Голод 1932-1933 років на Черкащині. Документи і матеріали

Мовою документів
1933 р.

Нема хліба, нема сала,
Бо радянська влада стала.
Ні корови, ні свині,
Тільки Сталін на стіні.

В тридцять другому году
Усі їли лободу
В тридцять третьому году
Всі падали на ходу.
(Із спогадів про голод 1932 - 1933 pp. жителя м. Городище Труш П. Г.)


№31
ПОВІДОМЛЕННЯ ДПУ УСРР КП(б)У
ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ПОСТАЧАННЯ ПРОДОВОЛЬСТВОМ НАСЕЛЕННЯ м. УМАНЬ

29 січня 1933 р.

Уманский аппарат ГПУ отмечает крайне неудовлетворительное положение с хлебоснабжением трудящихся города.

В январе хлеб получали только лица, проходящие по первому списку: рабочие местных предприятий, научные работники, учителя, студенты, служащие почты. Эти категории получали по 300 г, их иждивенцы хлебом вовсе не снабжались.

16-17 января хлеб совершенно не выдавался; 18 января рабкооп одолжил в райсоюзе 2,5 т хлеба и в этот же день раздал его; 19 января хлеб опять не выдавался.

Уманский аппарат ГПУ через специально выделенного врача-коммуниста выявил 9 случаев опухания рабочих на почве голода.

В связи с тяжелым материальным положением, плохим продовольственным снабжением,- бросило учебу и выехало из Умани, по предварительным данным, до 700 студентов местных техникумов. В течение последнего месяца уехали самовольно, оставив работу, 12 лекторов различных уманских учебных заведений.

Среди рабочих местных предприятий отмечаются резкие антисоветские реагирования; на работе, в цехах, рабочие только и говорят о своем тяжелом материальном положении, об отсутствии хлеба, об ухудшении положения рабочего класса и т. п.

Настроения недовольства отмечаются также среди имеющихся в Умани до 300 бывших красных партизан; последние получают по 300 г хлеба на семью, независимо от количества членов семьи.

В последние дни бывшие красные партизаны начали собирать деньги среди партизан с тем, чтобы послать в центр делегацию с просьбой об оказании им помощи в снабжении хлебом. С этой же целью они написали докладную записку в областную партизанскую комиссию.

Для проверки приведенных выше материалов о хлебных затруднениях и отрицательных явлениях на этой почве, возникших в г. Умань, командирован оперативный работник Киевского областного отдела ГПУ.

Заместитель председателя ГПУ УССР Карлсон

Голод 1932-1933 років на Україні. - К., 1990. - С. 348-349.


№32
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ КИЇВСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ РАДНАРКОМУ УСРР
ПРО ТЯЖКИЙ ПРОДОВОЛЬЧИЙ СТАН НАСЕЛЕННЯ СМІЛЯНСЬКОГО,
УМАНСЬКОГО РАЙОНІВ ТА МІСТ ЧЕРКАСИ, СМІЛА, ЛЮДОЇДСТВО І НЕОБХІДНІСТЬ
НАДАННЯ ЇМ ДОПОМОГИ У ПОСТАЧАННІ ПРОДОВОЛЬСТВОМ

Не пізніше 15 лютого 1933 р.

За перевіреними даними випадки масового недоїдання мають місце в 16 районах і за даними районів (неперевіреними областю) в 5 районах.

Слід відзначити, що ці дані не дають повного уявлення про розміри недоїдання, що є в зазначених районах.

Лише в одному Володарському районі (на Білоцерківщині) потребують термінової харчової допомоги кілька тисяч дітей і цілком 10 колгоспів.

У Білоцерківському районі також потребують термінової допомоги повністю 15 колгоспів та кілька тисяч дітей.

В окремих селах, як видно з довідки, що додається, є випадки опухання та смерті від голоду. Так, у с. Саварці Богуславського району померла з голоду родина з 3 душ. У Медвяні того ж району померла з голоду громадянка Ісайко. В Житомирі померло від голодування понад 20 чоловік.

За останній час зареєстровано кілька випадків людоїдства. Так, мали місце випадки людоїдства: в Білоцерківському районі у с Вільшана, в Богуславському районі у с. Мисайлівка громадянка А.,48 років, одноосібниця, середнячка, зарізала та з'їла свою 8-річну дочку. В Тетіївському районі в с. Черепин одноосібниця громадянка Б. зарізала і з'їла дочку 10 років. Тепер Б. та друга її дитина при смерті. У с. Скибинцях того ж району родина колгоспника, що складається з 3 дітей, з яких найстарший має 15 років, забила та з'їла чужого хлопчика, а також з'їла частину трупа померлої матері.

В Уманському районі в с. Кочержинцях громадянка О., 47 років, забила та з'їла свою дочку 7 років. В тому ж селі колгоспник О., 50 років, харчувався м'ясом своєї жінки, що померла від голоду. Двоє дітей О. теж померли від голоду.

