Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів


1933


№ 343
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "ВІСТІ ВУЦВК" ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
НА УКРАЇНІ НА 1 СІЧНЯ 1933 Р.

4 січня 1933 р.

В % до річного плану

Oбласть Колгоспи Тверді завдання Разом по одноосібному сектору Разом по селянському сектору Радгоспи Виконано річний план Виконано місячний план
Вінницька
Київська
Чернігівська
Харківська
Дніпропетровська
Одеська
Донецька
АМСРР
По Україні
100
100
91,9
85,5
70,2
72,9
75,8
88,6
77,6
57,9
52,9
37,0
36,8
23,2
35,5
48,1
62,3
43,7
99,9
89,5
67,7
43,6
54,4
56,5
84,5
108,4
71,7
100,1
100,1
78,4
76,8
69,5
72,1
76,3
92,6
77,4
95,0
100,9
95,8
91,8
82,4
70,4
77,1
40,5
85,9
92,5
88,6
71,3
73,3
68,7
70,9
73,2
89,1
74,5
114,7
105,2
62,0
49,4
34,8
33,8
42,5
75,9
43,7

Вісті ВУЦВК.- 1933.- 4 січ.


№ 344
ЗАЯВА КОЛГОСПНИЦІ М. П. БИЧКО ДО ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ПРОКУРОРА
ПРО НЕВИДАЧУ ХЛІБА ЗА РОБОТУ В АРТІЛІ

6 січня 1933 р.

Бичко Мотря Петровна, 58 років
Товаришу прокурору

Заява

Прошу Вас розглянути мою заяву, що я робила в артілі і я мати красноармейца Бичко Мотря, по соціальному стану біднячка, проробила все літо. Нема мені ніякої допомоги, а робимо 3 душі, я роблю і двоє дівчат. Хліба нема й крихти в хаті, на роботу ходять без куска хліба, а сільрада дає 4 рублі. Тому не можу робити на ті гроші [в] теперішнє время, коли хлібина [коштує] 15 крб.

Держархів Дніпропетровської області, ф. 1370, оп. 1, спр. 99, арк. 5, Оригінал.


№ 345
З ДОПОВІДІ Й. В. СТАЛІНА "ПІДСУМКИ ПЕРШОЇ П'ЯТИРІЧКИ"1 НА ОБ'ЄДНАНОМУ ПЛЕНУМІ ЦК І ЦКК ВКП(б)
"ПРО ПІДСУМКИ П'ЯТИРІЧКИ ЗА ЧОТИРИ РОКИ В ГАЛУЗІ БОРОТЬБИ З РЕШТКАМИ ВОРОЖИХ КЛАСІВ"

7 січня 1933 р.

Деякі товариші зрозуміли тезу про знищення класів, створення безкласового суспільства і відмирання держави, як виправдання лінощів і благодушності, виправдання контрреволюційної теорії згасання класової боротьби і ослаблення державної влади. Нічого й казати, що такі люди не можуть мати нічого спільного з нашою партією. Це - переродженці, або дворушники, яких треба гнати геть з партії. Знищення класів досягається не шляхом згасання класової боротьби, а шляхом її посилення. Відмирання держави прийде не через ослаблення державної влади, а через її максимальне посилення, необхідне для того, щоб добити рештки вмираючих класів ї організувати оборону проти капіталістичного оточення, яке далеко ще не знищене і не скоро ще буде знищене.

В результаті здійснення п'ятирічки ми добилися того, що вибили до кінця останні рештки ворожих класів з їх виробничих позицій, розгромили куркульство і підготували грунт для його знищення. Такий є підсумок п'ятирічки в галузі боротьби з останніми загонами буржуазії. Але цього мало. Завдання полягає в тому, щоб викинути цих колишніх людей з наших же власних підприємств та установ і остаточно їх знешкодити.

Не можна сказати, щоб ці колишні люди могли що-небудь змінити своїми шкідницькими і злодійськими махінаціями в нинішньому становищі в СРСР. Вони надто слабі і немічні для того, щоб протистояти заходам Радянської влади. Але якщо паші товариші не озброяться революційною пильністю і не виженуть з практики обивательски-благо-душне ставлення до фактів злодійства і розкрадання суспільної власності, то колишні люди можуть наробити немало пакостей.

Треба мати на увазі, що зростання могутності Радянської держави буде посилювати опір останніх решток умираючих класів. Саме тому, що вони вмирають і доживають останні дні, вони будуть переходити від одних форм наскоків до інших, різкіших форм наскоків, апелюючи до відсталих верств, населення і мобілізуючи їх проти Радянської влади. Немає такої пакості і наклепу, яких ці колишні люди не звели б па Радянську владу і навколо яких спробували б мобілізувати відсталі елементи. На цьому грунті можуть ожити і заворушитися розбиті групи старих контрреволюційних партій есерів, меншовиків, буржуазних націоналістів центра і окраїн можуть ожити і заворушитися уламки контрреволюційних елементів з троцькістів і правих ухильників. Це, звичайно, не страшно. Але все це треба мати на увазі, якщо ми хочемо покінчити з цими елементами швидко і без особливих жертв. Ось чому революційна пильність є тією самою якістю, яка особливо необхідна тепер більшовикам.

Сталін Й. Твори.-Т. 13.-С. 210-212.


№ 346
З ПРОМОВИ Й. В. СТАЛІНА НА ОБ'ЄДНАНОМУ ПЛЕНУМІ ЦК І ЦКК ВКП(б)
"ПРО РОБОТУ НА СЕЛІ"

11 січня 1933 р.

4. Четверта причина хиб нашої роботи на селі полягає в невмінні цілого ряду наших товаришів на місцях перестроїти фронт боротьби з куркульством, в нерозумінні того, що лице класового ворога змінилось останнім часом, змінилась тактика класового ворога на селі і що відповідно до цього треба змінити свою тактику, щоб добитися успіху. Ворог зрозумів нову обстановку, зрозумів силу і могутність нового ладу на селі, і, зрозумівши це, перестроївся, змінив свою тактику,- перейшов від прямої атаки проти колгоспів до роботи тихою сапою. А ми цього не зрозуміли, нової обстановки не розгляділи і продовжуємо шукати класового ворога там, де його немає вже, продовжуємо вести стару тактику спрощеної боротьби з куркульством, тоді як вона, ця сама тактика, давно вже застаріла.

Шукають класового ворога поза колгоспами, шукають його у вигляді людей із звірячою фізіономією, з величезними зубами, з товстою шиєю, з обрізом в руках. Шукають куркуля, яким ми його знаємо з плакатів. Але таких куркулів давно вже немає на поверхні. Нинішні куркулі і підкуркульники, нинішні антирадянські елементи на селі - здебільшого люди "тихі", "солоденькі", майже "святі". Їх не треба шукати далеко від колгоспу, вони сидять в самому колгоспі і займають там посади комірників, завгоспів, рахівників, секретарів і т. д. Вони ніколи не скажуть-"геть колгоспи". Вони "за" колгоспи. Але вони ведуть у колгоспах таку саботажницьку і шкідницьку роботу, що колгоспам від них не поздоровиться. Вони ніколи-не скажуть- "геть хлібозаготівлі". Вони "за" хлібозаготівлі. Вони "тільки" пускаються в демагогію і вимагають, щоб колгосп утворив резерв для тваринництва, втроє більший розмірами, ніж це потрібно для справи, щоб колгосп утворив страховий фонд, втроє більший розмірами, ніж це потрібно для справи, щоб колгосп видавав на громадське харчування від 6 до 10 фунт, хліба в день па працівника і т. д. Зрозуміло, що після таких "фондів" і видач на громадське харчування, після такої шахрайської демагогії господарська міць колгоспу мусить бути підірвана, і для хлібозаготівель не лишається місця.

Щоб розгледіти такого спритного ворога і не піддатися демагогії, треба мати революційну пильність, треба мати здатність зірвати маску з ворога і показати колгоспникам його справжнє, контрреволюційне лице. Але чи багато є у нас на селі комуністів, які мають ці якості? Комуністи нерідко не тільки не викривають таких класових ворогів, а навпаки, самі піддаються їх шахрайській демагогії і плентаються за ними в хвості.

Не помічаючи класового ворога в його новій масці і не вміючи викрити його шахрайські махінації, деякі наші товариші нерідко заспокоюють себе тим, що куркулів уже немає, нібито, на світі, що антирадянські елементи на селі вже знищені в результаті політики ліквідації куркульства як класу, і що можна помиритися через це з існуванням "нейтральних" колгоспів, які не є ні більшовицькими, ні антирадянськими, але які самі, так би мовити стихійним порядком, повинні будуть перейти на сторону Радянської влади. Але це помилка, товариші. Куркулі розбиті, але вони далеко не добиті. Більше того,- вони не скоро ще будуть добиті, якщо комуністи будуть ловити гав і благодушествувати, гадаючи, що куркулі самі зійдуть в могилу в порядку так би мовити стихійного свого розвитку. Щодо "нейтральних" колгоспів, то їх немає взагалі і не може бути в природі. "Нейтральні" колгоспи - це фантазія людей, яким дано очі для того, щоб нічого не бачити. При такій гострій класовій боротьбі, яка є у нас тепер в радянській країні, для "нейтральних" колгоспів не лишається місця, при такій обстановці колгоспи можуть бути або більшовицькими, або антирадянськими. І якщо ми не керуємо в тих чи інших колгоспах, то це значить, що ними керують антирадянські елементи. В цому не може бути ніякого сумніву.

5. Нарешті, ще одна причина хиб нашої роботи на селі. Полягає вона, ця причина, в недооцінці ролі і відповідальності комуністів у справі колгоспного будівництва, в недооцінці ролі і відповідальності комуністів у справі хлібозаготівель. Говорячи про труднощі хлібозаготівель, комуністи звичайно перекладають відповідальність на селян, твердячи, що в усьому винні селяни. Але це зовсім невірно і безумовно несправедливо. Селяни тут ні при чому. Якщо мова йде про відповідальність і винність, то відповідальність падає цілком на комуністів, а винні тут в усьому - тільки ми, комуністи.

В світі нема і не бувало такої могутньої і авторитетної влада, як наша, Радянська влада. В світі нема і не бувало такої могутньої авторитетної партії, як наша, комуністична партія. Ніхто не перешкоджає і не може перешкодити нам вести справу колгоспів так, як вимагають цього інтереси колгоспів, інтереси держави. І якщо нам не завжди вдається вести справу колгоспів так, як вимагає цього ленінізм, якщо ми допускаємо нерідко ряд грубих, непростимих помилок, скажемо, но лінії хлібозаготівель, то винні в цьому ми, і тільки ми.

Ми винні в тому, що не розгляділи негативних сторін колгоспної торгівлі хлібом і допустили ряд найгрубіших помилок.

Ми винні в тому, що цілий ряд наших партійних організацій відірвався від колгоспів, спочив на лаврах і віддався стихії самопливу.

Ми винні в тому, що цілий ряд наших товаришів все ще переоцінює колгоспи, як форму масової організації, не розуміючи, що справа не стільки в самій формі, скільки в тому, щоб самим взяти на себе керівництво колгоспами і викинути з керівництва колгоспами антирадянські елементи.

Ми винні в тому, що не розгляділи нової обстановки, і не усвідомили собі нову тактику класового ворога, який діє тихою сапою.

Постає питання, при чому тут селяни?

Я знаю цілі групи колгоспів, які розвиваються і процвітають, акуратно виконують завдання держави і міцніють в господарському відношенні день у день. З другого боку, я знаю і такі колгоспи, розташовані в сусідстві з попередніми колгоспами, які, незважаючи па однаковий з ними врожай і однакові з ними об'єктивні умови,- чахнуть і розкладаються. В чому причина? Причина в тому, що першою групою колгоспів керують справжні комуністи, з другою групою керують "шляпи", правда, з партійним квитком у кишені, але все ж "шляпи".

Постає питання, при чому тут селяни?

Результатом недооцінки ролі і відповідальності комуністів є те, що нерідко причину хиб нашої роботи на селі шукають не там, де її треба шукати, і хиби лишаються через це неусуненими.

Не в селянах треба шукати причину утруднень у хлібозаготівлях, а в нас самих, в наших власних рядах. Бо ми стоїмо при владі, ми маємо в своєму розпоряденні засоби держави, ми покликані керувати колгоспами і ми повинні нести всю повноту відповідальності за роботу на селі.

Такі є головні причини, що визначили хиби нашої роботи на селі.

Можна подумати, що я змалював надто сумну картину, що у нас вся робота на селі складається з самих тільки хиб. Але це, звичайно, невірно. Насправді наша робота на селі має поряд з цими хибами цілий ряд найсерйозніших і вирішальних досягнень. Але я вже сказав на початку своєї промови, що в мої завдання не входить характеристи-ка ваших досягнень, що я взявся говорити тільки про хиби нашої роботи на селі.

Чи можна виправити ці хиби? Так, безумовно можна. Чи виправимо ми їх найближчим часом? Так, безумовно виправимо. В цьому не може бути ніякого сумніву.

Я думаю, що політвідділи МТС і радгоспів є одним з тих вирішальних засобів, з допомогою яких можна буде усунути ці хиби в найкоротший строк.

Сталін В. Твори.- Т. 13.- С 228-232.


№ 347
ЛИСТ ЗАГОТІВЕЛЬНО-ПОСТАЧАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПРО РОЗПОДІЛ РЕКВІЗОВАНОГО ХЛІБА В ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ ТА НА РОБІТНИЧЕ ПОСТАЧАННЯ

13 січня 1933 р.*

Секретно

Всем горрайснабам
Зиновьевск

При сем препровождаем к неуклонному исполнению
и руководству следующее письмо, утвержденное секретариатом обкома КП(б)У 13.І. с. г.
Нач. Моб. Обор. Упр. (Шлафер)
"О порядке использования хлеба, найденного
в потайных хранилищах и изъятых раймилицией"

В целях установления четкого порядка в деле направления и использования хлеба, вскрываемого и отбираемого органами милиции, скрытого в ямах, потайных хранилищах, при обнаружении тайного помола у спекулянтов, перекупщиков и т. д. Вам надлежит руководствоваться:

1. Весь хлеб как в зерне, так и в размолотом виде, отобраный у тайных помольщиков, спекулянтов, перекупщиков, передавать в качестве поступления мерчука с зачетом в план выполнения мерчука и использованием его по фонду рабочего снабжения области.

2. Хлеб, вскрытый в ямах, тайных хранилищах и т. д., передавать на пункты "Заготзерно" с зачислением в план хлебозаготовок в установленном порядке, за исключением Одессы, Николаева и Херсона, где весь хлеб, отбираемый в черте этих городов, зачисляется в фонд рабочего снабжения этих городов по разнарядке облснаба.

3. Райзаготзерно совместно с райснабом обеспечивают соответствующую отчетность отдельно хлеба, зачисляемого по мерчуку для рабочего снабжения, с обязательным ежедневным телеграфным донесением облзаготзерну и облснабу на основе посылаемой по линии "Заготзерно" инструкции.

Использование всех ресурсов мерчука, являющегося неприкосновенным фондом рабочего снабжения области, без нарядов облснаба категорически воспрещается под страхом уголовной ответственности, невзирая на лица.

ОблзаготСТО (Сабин)

Облзаготзерно (Марайленич)

Облснаб (Портнов)

Верно: [підпис]

Держархів Кіровоградської області, ф. 242, оп. 1, спр. 1122, арк. 2. Засвідчена копія.


* Дата затвердження листа Одеським обкомом КП(б)У.


№ 348
ЛИСТ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
ДО ГОЛОВИ РЯБУШІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ І ГОЛОВИ КОЛГОСПУ "ПЕРЕМОГА" ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ

24 січня 1933 р.

В окремих колгоспах є окремі двори, що голодують, а Ви не вживаєте будь-яких заходів нібито це Вас не стосується. Колгоспи повинні негайно запобігти цих явищ і бути занадто чутливими особливо до бригадирів, колгоспників з великою кількістю трудоднів, родин червоноар-мійців як колгоспників, так і одноосібників, червоних партизан, до дітей, з кого б вони не були, за стан яких ви несете відповідальність. Ця допомога повинна бути організована через взаємодопомогу колгоспників. Зберіть гроші, купіть овочі, корову на м'ясо, хліба у колгоспників та видайте грошей і натурфонд з колгоспу (з листа Постишева).

Значна кількість хліба є закопана, захована в землю, розвиньте ініціативу його виявлення засобом натур [альної] .нагороди хлібом виявивших осіб і повернення частини хліба на цю допомогу.

Окремі, випадки голодухи повинні бути ліквідовані па місцях негайно, але є декілька колгоспів у районі, де потрібна загальна допомога, на яку потрібно мобілізувати значні кошти, а тому за ухвалою райтрійки Ви повинні виділити і переказати на рахунок райспоживспілки в Лебединській філії Держбанку 300 крб., списавши на витрати за рахунок адміністративно-управлінських витрат.

Не пізніше 20 лютого 1933 р. надішліть до РВК список всіх виявлених, що знаходяться в тяжкому продовольчому стані, з зазначенням складу сім'ї. Характеристики про кількість працездатних, кількість вироблених трудоднів й причини такого тяжкого стану, коли і яка надана Вами допомога.

Голова райтрійки - голова РВК Гужвій

Райпостач Ріпка

Держархів Сумської області, ф. Р-2480, оп. 1, спр. 9, арк. 17. Оригінал.


№ 349
ВІДПОВІДЬ ЛАТИНСЬКОЇ РАЙКК-РСІ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПО СКАРЗІ КОЛГОСПНИКА М. П. ЯРЕМЧУКА З с. НОВОСЕЛИЦІ-ЛІТИНСЬКОІ
ПРО НАСИЛЬНИЦЬКУ РЕКВІЗИЦІЮ МАЙНА, ХУДОБИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА2

24 січня 1933 р.

Цим Літинський РайКК-РСІ повідомляє, що факти перекручення політики партії на селі, що їх в дописі зазначено гр. Яремчук Матвієм, що мало місце в с. Новоселиці-Літинській нашого району, дійсно створені і по останнім, ще до надіслання від Вас, заявам, вжиті відповідні заходи, а саме: 1. Дійсно, під час проведення роботи по хлібозаготівлі в с. Новоселиці-Літинській, уповноважений РПК т. Гоголюк вкупі з сільським "активом" проводив та влаштовував масові п'янки і в п'яному вигляді проводили арешти селян, обшуки та вилучення хліба в контрактантів і цілий ряд інших зловживань. 2. При встановленні всіх цих фактів па місці уповноваженого РПК Гоголюка було негайно знято з роботи в селі і справа передана судово-слідчим органам для негайного притягання винних до відповідальності, а саме - Гоголюка та інших "активістів", як секретаря сільради Панасенко заарештовано і постановою бюро РПК виключено з лав партії. 3. Разом з цим констатовано неправдивість виключення з колгоспу Яремчука Матвія та доведення йому твердого завдання, і зараз за розпорядженням РВК йому все майно, що було вилучено, повертається. 4. Справа перекручення на с. Новоселиці-Літинській судовим засіданням на місці буде розглядатись в показовому порядку. Про що і довожу до Вашого відому.

Голова Літинської РайКК-РСІ
Галко

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. З, спр. 402, арк. 32. Відпуск.


№ 350
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА АРТІЛІ "НОВЕ ЖИТТЯ" В с. СУЩАНИ КАГАРЛИЦЬКОГО Р-НУ
ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО ГОЛОДУВАННЯ СЕЛЯН ТА БЕЗГОСПОДАРНІСТЬ В КОЛГОСПІ

Січень 1933 р.

Ось що я розкажу у відповідь на промову тов. Сталіна3. Уже другий рік, як тяжко голодає с. Сущани. Заражується од усякої нечистоти, що їдять і мруть [люди] як мухи восени. Ходять балачки, що радвла-да загнала в колгосп, щоб "експлуатувати" трудящу людність. Нема хліба, хоч цього 1932 р. жодного центнера хлібозаготівлі не було взято в державу. Копей, свиней теж раптом не стало, а причину не довелося довго шукати. Рада колгоспу "Нове життя" складається з тих паразитів, що тягнуть соки з трудящих колгоспників і руйнують колгоспне будівництво.

