, виходячи з пророблених трудоднів та ставлення колгоспника до дорученої йому роботи. Колгоспник, який працює па сезонних роботах, крам одержує на місці своєї концентрованої роботи. Заступник кер. оргсектором Бондар. Група зв'язку Тихомиров". (ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк. 07).- Док. №127.


№ 128
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО РОЗПОДІЛ НАСЛІДКІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ЗА 1930 р. ТА ОПІР СЕЛЯН КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

Не раніше 30 січня 1931 р.

Не підлягає оголошенню

Розподіл наслідків урожаю

Наслідки розподілу урожаю в колгоспах остаточно роз'яснюють несколективізованим ще біднякам і середнякам про переваги колективного господарювання та переконують їх у тому, що єдиний шлях до кращого життя це шлях колгоспів. Про це тільки там, де зуміли показати індивідуальникам ці наслідки.

За відомостями з РВКів остаточно проведено розподіл наслідків урожаю тільки по 90 районах. Закінчили розподіл до 50 % 49 районів. Останні райони близькі до остаточного закінчення розподілу наслідків врожаю. На Україні в цілому проведено розподіл урожаю на 77,6 % (до розробки увійшов 271 район з 501, бо останні відомостей не надіслали). Як бачимо з наведених даних значна кількість районів до цієї надзвичайно серйозної роботи віднеслась неуважно.

В основному розподіл наслідків господарювання проведено за принципом трудоднів, відповідно до вказівок НКЗС. Переконавшись у гарних наслідках господарювання бідняцько-середняцькі господарства вступають до колгоспів. Для ствердження наведемо такі приклади з роботи окремих районів та колгоспів:

у Новобасанському р-ні наслідки господарювання розподілялись за принципом трудоднів. Вартість трудоднів по району 1 крб. 60 к. Вона могла б бути більша, коли б продуктивність праці була б кращою. Система виробничих завдань збільшила ефективність праці. В тих колгоспах, де застосовували норми виробітку, продуктивність праці більша. В Городнянському р-ні колгосп "Заповіт" закінчив підраховувати наслідки господарювання. Гуртовий прибуток колгоспу, що об'єднує 37 господарств, становить 10 379 крб. 75 коп. Чистого прибутку колгосп має 7811 крб. Колгосп розподілив прибутки та організував усуспільнені колгоспні фонди. На усуспільнене майно відраховано 5 °/о, утворено засівні та страхові фонди в 1555 крб., неподільних фондів 750 крб., виділено на культурно-побутові потреби 255 крб., до фонду допомоги непрацездатним 100 крб., на громадське харчування 100 крб. Прилуцький р-н - розподіл проведено по всіх колгоспах, пересічна оплата трудодня 1 крб. 03 коп. Найбільший заробіток артілі при чотирьох дорослих робітниках 41 500 крб., прибутковість колективного господарювання пересічно на 10 % більша індивідуального. У Павлоградському р-ні завдяки господарським успіхам артілі "Пам'ять Леніна", правильному розподілу наслідків господарювання, гарній організації праці артіль зростає. У серпні минулого року артіль об'єднувала 197 господарств, надалі йде бурхливе зростання. Так, за 10 днів серпня місяця вступило 54 господарства. За вересень 81 господарство, за листопад 54 господарства, за грудень 153 господарства й за 5 днів січня 27 господарств.

Але є випадки байдужого й навіть злочинного ставлення з боку окремих управ колгоспів та районових організацій до розподілу наслідків господарювання. Багато районів пояснюють затримку розподілу відсутністю агрономічних робітників, в той же час не помічають, що в окремих колгоспах розподіляють наслідки господарювання по їдцях та окремі управи так розподіляють, щоб розвалити колгосп. Так, у Шепетівському р-ні Новицький колгосп порушив принципи розподілу натуральної частини, наслідків господарювання, затвердивши розподіл не в залежності від трудоднів, а від кількості їдців, внаслідок чого один колгоспник, що має двох їдців та проробив у колгоспі 179 трудоднів, або виробив 210 трудоодиниць, одержав 35 пудів хліба (норма на їдця 17 пудів 20 фунтів). Другий колгоспник, що мав 6 їдців та що проробив 50 трудоднів, або 58 трудоодинпць, одержав 105 пуд. зерна. Коли б дотримувались розподілу за принципом трудоодиниць то перший колгоспник одержав би 121 пуд 12 фунт., а другий 33 пуда 14 фунт. В Новоушицькому районі артіль "Трактор" ще й досі не закінчила розподілу наслідків господарювання. Колгоспники вимагають розподіляти наслідки господарювання, а правління не поспішає. Коли біднячка Васелашко заявила на зборах, що треба нарешті закінчити розподіл, голова артілі Нікітін та рахівник Бурчинський облаяли колгоспницю. В Макарівському р-ні до цього часу жодний колгосп не закінчив розподілу наслідків господарювання. У Лебединському р-ні з 44 колгоспів остаточно розподілили наслідки господарювання в 19 колгоспах. У Словечанському р-ні районові організації байдуже ставляться до роботи розподілу наслідків господарювання. Майже жодний агроном не виїхав провести роботу в колгоспах. У Білопольському р-ні до правління Прорубського СОЗу "Новий шлях" пролізли куркулі й довели СОЗ майже до розвалу. До цього часу не розподілили наслідків господарювання, і созівці примушені купувати собі їжу у куркулів. Правління, проте, про себе не забуває. Член правління Єременко взяв собі 40 пуд. жита, 40 пуд. пшениці, Кірноз - понад 150 пуд. різних культур, другий Кірноз понад 100 пуд., тоді як біднота, що має зароблених 200 трудоднів, одержує авансом по 7- 10 крб.

У Голопристанському р-ні розподіл наслідків господарювання не закінчили через відсутність рахівника. Також через це саме і у Бишівському р-ні. У Луганському р-ні розподіл наслідків господарювання зроблено по 22 колгоспах орієнтовно. Зробити остаточно не можна, бо "в колгоспі здорово запутано справу з обліком праці" (з інформ. листа РВКу).

Форми куркульських протидій справі колективізації

Куркуль вбачає в розгорненні колгоспного руху свою остаточну й неминучу загибель. Саме тому куркулі й ворожі елементи розгорнули шалену агітацію проти колективізації, залякуючи бідноту та середняцтво. Вони ведуть агітацію за збут реманенту, мотивуючи тим, що МТС забезпечить цілковито всим і всіх. Вони проти збільшення посівплощ за рахунок толок "ніде буде скотину пасти", вони проти посіву техкультур "сійте коноплі, їх у вас заберуть, а самих пошлють з торбами хліб просити". Куркуль навіть певними формами масової роботи в окремих районах впливає на несвідому частину молоді та бідноти (Попільнянський р-н). Це можна ствердити такими фактами: у Бердичівському р-ні куркуль проводить агітацію проти колективізації. Він залякує бїдняцько-середняцькі маси "що воно так довго не буде", "скоро война буде", "коли вступиш до колгоспу, то пошлють на Донбас", або "вступиш до колгоспу із голоду умреш" та ін. Куркульській агітації не організовано більшовицької відсічі. Отже і не дивно, що на 20 січня 31 р. в цьому районі колективізовано господарств 28,6 % та ця цифра залишається стабільною.

У с. Іванівка та Сантарка Коростенського р-ну куркулі та ворожі елементи виступили відкрито проти тих кандидатів до сільрад, що записались до колгоспу. Підкуркульник у с Сантарці (польська с/рада) Гарбов Павло заявив так: "Приїхали до нашого села татари і говорять за колективізацію. Привезуть своїх людей комуністів, щоб вони тут працювали". У с. Іванівці цього ж р-ну підкуркульник Антонюк Карпо па виборчих зборах заявив: "Навіщо ви змішуєте колективізацію з перевиборами Рад? Це зовсім друга справа. Колективізація добровільна, а перевибори обов'язкові". В цьому районі колективізовано господарств тільки 17,4 %, У П'ятихатському р-ні, в районі діяльності МТС куркулі ведуть агітацію за збут наявного реманенту і робочої худоби, мотивуючи тим, що МТС забезпечить це сам. У Понорницькому р-ні куркуль агітує проти поширення засівплощі, знищується толоку для того, щоб знищити худобу, бо не буде толоки, ніде буде вигнати скотину, то ріж її. Посилено агітують також проти посіву коноплі і особливо проводять серед молоді, виділяючи для цього окремі хати в селах, запрошують туди молодь, там її напувають горілкою та ведуть відповідну агітацію. Не відмовляються куркулі й від того, щоб притягати на свою сторону різними подачками окремих несвідомих бідняків, що підпадають під куркульський вплив. Один такий підкуркульник виступив на зборах одного з купив с Понорниці з такою промовою: "Чому ви не приймаєте куркулів до колгоспів? Ви кажете, що вони куркулі й не повинні бути в колгоспі. Ні, це не куркулі, це працівники з мозолястими руками. Коли ви їх приймете в колгосп, тоді й ми будемо всі в колгоспі". В с. Августівка Одеського р-ну на загальних зборах виборців, де обговорювалось питання про колективізацію, виступив куркуль з заявою: "Селяне, не записуйтеся до колгоспу, бо робитимете на чужих". У Лохвицькому р-ні глитайня агітуючи заявляє: "Колгосп це панщина. Раніш на військову службу брали на певний строк - 25 років, а в колгосп беруть невідомо до якого часу". У Грушевському р-ні куркульська протиколгоспна агітація особливо яскраво відбивається у таких висловах: "Старайтеся не вступати до колгоспу до закінчення п'ятирічки, бо коли закінчиться п'ятирічка до колгоспу не приймуть і не будуть примушувати вступати. Колективізація не є добровільна, а примусова. Тому збувайте все, що є, знищуйте своє господарство, а тоді вступайте в колгосп. Нехай тоді колгосп розживається". У с. Вовковинці Шепетівського р-ну куркулі ведуть агітацію проти колгоспного будівництва. Тут куркуль відверто заявляє: "Забрали у мене кращу землю, віддали її голодранцям і хочете, щоб мовчали? Буду підбивати людей, щоб не йшли до колгоспу". В цьому ж селі протирадянську роботу проводить секта баптистів. У с. Семенівці Зачепилівського р-ну, куркулі ширили чутки, що "радвлада для того вигадала п'ятирічку, щоб збудувати поміщикам їх маєтки, а потім прийдуть пани і візьмуть все до своїх рук". У с. Іванівці Коростенського р-ну у зв'язку з завданням, наданим селу та колгоспу садити лозу, куркулі поширюють таку агітацію: "Ось бачите, в колгоспі сіють лозу. Це для того, щоб плести нагаї для колгоспників і підганяти їх на роботі, та плести лапті, бо на чоботи в колгоспі не заробиш". У Петриківському р-ні куркульня розводить таку агітацію: "Нема посівного матеріалу, все позабирали по хлібозаготівлях. Чого це так багато балакають про колективізацію? Всі знають, що таке колективізація - чоловік сам коли подумав то й піде, а про це не треба говорити на всіх зборах. Як його йти в колгосп, коли в якомусь районі у колгоспівців весь хліб позабирали по хлібозаготівлі, а у наших якщо не забрали ще, то заберуть. У селі куркулів у нас нема. Годі кричати про куркулів, ми всі однакові, голі й босі". Куркуль вживає терористичні акти, що стверджуємо такими фактами: у с. Олексавдрівці Семенівського р-ну куркулі підпалили колгоспну садибу, що розташована в колишній куркульській садибі. Згоріло приміщення сільради, два двора колгоспу та двоє бідняцько-середняцьких господарств. У с Дмитровці Бердянського р-ну глитайсько-попівська зграя намагається перешкодити суцільній колективізації через застосування терору. Так, піп за допомогою куркуля поширює різні нісенітниці, підбиваючи селян не йти до колгоспу, а колгоспників вибувати з колгоспів. Був випадок, коли купка глитаїв на чолі з церковним старостою побили двох колгоспників - активістів. Вночі з 25 проти 26 січня куркулі заскочили в канцелярію СОЗу ім. 13-річчя Жовтневої революції і вчинили там бешкет, пошматували портрети Леніна і Сталіна, прапор артілі та мапу п'ятирічного будівництва. Треба відмітити, що в цьому районі колективізація бурхливо зростає. Це свідчить те, що за час з 10 січня по 20 січня кількість колективізованих бідняцько-середняцьких господарств збільшилась з 57,8 % до 62,6 %. Куркуль навіть робить спроби використати жебраків для агітації проти колективізації. Так, у Шепетівському р-ні куркуль використовує протирадянський елемент під виглядом жебраків. Наприклад, у с Плесна з'явилась жебрачка, що ходила по селу і плакала, ніби-то вона була в колгоспі і мусить тепер просити хліб. Виявилося, що це черниця - одна з багатьох, яких куркулі, проінструктувавши, розсилали по селах для протиколгоспної агітації. У Савранському р-ні куркулі використовують жебраків, що співають такі пісні, складені куркулями: "віддав коня, віжки, а сам іди в базар пішки", "тато в СОЗі, мама в СОЗі, діти босі на дорозі", "нема чобіт, тільки лапті, розіб'ємо СОЗ на клапті". У цьому ж районі в с. Кам'янувате організовано колгосп з штундистів під назвою "Євангеліст № З". У с Стара Острівка було бажання організувати католицький колектив (докладно про цей факт ми запитали РВК). Є окремі факти, коли куркулі намагаються пролізти до колгоспу і там проводити своє шкідництво. Так, у Нікопольському р-ні у колгоспі "Пахар" був за голову цього колгоспу син розкуркуленого, що намагався розігнати колгоспників усуспільненням продуктивної худоби. В СОЗі ім. Шевченка розкуркулений під ознакою 100 % виконання хлібозаготівлі домагався вивезти з колгоспу увесь хліб, навіть не залишивши насіння, та для споживчих потреб. Коли стали за це говорити, він заявив: "Ви мене розкуркулили, то й я вас розжену". У колгоспі "Піонер" на Криворіжжі пролізши до колгоспу куркулі вели розкладницьку роботу, відверто агітували: "Разом з загибелью колгоспу загине й біднота та середняцтво". "Спасайтеся, скоро Христос прийде, виписуйтеся з колгоспу". У Краснолуцькому р-ні в артілі "Культура" біднотою викрито глитая, але частина бідноти по-опортуністичному поставилася до нього. Замість вигнати його з колгоспу ця група з бідноти обмежилась тим, що винесла йому сувору догану з попередженням за зрив агрокультурних заходів в артілі, за підбурювання колгоспників не виконувати план хлібозаготівлі. У Дунаєвецькому р-ні частина одноосібників с. Горчичне, загітована куркулями, відмовилася дати відомості бригаді по перевірці стану реманенту, заявляючи: "Ви хочете взяти машини для ремонту, щоб навесні не віддати і цим примусити нас піти до колгоспу". У цьому ж районі одна біднячка-колгоспниця, загітована куркулями, пішла по селу просити картоплі, заявляючи, що вона здихає з голоду, в той час, коли у неї, виявилося 40 пуд. картоплі, яку вона одержала при розподілі наслідків врожаю. Цю агітацію куркулі сусіднього села хотіли використати для- агітації проти колективізації. У Верхнєдніпровському р-ні деякі "активісти" с. Бороновиці під час обговорення питання про суцільну колективізацію, виступають з захистом куркулів: "Навіщо нам їх розкуркулювати і виганяти? ' Вони люди свої, яких можна в колгосп прийняти. Від цього буде тільки допомога". У Корсунському р-ні внаслідок шаленої агітації куркулів, якій не дано належної відсічі, деяка частина жінок-біднячок виступає проти колективізації. У с Дробовиці, куди приїхала буксирна бригада колгоспників, жінка-біднячка - виступила на зборах з такою промовою: "Посилайте до нас хоча б з 10 сел колгоспників; а ми до колгоспу не підемо хоть і голови ріжте". У с Чаплинці Верхнєдніпровського р-ну нема жодного колективізованого господарства. Там глибоко втілена куркульська агітація ще й досі. "Не можна Чаплинку колективізувати. Там і землі до цього непридатні та й село дуже бідне. Державі від цього не буде жодної користі, бо артіль не зможе вивезти й жодного фунта".

Група інформації оргсектора НКЗС
Згідно: Крайнева

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 77, арк. 46, 48 зв.- 49 зв. Склограф. прим.


№ 129
ДОВІДКА НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО 173 РАЙОНИ
СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ НА УКРАЇНІ
3 НА 30 СІЧНЯ 1931 Р.

12 лютого 1931 р.

I. На 30 січня 1931 р. по Україні є 173 райони суцільної колективізації. З них: а) в Степу - 126; б) на Лівобережжі - 17; в) на Правобережжі - ЗО; г) у Поліссі немає жодного району суцільної колективізації.

II. У відсотках до загальної кількості адміністративних районів райони суцільної колективізації становлять: а) по Степу - 73,1 %; б) по Лівобережжю - 20,0 %; в) по Правобережжю - 15,6 %.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 142, арк. 152. Копія.


3 З більш як 500 районів. Проте план хлібозаготівлі 1930 р. виконали (річне завдання) лише 38 районів УСРР (ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 661, арк. 46, 93).- Док. № 129.


№ 130
ЗАЯВА ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ СЕЛЯНИНА
О. І. МАКСИМЕНКА З КОМУНИ "ЧЕРВОНА ПЕРЕМОГА"
ЮР'ЇВСЬКОГО Р-НУ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
ПРО ЗАТРИМКУ РОЗРАХУНКІВ ПІСЛЯ ВИХОДУ З КОМУНИ

12 лютого 1931 р.*

Від Максименка Олексія Івановича Юр'ївського району,
Преображенської сільради
Комуна "Червона перемога"

Заява

До Колгоспцентра харківського. Прохаю Центральну колгоспсекцію розібрати суть моєї справи. Бувши членом комуни "Червона перемога" з 1929 р. 25 грудня, проробивши по 1931 рік 1 січня, заробив грошей 309 крб. та 176 крб. вкладом вніс, всього - 485 крб. Тепер я подав заяву о виході із комуни "Червона Перемога" і мене по желанію виключили, причому пройшовши вїдчитний рік, розрахувавшись за всі долги. Причитається мені чистих коштів одержати 213 крб. Причім, грошей не дають і харчів не дають ні на дом, ні на столовій, а грошей дають тільки 10 % - 25 крб. Я сам по соцстану маломіцний середняк, належу в III групу. Купить хліба нігде, та й грошей 25 крб. і тих не дають.

То прохаю центральну колгоспсекцію вияснити мені, коли такий закон [є], щоб так з бідняками розсчитувались, то буду терпіти голодом, потому що ми тільки з куркулем так розчитуемося, як з нами. А коли можна дать пораду, що робить, то прохаю не отказать. Складається рада комуни "Червона перемога" - голова Васецький Трохим П., зам. Візниченко Яків Н.

Мій адрес: Юр'ївський район, Преображенська сільрада, станція Орілька, Максименко Олексію. Чому прохаю колгоспцентр вияснити цю справу4. О. Максименко.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк. 58-59. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання заяви в Укрколгоспцептрі.


4 Відповіді Укрколгоспцентру безпосередньо О. І. Максименку не знайдено. Але з іших подібних запитів і відповідей видно, що з селянами, які вибули з колективів, розраховуватися не поспішали, по-перше, часто-густо не було чим, по-друге, видавали лише певну частку, по-третє, подекуди вважали такого селянина як "чужий елемент", ігноруючи його бідкання щодо повернення усуспільненого при вступі в колгосп майна.- Док. № 130.


№ 131
З ЗВЕДЕННЯ ГРУПИ ІНФОРМАЦІЇ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО АГІТАЦІЮ ПРОТИ СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

12 лютого 1931 р.

Форми куркульських протидій в районах суцільної колективізації

Залишки куркулів у районах суцільної колективізації ведуть шалену боротьбу за те, щоб зірвати колгоспне будівництво. Основною формою куркульских протидій є спроба зірвати колгоспи зсередини та шалена протиколгоспна агітація. По окремих районах наводимо такі факти куркульських протидій.

Нікопольський р-н. Куркуль, бачучи свою загибель, змінює тактику - від одвертих виступів проти колективізації, намагається пролізти в колгоспи, аби вести руйнацьку роботу внутрі колгоспу. Маємо приклади. В одному колгоспі був голова правління - син розкуркуленого (артіль "Пахар"), який намагався розігнати колгосп усуспільненням продуктивної худоби. В СОЗі ім. Шевченка розкуркулений під знаком виконання 100 % хлібозаготівлі домагався вивезення колгоспом всього хліба, навіть не залишивши посівматеріалу та необхідної кількості хліба для споживання членів, заявляючи: "Ви мене розкуркулили, то я вас розжену".

Комінтернівський р-н. Боротьба куркуля проявляється в таких методах: влаштування вечірок, пияцтво, підбурювання проти міроприємства. Приклад - с Сербка, бідняк партизан Яковенок виступає на загальних зборах і каже: "Чого ви пристали, дайте нам спокійно пожити, ми землю у поміщиків забрали з гвинтовкою, й з гвинтовкою її віддамо в колгосп". В с. Антоно-Кодинцеве голова артілі Любченко заявляє: "Хочете колективізації та ще й посівматеріал. Не дамо. Забирайте землю й пийте нашу кров". В с. Каїри куркуль агітує за колективізацію, пролізючи до колгоспу, аби розвалити його звнутрі, і коли добився розвалу колгоспу, то сам залишився з печаткою колгоспу.

Новоградківський р-н. По одній сільраді маємо таку куркульську агітацію: "Не йдіть до колгоспів, бо там будуть усуспільнювати жінок, будуть класти колгоспникам печатку № 666 (що означає "ірод"), а також куркулі намагаються скликати збори жінок і діяти через останніх.

Риківський р-н. Під час масового походу робітників та колгоспників в села Вільховатку та Хацапетівку, серед одноосібників були настрої: "через рік прийде антихрист, тоді ми всі загинемо, зараз йде війна, треба берегти хрести". Коли одноосібний бідняк Хацапетівської сільради Згинник Петро хотів написати заяву про вступ до колгоспу, то його дружина загрожувала відрубати руку.

Оці характерні менти свідчать про занадто великий вплив глитайні та ворожих елементів на бідняцько-середняцькі маси села.

Група інформації оргсектору НКЗС
[підпис]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 142, арк. 159. Засвідчена копія.


№ 132
ПОВІДОМЛЕННЯ КОСТЯНТИНІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
АРТЕМІВСЬКОГО ОКРУГУ ВУЦВКу ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ
А. Н. АКСЬОНОВА ЗА НЕЗДАЧУ ЛИШКІВ ХЛІБА

22 лютого 1931 р.

ВУЦВКУ, Приймальна голови, на № 42540 від. 1.ІІ. [1931 р.]
Копія: Московському Центральному "Дому селянина"

Костянтинівський райвиконком повідомляє Вас, що гр. Аксьонов був розпроданий за злісну нездачу хлібних лишків, а по-друге, він дійсно скрив від сільради не 0,8 га, а 2 га промислового городу. З другого боку, опреділена загибель врожаю на 60 % не відповідає дійсності, що це опреділення було орієнтовним задовго до врожаю, з чого робити висновки про відсутність хліба не можна, бо він зняв врожай пересічний по сільраді, а здав значно менше хліба, ніж такі ж самі господарства цієї ж сільради. З окладного листа зовсім не видно, як це фактично так, а тому, oстверджуючи попередні наші висновки, повідомляємо, що ми цю справу знову перевірили й наші висновки повністю стверджуються, а тому прохання вважати цю справу за вичерпану. Треба додати, що Аксьонов дійсно куркуль, про це ми маємо вичерпуючий матеріал5.

Голова райвиконкому Кузьмін
Секретар РВК Давидов

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 86. Оригінал.


5 Справа з розглядом скарги Аксьонова мала затяжний характер. 16 листопада 1930 р. "Дом крестьянина Московской области" (м. Москва, Трубна площа) за скаргою Аксьонова доручив прокуратурі Костянтинівського р-ну перевірити правильність доведення йому твердого , завдання. Не маючи відповіді протягом двох місяців, Аксьонов 16 січня 1931 р. телеграфує "Дому крестьянина", що жодних заходів не вжито, більше того, його майно описали вдруге. Розпорядженням ВУЦВК розгляд скарги було прискорено й приймальна ВУЦВК одержала відповідь Костянтинівського райвиконкому, що публікується. Таким чином, скаргу залишено без наслідків. Розслідування проводилося і по лінії прокуратури. 6 березня 1931 р. районний народний слідчий 9-ї дільниці Артемівського округу Рибалка повідомив ВУЦВК і Москву, що "гр-на Аксьонова було розпродано за злісну невдачу лишків по хлібозаготівлі, затаєних від сільради, а також за затаєння 2 та промислового городу. Крім того, обкладений експертом в . сумі 108 крб. 25 коп., Аксьонов цього обкладення не виконав. За все вищенаведене на Аксьонова Костянтинівською райміліцією заведено кримінальну справу про обвинувачення його за арт. 58-м КК, яка зараз знаходиться в райнарсуді Костянтинівського р-ну". Отже, селянин не тільки був розкуркулений, але й відданий до суду. Вироку в справі немає, як і самої скарги Аксьонова.- Док. № 132.


№ 133
ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОЇ
РАЙОННОЇ ЗАСІВНОЇ ТРІЙКИ ПРО ОБМЕЖЕННЯ
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ Й ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЕЛЯН НА ВИСЕЛКИ

23 лютого 1931 р.

Брали участь: члени засівтрійки Дуднік, Кирюта, Онопченко.

Запрошені: с. Роботище - Карпинчик Дем'ян - голова сільради, Калачев Купріян - голова колгоспу, Мінєєв Варфоломей - голова КНС; с. Рудокопи: голова сільради Беркуль; с Кам'яний Майдан: голова сільради Пашковський; с. Орени: голова сільради Кулічук; с Генріховка - голова сільради Ковальчук, секретар Кас'янчук, голова колгоспу Бондарчук; с. Немильня - голова колгоспу Козерацький; с. Марушівка - голова сільради Махдан (голова колгоспу Шуберт, голова КНС Шуберт) ; с. Кукове - голова сільради Мартинівський, голова КНС Тимощук, голова колгоспу Матвійчук; с Миколаївка - голова сільради Гуч Август, голова КНС Рот Густав.

Порядок денний:

  1. Про обмеження землекористування куркульських господарств
  2. Біжучі справи.

Головує т. Дуднік Секретар т. Кагукин

Слухали: 1. Про обмеження землевпорядження куркульських господарств (т. Кондратюк).

Ухвалили:

По Кам'яно-Майданській сільраді:

  1. Лінерт Емануїл Людвиків: 11, 31 дес, 7 душ. Користується постійною найманою працею, за невиконання лісозаготівель його віддано до суду. Обмежити в землекористуванні і виселити на виселок.
  2. Генкель Август: 11 дес, 11 їдців. До революції мав круподерню та олійницю, користується постійною найманою працею. Обмежити в землекористуванні й виселити на виселок.
  3. Гарбовський Йосип: 14 дес, 8 їдців, до 1928 р. мав драчку, а з 1928 р. драчка за непридатністю не працює, найманої праці не використовував, нетрудових прибутків немає. Оскільки це господарство не має куркульських ознак, доручити сільраді ще раз переглянути це господарство, розглянути матеріали на засіданні сільради й всі матеріали в декадний термін представити до РВК.
  4. Пузина Семен: землі 14 дес, душ 10. Оскільки в документах сільради не зазначено ознак про належність господарства до категорії куркульських, доручити сільраді ще раз переглянути це господарствo, розглянути па засіданні сільради й всі матеріали представити в декадний строк до РВК.
  5. Беренд Райнгольд Самуілов: 8 дес, 6 душ, займався спекуляцією м'ясом та виробами з нього, займався мехларством, позбавлений виборчих прав. Доручити сільраді та фінчастині додатково переглянути це господарство й матеріали в декадний термін представити до РВК.

По Миколаївській сільраді:

  1. Ляу Герта: 12,27 дес, душ 6, в минулому мала 30 дес. Господарство куркульське. Оскільки Ляу виїхала невідомо куди й залишила господарство без догляду, усе господарство і землю передати до колгоспу.
  2. Гуткнехт Юліуш: душ 4, землі 10 дес, куркульське господарство. Оскільки Гуткнехт виїхав невідомо куди, залишивши господарство без догляду, усе господарство і землю передати колгоспу.
  3. Шпренгер Кристиян: душ 2, землі 8,46 десятин, господар сидить в БУПРі, а решта сім'ї виїхала невідомо куди, залишивши господарство без догляду. Тому усе господарство і землю передати до колгоспу.
  4. Шпрингер Давид: землі 10,80 дес, душ 2, куркульське господарство; залишив його без догляду і виїхав невідомо куди. Все господарство і землю передати до колгоспу.
  5. Петер Давид: землі 12 дес, душ 4, куркульське господарство; виїхав невідомо куди, залишивши господарство без догляду. Все господарство разом з землею передати до колгоспу.
  6. Цільке Генріх: землі 20,95 дес, душ 10, експертник 1930 р., майно ліквідовано за невиконання твердого завдання та сільгосподатку. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  7. Россель Герар: землі 16,15 дес, душ 6, експертник 1929/30 р., майно передано до колгоспу за невиконання хлібозаготівель; куркульське господарство. Обмежити землекористування та виселити на виселок.
  8. Альф Густав: землі 12 дес, душ 8, експертник 1930 р., використовує найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  9. Куят Рудольф: землі 11,35 дес, душ 8, експертник 1930 р., за невиплату налогів господарство продано.

Приймаючи до уваги, що сільраді не представлено матеріалів про куркульські ознаки Куята доручити сільраді вкупі з представником РВК зібрати матеріали про минуле Куята, розглянути їх на засіданні сільради й в декадний термін представити їх до РВК. Вважати, що сільрада підійшла недостатньо уважно до справи виявлення куркулів серед експертників 1929/30 р., яких по Миколаївській сільраді нараховується 18 господарств, а тому запропонувати сільраді разом з уповноваженим РВК переглянути ці господарства й в декадний термін всі матеріали представити до РВК.

По Рудокопській сільраді:

  1. Рихтер Артур Августович: землі 8,25 дес, 5 душ, експертник 1929/30 р. Крупорушку мав до 1930 р., після чого здав її, експлуатує постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  2. Рознер Данило Данилів: 17 дес, душ 4, експертник 1929/30 р. й 1930/31 р., використовує постійну найману пращо. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  3. Красовський Станіслав Петрів: землі 9,50 дес, душ 5. До революції мав 21 дес, експертник 1929/30 р. та 1930/31 р., експлуатує постійну найману працю, за невиплату податків господарство продано. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  4. Маркс Лідія Фердінандівна: 11,50 дес, 11 душ, експертник 1929/30 р., до революції мала 20 дес. землі, спекулює худобою, використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  5. Рознер Фердинанд Данилів: 14,75 дес, душ 7, до революції мав 16,50 дес, експертник 1929/30 р. Експлуатує постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  6. Острожинський Людвик Данилов: 17 дес, 8 душ, господарство прагне до самоліквідації шляхом розпродажу майна. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  7. Гемке Людвик Андр.: 15 дес, 6 їдців, на хмільнику і в господарстві використовує постійну найману працю. Обмежити в землекористуванні і виселити па виселок.
  8. Отто Іда Адольфовна: 16 дес. землі, їдців 6, до революції мала 22 дес, експертниця 1929/30 р., використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  9. Дрейф Август, Фр.: 5 дес., 4 душі, служник релігійного культу. Землю передати в колгосп, не залічуючи на виселок.
  10. Герман Адольф Данилів: 13 дес, душ 6, мав олійницю до 1930 р., коли здав її до СТВ, аби уникнути податків. Обмежити в землекористуванні й виселити на виселок.
  11. Барах Мотель Ельк.: 3 дес, 9 душ, бувший спекулянт, єврей, позбавлений виборчих прав. Не обмежувати.

По Роботищенській сільраді:

  1. Легензов Іван Ніконов: 12 дес, 6 душ, бувший спекулянт, позбавлений виборчих прав; експертник. Обмежити в землекористуванні і виселити на виселок. Оскільки характеристика Легензова, що написана секретарем сільради, розходиться по змісту з протоколом пленуму сільради й що характеристика дана на підпис голові сільради та колгоспу, а сам секретар її не підписав, тому справу передати нарслідчому для притягнення його до права.
  2. Землі ліквідованих куркулів Луфуеренко Андрія, Корзуна Тихона, Легензова Якова, які тимчасово передані в СТВ, передати колгоспу.

По Немильненсъкій сільраді:

  1. Гончарук Терешко: землі 12 дес, 4 душі, експертник 1930/31 р., перекупщик великої рогатої худоби, вживає постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  2. Шевчук Нікон: землі 10 дес, душ 3, експертник 1930/31 р., перекупщик великої рогатої худоби. Використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  3. Гончарук Іван Сергієвич: 12 дес землі, 7 душ, експертник 1929/30 р., вживає постійну найману працю, куркуль. Обмежити землекористування й виселитн на виселок.
  4. Туровець Мартин: 8 дес, душ 3, експертник 1929/30 р., вживає постійну найману працю, перекупщик рогатої худоби. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  5. Д'яченко Антон: 12 дес, 5 душ, експертник 1930/31 р., вживає постійну найману працю й має нетрудовий прибуток через використання складних с/г машин. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  6. Бортник Юхим: землі 14 дес, душ 7, платить налог з надвишкою, експлуатує постійну найману працю. Обмежити землекористування и виселити на виселок.

По Романовецькій сільраді:

  1. Мельник Прокоп: 10 дес, 4 душі, експертник 1929/30 р., господарство продано за невиплати хлібозаготівель. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  2. Тимошов Прохор: землі 13 дес, душ 9, експертний 1930/31 р., використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити, на виселок.
  3. Троцький Омельян: землі 11 дес, душ 8, користується нетрудовими прибутками через експлуатацію складних машин. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  4. Підкаура Федор: 9,50 дес, 7 душ. Використовує постійну найману працю, має нетрудовий прибуток через експлуатацію складних сільгоспмашин. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  5. Кулявець Тихон: 9 дес, 6 душ. Систематично використовує найману працю, сам ВИЧИНЯЄ шкіри, має нетрудові прибутки. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  6. Власнюк Дмитро: 7 дес, 4 душі, має круподерню. Використовує постійну найману працю, має прибуток від експлуатації складних сільгоспмашин. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  7. Карпишин Микола: землі 5 дес. та орендної 3 дес, душ 5, перекупщик жирових продуктів й отправляє їх у інші місця, від чого має нетрудовий прибуток. Використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  8. Борисюк Марко: 10 дес, 5 душ. Господарство прагне до самоліквідації шляхом продажу майна. Обмежити землекористування и виселити на виселок.

По Марушівській сільраді:

  1. Маер Катерина Григор'ївна: 16 дес, 5 душ, експертне господарство 1929/30 р. В минулому мала 25 дес. землі. Користується постійною найманою працею. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  2. Шмідт Густав Августов: 16 дес, 6 душ, експертник 1929/30 р., в минулому мав олійню, користується постійною найманою працею. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  3. Граф Іоган: 10 дес, 12 душ. Оскільки матеріали, представлені сільрадою про належність Графа до категорії куркульських господарств, є недостатні, тому доручити сільраді ще раз переглянути це господарство, дати належну характеристику його, розглянути на засіданні сільради й в декадний термін матеріали представити до РВК.
  4. Михайлов Макар Іванів: 15 дес, душ 9. Оскільки матеріали сільради представлені недостатні, тому доручити сільраді ще раз переглянути це господарство та матеріали в декадний термін представити до РВК.
  5. Ратке Ольга та Бух Гуго: 16 дес, 6 душ. Використовує постійну найману працю, господарство прагне до самоліквідації шляхом розпродажу майна. Обмежити землекористування й виселити па виселок.
  6. Тавс Яков Павлов: 15 дес, 6 їдців. В минулому мав швецьку майстерню, використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  7. Кригер Адольф: господарство ліквідовано, його вислано, за межі УСРР. Землю передати до колгоспу. Оскільки сільрадою не переглянуто господарства по кол. Любахину та Людгардину запропонувати сільраді такі господарства перегл'янути, виявити куркулів, розглянути на засіданні пленуму сільради, й всі матеріали разом з докладними характеристиками представити в декадний термін до РВК.

По Федорівській сільраді:

  1. Адамський Франц Каролів: 11 дес, 5 душ, експертник 1929/30 р. та 1930/31 р., був власником вітряка, використовує найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  2. Весельський Іван Тофілів: 16 дес, 10 їдців, експертник 1929/30 р., 30/31 р., був власником вітряка, використовує найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  3. Войцеховська Мар'я: 18 дес, 6 душ, експертниця 1929/30 р. та 1930/31 р., сім'я контрабандиста, вживає найману працю. Виселити на виселок і обмежити землекористування.
  4. Адамський Іван Томащів: 19 дес, 5 душ, експертник 1930/31 р. Постійно використовує найману працю, сім'я контрабандиста, майно продано за невиконання податків, обмежити землекористування...*
  5. Савіцький Іван Пудів: 12 дес, 4 душі, експертник 1930/31 р., вживає постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  6. Адамська Антоніна: 16 дес, 3 душі. До революції мала 20 дес., розкуркулена в 1921 р., господар висланий в 1930 р. Обмежити землекористування і вислати на виселок.
  7. Голембьєвська Аделія Лукашова: 13 дес, 1 душа, чоловіка вислано 1930 р., майно перейшло до колгоспу, сама залишилась через хворість. Використовує постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  8. Корицький Кароль Франків: 12 дес, душ 7, був власником крупорушки, яку здав в 1929 р. до СТВ, експертник 1929/30 р. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  9. Гейне Едуард: 4 дес, 6 душ, експертник 1929/30 р. за наявність в господарстві вітряка, який з 1930 р. через непридатність не працює. В сучасний момент Гейне працює мірошником в колгоспі. Залишити в селі і землекористування не обмежувати.
  10. Заяць Людмила: 6 дес, 8 душ. Експертниця 1929/30 р. Через інвалідність вживає найману працю. Мала просорушку, яку в 1930 р. передала до виробосередку. Оскільки господарство не має куркульських ознак і в минулому було теж середняцьким, тому його не обмежувати.
  11. Запольськпй Станіслав Станіславів: 15 дес, душ 8. До революції мав 20 дес, розкуркулений, сім'я контрабандиста, вживає постійну найману працю. Обмежити землекористування і вислати на виселок.
  12. Кисилевський Андрій Франців: 13 дес, 5 душ. До революції мав 19 дес, розкуркулений, вживав постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  13. Рудницький Йосип Іванів: 12 дес, 5 душ, вживає постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  14. Корицький Іван Степанів: 12 дес, душ 7. До революції мав 18 дес, розкуркулений, вживає постійну найману працю, платить податки з надвишкою. Обмежити землекористування і веселити на виселок.
  15. Весельська Антоніна: 9 дес, 5 душ, розкуркулена, вживає постійну найману працю, сім'я контрабандиста. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  16. Корзун Олександр Петрів: 9,50 дес, 7 душ, до революції мав 60 дес. землі, розкуркулений, вживає найману працю, використовує складний с/г реманент для прибутків. Обмежити землекористування й вислати на виселок.

По Генриховській сільраді:

  1. Павлюк Олександр: 18 дес, їдців 7, експертне господарство 1929/30 р. та 30/31 р. До революції було в користуванні 30 дес. Систематично вживає найману працю, лихвар. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  2. Ладан Мосій: 18 дес, їдців 10. До революції в користуванні було 35 дес, систематично вживає найману працю, лихвар, ліверант. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  3. Мельничук Онуфрій Гордіїв: 13,5 дес, 6 їдців, експертник 1929/30 р., систематично вживає найману працю. Через експлуатацію складних с/г машин має прибуток, ліверант. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  4. Лисюк Кость Дем'янів: 17,55 дес, душ 6, до революції мав 99 дес, експертник 29/30 р. Господарство ліквідовано за невиплату податків. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  5. Павлюк Лук'ян: 12 дес, 6 їдців. Від використання складних машин с/г має нетрудовий прибуток. Систематично вживає найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.

По Новороманівській сільраді:

доручити т. Кирюті переглянути склад сільради, а також вкупі з активом переглянути заможні господарства з метою виявлення куркулів.

По Галовській сільраді:

  1. Дашок Федір: 10,5 дес, їдців 3,5, сім'я висланого куркуля. Господарство прагне до самоліквідації шляхом розпродажу майна. Експертне господарство 1929/30 р. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  2. Гичко Данило Іванів: 8 дес, 5 душ. До революції мав 20 дес, розкуркулений, зараз член колгоспу. Обмежити землекористування, виселити на виселок та виключити з колгоспу.
  3. Стоцький Іван Хомів: 10 дес, 3 душі, господарство розкуркулене, займається спекуляцією, прагне до самоліквідації шляхом розпродажу майна. Обмежити землекористування й вислати па виселок.
  4. Опанасюк Ганна, Бульковський Йосип, Гироль Христя: оскільки сільрада не представила матеріалів про належність цих господарств до категорії куркульських, доручити сільраді та т. Кирюті додатково обстежити ці господарства й матеріали в декадний термін представити до РВК.

По Орепівській сільраді:

  1. Троцький Михайло Іванів: 13,44 га, 7 їдців, експертник 1929/30 та 1930/31 р., вживає постійну найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  2. Веремійчук Семен Артемів: 11,94 га, 6 їдців, розкуркулений, експертник 1929/30 р., постійно використовує найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  3. Троцький Андрій Корніїв: 16,83 га, 8 їдців, експертник 1929/30 р. та 1930/31 р., бувший крамар, мав вітряки. Обмежити землекористування та виселити на виселок.
  4. Троцький Федір Андріїв: 8,92 га, 4 їдці, експертник 1929/30 р., використовує постійну найману працю, мав вітряка. Обмежити землекористування та виселити на виселок**.
  5. Ярмалюк Стасько Павлів: 14,50 га, 9 їдців. Оскільки в господарстві немає куркульських ознак, доручити сільраді ще раз переглянути це господарство і матеріали в декадний термін представити до РВК.
  6. Кравчук Віктор Данилів: 12,74 га, 3 їдців, експертне господарство 1929/30 та 30/31 р., користується найманою силою. Господар висланий за межі України. Обмежити землекористування та вислати на виселок.
  7. Кузьменчук Сергій Саверників: 12 га, 5 їдців, експертник 1930 р., господарство ліквідовано за невиплати налогів. Обмежити землекористування й вислати на виселок.
  8. Костюк Влас Михайлів: 11,27 га, 2 їдці, користується постійною найманою працею, експертник 1930 р. Обмежити землекористування й вислати на виселок.
  9. Герман Марта Уляновна: 12 га, 3 їдці, експертниця, користувалася постійною найманою працею, господарство ліквідовано за невиплати податків. Обмежити землекористування і вислати на виселок.
  10. Еса Ульян Августов: 1200 га, 3 їдці, розкуркулений, постійно користується найманою працею, експертник 1929/30 р. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  11. Разін Вернер Мартинов: 9,70 га, 5 їдців, експертник 1930 р., за невиконання хлібозаготівлі господарство ліквідовано. Обмежити землекористуваня й виселити на виселок.
  12. Мовчан Тодось Останов: 14 га, 9 їдців, розкуркулений в 1923 р., експертник 1930 р., постійно використовує найману працю. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  13. Троцький Йосип Петрів: 13,29 га, 5 їдців, експертник 1930 р., використовує постійну найману працю, розкуркулений, господарство ліквідовано за невиконання податків. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  14. Троцький Дем'ян Парфенів: 12,65 га, 4 душі, користується постійно найманою працею. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  15. Троцький Василь Зотів: 14,48 га, 5 їдців, вживає постійну найману працю, налоги платить з надвишкою. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  16. Парфенюк Антон Олексій: 8 дес, 4 їдці, розкуркулений в 1923 р., експертник 1930 р., користується постійною найманою працею. Обмежити землекористування й виселити на виселок.
  17. Левіцький Федор Март: оскільки господарство середняцьке не обмежувати.
  18. Шевчук Ілько Іванів: 8,03 га, 6 їдців, експертник 1930 р. за невиплати податків господарство ліквідовано. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  19. Шевчук Олександр Іванів: 10,27 га, 4 їдці, експертник 1930 р., має нетрудовий прибуток через використання складного с/г реманенту, за невиплату податків господарство ліквідовано. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  20. Троцький Олекса Купріянів: 7,90 га, 5 їдців, розкуркулений, вживав постійну найману працю. Обмежити землекористування і виселити на виселок.
  21. Данилюк Володимир Сільвестров: 14,95 га, 9 їдців. Оскільки господарство не має куркульських ознак доручити сільраді ще раз переглянути це господарство і в декадний термін всі матеріали представити до РВК.