В Білоцерківському районі в с. Трушках два брати Б. задушили 3-річного сина колгоспника Ф., який зайшов до них, і з'їли його. В с Греблях того ж району в колгоспниці П., 35 років, померла 3-річна дочка. Труп дочки вона зварила та з'їла.

У Смілянському районі у с. Носачово в помешканні члена колгоспу громадянина С. було забито У., що завітала туди. Труп її було порубано на дрібні шматки та засолено. Цим трупом харчувались два тижні.

Наведеними фактами не вичерпуються всі випадки людоїдства, що мали місце у Київській області за останній час.

Президія обласного виконавчого комітету з метою боротьби з цими явищами 15 лютого ухвалила відповідну постанову.

В усі небезпечні райони відряджено уповноважених обласного виконавчого комітету, які на місці організують дитячі харчові пункти та допомогу колгоспникам і одноосібникам, що голодують. Харчові пункти організовано на 9350 дітей та щоденно видається допомога в розмірі по 200 г хліба 6600 дорослим.

Грошові кошти та харчові фонди мобілізовано з внутрішніх ресурсів Київської області, але ці фонди абсолютно недостатні для цілковитої ліквідації явищ масового недоїдання колгоспників та одноосібників.

Мобілізувати значні додаткові ресурси, особливо хліба, крупи та рослинних жирів, немає жодної можливості тим більш, що постачання робітників та службовців у області надто незадовільне і останнього часу є випадки масового голодування та жертв від голоду серед робітників, особливо дрібних підприємств, що розташовані по районних центрах та містечках області. Робітники цих підприємств недоодержали по нарядах внаслідок незадовільного надходження мірчука лише в лютому 265 т хліба. І по таких районних центрах міського типу, як Біла Церква, Житомир, Сміла*, Черкаси*, Фастів, Коростень, Умань*, в лютому місяці порівняно з вереснем фактичне постачання робітників хлібом зменшилось з 442 т до 161 т.

Отже, не тільки немає можливості утворити фонд для допомоги тим селам, що голодують, за рахунок внутрішніх областних ресурсів, але конче треба допомогти робітникам дрібних підприємств додатково до щомісячних нарядів у розмірі 545 т хліба.

Київський обласний виконавчий комітет просить Раду Народних Комісарів подати харчову допомогу області для ліквідації явищ голодування серед робітників дрібних підприємств щомісяця в розмірі 545 т. Для харчування голодаючих колгоспних родин та одноосібників по тих розмірах, що є зараз, не менше 100 т хліба, 400 т крупи, 60 т цукру, 20 т олії.

Голова Київського обласного виконавчого комітету
М. Василенко

Секретар Київського обласного виконавчого комітету
А. Глинський

Голод 1932-1933 років на Україні. - К., 1990. - С. 376-378.


* Районні центри Черкащини


№33
ЛИСТ СТУДЕНТА І. Є. ТОВКАЧА Й. В. СТАЛІНУ
ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ с. БАЙБУЗИ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЙОГО БАТЬКА Є. С. ТОВКАЧА
І ПРОХАННЯ ДОПОМОГТИ ЙОГО ГОЛОДУЮЧІЙ РОДИНІ

24 лютого 1933 р.

Й. В. Сталин!

С первых слов Вам покажется нелепа суть постановки данного вопроса. На вопрос, касающийся жизни, жить или нет, поэтому разрешение этого вопроса чрезвычайно важное.

Для того, чтобы постановка вопроса Вам была ясна, я охарактеризую следующее положение:

я 19-летний юноша, сейчас студент ІІ-го курса Московского института (МТН) - получил от родных сообщение о том, что их выкинули с колхоза.

Мой отец Товкач Евдоким Сидорович, проживающий в Киевской области Черкасского района с. Байбузы, колхоз "Искра", по соц[иальному] происхождению крестьянин, вступал в колхоз в 1930 г. с хозяйством, в котором было: земли - 3 га, лошадь, корова, 8 едоков, сложных машин и никаких других источников дохода не имел. Хозяйство по мощности можно приравнивать к середняку, но отец зараженный алкоголизмом, и это способствовало тому, что семья жила в проголодь. Наемной рабочей силы как до революции, так и после революции в хозяйстве не было, с/х податку за 1930 г. платили 12 руб. Будучи членом колхоза, со стороны отца не было змечено никакого разложения колхоза изнутри, так само не было замечено никакого хищения общественного имущества. Единственная причина, которая способствовала изгнанию отца из колхоза, это следующее: отец с 1924 г. по 1927 г. был в сельской церкви каким-то "псаломщиком", не как штатный, а временно замещающий.

Но ведь это неправильно. Именно руководящий актив нашего колхоза неправильно оценил это обстоятельство, ведь отец малограмотный, в этом он не виноват, а виновато то религиозное обстоятельство деревни. Сейчас, когда церковь закрыта, то он, конечно, не пойдет "молиться Богу".