Весною .1932 р. від неуважного догляду за кіньми вони видохли. Л частину рада колгоспу з конюхами, бо вонн рідня, продавали і кожну ніч пиячили у Бови Корнія Сергійовича. А мала часть коней зосталася, то була нездатня до весняної сівби. Надійшли роботи в полі, кол-госпівці були хлялі, та рада постановила накидати норми виробітку. Люди звісно не виробляли і робили по 4 дні на трудодень, тоді як на постійній роботі були рідня та свати ради колгоспу і виробляли по 1 трудодню за день. Колола рада потай від колгоспників кабанців і їла з постійниками. І в кінці року, коли розрахувались, то виявилося, що постійники, конюхи, бригадири та інші получили хліба зовсім багато, а поденні робили і заробили по пуду менше. Поросята роздали постій-никам теж, а останні покололи та поїли замість того, щоб оддати м'ясозаготівлі. Колгоспники поденні, що ходили на роботу, не мають ні хліба, ні поросят, а м'ясозаготівлю рада колгоспу розложила на них, щоб виповнювали. А на різдво вдобавку рада колгоспу потай змолотила 18 пуд. колгоспівського жита і розділила поміж собою. Маляс, який належав на трудодні, рада попродала і пропила. Склад ради - Бова Корнїй, Бова Гриша, Кравченко Хома, Литвин Влас, Глушко Михайло, Глушко Санько, Мишак Василь і голова Нужденко.

Просимо розслідувати*.

Кагарлик, с. Сущани, артіль "Нове життя".

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 109-110. Ротапринт.


* Підпису немає.


№ 351
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВОРОЖЕ СТАВЛЕННЯ СЕЛЯН
ДО КОЛГОСПНОГО МАЙНА ТА ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕРНОМ ПОСІВНОЇ КАМПАНІЇ 1933 р.

2 лютого 1933 р.

І. Класова боротьба навколо сівби

Куркульські та антирадянські елементи, які по багатьох місцях лізли до колгоспів, прикладають багато зусиль для зриву весняної сівби. Наводимо декілька прикладів тактики куркуля та його агентури.

1. Нищення та послаблення коня

Грушківський р-н. У колгоспі ім. Леніна куркулі отруїли 5 найкращих коней, нагодувавши їх кормом з "паризькою зеленню". Шкідники ще й досі не покарані. У колгоспі ім. Будьонного з вини конюха підкуркульника п'яниці Хамчака, кінь утопився в криниці.

Знам'янський р-н. В колгоспі "Комунар" за конюхів працюють куркулі. Куркулі [доглядали] коней, як хотіли. За перші місяці осені загинуло 92 коня з 195. Із тих 103 шт., що лишилися, більшість покалічені: З вибитими зубами, очима, з ранами на копитах. В районі такі непоодинокі. Слідчі органи не борються із шкідницьким нищенням коней.

Карлівський р-н. Артіль "Шлях бідняка" - куркулі працювали на стайні. Внаслідок їхньої "праці" загинуло 77 коней, а акти складено лише на 27. Загибель 50 шт. управа приховує.

Лебединський р-н. Коваленко візши горілку з Сум, проткнув коня ножем за те, що він не йшов під гору. В Кам'янському підкуркульник Бляненко пропив колгоспного коня і за це з нього управа вирахувала лише 40 крб. В Михайлівні куркулі підложили під солому, що була постелена коням, борону вверх зубками.

2. Розкрадання та хижацьке ставлення до колгоспного майна

Томашпільський р-н. В колгоспі ім. Сталіна куркулі, скориставшися з безгосподарного ставлення до реманенту, вкрали плуг та частини від культиватора.

Кобеляцький р-н. Колгоспник Троценко взяв артільного коня возити собі солому, коли кінь втомився і став відпочивати, він почав його бити залізним ціпком і перебив йому ногу.

Новосанжарський р-н. У більшості колгоспів району догляд за кіньми явно незадовільний. В артілі "Червоне село" кінь загинув в очереті і про це ні управа, ні конюхи не знали. В арт. "Весела праця" через недбайливий догляд, кінь пробив живіт.

Краснокутський р-н. Арт. ім. Скрипника. Бандур взяв жеребну кобилу і поїхав шукати вкрадену корову. їздив цілий день, ввечері ця матка абортувала і лежить з пухлими ногами.

3. Розбор колгоспного майна і в першу чергу коней

Кобеляцький р-н. В арт. ім. Шевченка куркулі, скориставшись з відсутності масової роботи навколо постанови уряду про виділення їздових, організували виділення "дворових" і розібрали коней по дворах.

4. Розповсюдження провокаційних чуток та дезорганізація колгоспної маси

Тростянецький р-н. Куркульські елементи, опираючись на директиву про припинення видачі хліба на громадське харчування, сіють чутки про голод. В результаті цього на роботу виходило не більш як 10 % колгоспників. Продовжуючи свою роботу і далі, куркульські елементи створюють настрій, що в "колгоспі будемо голодувати, треба іти у промисловість". Внаслідок за грудень виїхало 600 чоловік і зовсім виїхало 10 господарств.

II. Боротьба за насіння

Характеристичною рисою по колгоспах, які вивершили план хлібозаготівель, є демобілізаційні настрої, щодо утворення насінних фондів. Чимало таких колгоспів залишилось без насіння, припустивши в минулому розкрадання та розбазарення хліба, не борються за скоріше утворення насінних фондів. Наводимо приклади:

1. Колгоспи, вивершивши хлібозаготівлі, демобілізувались

Березівський р-н. на початку січня закінчив план хлібозаготівель. Замість [того, щоб] негайно переключитися на мобілізацію посівфонду - майже повна демобілізація. Петрівський, Златоустівський, Буляїв-ський партосередки зовсім припинили переобмолот соломи та перевіювання полови, замість 66 молотарок працює 13-10 молотарок.

Березовський р-н. Для утворення посівного фонду, обікрали кожного колгоспника по 1 пуду зерна. У с. Вікторівці довели кожному колгоспникові тверде завдання у 6 пуд. на посівний фонд, а коли не принесуть, загрожують розкуркуленням. В Кудрявцівському колгоспі обікрали кожного колгоспника по 1 пуду зерна, а керівники вікторівських колгоспів довели кожному колгоспникові по 6 пуд твердого завдання зерна і запропонували в обов'язковому порядку принести до колгоспу, а коли не принесуть, то загрожують розкуркуленням.

Літинський р-н. Івчанський колгосп ще в грудні виконав план хлібозаготівель, але поклавшись на самоплив на 10 січня засипав лише 75,3 % потрібного насінного фонду.

Козятинсъкий р-н. У Білопільському колгоспі по вистачає 59 ц насіння, але пі управа колгоспу, ні партосередок нічого не роблять, щоб мобілізувати посівматеріал серед колгоспників.

2. Розгортаючи збирання насіннєвих фондів йдуть лінією найменшого опору

Замість повернути розкрадене та неправильно роздане збіжжя, колгоспи стають на шлях "зрівняловки", встановлюючи "подушну" норму здачі насіння.

3. В окремих колгоспах насінні фонди охороняються безгосподарно

Ляховецький р-н. Колгосп "Ленінська кузня" злочинно ставиться до збереження посівматеріалу. Так, вика, яка була приготована для посіву, змокріла й погнила.

4. Не слідкують за утворенням насінних фонди відповідної якості по культурах

Корсунъсъкий р-н. До утворення посівфонду ставляться формально, не слідкують за якістю та культурами. Наприклад в артілі "П'ятирічка" ніхто не знає скільки і яких саме культур засипано до насінного фонду.

5. Одноосібники вступають до колгоспу без насіння

Орининський р-н. Новоприйняті одноосібники не усуспільнюють посівматеріалу, а колгоспи не ведуть серед них пояснювальної роботи.

Томашпільський р-н. В колгоспі ім. Ворошилова одноосібники, що недавно вступили до колгоспу, мають усуспільнити 15 ц насіння, а усуспільнили лише 2 і роботи навколо цього ніякої не ведеться.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 14, спр. 73, арк. 19-21. Копія.


№ 352
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЗАЛИМАНСЬКОІ СІЛЬРАДИ БАЛАКЛІЙСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ
ПРО ОШТРАФУВАННЯ СЕЛЯНИНА Ю. Т. БЕРЕЖНОГО ЗА НЕДОВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

4 лютого 1933 р.

Голова Гордієнко
Секретар Якименко

Слухали: Гр-на Бережного Юхима Тимофійовича, контрактанта, впертого нездатчика хліба державі, розбазарив свій хліб невідомо куди, належало 9,35 ц, виконав лише 3.75 ц, недовиконав завдання перед державою 5.60 ц.

Ухвалили: За злісне нездавання хліба державі оштрафувати грішми з розрахунку по 25 крб. за пуд незданого хліба, 33 пуди на суму 825 крб. Прохати райвиконком ствердити цю постанову4.

Голова Гордієнко
Секретар Якименко

Держархів Харківської області, ф. Р-2762, оп. 1, спр. 422, арк. 14. Оригінал.


№ 353
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО НЕЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ КОЛГОСПІВ ПОСІВНИМ ЗЕРНОМ В УМОВАХ ГОЛОДУ 1933 Р.

Не раніше
5 лютого 1933 р.*

Засипка посівфонду

В районах Дніпропетровської, Одеської, Харківської областей і особливо у тих, що виконали план хлібозаготівель, робота по утворенню посівного фонду проходить явно незадовільно. У багатьох колгоспах панують навіяні куркульські сподіванки на допомогу від держави, є випадки розкрадання куркулями хліба та ін. Ці дії класово ворожих елементів не скрізь зустрічають належну відсіч.

Синельниківський р-н. За планом посівфонду треба утворити 27 550 ц, на 5 лютого засипано лише 2265, або 8 % до плану. Такий стан з засипкою насіння стався тому, що достатньої мобілізованості навколо цієї справи ще немає. Наприклад, в колгоспі "Червона гірка" насіння фонду немає за винятком 6,5 ц сої. Мобілізація насіння серед колгоспників не організована. Серед членів управи панують настрої, що у колгоспників нічого мобілізувати не можна. Член управи Кириленко каже: "Дбати про весну нічого, бо ми всі до весни подохнемо". "На молотьбу соломи ніхто не піде, бо два уже лежать пухлі, а скоро і всі попухнемо". Такій відвертій куркульській агітації не дається належної відсічі, а навпаки тут вважають, що випадків куркульсько-ворожих дій "не помічається". Колгосп "14-річчя Жовтня". Потрібно насіння 13 013 ц є 1553, або 1,2 %. Голова колгоспу та польовод сходяться на одній думці: "Дістати посівматеріал не можна, хіба може викриємо ворога та найдемо яму". Звичайно, що за таких настроїв у керівництві, колгосп насінням навряд чи забезпече, якщо вчасно не будуть вжиті заходи до ліквідації цих настроїв.

Криворізький р-н. В колгоспі "Нове життя" досі заготовлено 96 кг насіння. Успішній мобілізації заважає бездіяльність партосередку, який нічого не робить для того, щоб розбити серед колгоспників навіяні куркулями настрої, що держава дасть насіння. Колгосп "Червоні події" нічого не робить для підсилення мобілізації насіння, як було тиждень тому зібраних 6 ц, так вони й залишилися. Переобмолоту соломи (підлягає - 115 га) не форсують. Колгосп "Соцперебудова" внаслідок широкого обговорення постанови уряду про новий** порядок здачі державі хліба5, [дав] певні наслідки у мобілізації насіння. На 4 лютого засипано 79 ц. Зараз широко розгорнулася здача хліба на насіння: колгоспник Загоновець - 3 пуди, Чорноусенко - 3 пуди та ін.

Генічеський район. Артіль "Общий труд хлібороба", складаючи умову соцзмагання з артіллю "Червоний Чонгар", зобов'язалася до 10 лютого засипати насіння, але внаслідок проробки постанови про новий порядок здачі зерна державі посівний фонд на 5 лютого цілком утворено. Артіль ім. Буденного, розгортаючи соцзмагання між бригадами, за перший день (5 лютого) зібрала 40 ц насіння.

Хорлівський р-н. На 20 січня в районі засипано 47,9 % насінньово го фонду і па цьому заспокоїлись - наступний п'ятиденок нічого не дав. У ряді колгоспів зовсім припинили переобмолот соломи. Припинено також вилучення розкраденого хліба. Приміром у колгоспі "Серп і молот" куркулі розікрали понад 700 пуд. хліба, але їх досі не покарано і розкраденого хліба не вилучено.

Верезівський р-н. Район план хлібозаготівель закінчив, але на засипку відразу ж не переключилися і це призвело до того, що в районі засипано лише 13 % до плану. Не розгорнуто також й боротьби проти куркульської агітації, проти розкрадання посівфонду. Наприклад, в артілі "Малиновського" куркуль Бусар на зборах виступає з такими промовами: "Держава не допустить, щоб лани лишились незасіяними. Насіння дадуть". Цей же Бусар вкрав у колгоспі 32 пуди пшениці.

Ізюмський р-н. В артілі "Заповіт Леніна" замість спочатку засипати посівний фонд, а потім розподіляти прибутки, зробили навпаки. На сьогодні тут не засипано жодного кілограма насіння. В артілі "Трудова сім'я" засипано лише 85 проти 155 потрібних. Успішне збирання насіння гальмує, з одного боку, те, що не робиться нічого для повернення розкраденого хліба, із другого - панування навіяного куркулем настрою -o держава допоможе.

Зовсім інше в артілі "Шлях до соціалізму". Тут дотерміново виконали план хлібозаготівель з перебільшенням і повнотою засипали посівні і фуражні фонди.

Інструктор Супруненко

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 14, спр, 73, арк. 17-18. Оригінал.


* Датується за змістом документа.

** У тексті "повний".


№ 354
ВІДОМОСТІ МАКІЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ МІЛІЦІЇ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ЧЛЕНІВ СІЛЬГОСПАРТІЛЕЙ
ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИННЕ СТАВЛЕННЯ ДО КОНЕЙ

Не раніше
5 лютого 1933 р.*

1. По ремонту тракторів і розбазарюванню посівного матеріалу справ не виникало.

2. За недбайливе ставлення до зберігання кінського поголів'я було заведено всього 69 справ, по ним притягалося до відповідальності по соцсектору: кулаків - 1, середняків одноосібників - 12, бідняків одноосібників - 3, колгоспників - 36, робітників - 18, службовців - 4. Разом - 74 чоловіки.

Крім того виникла одна справа по одноосібному сектору, по якій притягається до відповідальності один чоловік, по соцстану середняк-одноосібник.

Нижче цього подається коротка характеристика найбільш характерних справ цієї категорії:

1. На копальні Новобутовка конюх Кучугуров М. Р.- по соцстану куркуль, під час роботи дерев'яною цуркою збив коня, від чого такий загинув. Справа про звинувачення Кучугурова за арт. 75-м КК - 12 грудня 1932 р. спрямована по підсудності.

2. Гр. Ішишин М. Ф.- за соцстаном середняк-одноосібник, будучи груповодом в артілі "Крем-Грабарь", що працює на Трансбуді, недбайливо ставився до зберігання кінського складу, не дбав за придбання своєчасно фуражу, та недодав покладеної норми коням, внаслідок чого кіпський склад даної артелі був доведений до такого стану, що коні дохли, частину ж із них добивали за розпорядженням Ішишина. Матеріал спрямований по підсудності.

3. В сільськогосподарській артілі "Червоний колос" Троїцько-Хар-цизської сільради через недбайливе ставлення до кінського складу з боку правління даної артілі загинули в артілі 12 коней. Притягнуто до відповідальності правління артілі, в складі трьох чоловік: Недодай Є. А., Полянський Д. Л. та Гармаш Є. І., справа спрямована по підсудності.

4 У с/г артілі "Воля" через злочинно байдуже ставлення до кінського складу з боку правління даної артілі, безгосподарність та повну бездіяльність загинуло 28 коней та 10 лошат (молодняк). Притягнуто до відповідальності голову артілі Панченка Івана Єгоровича та члена правління - Панченка Дмитра Павловича, справа про звинувачення їх за арт. 97-м КК, 27 грудня б. р. за № 55 спрямована по підсудності.

5. В артілі "10 років КП(б)У" через недостатній уход за кіньми, незабезпечення фуражом та одночасне розбазарювання такого головою правління даної артілі гр. Зуйко Василем та членом [артілі] Шевченко Василем, внаслідок чого загинуло 46 коней. Справа про звинувачення їх за арт. 97-м КК № 24-15 січня б. р.

6. Візники ЗРК "Будівельник" гр-ни Андашітов Захарій Іванович, по соцстану робітник і Водолазов Іван Олександрович, по соцстану бід-няк-одноосібник в час перевозки овочів з. городів м. Керменчик, кепсько відносилися до кінського складу, несвоєчасно давали їм корм та [не] напували, внаслідок чого в дорозі здохло 2 коней. Справа про звинувачення їх спрямована по підсудності.

Начальник РС міліції м. Макіївки Богатинський

Начальник відділення А/Д та З/С Солошенко

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 14, спр. 77, арк. 21-22. Оригінал.


* Датується за змістом документа.


№ 355
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕСПРОМОЖНІСТЬ КОЛГОСПІВ
КИЇВСЬКОЇ І ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ СТВОРИТИ ПОСІВНИЙ ФОНД НА ВЕСНУ 1933 р.

8 лютого 1933 р.

Київська обл. Київська область ще 15 січня повинна була закінчити засипку посівного фонду. Через те, що [значне] число районів відразу ж не переключилися на мобілізацію насіннєвого фонду, не скрізь ще,організовано справжню боротьбу за насіння, з розбазарюванням посівфон-ду, боротьбу з споживацькими тенденціями та куркульським саботажем. Київщина спромоглася засипати на 30 січня лише 78,9 % насіння проти потреби. Нижче наведені факти це цілком стверджують.

Новоградволинський р-н. Крива виконання плану замість підноситись - падає. На 25 січня було 88 %, а на ЗО січня - 70 %. Зменшення процента пояснюється тим, що у колгоспах почали розбазарювати посів-фонди. Наприклад, у колгоспі "Перемога" роздали уже утворений насіннєвий фонд.

Смілянський р-н. Фактично стану посівного фонду в районі не перевіряють, обмежуючись лише одержанням відомостей від колгоспів. За списком, що є у РЗВ, значиться, що у Великояблунівських, Хаувокських* та Білозерських колгоспах є достатня кількість насіння. Насправді це не так. Ці колгоспи подали невірні відомості, бо управи боялися повідомити про розбазарювання насіння. Розбазарювали насіння також рахівники-куркулі (Космачівський колгосп), що заплутують облік насіння. В одній книзі записано 931 ц насіння, у другій 925 ц. У цьому ж колгоспі комори з насінням не опечатано.

Тальнівський р-н. В колгоспі "Перемога" член управи колгоспу продав на базарі у м. Тальному ячмінь і сояшник з посівного фонду. Про це знають члени управи, але ніяких заходів до цього злочинця не вживають. В колгоспі с. Гончарихи, Катеринопіль, Вербовець, Шайлакове не зібрали ще жодного кілограма, але збору незаконно одержаного хліба ще не організували.

Білоцерківський р-н. Загальні збори Бакалівського колгоспу ухвалили до 1 лютого зібрати 139 ц насіння, але управа жодних заходів не вживає, щоб виконати цю ухвалу. Переобмолоту не розпочали - завгосп каже "неуправка з людьми". Перебраного хліба з ледарів стягувати не почали, а його перебрано чимало. Наприклад, Гапоненко перебрав - 1,8 ц, Савтуса - 1,8 ц, Ревченко - 1,26 ц та ін. Такий же стан і в Гли-бічнівському колгоспі, де теж не організовано переобмолоту соломи, повернення незаконно одержаного хліба не організовано, навіть розкрадачів - комірника колгоспу, що украв 215 кг насіння, не покарано.

Баварський р-н. У колгоспі ім. Леніна згноїли 15 ц насіння льону. Крім цього, вівса не вистачає на посів, а управа 5 ц віддала на годівлю коней. У колгоспі ім. Петровського нічого не робиться для утворення посівного фонду, а разом з чим є багато необмолоченого льону, який куркулі розкрадають.

Ружинський р-н. По району утворено лише 51 % насіннєвого фонду, а по одноосібному сектору засипано 11 ц проти потрібних 3097 ц. Причому у колгоспах з потрібних 1300 ц ярої пшениці не засипано і жодного центнера, а пізніх ярих засипано 275 %. П'ятигірський колгосп. Не вистачає 209 ц насіння і з них 150 ц ярих культур, але тут нічого не робиться для того, щоб повернути розбазарений хліб.