Обговорювали: 2. Про землю, що відведено робкоопу (Дуднік).

Постановили: 2. Запропонувати правлінню РадгорЄПО протягом 24 год., оформити прийом од міської ради землі, що відведена для робкоопу під засів робітничого постачання.

Голова Дуднік
Секретар Кагукін

Згідно ***:

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 114-122. Засвідчена копія.


* Далі текст обірваний.

** Текст частково пошкоджений.

*** Підпис під документом нерозбірливий.


№ 134
З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ
ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО СІЛЬКНС НА ШЕВЧЕНКІВЩИНІ
ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ М. М. КУЗЬМЕНКА З КОЛГОСПУ
М. ШЕВЧЕНКА ЯК "КУРКУЛЯ"

25 лютого 1931 р.

Присутні 97 членів КНС. На зборах присутні секретар партосередку Шевченківського колгоспу тов. Твердохліб та секретар партосередку колгоспу "Іскра" тов. Тищенко Яким та комсомольців 33 осіб. До президії обрані Дзюба Антон, Жаботинський Роман та Твердохліб Андрій.

§ 3. Слухали: Перевірку справи неправдивого виключення з колгоспу Кузьменка Мини М. (Кузьменко присутній на зборах).

Тов. Поставнюк зазначає, що колгоспсоюз скасував постанову загальних зборів про виключення Кузьменка Мини як куркуля6 та що одержано розпорядження РВК перевірити та дати висновок комнезамівських зборів правдивості виключення Кузьменка М., який був виключений як експлуататор та за те, що вів розкладницьку роботу. Загальні збори повинні обговорити всебічно цю справу і дати остаточну свою думку.

Висловились. Тов. Брайко Іван довів, що Кузьменко М., будучи в колгоспі, не хотів усуспільнювати худобу та реманент, коли під нажином мас та правління усуспільнив, то брав таких з конюшні, коли йому хотілось без ніякого дозволу. Не дивлячись на ударні роботи, їздив по своїх особистих справах, як-то: возив дачників, заробляючи кошти, чим підривав господарчу роботу колгоспу. І коли правління запретило брать коні, Кузьменко Мина почав вимагати гроші за усуспільнені коні з правління та за усуспільнене майно, ходячи і агітуючи по селу, що колгосп його ограбив, підриваючи суцільну колективізацію та вводячи дезорганізацію в колгоспі своїми вимогами сплати грошей за усуспільнене майно та коні, за які йому було сплачено 120 крб. за коні, чим вкупі з куркулями вів агітацію про розбір усуспільненого майна.

Судак Денис зазначив, що Кузьменко М. під час молотьби відмовився виходити на роботу як спеціаліст, щоб зірвати молотьбу, і агітував проти виходу на роботу серед членів колгоспу.

Скригін В. зазначив, що Кузьменко М. орендував землю і від себе знов здавав громадянам по збільшеним цінам.

Грабовий А. та Захарченко А.- член Кам'янської бригади по виконанню фінансових зобов'язань по селу довели, що Кузьменко М. молотив молотаркою три роки підряд в містечку Кам'янка - рік кінною, два роки з двигуном. Вибирав в першу чергу двори, де було найбільше пшениці, маючи тісний зв'язок з куркулями, і під час молотьби використовував найману працю.

Дзюба Грицъко довів, що Кузьменко, коли був в земельній комісії мав зв'язок з куркульськими господарствами, яким давав кращу землю, а біднякам відводив гіршу, на віддаленні від села. Відрізавши собі отруб під селом без відому сільради і без погодження загальних зборів, маючи зв'язок тісний з бувшим землеміром, з яким пиячили. За всі ці зловживання Кузьменка було виключено з органів КНС.

Тов. Семененко Семен довів, що Кузьменко займався експлуатацією ще за старого режиму, працював підрядчиком по перевозу с/г машин в земсекційний склад м. Чигирина, наймаючи підводи для перевозки, шляхом чого ним було нажито увесь реманент господарчий. Сам же Семененко з вітчимом працював машиністом у Кузьменка як наймані робітники в 1927 р. і до цього часу Кузьменко не розрахувався. Крім того, Кузьменко, будучи опікуном, привласнив сиротське майно, за що була судова справа, яке і відсуджено від Кузьменка. Сам Кузьменко на протязі двох років використовував найману працю в своєму господарстві, маючи наймичку.

Судак Денис зазначив, що Кузьменко намагався втягнути декілька куркулів до колгоспу для зривницької роботи.

Приходько Іван зазначає, що Кузьменко М. бере завжди у свідки таких свідків, як Панченко Йосип, якого було звільнено з головування сільради за зв'язок та п'янство з куркулями, Костенка Архипа, який мав трактора та двигуна і молотарку, а також п'яницю, сина бувшого торговця Ковду Миколу. І завжди Кузьменко сам вів зв'язок з куркулями.

Дяченко Соня зазначила, що під час перебування в земкомісії Кузьменка, вона звернулася до нього про наділення землею, то такий вимагав принести самогонку і коли була така принесена - землі не відвів, а лише сказав: "Прийди до мене з мішком, я тобі нагорну", в той час [як] куркулям землю наділяв.

Твердохліб зазначає, що Кузьменко займався рвачеством, вимагав від колгоспу за усуспільнене майно та коні плати, з якої на 100 крб. мануфактури, агітуючи, що він робе в колгоспі на всіх, в той час. як від роботи ухилявся, підриваючи роботу колгоспа своїми незаконними діями, чим обурив і проти себе всю колгоспівську масу.

Жаботинський Роман зазначив, що Кузьменко вимагав без відому правління у конюха, щоб той йому видав усуспільнені коні, і коли той відмовився дати, він почав крить матом і загрожував. Відносини до худоби колгоспу з боку Кузьменка Мини були хижацькі. Був випадок, що Кузьменко на колгоспівські коні набрав більше 100 пуд. гички, і коли ті не змогли вивезти з ріллі, почав Кузьменко бити коні вилами. І на запитання одного з членів колгоспу, "за що ти б'єш", відповів "ви краще забрали в мене, а цього стерва жалієте". В цьому можна бачити зловживання, а таких фактів за тов. Кузьменко мається багато.

Костовнюк зазначає, що у Кузьменка мається цілий ряд фіктивних документів, яких Кузьменко дістав у своїх приятелів, а тепер фігуріруе ними. Але з висловів всіх комнезамів, які виступали па зборах, видно, що Кузьменко експлуататор найманої праці, мав реманент та с/г знаряддя, що експлуатував, крім того, захватував велику кількість землі, яку сам не засівав, а здавав в оренду біднякам села і визискував гроші. Під час революції примазався до організації КНС та в керівничі органи села, зв'язався з куркулями, наділяв їх кращою землею, а бідняків висилав на хужі землі та віддалені від села. Незаконно відрізав собі отруб на куркульській землі без згоди на те земгромади, зловживаючи землевпорядкуванням. Під час праці фінансово-податкової комісії звільняв та недообложував куркульські господарства та переобложував бідняцько-середняцькі господарства єдиним с/г податком. У своему господарстві вживав найману працю, робив підрядчиком, експлуатуючи селянство, не виплачуючи їм грошей. Кузьменко Мина - куркуль, який одів овечу шкуру і пив кров з селянства, чувствуючи, що прийде чорний день всяким кривдам. Запасався довідками, чим ввів в заблудження керівничі органи району. Поступивши в колгосп, повів розкладницьку роботу, підриваючи дисципліну в колгоспі, займаючись рвачеством та вимагательством, требуючи виплати за коні, і за усуспільнене майно, компрометуючи колгосп перед остальним населенням агітацією, що його колгосп ограбив, та що він робив на всіх, а йому нічого не дають. Кузьменко вважав, що його виключили неправдиво, по лічних рахунках*, але мати лічні рахунки до всієї колгоспної маси неможливо. Кузьменка викинуто правдиво.

Ухвалили: Виключення з колгоспу Кузьменка, який займався експлуатацією найманої праці, мав молотарку і експлуатував на протязі трьох років - один рік кінною та два роки з двигуном, був підрядчиком по перевозці реманенту в земський склад, визискуючи селянство, за що прижив весь с/г реманент, та за рвачеську роботу в колгоспі, вимагаючи грошей за усуспільнене майно та коні у колгоспа, якому було виплачено 120 крб.- рахувати правдивим7.

За належним підписами

З оригіналом згідно:

секретар [підпис]

Дійсність з оригіналом зазначеного протоколу Олександрійська сільрада свідчить.

Голова сільради Совраненко**

8.ІV.1931 р.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк, 146-149. Копія.


* У тексті "щотах".

** Засвідчено печатками Олександрівської сільгоспартілі ім. Шевченка та Олександрівської сільради.


6 Загальні збори членів артілі ім. Шевченка відбулися 23 листопада 1930 р., на них були присутні 178 колгоспників.- Док. № 134.

7 Справа М. М. Кузьменка розглядалася протягом 1929-1931 рр., причому у листопаді 1929 р. йому зроблено зауваження і попереджено, що при повторних випадках буде поставлено питання про виключення з колгоспу. У листопаді 1930 р. рада артілі ім. Шевченка та загальні збори колгоспників вирішили виключити М. М. Кузьменка з колгоспу. Він оскаржив ці рішення, але збори Олександрівської сільКНС 25 лютого 1931 р., протокол яких тут публікується, підтвердили попередні висновки селян. 7 квітня 1931 р. 120 колгоспників артілі ім. Шевченка ще раз розглядали це питання й залишили в силі всі ухвали про виключення Кузьменка з колгоспу. Нарешті, 10 квітня 1931 р. Кам'янське районне кущове об'єднання сільськогосподарських колективів, підсумувавши цю довгу справу, надіслало Укрколгоспцентру доповідну записку, в якій, зокрема, зазначалося: "Згідно з Вашим запропонуванням мною проведена перевірка правдивості й законності виключення гром. Кузьменка з колгоспу ім. Шевченка. Перевіривши всі матеріали на місці, виявивши думку місцевих як партійних, так і громадських організацій та провівши загальні збори колгоспників в присутності самого Кузьменка, мною встановлено: Кузьменко, будучи дуже поганим колгоспником, весь час підривав роботу колгоспу своїми рвацькими виходками и вимогами, що пред'являв правлінню. Вимагав виплати грошей за усуспільнені коні (й таки за них, дякуючи своєму нахабству, одержав 120 крб). В скарзі до наркома РСІ писав, що в нього коні забрали без згоди, але на загальних зборах підтверджує сам, що він їх усуспільнив добровільно. Сам Кузьменко явно з куркульською тенденцією й, не дивлячись на те, що до революції він був дуже недовгий час сезоновим робітником, він весь час прагнув до окуркулювання, наприклад, був підрядчиком по поставці с/г машин, де мав добрі прибутки, сам не працюючи. Після революції мав молотарку, спершу кінну, а потім з двигуном, орендував землю й потім її здавав у суборенду, експлуатував чужу працю, як біля молотарки, так і в своєму господарстві (про всі ці факти колгоспники свідчили на загальних зборах). Постанови загальних зборів, де був присутній я сам, при голосуванні [чи] залишити, чи виключити Кузьменка з колгоспу, за залишення голосувало тільки 3 чоловіка, решта була проти. Особистих рахунків у виключенні Кузьменка вбачати не можна, тому що особистих рахунків в бідноти, партосередку й комсомолу та здорової частини колгоспників, бути не може. А всі ці організації однодушно настоюють на виключенні його з колгоспу. Характерно, що під характеристикою його як радянського й невредного колгоспника зібрано підписи - майже всі як не виключені з колгоспу, так позаколгоспники, або вчора вступивші до колгоспу сішки куркулів й взагалі люди, що далеко стоять від колгоспного життя. Список і їх коротеньку характеристику прикладаю (список тих, що міг розібрати їхні підписи). Вважаю, що виключення Кузьменка, як рвача й підкуркульника з явними куркульськими фактами експлуатації (оренда землі, наймана праця, молотарка) цілком правильним. Повертання його в колгосп неможливе, бо це зле відоб'ється на стані труддисципліни, яка весь час і так стоїть на дуже низькому рівні в колгоспі, також дезорганізувати роботу місцевих організацій. Голова РКС Барильченко".- Док. № 134.


№ 135
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО КОЛГОСПНИЙ РУХ НА УКРАЇНІ ТА СЕЛЯНСЬКИЙ ОПІР КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
*

1 березня 1931 р.

Не підлягає оголошенню

Перший основний висновок, який треба зробити, аналізуючи колгоспний рух у зазначеному періоді8 - це значні зрушення в настроях бідняцько-середняцьких мас, що внаслідок переконання у перевагах колективного господарювання, внаслідок наказу і більшовицької масової роботи рішуче стають на шлях колективізації, на шлях остаточного відмовлення від індивідуального господарювання. Що це дійсно так видно хоча б з тих числових показників, що ми їх вище навели.

Проте, це зрушення є далеко не одноманітне і по різних районах спостерігаємо різні процеси, що ними супроводжується зростання колгоспівського сектора. Аналізуючи соціально-економічні процеси по окремих районах, можна прийти до висновку, що де-не-де маємо торішнє своєрідне запаморочення від успіхів, причому в самих різноманітних проявах. В одному місці основним гаслом колективізації є "Дайош - відсотки!" за всяку ціну дійти відразу суцільної 100-відсоткової колективізації, не звертаючи уваги на наслідки такої гонитви за відсотками. А наслідки по таких місцях невтішні: нового колгоспника не закріплюють, вербувальні бригади радіють, що домоглися такої-то кількості нових заяв, а тільки одноосібник подає заяву, на нього не звертають вже уваги; усуспільнюючи охотно реманент і робочу худобу, новий колгоспник в цих районах в більшості випадків відмовляється Усуспільнювати насіння, мотивуючи тим, що його нема - "примушений був віддати по хлібозаготівлі все". Внаслідок нехтування директивами партії про роботу в справі по колективізації, такі місцеві організації опинились в надто складному становищі - насіння нема - і тепер там доводиться "бити отбой" - виганяти з колгоспів частину тих нових колгоспників, що не усуспільнили насіння.

За приклад такого "запаморочення" можуть правити деякі села Бердянського р-ну, в яких приплив нових членів до артілі йшов до деякої міри механічно. Правління деяких колгоспів, розгубившись перед труднощами охопити своїм впливом цей новий приплив, не зуміли мобілізувати думку нової членської маси навколо повного забезпечення посівним насінням, і зараз в цих колгоспах стоїть питання про виключення кількох членів з артілі для прикладу іншим.

Про такі ж саме процеси пише нам уповноважений з Магдалинівського р-ну: в цілому з колективізацією у кол. районі Магдалинівському справа така, як кажуть деякі колгоспники, і що хоч "отбой бий" - всі тягнуться у колектив. Я б сказав, що тут навіть трохи захопилися відсотками колективізації і довелося трохи стримати тому, що колгоспників нових не закріпляли як треба. Бригади колгоспників та різних організацій доводили тільки до "подачі заяв", а далі вже правління колгоспів здебільшого розбирали по декілька десятків заяв і затверджували, а потім вже йшло усуспільнення коней, реманенту та посівматеріалу, а також фуражу. Коні й реманент нормально усуспільнюються, а фураж та посівний матеріал - нікуди не годиться. Тут приховане гасло куркуля "Йду до колективу без фуражу та посівматеріалу!". Майже нема нового колгоспника, який би вніс повністю посівматеріал. В середньому 20-30 % внесли, а деякі на 200 пуд. внесли 15 пуд. Довелось внести деякі зміни: до прийому нового колгоспника попереджають його скільки йому належить внести посівматеріалу і коли на правлінні він відмовляється, то його заяви не розглядають або зовсім відмовляють (звичайно, цей підход тільки до середняка приміняють). І зараз є такі випадки, що на 20 заяв приймають 3-4 чоловіки (здебільшого, бідноти), а решті або відмовляють, або відкладають, поки не внесе посівматеріалу. З посівматеріалом справа дуже погана, всі організації зараз всю увагу звернули на посівматеріал. У керівників сільрад є тенденція "шукати" при "описі" (як вони називають оцінку усуспільненого майна) і при цьому заглядують всюди - і в діжку, і під піч, і навіть у скриню.

У другому місці є відверті перекручення директив партії в справі колективізації. Лейтмотивом агітації є те, що тепер партія і радвлада остаточно відмовились від допомоги індивідуальним бідняцьким господарствам, отже все рівно доводиться йти в колгосп. Характерні спостереження в цій справі зробила наша студентська бригада, що працює в Охтирському районі. Ось що пише керівник цієї бригади: "Розкладницькій ворожій агітації з боку куркульських елементів зовсім недостатньо протиставляється розгорнута масова політична робота від партійних, радянських та громадських організацій села; бракує чіткої політичної агітації, вмілого роз'яснювання селянам вузлових питань політики партії. Агітація за колгоспи іноді пов'язується і обосновується на тому положенні, що райрада грунтовно змінила своє ставлення до бідняка та середняка - одноосібників, що від нині "бідняк вже не є опорою радвлади на селі", "що бідноту пустять по світу", що бідняка і середняка радвлада і партія вже не підтримують. Радвлада підтримує лише колгоспників тощо. Ясно, що така агітація є правоопортуністична і фактично "ллє воду на млин куркуля". У різних замаскованих формах маємо факти адміністративного натиску, факти перекручення директив партії. Найбільш яскраво це виявилось в окремих селах кол. Медведівського р-ну. Приміром, представник Чигиринського РВК (до якого приєднаний б. Медведівський р-н) Понисько в Мельнічанській сільраді заявляє: "Ми вважаємо за куркулів усих тих, що мають на сьогодні власність".

Другий район - робітник цього ж району пішов ще далі. Уповноважений РВК по с. Лубенець під час зборів заявив буквально таке: "Хоч вам і не слідувало б сказати про цей. секрет, але я скажу його - хіба для вас незрозуміло, що додаткова заготівля пшениці накладена на одноосібників, щоб скоріше пішли в колгосп. Не поможе пшениця - дамо овечої вовни, не поможе вовна - дамо ще столових буряків, яких у Лубенцях нема". Цей же самий уповноважений заявив: "Як ви самі бачите індивідуальному секторові прийшов кінець і ми його поступово будемо ліквідувати. 19 твердоздатчиків буде постійно: сьогодні ліквідуємо одних, а завтра других 19 і так далі".

Трохи в іншій формі, але такого ж змісту перекручення спостерігаємо і в окремих селах Рокитнянського р-ну. Уповноважений РВК по с. Троцьке Залізняк дає категоричного наказа бригадирам: "щоб мені щовечора кожен приносив по 20 заяв" (до колгоспу).

Не позбавились ми ще й найганебнішого гатунку опортунізму - хвостизму, боягузства, лякання труднощів. У Камишанському р-ні багато робітників, боячись повторити торішні "головотеські вправи", зовсім відмовляються відкрито говорити про колективізацію.

З найбільш характерних моментів треба відмітити ще такі по окремих районах:

а) недостатня робота з біднотою. Бригада з Нововодолазького р-ну пише: "До 3 лютого до колгоспу подавали заяви більше середняки, але коли були посилені ударні вербувальні бригади і посилена політично-масова робота серед бідноти, ми маємо наслідки ті, що біднота почала подавати заяви до колгоспу. Дуже погано, що мало велось роботи серед членів КНС, в колгоспі тільки 40 %, а останні 60 % o поза колгоспом. Великим гальмом в роботі колективізації є некультурність жінки, частенько бувають навіть бійки поміж чоловіком, що подав заяву до колгоспу, і жінкою, що не бажає йти до колгоспу";

б) в Апостолівському р-ні окремі середняки та частина колгоспників виявляють такі настрої: "Чого я піду в колгосп, все рівно прийде весна, знову розбіжаться", або: "Чого я туди пійду, якби хазяйнували так, як я дома хозяйную, якби не рахувались з тим, що воно чуже, а слідкували якби за своїм, тоді б я пішов".
Треба зазначити, що в окремих місцях нові колгоспи дійсно дають зразки того, як не треба працювати. Приміром - знов утворена артіль ім. Тельмана Царекостянтинівського р-ну. Ця артіль до посівкампанії підготувалась незадовільно. Посівматеріал і фураж не зібрано. Правління виправдовується тим, що у членів немає посівматеріалу і держава дасть. До майна ставляться безгосподарче, реманент знаходиться під відкритим небом або під снігом. Догляд за худобою зовсім поганий, у стайнях брудно й холодно;

в) в окремих місцях є і явне головотяпство. Приміром у Камишанському р-ні додумались до такого методу колективізації: студенти технікуму читали по кутках лекції від кам'яної доби аж до сьогодняшнього дня з тим розрахунком, щоб з початком посіву прочитати свою останню лекцію про колективізацію і тоді всі підуть до колгоспів".
Головотяпство спостережено у кол. Медведівському р-ні, с Мельники - приїхала з другого села колгоспівська буксирна бригада, розійшлась по кутках, щоб розповісти одноосібникам про свої досягнення. Уже розпочались збори, але уповноважений РВК (нарсуддя кол. Медведівського р-ну), що запізнився прибути в село, щоб провести нараду з бригадою, з'явившись в село, дав розпорядження через виконавців негайно припинити збори і відкликати бригадирів, через те, що ніби-то селе не підготовлено, а з бригадою не проведено нараду. Збори зірвано, бригада повернулась в своє село;

г) спостерігаємо ліквідаційні настрої в кооперативній системі. В Магдалинівському р-ні є антагонізм між райколгоспспілкою і райкоопспілкою. Коопспілка міркувала так: "Мовляв скоро всі колективізуються і це справа вже буде колгоспспілки". Через це коопспілка неприпустимо поставилась до роботи - нічогісенько не зробила;

д) нарешті, останнє, що виявилось протягом цього періоду,- це невміння окремих колгоспів господарювати, отже "показ" дає обратні результати. Приміром, у с Вінницькі Івани Богодухівського р-ну колгоспи настільки погано організовані, трудова дисципліна така погана, що вони зараз є агітаторами не за колективізацію, а проти колективізації (з листа бригади). В одному з колгоспів Бердянського р-ну бракує 15 пудів гарбузового насіння, а його є досить майже у всіх колгоспників. Отож замість того, щоб зібрати у кожного колгоспника по кілька кілограмів насіння, колгосп проводить складну операцію заготівлі через колгоспно-кооперативні органи.

Куркульські протидії справі колективізації у першій половині лютого прийняли ще гостріші форми.

Куркульська агітація набула небувалих розмірів, куркуль використовує буквально все, що тільки може - баптистів, черниць, вчителів, школярів, окремих жінок, а де-не-де окремі бідняки і середняки з куркулями поруч з ними борються проти колективізації, є відверті вороги колгоспного руху.

В окремих місцях маемо компактні маси вчительства, що є правоопортуністичними ідеологами на селі, що стоять на чолі куркульської боротьби проти колгоспів. У с. Олешня Охтирського р-ну на нараді, скликаній щоб пожвавити участь вчительства в справі колективізації, виявились такі відверті думки вчителів: "Гасло ліквідації куркуля як класу протирічить принципам гуманності", "Раніш куркулеві надавали землю і допомагали розвиватись, а тепер чомусь радвлада наступає на куркуля", "Селянин не дурак, а тому треба йому сказати правду, а не брехню про дійсну політику радвлади", "Радвлада спочатку натискувала на куркуля, а потім вона перейшла в наступ на середняка, черга дійде і до бідняка і останньому нічого не залишиться, як вступити до колгоспу".

Як бачимо між останнім виступом відвертого куркульського ідеолога і виступами окремих районних робітників (що ми вгорі навели) мало різниці, всі такі виступи - однаково куркульські, протирадянські. Факти саботажу вчительства спостережено в Ровеньківському р-ні. Думку всіх вчителів сформулювала одна вчителька на пленумі Дар'ївської сільради: "Нам в районе сказали, чтобы мы не работали по кампаниям, а следили за своими школьными делами, а потому мы работать не будем".

Широко використовує куркульня школярів, як найбільш гнучкий матеріал, причому переважною формою роботи зі школярами є навчання співати протирадянські пісні, Кидається у вічі одна особливість: в різних протилежних кінцях України - пісні ці майже однакової форми і змісту. У був. Медведівському р-ні співають такі пісні:

"Вставай, Ленін,
Вставай з ями,
Плохо живе Сталін з нами"
"Тіло голе, ланці в клетку
Виполняем п'ятилетку"
"Питається сніг морозу: -
"Чи є чоботи для СОЗу?"
"Нема чобіт, самі лапті,
Розлетівся СОЗ на клапті".
"Вставай, Ленін, подивися
Як працює комнезом.
С...а гола, спина гостра
Ледве вискочив з колгоспу".
"Вставай, Ленін, дивись сам,
Як танцює комнезам".
"Не просіть ви, діти, сала,
Бо совєцька власть забрала".

По селах Вінниччини, за матеріалами міськрад в ходу школярів майже такі пісні:

"Ой дивися, Ленін, сам
Як гуляє комнезам:
Віддав землю в колектив.
Бо робити не схотів,
Тато в СОЗі, мама в СОЗі,
А діти босі по дорозі,
Гоп, мої гречаники, бо всі
Жили начальники.
Їж січку, пєй водичку і виконуй
П'ятирічку".

У минулих зведеннях ми наводили майже такі ж пісні протилежних кінців України.

Де-не-де виявляється і відвертий звірячий терор. Приміром у Лиманському р-ні куркуль порізав колгоспника ножем, другий куркуль відрубав колгоспникові руку.

Куркульська протирадянська агітація найрізноманітніша: "Тепер відбувається з'їзд, на якому буде вирішено, чи колективізувати далі, чи розпустити наявні колгоспи" (отже, "поки що утримуйтесь від вступу до колгоспу"), "Держава бере дорого за водку, трудодня в колгоспі для цього не вистачить".

В Охтирському р-ні недоліки місцевих колгоспів, а особливо прориви в їхній роботі негайно використовують куркулі, які максимально перебільшують їх, узагальнюють недоліки і переносять їх на всі колгоспи. В тих селах, де місцеві колгоспи застосовували, як додаткову, найману працю одноосібників, почувається деякий антагонізм між одноосібниками і колгоспниками: "Артіль сама ледарничає, а нас експлуатують", "артіль без нас працювати не може, вона своїми [силами] не впорається" та ін.

На Вінниччині був випадок, коли одна колгоспниця психічно захворіла і куркульство використовувало це для дискредитації колгоспу проводячи такі балачки: "В колгоспі так годують, що аж казяться". "Коли б переворот, то я б перший всипав би колгоспникові по 100 шомполів". "Пільги, що дали цього року для колгоспів - це, так, для заохочування - помазали по губам. Держава не може жити . без податків, а тому їх будуть дерти з колгоспів". "Коли б не потрібно було б підписуватись на заявах про вступ до колгоспу, то ми б вступили".

Розповсюджують чутки, що держава платить бригадиру за кожне завербоване господарство до колгоспу 1 крб. 50 коп.

На Вінниччині ж затримано черницю з листівками такого змісту: -"О друзья! Спасайтесь от мирских сетей и от сатанинских поганых** когтей. Бдите и молитесь, чтобы вам не впасть всем во искушение вражию напасть. О, друзья, смотрите, я от вас иду, но скоро во слави я опять прийду. Учитель, скажи нам по здесь живешь, когда ты во славе пас судить придешь. Учитель, скажи нам время и годы, укажи признаки твоего суда. Не ваше дело сроки узнавать, как придет время, то будете знать. Явится антихрист в мире со злобой, тогда смотрите, дети, за собой. Тогда узнавайте по его делам, не соединяйтесь вы к его друзьям. Много лжепророков тогда в мир слетит, чтоб было возможно избранных прельстить. Скажут вам: "Христос здесь или там, смотрите не идите по его стопам". Как бывает видна везде молния, так будет пришествие сына божьего. Учитель, наставь нас, чтобы нам не впасть, как придет антихрист, как его узнать. Древо узнается по его плодам, его узнавайте по его делам: много беззакония сам он совершит и много народа к себе приманит: гордо богомерзко будет поступать он и чад избранных будет притеснять. Он отвергнет бога и станет хулить, горе тогда будет верным людям жить. Он хулу пропустит на святый завет и скажет: "Не верьте, люди, бога нет". Он поставит мерзость на месте святом, что писал в книге Даниил о том. Будут тогда войны и смятения, большое в народе возмущение. Люди тогда не в согласии жить и брат брата страшно ненавидит. Возненавидят дети своего отца и не будет правды в их сердцах. Страшный тогда будет голод, покамест люди не раскаятся в своих грехах. Природу признают, бога отвергнут, от веры отстанут, в скверный путь пойдут. Когда все соблазны по земле пройдут, тогда знайте дети, что при дверях суд".

Цю листівку розповсюджували по селах.

Група інформації оргсектора НКЗС

Левін

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 142, арк. 101-104, 108-116. Оригінал. Склограф. прим.


* Опущено розділи (II і ІІІ) матеріал яких розкриває історію колгоспного руху в приміських зонах республіки та районах Степу. Про це див. док. № 139.

** В тексте - пагуных.


8 Йдеться про період з 1 по 20 лютого 1931 р.- Док. № 135.


№ 136
ЛИСТ МЕШКАНЦІВ ДИТЯЧОГО МІСТЕЧКА
ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ТЯЖКИЙ СТАН ШКОЛИ
Й ГОЛОДУВАННЯ УЧНІВ

10 березня 1931 р.*

Здравствуйте, Григорий Иванович Петровский!

Шлет Вам пламенный привет детгородок подростков им. 10-летия комсомола Украины9. Тов. Петровский, просим Вас как Всеукраинского старосту и голову ВУЦИК обратить внимание на положение городка [и] удовлетворить нашу просьбу. Городок в настоящее время находится в плохих условиях. Недостача пищи, завтраки бывают без хлеба и мало приварку и ребята мало посещают школы и мастерские. Некоторые босые, раздетые, сидят в спальнях, оторваны от школы. Обращаются в город, но там помощи мало дают. Нет планового снабжения продуктов в городок. И много ребят уезжают из-за голода, забирают с собой последние вещи. Нет полностью учителей, а также учебников, и ребят учение мало задовольняет. Нет света в городке, каждый вечер темно и невозможно учить уроки и т. д.

Подписи детколлектива
Подписи членов детского самоуправления10

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 144, арк. 276. Оригінал. Рукопис.


* Дата розпорядяження про розгляд листа місцевими органами.


9 Місцезнаходження дитмістечка встановити не вдалося.- Док. № 136.

10 Всього під листом 81 підпис.- Док. № 136.


№ 137
ПОЯСНЕННЯ НАРКОМЮСТИЦИ УСРР ПРО ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УКРАЇНИ ЩОДО ДОБРОВІЛЬНОЇ
ВІДМОВИ ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН ВІД ЗЕМЛІ

13 березня 1931 р.*

Народним комісаріатом земельних справ видано обіжника 25 грудня 1930 р. № 86-06 "Про добровільне зречення землі позаколгоспними селянськими господарствами", яким регламентовано питання про порядок зречення землі та в яких випадках припустиме таке зречення.

Пунктом 8 цього обіжника передбачено вживання репресивних заходів до куркулів як за зрив засівних кампаній, так і примусу обробітку землі, якщо помічаються випадки масового зречення землі куркульськими господарствами, що одержали наділи по обмеженій нормі на виселках та мають реманент і тяглову силу.

Щоб запобігти перекручувань в справі правильного реагування на куркульський зрив засівної кампанії через зречення землі, НКЮ пояснює:

  1. Коли куркульські господарства зрікаються землі заздалегідь до перебігу засівкампанії (весняної, осінньої), та ще є можливість провести всі роботи по підготовці до засіву тощо, зречення може бути прийнято та земля передана колгоспникам тощо.
  2. Якщо зречення землі куркульським господарством сталося в періоді часу підготовки до засіву або під час самого засіву, повинні бути застосовані примусові заходи до засіву куркульським господарством його наділу землі, вживаючи адміністративних заходів, передбачених за невиконання агромінімуму (Зб. Зак. УСРР 1930 р. № 7, від. І, арт. 70).
  3. Коли зречення землі куркульськими господарствами набуває масового характеру та зриває засівну кампанію, незалежно від часу зречення землі, повинно притягати ці господарства до кримінальної відповідальності за 58-м арт. КК.
  4. Прокуратурам встановити певний нагляд за роботою сільрад по розв'язанню питань зречення землі та своєчасного реагування на випадки куркульських намагань зривати виконання засівкампанії.
  5. Забезпечити швидкий розгляд цих справ в показовому порядкові на місці скоєння злочину.

Народний комісар юстиції УСРР
та Генеральний прокурор республіки
Тво зав. оргінстра НКЮ (Вікторов)

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 691, арк. 30-31. Засвідчена копія**.


* Дата супровідного листа.

** Оригінальність встановлена за супровідним листом.


№ 138
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА В. А. ГРИГОРА З С. К03ЕЛЬЩИНИ БРИГАДИРІВСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ
ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ З ПРОХАННЯМ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ
В ТСОЗі "ЧЕРВОНИЙ СТЕП" ПІСЛЯ НЕСПРАВЕДЛИВОГО ВИКЛЮЧЕННЯ

16 березня 1931 р.

До Укрколгоспцентру м. Харкова
Громадянин с. Козельщина Бригадирівського р-ну
Василь Андрійович Григор

Заява

З часу утворення СОЗу "Червоний степ" у с Козельщині Бригадирівського р-ну я вступив до членів цього СОЗу. І ось 6 березня 1931 р. мене виключили, мотивуючи [тим], що я мав до революції найману працю, мав 15 дес. землі і мав стосунки з попівством та куркульством.

До революції я дійсно мав 15 дес. землі, які придбав так: 2 дес. батьківського наділу, а останні 13 дес. землі придбав через "Крестьянский банк". Цю землю обробляв своїм сімейством, що складалось з жінки, двох синів і чотирьох дочок, невістки та трьох малих онуків. Після революції половину хазяйства віддав сину Івану. Після розподілу у мене залишилося 7 дес. землі (1 дес. відійшла у громадську толоку), коняка і корова. Після розподілу ми залишилися вдвох з старою і обробляли землю самі, а на жнива брав жінку для уборки хліба. Я і жінка маємо по 70 років і своїми силами убрати не міг.

З куркулями і попами зв'язку не мав, хіба що ходив до церкви. Нехліборобських заробітків не маю і не оподаткувався в експертному порядку. Виборчого права не позбавлявся. Щодо соцстану - вважаюся за середняка.

Перебуваючи в СОЗі, робив гарно, не звертаючи на свій старий вік, від других не відставав. Був бригадиром по оранці і маю багато трудоднів.

Прохаю розглянути цю справу і повернути мені право члена СОЗу11.

16.ІІІ. 1931 р.

В. Григор

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк. 107. Оригінал. Рукопис.


11 16 березня 1931 р. майже аналогічну заяву до Укрколгоспцентру. подав син В. А. Григора Іван Васильович Григор, який крім тих же відомостей, що в листі батька, зазначав, зокрема, що поділивши батьківське господарство пополам, мав 7 дес. землі, коня і корову, а с/г реманент придбав у 1926/27 р. через Козельщинське с/г кредитне товариство "Господар" з виплатою у розстрочку на 3 роки. У СОЗі працював бригадиром, був членом сільради та земгромади. "Працюючи чесно на користь соціалістичного будівництва,- пише селянин,- вважаю за велику образу бути викинутим з СОЗу за таких неправдивих мотивів". Укрколгоспцентр доручив Бригадирівській райколгоспспілці перевірити ці заяви й 25 квітня 1931 р. голова РКС Юрченко, зокрема, відповів: "На Ваше відношення від 16.ІІІ.1931 р. № 1/845 та телеграму від 25.ІІІ.1931 р. повідомляється, що Григорів Івана та Василя виключено з колгоспу за постановою батрацько-бідняцької групи, зборів колгоспу та пленуму сільради, який мав до революції 15 дес. землі, визискувач (займався експлуатацією), активно допомагав монашеству, аби остався монастир в с. Козельщині. Перебуваючи в колгоспі, негарно поводився з батраками та бідняками. Отже, виходячи з цього, що Григор як чуждий елемент, який не повинен перебувати в колгоспі, РКС з ухвалою про виключення Григора з колгоспу погоджується. УКЦ чомусь піднімає такі великі турботи за такого, як Григор, навіть даючи телеграми про дачу відповідей, чи вірно такого виключено, коли ми одержали відношення, па яке без затримки відповідаємо, але райколгоспсогозу незрозуміло, чому Ваше таке турбування за заможного кулацького прихвостня, коли РКС звертається до Вас з більш важливими запитаннями. то Ви не відповідаєте. Приклад: 1. Про курортні місця; 2. Про висилку грошей для кадрів та РКС; 3. За вівці, які гинуть; 4. За свиноматки - і багацько других запитань, на які Ви не відповідаєте, не дивлячись на те, що вже декілька разів робилося запитання. Отже, поряд з цим прохаємо відповідати нам теж своєчасно, як і ми даємо Вам відповідь..." 5 травня 1931 р. до Укрколгоспцентру звернулася з листом дочка В. А. Григора Валентина Василівна Кушніренко, яка проживала в м. Харкові на вул. В. Гончарівській, 41. Вона з обуренням пише про несправедливість щодо батька і брата, виключених з колгоспу "Червоний степ", нагадує, що сім'я батька складалася з 11 чоловік, обробляла землю своїм трудом, а після розподілу з братом Іваном 70-річні батьки під час жнив брали на допомогу жінку. Кушніренко вважає виключення з колгоспу членів своєї родини фактом, "що межує із злочином тих осіб, що зловживають своїм станом". Із всіх матеріалів справи видно, що господарства сім'ї Грпгорів були середняцькі, однак їх розкуркулили, а майно розпродали.- Док. № 138.


№ 139
ПОВІДОМЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ Й СТАВЛЕННЯ
ДО НЕЇ РІЗНИХ ВЕРСТВ СЕЛЯНСТВА

17 березня 1931 р.

Не підлягає оголошенню

Перебіг колективізації на 1 березня 1931 р.
(Інформаційне зведення № 50)

На 1 березня колективізовано по Україні 2 358 573 господарства, загальної кількості 4 864 650 бідняцько-середняцьких господарств, або 48,5 % проти 45,7 % на 25.ІІ, цебто за 8 днів кількість колективізованих господарств збільшилась на 134 272 господарства, або на 2,8 %. Аналізуючи дані про колгоспний рух за останні два місяці по декадах, треба зробити перший основний висновок: колгоспний рух на Україні зростає всезростаючими темпами. Перша і друга декади січня не дали зовсім зростання; третя декада січня дала зріст на 1,5 %, перша декада лютого - 2,7 %, друга декада лютого - 3,8 %, третя декада лютого - 2,8 % (декада неповна). Наростання темпів по окремих природно-економічних районах далеко не однакове - перед веде Степ, плентається в хвості Полісся. Це стверджується такою невеличкою табличкою:

Темпи зростання колективізованих господарств (%)

  2 декада січня 3 декада січня 1 декада лютого 2 декада лютого 3 декада лютого Зріст за 5 декад
Степ
Лівобережжя
Правобережжя
Полісся
+0,5
-2,2
+0,9
+0,4
+3,7
+2,1
+0,6
+1,3
+3,5
+2,6
+2,9
+1,1
+5,1
+4,9
3,1
+1,3
+2,6
+2,9
+3
+1,4
+15,4
+10,3
+10,5
+5,5

Лютий 1931 р. дає найвищі темпи. Якісні покажчики колгоспного руху такі: щодо форм превалює артіль, питома вага якої з декади в декаду збільшується, і на 1.ІІІ. ц. р. артілі складають 80 % до загальної кількості колгоспів України. Росте також пересічний розмір кожного колгоспу, за рахунок подачі заяв до існуючих колгоспів та укрупнення дрібних. На 1.ІІІ пересічно на 1 колгосп припадає 77 господарств і 466 га орної землі.

Розподіл наслідків господарювання поміж колгоспниками ще на 1.ІІІ не закінчено і становить 86 % проти 84,6 на 20.ІІ, цебто збільшення тільки на 1,4 %.

У межах окремих природно-економічних районів, в темпах наростання колгоспного сектора по окремих адміністративних районах є ще більші розходження. У минулих зведеннях ми наводили числа за минулий час, тут наведено тільки дані за останню декаду лютого 1931 р.

Колективізація Степу

На 1 березня по Степу колективізовано 935 809 господарств з загальною кількістю 1 298 525 бідняцько-середняцьких господарств, або 72,1 %; орної землі колективізовано 8 456 400 га з загальної кількості 11 885 700 га, орної землі селянського користування, або 71,1%. На 1.ІІІ до тих районів, що майже закінчили в себе процес суцільної колективізації на 20.ІІ приєдналось ще кілька районів. Райони це такі: Березівський - 95,6 % колективізованих господарств, Люксембургський - 95,5%, Великотокмацький - 95%, Баштанський- 94,9%, Андрієвоіванівський - 94,7 %, Калініндорфський - 93,7 %, Хмелівський - 93 %, Риковський - 91,1 %, Роздільнянський - 90,7 %, Бериславський - 90 % колективізованих господарств.

До відсталих належать такі степові райони: Вільшанський - 24,7 % колективізованих господарств, Новоайдарський - 39,7 %, Лиманський - 40,2%, Голопристанський - 43,4%, Царичанський - 44%, Цюрупинський - 45,7 % колективізованих господарств.