Я прочел Вашу речь на колхозном съезде, из которой видно, что политика классового врага к моему отцу не верна, он должен быть членом колхоза. Вы поймите, если отец останется не восстановленным обратно членом колхоза, какая остается доля моих младших 4-х нетрудоспособных братьев и сестер, а в том числе и моя, будучи студентом П-го курса института? Вы как вождь партии стойкий и неподвижный, а я Ваш помощник-комсомолец должны разрешать правильно вопросы, касающиеся жизни в колхозе. Мой короткий вывод заключается в том, чтобы моего отца и семью восстановили обратно членом колхоза, потому что если они останутся жить индивидуально, значит, будут все мои родные стерты с жизни, как мельчайшие песчинки.

Убедительная просьба к Вам, посодействуйте моему создавшемуся положению.

Вам, конечно, подумается, что действительно классовый враг в моем лице чувствует слабость и идет на последние компромиссы, но действительность это можеть подтвердить, что руководящий актив нашего колхоза неправильно оценил религиозную деятельность моего отца, которая не способствует тому, чтобы не быть членом колхоза.

Я дуже прошу, дайте короткий ответ, как мне быть, что делать!

адрес: Москва 71. 2-й Донской проезд, № 7, Товкачу Ивану Евдокимовичу

Буду благодарен.

[підпис]

24/II-33 года

Державний архів Черкаської області, ф. Р-143, on. 1, спр. 36, арк. 59-60 зв. Оригінал. Рукопис.


№34
ІЗ ЗАПИСКИ ПО ПРЯМОМУ ПРОВОДУ КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛУ
ДПУ УСРР ПРО КІЛЬКІСТЬ ГОЛОДУЮЧИХ РАЙОНІВ ТА НАСЕЛЕННИХ
ПУНКТІВ ЧЕРКАЩИНИ

Не раніше 1 березня 1933 р.

Наименование районов Колич. насел. пункт. Колич. голод. семей Голод. взросл. (душ) Голод. детей (душ) Колич. больных Колич. опухших Колич. умер. Случаев людоедства Случаев трупоедства Оказанная продпомощь
(из центр. ресурс.)
Черкасский
Чигиринский
Золотошоский
Каневский
Корсунский
Гельмязевский
Городищенский
Чернобаевский
Златопольский
Звенигородский
Шполянский
Каменский
Уманский
Христиновский
Монастирищенский
Жашковский
Бабанский
Букский
Лысянский
Тальновский
Богуславский
23
25
26
21
18
19
12
12
-
19
10
11
29
6
23
8
29
22
10
38
38
767
429
1122
550
270
1498
1056
500
264
960
365
609
1866
575
3292
1021
115
-
391
-
-
1354
660
2766
895
560
2523
2226
1200
-
2273
581
1192
2770
905
1710
1723
3164
4366
624
225
5549
1612
1050
2541
1680
520
2010
1829
2300
140
3880
900
1470
4000
995
1582
3280
2054
5854
856
379
8054
187
-
72
97
50
1430
32
700
40
703
-
-
-
377
743
342
-
-
-
-
-
782
283
91
-
250
576
506
500
60
703
286
2188
506
554
2549
326
-
-
-
2604
-
123
-
47
150
20
288
71
70
10
189
-
176
-
134
283
167
-
841
-
188
-
2
-
-
-
-
2
-
-
-
5
-
1
16
-
-
1
1
1
-
-
-
3
-
-
-
-
-
1
-
-
6
-
-
2
-
-
-
4
2
-
-
-
17 т зерна
-
-
-
9 т зерна
36,5 т зерна
-
-
-
44,5 т зерна
17,5 т зерна
-
110,5 т зерна
37 т зерна
50 т зерна
40 т зерна
81,5 т зерна
60,5 т зерна
33,5 т зерна
-
120 т зерна

Начальник Киевского областного отдела ГПУ
[підпис] Розанов

Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, oп. 1, спр. 2191, арк. 96-97. Оригінал.


№35
ІЗ ДОВІДКИ ДПУ УСРР ПРО ПРОДОВОЛЬЧІ ТРУДНОЩІ
В УМАНСЬКОМУ РАЙОНІ ТА СМЕРТНІСТЬ ВІД ГОЛОДУ

12 березня 1933 р.

...Уманский район. Із 39 сел района продзатруднениями охвачено 22 села, где голодает 1076 семей с общим количеством 3336 человек, из них колхозных семей - 678, единоличных - 398.

Среди голодающих отмечены массовые заболевания безбелковыми отеками.

В Умани имеется свыше 100 семей красноармейцев, которые находятся в тяжелом положении, так как совершенно не получают продуктов питания. Красноармейские семьи целой делегацией посетили командира дивизии, расположенной в г. Умани, с просьбой об оказании помощи.

По городу и селам значительно увеличились смертность на почве голода. За февраль месяц умерло от голода 230 человек. Кроме того, в больницах умерло 103 человека, подобранных милицией на улицах в совершенно истощенном виде.

Также увеличилась беспризорность, налеты и кражи продуктов питания. Зарегистрировано 10 убийств, произведенных исключительно для грабежа продуктов питания.