Баришівський р-н. Колгосп "Паризька Комуна" засипав повнотою 440 ц зерна, але цими днями управа без жодних підстав розподілила між колгоспниками 50 ц насіння. Управа Морозівського колгоспу так само почала розподіляти між колгоспниками насінний фонд.

Корсуньський р-н. В колгоспі "Іскра" насіння засипали на горищі стайні. Підкуркульники просвердлили стелю стайні і викрали 450 кг насіння. Колгоспники викрили злочинців, але управа не вживає ніяких заходів проти розкрадачів зерна.

Але поряд з цим є такі райони та колгоспи, в яких по справжньому організовано боротьбу за створення насінного фонду. Цілком закінчили засипку насінного фонду Кагарлицький, Димерський, Вищедубечнян-ський та район ім. Г. І. Петровського. У наслідок мобілізації колгоспників, район цілком утворив посівний та страховий фонд. За планом треба посівматеріалу 19 721 ц та страхового- 1694 ц, а зібрано - 224- 33 ц*. В основному план виконано і за культурами. Зібраний посівматеріал прочищено на 70%. І банківський р-н. Більшість колгоспів району "Нове життя", ім. Ворошилова, Обухівецький та інші внаслідок організації повернення незаконно одержаного хліба, переобмолотом сапами повністю утворили посівні фонди.

Тетіївський р-н. Колгоспи ім. Буденого, "Жовтень", ім. Дзержинського і інші уже цілком засипали насінні фонди.

Ярунсъкий р-н. Пищівський колгосп, правильно організувавши роботу, досяг того, що цю площу засіву забезпечено насіннєвим матеріалом, який повністю перечищено. Закінчено також ремонт реманенту. Дуплинський та Жеребилівський колгосп також цілком засипали посівний та страховий фонди, закінчують ремонт реманенту. Зліквідували знеосібку у догляді за кіньми, забезпечили коней фуражем на весну, уже проведено 2 паради конюхів.

Вінницька обл. Вінницька область на ЗО січня засипала 77,8 % потрібної кількості насіння. Причини, що призвели Вінницьку область до відставання ті, що й у Київській.

Тульчинський р-н. В Орлівському колгоспі ще не вистачає 500 ц насіння і не дивно, бо в цьому колгоспі засіла петлюрівсько-бандитська зграя, яка розкрадала колгоспний хліб, лише у одного з них знайдено ЗО пуд. краденого колгоспного хліба. В колгоспі відповідальний член управи за створення насінного фонду запевняв, що "є насіння все готове", а перевірка показала, що насінням площу ярих не забезпечено.

Ружинський р-н. В Аклаїмгородецькому колгоспі створення засівного фонду стоїть під загрозою. Не вистачає 746 ц насіння. Не дивлячись на такий стан з посівним фондом, управа не вживає ніяких заходів, щоб повернути незаконно виданого 136 ц зерна, повернути розкрадені 250 ц хліба. Нічого також не робиться для мобілізації насіння серед 56 одноосібних господарств, які повинні усуспільнити 164 ц насіння, але далі усуспільнили 4 ц. Заруданецький колгосп не закінчив засипати насіннєвого фонду. Управа посилається на те, що нема відповідних можливостей, а ніяких заходів не вживає до повернення 23 ц зерна, що його було розбазарено з заваженого насіння. У колгоспі "Зоря комсомолу" теж повнотою незасипано посівного фонду, а з того насіння, що засипано (горох, овес) більшістю підгниле й зіпріле і до посіву непридатне.

Радомишльський р-н. Куркульські елементи, що затесалися у ряді Колгоспів на керівні посади, розкрадають та розбазарюють насіння. У колгоспі ім. Шевченко голова управи, не утворивши посівного фонду, розбазарив наявне зерно під виглядом "остаточного розподілу натуральної частини врожаю". Зерно видавали навіть і тим, хто в колгоспі і не працював. Крім того, голова з рахівником затаїли 17 ц проса і 15 ц жита. У колгоспі "Запоріжжя" голова колгоспу також відмовляється засипати посівфонд, а наявне зерно почав розбазарювати. Причому, він крім розбазарювання ще й провадить куркульську агітацію "план сівби нереальний".

Волочиський р-н. Закінчує засипку посівного фонду по колгоспному секторові, але поряд з колгоспами, що повнотою засипали посівфонд, перечистили та зберігають у відповідних приміщеннях, є ще цілий ряд колгоспів - Баглавський, Вочковецький, Слобідський, Холодецький, що й досі не утворили посівного фонду. Крім того, засипане насіння погано зберігається. Приміром у колгоспі "Клин Леніна" з вини правління загинуло 19 ц насіння кукурудзи.

Поряд з цими відсталими районами є передові, що у наслідок розгорнутої масово-політичної роботи, внаслідок непримиренної боротьби з куркулем та його агентом, закінчили повністю утворення посівного фонду. Це такі райони: Орининський, Солобківецький, Старокостянтинівський, Вінницький, Славутський.

Славутсъкий р-н. У колгоспі с. Гути навколо утворення посівфонду працювали майже усі колгоспники, тому-то тут посівфонд повністю утворено. Не послаблюючи темпів колгосп мобілізував на перечищення насіння також усіх колгоспників. Закінчують також ремонтувати реманент і про коня тут дбають - знеосібку ліквідовано, за кіньми догляд. У Хлощівському колгоспі, закінчивши засипку посівфонду, зразу ж розпочали перечистку його.

Стара Ушиця. Колгоспник колгоспу "Пролетар" так відповів на закон про обов'язкову поставу зерна державі- маючи завдання засипати 875 ц насіння, уже засипали - 932 ц. Все насіння перечищено, цілком закінчено ремонт реманенту, утворили 6 виробничих бригад та обговорили виробничі плани у бригадах. Крім "Пролетаря" цілком засипали насіння та відремонтували с/г реманент колгоспи сіл Гораївки, Рогізного, Студенівки, Старої Ушиці та артіль "До кращого життя".

Орининський р-н. Розгорнувши масово-політичну роботу в колгоспних бригадах, організувавши повернення незаконно розданого колгоспникам хліба, проводячи непримиренну боротьбу з куркульськими елементами, колгоспники ще на 25 січня завдання з утворення насінних фондів виконали на 100 %.

Не послаблюючи темпів перечищають насіння, і уже перечищено 75 % засипаного посівного фонду.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 14, спр. 73, арк. 9-12. Копія.


* Так у тексті.


№ 356
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА І. Г. ОЛІЙНИКА
ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО НЕВИДАЧУ ХЛІБА НА ТРУДОДНІ

11 лютого 1933 р.

Запитання

Я, колгоспник Олійник Іван Григорович Рокитянської сільського подарської артілі ім. ХТЗ Великобагачанського р-ну. Не получив авансу хлібом ні одного кілограма. Мені було нараховано у відомості так, як і каждому колгоспнику, но я не брав через те, що мені не зараховані всі трудодні. Подавав я заяву, щоб нарахували - нічого не чути. А питав за хліб, то кажуть "чого ти не брав". Прохаю, дайте відповідь, чи зможу я тепер хліб одержати і куди добиватися, щоб получить. Прохаю дати відповідь доплатним письмом6.

11.ІІ.33 р.

Олійник Іван Гр.

Адрес: Великобагачанського р-ну Рокитянської сільради.
Олійник Іван Грицк.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 1, спр. 741, арк. 27. Оригінал. Рукопис.


№ 357
ЗАЯВА КОЛГОСПНИЦІ Г. І. ЛУЦЕНКОВОЇ З КОЛГОСПУ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" НА ХАРКІВЩИНІ
З СКАРГОЮ НА ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ І НЕВИДАЧУ ХЛІБНОГО АВАНСУ НА ТРУДОДНІ

12 лютого 1933 р.

До секції РСІ
Від Луценкової Ганни Іванівни

Заява

Я, колгоспниця с Весела Липецького району колгоспу "Червоний партизан" (голова Самойленко), прохаю комісію розглянути мою заяву. Я працювала в колгоспі уже 3 роки і на сей рік мені хліба не дають, причина - не знаю яка. Я працювала все літо, заробила 80 трудоднів, а голова ісключив, не дає аванс. Іще у мене 2 сина-підростки, які запрацювали 140 трудоднів, і теж голова ісключив аванс, разом 220 трудоднів, які всі ісключив. То я прохаю комісію звернути увагу на такий розпорядок. Літо проробила, а на зиму хоч умирай, таких законів у советской власті немає, а він що хоче, то й робить. "Ви мені нічого не зробите",- відмовляє людям.

Луценкова Ганна Іванівна7

Держархів Харківської області, ф. Р-529, оп. 1, спр. 1079, арк. 33. Оригінал. Рукопис.


№ 358
ПОВТОРНИЙ ЛИСТ КОЛГОСПНИКА М. П. ЯРЕМЧУКА З С. НОВОСЕЛИЦІ-ЛІТИНСЬКОІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО ГОЛОДУВАННЯ СІМ'Ї ВНАСЛІДОК СВАВІЛЛЯ МІСЦЕВИХ КЕРІВНИКІВ

18 лютого 1933 р.

Повідомлення, яким Вас повідомляв КК-РСІ8, не цілком правильне. За розпорядженням РВК від 9 січня 1933 р. про повернення мені майна, худоби та хліба не цілком виконано сільрадою. Майно повернуто не все, бо [частину] пропили, хліба не повернуто нічого. Коли я звернувся знов до КК-РСІ, то мені заявили там, що "як нема, то де ми тобі візьмемо", і я зараз зостався без куска хліба та без бараболі, бо позабирали все, не дивлячись, що я член колгоспу, страждаю голодом та 4 душі, не дивлячись [на те], що хліб був зароблений в колгоспі. Прошу редакцію "Колгоспне село" аби дали мені пораду, де мені клопотати за хліб, оскільки голодаю із сім'єю. І що робити [із] злочинцями, що пропили частину майна, та з'їли 30 фунтів сала. Оскільки я член колгоспу, а тому прошу редакцію аби в найскоріпшй час дали пораду. Злочинців покарано неправильно, де Вам буде зазначено в другій бумажці, за що обвинялись та як покарані9.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. З, спр. 402, арк. 25. Оригінал. Рукопис*.


* Підпис відсутній.


№ 359
З ПРОМОВИ И. В. СТАЛІНА НА ПЕРШОМУ З'ЇЗДІ КОЛГОСПНИКІВ-УДАРНИКІВ -
"НАШЕ НАЙБЛИЖЧЕ ЗАВДАННЯ - ЗРОБИТИ ВСІХ КОЛГОСПНИКІВ ЗАМОЖНИМИ"

19 лютого 1933 р.

Друге питання - чого ми добились на новому шляху, на нашому колгоспному шляху, і чого ми думаємо добитися в найближчі 2-3 роки?

Соціалізм - річ хороша. Щасливе соціалістичне життя - річ безперечно хороша. Але все це - справа майбутнього. Головне питання тепер не в тому, чого ми доб'ємося в майбутньому. Головне питання в тому, чого ми вже добилися тепер. Селянство стало на колгоспний шлях. Це дуже добре. Але чого воно добилось на цьому шляху? Чого ми добились відчутно, йдучи по колгоспному шляху? Ми добились того, що допомогли мільйонним масам бідняків увійти в колгоспи. Ми добились того, що, увійшовши в колгоспи і користую-чись там кращою землею і кращими знаряддями виробництва, мільйонні маси бідняків піднялись до рівня середняків. Ми добились того, що мільйонні маси бідняків, які жили раніше впроголодь, стали тепер у колгоспах середняками, стали людьми забезпеченими. Ми добились того, що підірвали розшарування селян на бідняків і куркулів, розбили куркулів і допомогли біднякам стати господарями своєї праці всередині колгоспів, стати середняками.

Як стояла справа до розгортання колгоспного будівництва, років 4 тому? Багатіли і йшли вгору куркулі. Убожіли і розорялись бідняки, попадаючи в кабалу до куркулів. Пнулися вгору до куркулів середняки і раз у раз зривалися вниз, поповнюючи ряди бідняків на потіху куркулів. Не важко догадатися, що від усієї цієї колотнечі вигравали тільки куркулі, та може дехто із заможних. На кожні 100 дворів на селі можна було налічити 4-5 куркульських дворів, 8 або 10 дворів заможних, дворів 45-50 середняцьких та дворів 35 бідняцьких. Отже, щонайменше - 35 % усіх селянських дворів становили бідняки, змушені нести ярмо куркульської кабали. Я вже не кажу про маломіцні верстви середняків, а це більше половини середняцького селянства, які мало чим відрізнялися щодо свого становища від бідняків і були в прямій залежності від куркулів.

Розгорнувши колгоспне будівництво, ми добились того, що знищили цю колотнечу і несправедливість, розбили куркульську кабалу, всю цю масу бідняків залучили до колгоспів, дали їм там забезпечене існування і підняли їх до рівня середняків, які можуть користуватися колгоспною землею, пільгами на користь колгоспів, тракторами, сільськогосподарськими машинами.

А що це значить? Це значить, що це не менше 20 мільйонів селянського населення, не менше 20 мільйонів бідняків - врятували від злиднів і розорення, врятували від куркульської кабали і перетворили завдяки колгоспам у забезпечених людей.

Це велике досягнення, товариші. Це таке досягнення, якого не знав ще світ і якого не досягала ще ні одна держава в світі. Ось вам прак-тичні, відчутні результати колгоспного будівництва, результати того, що селянство стало на шлях колгоспів.

Але це тільки перший наш крок, перше наше досягнення на шляху колгоспного будівництва.

Було б неправильно думати, що ми повинні спинитися на цьому першому кроці, на цьому першому досягненні. Ні, товариші, ми не можемо спинитися на цьому досягненні. Щоб рушити далі і остаточно зміцнити колгоспи, ми повинні зробити другий крок, ми повинні добитися нового досягнення. В чому полягає цей другий крок? Він полягає в тому, щоб підняти колгоспників,- і колишніх бідняків, і колишніх середняків,- ще вище. Він полягає в тому, щоб зробити всіх колгоспників заможними. Так, товариші, заможними.

Сталін Й. Твори.-Т. 13.-С. 244-247.


№ 360
ЛИСТ СЕЛЯНИНА Г. І. ПАНАСЮКА ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПРО НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ, РОЗКУРКУЛЕННЯ ТА ПРОДАЖ МАЙНА

19 лютого 1933 р.

Запитання

Я гр-н с. Березівки Панасюк Григор Іванович [в] дореволюційний період мав 2,50 га землі, одну половину хати і половину клуні. З худо-би та реманенту не було нічого. Я в той час не господарював, бо не було змоги, а весь час ходив по наймах аж до 1915 р., а з 1915 р. служив в армії до 1918 р., з якого я оженився і став господарювати. Но після революції мені наділено 5,61 га землі, мав 2 коней, 1 корову, 6 вуликів пасіки,' швейну машину, 1 хату, 1 клуню, 1 хлів та 8 їдців, з яких 2 працездатних, а 6 непрацездатних. Весь час займався хліборобством, найманою працею не користувався ні одного разу.

З 1 жовтня 1930 р. я вступив в колгосп цього ж с Березівки, в який усуспільнив двох коней та з буд[івель] 1 клуню, як цього вимагав закон. І сам працював аж до 1931 р. 15 жовтня, коли мене вилучили з колгоспу як кулака і майно моє розкулачено і зовсім викинено з хати і розібрано мою хату. І в сучасний мент нема змоги з непрацездатною сім'єю проживати.

При цьому прошу редакцію газети "Радянське село"* або розглянули моє запитання і дали на це належну відповідь, чи підлягало моє майно до розкулачення і чи мали право мене вилучити з колгоспу. І позбавили виборчих прав як кулгака.

Надсилайте відповідь на таку адресу: с Березівка Любарського р-ну Вінницької обл. Панасюку Григору Івановичу.

19.ІІ.1933 р.

ЦДАЖР України, ср. 388, од. З, спр. 403, арк. 25. Оригінал. Рукопис.


* Так у тексті, йдеться про "Колгоспне село".


№ 361
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА П. Ф. ОВДІЄНКА З КОЛГОСПУ "ЧЕРВОНИЙ МАЯК" БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО Р-НУ НА КИЇВЩИНІ
ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО ЗАТРИМКУ ВИДАЧІ ЗАРОБЛЕНОГО ХЛІБА

20 лютого 1933 р.

Чи мас право правліппя колгоспу, а також район задержати, не видавати хліба колгоспникам на трудодні від 1 жовтня [1932] р. по 1 січня 1933 р? Бо по 1 жовтня 1932 р. на трудодпі хліб виданий, а ці 3 місяці не видало правління, кажучи: "Район пе дозволяє, бо в інших колгоспах нема чпм сіять, а потому ми мусимо їм позичпти". ВІД отаких слівець колгоспники, які працювали сумлінно, дуже обурепі і кажуть: "Ті колгоспи свій хліб розбазарили і не хотіли працювати, щоб у них хліб був, а ми працювали, а тепер должні голодні бути. І щоб оті симулянти, які не придбали нічого, а лише розбазарювали - сміялися з нас?".

На мою думку це невірно, бо ми не виконуємо постанов партії та уряду, а їх зриваємо. Колгоспники, які сумлінпо працювали, перестають ходити на роботу. І колгоспи, які господарюють краще, від отаких розподілів будуть занепадати своїм господарством. А по цьому я Вас прошу, шаповішп товарише, аби Вп з'ясували письменно мені, чи я прав, чи правління, що так робе. Це так робиться в колгоспі "Червоний маяк" с. Лосятин10.

Овдіенко Панас Федорович.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 9В-97. Копія.


№ 362
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ ПРАЦІВНИКА ХАРКІВСЬКОГО ОБЛЗЕМУПРАВЛІННЯ
ПРО ПРИМУСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ У СЕЛЯН ЗЕРНА ДЛЯ ПОСІВФОНДУ 1933 р.

Не раніше
20 лютого 1933 р.*

1. Утворення насінних фондів

На 15 лютого 1933 р. по всіх 64 районах області зібрано насіння зернових культур 522 954 ц, що складає 35,6 % до наданого плану НКЗС, з нпх за культурами це визначається так: а) пшениця - 108 103 ц або 26,6%; б) ячмінь - 155 050 ц або 27,9%; в) овес - С 4 637 ц або 24.4 %.

Повністю засипано насінних фондів лише по одному Лозівському р-ну, якпй засипав 26 225 ц, що складає 103,4 % до наданого плану, себто з перевищенням.

Наближається до повного впкопашія плану Харківська міськрада, яка засипала 97.2 %. Ведуть перед у зборі пасіпня такі 12 районів: Яготинськпй - 77,0 %, Сумська міськрада - 63,9 %, Драбівський - 63,7%, Миргородський - 60,5%, Лебедішський - 60,0 %, Новогеоргіїв-ський - 59.0 %, Семенівський - 58,4 %, Старосалтівський - 56,0 %, Зіньківський - 55,1 %, Миропільський - 54,7 %, Градизький - 54,4 %, Кременчуцький - 51,1%.

По 7 районах зібрано насіння від 40 до 50 %; по 5 районах 30- 40 %; по 16 районах 20-30 %; по 5 районах 15-20 %.

Решта районів найганебніше відстають, а саме: Чутівський - 16,9%; Великобурлуцький - 13,0 %; Близнюківський - 12,1; Петрівський - 11,2; Барвепківський-10,7; Краснокутський - 10,5; Сахнов-щанський - 9,3; Кобеляцький - 8,8; Глобинський - 7,3; Липецький - 6,0; Решетилівський - 6,9; Олексіївський - 6,5; Тростянецький - 5,6; Бригадирівський - 2,4 %.

За відсутність належної боротьби за збирання насіння постановою облпарткому та облвиконкому партії** та комсомольські організації цих районів занесено па чорну дошку.

Поруч цього на 15 лютого подали зменшені відомості проти попередніх даних такі 3 райони: Кишеньківський- 8,4%, проти 15,5%; Краснопільський - 8,6 проти 22,0; Двурічанський - 12,2 проти 16,5 %.

Створення насінних фондів зараз, крім раніш засипаних, іде переважно за рахунок перевіювання полови, переобмолоту соломи, повернення неправильно розданих авансів, повернення розкраденого хліба та позики.