Темп зростання колгоспного сектора по окремих районах Степу протягом третьої декади лютого неоднакові. Найбільше зростання дали такі райони: Баштанський - на 9,3 % (з 85,6 % до 94,9 %), Кривоозер-ський -на 6,6%, Високопільський - на 10,5% (з 75,7% до 86,2%), Старобільський - на 13,1 % (з 63,3% до 76,4%). Зовсім, або майже зовсім не зростав колгоспний сектор протягом декади по таких районах Степу: Устимівський, Анатолівський- +0,1%, Біляївський +0,3%, Покровський, Якимівський +0,3%, Магдалинівський 0,2%, Межівський +0,2 %, Кам'янський, Горлівський +0,2 %, Костянтинівський, Лисичанський, Краснолуцький.

Основна форма колгоспу в Степу є сільськогосподарська артіль, що видно з таких данних: загальної кількості 10 985 колгоспів в Степу на 20.І -артілі було 7473, або 68%, СОЗів 3188, або 29%, комун 324, або 3%. На перше березня артілі складають вже 76,1 % до загальної кількості колгоспів, а СОЗи 21 %.

Характерно відмітити, що поряд зростання за ці 4 декади загальної кількості колгоспів на 2971 одиницю, кількість СОЗів в абсолютних числах зменшилась; так, на 20.І СОЗів було 3181, а на 1.ІП.31 р. 2952: це значить, що зріст йде в основному тільки за рахунок артілей, а СОЗи поступово переходять до вищої форми колгоспу, до с/г артілі.

Зростає також і пересічний розмір кожного колгоспу. На 20.І. 1931 р. на 1 колгосп припадало пересічно 61 господарство і 560 га орної землі: на 1 березня пересічний розмір 1 колгоспу - 67 господарств і 606 га орної землі.

Поруч цих задовільних якісних покажчиків треба зазначити, що Степ ще не впорався з розподілом наслідків господарювання по колгоспах. У той час, як перечень по Україні на 1.III.31 р. остаточний розподіл наслідків господарювання закінчено по 86 % колгоспів, у Стену цей відсоток становить тільки 82,9 %. Це є безперечно гальмом у темпах зростання колгоспного сектору.

Полісся

На Поліссі сколективізовано всього 118 426 господарств з загальної кількості 614 578 бідняцько-середняцьких господарств, або 19,3%, землі сколективізовано 506 900 га з загальної кількості 2 742 000 га, або 18,5 %. С/г. артілі на Поліссі складають 84 % до загальної кількості колгоспів. Пересічно на 1 колгосп припадав 48 господарств і 208 га орної землі.

Районів суцільної колективізації (понад 50 %) на Поліссі нема жодного. Найбільший відсоток колективізованих господарств дає Троянівський р-н - 36,7%, Баварський р-н - 34,5%, Радомисльський - 34,4 %. Не досягли ще й 10 %, або трохи більше за 10 % такі 3 райони: Коропський - 8,6 %, Корюківський - 8,6 % та Городнянський - 9,7 %. Майже на такому ж рівні Остерський р-н - 10,5 %, Кролевецький - 11 % та Козелецький - 11,8 %.

Приміська смуга

На 20.ІІ було колективізовано 50,7 % до загальної кількості господарств приміської зони. На 1.III колективізовано 123 873 господарств, або 55 %, цебто зростання за 8 днів на 4,3 %. Це значне зростання, що перевищує загальноукраїнський темп зросту за декаду пояснюється тим, що значна кількість міськрад і в третій декаді лютого не послабила тих високих темпів, яких трималась протягом всього лютого. Так, Маріупольська міська рада дала за декаду зріст на 11,9 % (з 75,5 % до 87,4%), Одеська міськрада на 10% (з 66% до 76%), Київська на 6,8 % (з 49,3 % до 56,1 %), Бердичівська на 9 % (з 41 % до 50 %).

З решти сільрад частина дала пересічне зростання, друга ж частина менша, майже зовсім не зростала. Так, Житомирська міськрада дала зріст на 0,5 %, Харківська за декаду не зростала зовсім (стабілізувалась на 26,7 %). Міськради, в яких відсоток колективізації становить менш як 50%, такі: Житомирська - 19,9%, Кременчуцька - 33,1 %, Сумська - 46,3 %, Харківська - 26,7 %.

Увага: Про стан колгоспного руху в прикордонних районах до цього додаємо. Довідку. Про нацрайони готується окреме зведення.

Організаційно-політичні питання колгоспного руху

Таких три основних питання треба відзначити, аналізуючи колгоспний рух протягом останнього часу, питання, що вимагають до себе найпильнішої уваги:

1. Бракує роботи серед бідноти, внаслідок чого по багатьох місцях бідняк плентається в хвості колективізації. Часті випадки, коли вступає до колгоспів переважно середняк, а бідняк перебуває під міцним куркульським впливом. Партійні і радянські організації мало дбають за те, щоб вирвати бідняка з під куркульського впливу. Організації КНС перед не ведуть. Це доводить в багатьох місцях до шкідливої розмички бідняка з середняком, що тільки ллє воду на куркульський млин. Утворюються виключно середняцькі замкнуті колгоспи, а де-не-де і замкнені бідняцькі колгоспи, це стверджується численним інформаційним матеріалом, що ми його протягом останньої декади одержали від райвиконкомів, уповноважених та студентських бригад. Студентська бригада з Рубежанського району пише: "До колгоспів йде в більшості середняк, бо бідняки знаходяться під більшим впливом куркуля, який надіває релігійну машкару та притягає на свій бік найбільш темну частину селян. На питання, чому не йдеш в колгосп, один бідняк відповідав: "А дома я роблю менше, коли ж у мене не вистачить хліба, влада повинна мені допомогти, бо я бідняк".
Такий і подібний куркульський вплив на бідноту спричиняється да того, що в колгоспи останнього часу йде переважно середняк, як більш вільний від куркульських впливів. Відносно роботи серед жінок справа стоїть ще гірше. Особливо серед неколгоспниць. Такі факти, як один одноосібник тяг свою дружину за волосся зі зборів колгоспу (на що звернули увагу навіть районові органи влади в той час, як сільрада про це не знала) говорять за те, що не лише з жінками, а й з чоловіками ніякої роботи не було.
Бригада з Гросулівського р-ну пише, що: "Велика тяга в колгосп є з боку середняцьких господарств, за ними йдуть і бідняки". Бригада з Кривоозерського р-ну сігналізує, що: "Деякі колгоспи складаються майже повнотою з середняків. Про це відомо всім організаціям, в тому числі РПК; всім відомо, що бідноту відносно слабо охоплено колгоспами. В той же час КНС зовсім не працює. РайКНС, як провідної організації, в районі нема. Батрацько-бідняцькі групи в більшості працюють слабо, а то й зовсім не організовані. Зараз РПК скерував увагу на це парторганізації, але темпи роботи всіх організацій волячі".
Такі ж факти, але з протилежними результатами спостережено і в Старосалтівському р-ні. Там заяви надходять здебільшого від середняцьких господарств, бідноту не досить оброблено. В той же час є колгоспи, що організовуються виключно з бідноти, до яких майже зовсім не залучаються середняки.
Спостережено окремі факти, що бідняцька молодь, яка тільки виділилась від батьківського господарства, неохоче вступає до колгоспів. Бригада з Нововодолазького району пише: "Зараз поза колгоспом є бідняки, які вперто не хочуть подавати заяву до колгоспу і коли, в нього спитаєш, чого ти не подаєш заяву в колгосп, то він говорить: "Дайте мені пожить в своїй хаті хоч ще один рік і попрацювати на своїй землі так, як я хочу". Це помічається за тими, хто недавно поотділялись от своїх батьків і побудували собі халупи".

2. Багато колгоспів ще й сьогодні не є зразками великого соціалістичного господарства; своєю роботою вони не тільки не приваблюють до себе позаколгоспників, а навпаки відштовхують їх від себе. Це дав досить гостру зброю куркулеві в його протиколгоспній роботі. Це найсерйозніша хиба, що негативно впливає на розвиток колгоспного руху. Частина колгоспів і досі замикається в свою шкарлупу. З численних фактів, що ми їх маємо, наведемо найбільш характерні. З Варвинського р-ну повідомляють, що "колгоспи, що є в районі, майже всі не впорались з своїми завданнями: пропали коноплі і інші техкультури, овес та інші хліба подекуди на полі, зараз молотять, зяблева оранка не проведена повністю. З організаційного боку справу не налагоджено як слід. Трудова дисципліна минулого року була надто низька. Розрахунки з колгоспниками подекуди і досі не закінчені.
Під час розмов про колективізацію селянство найбільш посилається на приклад навколишніх колгоспів (які дійсно дали приклад, як не потрібно господарювати): "Ніхто не піде в колектив, тому що колективи загноїли хліб, коноплі, а ми так не хочемо". "Колгоспи знищили врожай, не виорали на зяб, а ми індивідуальним впорались зі всім, мабуть краще залишитися індивідуально". "Колгоспи ні собі, ні державі, а ми виконали все".
Це ж саме спостерігаємо і в Бородянському р-ні. У с. Буздилівці колгоспний рух майже не поширюється, бо колгосп працює погано, через що нема стимулу для зростання. На зборах КНС, наймитства ставилось питання про колективізацію, але біднота на прикладі поганої роботи колгоспу не йде до колгоспу. У колгоспі безгосподарність, бракує дисципліни, ще не обмолочений хліб тощо. У Білопільському р-ні характерним у цьому відношенні є Друга Павлівська сільрада. Там колгосп робить замкнено, не популяризує наслідків господарювання.

3. Велике безладдя ще і на сьогодні з організаційним оформленням колгоспного руху. Заяви без будь-якої потреби маринують по кілька тижнів. На місцях нема статутів артілей. Є факти організації СОЗів за анульованим статутом 1929 р.
З Горностаївського р-ну пишуть: "Сільрада і наші уповноважені дуже багацько розмовляють про суцільну колективізацію, а ще не стали організаторами колгоспу, ініціативних груп, вербувальників тощо. На виселку Софіївка, № 9 та 10 утворився СОЗ, який прийняв статут 1929 р. Райколгоспспілка не забезпечила периферію потрібною кількістю примірників статуту. Дуже повільно оформляється розмір заяв про вступ. В окремих колгоспах заяви маринуються по 10 днів без руху (Костянтинівна, Горностаївка), в Новій Благовіщенці та Петропавлівці просунення до РЗВ на реєстрацію статутів знов утворених колгоспів затримується до 8 днів. Райколгоспспілка точного обліку руху колективізації не має, й навіть не вжила заходів, аби показати своє обличчя, як організатора нової колгоспної хвилі.
Старі СОЗи охоче йдуть на статут артілі, проте знов утворені колгоспи (наприклад Софіївський № 9 та 10) прийняли статут СОЗу, в той час організовують своє господарство як артіль: "Подивимося, якщо з весняною сівбою впораємося, тоді перейдемо на артіль".
Райкоопспілка взагалі по колективізації нічого не робить, мовляв, раз суцільна колективізація, то нам скоро прийдеться "вудочки змотувати". На грунті цього між райколгоспспілкою та райкоопспілкою мається недоговоренність по питаннях будівництва в колгоспах, ремонту с/г реманенту, очистці та протравці.

Форми куркульських протидій в справі колективізації

Досить докладно ми це питання висвітлили в минулому інформаційному зведенні (№ 45). Тут зазначимо тільки ті нові моменти, що виявились протягом цієї декади. Насамперед треба відзначити, що куркуль де-не-де змінив свою тактику від одвертої протиколгоспної агітації, від намагання розвалити колгоспи з середини (про що ми писали в минулому зведенні), що йому за окремими, дуже рідкими випадками, не удавалось, куркуль переходить до нової тактики - агітація за утворення безстатутних виробничих груп (Великоянісольський р-н) та невеличких родинних колгоспів на 5-6 господарств (Варвинський р-н). В окремих місцях (Олександрійський р-н) ці намагання куркулів здійснюються і утворюються невеличкі колгоспи виключно за родинним принципом. Не припиняється і відвертий терор, надто оперування "червоним півнем" (Великоянісольський та інші райони). Зрештою треба відзначити, що агітація набуває все більших розмірів, причому все більшу активність виявляють релігійники, що пустили в ход всю свою релігійну зброю, фанатизм тощо.

У Краснолуцькому р-ні за основу протиколгоспного агітування стали релігійно-фанатичні казки. Ось що пишуть з цього району: "Появилось у письмовій формі так зване "золоте письмо", зміст якого звертається до селян з відозвою про те, що бог є і пошле тяжку кару для людності, але терпіть і чекайте страшного суду. В кінці сказано: "Прочитавши цього листа, перепиши його в 7 примірниках, роздай семи чоловікам, прочитай неписьменному". Походження цього листа трактують так - "його бачили 2 пастушки як воно спускалося з неба". Підкуркульник в білій одежі, начіплявшії на себе хрестів, вночі ходив, лякав людей, особливо підлітків, агітував: "Одягайте хрести, скоро буде страшний суд". Дорослі селяни його впіймали і побили. Він був п'яний".

Під час бесіди з селянином на тему: "Чому ти й досі не в колгоспі?" Він відповідав: "Невідомо, що буде далі, мені казав у Луганську один чоловік, що скоро буде друга влада й вас будуть катувати, он в Китаї в одній із провінцій, де повсталії селяни, їх знищено щось з шістдесять тисяч".

Дуже поширені розмови про те, що політика партії на суцільну колективізацію є перекручення заповітів Леніна: "Ленін говорив, що треба колективізувати поступово, а Сталін хоче за 1 рік"; "Хочуть суцільну колективізацію запровадити, це перекручення заповітів Леніна"; "Радянська влада робить не так, як учив Ленін. Ленін стояв за вільний труд - хто хоче, те й робить без всякого примусу" і т. д. Не припиняється розповсюдження різних протирадянських віршів, причому використовуються при цьому колгоспні неполадки:

"Доки мороз, доти й СОЗ,
Нема морозу, нема й СОЗу.
У СОЗі добре жить, Один робить, десять спить.
СОЗи, СОЗи, на вас треба
Довгі лози.
У СОЗі гарно жить Аж у животі пищить"
та ін.

Не припиняється і загальна протирадянська агітація.

Треба зазначити, що партійні і радянські організації спромоглись організувати ентузіазм трудящих мас села на відсіч куркулеві. Гасло суцільної колективізації і ліквідації глитая як класу входить в побут села. Ось характерний факт, який наводить в своєму листі уповноважений по Андрушівському р-ну: "У с. Павелки було проведено мітинг з музикою, присвячений суцільній колективізації. Коли по вулицях проходила демонстрація, куркульство кучею стояло і, опустивши голови, нічим себе не проявило. Після демонстрації на масових вечірках подавали заяви до колгоспу під оплески та музику. Стара жінка неколгоспниця крикнула до людей: "А ну, танцювати, чого стали? Якби по бідняку, то стінки б дрижали, а по куркулю нічого стояти. А ну, музика, по могилі ¦куркуля, за суцільну колективізацію жарь!".

Характерний факт повідомляють також з Великоянісольського р-ну. У с. Костянтинополь куркулі підпалили ремонтну майстерню МТС, згоріло 4 трактори: "Коли горіла майстерня, збігалося все колгоспне селянство. Селяни колгоспники плакали, це говорить про гострий біль за державне майно. В повітрі розносилися тисячі проклять куркулям за вчинені збитки. В той час можна було виразно бачити, як близько до партії та радянської влади стоїть колгоспник-бідняк й середняк, маючи куркуля за непримиренного ворога".

Група інформації НКЗС (Левін)

17.ІІІ.31 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 142, арк. 81-86. Склограф. прим.


№ 140
РОЗ'ЯСНЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР СЕМЕНІВСЬКОМУ
РАЙВИКОНКОМУ НА КИЇВЩИНІ ПРО УТВОРЕННЯ ВИСЕЛКІВ
ДЛЯ ЗАПЛАНОВАНИХ ДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН12

18 березня 1931 р.

До Семенівського РВК кол. Конотопської округи

Не підлягає оголошенню

На Ваш лист13 НКЗС пояснює, що міроприємство ліквідації куркульства як класу та утворення куркульських виселків стосується до районів суцільної колективізації, а для районів несуцільної колективізації стосується обмеження норми землекористування куркульського господарства з відводом землі на перспективних виселках з метою, що коли буде здійснена суцільна колективізація Вашого району, можна було переселити па виселки ці господарства.

Утворювати перспективні куркульські виселки розміром від 10 до 20 дворів на менш придатних та зручних для с/г використання землях, ізольованих від ринків збуту, великих річок, лісів, сел та залізниць, урахувавши перспективи майбутнього землевпорядження, що виселки не будуть перешкоджати інтересам землевпорядження МТС, радгоспів та колгоспів.

Нач. управління землевпорядження
Референт Я. Шуліка

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 147. Копія.


12 Див. також док. № 112, 152.-Док. № 140.

13 5 березня 1931 р. Семенівський райвиконком надіслав Наркомзему республіки листа такого змісту: "Райвиконком сповіщає, що сел з суцільною колективізацією до 20.ХІ.1930 р. по Семенівському р-ну не було, а тому й ділянок для виселки куркульських господарств не відводилось. До цього часу % колективізації по району досягає 18,7 % й падалі зріст колективізації продовжується, а тому райвиконком із тих земгромад, що в сучасний мент колективізовані на 50 %, передбачає відводити виселки з куркульських господарств, не маючи наявності суцільної колективізації по району. Отже, про вищезазначене докладаємо й прохаємо дати по цьому питанню своє пояснення. Заст. голови РВКу Іванов. Секретар {підпис)". І запит райвиконкому, і відповідь Наркомзему свідчать, на жаль, про сумний факт - передбачуване проектування виселення селян за межі села, району, республіки, що готувалося загодя (див. наприклад, док. № 124).-Док. № 140.


№ 141
ЛИСТ НАРКОМОСВІТИ УСРР ПРО КАТАСТРОФІЧНИЙ
СТАН УСТАНОВ ОСВІТИ В 180 РАЙОНАХ УКРАЇНИ,
ЗНЯТИХ З ПРОДОВОЛЬЧОГО ПОСТАЧАННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

19 березня 1931 р.

Терміново

Наркомпостачання УСРР - Тут
Копія: ЦКК НК-РСІ - Тут

Директивами Наркомпостачання знято постачання хлібом учителів, дитячі інтернатні установи та припинено виділення продуктів для виготовлення безкоштовних гарячих сніданків для школярів - дітей наймитів, бідноти та низькооплачуємих робітників. З наведених співробітниками НКО довідок в апараті Наркомпостачання виявилося, що це стосується 180 районів, що не виконали планів хлібозаготовок. Цим районам заборонено з поточних хлібозаготовок постачати дитячі інтернатні установи, учителів і виділяти продукти для гарячих безкоштовних сніданків, з централізованого фонду для цих районів теж не виділено.

Це утворило катастрофічний стан з постачанням, особливо дитячих інтернатних установ, що не мають жодних запасів. Діти цих установ примушені тікати, чим збільшують безпритульність та трапляється низка інших небажаних випадків.

Отже НКО категорично вимагає дати чітку директиву про постачання дитячих інтернатних установ, учителів та вилучення продуктів для гарячих безкоштовних, сніданків за встановленими нормами14.

Заст. наркома освіти Полоцький

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 444, арк. 20. Відпуск.


14 Терміновим рішенням Наркомпостачу від 26.ІІІ.1931 р. було визначено позачергове постачання продуктами дитячих установ з централізованих фондів. На підставі цієї постанови Наркомос УСРР надіслав у квітні 1931 р. до всіх РВК, міськрад та дитбудинків розпорядження "Про постачання харчування дитбудинкам" з клопотанням про відповідні заходи місцевих органів. Справа з дитячим харчуванням дещо поліпшилась за рахунок деяких продовольчих ресурсів. У травні 1931 р. для 42 тис. дітей в інтернатних установах було відпущено 35 тис. кг м'яса, 5 тис. кг вершкового масла, понад 105 тис. шт. яєць, а також для санітарно-гігієнічних потреб 10 тис. кг господарського мила. Звичайно, це були мізерні норми споживання, але щомісяця якась кількість продуктів надходила за спеціальною рознарядкою саме для дітей, в тому числі й сільських, де в інтернатах знаходилося понад 5 тис. хлопчиків й дівчаток (у містах - 36,8 тис).- Док. № 141.


№ 142
ТЕЛЕГРАМА КАМ'ЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ДО НАРКОМОСУ УСРР
ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПРОДОВОЛЬСТВА В ДИТЯЧІЙ КОЛОНІЇ

21 березня 1931 р.

[Из] Каменки Днепропетровской
Харьков, Наркомпрос

Детколония 220 детей сняты [с] централизованного снабжения хлебом, децентрализованные - запрещено, местных ресурсов нет. Дети остаются совершенно без хлеба, просим немедленного разрешения вопроса снабжения детей хлебом.

Каменка Днепропетровской

Райисполком

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 444, арк. 21. Телеграфна стрічка.


№ 143
З ПОВІДОМЛЕННЯ ГРУПИ ІНФОРМАЦІЇ НАРКОМЗЕМСПРАВ УСРР
ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ ТА ОПІР СЕЛЯН

23 березня 1931 р.

Перекручення директив партії

У минулих зведеннях про колективізацію ми докладно висвітили політичні і організаційні моменти, якими супроводжується зростання колгоспного сектора. Тут ми хочемо тільки сигналізувати про ті перекручення, що виявились протягом цієї декади.

1. Адміністрування, що раніше виявлялось по окремих місцях одиничними випадками, протягом цієї декади виявило тенденцію до поширення. Не вміючи, або не бажаючи працювати методами впертої більшовицької масової роботи, місцеві організації вдаються до примусу і цим дискредитують ідею колективізації.
Ось кілька характерних фактів. Уповноважений Селидівського р-ну пише: "На одну сотню Селидівського р-ну всі робітники безнадійно махали руками - там з колективізацією нічого не вийде, бо минулого року там були великі перегиби і її голими руками не візьмеш". А варто там було провести масово-політичну роботу і спромоглись би значних успіхів в колективізації цієї сотні. Є окремі випадки, що, мовляв, уже досить агітувати, треба натиснути адміністративно. Ці адміністративні ухильники мають місце і заступають справжню масову роботу.
У Конотопському р-ні по деяких селах (Соснівка, Салтикове, Великий Самбір) виявлено такі факти, як заборона організації нових колгоспів, винесення доган членам сільради, що не вступають до колгоспів тощо. Керівник Гаркушинецької сільради Миргородського р-ну відверто заявляє: "Не хоче йти в колгосп, треба податком примусити його піти".

2. Гонитва за кількістю доводить до утворення дрібнесеньких, маломіцних, малостійких колгоспів. У Царичанському р-ні - "місцеві робітники дуже швидко оформляли ініціативні групи на колгоспи, внаслідок чого в районі утворено коло 20 карликових колгоспів по 15-20 господарств".

3. Надмірне адміністрування в середині колгоспу доводить до виходів з колгоспу. Про це пише т. Фордига з Близнюківського р-ну: "У СОЗі, тепер вже артіль,"Перемога" Софіївської сільради. Є 5 заяв про вихід, бо голова грубий. Є 35 усуспільнених коней, які держать під замком, щоб ті, що хочуть виходити з артілі, не забрали вночі".

4. На грунті усуспільнення насіння і фуражу новими колгоспниками є значні перегиби - з одною і тою ж міркою підходять до бідняка і до середняка. Про такий факт повідомляють з Селидівського р-ну: "В цілому по Селидівському р-ну, як і по всіх сільських радах, зокрема в новоутворених колгоспах, надзвичайно погана справа з фуражем. Свого часу справі фуражного фонду не було приділено належної уваги. Зараз же на цьому грунті трапляються перегиби, що затримують зріст колгоспів. Так, артіль "Жовтень" с. Селидівки не приймає до колгоспу поки не внесуть визначеної норми фуражного фонду. Зрозуміло, що відсутність фуражу здебільшого трапляється у бідноти. Більше того, артіль "За суцільну колективізацію" збирає фураж від їдока".

5. Є ще і тепер фіктивні вступи до колгоспів - голова двору вступає до колгоспу з частиною майна, а другу частину залишає жінці, мовляв "не хоче вона йти до колгоспу". Характерні спостереження у цій справі зроблено по селах Вінницької міськради. Там ці розділи прийняли масовий характер: так, па 20.ІІ - таких розділених господарств було 449, а на 1.ІІІ - 565, причому такі розділи спостережено в селах приміських і там, де з цим явищем не боролись.

6. Нарешті, треба відзначити відверто злочинні перекручення директив партії та уряду. У Вербівській сільраді Павлоградського р-ну: "Забрали все збіжжя у бідняка, але не було нікого в хаті, тільки діти, то вони почали ламати комору; на крик дітей прибігла мати, вони на жінці порвали одяг, а одну дитину викинули в сніг, щоб не кричала".
Аспірант з Кривоозерського р-ну пише: "Цими днями в с Плоске сталося ганебне перекручення лінії партії. У це село, що відстало у проведенні ряду політично-господарських кампаній, у порядку буксиру надіслали бригаду з с. Бакші. Займаючись роботою по хлібозаготівлі та фінансах, ця бригада била верхівку, бідноту і колгоспників. Закликали в сільраду, ставили питання "дайош" і коли селянин говорив, що він не має чого дати, його били. На кутках села обирали дві хати. В одну хату закликали і вимагали виконати план, або взагалі здати хліб та гроші на позику. Коли селянин відповідав, що він не спроможний цього зробити, йому давали записку і надсилали до другої хати. Це було ознакою, що цього селянина треба бити і його в цій хаті били". Цей же товариш пише: "Взагалі треба сказати, що на селах є ряд перекручень. У с. Курячі Лози я застав, як доводили план заготівлі курей до колгоспників, є факти коли доводять до колгоспників тверді завдання, а після того викидають з колгоспу".

Куркульські протидії

З форм куркульських протидій наводимо тільки окремі факти: у Кадіївському р-ні у павших тварин виявлено в шлунках різні металеві речі (гвіздки, стружки, голки тощо).

У Городні Іваницького р-ну 4.ІІІ при проведенні куткових зборів, де обговорювалось питання про колективізацію, куркулі зав'язали двері хати і зробили кілька пострілів через вікно, якими забито одного селянина.

У с Тишках підкуркульники з СТВ навмисно зіпсували трієр, щоб зірвати зерноочистку.

Про куркульський вплив на сільради розповідає газета "Червона трибуна" Миргородського р-ну: на пленумі Ярмаківської сільради, де стояло питання про колективізацію, винесено таку постанову: "Вступ членів сільради до колгоспу не проводити, а піти кожному поступово, по охоті."

Група інформації оргсектора НКЗС (Левін)

23.ІІІ.31 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 962, арк. 14 зв.- 15 зв. Копія. Склограф. прим.


№ 144
ЛИСТ ЗАВІДУЮЧОГО СОФІЇВСЬКОЮ ДИТЯЧОЮ КОЛОНІЄЮ
НА ЗАПОРІЖЖІ ДО ВУКООПСПІЛКИ ПРО ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ
Й ХВОРОБ ВІД НЕСТАЧІ ПРОДОВОЛЬСТВА

28 березня 1931 р.

Дуже хутко

м. Харків, ВУКСу
Копія: Наркомосвіти

Софіївська дитколонія № 1 (був. Запорізької округи) на сьогоднішній день залишилась без будь-яких продуктів харчування [для] вихованців. Усі кооперативні організації був. Запорізької округи відмовляються постачати продуктами харчування та крамом, мотивуючи тим, що дитколонії зняті з планового постачання, а позапланових фондів немає, про що було доведено до відому усі вищестоящі організації, що діти колонії уже довгий час залишились без гарячої їжі (крім чаю та кофе), але на це не було звернуто ніякої уваги. Зараз маються випадки, що діти залишають колонію і ідуть по суміжних з колонією селах здобувати у селян для себе їжі, що гальмує в регулярному проведенні усякої виконавчої роботи та зриву загального обов'язкового навчання.

А тому Софіївська дитколонія № 1 прохає негайно задовольнити колонію продуктами харчування та крамом для пошивки білизни на 140 вихованців, бо несвоєчасне задоволення і неприйняття на це ніяких заходів, діти колонії залишуться зовсім голодні та роздіті, що може послужити різним захворюванням та ін.15

Зав. дитколонією № 1 [підпис]
Рахівник [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 444, арк. 24. Оригінал.


15 Продовольчою рознарядкою Наркомосу УСРР на червень 1931 р. Софіївській дитколонії на 290 вихованців виділялось 290 кг м'яса, 25 кг масла, 700 шт. яєць та на господарчі потреби 70 кг мила.- Док. № 144.


№ 145
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ ІНФОРМГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО КОЛГОСПНИЙ РУХ У НАЦІОНАЛЬНИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ

5 квітня 1931 р.

ВУЦВК, секретаріат президії

У поєднанні з завданням здійснення ленінської національної політики виключного політично-господарського значення набуває справа здійснення суцільної колективізації та ліквідації куркуля як класу в нацменівських районах. Отже, подаємо тут матеріал по цьому питанню. На жаль, ми не можемо висвітлити всі моменти цього питання, бо майже жодна з зацікавлених організацій окремо коло питань колгоспного руху в нацрайонах не опрацювала, соціально-економічних процесів, що там відбуваються, як слід не вивчала. От чому наш огляд буде в основному присвячено аналізові ЧИСЛОВИХ показників та до деякої міри аналізові соціальних процесів обсягом тих інформаційних матеріалів, що є в розпорядженні групи інформації оргсектора НКЗС. Об'єктом вивчення є всі 25 нацменівських районів (російських - 8, німецьких - 7, єврейських - З, болгарських - 3, грецьких - 3 та польських - 1).

Перший висновок, що його треба зробити, аналізуючи числові показники колгоспного руху в нацрайонах це - рівень колективізації по нацрайонах більший за пересічно-українські покажчики. Так, коли на 20 березня 1931 р. по Україні колективізовано 54,7 % господарств та 58,79 % орної землі селянського користування, то по 25 національних районах України колективізовано на те ж число 58,8 % господарств та 68,3 % орної землі селянського користування.

Другий висновок - цілком протилежна картина з співвідношенням рівня колективізації у рамках окремих природно-економічних районів - рівень колективізації нацрайонів у межах окремих природно-економічних районів нижчий, ніж. пересічно українських природно-економічних районів. Це видно з отакої таблички:

Райони Колективізовано господарств (%) Колективізовано землі (%)
Всі райони Національні райони Всі райони Національні райони
Степ
Лівобережжя
Полісся
78,5
53,7
23,1
75,2
47,2
19,4
77,9
51,3
21,6
77,9
48,9
19,4
Україна 54,7 58,8 58,8 68,3

Увага: Така, на перший погляд, невідповідність між пересічно-українськими і пересічно-районними покажчиками пояснюється неоднаковим співвідношенням районів по Україні і по нацрайонах. Так, питома вага Степу у всіх районах України 34,9 %, а по нацрайонах питома вага Степу 76% (19:25).

Третій висновок: якщо взятії ява останніх місяці, то побачимо, що темпи зростання колгоспного сектора в нацрайонах відстають від пересічно-українських темпів як в цілому по всіх районах, так і в межах окремих природно-економічннх районів за винятком Лівобережжя. Це видно з такої таблички:

Райони Зростання % колективних господарств з 30.І до 20.ІІІ Зростання % колективізованої орної землі
по всіх районах по національних районах по всіх районах по національних районах
Степ
Лівобережжя
Полісся
17,6
19,3
7,6
14,8
20,3
5,2
16,3
15,2
6,1
12,3
18,2
4,3
Україна 15,5 14,4 14,1 12,4

Майже таке ж співвідношення маємо і протягом останньої декади (другої декади березня): по Україні загальний відсоток колективізації зріс на 3,4 %, по національних районах - на 3,3 %.

Четвертий висновок - цілком нерівномірний рівень колективізації по окремих нацменшостях. Перед ведуть єврейські райони (86,5 % господарств), на останньому місці - польський - Мархлевськин р-н (16,8%). Про рівень колективізації окремих нацменшостей розповідає така табличка:

(Станом на 20 березня 1931 р.)

Нацменшості Кількість районів Колективізовано господарств Колективізовано землі
Абсолютно в % Абсолютно (тис. га) в %
Польська
Російська
Грецька
Болгарська
Німецька
Єврейська
1
8
3
3
7
3
1462
40 254
3814
11076
23 240
6896
16,8
49,4
70,5
73,9
77,0
86,5
5,2
262,6
88,3
105,4
281,1
116,3
16,2
55,8
66,7
71,9
81,1
90,4
Разом: 25 91 742 58,8 858,9 68,3

Зрештою - п'ятий висновок, який треба зробити з аналізу числових покажчиків, це відставання якісних покажчиків колгоспного руху по нацменрайонах від пересічно-українських показників; питома вага артілі по нацрайонах менша від всіх колгоспів України, пересічний склад нацменівського колгоспу менший від пересічного складу колгоспу цілої України. Так, по Україні питома вага артілі 83,2 %, а по нацрайонах - 77,1 %; на 1 колгосп припадає пересічно по Україні 83 господарства, а по нацрайонах тільки 58; землезабезпеченість на колгосп по нацрайонах значно вище, ніж у цілому по Україні, а саме: по нацрайонах 554 га на колгосп, або близько 10 га на одне колективізоване господарство, по Україні ж 492 га, або 6 га на одне колективізоване господарство.

Зі всього наведеного треба зробити такий загальний висновок. Розгортання колгоспного руху по нацменівських районах деякою мірою відстає від цілої України переважно щодо якісних покажчиків і щодо темпів завершення суцільної колективізації. Проте, цього аж ніяк не можна віднести однаковою мірою до всіх нацменшостей; є такі нацменшості, а в їх межах окремі нацменівські райони, що високо тримають більшовицькі темпи і вже наближаються до закінчення суцільної колективізації. Це буде видно з аналізу колгоспного руху по окремих групах нацменшостей.

Єврейські р-ни. Як ми вгорі зазначали, єврейські райони ведуть перед серед інших нацменрайонів.

Це можна підтвердити такими даними: з загальної кількості 7970 господарств по трьох єврейських районах колективізовано 6896 господарств, або 86,5 %; несколективізованими залишилось 1074 господарств. З загальної кількості 128,600 га орної землі селянського користування сколективізовано 116 300 га, або 90,4 %. Відстають якісні покажчики, а саме: питома вага артілі - 78,4 %, пересічний склад одного колгоспу тільки 44 господарства і 742 га орної землі. Калініндорфський р-он уже майже закінчив суцільну колективізацію (94,7 % господарств до 97,4 % землі); наближається до закінчення Сталіндорфський р-н (86,7 % господарств і 90,1 % землі). У Новозлатопільському р-ні колективізовано господарств 80 % та землі 83,2%.

З окремих матеріалів, що є в нас про єврейські райони, треба відзначити такі моменти:

Новозлатопільський РВК констатує, що "затримка в зростанні колгоспного сектора виникла через невірну установку окремих колгоспів у справі прийому до колгоспів господарств, що не мають достатньої кількості працездатних, особливо по Ватандорфській, Межиреченській та Майндорфській сільрадах". Треба відзначити, що брак працездатних членів господарств по деяких селах, надто тих, що утворені з переселенців останніх 5-6 років, набуває загрозливого характеру. Пояснюється це тим (за даними, які ми не зуміли цілком перевірити), що від переселенської молоді (кустарів) є велике тяжіння до промисловості, і в багатьох випадках вони це здійснюють, залишаючи господарства без жодного працездатного. У всякому разі цей момент вимагає вивчення.

З окремих характерних моментів по єврейському Новозлатопільському району треба ще відзначити відсталість колективізації по тих українських селах, що входять до цього району. РВК у своїй інформації пише: "Необходимо отметить, что понижает процент коллективизации Святодуховский (украинский) сельсовет, где коллективизовано всего 20 % пахотной земли". Це, очевидно, пояснюється недостатньою увагою від РВК до цього села.

Форм куркульських протидій, відмінних від українських районів, не спостережено. Уповноважений з Сталіндорфського р-ну пише: "Як наслідок ворожої агітації є випадки відмовлення від землі, при вступі до колгоспу приховати посівматеріал та фураж. Був випадок, що під час хлібозаготівлі підстрелено одного уповноваженого".

Німецькі р-ни. Відсоток колективізованих господарств по німецьких районах становить на 20 березня 77,0 %, землі - 81,1 %. Рівень колективізації по окремих районах далеко неоднаковий. Так, на першому місці Люксембурзький р-н - 95,5 %, далі - Молочанський - 95 %, Високопільський - 92,1 %, Зельцський - 90,7 %, Спартаківський - 86,7 %, К-Лібкнехтівський - 79,19 та на останньому місці Пулинський - 25,3 %. Якісні показники колгоспного руху такі: питома вага артілі 81,1 %, па один колгосп припадає 58 господарств та 707 га орної землі. По окремих районах маємо надзвичайно різкі відхилення. Так, питома вага артілі у Спартаківському р-ні тільки 18,2%, в Люксембурзькому - 98,2 %, а в Зельцському - 100 %. Такі ж коливання і щодо пересічного складу колгоспу: у Карло-Лібкнехтівському р-ні на один колгосп припадає 40 господарств, а в тому ж Спартаківському р-ні - 222 господарства. Те ж саме і щодо землезабезпеченості на один колгосп. Найбільшу землезабезпеченість дає Зельцський р-н - 1531 га на колгосп, найменшу Пулинський - 123 га.

Ці показники вимагають безперечного вивчення, бо такі, наприклад, відомості по Спартаківському р-ну як: 18,1 % с/г артілів, 222 господарств та 13 823 га на 1 колгосп говорять за перевагу ТСОЗу, за деяке захоплення "гігантоманією" тощо (на цілий район є тільки 2 артілі та 9 ТСОЗів - разом 11 колгоспів); на жаль, ми ці моменти не можемо розшифрувати за цілковитим браком матеріалів.

По німецьких районах подаємо тільки окремі відомості по Карло-Лібкнехтівському та Високопільському р-нах. З цих відомостей треба зробити той висновок, що в багатьох німецьких селах міцний куркульсько-попівський вплив, якому не завжди протиставляється більшовицька масова робота. Міцний вплив куркуля і по окремих існуючих колгоспах, куди він проліз. Про це досить красномовно говорить постанова президії Карло-Лібкнехтівського райвиконкому з 13.І. 1931 р.: "Заслушав информацию т. Петрова о колхозах "Остгейм" и "Незаможник", принимая во внимание, что СОЗ "Остгейм" состоит в большинстве из кулацко-зажиточной части села, не выполняет установленные нормы, отказывается исключить кулаков-лишенцев и разобрал обобществленных лошадей; СОЗ "Незаможник" состоит только из 16 хозяйств, не выполнил план хлебозаготовок, а хлеб, который необходимо сдать по хлебозаготовке, сложенный в скирды силами индивидуальных хозяйств, гниет, полученные кредиты около 40 тыс. руб. использованы для своих личных нужд, лошади, купленные за кредиты, распределены для индивидуального пользования, а посему президиум считает необходимым СОЗ "Остгейм" Раштадского сельсовета и СОЗ "Незаможник" Шпейерского сельсовета ликвидировать".

Такий стан був 2 1/2 місяці тому, не набагато він покращав тепер. Дослідження в березні виявило ось що: "В колонії Ландау було намічено розкуркулити 3 господарства з кількості 553 дворів і виселити за межі України. Маєтковий стан до революції цих куркулів був такий: 1-й мав 100 дес. землі, паровий млин і десятки батраків, 2-й - 60 дес, обжигальні вапневі печі і 3-й мав хутір в 300 дес. До цього часу всі вони не були позбавлені права голосу і були членами колгоспів. Під час обговорення питання на загальних зборах колгоспів про розкуркулений й висилку цих господарств деякі колгоспи зовсім відмовились голосувати.

Під час колективізації по району були перекручування. Наприклад, кілька чоловік з активу заходили в хату до селянина з музикою і запитували: "Чи підеш у колектив?", і коли одержували негативну відповідь, то виводили з хати під звуки марша з погрозою виселити з хати.

У СОЗі "Нове життя" з 24 господарств було виявлено 3 куркуля. Під час обстеження я запитав у голови та членів правління, чи немає у них куркулів у колгоспі, то мені категорично заперечували: "Всі рівні і сільрада помилково називає наших членів кулаками". Коли ж запитав скільки кожен з цих "середняків" мав землі і батраків, то виявилося, що й члени правління сини батьків, що мали 70-100 га і по 1-2 батраків (з доповіді інспектора НКЗС тов. Ільченка).

По Високопільському р-ну треба відмітити такі характеристичні моменти, що їх наводить РВК у своїх інформаційних матеріалах: а) вступ до колгоспів відбувається переваж по за рахунок середняків, які до останнього часу вагались: б) від окремих колгоспників і сільських робітників були заперечення сіяти кукурудзу, сою та клещевину, але після відповідної масової роботи плани приймали, а багато сільрад і колгоспів навіть висували зустрічні плани, в наслідок чого контрольні числа НКЗС перебільшено.

Між іншим, факти відмовлення від посіву кукурудзи спостережено і в Карло-Лібкнехтівському р-ні. Ось що пише з приводу цього бригада газети "За соцперебудову": "Артіль "Врожай" Карлсруевської сільради площу під кукурудзою зменшила з 185 га до 150. Артіль "Червона зоря" тієї ж сільради з 135 га до 110. Артіль "Ільїч" всупереч запланованим 227 га ухвалила засіяти тільки 125 га. Зразок "ударництва" на зменшення площі кукурудзи показала артіль "Ударник": її голова Тимченко запропонував зменшити контрольне завдання з кукурудзи на 56 % і артіль сумлінно з ним погодилася. Були б і зменшили, якби адміністрація МТС не спинила. Отак у кожному колгоспі ріжуть кукурудзу. А індивідуальникам ріже вже сама сільрада. Так, в Карлсруе з 1503 га кукурудзи індивідуальникам дали тільки 578 га, хоча село колективізовано щось на 60%".

Болгарські р-ни. Болгарські райони посідають трете місце щодо кількості колективізованих господарств, а саме 73,9 % та орної землі 71,9 %. Що ж до якісних покажчиків, болгарські райони мало не на останньому місці. Так, з 202 колгоспів є тільки 116 с/г артілів, або 57,4 %. Пересічно на 1 колгосп припадає 52 господарства та 509 га орної землі. Значно впливає на зниження відсотку колективізації Вільшанський р-н, у якому на 20 березня рівень колективізації становить 44 %; по Благоївському р-ну - 82,2 % та по Коларівському - 79,1 %. Треба все ж відзначити, що Вільшанський р-н протягом двох останніх місяців спромігся досить значних успіхів, збільшивши рівень колективізації мало не втричі.