Президиумом райисполкома создана специальная комиссия для изыскания средств и оказания помощи голодающим. В г. Умани организованы 2 столовые на 300 человек - одна для детей рабочих, другая для неорганизованного населения. В с. Текуча открывается детдом на 150 детей с обслуживанием 6-ти близлежащих сел. Этому же селу намечено оказать единовременную помощь голодающим колхозникам и единоличникам...

Пом. начальника секретно-политического отдела ГПУ УССР
[підпис] Александровский

Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, oп. 1, спр. 2296, арк. 10. Оригінал.


№36
З ЛИСТА КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛУ ДПУ ГОЛОВІ ДПУ УСРР
ПРО ТЯЖКИЙ ПРОДОВОЛЬЧИЙ СТАН І ПОСИЛЕННЯ СМЕРТНОСТІ У РАЙОНАХ ЧЕРКАЩИНИ
І ЗАХОДИ ПО НАДАННЮ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

12 березня 1933 р.

Продовльственные затруденния в Киевской области с каждым днем обостряются. Уже поражены 28 районов области в основном, районы бурякосеяния.

Аналогичное положение с продовольственными затрудениями мы имеем в гг Киев, Житомир, Белая Церковь, Умань*, Радомысль и др.

Большинство фактов голодающих, опухших, больных на почве недоедания, случаев людоедства и трупоедства падает на районы, ранее входящие в состав Уманского* и Белоцерковского округов.

Основная масса голодающих - это единоличники и колхозники, имеющие мало трудодней Правда, в некоторых местах голодают и колхозники, имеющие 500 трудодней.

Количество смертных случаев от голода на территории Уманщины и Белоцерковщины по сравнению даже с прошлым годом сейчас резко увеличилось. В большинстве случаев умирают дети и старики.

Приведу несколько цифр о количестве голодающих, опухших и умерших от голода по отдельным районам.

Христиновский район*, с. Россошки. За первые несколько дней марта умерло от голода 13 человек, из них - 10 колхозников. Опухших 120 человек. С. Севастьяновка. Умерло от голода 7 человек, больных и истощенных от недоедания - 259 человек, в числе истощенных, больных большинство детей.

Букский район*, с. Коженцы. Опухло 286 человек, из них колхозников - 59 человек, умерло в январе - 8 человек, в феврале - 32 человека. Бригады сельсовета ежедневно в погребах обрануживают трупы умерших. За два дня изъято 16 трупов.

с. Маньковка. Опухших и истощенных на почве недоедания 400 человек, за два месяца умерло 30 человек, в том числе 23 колхозника. В селе свирепствует тиф.

с. Харьковка. Больных, истощенных на почве недоедания - 234 человека. Опухших 109 человек.

с. Берянка. Опухло 47 семейств, в том числе 3 семьи красноармейцев.

с. Помойки. Опухло 147 человек.

с. Полковниче. Опухло 269 человек, в том числе 94 ребенка...

Звенигородский район*. В с. Гудзовка с целью получить мясо для питания единоличник Б. зарезал своего брзта А. 14 лет. До этого Б. вместе с убитым А. зарезал меньшего брата И. - 12 лет. В процесе следствия было установлено, что убитые И. и А. весной 1932 г. убили свою меньшую сестру - 4 лет...

г. Умань*. Зарегистрировано 120 случаев смерти на почве истощения. Отмечены факты опухания рабочих-ударников с большим производственным стажем. На кладбище ежедневно находят непогребенными трупы, вывозимые туда родственниками.

По городу имеются свыше 100 семей красноармейцев, остро нуждающихся в продуктах питания. Отмечены случаи, когда на улицах от истощения падают прохожие. Участились случаи нападения на прохожих, у которых из рук вырывают пакеты с продуктами, причем в некоторых случаях милиция не в состоянии вести борьбу с этим явлением.

В первых числах марта были отмечены 3 случая, когда голодающие набрасывались на улицах на лошадей, тут же их убивали и мясо разбиралось для пищи. Так были уничтожены лошади Пиловецкого завода, Кочержанского колхоза и кооператива.

На кваршры военнослужащих по ночам приходят голодающие и настойчиво требуют "дать хлеба", угрожая при этом "выбить стекла" и проч.

Беспризорность в связи с продовольственными затруднениями с каждым днем увеличивается как в городах, так и на селе. Родители, бросая хозяйства, уезжают из села и оставляют детей на произвол судьбы...

С комприветом Розанов

Голод 1932-1933 років на Україні. - К.., 1990. - С. 433-437.


* Міста та райони Черкащини


№37
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ НАРКОМЗЕМУ УРСР ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У
ПРО ГОЛОДУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ УМАНСЬКОГО ТА ШПОЛЯНСЬКОГО РАЙОНІВ, ФАКТИ ЛЮДОЇДСТВА
І НЕОБХІДНІСТЬ НАДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

14 березня 1933 р.

Сов. секретно

Політбюро ЦК КП(б)У т. Косіору

Политбюро разрешило мне сроком на десять дней поездку по Украине в связи с подготовкой к весенней посевной кампании. Я выехал на Одесщину, как район раннего сева, а оттуда в Уманский, Шполянский, Белоцерковский районы Киевщины.