В роботі по збиранню насіння ми зустрічаємось з шаленим опором класового ворога, який через своїх агентів, що засіли в управі колгоспів, а також підкуркульників і розкрадачів хліба, намагається всілякими засобами зірвати що найвідповідальнішу роботу. В одних випадках куркуль направляє колгоспників на те, що їсти нема чого, не тільки сіяти, наприклад, у с. Турівці Яготинського р-ну заступник голови колгоспу заявляє: "Де візьмемо того зерна, коли самі їмо макуху", або в артілі "Червоний сніп" Кобеляцького р-ну, де куркульський опір надзвичайно шалений, підкуркульник Гордійко Яків на зборах артілі голосив, що в нього нема зерна не лише на посів, а й їсти, але, коли зайшли до нього в двір, то знайшли закопаного хліба в одній ямі 20 пуд., а в другій 8 ц.

В інших випадках намагаються спирати на те, що держава дасть. так члени правління й бригад колгоспу "Незаможник" Зіньківсько-го р-ну заявляють: "Нащо нам збирати насіння серед колгоспників, держава допоможе", або в зазначеній вже вище артілі "Червоний сніп" Кобеляцького району польовод заявляє, що йому не зрозуміло, чому держава не дасть насіння.

Там же, де управи колгоспів по-більшовицькому мобілізують колгоспників на боротьбу за 100 % засипку насінних фондів, колгоспники дійсно мобілізують насіння; так, колгоспники артілі "Новий Рим" Лохвицького р-ну ухвалили, щоб кожне господарство засипало посівматеріалу не менше 32 кг.

При вступі нових членів до колгоспів, управи колгоспів не завжди вимагають здачу насіння, наприклад: артіль ім. Сталіна Лебедянського р-ну засипала повністю насіння й за культурами, але 30 одноосібних господарств, що прийнято до членів артілі, свою площу землі при ступі не забезпечили, внаслідок чого в артілі 117 га усуспільненої землі не забезпечено насінням.

Схоронення насіння ще не скрізь добре забезпечено, так в артілі ім. Шевченка Лебединського р-ну засівматеріал схоронюється в декількох місцях за півкілометра одне від одного, а частина в хаті, де навіть вікна не позабивані, а вартовий лише один. Після перевірки це явище усунено.

Є випадки й крадіжки насіння, так в таранущівській артілі "Єднан-лія" вартовий підібрав ключі й вночі систематично крав зерно.

Шишкин11

ЦДАЖР України, ф, 27, оп. 14, спр. 72, арк. 77-78. Оригінал.


* Датується за змістом документа.

** Так у тексті - мабуть "партійні".


№ 363
СКАРГА СЕЛЯНКИ Г. ДЕРЕВИНСЬКОЇ З с. КРАСНОПІЛЛЯ ДО ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКРАДИ
ПРО РЕКВІЗИЦІЮ ПРОДОВОЛЬСТВА В РАХУНОК ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

26 лютого 1933 р.

До горсовета Днепропетровской обл.
От гражданки с. Краснополья Деревинской Анны

Заявление

Прошу рассмотреть мое заявление па предмет самовольной работы бригады, выделенной сельрадой и представителя завода им. Петровского.

10 февраля бригада по хлебозаготовительной кампании явилась ко мне и попросила добровольно дать по возможности фасоли. Из остатков для пропитания семьи я отпустила три килограмма, но они забрали всю (40 кг).

23 февраля вторая бригада в таком же составе пришла и потребовала картофель, который я получила за работу на рабочих огородах, в выходные дни для семьи, которая работает на заводе им. Петровского в количестве четырех человек; полученный картофель из церабкоопа только для пропитания своей семьи. Несмотря на то, что картофель был отпущен самим государством и наравне с остальными рабочими, которые также работали на огородах, возможно, в том числе и представитель бригады завода им. Петровского, не учли, что это является подрывом на весеннюю посевкампанию рабочего огородничества. Самовольно открыли погреб, забрали 125 кг картофеля и 38 кг буряка. Весь хлебозаготовительный налог по огородничеству мною выполнен. Прошу вашего содействия в возврате отобранного продукта, выданного церабкоопом.

26.ІІ.1933 г.

Просительница Деревинская

Держархів Дніпропетровської області, ф. 416, оп. 1, спр. 113, арк. 331. Оригінал.


№ 364
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА К. А. СМИРНОГО ДО ШИРОЧАНСЬКОІ СІЛЬРАДИ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
ПРО ДОПОМОГУ ДЛЯ ГОЛОДУЮЧОЇ СІМ'Ї

26 лютого 1933 р.

До голови Широчанської сільради
члена колгоспу Смирного Кирила Андрійовича

Заява

Прохаю Широчанську сільраду обратити серйозну увагу, що я сам заробив трудоднів за 1932 р.- 485 трудоднів і увесь час робив конюхом, а в сучасний момент я і моя сім'я голодає: дружина моя опухла, а також і діти, так що прохаю не відмовити, дати мені і моїм дітям. Прохання не відмовити.

26.ІІ.33 р.

Прохач - за неграмотного про прозьбі розписався
Смирний К.

Держархів Дніпропетровської області, ф. 1370, оп. 1, спр. 90, арк. 27. Оригінал. Рукопис.


№ 365
З ВІДОМОСТЕЙ ГАВРИШІВСЬКОЇ, СОСОНСЬКОЇ ТА ЯКУШИНЕЦЬКОЇ СІЛЬРАД ВІННИЦЬКОГО Р-НУ
ПРО СМЕРТЬ Й ФАКТИ КАНІБАЛІЗМУ НА ГРУНТІ ГОЛОДУ
12

лютий-серпень 1933 р.

Запис акту про смерть13

Прізвище, ім'я, по-батькові Помер (ла) Вік Де жив постійно Ремесло14 Де працював Де вмер Причина смерті
Сташко Василь Дмитрович 28.ІІ.1933 р. 5 років с. Сосонка хлібороб в себе - від голоду
Копитко Мартоха Андріївна 21.III.1933 р. 48 років с. Сосонка хлібороб в себе - від голоду
Кухар Іван Никифорович 28.ІІІ.1933 р. 5 років с. Хмільова15 хлібороб член колгоспу "Ленінський заповіт" вдома від наглої смерті
Пасека Порфирій Тимкович 5. IV.1933 р. 50 років с. Якушинець хлібороб член колгоспу "13-річчя Жовтня" вдома від наглої смерті
Сташко Данило Мартинович 9.V.1933 р. 42 роки с. Сосонка хлібороб член артілі вдома від голоду
Романенко Іван Семенович 23.V.1933 р. 48 років с. Сосонка хлібороб одноосібник на дорозі від голоду
Пукас Марко Захарович 26.V.1933 р. 44 роки Гавришівська с/р хлібороб член колгоспу вдома від опуху
Р. Тодоска 11.VI.1933 р. 6 років с. Сосонка хлібороб одноосібник - встановлено сільрадою та міліцією, що батько зарізав і з'їв
Р. Ганна 12. VI. 19ЗЗ р. 3 роки с. Сосонка хлібороб одноосібник - зарізав батько для їжі
Захаревич Григорій Тимкович 12.VI.1933 р. 7 років с. Сосонка хлібороб одноосібник - зарізано людоїдом
Кравець Петро Васильович 6.VIII.1933 р. 10 років с. Лисогора17 хлібороб одноосібник вдома від голоду

Державний архів Вінницької області, ф. Р-927, оп. 1, спр. 181. арк. 5,9; спр. 182, арк. 4,6; спр. 185, арк. 4, 9; ф. Р-2061, оп. 1, спр. 292, арк. 13; сир. 294, арк. 2; спр. 415, арк. 16; ф.Р-2067, оп. 1, спр. 93, арк. 8. Оригінали.


№ 366
ПОВІДОМЛЕННЯ З КОЛГОСПУ Ш. КОЦЮБИНСЬКОГО ТАВРІЙСЬКОГО Р-НУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
ПРО ВИЛУЧЕННЯ ЗЕРНОВИХ РЕСУРСІВ З УРОЖАЮ 1932 Р. ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

2 березня 1933 р.*

Лопатинецький колгосп ім. Коцюбинського план хлібозаготівлі за 1932 р. виконав на 103 %. Насінньовий фонд на 1933 р. утворив на 100%, остача хліба ще залишилась - озимої, ярої для роздачі членам колгоспу на трудодні, бо ж вони працювали увесь рік, але зараз хліба ніякого не дають на вироблені трудодні. Крім того, що одержали члени колгоспу 15 % від обмолоту 1932 р. Хліб, що ще належить членам колгоспу, який мається [в] гамазеї колгоспу, Тиврівськнй РВК роздавати заборонив, тому що нововступивші члени колгоспу, які вступили в члени 1933 р., не мають насіння на свою площу і цим хлібом [треба] їм засіяти їхню площу.

На мою думку, це невірно, що Тиврівськнй РВК забороняє роздавати членам колгоспу хліб на трудодні, а залишає на насіння для но-вовступпвпгах членів колгоспу. Це є нагрузкою, бо згідно з постановою РНК і ЦК ВКП(б) СРСР про хлібозаготівлю з урожаю 1932 р.18 там сказано, що коли колгосп виконав план хлібозаготівлі і утворив насінний фонд, то лишками має право сам розпоряжатися куди хотіти19.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп, 2, спр. 653. орк. 62. Копія.


№ 367
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА В. X. ФИСУНА З АРТІЛІ ІМ. ЧЕРВОНОГО КОЗАЦТВА
ДО НОВОГУПОЛІВСЬКОІ СІЛЬРАДИ НА ЗАПОРІЖЖІ ПРО ГОЛОДУВАННЯ

5 березня 1933 р.

До Новогуполівської сільради
від члена артілі філії "Червоного козачества"
Фисуна Валерія X.

Цим заявляю, що в мене нема чого їсти, а тому я не можу ходити на роботу. Заява подана мною до правління артілі, аби мені дали хліба, [але] не обращають ніякого вніманія. Заодно с цим прохаю сільраду надіслати до мене комісію, аби вона розглянула моє становище і зробила належні ВИСНОВКИ, в чім і розписуюсь20.

В. Фисун

Держархів Запорізької області, ф. Р-722, оп. 2, спр. 21, арк. 46. Оригінал.


* Дата публікації в інформаційному бюлетені редакції "Колгоспне село".


№ 368
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА В. Г. СЕНЬКА с. ОЗАДІВКИ ЯНУШПІЛЬСЬКОГО Р-НУ НА ВІННИЧЧИНІ ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПРО САМОЧИННІ ДІЇ СІЛЬРАДИ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ТА ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ

15 березня 1933 р.*

До редакції "Радянське село"
Від гр. с Озадівки Сенька Василя Гнатовича

Заява

Я громадянин Сенько Василь Г. Прошу редакцію аби розглянули мою заяву і дали пояснення про таку справу, позаяк мене Озадівська сільрада обідила, довела контрольне завдання. Но я гадаю, що мені до мого господарства контроля нема до чого довести, позаяк я зостався без батька із 12 років, мав землі 3 дес., хату, клуню, хлів. Во время революції КЕПІ наділили ще 1 дес. 50 сотих і разом я мав 4 га 50 соток та садиби 0,10 сотих. Та коли у нас організувався колгосп, то я сознательно подав наяву до колгоспу і мене прийняли. У 1930 р. майно, яке у мене малося - движимо й недвижиме - я його совместно усуспільнив, лише пользувався хатою та садибою 0,10 соток і все время працював на будівництві у колгоспі.

І з 1932 р. во время уборки сіна уся бригада плотняків пішли на уборку сіна, бо в нас косили за п'яту копицю і я косив 12 день, а потім сказав бригадир, що можна піти у ліс косити для себе. Я ще з двома товаришами пішов і покосив ще 1 день, і коли воно висохло, то ми його забрали. А полевод не знав, що нам бригадир дозволив і заявив голові колгоспу, що ми без дозволу косили, бо полевод мав лічні щота зі мною і він ще член сільради. І мене вилучили із колгоспу 27 серпня [1932 р.]. І я подав знов заяву, так не прийняли, і тоді я пішов на будівництво у лесничество і там був 3 місяці. І во время цієї роботи я подавав заяву, щоб прийняли, так голова сказав моїй дружині, щоб я покинув там робити, так тоді приймемо. І коли я кончив роботу, прийшов додому і хотів ще привезти дров, бо я там заробив, так члени сільради сказали на засіданні, що я вже хазяюю і довели контрольне завдання таке, що ,я з цих 0,10 сотих садиби за 10 год цього не зберу, бо я до цього часу налогу платив прошлий год 2 руб., а цей год 5 руб. і всі платежі, які були, виплатив. А зараз наклали такий платіж: 269 [крб.] грошей, кар-o топлі 7 ц, буряку - 3 ц., капусти - 1ц, прядива - 1ц, сіна - 10 ц. м'яса - 5 ц. І вперед прийшли ліквідували, а потім довели контроль і зараз вигнали з хати на сніг. І прошу редакцію дати пояснення, чи це законно зроблено, бо в нас члени сільради мають по 7 га та 8 га. Прошу дати пояснення, чи це може бути законним, та ще довели штрафу за те, що не виконую,- 500 руб. І прошу - чим скоріше21.

Прохач
Сенько Василь Гнатів

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 3, спр. 431, арк. 4, Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання заяви в редакції.


№ 369
ДОПИС СІЛЬКОРА І. М. ЗНАЄМСЬКОГО ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОКАРАННЯ КОЛГОСПНИКІВ С. ЯБЛУНІВКА ЛЮБАРСЬКОГО Р-НУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
ЗА ПРИВЛАСНЕННЯ КОЛГОСПНОГО ЗЕРНА ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ

17 березня 1933 р.

Управа Яблунівського колгоспу вручила ключі від комори Нестерукові Дем'янові, який вже три роки пасе морду колгоспним хлібом і салом, і розтринькує колгоспне насіння та добро. Цей Нестерук Дем'ян взяв комору для перечистки насіння на трієрі свого брата Нестерука Панаса і своїх родичів: Маркова Гилька і Хілобокого Кузьму, Калени-кового. Але він їх брав не для того, щоб вони чистили насіння, а для того, щоб вони крали колгоспне насіння. Ці робітники, коли мають іти із комори додому, то насипає кожний собі за пазуху, в штани, в халяви, в чоботи і в кишені. Кожного дня вони втрьох забирали не менше 25 кіл насіння. І цим вони спричиняють до нестачі насіння. Управі колгоспу потрібно в найкоротший термін вигнати комірника, і покарати його з його родичами, які крали насіння22.

17.III. 1933 р.

Знаємський Іван Матвійович (Іван)

ЦДАЖР України, ф. 388, оп.3, спр. 403, арк. 20. Копія.


№ 370
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БАБАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА КИЇВЩИНІ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ МЕДИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ВИСНАЖЕНИХ ВІД ГОЛОДУ

19 березня 1933 р.

4. СЛУХАЛИ: Про організацію медичного харчування по окремих селах Бабанського р-ну (тов. Мамченко).

Висловились: Пінчук, Гехман, Кантаністий.

4. УХВАЛИЛИ: Зважаючи на те, що по окремих селах Бабанського р-ну спостерігаються хворі на брезки* і виснаження, які потребують раціональної годівлі та медичної допомоги, президія РВК постановляє:

1. Мобілізувати увесь медперсонал району вкупі з присланою бригадою лікарів від облздраввідділу на організацію медичної допомоги вищезгаданим хворим, в першу чергу, для обслуговування охопити села: 1) Кам'янече, послати туди бригаду лікарів тов. Кривуця та Лобко; 2) Підвисоке - Кантаністого та Склярова; 3) Тальянки - Легедзине: Гехмана та Сінькевича; 4) Вишнопіль - Монастирського; 5 Доброво-ди-Мамченка, Шапака. Посилаємим товаришам вкупі з головами сільради та головами колгоспів:

1) організувати харчування під наглядом лікаря із продуктів, які надсилаються облвиконкомом, та зобов'язати сільради провести мобілізацію кормів із місцевих ресурсів як капуста, буряк та ін.;

2) харчування хворих проводиться 6 окремих приміщеннях дорослих, а також і дітей;

3) для цього потрібно виділить стаціонари із бувших куркульських хат, які відповідали б санітарним вимогам для дорослих окремо та для дітей окремо.
Поробивши поли, пари, хоча примітивного порядку, покласти відповідальність на голів сільрад за устаткування та мобілізацію ряден на матраси;

4) зобов'язати бригади через кожних 2 дні інформувати здравін-спектора та голову РВК про стан харчування;

5) райздравінспектору слідкувати за своєчасним одержанням актів та продуктів харчування, відпущених облвиконкомом, та розподіляти поміж селами, по мірі потребності погоджувати з головою РВК;

6) наряду з цим зобов'язати всі сільради негайно забрати занаря-джені їм продукти, котрі ще не забрано, та використовувати їх за попередньою директивою та інструкцією23.

Голова РВК Пінчук

Секретар РВК Лелека

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 9, спр. 150, арк. 114-115. Засвідчена копія.


* Брезклість, брезклий - набрякший, опухший.


№ 371
ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА Б. ЯЙЧУКА ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПРО БЮРОКРАТИЧНУ ТЯГАНИНУ З РОЗГЛЯДОМ СКАРГИ СЕЛЯНИНА Ф. БЕРКАЛА
З С. КРАСНОГОРІВКИ НА ХАРКІВЩИНІ

27 березня 1933 р.*

До редакції газети "Колгоспне село"

Шановні товариші, нижче поданого дописа прошу помістити у вашій газеті "Колгоспне село". Чужих чобіт не жалко.

Подав Федір Беркало Красногорівської сільради [Велико] багачанського р-ну заяву до сільради про скидку м'яса. Завмерла заява. Пішов він за 18 км в район, подав другу [заяву]. Жде та й жде - не чути. Пішов ще в район, кажуть, в сільраду послали для пояснення. Прийшов в сільраду - кажуть пішла в район. Іде він в район - кажуть нема з сільради. І так і марширує дядько з района в сільраду цілими тижнями. А сільрада м'ясо стягає. Чи не пора звернути увагу і на дядьківські чоботи, бо це товар дефіцитний24.

Яйчук Борис (псевдонім "Око")

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 741, арк. 30. Оригінал. Рукопис.


* Дата одержання листа в редакції.


№ 372
ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ВІД ГРУПИ КОЛГОСПНИКІВ С. ВЕЛИКІ ГОЛЯКИ
ПОПІЛЬНЯНСЬКОГО Р-НУ ПРО НЕСПРАВЕДЛИВЕ ОБКЛАДАННЯ МОЛОКОПОДАТКОМ

13 квітня 1933 р.*

До редакції "Колгоспне село"
від групи колгоспників Попільнянського р-ну,
с. Великих Голяків, колгоспу ім. Ілліча

Запитання

Наш колгосп організований в 1924 р. з 18 господарств з напрямком усуспільнення корів. Маючи по одній корові при вступі в колгосп, їх усуспільнили і до 1929 р. наш колгосп зріс до 47 господарств. Напрямок був один щодо усуспільнення корів, но коли почалася масова колективізація, тут уже справа закульгала. Чимала частина колгоспників стала вперто проти усуспільнення корів.

Всі намагання правління, щоб все-таки корови усуспільнили, були даремні. У 1930 р. весною почалася масова роздача рогатої худоби колгоспникам і ферма набагато поменшала. Тепер наш колгосп має 322 господарства і 38 корів усуспільнених, з них 33 корови колгоспу. З них 34 шт. молодняка від 1 року до 2, телят до 1 року - 39 шт. та виробників 5. Тепер при нашому колгоспі считаеться товарова ферма з вирощуванням молодняка. Але за постановою уряду та партії про обов'язкове здавання молока державі, районом нам надіслано директиву в тім, що з кожної дійної корови ми повинні здавати 460 л на рік молока. І тепер в нашому колгоспі сталося таке: ті колгоспники, що мають корови дома, дають по 100 л на рік молока, ми ж - з своїх 38 шт. усуспільнених - повинні здавати по 64 л, а з 38 штук [не] повинні здавати по 460 л.

Ми ж, колгоспники, вважаємо, що це невірно, тому що нам із усуспільненої корови [потрібно] давати по 64 л, [а] не по 460. Інакше, згідно в постановою, просимо повернути нам корови, то як з цим бути - не знаємо. Дайте відповідь і пояснення на таку адресу: ст. Попільня, пошта Коржі, Великі Голяки, колгосп ім. Ілліча.

Підписи: 13 підписів

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 54-55. Копія.


* Дата опублікування в інформаційному бюлетені редакції газети.