У чому причина такого відставання Вільшанського р-ну? Насамперед у тому, що бракувало більшовицької боротьби з правоопортуністичною практикою, бракувало чіткої масової роботи, бракувало показу колгоспівських досягнень, бракувало роботи з біднотою, не організовано колгоспні і бідняцько-середняцькі маси на боротьбу з куркулями, що в своїй протиколгоспній роботі використовують всі можливості (весілля та церковну службу перетворювали на суцільні контрреволюційні мітинги, підкуп бідняків шматком сала тощо). Варто було б у Вільшанському р-ні провести відповідну масову роботу (буксир Першомайських та північнокавказьких колгоспників, рішучий наступ на куркуля тощо), як колгоспний рух почав зростати більшовицькими темпами і, як запевняв аспірант тов. Козуб, до початку сіву район матиме щонайменше 60 % колективізованих господарств.

Грецькі р-ни. По грецьких районах колективізовано 70,5 % господарств та 66,7 % орної землі селянського користування. З 147 колгоспів є 114 артілів, або 77,5 %. Пересічно на 1 колгосп припадає 56 господарств та 562 га орної землі. Перед веде Мангуський р-н - 75,4 % господарств, Сартанський - 71,8 % та Великоянісольський - 68 %.

Щодо темпів розвитку колгоспного руху маємо обратне явище - вищі темпи дає останній район, а саме: за 5 декад Великоянісольський район дав зріст на 21,9 %, Мангуський - на 6,9 °/о, а Сартанський - на 6,6%.

Російські р-ни. Щодо кількосних показників російські райони стоять на передостанньому місці, а саме: з загальної кількості 81 621 господарств по 8 російських районах колективізовано 40 254, або. 49,4%. У межах російської нацменшості маємо ті ж відхилення, що й по всіх районах України, а саме: перед ведуть стенові райони (Терпіннівський - 77%, Сорокинський - 75,6%, Верхньотеплівський-68,3%, Кам'янський на 10.III - 45,2 %); далі йде Лівобережжя (Олексіївський - 68,5 %, Чугуївський - 40 % та Великописарівський - 25,6 %). І на останньому місці Полісся (Путивльський - 18,6 %).

Переважна форма колгоспів у російських районах є с/г артіль, з 556 колгоспів - 452, або 81,3 % с/г артілей. Найбільший відсоток артілів дає Путивльський р-н - 96,8 %, найменший Чугуївський р-н - 59,7 %.

Як і по інших нацменівських районах, найбільші темпи виявили протягом цих 5 декад відсталі райони, а саме: Чугуївський р-н зріс більш як втричі (з 13,8 % на 30.1 до 46 % на 20.III), Кам'янський більш ніж вдвічі (з 21,2 % до 45,2 %) та Великописарівський (з 8 % до 25,6 %). Незадовільні темпи показав Путивльський район, що за 5 декад зріс тільки па 4,6 % (з 14 % до 18,6 %).

Як по грецьких, так і по російських районах ми позбавлені можливості дати докладніший аналіз, бо майже зовсім бракує потрібних інформаційних матеріалів.

Польський р-н. Зрештою про польський Мархлевський р-н, що відстає від всіх нацменівських районів. На 20 березня 1931 р. з загальної кількості 8817 бідняцько-середняцьких господарств колективізовано тільки 1462 господарства, або 16,8 %. Характерно те, що протягом цих 5 декад колгоспний сектор майже не зростав (зріс тільки на 240 господарств, або на 1,8 %).

У чому тут справа? Безперечно ті ж причини, які ми наводили і по Вільшанському р-ну, а саме: недостатня відсіч куркульській контрреволюційній роботі та брак більшовицької масової роботи. Ось що пише тов. Вишевський, що в лютому 1931 р. обслідував Мархлевський р-н:

"Постановление декабрьского пленума ЦК КП(б)У о коллективизации (кстати, напечатанное в местной газете с месячным опозданием) в широкие массы колхозников и бедняков-середняков индивидуальников не проникло. Несмотря на мои старания, мне не удалось выяснить, обсуждалось ли постановление ЦК о коллективизации хотя бы на одном общем или "кустовом" собрании коллективистов вместе с бедняками и середняками-индивидуальниками и каковы были результаты. Такое отношение к решению пленума ЦК о коллективизации тем более не понятно и не допустимо, если принять во внимание, что в общем в районе проведена и проводится довольно значительная массово-разъяснительная работа по вовлечению в коллективы бедняцко-середняцких индивидуальных хозяйств.

Недостаточно также применение методов индивидуальной проработки более отсталых индивидуальников бедняков, середняков и женщин в деле вовлечения их в коллективы. Чрезвычайно неудовлетворительна также работа по коллективизации и подготовке к весеннему севу по линии КНС, профорганизаций и кооперации. Беднота не мобилизована вокруг вопросов коллективизации и второй большевистской весны. Группы бедноты в коллективах фактически отсутствуют.

Сельсоветы - за исключением единичных (например, Новый Завод) работают слабо, не стали еще штабами соцпереустройства села и не сумели стать во главе колхозных и бедняцко-середняцких масс в деле борьбы за коллективизацию и своевременную и наилучшую подготовку к весеннему севу.

Сельсоветы, как правило, не только не стали во главе борьбы за новый прилив в коллективы, но и не сумели обеспечить производственно-технической подготовки к севу (своевременное доведение плана до двора, мобилизация семенных фондов, очистка семян, ремонт машин и т. п.). Характерный пример: в с. Дзикунка, где председателем сельсовета является член партии, сельсовет, зачитав призыв редакции "Серпа" включиться во Всеукраинский конкурс польских сельсоветов па лучшую подготовку ко второй большевистской весне, ограничился принятием объявления редакции "к сведению". В с. Олизарка на вопрос, почему сельсовет не проводит очистки семян, секретарь сельсовета говорит: "Очистку мы не проводим по двум причинам: а) мы очистили с полпуда и это зерно съели мыши, так что если мы сейчас очистим весь посевной материал, так до сева ничого не останется; б) наше село вообще бедное и чистить нечего".

Самым распространенным в данный момент методом кулацкой агитации является запугивание бедняков и середняков войной и террором Пилсудского: "Не идите в коллективы, а то придет Пилсудский и всех вас перевешает". В отдельных случаях, например, в с. Владнії кулаки, подкулачники прямо заявляют: "Второго апреля придет Пилсудский и как следует задаст коллективистам".

Явно организованную контрреволюционную работу ведут по селам разные религиозные католические кружки (терцьяже, ружайцовые кулка и т. п.). Большим успехом пользуется здесь религиозная литература, в частности, так называемые пророчества Сибиллы. Книгу эту читают группами по 5 человек, а затем передают следующей группе. Коллективисты Дзнкунецкого коллектива рассказывали, что в результате этой работы вновь вступающие в коллективы бедняки и середняки просят разрешить не подавать им письменные заявления, так как по их словам в Сибилле черным по белому написано, что тот, кто подаст письменное заявление в коллектив, тот запродаст свою душу черту, и что через некоторое время всех коллективистов будут штамповать огненной печатью. В некоторых селах (например, в Вилках) значительную контрреволюционную работу против коллективизации развернула секта баптистов, влияние которых, по заявлению одного из делегатов на 4-м райсъезде Советов, все расширяется. Баптисты в своей агитационной работе, в более важных случаях перебрасывают своих "агитаторов" из одного села в другое.

В отношении коллективизации особенно отстали немецкие сельсоветы, где за отсутствием работников, владеющих немецким языком, массовая работа проводится весьма слабо. Главную массу поступающих в коллективы Мархлевского р-на составляют или батраки, или одиночки-бедняки, рвущие со своими семьями; сравнительно незначительный процент вступает в коллективы середняцких хозяйств; наблюдается стремление со стороны отдельных одиночек и бедняцко-середняцких хозяйств вступить не в коллектив своего села или ближайший коллектив, а в коллектив более мощный и авторитетный в районе".

Зрештою треба зазначити ще такі моменти організаційного порядку по всіх нацменівських районах: а) майже цілком бракує сільськогосподарської - організаційної і технічної - літератури мовами нацменшостей, зокрема до другої більшовицької весни; б) всі розпорядження, інструкції, положення про організацію праці, застосування відрядності тощо надсилаються до нацрайонів українською мовою, що позбавляє можливості використовувати їх, отже в найважливішій справі організації праці нацменівські колгоспи залишені самі на себе.

Змішані райони. Дати відомості про стан колгоспного руху серед нацменшостей змішаних районів майже нема змоги за браком матеріалів. Окремі відомості з районів промовляють за те, що на нацменівські сільради в українських районах майже жодної уваги не звертають і там колгоспний рух у незадовільному стані. З Луганського р-ну повідомляють, що: "Найгірше справа стоїть з колективізацією в нацменівських сільрадах (польських), в яких колгоспи слабенькі та не мають потрібного зросту. В німецькій сільраді в колонії Бобричи зовсім колгоспу немає. Тут селянство ставиться до колгоспу вороже, навіть члени сільради виступають проти колективізації. Пояснюється це тим, що в селі розвинуте сектанство, яке впливає на маси".

З Погребищенського р-ну пишуть, що "є 8 сільрад, які ще значно відстають по колективізації, це такі сільради: Ширмівка, Черемошне, Соснівка, Старостинці, Скибенці, Бурківці, Бур'янці, та Озерна. Причини відставання в цих селах можна вважати ось які: недосить в цих селах розвинуто роботу та слабий актив на місцях. Недостатня робота серед нацменшостей поляків, яких є багато в таких селах - Ширмівка, Озерна, Бухни та Станилівка, які вагаються вступити в колгоспи, бо перебувають під впливом куркульської агітації.

Група інформації оргсектору НКЗС (Левін)

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6. спр. 660, арк. 111-120. Склограф. копія.


№ 146
ПОВІДОМЛЕННЯ ЧЕРВОНОЖОВТНЕВОІ СІЛЬРАДИ
ВЕРХНЬОТЕПЛІВСЬКОМУ РАЙВИКОНКОМУ НА ЛУГАНЩИНІ
ПРО ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-МАЙНОВОГО СТАНУ
СЕЛЯНИНА С І. АФАНАСЬЄВА З С НИЖНЬОЇ БОГДАНІВНИ ЯК КУРКУЛЬСЬКОГО

13 квітня 1931 р.

Верхньотеплівському РИКу

На Ваш запрос от 12.IV. 1931 г. о предоставлении материалов на гр-на Афанасьева Сидора Ивановича Краснооктябрьский сельсовет при сем сообщает. До революции Афанасьев имел хозяйство зажиточное, занимался перекупкой скота, имел арендованной земли по 10-15 дес., сезонных работников 2-5 человек ежегодно. После революции хозяйство немного уменьшилось до 1926 г. В этом 1926 г. имел 4 шт. волов, 2 лошади, 2 коровы, 4 овцы, имел своей земли 16 дес, арендованной - 1в дес, платил с/х налога 91 руб. 68 коп.

В 1927 г. своей земли имел 16 дес, арендованной 10 дес., волов 2 пары, лошадей 1, коровы 2, овец 6 шт., с/х налога платил 51 руб. 60 коп. В 1928 г. имел своей земли 15 дес, арендованной 12 дес, волов 3 пары, лошадей 2, коровы 2, овец 7 шт., с/х налога платил 141 руб. 15 коп. с 17%-й надбавкой. В 1929 г. имел своей земли 10 дес, арендованной 8 дес, волов 2 пары, лошадей - 1, коров 2 шт., овец 5 шт., с/х налога платил 99 руб. 85 коп. с 15%-й надбавкой.

Сельхозинвентаря Афанасьев имел: 1 косилку, 1 сеялку, запашник, буккер, плуги и веялку. Всего было полностью. В 1929 г. был доведен план задания хлебозаготовки до двора, как зажиточному хозяйству, каковое он не выполнил полностью. В 1930 г. хозяйство его признано тоже как кулацко-зажиточное, и доведен план хлебозаготовки до хозяйства его в 120 пудов, каковой целиком отказался выполнить.

На основании постановлений общих собраний колхозов и единоличников, комиссии содействия по хлебозаготовке № 2 и постановлением протокола президиума сельсовета № 34 от 14 сентября 1930 г.- хозяйство продано, как злостно недающего хлебного излишка, [как] зажиточно-кулацкое хозяйство.

Также сам гр-н Афанасьев С. И. с 1926 г. по 1930 г. занимался перекупкой скота и сдавал деньги на проценты с целью наживы16.

Председатель сельсовета Нечаев
С подлинным верно [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 285. Засвідчена копія.


16 29 квітня 1931 р. Верхньотеплівський райвиконком надіслав характеристику на С. Афанасьева до ВУЦВК, рішення якого було таким: "Скаргу залишити без наслідків. 24.V.1931 р. Кошелев". Самої скарги селянина в справі немає. - Док. № 146.


№ 147
З ВІДОМОСТЕЙ ГРУПИ ІНФОРМАЦІЇ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ПРИМУСОВИЙ ХІД КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
НАПЕРЕДОДНІ ВЕСНЯНОЇ ПОСІВКАМПАНІЇ

14 квітня 1931 р.

Під час найгарячіших робіт у готуванні до весни та посилення нового припливу до колгоспів по окремих, районах були випадки командування, незаконні вчинки, виявлення правого ухилу та лівацькі заскоки. Стверджуємо це таким найхарактернішим фактом. У Луганському р-ні виявлено цілу низку перекручень, які стали за основну хибу в підготовці до весни. Куркуль розгорнув шалену агітацію, що "хліба нема" і окремі комуністи не спромоглися дати відсіч куркулю, навіть підпали під вплив куркульської агітації. Так, Пожидаєв, заступник голови сільради, що з бригадою пішов па хутір Комісарівку, на зборах бідноти заявив: "Не може бути, щоб у бідняка не було зерна, треба його виявити і все".

Заярний - голова колгоспу, виключений з лав партії, це скористував і почав говорити колгоспникам: "Бачте, мене партія вичистила за те, що я захищав бідноту. Я тепер буду мовчати". Наслідки заяви Пожидаєва та Заярного сказалися швидко - другого дня чимала частина колгоспників не вийшла на чергування в артілі. Ось ще приклад правого ухилу на практиці: Інзін, член партії з 1920 р., пішов зі своєю бригадою по мобілізації посівзерна на хут. Федорівку (того ж району) і ось яку резолюцію прийняли загальні збори по його доповіді: "Інформацію Інзіна взяти до відому, зерно заготовляти шляхом виклику господарств, а якщо не заготовимо, то просити сільраду, щоб вона нам зерна дала". У с. Лукашівці Тростянецького р-ну голова колгоспу дуже недбайливо поставився до справи колективізації. Заяви про вступ до колгоспу, подані ще в лютому. до 11 березня не розглянуто.

Нам пише уповноважений з Шепетівського р-ну, що уповноважений Шепетівського РВК член партії, члени бригади партійці й комсомольці в с. Траулині замість [того, щоб] сумлінно виконувати доручену їм справу, розгорнути масову політичну роботу, роботу навколо готування до сівби та колективізації - вдалися до троцькістських методів командування, примусу, нечуйності та ін., і завершили це все прямим карним злочином - побоями гр. Ковальчука Г., який і зараз хворий із температурою 39,7°. Голова сільради своєчасно не реагував на незаконні вчинки з боку уповноваженого РВК та бригади, а навпаки, підпав під їх вплив, чим допомагав їм знушатися над селянством; член сільради бив на залізничному переїзді проїзжих селян, які не вступали до колгоспу.

Ось найхарактерніший факт правого опортунізму дає райколгоспспілка Ржищівського р-ну, яка ухвалила таку постанову: "З тим, аби не ламати полів як колгоспників, так і одноосібників завчасно забезпечити землевпорядження та опрацювати остаточне розміщення культур весняного посіву, щоб організувати працю в колгоспах утворенням бригад та розподілити колгоспників за бригадами. Припинити приймання до колгоспів з 15 березня до закінчення весняної сівби, крім випадків переходу цілого села на колгоспне госнодарювання - заяви про вступ до колгоспів приймати, але розгляд та прийом до колгоспів продовжувати лише після закінчення весняної сівби. У с Костянтинівці Краснокутського р-ну за розпорядженням голови сільради було заарештовано 8 громадян бідняків та середняків лише за те, що вони не хотіли вступати до колгоспу та не ходили па збори.

Куркульські протидії. Як видно з наведених нижче окремих фактів, куркуль, у зв'язку з наближенням релігійних свят, розповсюджує агітацію проти весняного сіву та колективізації, вербує маси, особливо жінок. Так в Охтирському р-ні розповсюджуються чутки, що "в Охтирці в монастирі з неба упали три бога і ніяка міліція їх не бере". Посилилися випадки мотивування не вступу до колгоспу тим, "що в колгоспах примушують працювати у свято тощо, і колгоспники підуть в ад після земного життя". В с. Ровеньках Ровеньківського р-ну піп виступає проти колгоспів. Він говорив: "Час настав, коли немилосердні антихристи хочуть обезкровити тружеників, підштовхують їх до пекла. Вас гонять до колгоспів для того, щоб лишились ви останнього, у нагороду за це діявол приготував уже пекло, живіть, як жили батькі ваші, і більше молітесь". Розкуркуленими куркулями і контрольниками в с Українському Вовчанського р-ну 29.III ввечері було побито рами та вікна майже одночасно в 16 господарствах, побито вікна в 7 бідняцьких та 9 середняцьких господарствах колгоспників - активістів. Самий метод биття вікон та об'єкти нападу свідчить за те, що цей злочин було заздалегідь придумано. З'ясовано такі обставини цієї події: 2 особи одночасно бігли по обох сторонах вулиці та на вибір, а не підряд били вікна, раніш викликаючи до вікна хазяїна, та кажучи: "Це я", однак не називаючи себе. В Роменському р-ні куркулі використовують відсталу бідноту, розкладений актив, неявку на збори, частково в деяких селах п'янство та хуліганство. На Лубенщині в с. Іванівці в новозорганізованому колгоспі оборудували стайню і, коли вона була закінчена,- куркулі підожгли.

Група інформації оргсектора НКЗС

14.ІV.31 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 12, спр. 142, арк. 11-13. Склограф. прим.


№ 148
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗВЕДЕННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО РОБОТУ
БУКСИРНИХ БРИГАД ПО ЗАЛУЧЕННЮ СЕЛЯН ДО КОЛГОСПІВ

16 квітня 1931 р.

За матеріалами буксирних бригад видно, що рівень колективізації по районах, що взяті па буксир, перебуває в такому стані:

  1. Цюрупинський - 49,4 %
  2. Вільшанський - 31,4%
  3. Лиманський - 51,0 %
  4. Любашівськпй - 59.5 %
  5. Селидівський - 61,3 %
  6. Біляївський -
  7. Голопристанський - 48,5 %
  8. Новоайдарський - 46.8 %
  9. Царичанський - 45.3%
  10. Липецький - 13.6 %
  11. Липово-Долинський - 23.3 %
  12. Нововодолазький - 22.3 %
  13. Старосалтівський - 17.9 %
  14. Чорнухінський - 21.5 %

Цей кволий зріст по районах, що взяті на буксир, пояснюється недостатньо розгорнутою масово-політичною роботою, мобілізацією бідняцько-середняцьких мас навколо організації припливу до колгоспів індивідуальних бідняцько-середняцьких господарств.

Так само в деяких районах недостатньо було зосереджено уваги наймитсько-бідняцьких та середняцьких мас навколо боротьби з куркульською агітацією.

Методи та наслідки роботи букс[ирних] бригад

Бригада Луганського р-ну по приїзді до Новоайдара розбита була на 3 групи по 8 чоловік й надіслана в Новоайдар, де колективізація складає 14 %, Миколаївку 4,5 % та Смолянську сільраду, де колективний, сектор складав 4,5 %. Робота бригади побудована за принципом кутків.

Бригада Вінницького р-ну по приїзді до Крижополя розбилась на 12 груп кількістю 3-5 чоловік в кожній. В справі організації припливу до колгоспів бригада з початку проводила роботу виключно шляхом індивідуальної обробки осіб, що хитались. Якщо питання не ставилось про організацію на даній сотні свого колгоспу, то ставилось питання про вступ до старих колгоспів, а якщо було бажання утворити свій колгосп, то зараз же організували ініціативні групи і в міру того, як набиралось 8-12 господарств, збирали цю ініціативну групу й оформлювали колгосп. Оформлення цих колгоспів проходило на відкритих зборах всієї сотні й тут же на зборах подавали заяви про вступ нові господарства. Крім індивідуальної обробки практикувалося скликання зборів по десятках лише тоді, коли цей десяток повністю був обработаний. Зборів сотен бригада не практикувала, гадаючи, що ці збори не дадуть належних наслідків.

Буксирна бригада з Первомайщини у Вільшанському р-ні, розподілившись на бригади, які виїхали на села, вела роботу переважно індивідуальною обробкою, при чому наш уповноважений т. Салтовський зазначає, що практика показала, що на загальних зборах та засіданнях сільських організацій безпосередня вербовка, прийом заявок окремо, або списком про вступ до колгоспу майже нічого не давали, в той час як втягнення маси селян до колгоспів, так й утворення ініціативних груп і організація нових колгоспів, що зроблена за час буксирування, були здійснені методом групової та індивідуальної обробки селян і селянок по раніш накресленому списку.

Снігурівська буксирна бригада, що взяла на буксир Голопристанський р-н, організувавшись за ініціативою самих колгоспників притягла до участі в її роботі 93 колгоспника та 50 членів сільради, причому усю роботу було зосереджено в трьох відсталих сільрадах. За 20 днів бригада провела 66 доповідей, бесід по питаннях весняної сівби, колективізації та організації праці.

Прибувши до Старосалтівського р-ну, буксирна бригада Лозівщини в кількості 25 чоловік, організувала широку районову нараду з приводу приїзду, де стояли питання весняної посівкампанії та колективізації. Обмінявшись досвідом, буксирна бригада виїхала на села. Крім буксирної бригади притягнуто до участі в роботі 411 чоловік. Крім цього працював районний актив в кількості 18 чоловік.

Наслідком притягнення до участі в роботі широких мас бідняцько-середняцького активу, свідчить, що по 14 буксирних бригадах налічувалось 384 надісланих товаришів та 1941 колгоспників, які притягались до роботи буксирних бригад. Маємо такі зрушення в колективізації, рахуючи час приїзду 10.IV та від'їзду 1.IV*.

Які райони послали
бригади
Райони, взяті на
буксир
%
колективізації
на 10.ІІІ
%
колективізації
на 20.ІІІ
%
колективізації
на 1.IV
організовано
вербувальних
комісій
утворено
ініціативних
груп
Кахівський
Першотравневий
Слов'янський
Роздільнянський
Гришинський
Одеський
Снігурівський
Луганський
Верхньодніпровський
Вовчанський
Великобагачанський
Червоноградський
Львівський
Пирятинський
Цюрупинський
Вільшанський
Лиманський
Любашівський
Селидівський
Біляєвський
Голопристанський
Новоайдарський
Царичанський
Липецький
Липово-Долинський
Нововодолазький
Старосалгівський
Чорнухінський
49,4
31,4
51,0
59,0
51,3
73,5
48,6
46,8
45,3
-
23,3
22,3
17,9
21,5
60,0
44,0
68,0
67,5
66,7
74,2
56,3
50,6
46,2
18,6
29,7
30,7
19,9
33,9
63,0
55,0
71,0
82,0
69,5
75,0
63,4
56,4
-
32,5
46,0
40,0
46,0
55,1
-
-
64
-
-
-
-
-
-
68
-
-
50
50
4
-
7
-
-
-
-
25
-
183
-
-
9
19

По окремих сільрадах, де працювали буксирні бригади, зріст колективізації характеризується такими моментами. Внаслідок 20-денної роботи Снігурівської буксирної бригади в Голопристанському районі організовано 4 нових артілі, завербовано в старі колгоспи 550 господарств. Особливі наслідки дало "червоне сватівство": охоплено цим методом 714 індивідуальних господарств. З приїздом бригади у Нову Збур'ївку, де колгоспний сектор складав 17,8 %, доведено [його] до 36,6 %, Чулаківці з 34 % доведено до 62 %, Малі Копані - 24 %, а доведено до 50 %. За час перебування бригади в районі процент колективізації з 41 виріс до 63,2%.

На 10 березня На 25 березня
господарств % землі % господарств % землі %
3762 50 20019 49.8 4504 62.1 25716 62.9

Такий стан роботи - є наслідок робот Кахівської буксирної бригади в Цюрупинському р-ні за час приїзду бригади та закінчення її роботи.

Коли подивимось до тих чотирьох сільрад, в яких працювали бригади, то по с Пролетарка, де працювала бригада з 9 чоловік, на 15.III було колективізовано 34,3%, а на 25.ІІІ - 48,8%, по селу Копані з 54,6% на 15.ІІІ доведено на 25.ІІІ до 60 %. По с. Раденьськ** від 52,2 % на 25. III колективізовано 57,2 %, по с. Солонці з 17,4 °/о доведено до 17,7 %.

Причини малого здвигу в цих сільрадах, що завжди відставали в районі, бригада пояснює тим, що господарства цих сільрад займаються садово-городніми культурами. Крім цього, ці села розміщено на пісчаному грунті і господарство від господарства знаходяться на відстані *** від 1/2 до 2 км, землі також дуже розпорошені, що не дало можливості звести їх в один масив. Також треба відмітити, що розкуркулені господарства знаходяться в цих селах і ведуть агітацію проти колективізації, зокрема перетягуючи на свій бік частішу бідняцького населении. В цих селах крім підвищення % колективізації за рахунок вступу до старих колгоспів також організовано 4 ініціативні групи, з яких організовано 3 артілі та лишилась одна група, яку треба лише оформити.

Одна з груп Кривоозерської буксирної бригади, яка працювала в с. Кривому Андрієво-Іванівського р-ну за 4 дні роботи домоглась подачі 300 заяв та організовано 2 нових колгоспи.

В Липецькому р-ні процент колективізації господарств, який складав па 10.ІІІ 15,5 % на 25.ІІІ складав 28,3 %.

Бригада організувала 9 нових колгоспів та 6 ініціативних груп, зокрема виявила себе бригада в с Веселому, яка з 28 % довела до 90 % колективізацію, після чого цю бригаду було перекинуто в с. Короховичі, де % колективізації весь час стояв нерухомий. За 5 днів роботи бригади організовано 2 ініціативних групи. Ці наслідки бригада досягла тим, що вона організувала бригади по 5-6 чоловік на кожну сотню і по 1-му буксирнику прикріплено до неї. Ці бригади по сотнях навколо себе також організували актив. Таким чином, в роботу бригади втягувався весь актив села.

В Новоайдарському р-ні в с Миколаївка па протязі трьох днів організовано 5 ініціативних груп в складі 107 дворів. В Новоайдарі організовано колгосп з 17 дворів, та ініціативна група з чотирьох дворів.

У Нововодолазькому р-ні спостерігаємо незначне зрушення колективізації на термін на 12.ІІІ - 15.ІІІ. По с Просікшу подано 10 заяв та утворено одну ініціативну групу складом 15 господарств. По с. Новоселівці подано 20 заяв та утворено ініціативних груп з 20 господарств. В цілому по району з 10.III по 15.III вступило до колгоспів 233 господарства, що дає зріст за 5 днів 3,3 %, але [порівнюючи] колективізацію останньої п'ятиденки з темпами минулого треба вважати, що зрушення в цьому напрямку є. Такий кволий темп пояснюється тим, що Нововодолазький р-н економічно зв'язаний реалізацією селянської щоденної продукції з Харковом, і населення в основних сільрадах займається кустарним виробництвом, відхідництвом на заводи до Харкова, візництвом, що має й мало негативний вплив щодо вступу до колгоспу; і друге пояснюється тим, що куркульство впливає на деяку частину бідняцько-середняцьких мас, не зустрічаючи належної відсічі з боку сільрад та КНС.

В Крижопільському р-ні, зокрема в с. Жаберки за 7 днів організовано 4 колгоспи. Загальна ж кількість господарств виросла на 50 %. Крім цього буксирна бригада організувала вербовочну комісію при єврейському колгоспі "Нове життя", яка втягнула до цього колгоспу 14 єврейських родин.

В Чорнухинському р-ні колективізацію з 21 % на 10.ПІ.31 р. доведено до 60 % на 30.Ш. За час роботи бригадою утворено 45 нових колгоспів. Обліку ініціативних груп бригада не вела, тому, що такі існувала не більше тижня, перетворюючись в колгоспи.

Допомога в роботі буксирних бригад
районових та сільських організацій

Як районові, так і сільські організації в своїй більшості розгорнули щоденну роботу до прийому буксирних бригад, мобілізуючи пресу та колгоспників до участі в роботі бригад, проте в окремих районах спостерігаємо таке. Місцеві робітники Голопристанського р-ну, хоча в основній своїй масі допомогли роботі бригади, але поруч з тим у окремих робітників були думки, мовляй: "Приїхали нас учити, як працювати, ми самі знаємо, подавимось, що ви зробите", але парторганізації ці настрії ліквідували. Бригада в своїх висновках відмічає абсолютну відсутність участі в її роботі РКС.

Буксирна бригада району ім. Петровського що виїхала до Роменщини повідомляє, що 4 дні ходили, доки РКС визначив соло для їх роботи, також по району по організовано громадської думки навколо їх приїзду.

Деякі групи бригади Вовчанського р-ну, яку було надіслано у Липецький р-н, недостатньо зуміли організувати навколо себе актив села через відсутність настанов з боку РВК, сільрад про значения буксирних бригад, що призвело до того, що бригади виконували обов'язки сельвиконавців, ходячи по селу збирати невиконані зобов'язання, як хлібозаготівля, м'ясозаготівля, кошти і ін. Ці факти мали місце в двох сільрадах. Крім цього треба констатувати, що Вовчанський р-н не в достатній мірі перевірив склад буксирних бригад, наслідком чого виявлено п'янки З боку двох буксирників, яких знято з роботи по буксиру.

Треба також відмітити, що Кахівський райколгоспсоюз буксирну бригаду в Цюрупинський р-н висилав у різні терміни, а саме: 9.III, 10.ІІІ і 11.III, з різних пунктів, не провівши наради та не переглянувши склад бригад, хоча, як відмічає керівник, колгоспники були хороші робітники і випадків перекручень та ненормальностей не було.

Класова боротьба та куркульська агітація
під час проведення роботи буксирних бригад

Буксирні бригади навколо своєї роботи здибали скажений опір куркульства, що деякою мірою затримував роботу в справі колективізації, так, наприклад, у Голопристанському р-ні по приїзді Снігурівської буксирної бригади куркульство розповсюджувало чутки, що ніби це приїхали не колгоспники, а це люди, що будуть насильно втягувати до колгоспів.

Вінницька буксирна бригада в своїй роботі по буксиру Крижопільщини виявила, що організації КНС в цьому районі, внаслідок повної бездіяльності їх, питаннями класової боротьби, як пише керівник бригади, не займаються. Це свідчить про те, що бригадам доводилось одержувати заяви від окремих бідняків, які кажуть, що вони готові вступити в колгосп, але вони бояться, щоб їх сусіди-куркулі не підпалили хата, або зовсім не вбили, особливо куркуль проводить свою агітацію серед жінок. Бували випадки, коли сьогодні, ніби договорюються про те. що всією родиною подають завтра заяву до колгоспу, а назавтра вона вже слухатп не хоче, оказується, що вночі куркулі обробляли тих. кого буксирна бригада обробляла вдень. Куркульство розповсюджувало чутки навколо буксирної бригади, ніби у центрі немає радянської влади і бригади приїхали дурити голову, мовляв все одно й тут скоро не буде радянської влади. На 11-й сотні під час зборів 3-х десятків17, коли бригада робила доповідь, куркулі погасили світло й хотіли почати бійку, але це було попереджено. На 7-й сотні з ранку на квартиру бригадира пришила одна жінка й накинулась на нього з палицею, вдаривши його декілька раз. Це було тоді, коли він ще спав. Зробивши це, вона говорила: "Ідіть геть від нас! Ми не хочемо колективізації". Другого бригадира цієї ж сотні на зборах десятки взяли за груди, говорячи: "Залиши у нас роботу по колективізації". Внаслідок, коли бригада посилила свою роботу на цій сотні, добившись участі ще декількох чоловік, на цій сотні організовано артіль ім. Ворошилова з 20 господарств і жінка, яка била бригадира- буксирника, сама біднячка, плачучії розказувала, що вступом до колгоспу, вона збавила себе від куркульської агітації. Спостерігаються випадки, коли жінки виганяли своїх чоловіків за те, що вони вступили до колгоспів.

В час проведення роботи Пирятинською буксирною бригадою в Чорнухинському р-ні виявлено багато випадків класової боротьби. Так, наприклад, в с: Сухоносівці кулаки споювали бідноту, аби така виступала проти колективізації. На хут. Сухоносівської сільради куркуль, до того часу уповноважений сільради, вимагав у колгоспа під різними загрозами повернути деяке майно куркуля, що закупив колгосп. В тому ж селі в колгосп був прийнятий дьяк, що на зборах виступав проти праці в дні релігійних свят. В с Ковалі в складі колгоспу також виявлено куркуля, який вигнав з двору колгоспників, коли вони хотіли в його сараї поставити коней. Він 4 роки є член сільради. В цьому ж колгоспі з вини підкуркульників загинуло 300 пуд. віки, коні стояли у воді і безгосподарно використовувалось сіно. В с. Суха Лохвиця голова сільради не дописав 70 речей куркульського майна, другий член сільради переховував у себе куркульське майно, тайно нищив коні та кустарно виробляв з них кожу, а м'ясом цих коней годував свиней. В с. Бубнах 25-тисячник, як повідомляє керівник бригади, розклався, підпав під вплив куркулів, заявляючи - "наші кулаки лойяльні". В с. Осняг у куркуля знайдено обріз з мисливської рушниці та бомба у позбавленого права голоса. В с. Ісківці колективізація не зростає, тому що місцевий актив під впливом куркулів виступає проти колективізації. Голова споживчого товариства сидів в БУПРІ за підробку документів і в колгосп не хоче йти. В с Скоробагатьки весь актив проти колективізації й коли приїхала буксирна бригада, то голова сільради на 2 дні виїхав з села, а актив сховався. Голова РКС прийшов у сільраду п'яний і заявив, що він про колективізацію не хоче балакати. В другому селі голова сільради на зборах заявив: "Я в колгосп не піду й вас не втягну". По деяких селах, як повідомляє керівник бригади, роз'їжджають євангелісти й агітують проти колективізації.

Роздільнянська буксирна бригада в своїй роботі по Любашівському р-ну зустріла такі випадки: сам куркуль не виступає, а через бідноту. Так, на загальних зборах одноосібників першої сотні с Гольмії біднячка Миколайчук Одарка виступила з промовою, що Радвлада "мучить народ, сидимо голі й босі, краще було за царя". Лише завдяки досвідченості уч[асника] бригади т. Луцької, її було розшифровано й не допущено до зриву зборів і загальмування колективізації цієї сотні. На другий день подано 32 заяви, та з понад 60 господарств утворено артіль ім. Паризької Комуни, що була розвалилася під час масового виходу з колгоспу у лютому 1931 р.

В населеному пункті Нова Олександріївка Гольмянської сільради, де було колективізовано 90 господарств, що свідчило за суцільну колективізацію району, на день приїзду бригади лишилося лише 45 господарств [у] колгоспі, з них 7 теж подали заяви про вихід. Група учасників бригади з трьох чоловік прибула туди 25.III, на зборах зразу почулася ворожа атмосфера. Дані були такі запитання: "Чи колективізація села Олександріївка вільна, чи колективізуватимуть нас під силою оружія". Куркульська робота лишила після себе твердо коріння, бригаді вдалось переконати залишитись в колгоспі 7 господарств, що подали заяви про вихід, і завербували ще до 15 господарств. Решта засипала зерно на насіння, по групах сплатили спецвнески до зернового товариства по 15 крб., покрила заборгованість зі словами "мучте нас, ріжте, бийте - ми до колгоспу не підемо".

Куркуль для своєї роботи використовував жінок при вербуванні нових членів, найчастіше доводилось зустрічати явище, що чоловік посилався на небажання жінки вступити до колгоспу. Майже всі жінки заявляли про свою непрацездатність, небажання віддати своїх дітей у ясла. Коли бригада розбирала їх, то [вони] прямо заявляли: "Побачимо, як буде добре, то восени ми вступимо". Або: "А я все одно в колгосп не піду - розведуся, повішусь, або заріжусь, а не піду, він як собі хоче", але масовий вступ сусідів груповодів впливав й на них. В третій сотні с. Гольми 11 чоловік-одноосібників уперто не бажали вступать. Майже Цілий день розмов з ними не давали бажаних наслідків, посилаючись одні на одного. Тоді виділено було груповода між ними й взято його способом індивідуальної обробки, за ним всі подали заяву про вступ. Найупертішим пунктом було с Сирове, де куркуль впливає через релігійний дурман, сектанство, фанатизм: Секта інокентіївців проводила свою роботу за директивою "як до вас більшовики говоритимуть про колективізацію, особливо - мовчіть, далі вийте й переходьте з вою на гавкання". Таких прикладів поведінки бригада зустріла багато, наприклад: гр. Гонсаря бригада перекопала подати заяву про вступ до колгоспу. Його дружина, довідавшись про це, під впливом сектантів вибіжала боса, розхристана, упала в грязюку, розкинувши руки, почала вити, потім гавкати хвилин ЗО, а ввечері побігла на загальні збори колгоспу ім. Котовського і одноосібників, де розглядалась заява Гонсаря й почала кричати: "Зараз же випишися мені з колгоспу, не хочу віддавати свою душу чортам". Її вивели, чоловік залишився в колгоспі і на другий день усуспільнив своє майно.

Історія про віддачу чортам своєї душі в Сирові виникла так - весною 1930 р. куркулі Чабан і Синицький агітували проти вступу до колгоспу. Підговорили бідняка Кедрова Миколу за мішок муки проробити для розвалу колгоспу у Сирові процедуру "забирання душі чортом". Одної ночі в селі Кодров [та інші], намазавшись під чортів, увірвались до хати біднячки сироти Параски Кодрової, що жила сама і вступила до колгоспу, й почали її душити. На цей час куркулі підтасували збори недалеко і коли Параска Кодрова з криком "душили чорти" вибіжала на вулицю, то попала на збори і фактично "довела" небезпеку вступу до колгоспу. З цієї 11-ї сотні негайно була поширена по всьому селу звістка, що хто запишеться до колгоспу, то запише свою душу в чортячу книгу. Колгоспи розпалися. ДПУ в свій час розкрило цю історію і учасники її засуджені - куркулі на 8 років, а Кодров на 3 роки.

Під час роботи бригади в Сирові Кодров повернувся з БУПРУ, негайно подав заяву про вступ до колгоспу і демонстративно був прийнятий під шумні репліки присутніх: "Приймаємо Кодрова, але без чортів".

Ці факти свідчать, що в районах відсутність росту пояснюється тим, що відповідні організації не розгорнули належної масової роботи навколо колективізації, не організували бідняцько-середняцькі маси для рішучого наступу на глитая.

Інформгрупа Укрколгоспцентру

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 660, арк, 47-51. Копія.


* Так у тексті документа.

** У тексті "Радтек".

*** У тексті "площі".


17 Йдеться про розподіл села на сектори, куди входило по десять дворів ("десятки").- Док. № 148.


№ 149
ЗАЯВА СЕЛЯН-ОДНООСІБНИКІВ С. НОВОАНДРІЇВКИ
ПАВЛІВСЬКОГО Р-НУ ДО ВУЦВКу ПРО ЗВОЛІКАННЯ
З ВІДВЕДЕННЯМ ЗЕМЛІ ДЛЯ ВЕСНЯНОГО ЗАСІВУ

10 квітня 1931 р.

Украинский Центральный Виконавчий Комитет
С. Новоандреевки Павловского р-на
Крестьян, не вошедших в артель, [от] 80 дворов

Заявление

Ввиду того, что у нас в протяжении более одного месяца времени было 5 собраний об указании единоличникам для весеннего посева земли, уполномоченный зерновой кооперации Иван Дмитров Шулак и председатель указанного села Иван Иванович Чубовский не разрешают единолично производить единоличникам одиночно-весенний посев. Не разрешают, что задерживает своевременный посев, что может произойти большими убытками для государства и для крестьян, так как в прошлом годе задержали землю до мая месяца, где погиб крестьянский труд и государственная прибыль. В настоящем году наверное погибнут ранние и поздние культуры. Ввиду вышеуказанного, просим Комитет сделать Ваше распоряжение, чтобы таковых убытков не получалось, потому что уже 16 апреля, а севбу задерживают. Указанный комитет передает району, который держит недели три, так что сезон проходит. Из этого, видно, мясозаготовку район определил - [у] некоторых из двух едоков взяли целое животное, а из десяти - ничего, Комитет это [считает] правильным. За все вышесказанное простім дать ответ и бумажку возвратите на руки для дальнейшего доказательства по урожайности. Сего 1931 года, 16 апреля, а с землей дело не окончено.

В чем и подписываемся:

Горин Кирилл, Максим Ковалевский, Антон Трясуха18.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 177-178. Оригінал. Рукопис.


18 Під заявою п'ять підписів, двоє прізвищ нерозбірливі. У травні 1931 р. Павлівський РВК повідомив ВУЦВКу про повернення землі селянам.- Док. № 149.


№ 150
ЗВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ НА 10 КВІТНЯ 1931 р.

25 квітня 1931 р.

На 10.ІV.31 р. по Україні "сколективізовано 2 930 744 господарств, або 61 %, проти -58,4 % на 30.ІІІ.31 р. Землі 17 068 500 [га] або 64 % проти - 61,9%. За декаду вступило до колгоспів-114 945 бідняцько-середняцьких господарств.

У порівнянні з минулою декадою є зріст по господарствах на 2,6 %, по землі на 2,1 %. Кількість артілей збільшилось в абсолютних числах на 1108 одиниць, комун 4 одиниць. СОЗів зменшилося на 366 одиниць. Треба відзначити, що майже наполовину зменшилась подача заяв до колгоспів протії минулої декади. Так, за цю декаду подано заяв 69 359 проти 101 108 на 30.ІІІ.1931 р.

Степові райони. На 10.ІV. по Степу сколективізовано 1 039 841 господарство або 82,6 проти 81,1 % на 30.III.31 р. Зріст на 4,5 % або в абсолютних числах на 13 100 бідняцько-середняцьких господарств та на 117 100 га орної землі, зріст на 1,0%. Кількість комун збільшилось па З одиниці, артілів збільшилось 240 одиниць, з них за рахунок зменшення кількості СОЗів на 27 одиниць.