Считал необходимым лично ознакомиться с состоянием этих районов, имея ввиду поручение, которое было дано Наркомзему и Киевскому Обкому КП(б)У, разработать мероприятия по оказанию хозяйственной помощи группе Уманско-Белоцерковских районов.

Будучи ограничен сроком поездки, имел возможность находиться в трех названных районах только по одному дню. Кроме ознакомления с положением дел в районных центрах, лично посетил следующие села: Кочубеевка, Городецкое Уманского района, Бурты и Надточаевка Шполянского района; Озирна и Малая Вильшанка Белоцерковского района.

Положение в этих селах, а также и некоторых других сел (по материалам РПК и ГПУ) Уманского и Белоцерковского районов не только тяжелое, но нетерпимое и позорное - голодание, большая смертность, факты людоедства. Кроме сел, в городах - Умань, Шпола, Белая Церковь - значительное количество населения (кустари, рабочие, служащие, студенты) также голодают.

Перехожу к фактам, выявленным мною на месте:

с. Кочубеевка. В этом селе наиболее голодающих - 214 чел., в большинстве единоличники. Умерло с января 48 человек... Здесь, Олексеенко Тимофей, 25 лет, единоличник, посеял 3/4 га озимых, зарубил жену и успел съесть печенку, левую грудь, мясо на ребрах.

Лично посетил наиболее голодающие семьи: 1) Намитчена Яков, - имеет жену, двое детей 5-7 лет, единоличник, земли 3 1/2 га, озимых посеял 1/2 га, лошадь продал, корова сдохла. Вся семья, особенно припухшие детки, живые мертвецы, имеют где-то раздобытый кусок гнилого кабачка, который варят в кипятке и этим питаются в день моего посещения; 2) Тарасюк Параска, - муж работает в Донбассе, имеет сына семи лет, единоличница, земли четыре га, корова продана, лошадь одна продана, а вторая украдена, лежит на печи припухшая, а измученный ребенок жует кусок засохшего буряка;3) Щербатюк Устин, - 49 лет, единоличник, 5 1/2 га земли, в прошлом году продал лошадь, а три года тому назад продал корову; жена умерла семь дней тому назад, ребенок умер три дня тому назад; Щербатюк лежит на печи, не имея сил передвигаться, а возле него второй сын семи лет - опухший ребенок.

с. Городецкое. В этом селе наиболее голодающих колхозников - 76 дворов и единоличников - 83 двора. В большом количестве этих семей умерло от голода по одному-два человека. Здесь, Рыбак Мина, колхозник, плотник, имел с семьей за 1932 г. 80 трудодней: вместе со своим сыном Павлом 16 лет зарезал и съел сначала жену, затем сына Михаила четырех лет, и, наконец, закоченевшего нищего. Здесь же, Хриненко Агафья, колхозница, муж осужден за кражу колхозного зерна, имеет за 1932 г. 32 трудодня, вместе со своей сестрой зарезала свою дочь Анну двух лет; мясо зарезанной дочери не только сами кушали, но готовили холодец и продавали.

Лично посетил наиболее голодающие семьи: 1) Король Мария, - 60 лет, один сын умер, старшая дочь варит кипяток, трое опухших детей на печи. Наличная пища - плитка суррогата из корнеплодов и палочка хрена. 2) Единоличник Король Фома, - его жена и сын 14 лет недавно умерли от голода, осталась в живых только девочка девяти лет.

с. Озирна. В этом селе наболее голодающих - 200 дворов, из них большинство единоличников. Умерло с 1 января по 10 марта 90 человек, а за весь 1932 год умерло 92 человека. Здесь Клицковский Петр, бедняк, исключен из колхоза за . злостное отношение к имуществу, убил и съел мальчика 13 лет, который зашел в избу к его сыну - товарищу по школе. Здесь же, Пустовит Никифор, единоличник, убил топором зашедшего к нему односельчанина, единоличника Панченко Павла, вместе с семьей съел мясо. Кроме того, ранее этого съел два человеческих трупа. Здесь же. Бондарь Никифор, единоличник, убил топором случайно ночевавшую у него в избе женщину и ее 12-летнюю дочь. В течение двух дней в избе сам кушал и кормил своих двух дочерей восьми и 12 лет. Умер.

Лично посетил наиболее голодающие семьи: 1) Саражинская Пелагея, колхозница, дома ее не было, на скамье лежит труп 12-летнего сына Степана, умершего три дня тому назад, возле печи сидят два еще живых ребенка 7-8 лет - истощенные и растирают полову для приготовления пищи. Здесь же, от сопровождавших меня местных людей, узнал, что в настоящее время в селе лежат непохороненные 15 трупов; 2) Стаховский Иван, колхозник, на днях умер, живые - мать, жена и четверо детей, которые близки к смерти; 3) Самаляный Кирилл, колхозник, имел с семьей 500 трудодней и получил 9 1/2 пудов хлеба, на днях умер, жены не было дома, в избе пять малых опухших детей; 4) Горбань Панас, колхозник, имел с семьей 400 трудодней и получил 6 пуд., жена и пять детей опухли.