№ 373
ЗАПИТ КОЛГОСПНИКА О. С. ТУРЧЕНКА З С. ВОЙНІВКИ ЧУТІВСЬКОГО Р-НУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
ГАЗЕТІ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО НЕПРАВОМІРНІСТЬ ШТРАФУВАННЯ ПО МОЛОКОЗДАЧІ ВІД НЕТІЛЬНОІ ХУДОБИ

13 квітня 1933 р.*

Запитання

Я колгоспник. Дякуючи постанові РНК і ЦК ВКП(б) про те, що кожен колгоспник має право розводити й тримати в своєму господарстві рогату худобу, я тримаю в себе корову. За цю корову я повинен носити до сепаратпункту молоко. Але в мене корова ще не отелилась і зараз не доїться. Сільрада вимагає з мене, щоб я носив молоко. Звичайно, що молока не маю і тому не ношу. За це сільрада оштрафувала мене в 100 крб. А коли я не заплачу штрафу, бо нема за що вторгувати, то сільрада продає моє майно. Колгосп теж не продає молока, щоб я міг купити та носити на молокозаготівлю.

Прохаю редакцію газети "Колгоспне село" дати в найближчому номері своєї газети пояснення, чи вірно робить сільрада, чи можна робити так, щоб молоко, яке на мене наложено в цім кварталі, я міг здати тоді, коли отелиться корова, бо від молокозаготівлі я не відмовляюсь і по отеленні корови виконаю належний план.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 653, арк. 52. Копія.


* Дата опублікування запиту в інформаційному бюлетені редакції газети.


№ 374
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ЦКК - НК РСІ ДО РАДНАРКОМУ СРСР "ПРО СТАН КОЛГОСПНОЇ ТОРГІВЛІ"
ТА ВИПАДКИ СПОЖИВАННЯ ГОЛОДУЮЧИМ НАСЕЛЕННЯМ СТРАВ З ДОХЛЯТИНИ

17 квітня 1933 р.

За далеко неповними даними колгоспами, колгоспниками та трудящими одноосібниками за 1932 р. реалізовано лишків своєї продукції по Україні на 100 млн крб. в основному молочних виробів, овочів, м'яса. Пересічно на Україні брало участь в колгоспній торгівлі лише 32 % всіх колгоспів, в тому числі по Харківській обл.- 19 %, по Вінницькій - 33 %, по Дніпропетровській - 44 %, по Київській - 27 %. Так, наприклад, з 3 колгоспів с. Межиріч Павлоградського р-ну колгоспники двох колгоспів стали на шлях явної спекуляції, не тільки перекупали лишки продуктів у своїх сусідів, а навіть зайнялися мішочництвом, поїздками за продуктами до Москви, Північного Кавказу і т. д.

Інші колгоспи не тільки не виконали державних зобов'язань (план хлібоздачі виконано на 65-70 %), а й самі лишились без харчів. На базарах спостерігаються зараз випадки торгівлі, спекулянтами гарячими стравами з дохлої конятини та собачого м'яса (Рокитнянський та Павлоградський р-ни). 17.ІІІ. ц. р. на базарі в Рокітному, наприклад, продавали холодець з м'яса котів та котлети з собачого м'яса, як це встановлено експертизою. На базарі в с. Вінцентівка (Рокитнянського р-ну) спекулянткою продавались пиріжки з сурогатами муки з приміссю бур'яну, стручків та горошку і всі, хто купував ці пиріжки - отруїлися (30 чоловік).

17.IV.33 р.

Заст. наркома РСІ Кузьменко

Керівник групи заготівель постачання та торгівлі Годзієвський

ЦДАЖР України, ф, 539, оп. 11, спр. 694, арк. 3-5. Копія.*


№ 375
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ КОЛГОСПУ ІМ. БАЛИЦЬКОГО НА ЛУГАНЩИНІ
ПРО ВІДСУТНІСТЬ ХЛІБА ТА ФІНАНСІВ ДЛЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ КОЛГОСПНИКІВ

20 квітня 1933 р.

Присутні: Удовенко, Гордієнко, Санченко. Голова сільради Корольов, секретар п/о Пушин.

Повістка денна:

1. Про видачу хліба колгоспникам (Гордієнко).

Слухали: 1. Про видачу хліба колгоспникам (Гордієнко).

Ухвалили: Видачу хліба в печеному виді прекратить, на квітень місяць на 10 днів видати мукою кращим колгоспникам, заборонивши видачу симулянтам та нововступившим членам в колгосп. Видати муку з такого розрахунку: па робітника рільника 400 г муки на день, робітнику господарчих робіт 300 г. Старим та хворим 250 г, школьникам 300 г. Дітям для ясель проводити випечку хліба, установивши норму 200 г на день. Трактористам видавати хлібом по 800 г.

Слухали [2]. Про виплату заробітку колгоспникам за 1932 рік.

Ухвалили [2]. В зв'язку [з] відсутністю грошей для сплати колгоспникам, продати із молочно-товарної ферми дві непридатних для розвитку корови та із свино-товарної ферми три кабанці, яких продати на колгоспному базарі.

Правління

Держархів Луганської області, ф. Р-259, оп. 1, спр. 162, арк. 79-81. Оригінал. Рукопис.


№ 376
З ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮЛЕТЕНЯ РАТАУ
ПРО ПОСИЛЕННЯ СПЕКУЛЯЦІЇ СІЛЬГОСППРОДУКТАМИ В УМОВАХ ГОЛОДУ

30 квітня 1933 р.

Приезды мешочников и спекулянтов на периферию продолжались. Были приезжие, главным образом, из крупных городов УССР - Харькова, Киева, Одессы, Днепропетровска. Они закупали, главным образом, жиры, яйца, птицу, а в отдельных случаях картофель, хлебные продукты. Хлеб стал весьма заметным объектом спекуляции. Особенно развилась спекуляция хлебом в Киеве. В город крестьяне прибывают за хлебом пешком, верхом, на подводах, по железной дороге, лодками и пароходами. Как характерный прием, отмечена перевозка залупленного хлеба в гробах на подводах. Многие из селян закупают печеный хлеб с условием доставки его ночью к лодке и платят за центнер ржавого хлеба до 900 руб. Хлеб, закупленный в городе по коммерческой цене 2 руб. 50 коп за кило, продается в селах по 10-11 руб. 25 коп. за кило. Многие из перекупщиков обменивают печенный хлеб на молочные продукты по эквиваленту: 1 кг. хлеба за 2-3 бутылки молока и т. д.

ЦДАЖР України, ф. 337, оп. 1, спр. 12061, арк. 75-76. Ротапринт. прим.


№ 377
ПОВІДОМЛЕННЯ НАЧАЛЬНИКА МІЛІЦІЇ БАЛАКЛІЙСЬКОГО Р-НУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ДИТЯЧОЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ В УМОВАХ МАСОВОГО ГОЛОДУ

11 травня 1933 р.

Секретарю Балаклеевского РПК
Председателю Балаклеевского РИКа
Начальнику райотдела ГПУ

Сводка

Сообщаю, что за период кампании по ликвидации, беспризорности детей но райцентру и военной зоне органами милиции подобрано детей в количестве 300 человек.

Беспризорность [детей] относится за счет сел: Яковенкове - 60 человек, Борщівка - 50, Бригадировка - 50, Гусаров-ка - 40 человек.

Остальное количество детей относится за счет остальных сел районов. Одновременно имеется приплыв детей за счет Петровского района по сельсоветам: Протопоповка, Волвенково, Глазуновка, Асеевка.

11.V.1933

Начальник РК милиции Балаклеевского р-на
Соловьев

Держархів Харківської області, ф. Р-2762, оп. 1, спр. 421, арк. 195. Оригінал.


№ 378
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ХАРКІВСЬКОГО МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
ПРО СТАНОВИЩЕ ХВОРИХ ТА ВИСНАЖЕНИХ ВІД ГОЛОДУ ДІТЕЙ

14 травня 1933 р.

Сеть детских домов в г. Харькове, утвержденная по местному бюджету, состояла из трех домов на 540 детей. В апреле 1933 г. были развернуты дополнительно два детских дома (по Тарасовской ул.. 6. в Сер-дюковском пер., 5) на 160 детей. Волна подкидывания заставила Харьковский здравотдел, начиная с апреля месяца, организовать ряд детских домов еще дополнительно на 555 коек. Кроме того, в Цитовских бараках25 было развернуто 500 коек для детей до 4 лет, поступающих с вокзалов и доставляемых милицией. В Салтовских бараках - 450 коек... За время с 28 апреля по 10 мая эвакуировано в детдома области - 1205 детей... 20 мая всего должно быть эвакуировано 1455 детей. В детдомах г. Харькова остаются дети до одного года и старше года больные, истощенные, ослабленные...

Дети, находящиеся в детдомах и бараках, находятся в состоянии крайнего истощения, большинство из них болеет желудочно-кишечными заболеваниями на почве ослабленного питания, много случаев заболевания корью. Если к этому прибавить, что значительная часть детей поступает в возрасте до 1 месяца, становится понятным та высокая детская смертность (до 30 %), какую наблюдаем в мае месяце...

Зав. здравотделом Воробьевски

Инспектор охматдета Р. Ходовой

Держархів Харківської області, ф. Р-1962, оп. 1, спр. 973, арк. 9. Відпуск.


№ 379
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ШУЛЬГИНСЬКОІ СІЛЬРАДИ СТАРОБІЛЬСЬКОГО Р-НУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.
ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ Й ВИСИЛКУ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ СЕРЕДНЯКА Ф. М. ВОЛОШИНА

17 травня 1933 р.

Слухали: Про хід весняного сіву по одноосібному сектору.

Ухвалили: Волошин Федір Миколайович по соцстану - середняк, від польової землі відмовився восени 1932 р., посіву жита не має, неодноразово підвергався репресіям за невиконання хлібозаготівлі, лічиться заборгованості штрафу 1300 крб. Мав коня вартістю до 4000 крб., перед сівбою навмисно продав, був відданий до суду за антирадянську агітацію проти хлібозаготівлі, від суду удрав. Помічений в крадіжках, мав замах сокирою на заступника голови сільради т. Болоховця та. на участкового інспектора міліції тов. Стрельцова при відчудженні 70 пуд. схованої накраденої в колгоспі кукурудзи. В сучасний час скривається в селі. Виходячи з цього, сільрада вважає Волошина як соціально небезпечного. Прохати президію РВК вислати його за межі України з конфіскацією всього майна і присадибної землі.

Оригінал за належними підписами.

З оригіналом згідно: секретар сільради

Держархів Луганської області, ф. Р.-1202, оп. 1, спр. 109, арк. 17. Засвідчена копія.


№ 380
ЗАЯВА ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ "ЗАПОВІТ ЛЕНІНА" ДО БАЛАКЛІЙСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА ХАРКІВЩИНІ
ПРО ВІДПУСК ПРОСЯНОГО ЛУШПИННЯ ДЛЯ ГОЛОДУЮЧИХ КОЛГОСПНИКІВ

24 травня 1933 р.

До Балаклійського РВКу
Від правління артілі "Заповіт Леніна" Залиманської сільради

Заява

Цим прохаємо Вас відпустити просяної шелухи для харчування колгоспникам в час прополочної кампанії центнерів 20, так як ми маємо велику нужду в харчуванні. Прохаємо не відмовити.

Правління

Держархів Харківської області, ф. Р.-2762, оп. 1, спр. 421, арк. 60. Оригінал.


№ 381
ЗВЕРНЕННЯ МІСЦЕВИХ ПРАЦІВНИКІВ С. ОЛЕКСАНДРІВКА ПЕРША
ДО БАЛАКЛІЙСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА ХАРКІВЩИНІ ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ
В ЗВ'ЯЗКУ З ОПУХАННЯМ ВІД ГОЛОДУ ЛЮДЕЙ В КОЛГОСПІ "СОЦІАЛІСТИЧНІ ЛАНИ"

травень 1933 р.

Секретно
1-ша Александровна
Лично председателю [Балаклейского] РИКа т. Урусову

Вследствие острой нужды в продуктах питания, отсутствие которых сильно отражается на нашем колхозе (выходит из строя каждый день 8-10 колхозников, в числе которых есть и хорошие колхозники). Поэтому убедительно просим вас, не найдете ли вы возможности оказать нам какую-нибудь помощь в продуктах, а то мы можем оказаться в большом прорыве в прополочной кампании, а нам нужно полоть 500 га ярого и озимого посева кроме буряков.

У нас сейчас лежит 20 семейств пухлых. Просим ответить на наше письмо как можно быстрее и сообщить нам, можно ли надеяться еще на какую-нибудь помощь со стороны района.

Поганое состояние с детяслями, бросают детей.

Председатель 1-го Александровского сельсовета
Довбий

Председатель колхоза "Соц. лани"
Литвинов

Уполномоченный РВК Малахов

Держархів Харківської області, ф. Р.-2762, оп. 1, спр. 42І, арк. 78. Оригінал.


№ 382
ЛИСТ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ КОМІСІЇ ПО БОРОТЬБІ З БЕЗПРИТУЛЬНІСТЮ УСТАНОВАМ ХАРКОВА І ОБЛАСТІ
ПРО АСИГНУВАННЯ ДОДАТКОВИХ КОШТІВ ДЛЯ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ХВОРИХ І ВИСНАЖЕНИХ ВІД ГОЛОДУ ДІТЕЙ

1 червня 1933 р.

Харьковскому облисполкому
Зам. начальника харьковского облГПУ -
председателю облкомиссии по борьбе с беспризорностью т. Броневому
Зав. харьковским облздравотделом т. Кирову

Копия: зам. харьковским горздравотделом т. Воробьевскому

По постановлению СНК УССР специально на нужды госпитализации истощенных по Харьковской области ассигновано на май, июнь и июль месяцы 300 тыс. руб. и предложено Харьковскому облисполкому дополнительно отпустить для той же цели 150 тыс. руб. по городу Харькову. В настоящее время в одних только Салтовских бараках имеется около 900' больных и большое количество их размещено, кроме того, в клубе им. Антропова, здании 22-й школы и физиотерапевтическом институте. На нужды госпитализации по сообщению зав. горздравотделом было отпущено всего 50 тыс. руб. Эти деньги уже израсходованы полностью, и горздравотдел но имеет возможности выполнить решение о дополнительном развертывании 500 новых коек.

Учитывая большое скопление больных в г. Харькове и необходимость их дальнейшего обслуживания, я прошу облисполком и областную комиссию по борьбе с беспризорностью отпустить из указанных выше средств необходимые дополнительные ассигнования в распоряжение харьковгорздрава.

Зам. председателя Всеукраинской комиссии
по борьбе с беспризорностью
[підпис]

Наркомздрав Канторович

Державний архів Харківської області, ф. Р-1962, оп. 1, спр. 073. арк. 18. Оригінал.


№ 383
З ПРОТОКОЛУ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ ГОЛОДУЮЧИМ СЕЛЯНАМ

3-4 червня 1933 р.

Проведено шляхом опиту членів президії РВК з 12.ІV.33 р.

Обговорювали: Розподіл продфонду допомоги трудящим одноосібним бідняцько-середняцьким господарствам.

Постановили: Поданий тов. Коноховичем проект розподілу продфонду трудящим одноосібним бідняцько-середняцьким господарствам по селах району ствердити. Зобов'язати голів сільрад негайно весь продфонд розподілити серед нуждающихся зазначених господарств. Норми видачі встановити дві: найбільш нуждающимся на 50 % більше середньої, що припаде при розподілі на одне господарство (приклад, коли на господарство, поділивши, припадає в середньому один пуд, то найбільш нуждающимся потрібно видати 1,5 пуда).

Розподіл провести за списками, відібравши зобов'язання про повернення даної продпозики після збору урожаю 1933 р. При розподілі необхідно також урахувати потребу харчування членів сім'ї отримуючих допомогу господарств, що зараз перебувають на стаціонарному лікуванні як дорослих, так і дітей. Списки розподілу надсилати до РВК не пізніше як 22.ІV.33 р.

Голова райвиконкому
Секретар Бодак

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 9, спр. 150, арк. 160. Засвідчена копія.


№ 384
ІЗ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ГОЛОДУЮЧИХ КОЛГОСПНИКІВ

14 червня 1933 р.

За відомостями областей (в тому числі по Харківській лише ЗО районів та Дніпропетровській - 13), польових пунктів громадського харчування організовано в колгоспах 21 195 та стаціонарних 3735 - 53,9 % плану.

В справі громадського харчування облЗУ та облтрактори не забезпечили потрібного керівництва та обліку, поклались па самоплив, що призвело до помилок та перекручувань в ряді районів.

В низці колгоспів Вінницької та Чернігівської областей організували централізовані (стаціонарні) їдальні, замість польових пунктів, полегшуючи тим самим ледарям та симулянтам харчування, не виходячи на польові роботи. По Чернігівській обл. організовано 1415 таких стаціонарів й лише 819 польових пунктів. По Вінницькій обл. організовано 1700 та 1514 польових пунктів. В Звенигородському р-ні в ряді колгоспів, через підміну польових пунктів стаціонарними, бригади примушені робити на сніданок та обід великі перерви. В Гайсинському р-ні в колгоспі ім. Сталіна харчували в колгоспній їдальні всіх, хто працював на різних господарських роботах близько до їдальні, а колгоспникам, що працювали на полі, їжі невистачало. В Проскурівському р-ні в колгоспі "Буденного" харчі вивозять на поле. По дорозі їжа псується, покривається пилюкою, кінським волоссям тощо (з газет).

З боку РЗВ та МТС не забезпечено мобілізацію колгоспами внутрішніх ресурсів продуктів харчування та централізованих заготівель, через те низка колгоспів харчами не забезпечена. Деякі райони понадіялися на те, що "держава дала на посів, дасть й на харчі".

В Чернігівській обл. 11 районів забезпечені продуктами на 50- 100 %, 11 районів на 30-50 %, 9 районів менше ЗО %, а 5 - незабезпе-чені зовсім. В Лубенському р-ні в колгоспі ім. Молотова формально організовано 6 пунктів громадського харчування на 1132 особи. Пункти забезпечені лише котлами. Продуктів же вистачає лише на 3 дні, ніякої роботи по мобілізації продуктів не проводиться. В Карлівському р-ні колгосп "Зірка" організував 8 пунктів громадського харчування, забезпечивши їх устаткуванням наполовину та продуктами на 2-3 дні (з газет). У Волочиському р-ні колгосп "Оборона" дає приклад розбазарювання фондів громадського харчування. Зараз, під час прополки громхарчування немає за відсутністю продуктів, а в час сівби харчувалось по 200 чоловік, в той час, як на роботу виходило лише 80. В Снов-ськему р-ні в жодному колгоспі громадське харчування не організовано.

3. Підбору кадрів для обслуговування громадського харчування також не приділено достатньої уваги, а з боку окремих колгоспів припущена класова короткозорість, коли на курси куховарів надсилались неперевірені люди., Вже зараз виявляється, що по деяких колгоспах куховарами працюють куркулі, які зривають громадське харчування, наприклад, в Проскурівському р-ні колгосп "Керівник" організував при колгоспі громадське харчування, їжу вивозять на поле, підкуркульник Плашинськнй Федір, розпустив чутку, що "в борщі плавають черві",' намагаючись цим зірвати роботу.

В Христинівському р-ні в колгоспі ім. Сталіна куркуль Морганик проліз до колгоспної їдальні, де розкрадав хліб, не додаючи по 200 г трактористам (з газет). В Чутівському р-ні в колгоспі "Праця селянина" громадське харчування довірили Гордієнко Парасці, яка минулого року мала 16 трудоднів, агітувала за невихід на роботу, крала хліб й жила коштом тих, хто працювали. Цього року Гордієнко продовжує свої шкідницькі дії, розкрадаючи продукти, призначені для громадського харчування.

Балта (АМСРР). В колгоспі ім. Шевченко куховар Болейко - жінка плановика, систематично розкрадає крупу та борошно.

В Роменському районі в колгоспі "Трудова пива" куховар видав харчі в першу чергу ледарям: Горбатому, що систематично робить прогули, Бурку - шкідникові коней. Вони ж одержали на трудодень більше борошна, ніж інші колгоспники.