Ведуть перед у здійсненні суцільної колективізації такі райони:

  1. Риковський здійснив суцільну колективізацію на 100 %
  2. Калініндорфський 97,8
  3. Великотокмацький 96,0
  4. Люксембурзький 96,0
  5. Новопразький 96,0
  6. Роздільнянський 95,8
  7. Березівський 97,4
  8. Андрієво-Іванівський 97,0
  9. Слов'янський 96,0
  10. Краматорський 95,6
  11. Бериславський 95,6
  12. Божедарівський 94,6
  13. Якимівський 93,6
  14. Новоукраїнський 93,3
  15. Маріупільська м/р 94,0
  16. Костянтинівський 94,0
  17. Високопільський 92,5
  18. Кахівський 90,3
  19. Антоно-Кодинцевський 93,0
  20. Зельцський 92,0
  21. Амвросіївський 95,0
  22. Алчевський 91,9
  23. Ровеньківський 91,3
  24. Михайлівський 91,6
  25. Зінов'євська м/р 91.0
  26. Павлоградський 90,8
  27. Анатолівський 90,6
  28. Спартаківський 90,7
  29. Лисичанськин 92,1
  30. Кадіївський 90,2
  31. Снігурівський 90,3
  32. Новомиколаївський 90,0

Лівобережжя. На Лівобережжі сколективізовано 643 978 бідняцько-середняцьких господарств, або 63,5 % проти 59,7 % на 30.ІП.31 р., зріст на 3,8 %, землі 3 156 100 [га], або 59,9 % проти 56,3 %. цебто зростання па 3,6 %. Причому кількість артілей збільшилось на 440 одиниць, комун на 2 одиниці, кількість СОЗів зменшилась на 48 одиниць. Подано заяв за декаду 17 066 проти ЗО 242 за минулу декаду. Райони, що ведуть перед такі:

  1. Лозівський 95,4
  2. Барвенківський 90,5
  3. Карлівський 89,2
  4. Згурівський 85,4
  5. Сумська м/р 83,5
  6. Кобеляцький 85,4
  7. Великобагачанський 35,2
  8. Вовчанський 81,2
  9. Пирятинський 89,7
  10. Куп'янський 80,2

Відстають такі райони:

  1. Великописарівський 36,2
  2. Ленінський 37,2
  3. Лубенський 43,6
  4. Золочівський 44,1
  5. Нововодолазький 44,5
  6. Недригайлівськии 45,0
  7. Варвинський 45,8

Правобережжя. На Правобережжі сколективізовано 995 061 бідняцько-середняцьких господарств, або 55,1 % проти 52,7 % на 30.Ш.31 р.. 3 243 900 га землі, або 51,5 проти 49,3 %. Кількість артілів збільшилась на 130 одиниць, СОЗів зменшилось на 38 одиниць. Подано заяв за декаду 29 625 господарств проти 43 341 на 30.ІІІ.31 р.

Перед ведуть такі райони:

  1. Корсунський 90,7
  2. Шполянський 88,0
  3. ім. Петровського 87,5
  4. Кам'янський 86,0
  5. Златопільський 78.0
  6. Оратівський 77,3

Відстають такі райони:

  1. Чорнобильський 16,7
  2. Солобківецький 22,0
  3. Брусилівський 22,7
  4. Крижопільський 22,8

Полісся. Колективізовано господарств 176 982 або 29,1 % проти 26,0 % на 30.ІІІ.31 р. Протягом цієї декади збільшилось артілів на 218 одиниць, СОЗів зменшилось на 4 одиниці, подано заяв 8984 проти 7075 на 30.ІІІ.31 р.

Передові райони:

  1. Буринський 51,1
  2. Ічнянський 46,9
  3. Баварський 43,1
  4. Бориспільський 42,8
  5. Коростенський 42,4
  6. Троянівський 42,5

Райони, що відстають:

  1. Городнянський 14,5
  2. Ріпкинський 14,6
  3. Козелецький 17,1
  4. Городницький 17,2
  5. Мархлевський 18,4
  6. Менський 19,2

Окремі райони й місцеві керівні організації наближаючись до сівби послабили масову роботу серед бідняцько-середняцьких господарств по вербуванню їх до колгоспів.

Богуславська та Терпівська сільради19 останнім часом цілком припинили масову роботу серед одноосібників, і тепер в цих селах зросту колгоспів немає.

У Фастівському р-ні темпи колективізації набагато зменшились, по багатьох місцях послаблена увага до підготовки до весняної сівби, послаблена масова робота і не мобілізовано всього колгоспного активу на вербування до колгоспів. У сільському активі ще живуть настрої: "Треба почекати на уповноваженого, він приїде все зробить", а самі сплять.

У Коростенському р-ні є такі сільради, що на протязі двох місяців нічого не зробили в справі колективізації як-то: Кожухівська, Краснопільська, Мошлянська, Чигирівська та Вигівська. Ці сільради знаходяться в опортуністичному багні, поклались на самоплив і дали можливість розпоряжатись глитаєві, що відверто веде агітацію проти колективізації.

У Верхньодніпровському р-ні недостатня робота на місцях по зміцненню колгоспів, наймицько-бідняцькі групи в деяких, заново організованих колгоспах, ще не організовані, а організовані працюють кволо і не з'являються цементирующим ядром колгоспу, В Ніжинському р-ні останнім часом спостерігається ненормальне явище, те, що в окремих колгоспах зріст йде за рахунок одиночок, унаслідок чого колгоспи з'являються не життєздатними, а в деяких колгоспах зріст йде головним чином за рахунок службовців, що штучно збільшують % колективізації. Це сталося внаслідок повної бездіяльності місцевих керівних організацій в справі розгортання належної масової роботи навколо колективізації.

У Павлоградському р-ні в с. Хутірському № 2 сільрада та партосередок намагалися адміністративним впливом примусити одноосібників вступати до колгоспу. Голова сільради Гриценко в санкції секретаря партосередку т. Богданова оштрафував усіх одноосібників; що не виїхали на пробний виїзд разом з колгоспом.

Крім штрафів Гриценко загрожував кожному в одноосібників притягти до відповідальності. До Богуславської сільради, що весь час відставала в справі колективізації та хлібозаготівлі, для того, щоб підсилити роботу, було відряджено начальника райміліції, який замість, того, щоб дати рішучу відсіч всім, хто грубо порушує революційну законність, хто підмінює методи масової роботи адмініструванням, сам став за організатора перекручень лінії партії, за організатора проведення трусів у колгоспників та бідняків одноосібників. У с Яблучному Охтирського р-ну під. час проведення весняної кампанії та колективізації трапляються випадки перекручування класової лінії. Так, секретар комсомольського осередку залякував одноосібників тим, що доведе до двору, коли вони не вступлять до колективу. Останнім часом на пленумі сільради була винесена така постанова: "Всім членам сільради на протязі трьох днів вступити до колгоспу, а тих, що не вступлять, вважати за куркульських прихильників".

У Вінницькому р-ні, Стрижавці, куркулі розвісили листівки на дверях кооперативу, колгоспу, племгоспу друкованими літерами такого змісту: "Селяне, скоро буде війна, настане наша влада, вона нам усміхнеться. Хай живе вільна Україна". В с. Дубове куркулі проводять таку агітацію: "Коли політкерівники будуть в колгоспі, тоді й ми підемо". Бідняки, що підпали під вплив куркулів, говорять: "У нас в селі куркулів немає, ми всі рівні".

Голова КНС - підкуркульник не член колгоспу агітує проти колективізації. До правління артілі с Нової Софіївки Дмитріївської сільради Богодухівського р-ну пролізли експертники. Голова артілі й голова КНС замість того, щоб негайно очистити колгосп від куркулів, підтримують їх й навіть на квартирі у куркулів проводять закриті засідання. На зборах колгоспу, коли біднота почала суперечити проти того, що в правлінні експертники, голова артілі й голова КНС почали кричати на бідняків: "Грош вам ціна в базарний день, ми вас будемо сіяти поки одсіємо", не дали утворити батрацько-бідняцької групи біднякам, що вступають до колгоспу, не дозволяють голосувати. "Вам треба проробити рік, тоді матимете право голосування" - заявляє голова колгоспу.

У Овруцькому р-ні в Будомебівській сільраді куркулі одверто агітують проти колективізації, умовляють бідноту та середняцтво: "Міцно держіться, не йдіть до колгоспу, війна буде, загинете". Ця куркульська агітація не зазнає належної відсічі, тому що сільрада по-опортуністичному розцінює це явище.

У Коростенському р-ні - глитайня, що пролізла до Брадіївського колгоспу, тероризувала бідноту, з середини розвалювала колгосп, але ні партосередок, ні сільрада цього не помічали. Колгоспники "Червоного Жовтня" вичистили з своїх лав трьох глитаїв, а через декілька день їх прийнято за ініціативою кандидата партії Нудельмана до національного єврейського колгоспу.

Наймитсько-бідняцька група в колгоспі ім. Шевченка є, але ж роботи жодної вона не проводить, бо керівником цієї групи є колишній активний петлюровець, він же голова КНС. Ось чому біднота ніякої активності не проявляє щодо подальшого зростання колгоспу. В Бонжерівській сільраді за активною участю голови сільради до колгоспу "Здобутки Жовтня" чимало пролізло куркулів. І ось ця куркульська зграя разом з головою сільради (він же і голова колгоспу) верховоде в колгоспі, затискує бідноту, травить другий колгосп "Червоний промінь". Розпалює ворожнечу між колгоспниками, зриває всі заходи щодо здійснення завдань весняної сівби. У Андріїво-Іванівському р-ні в умовах закінченої суцільної колективізації куркульня міняє свої форми боротьби, останнім часом спостерігаються такі випадки куркульської роботи. Коли по колгоспах проводиться популяризація налагодження праці, зокрема норми виробітку, принцип здільщини - куркулі та підкуркульники заявляють: "От вам і панщина, от вам і суцільна колективізація", підіймають протест проти обрахування трудоднів, висовують принцип оплати для всіх одинакову.

Інформгрупа оргсектора НКЗС УСРР

ЦДАЖР України, ф. 1, оп, 6, спр. 660, арк. 33-36. Склограф. прим.


19 На Павлоградщині.- Док. № 150.


№ 151
ЛИСТ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
ДО НАРКОМОСУ УСРР ПРО НАПІВГОЛОДНЕ ІСНУВАННЯ ДІТЕЙ
ТА ТЯЖКИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН ДИТМІСТЕЧКА

27 квітня 1931 р.

До Народного комісаріату освіти УСРР
(інспектору інтернатних установ)

Неодноразові нагадування про жахливий стан дитячого містечка в галузі харчування, настирливі наші прохання про вжиття рішучих заходів до термінового поліпшення харчування дітей до цього часу помітних наслідків не дали і абсолютно нема ніяких перспектив в найближчий час остаточно розв'язати це питання на місці.

Всі директиви й розпорядження центральних установ спрямовані головним чином па забезпечення дитячого містечка із місцевих ресурсів, а в умовах Верхньодніпровської дійсності це значить і надалі залишати дітей голодними. Споживча кооперація намагається виконувати лише норми НКО, але ж при відсутності риби вона дає лише увесь час одну манну крупу (на день на 450 душ дітей. 11 кг 700 г) без м'яса, з занадто обмеженою кількістю маргарину, 400 гр. житнього хліба і безмежна кількість води - от що з'являється щоденним харчуванням 500 душ дітей дитячого містечка. Не дивно, що діти дошкільного будинку від житнього хліба і такого харчування починають хворіти на криваву бігунку.

Постанови РПК і РВКу про задоволення вимог дитмістечка споживчою системою не виконуються тому, що по лінії постачальних центральних органів надсилаються розпорядження, з яких одні нагадують про необхідність постачання харчопродуктами дитмістечка, а другі одночасно категорично під судову відповідальність забороняють витрачати ці продукти на місці і РСС, і райторгсектор, не бажаючи бути під судом, продуктів не видають.

Райінспектура повідомляє НКО ще раз, що в такому стані тримати надалі 500 дітей абсолютно неможливо, це є злочин перед дітьми і такому халатно-преступному відношенню до дітей треба кінець-кінцем покласти край.

Райінспектура, яка, дякуючи такому жахливому стану дитмістечка, всю свою увагу віддає вишуканню харчів і із органа наросвіти перетворюється на орган постачання - сама не має абсолютно ніякої можливості і сил вести без кінця боротьбу за пуд картоплі, за літр молока, за пуд борошна та ін.

Ми звертаємось до НКО з проханням остаточно розв'язати проблему харчування вихованців дитмістечка і надіслати до райінспектури наросвіти авторитетні документи із центральних органів, які не будуть давать права на місці нікому тлумачити їх по-своєму, а які без всяких заперечень треба виконувати. Одночасно з цим необхідно вимагати взяття дитмістечка на централізоване постачання і про кількість відпущеного з центру промкраму і харчпродуктів обов'язково повідомляти або РІНО, або дитмістечко і надсилати копії рахунків, щоб попередити непорозуміння з кооперацією, як це трапилося з останньою мануфактурою.

Минула зима яскраво виявила, що кооперація не справляється з постачанням паливом і щоб попередити замерзання дітей, як це було, РІНО прохає вжити заходів до замовлення вже зараз виключно для дитмістечка через центральні установи 10 вагонів вугілля "антрацит". Для своєчасного забезпечення 500 дітєй взуттям та одягом потрібно зараз шкіри для чобіт і мануфактури для пальто, власні майстерні протягом літа зможуть приготувати все необхідне для дітей.

Одною з самих серйозних перешкод до налагодження нормального життя дитячого містечка це є бюджет. Верхньодніпровський район є дефіцитний, який на 50 % близько 800 тис. крб. одержує дотацію з центра, бюджет дитмістечка складає на 1931 р. 283 547 крб., дитмістечко лічиться на бюджеті посільцевої Ради, яка живе теж на дотації РВКу - близько 200 тис. крб. Таким чином, на утримання дитмістечка фактично дав центр, але ж не безпосередньо дитмістечку, а через РВК - посільцевій Раді, яка цю дотацію по частинах поділяє між всіма установами міста, через що дитмістечко одержує кожний раз мізерну частину, наприклад: протягом січень - березень місяців посільцева Рада лише на одне харчування дітей недодала 7 тис. крб,, а по всім останнім статтям ще гірше і надалі посільцева Рада безумовно не зможе виконати свого бюджету по відношенню до дитмістечка.

Райінспектура просить піднести клопотання перед НКФ про взяття дитмістечка на держбюджет; в минулому дитмістечко було взято на окружному бюджеті і становище дитмістечка було цілком задовольняюче і зараз, коли дитмістечка буде взято на держбюджет, безумовно стан його негайно поліпшиться. Дитмістечко є установа не районового значення, а міжрайонованого, а тому може бути взято на держбюджет.

РайІНО чекає термінової відповіді20.

РайІНО Дьомін

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 444, арк. 52-53. Оригінал.


20 13 травня 1931 р. інспектор інтернатних установ Наркомосвіти УСРР тов. Гольдберг повідомив Верхньодніпровський райвиконком, що дитмістечку надіслано продукти харчування за такою місячною нормою на одну дитину: крупи 800 гр., рибпродуктів - 500 гр., цукру - 400 гр., маргарину 700 гр., а також господарчого мила 400 гр. Крім того, раніше, на квітень. було надіслано на 600 дітей по 1 кг м'яса, по 2 яйця та по 200 гр. масла, мануфактуру і взуття, а розпорядженням Наркомату постачання УСРР з 26 березня 1931 р. дозволялися позачергові децентралізовані заготівлі продуктів місцевими органами. За рознарядкою Наркомосвіти УСРР на червень 1931 р. Верхньодніпровському дитмістечку виділялося для харчування 500 кг м'яса, 75 кг масла, 1500 шт. яєць та для господарчих потреб 120 кг мила.- Док. № 151.


№ 152
РОЗ'ЯСНЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР НА ЗАПИТИ
МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ЩОДО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
РОЗКУРКУЛЕНИХ СЕЛЯН ТА ВИСЕЛЕНЦІВ
21

Квітень 1931 р.

Перелік питань, що постають в практичній роботі
й вимагають врегулювання

1. Чи треба наділяти землею членів сімейств тих куркульських господарств, що їх позбавлено було права на землекористування, вислано за межі України, землю передано колгоспам, а тепер з розпорядження влади повернено з заслання назад, й зокрема, чи треба наділяти їх озимими засівами?
Якщо члени висланих куркульських господарств повернулись назад у село і з розпорядження влади, то таким господарствам треба відводити землю, додержуючись директивного розпорядження НКЗС з ...* 1930 р. на [засів] за нормою, яка в залежності від якості грунту, віддалення ринків та економічних центрів забезпечувала б споживчі потреби сім'ї. Відповідно з цим надати права цим господарствам зібрати певну частину озимого засіву. Самовільно прибулим до сел членам куркульських господарств нічого не наділяється.

2. Як бути з тими розкуркуленими господарствами, що залишились на території сільрад та які. відмовлялись від користування наданою їм під час весняної с/г виробничої кампанії у віддалених урочищах по зменшеній нормі землею. Зокрема, як бути з озимими засівами цих господарств?
Треба ретельно перевірити, з яких причин ці господарства не засіяли відведеної їм землі й за тих випадків, коли відмовлення користуватися землею пояснюється цілковитою непридатністю для рільництва відведеної землі, це треба виправити до озимого засіву й відвести згідна з директивами НКЗС придатну для рільництва землю, а з існуючого посіву озимини цих господарств треба відвести для зняття врожаю площу, що забезпечувала б насіння для засіву озимини в цьому році та мінімальні споживчі потреби. Якщо куркульські господарства відмовились з інших причин користуватися з відведеної під час весняної засівкампанії землі, то за таких випадків цим господарствам і озимого засіву не надається.

3. Як бути з озимими засівами тих розкуркулених господарств, окремих членів яких вислано за межі України, але цим господарствам відведено на віддалених урочищах по зменшеній нормі землю й з неї вони користуються?
Таким господарствам треба надати право зібрати врожай озимини на площі, що забезпечувала б насіння для засіву озимини в цьому разі, та враховуючи урожай ярини, споживчі потреби сім'ї. Решта передається колгоспам.

4. Як бути з озимими засівами тих розкуркулених господарств, що їм відведено було зменшену норму землі, якої вони не використали та зовсім залишили село?
Таким господарствам нічого з озимого засіву не відводиться. Озимі засіви цілком передаються колгоспам.

5. Чи слід запроваджувати заходи по ліквідації куркульства як класу в районах суцільної колективізації, коли до цього часу цього не проведено?
Заходи по ліквідації куркульства як класу треба запроваджувати і тепер в районах суцільної колективізації.

6. Як бути при землевпорядженні з землекористуванням куркулів поза районами суцільної колективізації?
До проведення заходів по ліквідації куркульства як класу на базі суцільної колективізації ніяких відрізок припускати не треба.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 224-225. Копія.


* Частина тексту пошкоджена.


21 Див. також док. № 112, 140.- Док. 152.


№ 153
ПОВІДОМЛЕННЯ З МІСЦЬ ДО НАРКОМОСУ УСРР
ПРО НАПІВГОЛОДНЕ ІСНУВАННЯ ВЧИТЕЛЬСТВА

Квітень 1931 р.

Фастівський р-н. Харчових продуктів учителі та учні не одержують зовсім. По багатьох селах не видано навіть хліба за січень та лютий місяці (лист райкому від 13.ІV.31 р.)

Затонський р-н. Секретар-організатор Зінківського колективу неодноразово звертався до голови правління кооперативу м. Зінькова т. Якуба, чому вчителів не постачають пі крамом, ні іншими продуктами, як хліб, тощо, в той час як продукти в кооперації є, й іншим службовцям їх відпускають. Голова т. Якуба відповів: "Радянська влада для вас продуктів не відпускає" (лист від 24.IV.31 р.)

Полонянський р-н. Учительство Полонщини хлібом не постачається протягом березня - квітня місяців (телеграма).

Новомиргородсъкий р-н. Із 211 чоловік працюючих по Новомиргородському р-ну учителів, одержують хліб останнім часом лише 19 чоловік, переважно відповідальні робітники. Продуктів за січень місяць зовсім не одержали, видають лише олію. За березень місяць не видали навіть крупи. Учителі села не одержують хліба зовсім (лист від 24.ІV. 31 р.).

Дзержинський р-н. У Дзержинському р-ні за останній квартал не поліпшилося постачання, а припинилось. Учителі крім цукру нічого не отримують. Учителі босі, не мають взуття. Деякі вже 4 місяці не виїжджають з села (Корвинівка), деякі по кілька днів не виходили на роботу (м. Романів, с. Чуднів, Гута та ін.). Особливо погане становище молодих учителів, що мобілізовані по лінії ЛКСМУ на педроботу. Райспоживспілка навіть балакати не хоче з представниками від спілки. Голова райспоживспілки тов. Альохін на прохання видати хліб відповів так: "Почекайте, я тут де з ким побалакаю і ви нічого не будете отримувати". Учителі м. Романова до цього часу платили приватникам по 45-50 коп. за фунт чорного хліба, а зараз шостий день не їдять хліба, оскільки приватники це продають. Учителі Миропільської ШКМ десятий день сидять без хліба, ми зверталися до РВК, райРСІ та інших установ, але ніяких наслідків нема (лист з 15.IV.31 р.).

Великоянісольський р-н. В Андріївській сільраді третій місяць вже не видають зовсім борошна і навіть не обіцяють видати. Спираючись на те, що нам, мовляв, не видають з млина та немає наряду з бази на борошно для учителів. На наші щоденні запитання відповідають, що їм не видають спеціальних норм для вчителів із бази, а тому видавати не будемо. Правління кооперативу добре займається самопостачанням. Так, наприклад, були привезені темні сорочки й коли голова сількому запитав, чи можна видати вчителям, зав. лавкою відповів: "Це на яйця, а тому видати не можемо". А після члени правління і деякі службовці одержали за гроші. Таких прикладів можна навести багато, але про них ми написали в РСІ (лист від 11.ІV.31 р.).

Чубарівський р-н. По багатьох сільрадах учителі не одержали борошна ще за січень місяць. Наприклад, Воскресенка, яка має 26 учителів, не одержували борошно протягом двох місяців (січень - лютий). На запитання бригади голова райспоживспілки т. Устименко каже: "Ми дали рознарядку, але борошно на місцях розбазарили". Не відстає від постачання продуктами і постачання крамом. Учителька Колесніченко з села Власенка пише: "Прохаю звільнити мене з роботи в школі, поки не настануть теплі дні, бо у мене немає взуття та одягу". Вчителька Крицька теж прохала звільнити її від усяких зборів (лист перевірочної бригади).

Андрушівський р-н. У зв'язку зі зняттям з централізованого постачання робітники зовсім залишилися без постачання продуктами та хлібом, не дивлячись па постанову, щоб до 10 числа біжучого місяця всі пайки були видані. Були випадки, що промкрам, як черевики та білизна продавали пайщикам, а учителям не продавали. Внаслідок чого частина вчительства, а особливо молодняк, залишається без хліба, без взуття (витяг з протоколу засідання РМК від 18.ІV. 1931 р.).

Бершадський р-н. Недбайливе ставлення з боку райторгу та райспоживспілки щодо постачання вчителів: децентралізованого фонду для постачання вчителів це утворено. Починаючи з лютого місяця вчителі не одержують ні борошна, ні промкраму (лист від райкому [профспілки] робос с 27 квітня 1931 р.).

Оратівський р-н. Про забезпечення вчителів хлібом наш райвиконком абсолютно не дбає. Нас позбавили пайка хлібом буцімто за те, що Оратівський район не виконав плану хлібозаготівель. Ще з лютого місяця ми примушені купляти на ринкові по базарній ціні по 8-10 крб. за пуд (лист Балашівської семирічки з 25.IV.31 р.).

Буцъкий р-н. Учителі Молодецької ШКМ, де працює 16 учителів, перебувають у надзвичайно кепському стані. Постачання продуктами дуже погане, муки не видають протягом трьох місяців, мило видано останній раз у жовтні 1930 р., крупи теж один раз. Рибних продуктів зовсім не видано, промкрамом учителі не постачаються (лист з 27.ІV.31 р.).

Чорнухинський р-н. Продукти харчування видавалися несвоєчасно, а на сьогодні 22.IV.31 р. немає продуктів за березень і квітень. Без харчів робити важко, то таких трудно дістати в кредит, а утримання, як правило, не видається, а затримується. На 2.IV утримання не видано за березень. Всі постанови очевидно обходять районові верхівки: треба провести мобілізацію коштів на 100 %, тоді одержиш утримання (витяг з протоколу зборів профколектива).

Кобеляцький р-н. В с Біликах уже 2 місяці (березень - квітень) не видають борошна учителям. Прокурор на заяву про те, що не видають борошна, відповів глузуванням. Учителі сидять без їжі, а район не реагує (лист. 24.ІV.31 р.).

Погребищенсъкий р-н (с. Ширмівка). Частина нашого колективу працює тут по другому року. Ні запасів, ні господарства ніхто не має. У забезпеченні залежимо цілком від зарплатні й пайкового постачання. Муку за жовтень [1930 р.] видали вперше 17 грудня, за листопад- 7 лютого [1931 р.], за грудень - 5 квітня, за січень - лютий-12 квітня. Крім муки отримали двічі круп і по одному куску мила за весь час. Від лютого місяця видача пайка зовсім припинена. Були випадки, коли вчителі мусили купувати на ярмарку яйця по 20 коп., продавати їх в кооперативі по 4 коп., щоб здобути права на кусок мила. Постачання одягом та взуттям гірш ніж раніш. Стало тут учительство в залежність від доброї прикажчикової ласки, бо раніш право вимагати своєї частки [було у] пайщика, а тепер правління жде від когось спеціальних фондів і не дає нічого (лист вчителів с. Ширмівки).

Драбівський, Яготинський, Золочівський р-ни. Були випадки, коли вчителі одержували пріле борошно, або з піском. На це складалось акта. Директиву про зняття вчителів з постачання в районі зрозуміли, як взагалі з постачанням: "Вас зняли, ось телеграма". "Беріть, де хочете" (Яготин, Драбове).

За останні 2-3 місяці більшість учителів борошна не одержують. Це поставило вчительство в надзвичайно погані умови. Є випадки, коли вчителі сидять по 2-3 дні без хліба та печеної картоплі, бо купити ні за що. З інших продуктів, крім цукру, майже нічого не одержують. Мило дають тільки на яєчка.

Є багато випадків брутального ставлення до учителів з боку робітників споживчої кооперації, нацьковування населення: "Все, що одержуємо, забирають учителі" (Золочів). Представник споживчої спілки відповідає: "Які ви обивателі, а ще і вчителі, що ви не знаєте, що у нас труднощі" (Яготин). "Учителі народ свідомий, хай перетерпить",- це на заяву про те, шо вчителі не одержують 2 місяці борошна (Драбове). Учитель с Сотниківки Яготинського р-ну за 12-15 км прийшов у Яготин щоб накупити собі харчі. Його забрали в міліцію, де з ним поводились грубо, безобразно, як зі спекулянтом, позабирали у нього все накуплене й вигнали. Промкрам теж одержують надто погано, в особому кварталі22 дали, за минулий23 не видавали (лист інструктора ВУКу г. Федосової).

З виступів учасників наради при ВУКу С травня 1931 р. Тов. Золотухін (Снігурівський р-н). Харчових продуктів за квітень не видано за винятком райцентру, промкраму за квартал на селах майже не видано, а райцентр задоволено. Втекли 3 учителі, бо нічого не одержували. Про себе каже: "Жінка ходила, перепрошувала хліба купити. За гроші не продають, а по куску хліба давали. Один раз, даючи хліб жінці, селянка сказала: "Хай ваш чоловік ходить менше на куток та до хати-читальні".

Тов. Каменський (Царичанський р-н). Постачання в центрі р-ну добре, а в селах дуже кепське. По знайомству роздають з кооперації. Два місяці вже не видавали борошна. Учителі роздягнені й є босі.

Тов. Товстоніс (Канівський р-н). Постачання хлібом не було за лютий і березень місяць, промтоварів за І квартал 1931 р. не одержали. На учителів, які брали участь в хлібозаготівлі ходячи по селу, говорили селяни, що забирають для себе.

Тов. Колосенко (Криве Озеро). З січня місяця не видано борошна по кол. Савранському р-ну, що приєднався до Кривоозерського, по всіх селах.

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 424, арк. 18-21. Копія.


22 Мається на увазі жовтень - грудень 1930 р.- Док. 153.

23 Йдеться про січень - березень 1931 р.- Док. № 153.


№ 154
З ЗВЕДЕНИХ ВІДОМОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ
НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ФАКТИ АДМІНІСТРУВАННЯ
ТА ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ НА МІСЦЯХ

Квітень 1931 р.

У Павлоградському р-ні в с Хутірському № 2 сільрада та партосередок намагалися адміністративним впливом примусити одноосібників вступати до колгоспу. Голова сільради Гриценко з санкції секретаря партосередку т. Богданова оштрафував усіх одноосібників, що не виїхали на пробний виїзд разом з колгоспом.

Крім штрафів Гриценко загрожував кожному з одноосібників притягти до відповідальності. До Богуславської сільради, що весь час відставала в справі колективізації та хлібозаготівлі, для того, щоб підсилити роботу було відряджено начальника райміліції, який замість того, що"' дати рішучу відсіч всім, хто грубо порушує революційну законність, хто підмінює методи масової роботи адмініструванням, сам став за організатора перекручень лінії партії, за організатора проведення трусів у колгоспників та бідняків-одноосібників.

У с. Яблучному Охтирсъкого р-ну під час проведення весняної кампанії та колективізації трапляються випадки перекручування класової лінії. Так, секретар комсомольського осередку залякував одноосібників тим, що доведе до двору, коли вони не вступлять до колективу. Останнім часом на пленумі сільради була винесена така постанова: "Всім членам сільради на протязі трьох днів вступити до колгоспу, а тих, що не вступлять, вважати за куркульських прихильників".

... У Андріево-Іванівському р-ні в умовах закінченої суцільної колективізації куркульня міняє свої форми боротьби, останнім часом спостерігаються такі випадки куркульської роботи. Коли по колгоспах проводиться популяризація налагодження праці, зокрема норм виробітку, принцип здільщини - куркулі та підкуркульники заявляють: "От вам і панщина, от вам і суцільна колективізація", підіймають протест проти обрахування трудоднів, висовують принцип оплати для всіх одинакову.

Охтирський р-н. У цьому районі спробні виїзди в поле було проведено в с Ст. Рябине, де колективізовано 85 % господарств. Тут колгоспне селянство в день виїзду демонструвало свою повну готовність до сівби. Виїзд був політично підготовлений: урочистий мітинг на площі в присутності великої маси селянства, в тому числі одноосібників, рапорти артілі, виступи одноосібників, плакати, гасла, прапори, оркестр; весь час почувалося велике піднесення. В зв'язку з виїздом [в поле] подано 12 заяв одноосібників до колгоспів.

У с. Костянтинівці Краснокутського р-ну за розпорядженням голови сільської ради Грушевського та заступника Кулачка було заарештовано 8 громадян бідняків та середняків. Не пред'явивши жодного обвинувачення, посадили їх в холодне приміщення, де просиділи 2 доби і лише після втручання ДПУ заарештовані селяни були звільнені. Комісія РПК та РКК РСІ встановила, що сільрада заарештувала селян лише тому, що вони не хотіли вступати до колгоспу та не ходили на збори.

Вінницька міськрада. На загальних зборах села Ксаверівка один підкуркульник заявив: "Чого держава спішить зі вступом до колгоспу, в колгоспі теж голі й босі".

Миколаївська міськрада. Під час звітно-перевиборчої кампанії колгоспів утворились вербувальні бригади та ініціативні групи, внаслідок чого є зрушення в зрості колективізації. До колгоспів переважно вступають середняки. Куркуль та ворожий елемент намагається через агітацію затримати вступ середняків до колгоспів. Так, у с Водяне під час проведення сільсько-виробничої конференції член президії сільради (був раніше головою с/р) виступив проти колективізації середняцьких господарств: "Середнякові нема чого йти до колгоспу",- заявив він. Другий підкуркульник виступив за розвинення одноосібних господарств та піднесення їхнього добробуту.

... У Петриківському р-ні куркульня розводить таку агітацію: "Нема посівного матеріалу, все позабирали по хлібозаготівлях. Чого це так багато балакають про колективізацію. Всі знають, що таке колективізація, чоловік сам коли подумає, то й піде, а про це не треба говорити на кожних зборах. Як його йти в колгосп, коли в якомусь районі у колгоспівців весь хліб позабирали по хлібозаготівлі, а у наших якщо не забрали, то заберуть. У селі куркулів у нас нема. Годі кричати про куркулів, ми всі одинакові, голі й босі".

У с. Первомайсъкому цього ж району24 ухвалили, що колгосп мають охороняти індивідуальники, й голова сільради на кожну ніч знаряжав чотирьох індивідуальників охороняти колгосп. Були навіть і такі випадки, що індивідуальникам забороняли ходити вулицею коло колгоспу. Коли один індивідуальник порушив цей "закон", його побили.

У с. Якимівці Якимівського р-ну куткові збори одноосібників виділили ініціативні групи, яким доручено вести переговори з одноосібниками про вступ до колгоспів. До цих ініціативних груп обрано тих одноосібників, що бажали вступити до колгоспів. Ці групи виділили трійки, які обходили всі хати з метою "сватівства", що полягало ось у чому: у кожній хаті в бесідах доводили переваги колективізації, і господар хати або відразу погоджувався, або казав: "Обміркую цю справу, добалакаюся з родиною". Через день - два члени артілі вкупі, або поодинці заходили до тих господарів, які ще не записалися й продовжували "сватання". Так робили доти, доки не "висватували", а як наслідок цього організовано 3 СОЗи.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 760, арк. 5, 6, 33, 37, 38, 44, 45. Склограф. прим.


24 Великолепетиського.- Док. № 154.


№ 155
ПОВІДОМЛЕННЯ БРИГАДИРІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
НА ХАРКІВЩИНІ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ЗЕМЛЕВПОРЯДЖЕННЯ ЗАМОЖНИХ ГОСПОДАРСТВ
У ХОДІ СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

19 травня 1931 р.*

До управлінця землевпорядження

Згідно з Вашим розпорядженням від 31.ІІІ.1931 р. № 77/6 Бригадирівський райвиконком пояснює. Всього в районі куркульських господарств 435, з яких вислано за межі України 10 господарств та залишилося в районі 425 господарств. Зазначеним господарствам земля на виселках не відводилась і всі вони проживають по селах. Невідведення землі на виселках пояснюється тим, що відсоток колективізації по району на 1.Х.1930 р. сягав лише 13,6 % до землі.

На час до весняної с/г кампанії 1931 р. куркульським господарствам по зменшеній нормі (не більше 3 га на двір)- відведена земля, що найдальше розташована і щонайгіршої якості, але яка до с/г використання придатна. Виділ землі зроблено частково групами, частково в розпорошеному виді.

Влітку 1931 р. буде проведено основне землевпорядження Бригадирівського району. На цей час Бригадирівщина повинна бути районом суцільної колективізації (на сьогодні маємо: колективізовано до землі 51,6 %). Отже під час цих робіт земля куркульським господарствам буде відведена на виселках, додержуючись при цьому розпоряджень НКЗС та вищих органів влади.

Голова РВК [Підпис]
Рай. землевпорядник [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр, 543, арк. 229. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання в Наркомземі.


№ 156
ЛИСТ ЗАВІДУЮЧОГО КАМ'ЯНСЬКОЮ ДИТЯЧОЮ КОЛОНІЄЮ
НА ЗАПОРІЖЖІ ДО НАРКОМОСУ УСРР ПРО НЕДОЇДАННЯ Й ХВОРОБИ ДІТЕЙ

21 травня 1931 р.

Наркомосу, інспектору дитбудинків

16.ІV.31 р. Вам було відправлено відношення о харчуванні, але наслідків до цього часу нема ніяких. Сповіщаємо Вам, що наша колонія крім 400 гр. хліба на дитину і 400 гр. сахару на місяць більше для харчів нічого не одержує. Декілька днів сидимо без варева, одержали сповіщення на 12 ц муки, а до цього часу наряду на муку нема. [Із] Криворіжжя, де багато безпритульних, хотіли нам направить ЗО чоловік, та завдяки [поганому] харчуванню ми телеграфно відмовились. В Кам'янці мається пшоно, але воно відпускається в централізованому порядку, й без наряду для колонії не відпускають. Додаємо, що ми не одержуємо оселедців, м'яса, харчуємося пісною стравою та й тії в малій кількості. Як наслідок останнього маємо захворювання дітей цингою і іншими хворобами. Декілька місяців колонія без мила, під чого завелась в колонії повальна короста. А тому прохаємо дуже негайно вислать наряд на продукти й мило, й про наслідки негайно сповістіть. Копію оригіналів нарядів, які надсилаються па нашу райспоживспілку, прохаємо надсилати на ймення дитколонії25.

Завідуючий дитколонії
Бухгалтер

Кам'янка на Дніпрі.

ЦДАЖР України, ф. 166, оп. 10, спр. 444, арк. 51. Оригінал.


25 За рознарядкою матеріальної групи сектора планування Наркомосвіти УСРР на червень 1931 р. Кам'янська дитколонія для харчування 250 дітей одержала: м'яса 250 кг, масла 25 кг, яєць 650 шт., а також господарчого мила 60 кг. Всього по Україні на утримання 42 010 дітей, що перебували в інтернатних дитячих установах Наркомосвіти УСРР, на червень було виділено продовольство в кількості десятків тисяч кілограмів м'яса, масла, яєць, а також господарського мила. Крім того, дитячим будинкам (з контингентом вихованців до 100 чоловік) постачалося вершкове масло одразу ж і на липень.- Док. № 156.


№ 157
ПОВІДОМЛЕННЯ РОВЕНЕЦЬКОГО РВК ВУЦВКу ПРО ПОВЕРНЕННЯ
ОДНООСІБНИКАМ КОНФІСКОВАНОЇ ЗЕМЛІ ТА МАЙНА

22 травня 1931 р.

До приймальної голови ВУЦВК, м. Харків

На Ваш № 12012 від 14.V.1931 р. Ровенецький РВК повідомляє, що справа відібрання землі та конфіскації майна від 73 осіб одноосібників по Нагольно-Тарасівській сільраді були вчасно прийняті заходи, цю справу перевірено і виявлено дійсно злісних зривщиків весняного сіву 11 господарств, у яких відібрано землю і конфісковано майно. У решти одноосібників, тобто [у] 62 господарствах залишено землю і їх майно.

Голова РВК Гудков
Секретар Чернов

ЦДАЖР України, ф. 1. оп. 7, спр. 145, арк. 106. Копія.


№ 158
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ
ІМ. 238-го СТРІЛЕЦЬКОГО ПОЛКУ В С. ЧЕРМАЛИК САРТАНСЬКОГО Р-НУ
НА МАРІУПОЛЬЩИНІ ПРО ДОПОМОГУ ГОЛОДУЮЧИМ КОЛГОСПНИКАМ

26 травня 1931 р.

Присутствовали: Ратушников Ф. Г., Сатир К. А., Хасхачих К., Сусла К. М.

Слушали: О продовольствии.

Постановили: Принимая во внимание, что на сегодня имеется большое количество голодающих членов артелей, поэтому правление постановило войти с ходатайством перед вышестоящими органами об отпуске продовольствия на 800 едоков, что составляет 85 % состава артели. Остальные члены имеют продовольствия на 3-4 дня. Ввиду отсутствия продовольствия имеется массовый уход членов из артели на поиски продовольствия, что грозит срыву всех работ в особенности полка*.

Пред. правления Ратушников
С подлинным верно: секретарь (подпись)
Верно: [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 9, спр. 73. арк. 94. Копія з копії.


* Так у тексті, можливо, йдеться про участь представників полка у сільгоспроботах.


№ 159
ЛИСТ РОБІТНИКІВ ХЕРСОНСЬКОГО ЗАВОДУ СІЛЬГОСПМАШИНОБУДУВАННЯ
ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО ГОЛОДУВАННЯ

Дорогий наш Всеукраинский староста
Григорий Иванович.

Принимаем мы от тебя твое воззвание26 к нам, рабочим г. Херсона завода имени твоего. Ты выслушал голову міської ради г. Херсона Синякова как работает наш завод и почему не выполняет задания и т. д. И выслушал других представителей. Но, просим, выслушай и нас. Тебе никто не сказал, в каких условиях живет рабочий Херсона завода им. Петровского.

1. Мы голодаем, находимся не па централизованием пайковом снабжении, рабкооп продуктами нас не снабжает, на частный рынок рабочему надо истратить 10 рублей в день, на харчи зарабатываем 5 руб. в день. Условия наши тяжелые, мы валимся с ног. для того чтобы выполнить задание правительства и партии. Но на пас никто не обращает внимания, только от нас требуют "дай и дай", но нам кроме черного куска хлеба пополам с мусором ничего нет, поэтому у нас опустились руки и повисли головы на плечах. Мы, рабочие Херсонщины, на своих плечах вынесли гражданскую войну, и даем машины, падая с ног, и создаем ударные бригады, а прочитайте вырезку из газеты, какой мы получаем паек и какая насмешка для нас. Просим, Григорий Иванович, зачислить нас на централизованный паек27.

Рабочие завода [им.] Петровского

3.VІІ.31 г.
г. Херсон

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 160-161. Оригінал. Рукопис.


26 Йдеться про відозву президії ВУЦВКу "До всіх робітників, техніків, інженерів та керівників Херсонського заводу сільгоспмашинобудування" від 19 червня 1931 р., підписану Г. І. Петровським і Н. Василенко, про відставання заводу від виконання завдань промфінплану. Про це на засіданні Президії ВУЦВК сказал у доповіді голова Херсонської міськради. Відозва закликала робітників до. ударної праці, але не викликала натхнення у голодуючих.- Док. № 159.

27 Введения карткової системи на продовольчі й непродовольчі товари, яка діяла аж до початку 1935-1936 рр., звичайно дещо полегшувало становище міського населення, зокрема робітників, але напруження з продовольством, постійне недопостачання його та зниження норм споживання продуктів прирікали людей на напівголодне існування. У лютому 1931 р. Наркомпостач УСРР визначив три категорії населення, яке забезпечувалося продовольством. До 1-ї увійшли робітники Донбасу і Криворіжжя, інші індустріальні робітники та особи фізичної праці, які до них прирівнювались, а також ІТР, до 2-ї - службовці, утриманці робітників і службовців, студенти, пенсіонери, інваліди праці й війни, безробітні та ін., до 3-ї - діти до 14 років. Отже, частина населення знаходилася па централізованому постачанні. Всього на Україні за всіма списками на постачання затверджено було па ПІ квартал 1931 р. 5010 тис. чоловік. Фактично ж потребу у нормованих продуктах мали 6578 тис. чоловік. План постачання на IV квартал 1931 р. охоплював 7327,9 тис, а особисто А. І. Мікояном було затверджено лише 5835.6 тис. чоловік. Таким чином, далеко не всі категорії, навіть робітники, забезпечувалися продуктами централізовано. Крім того, великі центри з населенням понад 100-200 тис. чоловік, а також новобудови прирівнювались за своїм значенням до найважливіших об'єктів і постачалися за особливим та спеціальним списками. Міське ж населення Херсона у 1931 р. становило лише 72,8 тис. чоловік, тему централізовано не постачалося і страждало від дорожнечі. Про це і написали Г. І. Петровському херсонські робітники (ЦДАЖР України, ф. 337, оп. 1, спр. 11559. арк. 1, 3, 10; Праця в УРСР: Стат. довідник.-К., 1937.-С. 6).-Док. № 159.