с. Малая Вильшанка. В этом селе наиболее голодающих - 700 человек, из них половина единоличников. Умерло с 1 января по 15 марта 86 чел., а за весь 1932 год умерло 73 чел. Здесь, Бондаренко Ульян, единоличник, сварил вместе с семьей и съел умершую дочь Антонину пяти лет. Затем, заманил в избу своего племянника восьми лет, убил дубинкой, отрезал косой голову, приготовил мясо для пищи, но не успел съесть из-за ареста. Здесь же, Белоус Матрена, колхозница, муж арестован за хищническое отношение к лошади, съела своего ребенка, заявляла, что он умер естественной смертью и отрицала факт убийства.

Из-за вечернего времени не имел возможности лично посетить наиболее голодающие семьи этого села.

В с. Бурты и с. Надточаевка Шполянского района нет тех явлений, какие отмечены мною по селам Уманского и Белоцерковского районов.

К настоящему времени, по данным РПК и ГПУ, по Уманскому району имеем девять случаев людоедства и по Белоцерковскому району 13 случаев людоедства.

В ГПУ имел беседу с людоедами, которые спокойно, тупо и цинично излагали истории дикого преступления голода. Передаю суть их сообщения:

Умань (9/ІІІ)

1) Крачак Мария, 36 лет, колхозница с. Войтовка, зарезала дочь Нину семи лет, сварила и съела. Говорит: "Сначала скушала свою кошку, потом скушала маленькую кошечку соседа, а потом Нину. Не знаю, что со мной случилось, а зарезала и скушала. Мясо Нины повесила на гвоздь в коморе (амбаре), брала понемногу, варила и кушала. Варила с бурячком. Мясо вкусное: як (как) курочка. Кушала с косточками. Я виновата, хочу идти куда-нибудь работать, дайте только кушать, я голодная, я очень хочу кушать".

2) Рыбак Мина. 49 лет, колхозник, с. Городецкое, говорит: "Жена была больна, несколько раз просила задавить ее, я пальцем притиснул за горло и она харкнула. Я с Павлом (сын 16 лет) вынес ее в другую хату, пролежала она там три дня. Дети мои голодные, плачут, один опух. Дочка 10 лет просит сварить с мамы мяса, чтобы покушать. Я отрезал с ноги мякину, посолили и сварил. Мясо было хорошее, и мы стали дальше варить и кушать. Потом мой мальчик Михаил (четыре года) начал умирать, я его придушил и мы его тоже съели. Когда нечего уже было есть, я откопал на кладбище мертвеца и привез его на санках домой. Из этого мертвеца сделали три колбасы: одну мы съели, а две продал; так как тяжело было на душе и захотелось выпить".

3) Драчук Акулина, 27 лет, колхозница с. Рыжавки, зарубила своего брата Арсения 15 лет, сварила с него холодец. Говорит: "Жили вдвоем с братом. Нечего было кушать. Продала свою одежду и купила харчей. Отлучилась из дому, а брат взял харчи и ушел неизвестно куда. Вернулся через три недели. Я стала его ругать и плакать. Потом, не помня себя, схватила качалку и ударила его по голове. Он упал, а я плакала. После того порубила его на куски и приготовила себе пищу".

4) Лысак Страдион, 21 год, колхозник с. Шарино, убил соседнего мальчика 12 лет и съел. Говорит: "Я был голодный, в хате находился только один Федор (мальчик 12 лет), я зашел и убил. Варил и ел. Очень сладкие ноги"...

Наряду со всем этим очень тяжелое положение в городах - Умань, Шпола, Белая Церковь. Здесь имеем большую смертность: по Умани в январе и феврале 1932 г. умерло 125 человек; в Белой Церкви в феврале 1932 г. умерло 48 чел., а в феврале текущего года 320 человек.

По данным РПК имеются сотни опухших (Белая Церковь - 500 чел., Шпола - 300 чел.)...

В городах, по данным ГПУ, на почве голодания, проявляются антисоветские, контрреволюционные настроения не только среди служащих, но и ряда рабочих.

По заявлению секретарей РПК сейчас требуется немедленная продовольственная помощь: Уманскому району на 6 тыс. человек, Шполянскому - 740 чел., и Белоцерковскому - 12 тыс. человек.

Должен сказать, что на местах (в районных центрах и селах) люди всячески изощряются, выискивая все возможности для оказания помощи, в первую очередь, детям. В последние дни из 60 т пудов, которые ПБ отпустило из резервного фонда на продовольствие Киевщине, получено Уманщиной 54 т, Шполянщиной 16 т и Белоцерковщиной 76 тонн. Самый факт помощи поднял настроение людей, но эта помощь ничтожна по сравнению с той огромной нуждой, которая имеется.