4. Але є чимало показових колгоспів, де громадське харчування організовано гарно, наприклад:

В Градизькому р-ні в колгоспі "Труженик" організовано три пункти громадського харчування по бригадах, на полі. Пункти повністю забезпечені устаткуванням та продуктами, як то: картоплею, буряками, іншою городиною. Організація громадського харчування гарно впливає на виходи на роботу. В Краснопільському р-ні в колгоспі "П'ятирічка" організовано 5 пунктів громхарчування, повністю забезпечені устаткуванням. Продукти видаються за нормою, харчуються виключно ті, що працюють на полі. Куховарки підготовлені. В Маріупольському р-ні в арт. "Червоний партизан" харчі одержують три рази на день на полі. Хліб видається діференційовано: сівальщикам 800 г, решті по 600 г на вироблені трудодні. В Сватівському р-ні організовано 42 польових пункта громадського харчування, якими охоплено 4120 чоловік. Пункти посудою забезпечені, але продуктами не повністю. В Слов'янському р-ні в колгоспі "Пролетарська нива" харчування організовано на полі. Продукти зібрані повністю.

5. Громадське харчування значною мірою залежить від забезпеченості необхідним устаткуванням, але справа з обладнанням пунктів та їдалень поставлена незадовільно. Цього року укопхарчом завезено до колгоспів 5 тис. котлів - вдвічі більше минулого року, але потребу покрито далеко недостатньо. Що ж до мисок та ложок, то цих відомостей взагалі бракує як у областях, так і районах [про їх наявність].

Мобілізацію внутрішніх ресурсів устаткування проведено недостатньо. РЗВ обмежувалися лише подачею заявок на устаткування. Відсутність достатньої кількості устаткування по колгоспах призводило до того, що наприклад: в Чернігівському р-ні в колгоспі "Широкий степ" замість потрібних 150 ложок було лише 17, дякуючи чому створилися черги й обід затягувався на 2-3 години. Більшість колгоспів Харківської області забезпечені устаткуванням на 40-50%. Чернігівська - пересічно на 40 % (відомості 18 районів). Велика потреба в термосах та казанах розміром від 5-15 відер. Чернігівська облспоживспілка замовила та розподіляла реманент для промхарчування без заявок з місць. Колгоспи Чернігівського р-ну одержують лише ложки, а другі райони - лише миски.

Наведене свідчить про те, що організації громадського харчування не було приділено уваги з боку облЗУ, облтракторів та низки районів, зокрема РЗВ та МТС. Останні взагалі цією справою зовсім не займалися.

Інформгрупа Наугард

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 14, спр. 75, арк. 123-125. Оригінал.


№ 385
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАЯВИ ПРАВЛІНЬ АРТІЛЕЙ, СІЛЬРАД, КОМУН ДО БАЛАКЛІЙСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ. ПРО НАДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ
26

8 травня - 17 червня 1933 р.

8 травня. Від артілі "Нове село" Чепільської сільради. Прохаємо допомогу дитяслам. Дітей маємо 120 душ при дитяслах. Хоч муки, скільки можна, і сахару. Правління артілі [Арк. 224].

24 травня. Голові РВКу тов. Урусову. Бригадирівська сільрада прохає відпустити проддопомоги для дитячих ясел при колгоспах, тому що зараз стан загрозливий по колгоспах та дитячих яслах. Харчування зовсім не мається і коли не одержимо проддопомоги, ми примушені будемо дитясла розпустити. Самий загрозливий стан в артілі ім. Ворошилова та дітей безпризорних і одноосібних. Голова сільради [підпис]. Секретар Кучеренко. [Арк. 64].

26 травня. Від комуни "Червоний Дінець" Байрачанської сільради. Правління та члени вищезазначеної комуни звертаються з проханням відпустити харчування яких-небудь культур для повного закінчення по-сівкамнанії, позаяк на сьогодні нема ніяких продуктів для харчування. Голова правління Скирта. [Арк. 63].

26 травня. До секретаря Балаклійського РВК Мирошниченка. Цим Вов-чеярська сільрада доводить до відому, що стаціонари пухлих по нашій сільраді назавтра розпускаються - 180 душ, в виду того, що немає харчування, а тому Вовчеярська сільрада прохає харчування представити. Мруть по 12 душ у день. Голова сільради. [Арк. 65]. 26 травня. Від Борщівської сільради. Прохаємо видати продссуди для дитячих ясел, позаяк мається шестеро ясел, в них одноосібних одні, дітей в кількості 240 душ. К сему [підпис]. [Арк. 61]. 28 травня. Від артілі "Шлях до нового життя" II Андріївської сільради. Цим правління артілі "Шлях до нового життя" прохає президію РВК дати нашій артілі допомогу в громадському харчуванні в виду того, що у нас мається 117 чоловік трудоспособних і плюс к тому 16-літніх підрост-ків 17 чоловік - виходить 134 чоловік і дитясла 53 чоловіки, а харчування нема змоги прохарчувати як до 15 червня 1933 року. Після чого приходиться оставляти роботу нероблену і дитясла закривати. А тому прохаю дати нам допомогу, щоб не допустити зриву. Голова правління. [Арк. 55].

31 травня. [Від] правління комуни "Жовтень". Звертаючись до Вас з заявою, прохаємо дати дозвіл на одержання харчової допомоги комуні. Запас харчів закінчився, ні на один день не залишилося, а такий стан може вплинути на послаблення роботи комуни, яка ввесь час з напруженням , щиро боролась за виконання завдань. От що примушує нас звертатись до Вас за допомогою та за вказівкою, як вийти з такого стану. Голова комуни Касьяненко. [Арк. 68].

6 червня. Від артілі "Хвиля пролетарів" Кисілівської сільради. Надсилаючи при цьому [заяву], артіль просить РВК виділити допомогу в харчових продуктах відносно хліба, поскільки настає прополочна кампанія та ремонт машин. В нашій артілі немає чого їсти робочим людям. І ще раз нагадуємо звернути увагу па нашу артіль, постільки прополочна кампанія стоїть під загрозою зриву, а також і сінокос предстоїть, а харчових продуктів немає нічого. Голова правління Моспан. Рахівник Го-роб. [Арк. 48].

6 червня. Секретно. До Балаклійського РВКу тов. Урусову. Копія: РПК. Бригадирівська сільрада сповіщає, що стан з харчуванням в колгоспах під загрозою, особливо в комуні "Червоний фронтовик". На 5 червня захворіло від недоїдання до 40 душ та слабих до 100 душ, які не можуть працювати. Маються випадки смертей ударників, кращих комунарів. Прохаємо терміново дати допомогу в харчуванні, тому що вся робота в комуні приостановилася як прополочна, сівба, і таке інше. Зверніть увагу. Голова сільради Воропай. Секретар Кучеренко. [Арк. 84]. 10 червня. До Балаклійського РВКу. Правління артілі "Червона хвиля" Щурівської сільради просить дати допомогу в харчових продуктах, позаяк у нас наступає прополочна кампанія в кількості 150 га, а продукту, немає пі одного кілограма. І без продукту виконати план прополочної кампанії неможливо, а цьому прохаємо дати допомогу. Голова правління. [Арк. 46].

11 червня. До Балаклійського РЗВ. Прохає правління комуна ім. Шевченка Червоноярської сільради дати допомогу в громадському харчуванні, позаяк у комуні не мається ніяких ресурсів і робота прополочної відстає. Прохання не відмовити. Правління. [Арк. 70].

16 червня. Од артілі "Червоний степ". Ввіду того, що заходить ударна робота - як прополочна кампанія, а у нас продуктового матеріалу немає, а потому загрожує зрив у роботі, то артіль просить РВК відпустити нам продуктів 5 ц яких би то не було культур. Просимо не відмовити нашого прохання, аби вийти з ганебного становища. Що свідчить артіль "Червоний степ". Голова артілі Момон. Члени правління. [Арк. 30].

17 червня. Голові райвику. Балаклія. Управа комуни "Вільне життя" Довгалівської сільради прохає дати допомогу в продуктах, скільки возможно, на прополочну кампанію та уборку сіна, бо на цей період по комуні не мається ніякого продукту споживання. Прохаємо не відмовити. К цьому правління. [Арк. 29].

Держархів Харківської області, ф. Р.-2762, оп. 1, спр. 421, арк. 29, 30, 46, 48, 55, 61, 63-65, 68, 70, 84, 224. Оригінал.


№ 386
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА П. Ф. ДРОЗДА З ЧЕРНІГІВЩИНИ ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПРО НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ПРИСКОРЕНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ПРИ СТВОРЕННІ КОЛГОСПІВ-ГІГАНТІВ
27

25 червня 1933 р.

Городнянського р-ну Чернігівської обл.
колгоспник Дрозд Прокіп Федорович

Запитую й прошу дати відповідь на таке запитання. Наш колгосп організований в 1931 р. 1931 та 1932 рр. наші колгоспники жили добре. Колгосп наш складався у 1931 р. з 25 господарств, а у 1932 р. уже наш колгосп виріс до 82 господарств. Весною 1933 р. до нас прибуло індивідуальних господарств 100 % проти минулого 1932 р.- 160 господарств. До колгоспу цю весну поступали без семян, без фуражу, та деякі колгоспники прийшли у колгосп з батьками. Дуже серйозне становище переніс наш колгосп, поки впоралися ми з посівом ранніх, бо. недоставало [ні] семян, ні фуражу, а картоплю з нововступивших колгоспників дали лише 5 % проти того, що було потрібно на їх площу засіяти згідно з їх планом. Але колгосп з горем, та з сівбою впорався. Після сівби до нас знову почали поступати індивідуальні господарства та почали приносити свої плани на хлібоздачу, а ні жоден, ні одного га не засіяв яровою, даже й під гречку перший раз не зорано. Я рахую, що в подальшому становище нашого колхоза дуже опасне, коли наш колгосп виконає своє завдання по хлібозаготівлі та повинен виконати з своєї засіяної площі і за тих, що зараз вступають із незасіяною землею. Прошу Вашої поради об'яснити, як бути з цією справою, та який виход з цього становища.

Дрозд

ЦДАЖР Україна, ф. 388, оп. 2, спр. 654, арк. 22. Копія.


№ 387
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР
ПРО ЗАМІНУ ВИРОКУ СЕЛЯНИНУ А. І. БЛАЖКУ

1 липня 1933 р.

Ухвала

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки

Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ 1 липня 1933 р. у складі голови т. Собчака, членів Рекіної, Палкіна, розглянувши в порядкові касаційному справу з вироком виїзної сесії Дніпропетровського облсуду з 28.ІІІ. 1933 р., за яким Блажка Антона Івановича, 25 років, за соцстаном куркуль, засуджено за союзним законом від 7.VIII. 1932 р. та арт. 171-м ч. 3-тю КК до найвищої міри соцзахисту- розстрілу з конфіскацією належного особисто майна. Решту засуджених в кількості трьох осіб засуджено за арт. 171-м ч. 3-тю КК па різні терміни позбавлення волі за те, що вони систематично проводили крадіжку великої і малої худоби та харчових продуктів з колгоспів та окремих громадян.

Виявив, що покликання касатора Блажка Антона на суворість визначеної міри соцзахисту уваги варте, тому що з колгоспу ним було викрадено лише 3 пуди подсолнухів, а худобу крав разом з іншими засудженими в окремих осіб28, що обставинами справи не вимагається застосування до нього виключної міри соцзахисту.

А тому, керуючись 343-354-м арт. КПК, Найвищий суд ухвалив: вирок облсуду по цій справі щодо Блажка Антона змінити та вважати його засудженого до позбавлення волі в поправно-трудових таборах на 10 років з обмеженням прав за п. а, б, в, арт. 29-го КК на п'ять років. Решту вирока залишити в силі.

Ухвала остаточна.

Собчак, Рекіна, Палкін.

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 10, спр. 10, арк. 2. Оригінал. Рукопис.


№ 388
ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОЇ КОЛЕГИ ВЕРХОВНОГО СУДУ УСРР ПРО ЗАМІНУ ВИРОКУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛСУДУ ЩОДО РОЗСТРІЛУ І СТРОКІВ УВ'ЯЗНЕННЯ СЕЛЯН
ЗА ПОСТАНОВОЮ ВІД 7 СЕРПНЯ 1932 Р.

4 липня 1933 р.

Ухвала

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки

Найвищий суд в касаційній колегії кримінальних справ 4 липня 1933 р. у складі голови т. Озола, членів тт. Баранова, Тимощенко (доповідач т. Баранов) без участі сторін, розглянувши в порядному касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду з 10 лютого 1933 р., яким засуджено за постановою ЦБК і РНК СРСР з 7.VІІІ. 1932 р. Апалькіна Івана Петровича, 45 років, середняка, несудимого - до розстрілу, а Проскурню Афанасія Васильовича, 33 роки, бідняка, перебував у Червоній Армії з 1918 р. по 1920 р., несудимого, та Писанець Олександра Семеновича, 18 років, середняка, несудимого - до позбавлення волі в поправно-трудових таборах далеких місцевостей СРСР я конфіскацією їх майна, з обмеженням в правах за п. а, б, в, арт. 29-го КК на 5 років з висилкою за межі УСРР на 5 років.

Ноздрачова Григорія за недоведеністю злочину виправдано.

Засуджені подали касскаргу, в якій покликаються на надмірну суворість вироку.

Розглянувши касскаргу і справу в порядкові арт. 345-го КПК - виявив: облсудом невірно кваліфіковано злочини засуджених за постановою ЦВК і РНК СРСР з 7.VIII. 1932 р. Злочин засуджених полягає в тому, що Проскурня, як голова колгоспу, Апалькін - член правління і комірник, Писанець - рахівник, недбайливо ставились до виконання службових обов'язків щодо вжиття заходів по охороні врожаю колгоспу, зловживали службовим станом, припустивши продаж 10 пуд. пшениці на приватному ринкові, не вели належного обліку прибутків колгоспу, внаслідок чого колгосп мав збитків на 4526 крб. та на 2.ХІІ. 1932 р. хлібозаготівлю виконав лише на 35 %. Ці злочинні дії засуджених слід було кваліфікувати за арт. 97-м і 99-м КК та відповідно з санкцією цих артикулів обирати засудженим міру соцзахисту. Невірна кваліфікація злочину вплинула на обрання до засуджених заходу соцоборони.

На підставі зазначеного Найвищий суд в порядкові арт. 343-го- 354-го КПК УХВАЛИВ: вирока облсуду від 10 лютого 1933 р. змінити. Вважати за засуджених за арт. 97-м і 99-м КК до позбавлення волі в поправно-трудових таборах - Апалькіна Івана Петровича па 5 років, Проскурню Афанасія Васильовича та Писанця Олександра Семеновича на 4 роки кожного, з обмеженням в правах Апалькіна Івана за п. а, б, в, арт. 29-го КК на 5 років, а Проскурню і Писанця без обмеження в правах. Конфіскацію майна дотично всіх засуджених скасувати.

Ухвала остаточна.

Озол, Баранов, Тимощенко

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 10, спр. 6, арк. 2-3. Оригінал. Рукопис.


№ 389
ДОПИС СІЛЬКОРА29 ДО ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО" ПРО ЗАНИЖЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ
Й ОПЛАТИ ТРУДОДНІВ КОЛГОСПНИКІВ ПРАВЛІННЯМ АРТІЛІ "МАЯК СОЦІАЛІЗМУ" ПАВЛІВСЬКОГО Р-НУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.

15 липня 1933 р.*

Щоб легше було розкрадати колгоспний хліб та щоб як можна менше сплатити МТС натуроплати за роботу її машинами, які до речі не тільки орали, а й сіяли, коситимуть і молотитимуть, правління на чолі з Бреусом подало до МТС зводку, в якій визначило свій врожай так: озима пшениця замість запланованих 9 ц - 6,17, яра замість 7 ц - 6,58 ц; жито замість 6 - 3,52 ц, ячмінь замість 8,5 ц - 6 ц. Майже всі основні культури зменшили на 50-75 %. Колгоспникам же сказали, що на трудодень припадатиме тільки 690 г.

Обурені колгоспники особливо з рільничих бригад - Шахов, Агеєв, Терехов - намагалися довести, що це брехня, що артіль матиме не тільки запланований врожай, але ще й більше від запланованого, а значить зможе значно збільшити і видачу колгоспникам на трудодні, якщо колгоспники і далі під час збирання будуть з такою ж впертістю боротись за високий врожай і зберуть та змолотять хліб без втрат та вчасно.

Але Бреус своїм авторитетом збив ударників Шахова, Агеєва та Терехова, доводячи, що вони знають: "Ми підрахували все точно і більше як по 690 г на трудодень і не надійтеся мати".

Але ударники па цьому не зупинились. Вони оскаржили відомості, які подало правління. Виїхала спеціальна комісія з МТС на лани артілі "Маяк соціалізму" і встановила, що врожай в артілі значно кращий і більший, ніж його планували колгоспники весною. Посів густий, дружній, колос великий, зерно крупне. Комісія встановила, що артіль матиме замість за зводкою, що її дав зам. голови Бреус 6,17 ц з га озимої пшениці- 11 ц, жита замість 3,52 ц - 9-10 ц, ярої пшениці замість 6,58 ц - 9 ц, ячміня замість 6 ц - 10 ц, вівса замість 6 - 10 ц. А це значить, що й на трудодень припаде значно більше, ніж 5 кіло на трудодень. Обурені колгоспники вимагають від МТС, щоб справу цю було негайно передано до прокурора, який би виявив, хто ховається за спиною куркульського налигача Бреуса.

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 2, спр. 654, арк. 5-6. Копія.


* Дата передруку листа в бюлетені редакції газети "Колгоспне село".


№ 390
ПОСТАНОВА КОЗЕЛЬЩИНСЬКОІ РАЙОННОЇ МІЛІЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ. ПРО ВИЛУЧЕННЯ 100 г. ЗЕРНА
ІЗ ТРУДОДНІВ КОЛГОСПНИЦІ М. ЛОБАСЬ ЗА ЗРІЗАНІ КОЛОСКИ

3 вересня 1933 р.

1933 р. сентября 3-го дня я, інспектор міліції Козельщинського р-ну Сергета розглянув матеріал перевірки про зрізування колосків хліба із 23 кіп та кражу зерна гром. Лобась Марією в колгоспі "Жовтень" Гонт-нянської сільради - постановив: що в матеріалі перевірки, тобто в вирізці газети "Колгоспне село" пишеться, що в артілі "Жовтень" по зрізуванню колосків із 23 кіп, а голова цього колгоспу Костиренко подупав, цьому розкраданню потурав та в вирізці газети "Розгорнутого фронту" написано, що в цім же колгоспі колгоспниця Лобась Марія накрала багато зерно-хліба. Перевіривши це, встановив, що в серпні місяці біжучо-го року голова колгоспу Костиренко по заяві полевода Шолудька Василя з останнім поїхав на поле, де обнаружено, що невідомо ким було обрізано з кожного одного снопа 23-х полукіпків частково незначну кількість колосків. Після цього в мент молотьби та віяння хліба на току колгоспу гр. Лобась Марією украдено було жита собі в кармані грам [від] 100 до 500. В цей мент [його] в неї обнаружив полевод Шолудько Василь, привів до голови колгоспу, і Костиренко одібрав це жито. Маючи це на увазі, що як видно із проведених допитів, що зрізання колосків на ниві колгоспу "Жовтень" злочинців не встановлено, хто це творив, а також относительно украденого жита Лобась Марією 100 г, то це кража незначна і крайнє маловажна. Ісходя із вищенаведеного, враховувала і те, що Лобась виробила в колгоспі 50 трудоднів, а тому постановив матеріал перевірки приєднати до наряду.

Інспектор міліції Сергета

Затверджую - нач. робітничо-селянської міліції Ілюхін

З оригіналом згідно:
діловод міліції Гнойовий

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 4, спр. 492, арк. 62. Засвідчена копія.


№ 391
ПОСТАНОВА БЮРО ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У
"ПРО НЕДОЛІКИ У ВІДВАНТАЖЕННІ І ПЕРЕВОЗЦІ ХЛІБА"

7 вересня 1933 р.

Большое скопление хлебных грузов на станции и пристани Днепропетровск (пристань 2900 т, станция - 3700 т) создали угрозу нормальной приемке ежедневно прибывающих хлебогрузов по водному и железнодорожному транспорту. Учитывая такое положение совершенно нетерпимым, обком и облисполком постановляют:

1. Обязать контору "Союзмука" (тов. Маслобоев) обеспечить ежедневную выгрузку с ж.-д. станции на элеватор 134 вагона, из пристани - 20 вагонов.

2. Немедленно переключить на трехсменную работу все машины, имеющиеся в распоряжении "Союзмуки". Предложить "Союзтрансу" выделить потребное количество квалифицированных шоферов. Учитывая хорошую упитанность лошадей "Союзмуки", установить, что гужтранс-порт на вывозке хлеба работает не меньше 12 час.