№ 160
ЛИСТ ДО Г. I. ПЕТРОВСЬКОГО ВІД СЛУХАЧІВ
ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНОЇ АКАДЕМІЇ РСЧА Я. КОРКІНА
ТА О. ПАХОЛЕНКА ПРО НАСИЛЬНИЦЬКУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ
ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ В НОВОПСКОВСЬКОМУ Р-НІ НА СТАРОБІЛЬЩИНІ

7 липня 1931 р.

Председателю ЦИК УССР т. Петровскому
От слушателей Военно-Воздушной Академии,
г. Москва, Ленинградское шоссе, дом 26
Коркина Якова и Пахоленко Емельяна

Просим Вас разобрать следующие явления, граничащие с произволом, творимые местными работниками Новопсковского р-на. Старобельского округа, хут. Стативка и с. Лизивка.

I. Коллективизация. Коллективизировано до 85 %. Обеспеченность колхозов продуктами недостаточная. 10 % колхозников совершенно не имеют хлеба (Бедокуракино) вследствие плохого распределения. Кооперация совершенно недостаточно обеспечивает снабжение колхозов пром товарами. Очень большая нужда в обуви. В Стативко и Лизивко в колхозах совершенно не проводится подготовка к уборке урожая. Имеется ряд случаев насильного вовлечения в колхоз, в случае отказа идти в колхоз подводят под графу кулака и раскулачивают, отбирая все имущество и вывозят в "Ярки".
Существует убеждение, что вовлечь в колхоз можно только силой, например, на собрании хут. Стативка активом заявлено, чтобы оставшихся 15 человек середняков и бедняков вовлочь в колхоз, нужно 5 человек вывезти в "Ярки".
Искривление линии партии проводится сознательно верхушкой колхозов. Например, голова колхоза хут. Стативки Шандра Никанор Л. заявляет: "Нужны ли нам колхозы, на нас партия жмет и мы жмем".
Кроме этого, правление колхоза систематически пьянствует, что мы сами видели в дороге, и когда приехали в хутор и там часть оказалось пьяных колхозников. О пьянках правления нам жаловались колхозницы-беднячки.
Пьянка, застращивание, плохое воспитание и обеспечивание колхозников является причиной нежелания оставшейся бедноты и середняков вступать в колхоз, вследствие чего они идут на поводу кулачества и отражают их настроения.

II. Раскулачивание. В ряде сел (хут. Стативка, с. Лизивка) имеются перегибы, раскулачили середняков и даже бедняков, например, нами по предложению зампред РИКа совместно с представителем от РИКа на заседании актива и группы бедноты хут. Стативки был пересмотрен список раскулаченных, где оказалось: раскулачен и вывезен в "Ярки" бедняк Пугач Артем Сергеевич, раскулачены 2 середняка - Пугач Сергей Кондр[атьевич] и Луковенко Василий Иванович. На данном заседании постановили восстановить в правах этих граждан и вернуть им имущество.
Такое же положение и по другим селениям, так как нам была масса жалоб со стороны середняков и бедняков. Например, в с. Лизивка отобрали имущество у семьи красноармейца Кобзаревой Ольги Романовны. РИК постановил вернуть, но сельрада этого не выполнила (заявление и переписка прилагается)28. Распродано имущество у бедняка того же села Беденко Якова Изот[овича], который получал пенсию за сына красногвардейца. Такие случаи распродажи имущества носят массовый характер (заявления прилагаются). Распродажу имущества производили за несвоевременный выход в июле на работу, например, у Кобзарь Куприяна, Кобзарь Захара, Лызенко Анастасии Игнатовны, Кобзарь Ольги Романовны. Оштрафована Кобзарева Евдокия Самуиловна за невыполнение посевкампании. Все перечисленные граждане из с. Лизивка.
Взимание штрафов и раскулачивание проходило самым диким образом. Штрафы брались без предупреждения, а сразу приходили забирали скот, имущество (например, у Пугача Сергея из Стативки и Лызенковой Анастасии из Лизивки).
Были случаи избиения, например, избита за 5 руб. гражданка с. Лизивки Шутенко Ганна В. и др.
У раскулаченных середняков и бедняков отбирали весь хлеб подчистую и даже одежду, сало и проч., а затем делили между собой (хут. Стативка). Штрафы взыскивались и в пользу отдельных работников, напр., пред. правления кооператива с. Лизивки пришел к оштрафованному гр-ну Лизенко Парфену и взял себе кабана.

ІІІ. "Ярки". Все раскулаченные вывезены в овраги, так называемые "Ярки". Люди находятся в совершенно безвыходном положении. Имущество, инвентарь с/х у них отобран, земли не дано, живут в землянках с семьями. Существуют нищенством, разводят бродяжничество. На работу их не посылают. Для того, чтобы сходить в деревню, они должны получить пропуск у коменданта "Ярка". Мы считаем неиспользование этой силы преступлением, в то время, как у совхозов большая нужда в работ [никах], например, совхоз "Мирная долина", коммуна "Гигант", "Червонная руна"", и другие для уборки урожая.
Такое положение долго продолжаться не может, так как люди, обреченные на голод, будут искать выхода в бандитизме и проч. Уже в настоящее время положение в деревне напряженное, например, в с. Белокуракино после 10-11 час. на улице патрулирует милиционер и проверяет проходящих. Отдельные случайные выстрелы ставят милицию в боевое положение (в том числе же Белокуракино).
Середняки и бедняки, находящиеся в деревне с распроданным имуществом и отобранными посевами (за заготовку, гужповинность, штрафники), также никуда не используются, землю обрабатывать им не дают, вынуждены бездельничать.

IV. Состав работников. Местные работники по своему политическому содержанию совершенно не соответствуют для выполнения возлагаемых задач партии и соввластью. Голова колхоза хут. Стативка Шандра Никанор - пьяница, пьянствует с раскулаченными, в пьянку втягивает актив. Есть заявы, что они пропивают имущество раскулаченных. Актив во главе с Шандрой заявляют, что они вынуждены раскулачивать середняков и бедняков, так как от них требуют процент кулаков.
Голова сельрады с. Заводянка Бублик пьет с этой же компанией. На него тоже есть жалобы, что он взял из сундука у Луковенковой Олены 6 руб. 50 коп. (заявление прилагается). Эта компания заявляет "что хотим, то и делаем". И действительно, захотят кого-либо раскулачить, дают характеристику, а район утверждает. Секретарь сельрады с. Лизивка применяет рукоприкладство к посетителям.
Политическое воспитание среди этих сел не ведется. Кстати сказать, положение с работниками не лучше и в Сватовском совхозе, который в первую очередь поставил ворота со звездой, а поля с лучшими землями обработаны самым похабным образом, засорены, не полоты, подсолнух засеян точно лен, свекла и кукуруза заросли травой. Поле засеяно так, как не нужно, а рядом поля колхозов действительно могут быть примером.

Вывод: Вышеописанные факты носят не единичный характер, а массовый. Для ликвидации этих безобразий необходимо в район срочно выслать комиссию от партии и советских органов. Комиссии необходимо проверить не только отмеченный нами Новопсковский р-н, но и Сватовский, в частности, совхоз. Комиссии следует проверить актив, который в отдельных случаях спился и проводит кулацкую линию, а посему для выявления фактов шире привлекать группы бедноты29.

Пахоленко, Коркин

7.VІІ.31 г.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп, 7, спр. 145, арк. 62-67. Оригінал. Рукопис.


28 Тут і далі додатків у справі не виявлено.- Док. № 160.

29 Лист тов. Я. Коркіна та О. Пахоленка приймальна голови ВУЦВКу терміново направила до Білокуракінського дільничного прокурора з дорученням уважно розслідувати справу і винних притягти до -карної відповідальності. Надаючи виключного значення перевірці фактів, секретаріат ВУЦВКу у супровідному листі, зокрема, зазначав: "Ця справа як надзвичайно характерна своїм викривленням на місці, має бути на доповіді у Г. І. Петровського".- Док. № 160.


№ 161
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВУЦВК ГОРОДОЦЬКОМУ РВК
НА ПРОСКУРІВЩИНІ ПЕРЕВІРИТИ ЗАЯВИ СЕЛЯН
ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ І РЕКВІЗИЦІЮ МАЙНА

18 липня 1931 р.

До голови Городоцького РВК (Проскурівщина)

Приймальна голови ВУЦВК звертає Вашу увагу на те, що останній час багато селян вашого району подає скарги па місцеві органи влади на перекручення класової лінії під час проведення різних кампаній. За останній час прикладом може бути с. Олексинець-Пильний, відкіля 12 громадян звернулися з заявами на розкуркулення, відібрання майна та худоби, доведення твердих завдань тощо. Цей факт говорить за те, що в цьому селі не все гаразд, а тому надсилаючи скарги приймальна голови ВУЦВК просить Вас звернути на це максимум уваги, уважно перевірити ці справи та про наслідки повідомити приймальну до 30.VІІ. 1931 р. для доповіді Г. І. Петровському.

ЦДАЖР України, ф. 1. оп. 7, спр. 145, арк. 140. Копія.


№ 162
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВУЦВК РОМЕНСЬКОМУ ДІЛЬНИЧНОМУ
ПРОКУРОРУ НА ХАРКІВЩИНІ ПРО ПЕРЕВІРКУ ФАКТУ РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯНИНА Л. Ю. АЛЬБИТА
З С. РОГИНЕЦЬ ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО Р-НУ

24 липня 1931 р.

До Роменського дільничного прокурора

Надсилаючи заяву гр. Альбита Л. Ю.30 про неправильне розкуркулення, приймальна голови ВУЦВК просить всебічно перевірити моменти, зазначені в скарзі й при наявності опротестувати постанови сільради до РВКу. Про наслідки просимо повідомити приймальню до 5.VIII. 1931 р.31.

Додаток: заява.

Зав. приймальні голови ВУЦВК Баранов
Завканц Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 111, арк. 3. Відпуск.


30 Заява в справі відсутня.- Док. № 162.

31 Роменський дільничний прокурор Долотов виконав розпорядження ВУЦВК і 29 жовтня 1931 р. відповів: "Цим Роменська прокуратура повідомляє, що по заяві гр. с. Рогинець Альбита Л. Ю. було проведено перевірку, якою з'ясовано, що Рогинською сільрадою за несплату гр. Альбитом спец. та тракторних внесків та позики "5 в 4 роки" описала й продала з господарства його майно. Такі дії сільради Роменська прокуратура вважав за незаконні і опротестувала їх перед президією Великобубнівського РВК для скасування. Такі незаконні дії голови Рогинської сільради вжито й до низки інших господарств, що несе характер системи, чому Роменською прокуратурою порушено проти нього кримінальне переслідування. Роменський прокурор Долотов". Проте пройшов майже рік, перш ніж питання було остаточно розв'язано. Очевидно, Великобубнівський райвиконком всіляко затягував виконання рішення Роменської прокуратури, тому що 15 жовтня 1932 р. приймальна ВУЦВК повідомила Роменському прокурору (з копією райвиконкому), що "зараз гр. Альбит знову звернувся до приймальної, зазначаючи, що майно йому до цього часу не повернуте, й крім того доведено тверде завдання. Звертаючи Вашу увагу на вищезазначене, просимо вжити негайних заходів щодо повернення гр. Альбиту майна, а також перевірити правильність доведення йому твердого завдання". Нарешті, 18 жовтня 1932 р. Великобубнівський РВК повідомив ВУЦВКу і Роменському прокурору про те, що "скарга наслідків Альбита Л. Ю., що вступила до розгляду РВК від ВУЦВК у справі невірного доведення твердого завдання та повернення майна, райвиконкомом розглянута, і в силу його куркульського стану, як то: землі 11 га, круподерня, просорушка, пасіки 50 шт., вживав найману працю, майно його продане за несплату держподатків - в клопотанні його про повернення майна та зняття твердого завдання відмовлено (протокол райкомісії по розгляду селянських скарг ч. 15, № 3, від 14 вересня 1932 р.) (підпис). Секретарь. Приймальна ВУЦВК сприйняла це повідомлення "до відома".- Док. № 162.


№ 163
ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ
ІМ. 13-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ НА ЛУГАНЩИНІ ПРО НЕСПРОМОЖНІСТЬ ВИКОНАТИ
ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

3 серпня 1931 р.

Були присутні: Захарченко І. Н., Лейбенко X. І., Харченко І. С., голова КНС Пузько І. К., член міськради Лейбенко А. Д., голова депгрупи Захарченко Ю. Я., голова сільради Савенко, заступник Чехов, уповноважений міськради Пекін

Обговорювали: 1. Про хлібозаготівлю (Пекін).

Висловились:
Лейбенко X. І. Ми повинні дати хліба по своїй силі, скільки зможемо.
Харченко І. С. Хлібозаготівлю треба виконувати, план треба прийняти, [але] якщо ми дамо, то самі будемо просити.
Захарченко І. Н. Моя думка - план 2350 пуд. не прийму, в "червону валку" дамо 40 пуд., всього хліба зберемо 1 тис. пуд., якого не стане колгоспникам на їжу. Якщо план прийняти, то його треба виконувати, план виконано тільки на 3 %.
Лейбенко А. Д. Хлібозаготівлю треба виконувати і в "червону валку" треба везти.

Постановили: План 2350 пуд. нереальний, який не приймаємо, 4.III. 1931 р. будемо везти хліб "червоною валкою".

Голова Захарченко
Члени правління (підписи)
Згідно: [підпис]

Держархів Луганської області, ф. Р-934, оп. 1, спр. 9, арк. 19. Засвідчена копія.


№ 164
ЛИСТ СЕЛЯН-ОДНООСІБНИКІВ С. ЖИВОТІВКА
НА УМАНЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО НЕПОСИЛЬНЕ
ОПОДАТКУВАННЯ ТА ГОЛОДУВАННЯ СІМЕЙ

5 серпня 1931 р.*

До Голови Всеукраїнського Центрального
Виконавчого Комітету
Від 63 одноосібних господарів
села Животівки Оратівського р-ну на Уманщині

Просимо Голову Всеукраїнського Комітету звернути увагу на наше прохання, аби нам було виділено під озимий посів землі кожному окремо, позаяк ми ще землі не маємо. Сільрада до цього ставиться зовсім недбайливо, а вже час наступає сівби. А вдруге - на нас покладено хлібозаготівлю 8 тис. пудів, які ми не зможемо виконати, позаяк у нас великий недорід. А втретє - велике обкладання позикою третього вирішального року в сумі 4 тис. 700 крб. та доводять до двору насильно.

Позаяк ми від позики не відмовляємося, беремо по силі можливості, та бойкотирують нас, невозможно змолоти ні одного пуда хліба, страдаемо голодом, варим і кушаєм зерном. Ще нам доводять до двору м'ясозаготівлю в березні місяці [19] 31 р. Ми не відмовляємося від радянських обов'язків. Просимо не відказати нашого прохання, аби було звернуто на нас увагу, позаяк оставшиеся - більша частина бідняцько-середняцьких господарств.

Підпис громадян, котрі подають обіду [підпис
Згідно [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 144, арк, 146. Засвідчена копія.


* Дата відправнії листа з приймальної голова ВУЦВКу до Оратівського райвиконкому.


№ 165
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Т. М. ЖИВЖИРА ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ВІД ІМЕНІ 16 ОДНООСІБНИХ ГОСПОДАРСТВ С. БЕРЕСНЯГИ
КАНІВСЬКОГО Р-НУ ПРО НЕПОСИЛЬНІ ПОДАТКИ

19 серпня 1931 р.

Всеукраїнський центральний виконавчий комітет,
старості товаришу Петровському
Живжира Тимоша Митрофановича,
Канівського р-ну на Шевченківщині с. Бересняги

Заява

Я прохаю Исполнительный комитет, аби нашу скаргу розібрали, котрі ви уже їх розглядали як ми були у Вас щодо продналогових листів оце тих 16-ти [господарств]. І їх передано у район РВК голові Бровкові лічно, а він говорив, що "я розпоряжуся і передам їх інспектору, котрий розгляне ці листи і розпорядиться з вами". Але нічого не звільнили нікому в продналогові листи. Їх повернули й говорять - "а що, пособило, а що, Петровський поміг вам? Ото що написано - плати і заготівку хліба виконуй". І нахвалки твердоздатчикам, що "до фунта заберем", а які вони твердоздатчики - то він повний бідяк. Це тільки сказать, що наділили землею, й це через те "твердий". Та іще до того дали землю неудобну на озимину перед посівом, і що там уродить - звісно. Назначають того, що й зовсім нема, не вродило, намолочено 91 пуд, а заготовки 100 пуд. Яка це заготовка, а він що не тяне і ще план до сівби 20 пуд., [то] де він візьме, і ще сміються "а що пособило, а що Петровський пособив? Давай, бо все заберем, а вас у тюрму заберем за невиконання плану і за зрив заготовки". І каждий одноосібник ходить як солоний, не зна, що робить.

Ми всеодно одноосібні господарства 16 сімей, просим Исполнительний комітет, щоб ви звільнили продподатку часть. Я скажу сам за себе. Я торік платив 31 крб. продподатку, а тепер 166 крб. 78 коп., і так же само самооподаткування у сто процентів, і так же само одноразовий. Я ж його не виконаю нікогда, бо в мене нема нічого, кроме коняки та поросяти, а 8 душ їдців. І заготовки хліба теж не виконаю. Ми вже у Вас були раз і Ви дещо знаєте. І ми просим Вас, щоб Ви звільнили часть продналога і заготовки хлеба, ми всі лишки должні здать державі, а собі залишити на харчі. А по-друге, ми сьогодні получаем план па сівбу озимини, а ми іще не знаєм де земля і не орали. А [з] таким строгим порядком - виконай засівкампанію - ми кажем: "А де ж наша земля?". "Завтра вам покажуть стовпчик" - отвічае. Навоз вози, і ори, і сій, і молоти, і хліб вези на заготовочний пункт, хто зна що робити. Це все делає сільська влада. Так що я і скажу, що живеться людям недобре. Не в свое время землю дають на посів, сьогодня сіять, а вони землю ділять. Як вона буде родить і человек виконувати завдання те, що на нього наложать?

Просим Всеукраїнський центральний комітет, аби Ви нам посовітували, що далі робити і [як] жить одноосібникам32.

1931 р., серпня 19.

Підпис писателя Тимоша Живжира

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр, 144, арк, 6-7. Оригінал. Рукопис.


32 За дорученням приймальної толовії ВУЦВК Канівський райвиконком розглянув скарги селян с. Бересняги, які подані були ще в липні 1931 р. Районна податкова комісія встановила, що господарства скаржників мали нехліборобські прибутки від продажу с/г продуктів на приватному ринку, за що були обкладені податком. Більшість селян недовиконала планів хлібо- та м'ясозаготівель, тому у зменшенні податків їм було відмовлено. 17 вересня 1931 р. ВУЦВК повідомив автору листа: "До гр-на Живжири Тимофія Митрофановича, с. Бересняги Канівського р-ну. Приймальна голови ВУЦВК повідомляє, що скаргу 16 громадян Вашого села на неправильне оподаткування їх перевірено, й погодившись з висновком районових організацііі, її залишено без задоволення. Зам. приймальної голови ВУЦВК Баранов. Завканц. Мамліна".- Док. № 165.


№ 166
ЗАЯВА СЕЛЯН-ОДНООСІБНИКІВ С. ТАРАСІВKИ
НА УМАНЩИНІ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ВИЛУЧЕННЯ ХЛІБА Й ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ

20 серпня 1931 р.

До Комісаріату народних земельних справ України
граждан-одноосібників села Тарасовки
Звенигородського р-ну на Уманщині

Заява

Ми, одноосібники, маломіцні середняки лічимося, щиро прохаємо Наркомзем звернути особу увагу на наше нещасне положення, в якому цей час находимось. У нас знято хліб з копами, з клунів до снопа. Лишилися на проізвол судьби своїми сім'ями. Нас сільрада осудила своєю постановою на голодну смерть, якої постанови не буває нікому ніякому преступнику, а ми чесні хлібороби. Ми чесні трудовики-хлібороби щиро прохаємо Наркомзем дати відповідне розпорядження сільраді, даби повернула нам хліб на посів та харчування. Хліб у нас знятий за невиконання непосильного налогу, котрий указано у списку осіб, [у яких] знято хліб.

Прохачі: П. Лазаренко33

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 144, арк. 221-222. Оригінал. Рукопис.


33 До заяви додається список і власноручні підписи 13 селян. Ще одну заяву надіслали 20 серпня 1931 р. одноосібники с Тарасівни до Наркомзему УСРР, в якій прохають "виділити нам землю, позаяк у нас ні один одноосібник не знає, де його земля, а вже підходить час посіву озимого клину, а у нас примушують сіяти масивом, а люди не хотять. Потому прохаємо виділити нам землю на полоски". Заяву підписав 41 селянин. Зволікання або примусове відведення незручного для одноосібника посівного клину породжувало безліч скарг, призводило до недосіву земельних площ.- Док. № 166.


№ 167
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "КОЛЕКТИВНА НИВА"
34
ПРО ЗАГИБЕЛЬ ХЛІБА В КОЛГОСПІ С. ДЕМОВЩИНА
РЖИЩІВСЬКОГО Р-НУ НА КИЇВЩИНІ

30 серпня 1931 р.

Гноять хліб
(с. Демовщина)

В с. Демовщині на 28 серпня залишилось у полі 4500 кіп. Рада колгоспу своєчасно не заскиртувала їх і хліб частково через це загинув. Голова колгоспу Гвоздак значення скиртування недооцінює. Райколгоспспілка, придивись до управи нашого колгоспу і притягни кого слід до відповідальності35.

Свій

Колективна нива.- 1931,- 30 серп.


34 Газета "Колективна нива" - орган райпарткому, райвиконкому, райпрофради та райколгоспспілки Ржищівщини.- Док. № 167.

35 Примірник газети з цією заміткою було надіслано до ВУЦВК, ЯКИЙ 7 вересня дав розпорядження Укрколгоспцентру розібратися у справі й покаративинних у загибелі хліба. 17 жовтня 1931 р. Укрколгоспцентр повідомив ВУЦВКу: "Перевіркою справи, що в колгоспі с Демівщина па полі залишилося 4500 кіп хліба. Факт підтверджено, до усунення чого було вжито конкретних заходів, а саме: організовано буксирні бригади з передових найближчих колгоспів і хліб заскирдовано. Правління колгоспу розпущено і голову управи т. Табачного притягнено до відповідальності, про що мається навіть відповідний впрок нарсуду - засуджено на 2 роки до БУПРу. Укрколгоспцентр [підпис]. Терсектор [підпис]".- Док. № 167.


№ 168
ТЕЛЕГРАМА ГОЛОВИ БОРИСПІЛЬСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
НА КИЇВЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО РОЗПУСК ТА ЗАСУДЖЕННЯ
СКЛАДУ СТАРІВСЬКОІ СІЛЬРАДИ ЗА НЕВИКОНАННЯ ПЛАНІВ
СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

31 серпня 1931 р.

[Із] Борисполя. Харків, ВУЦВКу

За зрив хлібозаготівлі, весь час [по] мобілізації коштів, повну бездіяльність [по] колективізації, систематичне невиконання настановлень щодо налагодження та перебудови роботи тощо - ухвалено розпустити Старівську сільраду, президію віддано [до] суду. Прохання санкціонувати36.

Голова РВК Затула

ЦДАЖР України, ф 1, оп. 7, спр. 58, арк. 17. Телеграф. стрічка.


36 У відповіді оргвідділу ВУЦВК від 3 вересня 1931 р. зокрема зазначалося: "Постанова Ваша про розпуск Старинської сільради в зв'язку з відданням її складу до суду санкції секретаріату ВУЦВК не вимагає". Отже, доля сільрад та її працівників цілком залежала від рішень райвиконкомів, які часто не зважали на неспроможність сільрад викопувати плани.- Док. № 168.


№ 169
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМСПРАВ УСРР
ПРО ПОЧАТОК ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОЇ КАМПАНІЇ 1931 Р.

Не раніше серпня 1931 р.*

Передові колгоспи та радгоспи, передові райони, зваживши величезні завдання в справі жнив, молотьби та організації конвейєрної системи здачі хліба державі, дійсно по-більшовицькому взялися до роботи, належно підготували маси, висунули . зустрічні плани, виставляючи вищі якісні показники, широко застосовуючи соцзмагання, ударництво, відрядність. І ми маємо десятки районів, сотні колгоспів, які з честю виконали взяті на себе зобов'язання.

Ось Лозівський р-н, що по-більшовицькому заходився коло жнив, молотьби та хлібозаготівлі. 24 липня закінчив жнива на площі 45 тис. га за 7 робітних днів. Після цього ударними темпами розгорнув молотьбу, щільно пов'язавши її з хлібозаготівлею, застосувавши майже по всіх колгоспах конвейерну систему здачі хліба державі безпосередньо з-під молотарок.

За таким прикладом організували свою роботу інші райони, а саме: Березівський, Барвенківський, Синельниківський, Сталіндорфський, Павлоградський, Нижньосірогозький, Михайлівський, Томаківський, Великовисківський, Великолепетихський, що жваво розгорнули молотьбу, внаслідок чого до 27 липня з перебільшенням виконали свої липневі плани хлібозаготівель.

Чимало є сільрад, колгоспів, радгоспів, МТС, що показали в своїй роботі дійсні зразки більшовицьких темпів за боротьбу на фронті молотьби та хлібозаготівель. За гарний приклад цієї роботи може стати артіль ім. Тараса Шевченка Синельниківського р-ну, яка, за планом, мала продати державі цього року 45 тис. пуд. хліба, але артіль ще 9 серпня вивезла і здала 48 тис. пуд. Під час збирання врожаю і обмолоту в артілі було широко розгорнено соціалістичне змагання й ударництво між бригадами й окремими колгоспниками, чітко запровадили відрядність, організували громадське харчування та дитячі ясла, що дало цілковиту змогу залучити до збирання й обмолоту 92 % всіх працездатних членів артілі. Колгоспники працюють самовіддано, подаючи справжні зразки трудового героїзму. Молотарки в артілі роблять протягом 23 год. на добу - це все дало змогу достроково виконати завдання з обмолоту та вивозу хліба державі безпосередньо з-під молотарок.

Багато колгоспів Першомайського р-ну показали зразки більшовицьких темпів у молотьбі: одним з таких колгоспів є артіль "Пам'ять Леніна", яка на шостий день після початку жнив розгорнула молотьбу. Молотьба проходила безперебійно по 23 год. на добу. Коло кожної молотарки є своя закріплена бригада колгоспників. Колгоспники висунули зустрічні норми й на основі соціалістичного змагання ці зустрічні норми набагато перевиконувались. Ось приміром, норми, встановлені для молотарки 100 ц, а насправді намолочували 140 ц. Окремо в артілі організовано одну бригаду з ударників-колгоспників, що безперебійно, змагаючись між собою, відправляли хліб з-під молотарок до засипних пунктів.

Артіль "Іскра", Варварівської сільради Миколаївського р-ну, виконала 7 серпня річний план хлібозаготівель зі значним перебільшенням на 105,5 % - цього артіль домоглась внаслідок того, що вона щільно поєднала молотьбу з хлібозаготівлею, запровадивши безперебійну конвейєрну хлібоздачу державі.

Більшовицькими темпами проходить молотьба соціалістичного врожаю в колгоспах ім. Сталіна та "Молодий більшовик" Миколаївської сільради Артемівського р-ну. Рада колгоспу, широко розгорнувши масово-політичну роботу серед колгоспників навколо молотьби та хлібозаготівель, висунула зустрічний план молотьби замість визначених 20 днів за 15 днів. Організувала одну бригаду, яка, змагаючись між собою за найкращу здачу хліба з-під молотарок, домоглася значних успіхів щодо вивозу хліба. Колгоспи мали завдання за липень місяць виконати план 556 ц, виконали 666 ц.

Колгосп ім. Шевченка добре усвідомив значення дострокового закінчення збирально-обмолотної кампанії. Ентузіазм, що його виявили колгоспники ще під час жнив, вони перенесли на молотьбу, запровадивши безперебійну роботу молотарок протягом доби. За нормою молотарка повинна давати 120 ц хліба, але пересічно дає 135 ц. З обмолочених 1250 ц артіль здала державі 574 ц.

В Бердянській артілі Красноградського району молотьба проходила по-ударному, працювали в дві зміни, колгоспники висували зустрічні плани: замість 25 днів 'зобов'язувались закінчити молотьбу за 15 днів. Колгоспники висунули зустрічний план на 2000 пуд. Щодня безпосередньо з-під молотарок вивозять 500 пуд. хліба державі. Крім цього ухвалили кожну п'ятиденну організовувати червоні валки по 1000 пуд.

Але поруч цих передових районів, сільрад, колгоспів, радгоспів і МТС, що давали зразки більшовицьких темпів, ми маємо і такі райони, які ганебно відставали у виконанні цих важливих господарсько-політичних кампаній. Насамперед це сталось внаслідок того, що районні і місцеві керівні організації своєю бездіяльностю, опортуністичним ставленням не спромоглися своєчасно мобілізувати думку колгоспників навколо виконання завдань збирально-обмолоточної кампанії, зокрема, не приділили належної уваги справі організації конвейєрної системи здачі хліба державі безпосередньо з-під молотарок. Бракувало масово-політичної роботи, зокрема, недостатньо були розгорнені соціалістичні форми праці (соцзмагання, ударництво, відрядність). Ось завдяки чому по багатьох районах, сільрадах, колгоспах не домоглися по-більшовицькому пов'язати молотьбу з хлібозаготівельною кампанією, а навпаки своєю бездіяльністю зривали найважливіші заходи партії та уряду щодо своєчасного здійснення завдань обмолотної і хлібозаготівельної кампанії. Ось найхарактерніші моменти з місць, що вдало стверджують такий стан на місцях.

В Зміївському р-ні зовсім незадовільні темпи молотьби, а такі темпи ставлять під загрозу зриву успішне закінчення всіх збиральних робіт та виконання плану хлібозаготівлі.

Окремі колгоспи відчували гостру потребу в молотарках, але завдяки неповоротливості райколгоспспілки бракувало уважного розподілу молотарок серед колгоспів, наслідком чого молотарки не використовувались з повнотою. Приміром, колгоспи ім. Шевченка та "Правди Зміївщини" мали по 3 молотарки, але використовували їх не більш як 8 год. на добу, тоді як в інших селах та колгоспах працювала обмежена кількість молотарок, що значно вплинуло на несвоєчасне закінчення молотьби. Також треба відзначиш, що районні і місцеві керівні організації приділили зовсім недостатню увагу справі організації конвейєрної системи здачі хліба державі, не потурбувалися за то, щоб організувати транспорт для цього та окремі колгоспівські бригади.

Кобеляцький р-н, впоравшись з жнивами, по спромігся переключитись на ходу на молотьбу та хлібозаготівлі. По окремих сільрадах, колгоспах молотарки використовувались злочинно - не більш 8-10 год. на добу. В той час куркулі повели шалену агітацію серед колгоспників, щоб затримати молотьбу та зірвати успішне виконання хлібозаготівельної кампанії.

Нічим іншим, як правоопортуністичною практикою сільрад та правлінь колгоспів можна пояснити те, що низка сільрад: Іванівка, Кобеляки, Комарівка, Красне тощо, що вже давно закінчили молотьбу, в той час зовсім не розпочинали виконувати план хлібозаготівель.

В артілі "13-річчя" Косівської сільради Алчевського р-ну зривають успішне виконання завдань хлібозаготівель. Головна вина насамперед полягає в тому, що голова правління колгоспу відмовляється застосовувати безперебійну роботу молотарок, мотивуючи тим, що не вистачає робітної сили. Тоді колгоспники вирішили самі організувати 2 бригади, застосували двохзмінну молотьбу, почали провадити її цілу добу. Замість того, щоб підхопити цей почин самих колгоспників, запровадити безперервний конвейєр здачі хліба державі з-під молотарок, рада артілі проявила байдужість, поклалась на самоплив, не вжила потрібних заходів, щоб негайно організувати відповідний транспорт та бригади для здачі хліба, наслідком цього змолочене зерно лежало по декілька доб на току. Наймицько-бідняцька група в колгоспі теж ніяких заходів не вживала, щоб налагодити ударну молотьбу та успішно виконати хлібозаготівлі.

З обурливою безвідповідальністю поставились деякі сільради, колгоспи Бобровицького р-ну до справи молотьби та хлібозаготівлі. Незважаючи на те, що збиральна кампанія закінчилась, але місцеві керівні організації не вживали будь-яких заходів, щоб розгорнути молотьбу та хлібозаготівлі. В їхньому керівництві досить панувала правоопортуністична практика ("встигнемо, звеземо, обмолотимось"), а ось наслідки від такого керівництва: в Озерянському колгоспі "Українка" протягом десяти днів не скиртують, не розгортають молотьби та хлібозаготівлі; ще навіть не встигли відремонтувати молотарки та двигуни. Отже, в цій справі панує повна сплячка.

Оргсектор НКЗС

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк, 48-51, Копія.


* Датується за змістом документа.


№ 170
ЛИСТ ДО Й. В. СТАЛІНА ВІД ХЛІБОРОБІВ ОДЕСЬКОГО
Р-НУ ПРО РУЙНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА,
ГОЛОДУВАННЯ Й СТРАХ ПЕРЕД РЕПРЕСІЯМИ
37

16 вересня 1931 р.

Уважаемый т. Сталин!

Мы знаем, что Вам очень трудно отвечать па всякие письма, какие Вам может быть сотнями приходится получать ежедневно, но все-таки мы надеемся, что Вы как во главе строительства социализма ответите хотя [бы] через газету нам на несколько вопросов.

1. Почему мы крестьяне-хлеборобы, работающие возле хлеба, видим, сколько мы собрали зерна пшеницы и всех культур, мы на сегодняшний день не имеем что кушать, не говоря уже о жирах? Нам в селе говорят, что этот хлеб, вернее сказать хлебный кризис потому, что весь хлеб идет в рабочие районы, но многие крестьяне, ушедшие в город, убедились, что и рабочие также голодают.

2. Почему мы сейчас не можем свободно высказываться на собраниях о всех недостатках и выбирать в свое правление для руководства нами лиц, какие по нашему усмотрению могли бы правильно руководить.

T. Сталин, прошу ответить через печать "Правду" московского издания. Написали бы Вам свой адрес, но боюсь, потому что за правду судят, дают не меньше 5 лет допра, 5 лет высылки [в] дальние таборы и 5 лет поражения в правах38. Мы знаем отлично, что Вы прочтете это письмо и Ваше мнение будет таково, что это пишут люди, какие недопонимают строительства социализма. Мы как раз очень хорошо понимаем все. Мы видим, что наше сельское хозяйство совершенно разоряется.

Пишите в ответ в московской "Правда" на № 555.

С тов. приветом бедняки-хлеборобы.

16 сентября 1931 р.
Одесский район

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 115-116. Оригінал. Рукопис.


37 Лист переслано до ВУЦВКу із секретаріату Сталіна 12.Х.1931 р.- Док. № 170.

38 За невиконання планів хлібозаготівель 1931 р. до селян та місцевих кадрів вживали репресивні заходи: ліквідовували або зливали колгоспи, виключали з них господарства селян, розпускали або переобирали правління, а деяких голів артілей, сільських рад та уповноважених знімали з посад, засуджували до позбавлення волі, висилали до таборів. Люди страждали, багато з них були деморалізовані, розгублені, часто не розуміли "за що?", не відчували особистої провини за нездійснення дорученого. Якщо ж залишалося зерно в колгоспі на посівну, харчування людей, страхфонд, фураж, на трудодні, його керівнику навішували ярлик підкуркульника, саботажника, опортуніста, дезорганізатора, класово-ворожого елемента та ін. У 1931 р. у 137 районах (з 501) по 1256 колгоспах виключили 7689 господарств селян як "чужаків". За повідомленням інформаційного сектора ВУЦВК менш ніж за півроку 1931 р. було звільнено з посад 307 голів сільрад (2,8 % від їх загальної кількості) (ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 984, арк. 5; ф. 1, оп. 7, спр. 738, арк. 7).- Док. № 170.


№ 171
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ЛУГАНСЬКОГО
МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КП(б)У ПРО ВИНЕСЕННЯ СТЯГНЕННЯ ПРАЦІВНИКАМ
МАКАРІВ-ЯРІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЗА НАДЗВИЧАЙНІ ЗАХОДИ ПРИ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
39

27 вересня 1931 р.

Слухали: Про перекручення директив партії в Макарів-Ярівській сільраді (допов. тов. Ромейко).

Висловились: т. Главный, Просвірнін, Новіков.

Ухвалили: Констатувати, що Макарів-Ярівською сільрадою припущено перекручування директив партії та уряду в галузі хлібозаготівель. яко полягав в тому, що сільрада довела плана до двору та продала господарство окремих господарств тоді, коли цього не слід було робити й навпаки більш міцнішим господарствам з великою площею засіву плана доведено не було. Крім того, сільрада всупереч директивам та постано вам уряду й партії допустила опис майна контрактантів, яким плана до двора не доводилось.

За припущення перекручення директив партії та уряду, за недостатній розворот масово-політичної роботи та неуважне ставлення до хлібозаготівельної кампанії - уповноваженому МПК т. Міхеєву оголосити догану й відкликати з хлібозаготівлі. Голову Макарів-Ярівської сільради з роботи зняти, оголосивши йому сувору догану. Секретарю партосередку оголосити догану. Доручити фракції міськради переглянути список тих господарств, яким доведено плана до двору, повернувши майно тим із них, яким неправильно доведено плана.

Запропонувати сільрадам та бюро партосередку виявити міцні господарства, яким довести плана до двору та розвернути масово-політичну роботу серед бідняцько-середняцьких одноосібних господарств, домігшись рішучого перелому в хлібозаготівлі.

Запропонувати тов. Чернікову негайно виділити товариша для відрядження уповноваженого МПК і міськради в Макарів Яр. Фракції міськради написати листа всім головам сільрад відносно неприпущення перекручень.

Секретар МПК (Просвірнін)
Згідно*

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 32. Засвідчена копія.


* Підпис нерозбірливий. Протокол засвідчено печаткою Луганського окружного прокурора.


39 До приймальні голови ЦВК СРСР М. І. Калініна надійшла скарга від 175 одноосібників сіл Макарів Яр та Новокиївка Луганського р-ну про непосильні плани хлібозаготівлі. Крім того, на особистому прийомі у М. І. Калініна побували уповноважені - селяни тов. Нетудихатов та Степаненко, які повідомили, що хліб відбирають примусово, залишаючи по 1,5 пуда на їдця в рік, в той час як посуха знищила засів від 25 до 85 %. Для перевірки фактів ЦВК СРСР надіслав скаргу селян безпосередньо Луганській прокуратурі з копією ВУЦВКу. Прокуратура, однак, дійшла висновку, що переобтяжливих завдань по хлібозаготівлі не було, скарга селян безпідставна і це ніщо інше, як "намагання увильнути від своїх обов'язків перед державою щодо здачі хліба по договору контрактації". В зв'язку з цим прокуратура настійно рекомендувала Луганській сільраді форсувати виконання плану хлібозаготівель по одноосібному сектору. Однак додаткова перевірка справи партійними та радянськими органами визнала справедливість скарги селян і конкретних винуватців було покарано.- Док. № 171.


№ 172
ЗВЕДЕННЯ ІНФОРМГРУПИ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ ТА ВИХІД СЕЛЯН ІЗ КОЛГОСПІВ

Не раніше 1 жовтня 1931 р.

1. СОЗ "Прапор комунізму" Долинського р-ну розпущено за невиконання плану хлібозаготівель та продаж борошна на приватному ринку ціною понад 32 крб. за пуд.

2. В нацменівському колгоспі ім. 7-го листопада було виявлено цілу низку непорозумінь, внаслідок чого колгоспники заявили, що вони, як тільки закінчать осінні роботи, роз'їжджаються через погані умови праці.

3. В колгоспі ім. Якіра (с. Біла Ямпільського р-ну) лежить 48 заяв про вихід. На правлінні колгоспу їх не розглядали і зовсім не цікавились виявити причини. Але, як виявлено нашим позаштатним інструктором т. Купровським, ці заяви подані з причин безгосподарності та систематичної п'янки з боку правління колгоспу так само.

4. В колгоспі "Радянське господарство" й тут лежить нерозглянутих 55 заяв через те, що в колгоспі, як повідомляє цей же позаштатний інструктор, було прийнято підкуркульників, які вели агітацію проти колективізації та знущались в колгоспі над бідняцькою масою й підмовлювали, щоб подавали заяви про вихід, й внаслідок вичистки 20 господарств з обоїх колгоспів, які вели розкладницьку роботу, обидва колгоспи було злито в один.

5. З комуни "Найми" Ічнянського р-ну, як зазначає комунар в своєму листі до Укрколгоспцентру, протягом 1931 р. вийшло 20 господарств, переважно батрацько-бідняцьких, внаслідок засилля куркульні та підкуркульників, які ведуть комуну до розпаду.

6. Позаштатний інструктор УКЦ Юрилько в своїй доповідній записці зазначає, що по Остерському р-ну є окремі виходи з колгоспів з боку тих бідняцько-середняцьких господарств, які нещодавно вступили й ще не втягнуті у виробничі процеси.

Агроном Солобківецького РКС повідомляє, що по району за останній місяць є 27 випадків виходу з колгоспів. Основною причиною [є] незадоволення тих, що мають мало трудоднів й мало одержали авансу.

Поруч з цим було з колгоспів виключено 8 куркулів, 13 службовців та 19 бідняцько-середняцьких господарств за невихід на роботу. В колгоспі "Червона нива" Шполянського р-ну виключено з колгоспу за байдуже ставлення 58 господарств. По Сквирському району вийшло з початку вересня 321 середняцьке господарство та виключено 46 господарств переважно за невихід на роботу, за нехотіння усуспільнювати озимину та за підривну роботу. З артілі "Комунар" Сквирського р-ну виключено 22 господарства за невихід па роботу.

По Обухівському р-ну з початку вересня вийшло з колгоспів 48 чоловік, з них - 36 чоловік середняків під час усуспільнення озимини [виключено] з 2-х колгоспів за розкладницьку роботу. З колгоспу "Червоний партизан" Київського р-ну виключено 3 чоловіки за зле ставлення до колгоспу. Так само виключено 3 чоловіки з колгоспу ім. Ворошилова за невихід на роботу. Крім цього є випадки виходу з колгоспів за небажання усуспільнювати.