Политбюро известно, что эти районы и граничащие с ними (Уманско-Белоцерковская группа районов) и в прошлом году находилась в тяжелом состоянии. Но если в прошлом году резкие проявления голодания начались в апреле, то в этом году в феврале. Однако, если в прошлом году имели незначительное количество собранных семян и большое количество совершенно истощенных лошадей при массовом падеже их, то сейчас в колхозах этих районов имеем семян от 60 % до 100 % и лишь некоторое количество совершенно истощенных лошадей с ликвидацией массового падежа. Это говорит о том производственном переломе, который имеем в колхозах на основе их укрепления.

Размер необходимой помощи всей Уманско-Белоцерковской группе районов сообщу через два дня, имея ввиду завтра в Киеве, - ознакомиться с материалами состояния указанных районов.

До рассмотрения вопроса в целом, необходимо немедлено направить в голодающие места серьезную продовольственную помощь, а также и медицинскую помощь. Считаю, что нужно отпустить Правобережью пока примерно 1 млн. пуд. хлеба на продовольствие; диетпродукты для восстановления здоровья наиболее истощенных детей: постельное и другое оборудование для открываемых детских учреждений.

Нарком земледелия УССР
[підпис] А. Одинцов

Зубанич Ф. Чорна книга України. - К., 1998. - С. 178-181.


* Райони Черкащини


№38
ІЗ ЗАПИСКИ НАРКОМЗЕМУ УСРР ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КП(б)У
ПРО ГОЛОДУВАННЯ ТА СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРКАЩИНИ

14 березня 1933 p.

В дополнение к моей записке от 12 марта о положении в Уманском* и Белоцерковском районах, сообщаю полученную мною сегодня информацию от начальника ГПУ Киевской области т. Розанова о положении в области в целом.

Голодание, с его последствиями, имеем в 32-34 районах. По 16 районам имеем 123 зарегистрированных случая людоедства и трупоедства (в том числе 64 случая людоедства)...

По Букскому* району голодает 3878 человек (в том числе лежит 3736 человек). За февраль и март умерло от голода 742 человека.

По Смелянскому* району остро голодает 404 человека (в том числе опухло 203 человека)...

В с. Песчаное Золотоношского* района голодает 639 семей.

В с. Севастьяновка Христиновского* района опухло 250 человек.

По Лисянскому* району голодает 57 хозяйств (в том числе опухло 96 человек).

Эти данные являются лишь иллюстрацией, собранной по разным материалам. Учета не ведется...

Нарком земледелия УССР
[підпис] Одинцов

Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, on. 1, спр. 2189, арк. 128-129. Оригінал.


* Райони Черкащини.


№39
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БАБАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ МЕДИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ВИСНАЖЕНИХ ВІД ГОЛОДУ

19 березня 1933 р.

...4. Слухали: Про організацію медичного харчування по окремих селах Бабанського району (тов. Мамченко).

Висловились: Пінчук, Гехман, Кантаністий.

4. Ухвалили: Зважаючи на те. що по окремих селах Бабанського району спостерігаються хворі на брезки* і виснаження, які потребують раціональної годівлі та медичної допомоги, президія РВК постановляє:

1. Мобілізувати увесь медперсонал району вкупі з присланою бригадою лікарів від облздраввіділу на організацію медичної допомоги вищезгаданим хворим, в першу чергу, для обслуговування охопити села: 1) Кам'янече, послати туди бригаду лікарів тов. Кривуця та Лобко; 2) Підвисоке-Катаністого та Склярова; 3) Тальянки - Легедзине - Гехмана та Сінькевича; 4) Вишнопіль - Монастирського; 5) Доброводи - Мамченка.

Шапака. Посилаємим товаришам вкупі з головами сільради та головами колгоспів:

1) організувати харчування під наглядом лікаря із продуктів, які надсилаються облвиконкомом, та зобов'язати сільради провести мобілізацію кормів із місцевих ресурсів як капуста, буряк та ін.;

2) харчування хворих проводиться в окремих приміщеннях дорослих, а також і дітей;

3) для цього потрібно виділити стаціонари із бувших куркульських хат, які відповідали б санітарним вимогам для дорослих окремо та для дітей окремо.

Поробивши поли, нари, хоча примітивного порядку, покласти відповідальність на голів сільрад за устаткування та мобілізацію ряден на матраси;

4) зобов'язати бригади через кожних 2 дні інформувати здравінспектора та голову РВК про стан харчування;

5) райздравінспектору слідкувати за своєчасним одержанням актів та продуктів харчування, відпущених облвиконкомом, та розподіляти поміж селами, по мірі потребності погоджувати з головою РВК;

6) наряду з цим зобов'язати всі сільради негайно забрати занаряджені їм продукти, котрі ще не забрано, та використовувати їх за попередньою директивою та інструкцією.

Голова РВК Пінчук
Секретар РВК Лелека

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 1, on. 9, спр. 150, арк. 114-145. Засвідчена копія.


* Брезклість, брезклий - набрякший, опухший.


№40
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА УМАНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КП(б)У
ПРО ТЯЖКИЙ ПРОДОВОЛЬЧИЙ СТАН У МІСТІ ТА СЕЛАХ РАЙОНУ І ЗАХОДИ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

20 березня 1933 р.