3. Предложить дирекции Екатерининской ж. д. (тов. Тюринков) немедленно выделить 5 вагонов местного сообщения для подвозки хлеба с пристани к элеватору. Конторе "Союзмука" использовать для этой цели имеющийся мотовоз.

4. Отмечая острый недостаток в брезентах, признать совершенно недопустимым, что на некоторых пристанских амбарах крыши покрыты вполне годными брезентами (Войсковое, Звонецкое, Свистуново, Андреевна, Волошское, Васильевна). Предложить "Заготзерно" (тов. Алмазов) немедленно использовать брезенты по прямому назначению, а крыши амбаров покрыть толем, камышом или матом с обязательной навалкой землей.

5. В связи с тем, что баржи часто простаивают из-за несвоевременной погрузки имеющегося на пристанях зерна, предложить "Заготзерно" (тов. Алмазов) немедленно принять меры к тому, чтобы задержки в погрузках были ликвидированы.

6. Обязать "Заготзерно" (тов. Алмазов) немедленно отменить свое распоряжение о неподаче мешкотары для перевозки хлеба пароходами.

7. Обязать Днепроторг в двухдневный срок организовать на пристани лоток с продажей предметов первой необходимости и коммерческого хлеба специально для рабочих погрузочно-разгрузочных работ.

8. Выделить 2 ответственных областных работников для помощи транспортным и заготовительным организациям по своевременной разгрузке станции и пристани Днепропетровск.

Обком КП(б)У Хатаевич.

Держархів Дніпропетровської області, ф. 416, оп. 1, спр. 143, арк. 83. Копія.


№ 392
ЛИСТ ВЧИТЕЛЯ БЕССАРАБОВА ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "ВІСТІ"
ПРО ГОЛОДУВАННЯ І ТЯЖКИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН ВЧИТЕЛЬСТВА НА ОДЕЩИНІ

15 вересня 1933 р.

Як постачаються вчителі

В цьому році по всій Україні гарний врожай. Перед початком уборки врожаю, вся думка вчительства скерована була на те, що в цьому наступному учбовому році вчительство краще буде постачатись продуктами першої необхідності.

Про централізоване постачання вчительства писалося в газетах, якого вчительство чекало. Але, а-л-е, що ж воно оце жалюгідне центро-мучительство вчителям дало? Замість минулої голодухи і отікання від голоду наприкінці року,- в цьому році голод у весь розмах розпочався з початку учбового року. Так як же не голодати, як видали централізоване за серпень по ЗО кг борошна на працюючого та 15 кг на утриманців. Борошно "кращої якості", неможливо розібрати, чи то житнє, чи то суржикове, чи то з половою - і більше не заїкайся. А для того, щоб одержати, треба зтоптати пару взуття, доки дадуть з колгоспу підводу, а другу пару зтопчеш в районі, доки відшукаєш це борошно. Тепер 1 1 вересня, а вчителі їдять ще серпневий пайок.

Олія, різні жири, городина, крупа, цукор - це зайва річ, це спо-живательський настрій. Освітлення - це зовсім не потрібно вчителю, а опалення - кожен вчитель може принести собі з гарману кілометра за 2-3.

Говорити й жалітися про це нікому, крім ворожнечі нічого не доб'єшся.

Прохання до редакції "Вісті" допомогти в налагодженні вчительського постачання на Одещині у Гросулівському р-ні.

15.ІХ

Бессарабов

ЦДАЖР України, ф. 166. оп. 11, спр. 69, арк. 18. Оригінал.


№ 393
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БОРОДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА КИЇВЩИНІ
ПРО ІНДИВІДУАЛЬНЕ ОПОДАТКУВАННЯ СЕЛЯН ЗА СПЕКУЛЯЦІЮ

17 вересня 1933 р.

Слухали: 7. Про оподаткування чотирьох куркульських господарств с. Мигалки в індивідуальному порядкові.

Ухвалили: 7. Затвердити оподаткування в індивідуальному порядкові таких куркульських господарств на с Мигалках:

а) Герасименко Давид Олександрович, який займається скупкою та перепродажем м'яса, від чого має нетрудові прибутки 900 крб.
б) Герасименко Микола Кондратович, який систематично займається скупкою та перепродажем хліба, від чого має нетрудових прибутків 600 крб.
в) Герасименко Савка Павлович, який систематично займається скупкою та перепродажем м'яса, від чого мав прибутку 500 крб.
г) Семененко Лістрат Грицькович, який систематично займається скупкою та перепродажем хліба, від чого мав прибутку 500 крб.

Запропонувати голові Мігальської сільради негайно провести опис майна в указаних гр-н в забезпечення покриття нарахованих податків.

Слухали: 8. Про оподаткування в індивідуальному порядкові куркульського господарства с. Загалець - Кликуна Федоса Мусійовича, виключеного з колгоспу 28.VII.

Ухвалили. 8. Затвердити оподаткування в індивідуальному порядкові Кликуна Федоса Мусійовича, який систематично займався скупкою та перепродажем хліба та масла, від чого мав нетрудових прибутків 900 крб. Запропонувати голові Загалецької сільради негайно провести опис майна двору Кликуна Федоса в забезпечення покриття нарахованих податків.

Приймаючи до уваги заяви деяких сільрад (Озера) про затягнення справ по оподаткуванню куркульських господарств райфінвідділом, запропонувати т. Шатрову справи оподаткування куркульських господарств проводити на протязі 2-3 днів, крім того негайно провірить стягнення податків з куркульських господарств. Запропонувати сільраді справи куркульських господарств оформляти технічно і подавати зі всіма потрібними матеріалами.

Голова РВК Броліш

Секретар Ситник

ЦДАЖР України, ф. І,оп. 9, спр. 150, арк. 244. Засвідчена копія.


№ 394
ВІДПОВІДЬ ТРОСТЯНЕЦЬКОІ РАЙКК-РСІ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
З ВИПРАВДАННЯМ НЕЗАКОННИХ ДІЙ СІЛЬРАДИ ЩОДО М. М. ВАСИЛЕНКОВОІ З С. БОРОМЛІ НА ХАРКІВЩИНІ

18 вересня 1933 р.

До редакції "Колгоспне село"

На Ваше запитання про незаконне вилучення корови у громадянки с. Боромлі Василенкової Мотрі Михайлівни райбюро скарг Тростянець-кої КК - РСІ повідомляє, що перевіркою факту нештатним інспектором райкКК - РСІ та Боромлянською секцією РСІ виявлено, що до громадянки Василенкової М. М. м'ясоподаток було доведено згідно з законом. Повідомлення вручено своєчасно, але не дивлячись на це, громадянка Василенкова план м'ясоподатку не виконувала в строк, через що сільрадою був наданий штраф і за невиконання штрафу сільрадою було вилучено в неї корову.

Зав. бюро скарг при Тростянецькій райКК-РСІ
Євтушенко

ЦДАЖР України, ф, 388, оп, 4, спр, 492, арк. 54. Відпуск.


№ 395
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ НАНАЙСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА КИЇВЩИНІ
ПРО ПОСИЛЕННЯ ПОКАРАННЯ ОДНООСІБНИКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

19 вересня 1933 р.

Слухали: Обговорення постанови президії Бабанської сільради від 16.ІХ.ЗЗ р. про оштрафування одноосібних господарств за невиконання ними завдань по хлібоздачі, а саме: гр-на Сновида К. за нездачу 52 кг - в 2-кратнім розмірі ринкової вартості в сумі 190 крб.; Сновида А. за нездачу 119 кг - в 2-кратнім розмірі 450 крб.; Мовчан М. за нездачу 99 кг - в 2-кратнім розмірі в сумі 360 крб.; Чернієнко М. (твердозда-вець) за нездачу 212 кг - в 2-кратнім розмірі в сумі 700 крб. (внесено уповкомзаг РНК).

Ухвалили: Постанову президії Бабанської сільради про оштрафу-вання одноосібних господарств за ухилення від виконання завдань по хлібоздачі 2-кратнім розмірі - відмінити, оштрафувати такі в 5-кратнім розмірі, а саме: 1. Сновиду К. за нездачу ним встановленого урядом терміну оштрафувати в 5-кратнім розмірі в сумі 625 крб.; 2) Сновиду А.- в сумі 1050 крб.; 3) Мовчана М.- в сумі 900 крб.; 4) на гр-на Чернієн-ка справу вилучить і запропонувати сільраді негайно дати повну характеристику його господарства як до, так і після революції,-по якій була б можливість судити, чи правдиво сільрада довела тверде завдання як ку-лацькому господарству. Протокол і довідку - характеристику доставити до РВК не пізніше 22.ІХ.33 р. на затвердження.

Голова РВК Пінчук

Секретар Лелека

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 9, спр. 150, арк. 50-51. Засвідчена копія.


№ 396
З ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА М. Є. НАУМОВА ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "КОЛГОСПНЕ СЕЛО"
ПРО ПРИМУСОВЕ ВІДІБРАННЯ КОРІВ НА М'ЯСОЗАГОТІВЛЮ У КОЛГОСПНИКІВ
С. ІСКІВЦІ ЛУБЕНСЬКОГО Р-НУ

21 вересня 1933 р.

В першій половині вересня голова сільради Лисенко, його замісник Антоненко та секретар партосередку Сапа, без попереджень й при відсутності поквартальних завдань по м'ясоздаванню забрали дійних корів у багатьох колгоспників. За 1 день виконання плану було доведено майже до 100 % річного. Прохання колгоспників виконати останню частину зобов'язання птицею або молодняком [замість] вилучення дійних корів не приставили. Бугай, що поставляв за дійних корів голова колгоспу "Жовтневий",- і той не був прийнятий. Лисенко каже: "Бугая мені не потрібно, потрібні корови". Увечері біля сільради зігнали корів, а вночі їх хазяї погнали на Лубни. Майже 20 колгоспників позбавилися корів. Корів брали на дворах, ловили на вигоні...*

Що ж, район нажав, а сільрада виконала. На жалоби колгоспників Лисенко гордо заявляє: "Мені лиш би по сільраді було добре, а ви хоч повиздихайте..."30 Пояснювальної роботи не проводилося, ніякої й зараз не проводиться. Сільські керівники роблять виключно адміністративно...

21.ІХ.33 р.

М. Є. Наумов31

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 4, спр. 492, арк. 86. Копія.


* Крапки у тексті.


№ 397
СТАТИСТИЧНІ ВІДОМОСТІ УПРАВЛІННЯ ОБЛІКУ ТА ЕКОНОМІКИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ПІДСУМКИ ТА НАСЛІДКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ЗА П'ЯТИРІЧКУ

Не раніше
1 жовтня 1933 р.

Динаміка колективізації за 1928, 1932 і 1933 рр.

Показники Роки
1928 1932 1933 (1.Х.)
Кількість колгоспів
% колективізації по господарствах
% колективізації орної землі
Посівна площа (тис. га)
% колективізації посів на площі
% колективізації коней
% колективізації великої рогатої худоби
9533
3,3
4,1
380,5
1,3
0,5
0,2
23270
69,1
77,6
17798,0
78,2
65,1
51,4
24191
74,4
86,9
18922,0
80,3
72,7
55,1

Динаміка статутних форм колективних господарств за 1928, 1932 і 1933 рр.

Статутні форми Роки
1928 1932 1933 (1.Х.)
Комуни (кількість)
%
Артілі (кількість)
%
ТСОЗи (кількість)
%
Всього:
%
255
2,7
2271
23,8
7007
73,5
9533
100,0
772
3,3
22339
96,0
189
0,7
23 270
100,0
725
3,0
23459
96,9
7
0,1
24191
100,0

Питома вага секторів у валовому зборі зернових культур

Сектори Роки
1928 1932 1933
Радгоспи
Колгоспи
Соцсектор
Одноосібники
Разом:
3,3
1,2
4,5
95,5
100,0
10,8
72,2
83,0
17,0
100,0
11,3
76,7
88,0
12,0
100,0

Групування колгоспників по кількості вироблених трудоднів
(за даними вибіркового обстеження 177 колгоспів)

Кількість трудоднів Роки
1933 1932 1931
Без трудоднів
До 50 трудоднів
51-100 трудоднів
101-150 трудоднів
151-250 трудоднів
251-350 трудоднів
351- і більше
3,9
21,7
26,5
20,3
18,3
7,3
2,0*
100,0
8,4
29,1
21,5
14,4
14,3
7,4
4,9*
100,0
5,8
23,8
24,4
17,8
13,3
9,9
4,9
100,0

* Примітка, зменшення % в останній групі (З50) пояснюється тим, що ми нулями роками до цієї групи належало багато адм. персоналу, а в 1933 р. порядок нарахування їм трудоднів змінено в напрямку зменшення (Прим. док.).

Насіннєва, харчова та фуражна допомога колгоспам від ЦК ВКП(б) та союзного уряду

  1932 p. 1933 p.
Всього насіннєвого фонду (в тис. ц)
3 того числа одержано допомоги
% допомоги до всього фонду
Одержано харчової та фуражної допомоги
Одержано разом допомоги
6814,4
1327,5
19,5
1965,5
1327,5
7458,8
3387,7
45,4
1966,6
5354,3

Групування колгоспів за розміром оплати трудоднів натурою
(за 3 роки)

Роки Всі колгоспи
в тому числі в %
кількість
колгоспів
до 1 кг 1,1-2 кг 2,1-3 кг 3,1-4 кг 4,1-5 кг 5,1-7 кг 7,1-9 кг 9,1-11 кг 11,1 і більше
1933
1932
1931
198
198
198
0,5
24,7
18,7
8,6
44,4
47,9
13,1
19,3
25,2
22,2
77,6
10,2
28,9
2,5
2,5
12,1
1,5
-
7,6
-
-
4,5
-
0,5
2,5
-
-

ЦДАЖР України, ф. 27, оп, 14, спр. 631, арк, 11, 3О, 32, 35-37. Копія.


№ 398
РОЗПОРЯДЖЕННЯ СЕКРЕТАРІАТУ ВУЦВКу ЛУБЕНСЬКОМУ РАЙВИКОНКОМУ
ПРО ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО НЕПРИПУСТИМОСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ М'ЯСОЗАГОТІВЕЛЬ
В с. ІСКІВЦІ

5 жовтня 1933 р.

Негайно хуткою поштою

Голові Лубенського РВК
Копію: Генеральному прокурору УСРР тов. Михайлику
Копію: Редакції газети "Колгоспне село"

Редакція газети "Колгоспне село" дістала допису32 про те, що [в] с. Ісківці Вашого р-ну голова сільради Лисенко, його замісник Антоненко та секретар партосередку Сапа в брутальний спосіб вилучили в багатьох колгоспників дійних корів для здачі їх у рахунок м'ясоподатку. Цей вчинок явно не має нічого спільного з радметодами м'ясозаготівель.

Суттю своєю він спрямований на дискредитацію заходів партії та уряду до розвитку тваринництва, зокрема останньої постанови РНК СРСР та ЦК ВКП(б)33 про допомогу безкорівним колгоспникам придбати корови. В дописі також говориться про те, що керівництво с. Ісківці в своїй роботі застосовує виключно адміністративні методи і ніякої масової роботи не проводить.

Голова сільради брутально поводиться з громадянами, навіть побив батька червоноармійця, заступник голови сільради й секретар партосередку пиячать, припускають зловживання, завідувач поштової філії - петлюрівець, голова колгоспу тов. Шевченко - колишній царський чиновник, сидів у БУПРІ, в колгоспі квітне безгосподарність.

Секретаріат ВУЦВК пропонує Вам негайно перевірити всі викладені в дописі факти, рішуче виправити припущені перекручування й притягти винних до відповідальності, вживши водночас заходів до оздоровлення керівництва с. Ісківці.

Про наслідки сповістіть секретаріат ВУЦВКу не пізніше 15 жовтня34.

Заст. секретаря Всеукраїнського Центрального
виконавчого комітету К. Горлинський

Завідувач секретаріату Президії ВУЦВК Кавицький

Згідно:35

Додаток: допис на 3 арк.36

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 4, спр. 492, арк. 85. Засвідчена копія.


№ 399
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БАБАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
З РОЗГЛЯДОМ РІШЕНЬ СІЛЬРАД ПРО ПОКАРАННЯ СЕЛЯН ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗДАЧІ

28 листопада 1933 р.

Слухали: протокол № 29 засідання президії Свинарської сільради від 15.XI.33 р. про оштрафування гр-н-одноосібників с. Свинарки за нездачу натуральних зобов'язань державі.

Ухвалили: 1. Гр-н Заброднюк Тимко Василів середняк-одноосібник, якому доведено кон'юнктурний податок, який злісно ухилився від виконання хлібоздачі державі 2 ц 13 кг, якого оштрафовано по риночній вартості на суму 259 крб.

2. Гр-н Юрченко Іван Д., який не виконав хлібоздачі 21 кг, оштрафувати на 24 крб.

3. Святецький Тихін, середняк, виключений з колгоспу за нездачу хлібоздачі 31 кг, якого оштрафовано в 36 крб.

4. Юрченко Філімон, кулацьке господарство якого оштрафувати в трьохкратному розмірі за невиконання м'ясоздачі в кількості 11 кг в сумі 250 крб.

Постанову президії сільради в накладенні штрафів затвердити й предложити сільраді негайно стягнути.

Слухали: 1. Витяг з протоколу № 27 Свердликівської сільради від 21.Х.ЗЗ р. про накладення штрафу на Савченко Оксани Гнатової, по соцстану середнячка, яка злісно ухилилась виконати хлібоздачі в кількості 1,57 кг, яку оштрафувати в 100 крб.- по відношенні якої постанову затвердити й предложити сільраді негайно стягнути штраф.

2. Про накладання штрафу вищеозначеною постановою на гр-ку Поліщук Тетяну Левкову та Антонець Левко Кузьмового, Бобко Трохима Гаврилового - штраф скасувати.

3. За невиконання хлібоздачі гр-ном Дзигаренко Тимохою, Банду-рівською Зіною, Дзелинським Ониськом про відання останніх до суду - запропонувати сільраді справу про них спрямувати до суду.

Голова РВК Пінчук

Секретар Лелека

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 9, опр. 150, арк. 14. Засвідчена копія.


№ 400
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЗІНОВ'ЄВСЬКОЇ МІСЬКРАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛ. З СХВАЛЕННЯМ РІШЕННЯ
КЛИНЦІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ПРО ВИСЕЛЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ МАЛОМІЦНОГО СЕРЕДНЯКА Є. Л. СІГОВА

15 грудня 1933 р.

Слухали: Про затвердження постанов сільрад з приводу оштрафу-вання одноосібних господарств, які злісно не виконують контрактаційних зобов'язань та самозобов'язань по хлібозаготівлі.

Ухвалили: Просити облвиконком про затвердження постанови Клинцівської сільради від 15.ХІІ.33 року про виселення за межі України та конфіскацію майна нижчеперелічених індивідуальних господарств, які злісно не виконували плана хлібозаготівель та підбурювали інші господарства до невиконання різних політичних кампаній: Сігова Єгора Ларіоновича - по соцстану маломіцний середняк, у 1931 р. пристосовано до нього безпосереднє стягнення. Контрактаційних зобов'язань не виконує (мав здати 7,76 ц, а здав 1,50)37.

Оригінал підписали:

Голова міськради (Стрижак)

Секретар (Кішко)

З оригіналом згідно:
зав. загальним відділом Заяць

Держархів Кіровоградської обл., ф. 242, оп. 3, спр. 3, спр. 27, арк. 50. Засвідчена копія.


№ 401
ПОСТАНОВА НАРКОМЗЕМСПРАВ УСРР ПРО СВАВІЛЛЯ МІСЦЕВИХ КЕРІВНИКІВ
ПРИ РОЗПОДІЛІ НАСЛІДКІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В КОЛГОСПАХ ІЧНЯНСЬКОГО Р-НУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.

23 грудня 1933 р.