По колгоспах ім. Молотова, [ім] Шевченка, "Більшовицька перемога", "Червоний лан" за вересень місяць подано коло 200 заяв про вихід з колгоспів. Причини, як зазначає газета, це є в перекрученні колгоспного руху, недостатня відсіч куркулю, що проліз не тільки до колгоспу, а й ударників, керування. Зокрема характерно, що в артілі ім. Молотова колишній ударник Головченко подав заяву про вихід через те, що в нього 6 чоловік непрацездатних, яким колгосп нічого не дав. В зазначених колгоспах панує поденщина, зрівнялівка. Бригади організовані за подвірним принципом. Приміром бездушної зрівнялівки може послужити такий факт. Колгоспник Мир Ф., відробивши 513 днів, одержав стільки, скільки Мир П., який відробив лише 49 днів. Колгоспник Дружина П. колгоспу '"Червоний лан", відробивши 126 трудоднів, одержав авансу 23 кг, а Маковецький, який має 54 трудодня, одержав 61 кг. В артілі ім. Молотова та "Червоний партизан" усуспільненими кіньми користуються лише їх колишні власники, а тим, у кого не було, не дають.

Інформгрупа УКП

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1025, арк. 325-326. Копія.


№ 173
ОГЛЯД УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ У 1931 Р.

Не раніше 20 жовтня 1931 р.*

І. Хлебозаготовительная кампания 1931 г., проходящая под лозунгом "Борьба за хлеб - борьба за социализм" имеет исключительное значение для пролетарского государства, которое под руководством Коммунистической партии завершает в третьем решающем году пятилетки постройку фундамента социалистической экономики. Хлебозаготовительная кампания, проходящая в условиях победного роста коллективизации и ускорения темпов технической реконструкции с/х, в этом году по сравнению с прошлым годом (1930) имеет значительно большее выполнение. Так, если на 20 октября 1930 г. колхозным сектором Украины было заготовлено сначала кампании 1 330 773 т., что составляло 57,2 % выполнения годового плана, то на 20 октября 1931 г. выполнение колхозного сектора плана хлебосдачи равно 3 340 330 т, что дает 68,7 % выполнения плана (прилож. таблица - темпы хлебозаготовок по Украине в 30-31 г.)**

Однако, темпы хлебозаготовок в 1931 г. безусловно нельзя считать удовлетворительными, при наличии такого выполнения по колхозному сектору годового плана (3 340 330 т) и по единоличному сектору 56,6 % или 1 077 624 т, а по всему селянскому сектору 65,3 % или 4 417 954 т выполнения годового плана. Причины недовыполнения заключаются в том, что ряд партийных и советских организаций недооценивают на местах значения хлебозаготовок, в недостаточной массовой работе, что повлекло за собой ряд случаев распределения хлеба до полного выполнения плана хлебосдачи, факты утайки от учета и т. д. Также необходимо отметить случаи явно примиренческого отношения к борьбе с классовым врагом, пытающимся сорвать ход кампаний путем явных и тайных выступлений. Также слабо в ряде районов была организована сдача хлеба сразу же после молотьбы и вообще на организацию молотьбы было обращено в некоторых местах мало внимания.

Выполнение годового плана по экономическим районам Украины следующее: по Степи - 69,9 % или 2 004 285 т, по Правобережью - 60,4 % или 502 056 т, по Левобережью - 72,4 % или - 798 363 т, по Полесью - 55,9 % или 35 626 т. Из общего количества районов Украины (383 района) выполнили план хлебозаготовки на 20 октября до 40 % - 42 района, от 41 % до 60 % - 99 районов, от 61-85 % - 166 районов, от 86-99 % - 52 района, от 100 % и больше - 24 района.

II. Ход обмолота и скирдования по данным НКЗС Украины характеризуется следующими данными. Согласно первой сводки, имеющейся в НКЗС, от 27 июля 1931 г. по экономическим районам Украины молотьба началась в последнюю декаду июля, причем ход скирдования и обмолота характеризуется следующими цифрами:

(тыс. га)

Экономические районы Выполнение на 30.VII.31 г. Выполнение 30.VIII.31 г.
скирдование обмолот скирдование обмолот
Степь
Левобережье
Правобережье
Полесье
325,2
162,8
257,0
112,3
968,8
187,7
248,5
38,9
1946,8
2887,9
2076,8
991,0
3513,2
1928,5
2022,8
410,9
Украина
По материалам из районов:
877,3
236 районов
1872,6
269 районов
7602,5
335 районов
7875,4
324 района

Согласно сведениям НКЗС сводок от районов позже 30 августа не поступало, так как НКЗС считал в основном обмолот и скирдование законченными. В отношении сравнительных цифр по обмолоту и скирдованию за 1930 г., можно сказать, НКЗС их сегодня не имеет. Задержки в ходе обмолота, которые ставят под угрозу выполнение как молотьбы в указанный срок, так же и выполнение хлебосдачи объясняются неповоротливостью районных организаций, а также райколхозсоюзов при распределении молотилок по колхозам, при организации конвеерной сдачи хлеба из-под молотилок государству, а также недостаточным вниманием организации транспортных бригад. Например: 1) в Змиевском районе колхозы им. Шевченко и "Правда Змиевщины" имели по 3 молотилки, причем каждую использовали всего по 8 час. в сутки, тогда как в других колхозах недостаток молотилок влиял в смысле несвоевременности окончания молотьбы.

2. Кобелякский р-н на Полтавщине, управившись своевременно с уборкой, не переключился на молотьбу и сдачу хлеба и, использовал молотилки по 8-10 час. в сутки (колхозы - села Красное, Комаровка и др.).

III. Однако с вопросами организации сдачи хлеба государству прямо из-под молотилок с вопросами организации транспортных бригад многие районы справились удовлетворительно. При наличии широко развернутой районными организациями массовой работы путем организации бригад, выделения ответственных членов колхозов за хлебосдачу, по ряду колхозов эта работа была досрочно выполнена. Так: 1. Артель им. Шевченко Синельниковского р-на, развернув еще во время уборки урожая соцсоревнование и ударничество между бригадами и колхозниками, широким применением сдельщины втянули в молотьбу 92 7о всех трудоспособных членов колхоза. Молотилки работали 23 час. в сутки и дали возможность досрочно (9 августа) выполнить сдачу хлеба вместо 45 тыс. пудов - 48 тыс. пуд.; 2. Артель "Искра", Варваринского сельсовета, Николаевского р-на выполнила свой план досрочно (7 августа) на 105,5 % - это было результатом тесного объединения молотьбы с немедленной сдачей хлеба по плану хлебозаготовки; 3. Многие колхозы Первомайского р-на овладели действительно большевистскими темпами в молотьбе. Один из таких колхозов "Память Ленина" начал молотьбу на шестой день уборки, используя молотилки по 23 часа в сутки и прикрепив к ним бригады, которые, развернув соцсоревнование, перевыполнили норму в 100 ц для молотилки, достигнув 140 ц. Ударные транспортные бригады отправляли хлеб на заготпункты, и артель досрочно выполнила план. Все же опыт лучших колхозов и районов не был подхвачен всеми районами. Наряду с образцовой постановкой дела сдачи хлеба из-под' молотилок были случаи, когда хлеб завозили не в заготпункты, а в амбары, где он задерживался, случаи безхозяйственной организации сдачи па пункты. Например: 1. На Бандышевском пункте Краматорского р-на задерживаются красные обозы с хлебом по 2 дня, а также нередкие случаи задержки мешкотары; 2. На пунктах Бриневского р-на подводы с хлебом задерживаются до четырех дней; 3. Были обнаружены случаи обвешивания (пункт Мировой Томаковского р-на) и задержки в расчетах за сданный хлеб (пункт Беляевский Томаковского р-на, а также на пунктах Волочанского р-на), 4. В артели им. Чубаря при молотьбе не было организовано конвейерной сдачи хлеба, в амбарах имеется 2 тыс. пудов пшеницы, и в то же время процент выполнения хлебозаготовки дошел до 40 %. 5. За неумелое руководство сдачей колхозного хлеба Иванковский райколхозсоюз распустил правление Новосоколовского колхоза и председателя его привлек к судебной ответственности, РКС вынес также выговора правлениям колхозов Новомакаличевского, Карпилевского и Ковалевского.

Учет поступающего от обмолота хлеба в колхозах заключается во взвешивании и записи в присутствии выделенных членов правления, ответственных за хлебосдачу, а также членов ревизионной комиссии. 1. Необходимо отметить, что в некоторых колхозах учет не налажен в достаточной мере, благодаря чему кулачье проводит вредительскую работу, как, например,- в колхозе "Прогресс", Куст-Кущовского сельсовета, Кобелякского р-на 2 кулака, пролезшие в правление и один - в кладовщики, утаили от учета около 10 тыс. пуд. зерна. Выездной сессией райсуда и местными районными организациями, при участии широких колхозных масс на общественном суде кулаков выгнали из колхоза, а суд приговорил их к лишению свободы от 1 года до 5 лет; 2. В Ореховском р-не, в артели "Червоный гай" (Преображенка) план хлебозаготовки не выполнен, благодаря тому, что члены правления не организовали правильного учета хлеба при его сдаче и распределяли его на чердаках у членов колхоза, кроме этого это распределение чисто кулацкое, так как хлеб роздан на едоков, в среднем по 16 пуд.; 3. Правление артели им. Фрунзе Строгановского сельсовета Карловского р-на отнеслось злостно-безхозяйственно к обмолоченному хлебу, несмотря на то, что пшеница была вогкая, ее ссыпали в один амбар и через это согрелось 4 тыс. пуд. пшеницы; 4. Кулацкая агентура, пролезшая в колхозы, Солонянского р-на (выявлена синельниковским буксиром) прятала колхозный хлеб, пускала пшеницу в полову, закапывала хлеб в ямы. В колхозах "Широкий яр" "Большевик", "Новий світ", "Дніпрельстан", "Советский", "Новое Поле" и др. спрятали десятки тысяч пудов хлеба, пшеницу на 30-40 % пускали в полову, благодаря тому, что организации не дали своевременно отпора кулакам и ихним агентам, Солонянский р-н на 1 сентября выполнил лишь 24 % годового плана (к моменту приезда синельниковского буксира).

IV. Предварительное распределение доходов по колхозам имеет наряду с достижениями в смысле выполнения директив, соответствующих организаций, а также УКЦ - ряд. случаев, когда путем распределения по едокам, засыпкой фондов, выдаче без учета и в большом размере - колхозы нарушали выполнения в срок планов хлебозаготовок. Так, например, в Новоушицком р-не были злоупотребления в распределении авансов (артель "Пролетарка" и "Зоря Коммуны"), хлеб распределялся по едокам. Правления этих артелей отданы под суд, кроме того председатель правления одной из артелей Шведким взял 470 руб. аванса и 40 пуд. хлеба, члены правления Пасичник - 252 руб. и 32 пуда хлеба и Малюга - 327 руб., в то время, когда колхозники, проработавшие столько же трудодней получали от 40 до 60 руб. вместе деньгами и натурой; 2. В артели им. Ворошилова Тальновского р-на установлено недопустимое искривление принципа распределения доходов в колхозах. Так, член правления Слизкий получил 18 пудов хлеба на 2 едоков, 2-й член правления Ротай - 28 пуд. на 3 едоков. Председатель правления Щербаков получил 18 пуд. на 2 едоков, всего во время молотьбы было роздано членам колхозов 897 пуд., которых до сих пор не разнесли на счета, причем особенно недопустимым является то, что распределение проводилось до окончания выполнения плана хлебозаготовок. Больше того, после распределения хлеба начались разговоры о нереальности плана и сам председатель колхоза на пленуме сельсовета заявил: "а что сделаю, если было такое постановление общего собрания колхоза о том, чтобы раздать хлеб"; 3. В артели им. Шевченко Рассыпаловского сельсовета Кобелякского р-на было проведено до выполнения плана хлебозаготовки распределение хлеба между членами колхоза, там роздано около 700 пуд., т. е. в три раза больше того, чем нужно было выдать, согласно постановления Укрколхозцентра про 15 % обеспечение от количества трудодней, выработанных колхозниками. Кроме этого в артели явно выражена кулацкая агитация в отношении выполнения планов хлебозаготовки, в отношении снабжения промтоварами и в полном разложении учета в колхозе (счетовод Санжаровец - кулак). Бедняцко-середняцкая группа не собиралась более трех месяцев. Дело передано в райРКИ и в редакцию местной газеты; 4. В Великолепетихском районе в артели "Надежда" находится руководитель секты баптистов, который ведет агитацию среди колхозников за распределение авансов по едокам. В артели "Хлебороб" этого же района председатель правления забронировал по 18 пудов пшеницы на едока, [а] правление Великолепетихского райколхозсоюза постановило [председателя правления] артели "Хлебороб" снять с работы и артель "Надежду" за выступление против выполнения плана хлебосдачи распустить. Колхозы некоторых районов в своих письмах и личным приездом в УКЦ жалуются на нереальность плана хлебосдачи. Однако наряду с этим продолжают практиковаться утайка и кража хлеба, например: 1. В Криворожском р-не колхоз "Новая Жизнь" скрыл 598 пуд. хлеба, артель "Наука и труд" - 890 пуд. и артель "Зеленая дача" Александровского сельсовета скрыла 600 пуд. хлеба. 2. Артель "Путь к коммуне" Нехворощанского р-на оставляла с целью в соломе до 25 % зерна; 3. Утайка и кража хлеба имеют место в Устимовском и Стазищанском р-нах, где при выявлении виновных привлечено к судебной ответственности.

V. Работа МТС на сегодняшний день должна стать на путь организации соцсоревнования. МТС должны быть застрельщиками выполнения плана хлебосдачи (колхозы, обслуживаемые МТС, по сведениям на 20 октября выполнили годовой план хлебозаготовки на 73 %, в то время, как колхозы не обслуживаемые МТС выполнили на 20 октября - 65,1 %). В начале хлебозаготовительной кампании были случаи неправильной и несвоевременной учетности и расчетов за сданный хлеб, но на сегодняшний день после директив партии и правительства такие явления в основном изжиты. Ряд МТС проводят сейчас буксирование отсталых районов и колхозов (по сведениям Укртрактороцентра около 20 буксиров).

VI. Массовая работа

В области массовой работы вокруг хлебозаготовок в настоящее время общественный буксир для отстающих районов и отдельных колхозов становится основным фактором работы. Работа буксирных бригад это есть борьба за хлеб, выявления утаек, краж, борьба с кулацкой агитацией, конкретное выявление спрятанного кулаками хлеба, организация транспортирования хлеба на заготпункты - в общем полная всесторонняя помощь отсталым колхозам и районам, не выполняющим по тем или иным обстоятельствам свой план хлебозаготовок. Передовые колхозы, закапчивающие и закончившие выполнение хлебозаготовок, широко отозвались на постановление ЦК КПбУ об организации общественного буксира над отстающими колхозами и районами. По сведениям, имеющимся в УКЦ от РКС на 20 октября 1931 г. по колхозам Украины (сведения от 158 районов) количество буксирных бригад внутри районов, организованных в помощь отстающим колхозам - 2075, а буксирных бригад, организованных в помощь единоличникам - 2569. Количество колхозов, выдвинувших встречные планы по хлебозаготовкам - 2543. Количество колхозов по этим же 158 районам, выполнившим свой годовой план хлебозаготовок - 784. Договоров на соцсоревнование выдвинуто 3179 (общее количество колхозов по этим районам - 13 352), что является на сегодняшний день все же в неудовлетворительном состоянии (23,8 % к общему числу колхозов). По этим районам выдвинуто 57 межрайонных договоров на соцсоревнование. По другим сведениям, (по 75 районам), количество транспортных бригад но вывозке хлеба равно 1907, количество районов, выделивших премиальные фонды для премирования лучших ударных в деле выполнения плана хлебозаготовок колхозов и колхозников 36. Особо нужно отметить участие женщин-колхозниц в хлебозаготовках. Количество женских ударных бригад - 107. Совершенно неудовлетворительно обстоит работа с участием в хлебозаготовках шефских организаций: по этим 75 районам всего лишь отмечено 18 случаев выезда шефских бригад в район. Необходимо отметить организацию красных обозов, как особо положительный момент в работе буксирных бригад. По указанным районам было организовано 459 красных обозов с количеством сданного хлеба 20 289 т. 1. Буксирная бригада женщин в Гадяцком р-не проводит массовую работу среди колхозников и единоличников, последствием ее работы был организован красный обоз им. Дня коллективизации и урожая в 1000 пуд. хлеба га второй обоз в Розбышевском сельсовете в 2500 пуд.; 2. Бригады "Правда" и "Коммунист" развернули массовую работу между районным слетом колхозов,- последствием является сдача колхозниками хлеба сверхплана, например - колхозники Марьепольского сельсовета Новоукраинского р-на в один день сдали 1 тыс. пуд. хлеба;. 3. Колхозники Кардовского р-на, отмечая День коллективизации и урожая вывезли красными обозами 13 октября 1700 ц хлеба и 15 октября - 5 тыс. пуд.; 4. На воззвание председателя ЦК КК и Наркома РКИ т. Затонского колхозы Михайловского сельсовета Селидовского р-на выдвинули встречные планы, из которых уже вывезено 645 ц.

VI***. Колхозники Семеновского сельсовета Бориспольского р-на организовали 6 ударных бригад и 8 октября 1931 г. организовали красный обоз им. 3-го пленума ЦК ЛКСМУ в 2500 пуд.

VII. Колхозы Лиманского р-на выполнили годовой план на 100,2 % и обязались помочь единоличному сектору с тем, чтобы план данный для района, выполнить не позже 15 октября.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк. 23-31. Копія.


* Датується за змістом документа.

** Таблиця не додається.

*** В документі два VI розділи.


№ 174
З ВІДОМОСТЕЙ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО РОБОТУ
БУКСИРНИХ БРИГАД ПО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПРО ОПІР СЕЛЯН

Не раніше 23 жовтня 1931 р.*

Общественный буксир

Подхваченная районами и колхозами инициатива ЦО "Правды" по организации общественных буксирных бригад, помощь районам и отдельным колхозам принимает широкие размеры, о чем сообщают Центральные [и] местные газеты. Первым решающим сдвигом в организации общественных буксирных бригад были два первоначальных межрайонных слета: в Каховке и Тирасполе, с участием передовых колхозников и колхозниц тех колхозов, которые к тому времени выполнили свои годовые задания по хлебосдаче. На этих двух слетах было организовано 14 межрайонных буксирных бригад.

Сейчас проходит 5 межрайонных слетов из 9, 4 произойдут 27.Х.40 Эти слеты должны создать не менее 30 межрайонных буксирных бригад в помощь отстающим колхозам в хлебозаготовке. Подготовка к слетам отличалась большим участием колхозных масс в организации колхозных буксирных бригад, а также выполнением ко дню слета плана хлебозаготовки на 100 %.

Ряд работающих буксирных бригад, благодаря повседневной массовой работе, добивается выполнения планов хлебосдачи по отстающим колхозам, выясняет причины отставания, обнаруживает утайки хлеба и организовывает красные обозы для вывоза на приемочные пункты. При районных газетах организовываются штабы, которые руководят работой буксирных бригад. Приведем несколько примеров.

1. Буксирные бригады Синельниковского р-на, которые посланы на помощь Солонянскому, разбили правооппортунистические тенденции по нереальности плана. Впоследствии у них в работе Солонянский р-н на 20.Х выполнил годовой план на 100,4 %. Кроме этого, буксирные бригады развернули массовую работу среди колхозников по выявлению кражи и утайки хлеба некоторыми отсталыми колхозниками и классово-чуждым элементом. Например, в артели "Красный незаможник" утаено 24 т хлеба.

2. Славянский р-н, взявший на буксир Попаснянский р-н, где буксирные бригады, развернув свою работу, выяснили, что основная причина невыполнения плана - это правооппортунистическое отношение со стороны отдельных руководителей колхозов к выполнению плана. Так, например, заместитель председателя Нежинского сельсовета т. Васильев, председатель колхоза "Красный гигант" т. Пискуленко, которые агитировали против выполнения плана хлебосдачи. По инициативе буксирной бригады эти лица исключены из рядов партии. Процент выполнения в районе повышается.

3. Киевский р-н организовал буксирную колонну в 300 человек на помощь Вишневскому, Фастовскому, Володарскому, Таращанскому и Кагарлицкому р-нам.

4. По сведениям 184 р-нов, в которых имеется 10 750 колхозов, организовано 1492 буксирные бригады на помощь колхозам, отстающим в хлебосдаче, и на помощь единоличникам - 1420.

5. Там, где правильно организован буксир с активным участием колхозно-бедняцких масс, имеем положительные результаты выполнения политическо-хозяйственных кампаний, в отдельности по хлебозаготовкам. Например: а) в колхозах Новосельского сельсовета Доманевского р-на межколхозным буксиром проведена мобилизация мешко-тары и одновременно направил передовую часть колхозной массы на борьбу с кулацко-враждебным элементом, который старается помешать выполнению годового плана хлебосдачи; б) в с. Галки Сквирского р-на буксирной бригадой выявлено 1000 копен необмолоченного хлеба; в) буксирная бригада выявила в артели "Пролетарий" Долинского р-на то что правление колхоза составило неправильный баланс и утаило 1700 пуд. хлеба; г) в артели "1 августа" Знаменского р-на правление колхоза подпало под влияние кулацкой части села и категорически отказывалось от выполнения плана, мотивируя это тем, что в колхозе хлеба нет. Буксирная бригада выяснила, что в этой артели в полове оставлено до 50 % зерна. В этом же районе эта бригада выяснила, что в артели "Октябрь" колхозником Алимовым было украдено из-под молотилки 100 пуд. хлеба и колхозником Бугаевым 50 пуд., которые на всех собраниях кричали о нереальности плана; д) в Ивановском сельсовете Карловского р-на буксирная бригада выяснила, что член комиссии содействия хлебозаготовке с помощью своего сына украл из-под молотилки 114 пуд. хлеба; е) в Овручском р-не бригады нашли припрятанный хлеб у кулака Мартинюка. Когда бригада забирала хлеб, другой кулак набросился на бригаду с топором; ж) в Ахтырском р-не в Мартиновском сельсовете, где план по индивидуальному сектору выполнен на 50 %, буксирная бригада нашла за 4 дня работы свыше 700 пуд. хлеба, а также нашла у колхозников 70 пуд. кулацкого хлеба.

Междурайонный слет передовых колхозников в Артемовске вынес такое постановление: "Мы завоевали право требовать от отставших колхозов выполнения хозяйственно-политических заданий. Мы дадим помощь отставшим, разобьем темные дела кулаков". Потом все делегаты объявили себя ударниками Октябрьского буксирного похода, взяв на себя полное выполнение плана хлебозаготовок и выехали бригадами в отсталые села.

В Мелитопольском р-не во время подготовки к межрайонному слету буксирная бригада выявила, что председатель артели "Заря свободы" (с. Нововасилевка) нарочно не записал в книгу 1000 пуд. хлеба. Далее буксирная бригада выявила, что в с. Степановке уполномоченный РПК и председатель сельсовета работали на кулаков - в селе план выполнен на 19 %. Буксир выяснил тоже партийца, который прямо отказался сдавать хлеб. В артели им. Буденного бригада обнаружила скрытые 10 тыс. пуд. экспортной пшеницы, зерно нарочно засыпано половой.

Синельниковский буксир в Солонянском районе обнаружил по ряду колхозов кулацкие "балансы". Например, найдено 300 ям с хлебом, далее выяснено, что по целому ряду колхозов под кулацким влиянием хлеб мешан с половой и припрятан под послед и суржик. Бригада обнаружила 50 секретных "зернохранилищ", куда припрятано больше 10 тыс. пуд. хлеба.

Буксирные бригады на сегодняшний день являются основным звеном массовой работы вокруг выполнения планов хлебозаготовок. Но в некоторых р-нах не подхвачен энтузиазм колхозников, которые приехали на помощь из других районов. Например, в Бахмачском р-не организация буксирных бригад проведена уже больше месяца, было организовано 31 междуколхозную бригаду, 150 буксирных бригад на помощь единоличникам, но из-за слабого руководства со стороны районных организаций эти бригады почти совсем не работали и большинство из них даже не приступало к работе. Район же этот отстает в выполнении плана хлебозаготовок, на Б октября выполнено только 56 %.

Эти факты говорят за то, что райколхозсоюзы не сумели использовать опыта передовых колхозов на успешное выполнение планов хлебосдачи в отстающих колхозах41.

Классовая борьба

В настоящее время вокруг хлебозаготовительной кампании имеют место многочисленные случаи явной и скрытой ожесточенной классовой борьбы. Ликвидируемый как класс кулак старается всеми силами помешать выполнению хлебосдачи и другим кампаниям - повышению хозяйственной мощи коллективных хозяйств. По данным 24 районов было 74 случая поджогов, которые распределяются: по 6 районам было 11 случаев поджогов колхоза, по 7 районам было 35 случаев поджога хозяйств активистов колхозников, из которых только в Славутском районе сгорело 25 хозяйств. По трем районам было сожжено 14 клунь, причем только в одном Доманевском сгорело - 11. По 8 районам было 14 случаев поджога скирд.

По данным 23 районов было 28 случаев террористических актов со стороны кулачества на отдельных активистов и представителей власти, которые распределяются: по 12 районам было 15 случаев убийства активистов. По Бабанскому р-ну один случай ранения активистов. По 5 районам было 7 случаев выстрелов по активистам. По Хорольскому р-ну был случай ранения представителя РИК. По 4 районам было 4 случая избиения актива со стороны кулачества. По 2 районам было 3 случая избиения представителей РИК, всего по 47 районам было 109 случаев террора со стороны кулачества.

По данным 47 районов было 25 случаев краж хлеба. По 15 р-нам было 35 случаев краж, формы которых не выявлено. По 6 районам было 9 краж в форме оставления хлеба в соломе. По 9 районам было 9 случаев, когда зерно оставляли и смешивали с половой. В Сахновщанском районе был случай утайки площади посева. По 8 районам было 10 случаев краж из-под молотилки. По 14 районам было 18 случаев незаприходования части обмолоченного хлеба. По двум районам было два случая, когда хлеб колхозов перепрятывался у кулака. По пяти районам было шесть случаев утайки хлеба - перепрятывания хлеба по отдельным колхозам.

Стремление кулака сорвать хлебозаготовительную кампанию проходит в скрытой форме, но борьба его направлена разными путями: 1. В с. Сергеевка Краматорского р-на на почве классовой мести кулаки сделали налет на трех активных членов колхоза, среди которых был член комиссии содействия хлебозаготовке тов. Хорошайло, но их попытка не удалась. Через некоторое время, когда товарищ возвратился домой, он был ранен через окно выстрелом. Подозрительные в этом задержаны. В ответ на кулацкий террор колхозники организовали красный обоз - 3 тыс. пуд.; 2. В с. Городище Ворошиловского р-на убит активист колхозник и подожжено хозяйство коммуны им. КИМа; 3. Правление артели "Труд селянина" Зеньковского р-на все время хныкает на нереальность плана. Когда же после проверки выявилось, что план реальный, то правление под влиянием кулацкой агитации относится к его выполнению по-оппортунистически, с целью оттягивания молотьбы колхозники молотят озимину цепами, в то время, когда есть свободные молотилки; 4. В Кириковском колхозе Лебединского р-на кулаки агитировали женщин-колхозниц, чтобы они задерживали подводы с хлебом; 5. В колхозах Доманевского р-на были случаи, что кулацкая часть колхозников проводила агитацию, что план хлебозаготовки нереальный. С этой агитацией была поведена решительная борьба и срывщиков хлебозаготовок исключили из колхоза; 6. В артели им. Ворошилова Глинянского сельсовета Новоукраинского р-на правление злостно игнорировало постановление Колхозцентра о распределении авансов. На 38 трудоспособных членов колхоза распределили 600 пуд. ржи, на корм птицы раздали по фунту ячменя на трудодень. Кулацких агентов осудили; 7. В с. Березовке Хорольского р-на кулаки тяжело ранили из обреза уполномоченного райисполкома; 8. В колхозах Жмеринского р-на выявлено три случая кражи хлеба, за что виновные подкулачники исключе ны из колхозов и привлечены к ответственности. В колхозе им. Петровского Златопольского р-на было найдено, что счетовод Доля ведет вредительскую работу среди колхозов и агитирует против сдачи хлебных излишков государству, что способствует массовым невыходам на работу членов колхоза. Правление Златопольского РКС постановило: "За отсутствие учета правление колхоза распустить, дело правления и счетовода передано следственным органам". В колхозе "1 Мая" Решетиловского р-на благодаря кулацкому влиянию колхозники запрещали выполнять план хлебозаготовки. В этом районе за упорное невыполнение плана сняты с работы правления по пяти колхозам; 9. Уполномоченный РПК в Наталовке Пирятинского р-на Цуккерман все время агитировал за нереальность плана, в то же время другой уполномоченный с представителем РИК нашли в полове рожь и пшеницу; 10. В артели "Червоний шлях" Новодмитровка Сахновщанского р-на зажиточный середняк работал возле молотилки машинистом и нарочно молотил во время большого ветра, вследствие чего молотилка сгорела, суд присудил его к 1,5 годам заключения; 11. В артели "8-е Марта" Богодуховского р-на, где председательствовал бывший полицейский, было разрешено развозить необобществленный озимый хлеб от молотилки по домам. Председателя колхоза благодаря [такой] работе артели отдали под суд.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк. 34-40. Копія.


* Датується за змістом документа.


40 Дев'ять міжрайонних зльотів колгоспів відбулися протягом 23-27 жовтня 1931 р. 23 жовтня проходили Харківський та Артемівський, 24 жовтня - Київський, Житомирський та Миколаївський, 27 жовтня - Одеський, Мелітопольський, Зінов'євський та Уманський міжрайонні колгоспні зльоти. В них брали участь 87 районів, з яких 2/3 відставали з виконанням плану хлібозаготівель і тільки третина районів вважалася передовими у хлібоздачі. Головна мета цих зльотів - це створення міжрайонних буксирних бригад по додатковому вилученню хліба у колгоспів та одноосібників. Про те, як вони діяли, свідчить публікований документ.- Док. № 174.

41 Протягом вересня - жовтня 1931 р. Укрколгоспцентр заохотив та покарав ряд районних колгоспспілок під час хлібозаготівель. Так, за успішне виконання плану хлібозаготівлі Синельниківська райколгоспспілка одержала преміальний фонд в сумі 5 тис. крб., 30 пуд. цвяхів та 3 вагони дощок, Хорольська - 2.5 тис. крб. та 30 пуд. цвяхів. За невиконання хлібозаготівель Каховська, Липецька та Кривоозерська райколгоспспілки були розпущені, а голова правління Лисянської райколгоспспілки (на Уманщині) Мищин був знятий з роботи й притягнутий до партійної відповідальності, всі ж члени цього правління одержали суворі догани з попередженням (ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 1657, арк. 43-44).-Док. № 174.


№ 175
ВІДОМОСТІ ІНФОРМГРУПИ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ХІД РОЗПОДІЛУ НАСЛІДКІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В КОЛГОСПАХ УКРАЇНИ

24 жовтня 1931 р.

Багато колгоспів вже на сьогодні на сторінках своєї преси почали висвітлювати покажчики наслідків свого господарювання. Так, Лисянська РКС телеграфом повідомила, що внаслідок мобілізації колгоспного активу, кращих рахівників та інструкторсько-агрономічного персоналу по всіх 67 колгоспах району попередні підсумки наслідків господарювання на 20 жовтня закінчено.

Вже заявили свої наслідки господарювання окремі колгоспи Тальнівського р-ну. Приміром, у колгоспі "Лан" підраховано, що один трудодень колгоспника коштуватиме 1 крб. 14 коп. Артіль "Новий господар" вже на сторінках преси зазначає, що Коваленко Микита одерже 287 крб., Мільниченко Терешко - 296 крб. 25 коп. По окремих колгоспах Ровеньківського р-ну, приміром, колгосп ім. Леніна Д'яківської сільради, вартість трудодня колгоспника пересічно складає 70 коп.

Проте є ще колгоспи, які не почали підраховувати наслідку господарювання. У колгоспі "Овід" Павлівської сільради Ровеньківського р-ну навіть не підраховано, скільки кожний колгоспник виробив трудоднів. У колгоспі "Червоний трудівник" Тальнівського р-ну не підраховано прибутків, не складено орієнтовного плану їх розподілу. В колгоспі "Незаможник" Васильківського р-ну вже минуло більш як 2 місяці, як колгоспникам роздали трудові книжки, але нічого ще до них не вписали. Так само не знають своїх вироблених трудоднів колгоспники колгоспу "Перемога", "Ударник", "Прогрес" Фрунзівського р-ну.

Низка управ колгоспів ще і до цього часу не проробили серед колгоспників постанови Колгоспцентру та Наркомземсправ про розподіл наслідків господарювання. Приміром, колгосп ім. Шевченка Володарського р-ну, колгосп "Прогрес" та "Червоні стрічки" Миропільського р-ну, по колгоспах Кадницівської, Леснівської та Зарябинської сільрад Богодухівського р-ну і, нарешті, колгосп "Червоний сіяч" Барського р-ну.

Низка колгоспів, не дивлячись на категоричну директиву проти виправлень в розподілі авансів, продовжують класово-ворожу "уравніловку", "їдоки", "двори" і ін. Приміром, "Сталіндорфор-Юнес", "Нове життя", ім. Тельмана та "Перемога" Сталіндорфського району, не дивлячись на категоричні директиви з боку РКС, далі по-старому розподіляють натуру прибутків на душу. Завідуючий господарством Майданборківського р-ну роздавав аванси ударникам і ледарям порівну. В колгоспі "Перемога" Царичанського р-ну розподілено по їдоках 40 ц пшениці та 40 ц жита. Колгосп ім. Шевченка цього ж району аванси роздав на господарство. Комуна Муратівської сільради Новоайдарського р-ну видала своїм членам авансу 352 пуда хліба, з яких 40 пуд. пшениці. Весь час комуна видавала хліб по потребі кожного незалежно від того, чи працював чи ні. По такому ж принципу було роздано 703 крб.

Видачу авансів по "їдокам" спостерігаємо по цілій низці колгоспів інших районів. Приміром, колгоспи "Шлях бідняка" та "Хлібороб" Великолепетихського р-ну, колгосп ім. III Інтернаціоналу Городоцького р-ну с Павленівці та колгосп "Нове життя" Барського р-ну. А колгосп "Червона зірка" цього ж району по душах розподілив немолочений хліб в снопах, [та] колгосп "Зелений гай" Очаківського району, де на їдця роздано по 19 пудів пшениці.

В деяких колгоспах управи зловживають видачею авансів у свою користь. Приміром, в артілі "Більшовик" Очаківського р-ну уже розподілено 1 тис. пуд. хліба, причому голова колгоспу взяв собі 100 пуд., завгосп - 70 пуд., рахівник - 60 пуд. В колгоспі "Незаможник" Тальнівського р-ну керівники колгоспу так само одержали аванси втричі більше, ніж рядові колгоспники, які мають більше трудоднів. Є випадки, коли управи колгоспів видають аванси тим, хто попросить. Приміром, в колгоспі Прицької сільради Ржищівського р-ну колгоспниці Малоока Марфа та Ольга хоч і працювали цілу зиму і літо, але їм нічого не дають, тоді як іншим колгоспникам, що відпрацювали менше, вже давно видали аванс.

Інформгрупа УКЦ

ЦДАЖР України, ф, 559, оп. 1, спр. 1025, арк. 321-322. Копія.


№ 176
ХАРАКТЕРИСТИКА НА СЕЛЯН ІЗ СЕЛ ЖОВТНЕВОГО
І ЦЕБРИКІВСЬКОГО Р-НІВ НА ОДЕЩИНІ, СКЛАДЕНА
ШЕМЕТІВСЬКОЮ СІЛЬРАДОЮ ПІСЛЯ ЇХ СКАРГ НА РОЗКУРКУЛЕННЯ

27 жовтня 1931 р.*

Характеристика
граждан Шеметовского сельсовета Цебриковского района,
подававшие жалобы в ВУЦИК

1. Басько Ефим - кулак, имеет задолженность по сельхозналогу 154 [руб.] 54 [коп.], по самообложению - 154-65, доводился твердый план хлебозаготовки, за невыполнение [которого] применен закон ВУЦИК. Проданы: 2 лошади и с/х инвентарь. Госстрах - 32 руб. 40 коп., землеустройство - 25 руб., по займу - 100 руб. От уплаты займа и тракторных акций отказался, а также от других задолженностей то же самое. Не сеял, хлебозаготовку не выполнил, от земли отказался, 1 га виноградника передан колхозу, по закону ВУЦИКа проданы 2 коровы. Занимается контрреволюционной агитацией, все время держал связь с попами, сын кандидата партии, которого он прогнал от себя.

2. Кривовид Игнат - кулак, в 1930 г. применен [к] нему закон ВУЦИК за невыполнение хлебозаготовки, с/х налог уплатил, от займа и уплаты тракторных акций отказался. [В] 1931 г. налог уплатил 10 руб. 35 коп., самообложение то же самое, займа 125 руб., госстраха 8 руб. 25 коп., за землеустройство 25 руб., причем от долгов Кривовид отказался и ничего не уплатил. В 1930 г. у него описано и продано за долги следующее имущество: дом под железом, пара лошадей, 1 корова и с/х инвентарь, причем хлеб был разбазарен, а часть его перепрятывалась. В настоящий момент от земли отказался и работает в г. Одессе. Другие административные меры к нему не применялись.

3. Штах Емелъян Францевич - по соцположению заможный середняк, имея свою кузню, нанимал сезонных работников. В 1931 г. за отказ сеять во время весенней посевкампании [к] нему был применен закон Совнаркома. Проданы по закону Совнаркома: 2 лошади, 1 корова, 1 бык, кузнечный и с/х инвентарь, а также отобрана земля. В 1931 г. должен был платить с/х налог 41 руб. 75 коп., самообложение - 41 руб. 75 коп., госстрах - 13 руб. 51 коп., землеустройство - 7 руб., тракторные акции - 40 руб., займа - 60 руб. За неуплату вышеуказанных долгов у него было изъято: 2 пуда пшеницы, и 4 пуда картошки. Сам Штах Емельян уехал в Фрунзевский район в июле месяце, деньги, вырученные за картошку и пшеницу, в сумме 12 руб., погашены [в] задолженность по сельхозналогу.

4. Маслюченко Александр - по соцположению маломощный середняк. В 1931 г. сельхозналога платил 31 руб. 83 коп. и самообложения 80 %, госстраха - 25 руб. 47 коп., займа - 30 руб. На отказ от уплаты обязательных долгов у него описано и продано 8 шт. кур., деньги, вырученные от продажи, в сумме 12 руб., засчитано в сельхозналог. Хлебозаготовку не выполнил, сеять отказался. Сам Маслюченко является братом Кривовида Игната.

5. Ткаченко Павел - по соцположению кулак. В 1930 г. за невыполнение твердого задания по хлебозаготовке и мясозаготовке [к] нему был применен закон ВУЦВК. По закону ВУЦВК изъяты и проданы: дом, 2 лошади, 1 корова, 8 штук овец, 40 ульев пасеки, 0,5 га виноградника, 1 повозка и с/х имущество. Причем до продажи имущества им было разбазарено следующее: 2 лошади, 6 овец, 1 корова, 2 свиньи и 1 телка. Все время арендовал землю, два раза был оштрафован - в 1929 г. в 100 руб. и в 1930 г.- в 250 руб. за утайку аренды и объектов обложения. Весной этого года скрылся неизвестно куда.

6. Григоренко Иларион - по соцположению кулак. В 1931 г. за невыполнение хлебозаготовки [к] нему применен закон ВУЦИК. Продано: 2 лошади, 1 корова, дом под черепицей, 8 гусей, 5 штук курей. Кроме того, [в] 1930 г. за невыполнение хлебозаготовки был оштрафован в 300 руб., какие он заплатил. В настоящий момент на территории Шеметовского сельсовета Григоренко Иларион не проживает, скрылся неизвестно куда. От уплаты долгов за 1931 г. отказался.

7. Кривовид Петр - по соцположению середняк. Весной этого года за отказ сеять [к] нему был применен закон Совнаркома и забрана [в] погашение штрафа (таковой был наложен на него в сумме 100 руб.) пара лошадей. Кроме этого, он систематически занимался спекуляцией и тайным убоем скота. За 1931 г. должен платить с/х налога 28 руб. 35 коп., самообложения - 20 руб., госстраха - 20 руб., причем от уплаты долгов отказался. К нему никакие другие административные меры не применялись.

8. Ищенко Гавриил - по соцположению маломощный середняк, причем никакими налогами не облагался и никакие административные меры к нему не применялись.

9. Мотылюк Тарас - по соцположению кулак. В 1930 г. ему было доведено твердое задание по хлебозаготовке и за невыполнение твердого задания он был оштрафован в 400 руб. [В] погашение штрафа у него было описано и продано следующее имущество: 2 лошади, 1 корова, 2 овцы, 5 шт. ульев и другое имущество. Кроме того, 1 корова, 3 овцы и 1 свинья им были разбазарены до изъятия имущества. В 1931 г. за неуплату налога в сумме 130 руб. и самообложения - 136 руб., госстраха - 28 руб. 84 коп., за неуплату вышеуказанных долгов у него были описаны и проданы 8 шт. гусей. Деньги погашены в счет с/х налога. Занимается систематически спекуляцией.

10. Чумаченко Матвей - по соцположению куркуль. В 1931 г. за невыполнение твердого задания был применен закон ВУЦИК. Проданы в погашение штрафа: дом, 2 лошади, 1 корова и другой мелкий инвентарь. В 1931 г. скрывал хлеб в сумме 300 пуд. пшеницы, спекулянт. За 1931 г. должен платить сельхозналога 76 руб., самообложения - 76 руб., госстраха - 39 руб. и др. Долги до настоящего времени не уплатил, систематически занимается спекуляцией, за что обложен нехлеборобским заработком в сумме 200 руб., занимается контрреволюционной агитацией. [В] 1931 г. отказался от уборки кукурузы и подсолнухов, от земли отказался, земля передана колхозу.

11. Люшненко Николай - по соцположению кулак. В 1930 г. за невыполнение хлебозаготовки применен закон ВУЦИК, забрано и продано следующее [имущество]: дом, пара лошадей, 2 коровы, 40 шт. ульев и др. Деньги за проданное имущество после выручки погашены в счет штрафа. [В] 1931 г. сельхозналоги не платил, сеять отказался, спекулянт.

12. Гороховецкий Тимофей - по соцположению середняк, административные меры к нему не применялись. Отказывается от уплаты налогов, за что был вызываем несколько раз в сельсовет, предлагали оплатить все виды долгов, имущества у него никакого не забрали. [В] 1931 г. сельхозналоги должен платить 98 руб., самообложение - то же, госстрах - 35 руб. и др. До настоящего времени ничего не уплатил.