Бригадою, яка проводила обстеження і перевірку розподілу наслідків господарювання встановлено:

по колгоспу "Переможець"

а) при розподілі наслідків господарювання за 1933 р. правління колгоспу замість того, щоб розподілити прибутки па всі вироблені трудодні колгоспникам, механічно знизило на ЗО % всі трудодні, що вироблені в колгоспі;

б) крім зниження на ЗО % вироблених трудоднів по колгоспу всім колгоспникам, правління колгоспу ще додатково провело знижку трудоднів окремим колгоспникам від 40 до 80 %, а 60 господарствам зовсім безпідставно списало трудодні;

в) в число осіб, що до них було запроваджено знижки, увійшли "як ледарі" ударники, що їх було премійовано за кращу роботу, та родини червоноармійців, які сумлінно працювали в колгоспі;

по колгоспу ім. Шевченка

а) правління колгоспу при розподілі наслідків господарювання у 1933 р. знизило одноразово в 209 господарствах (в колгоспі всього 379 господарств) - 10 292 трудодні. Зниження трудоднів в колгоспах проводилося правліннями колгоспів без участі колгоспних мас, причому зниження проводилося незалежно від тієї кількості трудоднів, які списувалися з колгоспників протягом року як штрафи. Про всі ці перекручення і неподобства, що йдуть на руку класово-ворожим елементам було відомо РЗВ и МТС, які не вжили своєчасно відповідних заходів до виправлення порушень директив партії та уряду про розподіл наслідків господарювання в колгоспах і не керували цією роботою.

Наркомземсправ ухвалює:

1. Скасувати постанови правлінь колгоспів "Переможець" і ім. Шевченка про безпідставне зниження трудоднів колгоспникам в кінці року при розподілі наслідків господарювання, як такі, що йдуть всупереч директивам партії й уряду.

2. Чернігівському облЗУ до 27 грудня на місці з'ясувати винних у перекрученнях, зокрема притягнути до відповідальності завідувача Ічнянського РЗВ, директора МТС та голів правлінь колгоспів "Переможець" і ім. Шевченка.

Чернігівському облЗУ дати вказівки всім районам області, щоб у дальшому не припускати механічного зниження кількості трудоднів в кінці року.

3. Ічнянському РЗВ і МТС негайно, не пізніше 28 грудня ц. р. провести роз'яснюючу роботу в колгоспах "Переможець" і ім. Шевченка та організувати правильний розподіл прибутків відповідно до рішень партії та уряду.

Крім того, організувати перевірку розподілу наслідків господарювання по всіх колгоспах району, рішуче усунувши всілякі перекручення і неподобства в цій справі.

4. Чернігівському облЗУ до 5 січня 1934 р. доповісти про наслідки виконання цієї постанови.

Згідно:
Заст. наркомземсправ УСРР Пахомов

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 14, спр. 197, арк. 16-17. Засвідчена копія*. Склограф. прим.


№ 402
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКІВ С. КЛОЧКІВКА НАРОДИЦЬКОГО Р-НУ НА КИЇВЩИНІ
ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ

25 грудня 1933 р.

До Народицького РЗВ, копія - Київському ОблЗУ

Від Клочківського колгоспу та колгоспників
"Червоний партизан" Народицького р-ну

Заява

Працюючи сумлінно в колективному господарстві цілий рік 1933-й й на кінець, підраховуючи всі прибутки біжучого року, виявилося слідуюче, що в зв'язку з великими дощовими зливами та недородом наших ланів, картопля загинула на 75 %, з площі 21 га накопано 467 ц. Круп'яні - як гречка, просо та льон загинули майже зовсім, жито потратило свого врожаю на 25 %. Одноразово виконавши державні зобов'язання хлібоподатку, засіявши озимий клин 1933 р. на 123 % доведеного плану, також відрахували всі насіннєві, страхові та фуражні фонди під весну 1934 р. Додаємо, що сінофураж зовсім загинув, внаслідок чого до розподілу наслідків господарювання припадає до 2 кг на один трудодень. Приклад: сім'я колгоспника - Гришков А. К. з 9 їдцями, з них працездатних 5 чоловік, які працювали без прогулів цілий рік, які самі кращі робочі люди в колгоспі, виробили 474 трудодні, що і належить всього одержати хліба до 9 ц, враховуючи всі відходи зерна та якісне зерно.

Картоплі жодного кілограма не припадає до розподілу на трудодні, внаслідок чого всі колгоспники залишаються майже голодними. Всі колгоспники звертаються з проханням розглянути нашу заяву та повернути нашу хлібоздачу в кількості 211 ц та відстрочить натурпозики з урожаю 1934 р. в зв'язку з великими дощовими зливами та недородом. Прохаємо не відхилити нашу заяву та про наслідки цього повідомити нас38.

Колгоспники колгоспу "Червоний партизан" Народичанщини.

Підписали колгоспники Солодчук, Кравчук39

Увага: розробивши підсумки листопадового пленуму ЦК КП(б)У та виконуючи гасло вождя тов. Сталіна зробити колгоспи заможними, колгоспників заможними, всі колгоспники зобов'язуються надалі додержуватись всіх агромінімумів, стараючись боротись за високу врожайність наших ланів (з постанови загальних зборів колгоспників). Колгоспники.

Держархів Київської області. ф. Р-354, оп. 1, спр. 924, арк. 6-7. Оригінал. Рукопис.


* Документ засвідчений печаткою Наркомзему УСРР.


№ 403
ПОВІДОМЛЕННЯ ВСЕСОЮЗНОГО ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОГО КОМІТЕТУ ПРИ РАДНАРКОМІ СРСР40
ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НА УКРАЇНУ КОЛГОСПНИКІВ З ІНШИХ ТЕРИТОРІЙ КРАЇНИ

29 грудня 1933 р.

Срочно. Секретно
Нач. ГУЛАГ ОГПУ тов. Берману

ВПК при СНК СССР при сем препровождает оперсводку № 38 о переселении на Украину по состоянию на 28 декабря с. г. Одновременно ВПК при СНК СССР сообщает, что преподанный план переселения выполнен на 104,76 % *. Всего переселено 21 856 колхозных хозяйств, 117 149 человек, 14 879 лошади, 21898 коров и 38 705 голов разного скота (в число последних входят телки, свиньи и овцы). Приложение по тексту.

Зам. председателя ВПК при СНК СССР Рудъ

[Приложение] Секретно

Сводная ведомость
об отправлении эшелонов с переселенцами на Украину
по состоянию на 28 декабря 1933 г.

Область отправления Область прибытия Количество % выполнения плана
хозяйств лошадей коров разного скота эшелонов
Горьковская
Ивановская
БССР
ЦЧО
Западная41
Одесская
Донецкая
Одесская
Харьковская
Днепропетровская
2120
3527
4630
4800
6679
1348
1619
3864
2329
5719
2062
3498
5295
3472
7571
2050
1980
10924
5644
18097
35
44
61
80
109
106
104
103
106,6
102,7

1. На 28 декабря 1933 г. отправлено 329 эшелонов, 21 856 хозяйств, 117 149 членов семьи, 14 879 лошадей, 21898 коров и 38 705 голов разного скота42.

2. План перевозок колхозников на Украину окончен и выполнен на 104,7 %.

Зам. председателя ВПК при СНК СССР
Рудъ

ЦДАНГ СРСР, ф. 5675, оп. 1, спр. 33, арк. 56. Оригінал.


* Так у документі. Тут і далі обчислення показує 104,076 %.



1 Відбувся 7-12 січня 1933 р.- Док. № 345.

2 У грудні 1932 р. колгоспник М. П. Яремчук звернувся до газети "Радянське село" (з січня 1933 р.- "Колгоспне село") із скаргою на протизаконні дії районного уповноваженого по хлібозаготівлі Гоголюка, внаслідок чого селянина виключили а колгоспу, забрали хліб, корову, теля, свиню, картоплю, скриню, 2 кожуха та інше майно. На запит редакції Літинська районна контрольна комісія протягом січня 1933 р. двічі відповідала газеті та скаржнику про те, що "факти ствердилася, винуватців притягнуто до відповідальності й Вам за розпорядженням райвиконкому майно повернено". Як це виконувалося з тяганиною й несумлінно видно з листа М. П. Яремчука, що публікується далі (Док. № 358) - Док. № 349.

3 Йдеться про доповідь Й. Сталіна на січневому (1933 р.) об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) "Підсумки першої п'ятирічки", в якій, зокрема, зазначалося, що "матеріальне становище робітників і селян поліпшується у нас рік у рік. В цьому можуть сумніватися хіба тільки закляті вороги радянської влади" (Сталін Й. Твори.- Т. 13.- С. 200). І це стверджувалося у той час, коли вже з 1929 р. існувала карткова система у містах та лютував голод на сель Колгоспник з артілі "Нове життя" мав всі підстави написати Сталіну, що вже "другий рік, як тяжко голодує с. Сущани..." - Док. № 350.

4 Як свідчать документи, що вбереглися в архівній справі, Ю. Т. Бережний, мабуть, не сплатив штрафу, бо згодом його майно було описане і продане, що за практикою тих років свідчило саме про такий хід подій. Яким же "багатством" володів селянин? Сума від продажу його господарства становила лише 411 крб. 50 коп., тобто не покривала і половини накладеного штрафу.
Наводимо цей документ повністю. "Опис майна гр-на Бережного Юхима Тимофійовича за невиконання хлібоздачі. Хата 1 -100 крб., сарай 1 - 20 крб., клуня 1 - 15 крб., коні 2 - 200 крб., бричка 1 - 50 крб., плуг 1 - 10 крб., плашки 1 - 7 крб., стіл 1 - 1 крб., кровать 1 - 1 крб. 50 коп., шафа 1 - 1 крб. 50 коп., диван 1 - 1 крб., діжки 2 - 3 крб., жлукто-вилик 1 - 1 крб. 50 коп. Разом - 411 крб. 50 коп. Майно прийняв під охорону гр. Бережний, присутні - Процюк, Данюк" (Держархів Харківської області, ф. Р-2762, оп. 1, спр. 422, арк. 17. Оригінал).-Док. № 352.

5 Йдеться про постанову Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 р. "Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами". Ліквідовувалася договірна (контрактаційна) система заготівель, встановлювалися тверді зобов'язання, що мали силу податку. Селяни мали здавати зерно першого обмолоту 8а державними цінами протягом липня - грудня 1933 р.
Визначалася погектарна норма хлібоздачі. Торгівля хлібом допускалася після виконання хлібозаготівель і утворення насіннєвих фондів. Отже, селянин, знав, що після виконання точно визначеного хлібоподатку, він міг розпоряджатися частиною врожаю на свій розсуд. Однак в додаток цієї постанови була видана ще одна - від 20 червня 1933 р. "Про обов'язкову поставку зерна Державі колгоспами, одноосібними господарствами з урожаю 1933 р. на основі закону від 19 січня 1933 р." В ній обмежувався термін хлібоздачі до липня - вересня 1933 р., припинялася колгоспна та індивідуально-селянська торгівля хлібом (зокрема, на Україні з 1 липня 1933 р.), водночас категорично заборонялося приймати або нав'язувати будь-які "зустрічні" плани по зернопоставках та ін. (Коллективизация сельского хозяйства: Важнейшие постановления Коммунистической партии и Советского правительства, 1927-1935.- С. 441-445, 462-463). Таким чином, заміна розверстки податком стимулювала зацікавленість селян у результатах своєї праці, незважаючи на різні "підзаконні" акти, які додавалися до головних. "Зустрічні" ж плани надовго закріпилися у практиці господарювання, хоч і були заборонені.- Док. № 353.

6 Лист колгоспника редакція газети 14 лютого 1933 р. надіслала до Велико-багачанської РКК для перевірки справи й вжиття заходів, про що повідомила заявнику.- Док. № 356.

7 На заяві Г. І. Луценкової є резолюція з таким поясненням: "Виключена за те, що вона відпросилась поїхати в Харків на 3 дні, а пробула там 2 неділі, за що виключили її з колгоспу і не дають авансу".- Док. № 357.

8 Див. док. № 349.- Док. № 358.

9 У лютому 1933 р. народний суд Літинського р-ну засудив уповноваженого Гоголюка та секретаря сільради Панасенка до 3 років позбавлення волі без поразки в правах. М. П. Яремчук був відновлений у колгоспі.- Док. № 358.

10 Як і запит І. Г. Олійника (док. № 356), цей лист колгоспника є типовим для того часу, коли в умовах хлібозаготівельного дефіциту затримували розрахунки на трудодні. Якщо нагадати про діяльність на Україні надзвичайної комісії Молотова по хлібозаготівлі з листопада 1932 р., то саме на цей час припадає невидача хліба селянам, про що йдеться в листах. Крім того, принцип зрівнялівки надовго закріпився в практиці колгоспного господарювання. За рахунок більш міцних господарств витягувалися слабкіші, що позначалося загалом на розподілі прибутків, породжувало відчуття соціальної незахищеності. Не одержуючи заробленого хліба, колгоспники шукали інших засобів до існування, в тому числі і недозволених - із колгоспних комор, як це сталося з селянами с. Яблунівки на Вінниччині (док. № 369).-Док. № 361.

11 Очолював сектор оргпраці Харківського облземуправління.- Док. № 362.

12 Складені авторами вибірково на основі статистичних карток; опущено незаповнені та другорядні рубрики, назви деяких в них подано скорочено. Записи у наведених пунктах відтворено повністю.- Док. № 365.

13 Назва картки.- Док. № 365.

14 Тут і далі у відомостях про дітей йдеться про заняття батьків.- Док. № 365.

15 Якушинецької сільради.- Док. № 365.

16 Прізвище не вказано з етичних міркувань.- Док. № 365.

17 Якушинецької сільради.- Док. № 365.

18 Йдеться про постанову РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 р. "Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами" (див. прим. 5 за 1933 р.). Після виконання зобов'язань по зерноздачі та створенню посівфонду, дозволялася торгівля хлібом. Але на практиці ця постанова нерідко порушувалася адміністративним втручанням, як видно з цього та інших документів.- Док. № 366.

19 Лист без підпису.- Док. № 366.

20 Судячи з резолюції на заяві - "Правлінню артілі" - сільрада не допомогла колгоспнику й повернула заяву знову на розгляд тих, хто не звернув уваги на бідування селянина.- Док. № 367.

21 25 березня 1933 р. редакція газети відправила заяву селянина В. Г. Сенька на розгляд Янушпільської районної контрольної комісії. Судячи з того, що редакція двічі нагадувала (у червні 1933 р. та в січні 1934 р.), контрольна комісія з відповіддю "забарилася".- Док. № 368.

22 Редакція газети "Колгоспне село" надіслала цього допису до Любарської райКК-РСІ на розгляд. Перевіркою встановлено, що факти підтвердилися й колгоспники були покарані: Дем'яна Нестерука засуджено на 6 років в'язниці та висилки на 3 роки, Панас Нестерук, Гилько Марков та Кузьма Хілобокий сільським судом оштрафовані.- Док. № 369.

23 Нерідко така допомога була вже запізнілою й не завжди рятувала людей від голодної смерті. У таких випадках здебільшого знаходили винуватця - "стрілочника" и карали його. Зокрема, у червні 1933 р. був знятий з посади голова сільради Пташник з с. Тальянки, згадуваного у документі. Бабанський райвиконком так вирішив його долю: "За байдуже ставлення, небажання та ігнорування організувати допомогу опухлим та виснаженим, небажання госпіта-лізуватп хворих, маючи па це всі можливості, на почві чого сталися смертні випадки - голову сільради с. Тальянок тов. Пташинка з робота зняти, справу передати слідчим органам для притягнення до судової відповідальності. Головою сільради с Тальянок рекомендувати тов. Літвіненка. Голова РВК Пінчук. Секретар Лелека" (ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 9, сир. 150, арк. 86). Водночас публікований документ засвідчує і той факт, що у зв'язку з відсутністю продуктів харчування для підтримки знесилених від голоду людей, збирали такі "місцеві ресурси", як капуста та буряки.- Док. № 370.

24 5 квітня 1933 р. редакція газети переслала дописа сількора до голови сільради с. Красногорівки Великобагачанського р-ну з одночасним нагадуванням про необхідність вирішення клопотання Ф. Беркала щодо зниження норми поставок м'яса. Проте розгляд заяв селян часто-густо в'язнув, особливо в низових лапках управління, у багатоденних зволіканнях, не дивлячись на то, що у травні 1932 р. секретаріат ВУЦВК дав розпорядження "Про забезпечення належного розгляду скарг колгоспників", а у серпні 1932 р. ЦКК-НК РСІ вимагав найко-ротшого терміну вирішення справ та притягнення осіб за тяганину до відповідальності з публікацією їх прізвищ у пресі.- Док. № 371.

25 Очевидно, йдеться про помешкання дослідної установи під назвою "ЦИТ - Центральный институт труда", що знаходився у Харкові.- Док. № 378.

26 Складено упорядниками за: Держархів Харківської області, ф. Р-2762, оп. 1, спр. 421. У квадратних дужках вказано аркуш. Всі документи - оригінали.- Док. № 385.

27 Назву колгоспу встановити не вдалося.- Док. № 386.

28 Як зазначається у висновку прокурора від 26 червня 1933 р., уточнено факт, що А. Блажко брав худобу в одноосібників.- Док. № 387.

29 Без підпису.- Док. № 389.

30 Далі викладаються особисті думки щодо поведінки окремих односельчан та керівників села.- Дог;. № 396.

31 Див. док. 398.- Док. № 396.

32 Йдеться про повідомлення сількора М. Є. Наумова про примусові методи проведення м'ясозаготівлі (див. док. № 396).-Док. № 398.

33 Мається на увазі постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 14 серпня 1933 р. "Про допомогу безкорівним колгоспникам у придбанні корів". З цією метою уряд виділив кредит у 35 млн крб. для покриття 50 % вартості худоби за рахунок держави з розстрочкою виплати до одного року. По Союзу мало бути закуплено і млн корів (телиць), у тому числі на Україні - 275 тис. голів (33 СРСР.- 1933.- № 52.-Ст. 303).-Док. № 398.

34 У відповіді Лубенського райвиконкому ВУЦВКу від 16 жовтня 1933 р. зазначається, що встановлено факти брутального поводження голови Ісківської сільради Лисенка й райміліції дано розпорядження провести слідство.- Док. № 398.

35 Підпис нерозбірливий.- Док. № 398.

36 Публікується у витягу (див. док. № 396).- Док. № 398.

37 Аналогічною постановою від 19 грудня 1933 р. Президія Зінов'євської міськради ухвалила виселити за межі УСРР і конфіскувати майно середняка-одноосібника Олексія Гнатовича Вермізова (Калинівська сільрада), який здав у хлібозаготівлю 1,4 ц замість планових 17,4 ц хліба.- Док. № 400.

38 Вдруге з подібною заявою голова колгоспу звернувся до Народицького РВК, Київського облЗУ та ВУЦВКу у лютому 1Э34 р. 2 березня 1934 р. група збуту Київського облЗУ (тов. Шур) повідомила Клочківському колгоспу "Червоний партизан" с. Клочківка Народицького р-ну, що "постановами обласних директивних органів від 25 січня та 23 лютого 1934 р. для Вашого району в розпорядження Народицького РВК виділено 260 т продовольства і допомоги для розподілу серед колгоспників, що опинилися в скрутному продовольчому стані. Отже, для одержання харчової допомоги Вам потрібно звернутися до РВК Вашого району, який на підставі вищезгаданих постанов повинен виділити у Ваше розпорядження певну кількість харчової допомоги. В разі відсутності такої РВК повинен з свого боку підняти клопотання до області. Група збуту облЗУ - Шур".- Док. №402.

39 Всього 12 підписів, більшість яких нерозбірлива.- Док. № 402.

40 Всесоюзний переселенський комітет при Раднаркомі СРСР утворено 15 серпня 1933 р. (33 СРСР.-1933.- № 53.-Ст. 306). На нього покладаласяb організація переселення сільських жителів з метою освоєння малозалюднених місцевостей, визначення районів виїзду та заселення, відведення переселенцям землі для організації колгоспів, МТС та ін. На Україну ще у вересні 1932 р. переселилося 15 тис. чоловік із Середньої Азії, які розмістилися на території Скадовського, Голопристанського, Каховського та Хорлівського р-нів Одеської обл.
Відбувалося переміщення людей і в межах України. Зокрема, у грудні 1933 р. на нове місце проживання із області в область переїхало 16 тис. господарств колгоспників: у Дніпропетровську обл.- 6 тис. (з Чернігівської 4 тис. та з Київської - 2 тис), в Одеську - 5 тис. (з Київської 2 тис. та з Вінницької З тис), з Чернігівської у Донецьку - 3 тис, з Київської у Харківську обл.- 2 тис. господарств. Як видно з документа, за короткий час існування переселенського комітету на Україну відправили понад 117 тис. переселенців.- Док. № 403.

41 Західна область РСФРР.- Док. № 403.

42 У цих даних є деякі розбіжності з таблицею.- Док. № 403.

На початок
На початок