13. Гороховецкий Сидор - по соцположению кулак-бандит. В 1930 г. за невыполнение хлебозаготовки к нему применен закон ВУЦИК. Забрано, описано и продано следующее имущество: дом, пара лошадей, 2 коровы, повозка и др. сельхозинвентарь. Деньги пошли в погашение штрафа. В 1931 г. налогами не облагался, все время скрывался. В настоящий момент задержан органами ГПУ за контрреволюционную деятельность, сидит в ДОПРе.

14. Чумаченко Архип Григорович - по соцположению кулак. В 1930 г. применен закон ВУЦИК за невыполнение твердого задания но хлебозаготовке и мясозаготовке. Описаны и проданы: 1 дом под железом, 2 лошади, 1 корова, 2 свиньи, 7 шт. поросят и др. ссльхозинвентарь. В 1930 г. у пего забраны способы производства, в 1931 г. у него ничего не брали.

15. Козюк Иван - по соцположению середняк, должен платить налогу 63 руб. 60 коп., самообложения - 50 руб. 80 коп., госстраха - 20 руб. 64 коп., от уплаты тракторных акций и займа отказался. По госстраху уплатил 15 руб., а от остальных налогов отказался. Весной 1931 г. [к] нему был применен закон Совнаркома и [он был] оштрафован в 100 руб. за необсеивание своих наделов, штраф в сумме 100 руб. уплачен. В мае этого года он с семьей выехал на работу на ст. Затишье, и настоящее время на территории Шеметовского [сельсовета] не проживает. Другие административные меры к нему не применялись.

16. Кривовид Игнат Никифорович - по соцположению середняк, своего хозяйства не имеет, а есть хозяйство его матери Кривовид Екатерины, середнячки, имеет задолженности по сельхозналогу 64 руб., самообложению - 51 руб. 20 коп., госстраху - 22 руб. 90 коп. Долговне уплачивает, во время мясозаготовки у нее была забрана 1 корова. От займа и уплаты тракторных акций отказалась, контрактацию и хлебозаготовку не выполнила, административные меры не применялись.

17. Чумаченко Онуфрий Никитович - по соцположению середняк. Задолженность имеет следующую: по сельхозналогу - 41 руб. 45 коп., самообложению - 33 руб., госстраху - 9 руб. 12 коп. От уплаты долгов отказался, от займов [и] тракторных акций категорически отказался. В 1931 г. весной [к] нему был применен закон Совнаркома за отказсеять, оштрафован за это в 100 руб., что было изъято в бесспорном порядке. Хлебозаготовку не выполнил и не выполнял. Административные меры не применялись.

18. Литвинов Яков - по соцположению маломощный середняк. В 1931 г. должен был платить сельхозналога 32 руб. 71 коп., самообложения - 26 руб. 16 коп., госстраха - 30 руб. 36 коп., [от] уплаты займа и тракторных акций отказался. Кроме того, долгов не уплачивал занимался спекуляцией, один раз был задержан с курами, маслом и другими продуктами, что было забрано у него и деньги за продукты погашены в сельхозналог. Хлебозаготовку не выполнил, другие административные меры к нему не применялись.

19. Чумаченко Прокофий - по соцположению середняк. [В] 1930 г. к нему никакие административные меры не принимались. В 1931 г. долги следующие: сельналог 70 руб. 31 коп., самообложение - 56 руб. 80 коп., госстрах - 20 руб. 87 коп. За долги была описана и продана і корова, деньги погашены в счет налога. Другие административные меры к нему не применялись. Хлебозаготовку не выполнил, хлеб разбазарил, занимается систематической спекуляцией, лошадей продал на базаре, от уплаты долгов категорически отказался.

20. Люшня Федор - по соцположению мощный середняк, сын кулака, в 1930 г. жил вместе с отцом. В 1931 г. должен платить сельхозналог 113 руб. 19 коп., самообложение - 91 руб., госстрах - 34 руб., землеустройство - 6 руб. От уплаты займа и тракторных акций, а также обязательных долгов отказался, за что у него описана и продана 1 корова. Хлебозаготовку не выполнил, хлеб прятал в ямах, найдены 20 пуд. пшеницы, которая засыпана в посевматериал. Он, как сельуполномоченный, за невыполнение распоряжения сельсовета арестован на одни сутки.

21. Дудник Анна - по соцположению мощная середнячка. Муж ее за контрреволюционную агитацию сидит в ДОПРе, осужден на 5 с половиной лет и 5 лет высылки. Хлебозаготовку не выполняла, за что ей применен закон ВУЦИК. Описаны и проданы: 2 лошади, дом и др. сельхозинвентарь. Долгов никаких не уплатила, держит связь с мужем.

22. Хатинская Фекла - по соцположению середнячка. В 1930 г. га отказ сеять был применен закон Совнаркома, но до исполнения по произведен. За неуплату налогов были описаны и проданы кузнечный инструмент. Кроме того, было доведено твердое задание по мясозаготовке, была забрана и продана 1 корова. Долги имеет следующие: сельхозналог в 1931 - 132 руб., самообложение - 105 руб. 44 коп., госстрах - 28 руб., акции - 25 руб. От уплаты вышеуказанных долгов отказывается, систематически занимается спекуляцией. Деньги, вырученные за корову и др. имущество, погашены в счет долгов.

23. Гороховецкий Алексей Васильевич - по соцположению кулак. В 1930 г. был применен закон ВУЦИК за невыполнение планов хлебозаготовки и мясозаготовки, описаны и проданы: дом, 2 лошади, 1 корова, 1 теленок, 2 свиньи, плотнический инструмент и др. инвентарь. В 1931 г. долгов не имел. Сам Гороховецкий А. В. выехал из Шеметовского сельсовета весною этого года неизвестно куда.

24. Гороховецкий Иеремей Михайлович - по соцположению середняк. В 1930 г. от уплаты долгов отказался и долги с него изымались в административном порядке. Описывалось [имущество] и после того он только уплачивал долги, описанное возвращалось. В 1931 г. сельхозналог 41 руб. 75 коп., самообложение - 33 руб., госстрах - 21 руб. 80 коп. После того, как отказался от уплаты этих долгов, у него была описана и продана корова, деньгами погашена задолженность, хлебозаготовку не выполнил и посевкампанию то же самое42.

Председатель Шеметовского сельсовета Кожухаренко
Член президиума сельсовета (подпись)
Председатель артели "Ленінський заповіт" Гроховецкий
От райисполкома Ходько
От РПК Щепинин
Верно: [подпись]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 144, арк. 137-140. Засвідчена копія.


* Дата супровідного листа Цебриківського райвиконкому до ВУЦВКу з додатком характеристик на селян.


42 Бідняки та середняки сіл Григорівки, Мар'янівки (Жовтневий р-н) та Армашовки, Шатилівки, Валентинівни, Унтилівки (Цебриківський р-н) на Одещині телеграфію звернулися до ВУЦВКу зі скаргами на безпідставне розкуркулення, продаж майна, арешти та інші незаконні дії місцевих сільрад. Приймальна ВУЦВКу надіслала телеграми селян до Генерального прокурора республіки, та дала розпорядження Жовтневому і Цебриківському райвиконкомам з проханням розібратися. Виявилося, що індивідуальний сектор, до якого належали скаржники, не викопував річного плану м'ясо- та хлібозаготівель, відставав з осіннім засівом поля, не сплачував податків та боргів, не підписувався на позику та ін. Місцеві власті, розцінивши це як саботаж, зарахували їх до куркульсько-заможного елемента, застосували до них закони ВУЦВКу та Раднаркому УСРР, розпродали майно в рахунок покриття штрафів та боргів. Все це викликало обурення селян й численні телеграми до ВУЦВКу. Вражав те, що райвиконкоми, перевіряючи справу, не вважали свої дії незаконними. "Встановлено, що ніяких перекручувань класової лінії не було, про що свідчать характеристики про кожну, подавшу заяву, особу",- впевнено сповістив Цебриківський виконком. Публіковані ж характеристики якраз і свідчать про зворотнє: звичайні собі селяни, господарювали на землі, що дала їм радянська влада, мали елементарні засоби виробництва, вирощували хліб. Примусовим методам не підкорялися, до колгоспу не поспішали. непосильні податки лише частково сплачували і т. д. Існуючі в той час урядові закони дозволяли місцевим керівникам підвести такі господарства під розкуркулення, що вопи й робили, нерідко перевищуючи свої повноваження. Селяни ж вважали себе звичайними хліборобами, а не визискувачами, репресивні заходи сприймали як несправедливість, порідко кидали землю, подавалися до міста.- Док. № 176.


№ 177
ЛИСТ УЧНІВ ПЕЧЕРСЬКОЇ ШКОЛИ БРАЦЛАВСЬКОГО Р-НУ
ДО ВУЦВКу ПРО ГОЛОДУВАННЯ

1 листопада 1931 р.*

Дорогі наші проводирі!

Ми, учні Печерської школи Брацлавського р-ну просимо у Вас допомоги, бо ми пропадаємо з голоду. Нам треба вчитися, а ми з голоду не можемо по світі ходити. Індивідуальні43 і колгоспники - всі пухнемо з голоду, бо працювати ми не можемо, а хліб дають тільки тим, хто має трудодні. Скоро наближаються Жовтневі свята, нам треба радіти, а у нас з голоду в очах пожовкло, в шлунку болить від того сміття, яке ми зараз їмо, бо у пас забрали не тільки хліб до зерна, а і картоплю, квасолю і все що можна їсти. З картоплі роблять горілку, а ми їсти не маємо що. За одяг та взуття ми вже мовчимо, а просимо не губити нас голодом. Ми надіємося, що Радянська влада не дасть нам загинути і не буде нас годувати кулями замість хліба, як годували наших батьків царі. Ми віримо, що Радянська влада нам поможе і спасе нас від голодної смерті. Просять учні Мильгота, Сіроха, Москалюк, Баран, Магдич, Пилипенко, Антонишина, Вістяк та ін44.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 148, Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання листа в приймальні голово ВУЦВКу.


43 Так іноді у просторіччі називали одноосібників.- Док. № 177.

44 Із 10 підписів під листом двоє прізвищ нерозбірливі.- Док. № 177.


№ 178
З ЛИСТА ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ВІД ПРАВЛІННЯ
АРТІЛІ "НЕЗАМОЖНИК" С ТИШКІВКИ ГАЙСИНСЬКОГО Р-НУ
НА УМАНЩИНІ ПРО ТЯЖКИЙ СТАН АРТІЛІ ТА ГОЛОДУВАННЯ КОЛГОСПНИКІВ

25 листопада 1931 р.

Заява

При цьому вищеозначене правління просить з'ясувати справу колгоспного господарювання на 1932 рік. Тому, що у нас мається, тільки що [на] 25.ХІ.31 р., а для тяглової сили фуражу, зокрема зерна, немає ні одного кіло, а все ж таки мається 135 голів робочої худоби. Село, як Тишківка,- перше в Гайсинському р-ні суцільної колективізації. Коли візьмемо по посіву весняного посіву, колгосп нашого села зразковий, вся робота проходила здільно, що дало блискучі зразки та наслідки як посіву, так і уборки та будівництва 1931 р., а також виконання всіх зобов'язань перед радвладою та Компартією. План хлібозаготівлі, виконано на 26 вересня 1931 р. теж, по виконанню наш колгосп перший Гайсинського р-ну. І дальша картина нашого колгоспу: господарств об'єднує 196, причому в ньому їдоків 700 душ...45

Ну і дайте висновок, що ж далі буде, коли в 1929 р., як було в нас 25 % колективізовано населення, то план хлібозаготівлі був наданий 4000 пуд., а в цьому році 95 %, то план наданий 8077 пуд. Значить, як для суцільного колективізованого села, то план надано в 219 %. Із висновків цього, коли в нас був уповноважений з ВУК, який категорично заявив, що коли немає хліба, то ще треба забрати картоплю, коли мається 10 пуд. чи 5 пуд., то, не рахуючись зі складом його сім'ї, лишати не більше, як 2 пуда картоплі. Значить видно з цього, що це вже зовсім їдуть на село не службовці радвлади, а це ті пси, яких наняв капітал, і сказав їм гавкати, тому що він заявив, що мужикові дай 5 пуд. картоплі і 5 пуд. хліба, то він обснується як павук і нікому нічого не скаже, а так - забери від нього все, то він мовчати не буде, а буде шукати виходу. Але ж нехай рада ВУКУ подумає, якого виходу буде шукати голодна людина, в той час як вона цілком 14 років за існування радвлади корилася і з представникових слів видно, що до того докорилась, що повинна загинути від голодної смерті. То звичайно, що один вихід знайти такий: краще нехай той загине, хто примушує гинути з голоду працюючу людину. Візьмемо приклад з радянської преси, яка нам висвітлює життя в країнах капітала робітника. Але ж наша країна критикує капітал, а чомусь робить ще в декілька разів гірше, чим капітал, тому що знає надрукувати, що Англія, Франція та другі жмуть робітничий клас, а нащо ж тоді в нас до того вже здіваються над селянином, що описати вже не мається змоги. В сучасний мент в жодній країні немає гіршого життя робочій людині, як в країні Рад. Тому що в других країнах - то людина коли півголодна, то має в що вдягнутись та взутись, а в нашій країні навпаки - працював цілий рік в колгоспі, а восени хліба нема, а гроші, що заробив, то взяв позику, газету і пішов на кінопостановку, а то самообкладання, страховка. І от маєш, проробив рік, а розрахувався за 1 годину, і пішов без нічого додому. Нащо таке життя?

Прийде службовець і говорить, що всі труднощі переживем. Цілком зрозуміло, що труднощі то ми пережили б лише тоді, коли б ми їх спільно переживали. А коли їх переживає лише одне нещасне селянство нашої України, то воно оцих труднощів не переживе, тому що таких труднощів, нечуваних на земній кулі, людина пережити не може.

На сучасний мент селянину не потрібно нічого, ні тяжкої індустрії, ні машин, крім одного - хліба, більше нічого від селянина не почуєш. В той час як в, країнах капіталу пшеницю затоплюють в морі, тому що немає на неї збуту, то в країні Рад 1 пуд зерна на ринку 15 крб. і немає змоги, його дістати, та одна буханка хліба вагою 1,5 кг - 45 крб., де селянин, попрацювавши ціле літо тяжкої праці, здав державі свою продукцію по 90 коп. пуд жита та по 1 крб. 10 коп. 1 пул пшениці, а потім підійшла зима, поїхав у місто, зайшов у буфет ЦРК, а там пуд цього хліба, що він здав за 90 коп.- 45 крб. Значить, щоб обміняти, то треба селянинові везти з дому 50 пудів, а кооперації получити 1 пуд. Чому це так, це ж убивство, це казнь! Нещасного селянина скрізь палачі і вбивці п'ють послідню каплю крові селянської, а пишуть, що будують соціалізм. Це не будівництво, а убійство, з такою політикою соціалізму нам не збудувати.

Правління*

25.ХІ.31 р.

Просимо персонального з'ясування по запитаннях

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145. арк. 254-255. Оригінал. Рукопис.


* Засвідчено печаткою Тишківської сільськогосподарської артілі "Незаможник"


45 Далі викладаються відомості про виконання обов'язкових і додаткових хлібопоставок, кількість зароблених трудоднів, зібраного зерна, залишеного посів матеріалу, розподіленого зерна по трудоднях колгоспників, на утримання худоби та ін. Зроблено також розрахунки про потреби колгоспу, тяжкі умови дальшого існування в разі їх незадоволення.- Док. № 178.


№ 179
ЗВЕРНЕННЯ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО І. П. КОЛОТУШІ -
ГОЛОВИ АРТІЛІ "КОЛОС" НА ХЕРСОНЩИНІ ПРО СУЦІЛЬНИЙ
ВИВІЗ ЗЕРНА НА ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ Й ТЯЖКИЙ СТАН ГОСПОДАРСТВА АРТІЛІ

29 листопада 1931 р.*

Председателю ВУЦИКА
Григорию Ивановичу Петровскому
От председателя с/х артели "Колос"
Высокопольского р-на .

Наша артель организована в 1929 р. преимущественно из бедняков-переселенцев Шостенского р-на. Из них большая часть красные партизаны и за бедняцкой группой имеются большие революционные заслуги из времен гражданской войны. После организации колхоза наш колхоз в районе считался как примерный и за хорошую работу в 1929 г. получил от райисполкома премию. А в 1930 г. от райпарткома - передвижное Красное Знамя, и от Зерноцентра барометр, сотенные весы и радиоустановку за перевыполнение плана хлебозаготовок на 250 %. Но в 1931 г. ситуация изменяется недородом озимины (вымочка и вымерзание). II когда мы получили план хлебозаготовки, то по продовольственным культурам план переобложен на 50 %. Например, урожайность озимой пшеницы, ржи и ярой пшеницы 6553 пуда, а план дан 9626 пуд. И таким образом план выполнен на 49 %. А фуражным [зерном] выполнен на 184 %. А общий план выполнен на 83 %.

До 16.Х. этого года у нас был председателем артели старый партизан с 1920 г., какового по постановлению райПК осудили за халатное отношение к хлебозаготовке, дали 1,5 года заключения, а после' суда избрали новое правление, которое постигла участь заканчивать выполнение плана хлебозаготовки. Но вот, согласно постановлению РПК и РИКа, нам предложено вывезти весь посевной материал и все зерно, а вместо вывезенного посевматериала достать [новое] и если посевматериал не будет доставлен на место, то правление будет предано суду. Нами уже вывезены весь хлеб и посевматериал, а план не выполнен. И невинным пи в чем приходится садиться на скамью подсудимых через то, что нашим районом ошибочно был дан встречный план на 50 %. Например, у нас в колхозе имеется 64 лошади, 50 свиней, 200 колхозников. На колхозников осталось на 1,5 месяца кукурузы, а свиньи накануне гибели, потому что их нечем будет кормить за неимением концкормов.

И вот я как председатель убедительно прошу Вас разъяснить мне, что дальше делать, или [от] государства какая будет помощь, или же приходится распускать колхоз и всех колхозников направить в промышленность. Потому что иного выхода я уже не имею.

Объясните мне, или такова политика партии в смысле вывоза всего хлеба колхозами, или [это] искривление линии партии на местах. Колхозники вашего колхоза работали и работают не за страх, а за совесть. Уже на сегодняшний день говорят: "Если ты нас не обеспечишь хлебом, мы вынуждены бросить колхоз и идти искать себе хлеба". И я еще Вас прошу как председателя ВУЦИКА, дайте мне совет, что мне делать46.

Председатель артели "Колос" Колотуша Иван Панкратович Высокопольский р-н, п/о Кочубеевка, пос. Свободный, артель "Колос"

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 144, арк. 178-179. Оригінал. Рукопис.


* Дата пересилки листа з приймальні ВУЦВКу до Високопільського райвиконкому.


46 У відповіді ВУЦВКу голова виконкому т. Шенмаєр спростовує листа І. П. Колотуші й виправдовує заходи районних організацій по вилученню хліба в план хлібозаготівлі. Під час обслідування артілі районною РСІ була виявлена деяка частина зерна (після обмолоту) в соломі та полові. Напівголодні колгоспники вимушені були вдаватися до хитрощів і у такий спосіб зберігати хоча б частину зерна для харчування, перевіювати зерно відмовлялись. Виконком визнав, що дійсно весь посівматеріал також був вивезений, але згодом відновлений (хоч і невідомо з яких ресурсів). Врешті-решт артіль у грудні 1931 р. виконала план хлібозаготівель на 86- 87 %, в тому числі за рахунок примусового повернення колгоспниками авансів зерна, що вони його одержали па трудодні. Правління артілі за невиконання завдання було віддано до суду - "по заслугах", як вказав голова райвиконкому.-Док. № 179.


№ 180
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРИЙМАЛЬНІ ВУЦВК НЕДРИГАЙЛІВСЬКОМУ
РАЙВИКОНКОМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ. ПРО РОЗГЛЯД СКАРГИ
РОЗКУРКУЛЕНОЇ СЕЛЯНКИ 3. С. ДЕМЧЕНКО

5 грудня 1931 р.

Недригайлівському РВКу

На особистий прийом тов. Петровського звернулась гр. Демченко З. С. зі скаргою на розкуркулення та виселення з хати. Надсилаючи зазначену заяву*, приймальна голови ВУЦВК за особистим розпорядженням тов. Петровського просить Вас перевірити скаргу та про наслідки повідомити для доповіді тов. Петровському не пізніше 17.ХІІ. ц. р.47

Додаток: 3 арк.

Завідатель приймальної голови ВУЦВК Баранов
Зав. канц. Мамліна

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 111, арк. 20. Відпуск.


* В справі відсутня.


47 Приймальна Г. І. Петровського неодноразово нагадувала керівникам райвиконкому про прискорення розгляду справи 3. С. Демченко і нарешті 4 червня 1932 р. одержала від Недригайлівського РВК відповідь: "На Вашу вимогу вдруге повідомляємо, що після перевірки, що ми зробили в справі розкуркулюваний громадянки Демченкової 3. С, виявлено, що зазначена громадянка заявляється дружиною кулака Демченка, що до революції мав 14 дес. землі та інші ознаки кулацького господарства, крім того, був офіцером в білій армії. Осінню 1931 р. навмисно ліквідував своє господарство (частково) і зник з села, не сплативши обов'язкових платежів, що з нього належали в сумі 711 крб., за які сільрада і продала його господарство. Щодо причини затримки надсилки Вам матеріалу в цій справі пояснюємо, що матеріал Вам був надісланий своєчасно від 28.1.1932 р. за № 01-28, 021. Голова РВК Довгополий. Секретар Тертичний". Приймальна ВУЦВК зафіксувала цю інформацію "до відома".- Док. № 180.


№ 181
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ УПОВНОВАЖЕНОГО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПО ОДЕЩИНІ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
КЕРІВНИКІВ КОЛГОСПІВ ЗА ЗАНЕПАД ГОСПОДАРСТВ ТА МАСОВИЙ ВІДХІД КОЛГОСПНИКІВ

5 грудня 1931 р.

Зінов'євський р-н. Голів колгоспів, що опортуністично поставились до роботи по хлібозаготівлі, не мобілізували маси на боротьбу за хліб, знято з роботи, виключено з партії та притягнено до відповідальності - 24 чоловік; голів колгоспів, що знято з роботи за приховування колгоспного хліба та притягнуто до відповідальності,- 13 чоловік з них 5 чл. ВКП(б); "25 000"48, що знято з роботи під час хлібозаготівель, винесено партстягнення та перекинуто в інші колгоспи району - 7 чоловік (всі комуністи), голів колгоспів, що знято з роботи та притягнуто до відповідальності за порушення трудового принципу розподілу врожаю в колгоспах- 4 чоловіки (1 комуніст). Знято з [посад] голів, виключено з колгоспу як куркулів, що пролізли до колгоспу та зривали хлібозаготівлю - 2 чоловіка; голів колгоспів, що не справилися з роботою по хлібозаготівлі, небажання виконувати, дизертирство з колгоспу, виключено з партії - 3 чоловіка; голів колгоспів, що допустили безгосподарність, небажання підготуватись до хлібозаготівлі та провал збиральної кампанії, 4 чоловіка (2 комуністи); голів колгоспів за розбазарювання колгоспного хліба - приховували лишки минулих років - виключено з партії та притягнуто до відповідальності - 11 чоловік.

Разом 68 чоловік, з них 53 членів й кандидатів ВКП (б).

Голованівський р-н. Із 110 колгоспів, що є в районі на 25.Х. 1931 р., головне - за неуважне ставлення до хлібозаготівель, оранку на зяб та копку буряків притягнуто до відповідальності 91 або 82,7 % всіх правлінь колгоспів, а саме: судилися - 3, передано до суду - 5, передано справи прокурору - 10, суворі догани з попередженням - 73.

Окремі колгоспи штрафують колгоспників за невихід на роботу в розмірі від 3 до 5 трудоднів (артілі ім. Шевченка, ім. Леніна).

Новомиргородський р-н. За два засідання правлінням РКС від 27.Х. і 28.Х. 1931 р. (мабуть одне засідання було 2 дні) винесено: ЗО суворих доган правлінням колгоспів за мобілізацію коштів, 5 передано до слідчого з притягненням до суду за копку цукрового буряку, 3 передано до слідчого з притягненням до суду за невиконання хлібозаготівлі, 2 догани [та] 3 попередження за невиконання хлібозаготівлі.

Разом 43 кари правлінням колгоспів, тоді як в р-ні всього 46 колгоспів.

Добровільні виходи з колгоспів

Добровільних виходів з колгоспів по матеріалах позаштатних інструкторів, нашого інструктора та завтерсектором - немає.

Новоархангельський р-н. Артіль ім. Леніна - з 700 чоловіків працездатних виїхало 300 чоловік, артіль ім. Сталіна - майже все працездатне населення чоловічої статі - виїхало.

Новомиргородський р-н. В комуні с. Новомиргорода з 140 працездатних залишилось 20 чоловіків.

Зінов'євський р-н. Артіль с. Олексіївки (47 господарств) виїхала цілком з правлінням (вночі), залишивши жінок і дітей. Артіль с. Першотравенки з переселенців з Київщини вимагає виїзду, але сільрада не пускає.

По Новоархангельському, Голованівському, Хмелівському, Новомиргородському, Кривоозерському р-нах (з інформації нашого інструктора т. Лагози) чимало колгоспників звертаються до сільради за довідками на виїзд до промисловості.

Виключення з колгоспів

Голованівський р-н. За жовтень місяць вичищено чимало ворожого елемента. Наприклад, на 1.Х. 1931 р. по господарствах район було колективізовано на 95 %, а на 20.Х. 1931 р. стало 91,6 %. На думку правління РКС, це набагато оздоровило і організаційно зміцнило колгоспи в районі.

5-й терсектор Ол. Доброскок

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 513, арк. 123-126. Оригінал. Рукопис.


48 Йдеться пор робітників 25-тисячників.- Док. № 181.


№ 182
ЗАЯВА СЕЛЯНКИ Г. Я. ЗІНЧЕНКО З С. МАЙДАНІВКИ БОРОДЯНСЬКОГО
Р-НУ ДО ВУЦВКу ПРО НЕЗАКОННУ КОНФІСКАЦІЮ МАЙНА
ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

12 грудня 1931 р.

До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
від гр. с. Майданівки Бородянського р-ну на Київщині
Зінченко Ганни Яківни

Заява

1931 р. 5 грудня Майданівською сільрадою було забране майно, одяг разом із скринею у мене за неуплату державних боргів, як-то: с/г податок та самообложения. На другий день мною було заплачено всі державні борги, а одягу мені не повернули і не повертають, і невідомо де діли мій одяг.

Після чого я обжалилась до свого району, Бородянського РВК. Але моя жалоба була без наслідків. Виходить те, що я заплатила державні борги, а майно невідомо де діла сільрада. І я примушена писати заяву до вищого органу влади і прохаю Центральний виконавчий комітет розглянути мою заяву та через слідчі органи розслідувати цю справу, і винних притягнути до відповідальності.

Про наслідки моєї заяви повідомте49.

Прохач Зінченко

12.ХІІ.31 р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 109, арк. 136. Оригінал. Рукопис.


49 За розпорядженням ВУЦВК і Бородянського райвиконкому Майданівська сільрада перевірила справу й 5 січня 1932 р. повідомила РВК. що гр. Зінченко Г. Я.: "Було доведено хлібозаготівлю по твердому завданню 85 пуд. і за невиконання було доведено штраф в сумі 700 крб., якого вона не сплатила. За несплату штрафу було описано майно та продано з прилюдних торгів для покриття штрафу. Гроші, які вона вносила під час опису майна, занесено па сплату її обов'язкових платежів - с/г податку, страхівки та самооподаткування, якого належало з неї 257 крб." ВУЦВК з такими висновками погодився.- Док. № 182.


№ 183
ЛИСТ КОЛГОСПНОГО АКТИВІСТА М. П. БІЛЕНЬКОГО
З С. АНОПОЛЬ ТУЛЬЧИНСЬКОГО Р-НУ НА УМАНЩИНІ ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ
ДО БІДНЯЦЬКО-СЕРЕДНЯЦЬКИХ ВЕРСТВ СЕЛА ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 грудня 1931 р.

До голови Всеукраїнського виконавчого Комітету
тов. Г. Петровському
Гр-на с. Анополя Тульчинського р-ну
Біленького Михайла Панфіловича

Заява

Я за соцпоходженням бідняк, в якого не малось землі зовсім до революції, а після мені наділено 2,88 дес. Членом колгоспу з 1928 р., на громадській роботі працюю з 1920 р. спочатку по організації КНС, а після по різних сільських організаціях. В 1922 р. був членом отряда сільКНС по боротьбі з бандитизмом, з 1927 р. по 20.VIII. 1931 р. працював головою Анопольської сільради. Всі обов'язки, як по сільраді, так і громадських організаціях я виконував добросовісно в інтересах бідноти села та радянської влади і всі політично-господарські кампанії по селу щорічно виконувались вчасно й майже першими по району.

В біжучому році хлібозаготівельна кампанія пройшла незадовільно, виконання якої складає по селу 61 %, а по твердих завданнях лише 34 %. Кволе виконання хлібозаготівлі, а зокрема по твердим завданням пояснюється неправильним і нечітким керівництвом з боку Тульчинського РВК, а саме. З практики довгорічної роботи на селі я передбачав, що куркульська частина від хлібозаготівлі в цьому році особливо буде ставити опір, тому я вносив предложения, що при дорученні зараз же накладати арешт на хлібну доведенність для забезпечення виконання накладених на них завдань. РВК на це згоди не дав, а сказав, що до скінчення терміну хліба вилучати не можна, а крім цього не було договореності відносно проценту господарств, спочатку 6 %, а після 4 %, що примушувало доводити три рази тверді завдання, що послужило поводом для розбазарювання хліба доведенців. А крім цього в процесі самої роботи не було чіткого керівництва з боку РВК самим ходом виконання, тому що одержуючи п'ятиденні зводки було видно, що хід незадовільний, а особливо по твердих завданнях, але ж практичного і чіткого реагування не було.

Вищезазначене керівництво РВК довело до ганебного прориву по хлібозаготівлі не лише по с. Анополю, а по всьому Тульчинському РВК. Керівна верхівка РВК, шукаючи виходу з положення, а особливо захисту своїх власних службових інтересів, стали нажимать на хлібозаготівлю, проводячи масові подворні труси хліба в бідняцько-середняцьких господарствах й забираючи в бідноти з 1 га землі по 10-20 фунт. збіжжя, бо більше не було. Такі дії були масові і не лише в умовах с. Анополя, а по всіх селах району. Така неправильна установка і керівництво з боку РВК та окремих уповноважених довели до того, що вся біднота села участі в хлібозаготівлі не приймала, чим порушено до неможливості політико-моральне становище бідноти та відбито любов бідноти до радвлади, та спрямування поглядів останньої проти радвлади та проводимих міроприємств. Чим визвано балачки серед бідноти, які кажуть - "добре казав куркуль, що почекай, тепер грабують мене, а потім будуть вас". Крім цього, у бідноти села склалась думка про те, що хоч виконаєш свої завдання, хоч ні, то все одно хліб заберуть. Що в дійсності і було на практиці, що в бідняцьких господарств застосовували безспірне стягнення і забирали останні 20-30 фунт. збіжжя або муки.

Вищеперелічені недоліки та натиск на бідноту замість куркуля зовсім відштовхнули бідноту від участі [в] роботі хлібозаготівлі, через бригади та натиск останньої не [на] куркуля, чим ще більше ускладнили виконання плану хлібозаготівель. З менту зауваження ЦК КП(б)У нашому району про млявість виконання плану хлібозаготівлі керівна верхівка нашого району, шукаючи виходу та прогаяння часу через сподіванку на самоплив, прийшла до того, що почались масові суди на керівників села, колгоспу, сільради, бідняками-контрактантами, в число яких притягнуто і мене як члена президії сільради разом зі всією президією Анопольської сільради, за що до закінчення слідства президію сільради було слідчим заарештовано і посаджено до БУПРу разом з карним елементом, який знущався як над активом села.

Останні хвилини мого перебування на волі я допомагаю ще партії та радвладі як бідняк - активіст села. Прошу звернути особливу увагу, що створене не більшовицьке явище, масове перекручення настановлень партії та радвлади з боку керівної верхівки Тульчинського р-ну привело до того, що хлібозаготівлю зовсім зірвано, ріст колективізації зовсім припинився, і ті досягнення колективізації та господарське зміцнення останніх, та загроза і перспектив на покращення та виправлення допущених грубих перекручень районного керівництва не видно і для установлення цих фактів та оздоровлення районного керівництва конче потрібно Ваше втручання.

Для допомоги у виявленні не більшовицького явища нашого району, яке набуло масового незадоволення бідноти та колгоспної маси, в разі потреби дати мені змогу підтвердити відповідними матеріалами та фактами живими.

Сучасну заяву пишу не тому, що я скривджений, а тому, що я як бідняк-колгоспник, працюючи з 1920 р. на користь радвлади та завоювань Жовтня, бачу масове незадоволення з боку бідняцько-батрацьких та колгоспних мас як опори радвлади на селі. Крім цього додаю, що я як бідняк-активіст з виборів 1929 р. по 1931 р. був членом президії Тульчинського РВК.

Про наслідки моєї заяви прошу повідомити мене по адресу: с. Анопіль Тульчинського р-ну50.

Прохач Біленький М.

25.ХII.31 р. с. Анопіль

ЦДАЖР України, ф. 1, оп, 8, спр. 117, арк, 429-431. Оригінал. Рукопис.


50 Звинувачення людей в "опортуністичному ставленні до хлібозаготівлі" були розповсюдженим явищем, що супроводжувалося арештами, стягненнями. звільненнями з посад і т. д. Склад президії Анопольської сільради був розпущений й відданий до суду. 8 січня 1932 р. народний суд Тульчинського р-ну виніс вирок. Засуджувалися: 1. Біленький Михайло Панфілович, 32 років, не судимий, член колгоспу, член профспілки, голова Анопольської сільради до 20.VIII.31 р., член президії Тульчинського РВК - до примусової праці на 1 рік умовно з іспитовим терміном на 1,5 рока. Касаційний відділ Вінницького міжрайонного суду вирок скасував, справу закрив й М. П. Біленький залишився в складі президії сільради. 2. Трач Іван Прохорович. 30 років, не судимий, хлібороб, член колгоспу, до вступу в колгосп мав 5.5 га землі, їдців 4, працював заступником голови сільради, після зняття з посади М. П. Біленького - головою сільради - до примусової праці терміном на 1 рік. 3. Собко Андрій Нестерович, 20 років, по судимий, хлібороб, член колгоспу, парубок, член КП(б)У, працював вчителем - до позбавлення волі на 1,5 роки без поразки в правах. 4. Ясенко Олена Іванівна, 36 років, по судима, службовка, член спілки, вдова, має на утриманні 2 їдців, член президії та секретар сільради - до примусової праці на 6 місяців умовно з іспитовим строком на 1 рік. Прокурор Тульчинської дільниці Бабенко 24 січня 1032 р. повідомив ВУЦВКу, що стан хлібозаготівлі по с. Анополю на 1 січня 1932 р. виконано: по колгоспному сектору на 81,6%, по індивідуальному - на 56,8%. по твердих завданнях - на 31,1%. а разом по селу - 62.4%. Проти нездатчиків хліба по с. Апополю було порушено 12 судових справ. Прокурор намагається спростувати заяву Біленького про масові обшуки - труси хліба у селян, але робить це суперечливо, зазначаючи, що "хоч і були припущені по деяких селах масові труси, але райпарткомом своєчасно на це було звернуто увагу та такий метод було райпарткомом засуджено і уповноважених райвиконкому сел, до це було припущено, відкликано з хлібозаготівлі та притягнуто до відповідальності". Як видно із офіційної відповіді про розслідування заяви Біленького, сільський активіст відтворив реальну картину подій, що відбувалися на селі під час хлібозаготівельних кампаній.- Док. № 183.


№ 184
ЛИСТ МЕДПРАЦІВНИКА Т. НАБЕРЕЖНОЇ З М. ВОВЧАНСЬКА
ДО РЕДАКЦІЇ ВСЕСОЮЗНОЇ РАДІОГАЗЕТИ "ПРОЛЕТАРИЙ"
ПРО ГОЛОД ТА ХВОРОБИ СЕРЕД МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВЩИНИ

25 грудня 1931 р.*

В редакцию Московских радиогазет51

Приношу мою жалобу на то, что наш кооператив и наш горсовет не думают о нас: не платят жалование своевременно и не дают хлеба. Если в Ваших газетах хвалятся на то, что в Германии дети от голода падають в обморок, то же делается и у нас в провинции с детьми, с крестьянами из сел и с нашими санитарками горбольницы и поликлиники. Наши санитарки получают по 35 руб. в месяц, кооператив, отказывая нам в хлебе, отдает их этим в полную власть спекулянтов базара. Горсовет задерживал жалованье, обрекает их вообще на голод, болезни, преждевременную смерть. -Вследствие постоянного недоедания, малограмотные санитарки отказываются посещать ликбез. И требовать с них нельзя: они едва волочат ноги. Мне не дают лошади на села к крестьянам и в школы (профилактическая работа). С переводом нашей амбулатории в рабочую поликлинику я не вижу лично, как живут крестьяне, па из рассказов моих пациентов я знаю, что они тоже голодают массами, семьями, так как хлеб у них слишком выкачан. Они поддерживают свое печальное существование макухой, бураками и др. неудобоваримыми веществами. В этом году их спасенье от голода и связанных с ними болезней и истощений в бураках. И это объясняется не особенно удачной уборкой бураков.

Позаботьтесь, если можете, о том, чтобы у нас в городе был бы хоть один государственный хлебный магазин со своей пекарней, независимый от нашей кооперации, где трудящиеся всегда нашли бы себе хлеба. О том же следовало бы позаботиться также и для каждой деревни. Ведь заботится же государство о том, чтобы в каждой деревне не иссякала водка. Везде можно купить водки и нигде не достанешь хлеба! Замечательное социалистическое строительство.

В нашем кооперативе несомненно засели прочно злодеи, обслуживающие, главным образом, себя и своих знакомых. Как глубоко идет вредительство в нашем кооперативе можно судить из следующего, о чем я узнала: зав. гордетдома подростков у нас в один из моих последних осмотров детей [говорит], что ему приходится воровать у Красной армии, для которой у них пекут хлеб, и что кооператив поддерживает и одобряет его воровство. Кстати несколько слов об этом детском городке. Это забытый детгородок пролетарских детей в пролетарском государстве. Врача у них нет давно, воды у них нет давно, они не умываются месяцами, ходят как трубочисты. Одежды, полотенец давным давно нет, большая часть их оборванные и синие от холода. Их городок около станции. Когда проходит мимо поезд, они бегут к нему, садятся при приближении его па рельсы, подкладывают разные предметы на рельсы, цепляются за поезд и катаются так, полувися в воздухе. Завгор сумеет Вам заговорить зубы. В этом городке на центральное отопление, как в других у нас, нет топлива. Устраивают печи для отопления нефтью в настоящее время. Печи для нефти, повидимому, распространяются у нас. Так начинают уничтожать драгоценнейшее вещество, источник минеральных жиров, топливо, самое дорогое из всех топлив.

Прошу выслать статью о физкультуре для стенгазеты52.

Волчанск, Харьковского округа.

Набережная

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 105-106. Копія.


* Дата відправки листа з Москви до приймальної голови ВУЦВКу.


51 Йдеться про Всесоюзну робітничу радіогазету "Пролетарий" (орган ВЦРПС) при Всесоюзному комітеті радіомовлення.- Док. № 184.

52 15 січня 1932 р. листа було направлено до прокурора Вовчанської дільниці. 24 січня 1932 р. він сповістив приймальню ВУЦВКу, що вказані в заяві установи не вжили заходів до самозабезпечення харчуванням, паливом, білизною, що призвело до тяжкого стану з їх вини. За допомогою районних організацій негативні явища поступово ліквідували. Щодо вживання сурогату замість хліба, то, як визначив прокурор: "Треба зазначити, що це цілковита вигадка".- Док. № 184.


№ 185
СКАРГА СЕЛЯН З КОЛГОСПУ "ВІЛЬНИЙ ЖОВТЕНЬ"
С. ЕРДЕЛІВКИ НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКОГО Р-НУ НА ОДЕЩИНІ
ДО ВУЦВКу ПРО ОПУХАННЯ СЕЛЯН Й ЗАГРОЗУ ГОЛОДНОЇ СМЕРТІ

26 грудня 1931 р.*

Жалоба

Прохаємо Центральну Виконавчу Раду [і] ВКП(б) звернути увагу на нашу жалобу: умирающих з голоду целую деревню, котра звертається до Вас за допомогою. Проработавши все лето в колгоспі й отдавши все зерно до фунта по распоряженію райкома, котрий тепер не вірить, що у нас начали пухнуть з голоду і їсти коней, котрі дохнуть без їжі, і ніхто не зверне уваги на нас, голова сільради послідні фунти забрав й годує своїх коней, щоб порівнятися своїм виїздом довоєнного часу бувшого пана Экліньгера, отакий наш голова Чежика, а коли приїде на збори, то інакше не назива як "гадами". Коли ми вислали всіх гадів, а тепер бачимо, що в нас родяться гади - члени нашої партії, на которих держава опирається. Просимо ще раз перевірити нашу сільраду і виявити наших ворогів, які довели нас до голодної смерті, бо нас дуже покарано, що ми не можемо допитатись, бо зараз лякає голова сільради висилкою, голову колгоспу погнав в ДОПР, поставив партійного Колесніка, котрий сам утік не знаємо куди. То наше оце тільки змога, що таємно напишемо листа, бо явно скаржитись не можна53.

Ф. Мукосій, П. Солопун, К. Солопун

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 108, арк. 86. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання скарги в приймальні голови ВУЦВКу.


53 За дорученням ВУЦВКу скарга селян була перевірена. В січні 1932 р. комісія у складі члена президії Новоархангельського райвиконкому і голови райколгоспспілки Кириленка, представника Скалівсько-Хутірської сільради Горбаня, голови сільського КНС Бабенка побувала в селі, розмовляла з колгоспниками, в тому числі з окремими скаржниками, заходила до хат. Комісія дійшла досить суперечливого висновку, зазначивши, зокрема: "По перевірці ніякого голодування визнати не можна, жалоба написана класово-ворожими агентами... Разом а тим, виявлено окремі перекручення, коли бригада під керівництвом Камінського Михайла забирала у членів колгоспу по 20-30 фунтів зерна, що видано було колгоспом. Взято було у Мукосій Тетяни 30 фунтів проса, що залишено для дитини її сина, що виїхав на виробництво. Також встановлено, що деякі сім'ї вибувших на виробництво (як Тумановського), Солопун Калістрата та інші мають потребу в харчах". Нерідко, коли йшлося про голоднечу, представники місцевої влади намагалися приглушити її гостроту і водночас визнавали негативні явища, скрутне продовольче становище, а по суті - голод.- Док. № 185.

На початок
На початок