В нашому районі недоїданням і в зв'язку з цим опуханням охоплено 29 сіл та місто Умань. По селах нараховується 6411 чол. та по місту - 775 чоловік.

Для надання допомоги нами мобілізовано місцеві ресурси в кількості 3689 кг борошна і видано в села, 816 кг цукру, 412 кг цукерок, отримано для сіл першу допомогу - 9 т і розподілено по селах, отримано другу допомогу 45 т і теж 40 т розподілено по селах (розподіл допомоги по селах дивись табл.).

Допомога видається на руки сім'ї! тим. що не можуть ходити, заносять додому.

Для дітей по 25 селах організовано харчопункти, частково по школах, а в більшості в окремих приміщеннях, куди зібрані безпритульні діти, а ті. що мають батьків, приходять харчуватись. Дітям, що не можуть ходити, приносять піонери, школяри їжу додому. Крім того, організовано в міст і додатковий дитбудинок на 100 дітей, для сільських в с. Текуче на 150 дітей, організовано 11 дитясел на 400 дітей, з них 5 ясел - Комітетом Українського Червоного Хреста.

Зараз приступили до організації стаціонарів в 14 селах на 300 чоловік. До кожного стаціонару надсилаються лікар та сестра, що будуть працювати в стаціонарах та надавати допомогу й поради хворим поза стаціонаром Виділено для стаціонарів крім місцевих ресурсів 1 тис. пуд. гречки та 30 пуд. цукру.

Частина опухших і зовсім хворих одужує, стан їх кращає, але кількість не зменшується в деяких селах: Черповоди, Фурманка, Городецьке, навіть збільшується, бо опухають нові, що не мають харчів.

Смертність на грунті недоїдання зменшилась. Випадків людоїдства - 18, трупоїдства - 2.

В місті родин робітників опухших, яким надасться меддопомога - 103, в них 412 душ, декласованої людності - 93, родини - 359 душ, хоч це не повні дані, бо не взято в рахуноклоодинокі випадки, частково недоїдаючих та не перевірено все місто.

Серед школярів міста виявлено понад 400 дітей, що недоїдають, з них більшість опухлих.

Збільшується ввесь час безпритульність, що йде за рахунок міста й села як Уманського району, так і сусідніх районів.

Для допомоги по місту нами вжито таких заходів: організовано їдальню для видачі безкоштовних обідів на 400 осіб. Організовано їдальню на 250 дітей.

Робітникам з виробництва, недоїдаючим та опухшим, видано 100 пайків, кожний пайок: 10 фунтів борошна, 1 фунт цукру та 1 коробка консервів

Підібрано з вулиці в дитбудинки - 200 безпритульних.

Відкрито лікарню для виснажених, в якій лікується 48 чоловік, всі робітники.

Розширено будинок грудних дітей до 28 осіб та будинок для дітей дошкільного віку на 65 дітей

Видано допомогу за рахунок місцевих ресурсів і отриманих з області

Мобілізовано внутрішніх ресурсів для міста

Крупи 500 кг
Толокна 100 кг
Картопляного борошна 30 кг
Печива 200 кг
Сахару 100 кг

Одержано з області та розподілено

Борошна 260 кг
Кукурудзи 5000 кг
Сахару 1000 кг
М'яса 30 кг
Повидла 212 кг
Печива 1 ящик
Консервів 495 коробок

Робітничих пайків 1 раз: 120 х 10 фунтів борошна
Робітничих пайків 1 раз: 125 коробок консервів м'яса по 1 кіло

Розподілено

Розподіл виснаженим

Борошна 300 кг
М'яса 30 кг
Консервів 75 коробок
Цукру 50 кг

Розподілено по школах

Консервів 170 коробок
Повидла 192 кг
Цукру 160 кг
Печива 30 кг
Борошна 400 кг

Декласованій людності

Борошняних пайків 25x10 фунтів - 100 кг
Цукру 25x1 фунт - 10 кг
Консервів 125 коробок

Через лікарню виснажених пропущено з 25 січня - 173 чоловіка, з них виписали здоровими - 85 чоловік, померло - 47 чоловік, зараз на лікуванні - 41 чоловік.

Опухання по місту, незважаючи на надану допомогу, збільшується, воно йде за рахунок опухання нових, збільшується й смертність, так за лютий вмерло 243 чол., за 13 днів березня - 282.

Щоб лівквідувати опухання й захворювання як по місту, так і по селах, потрібно надати систематичну харчову допомогу, що дасть можливість при застосуванні медичних і профілактичних заходів зліквідувати опухання та смертність від недоїдання.

Про допомогу окремим селам (крім місцевих сільських ресурсів) прикладаються дві таблички.

Секретар РПК
[підпис] Геращенко

Відомість місцевих ресурсів на видачу пайка по селах Уманського району
для посилення харчування

№ з/п Назва села Борошна Цукру Цукерок
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
Собківка
Піківець
Гереженівка
Полянецьке
Ропотуха
Фурманка
Паланка
Синиця
Кобринова Гребля
Війтівка
Ксендзівка
Старі Бабани
Краснопілка
Черповоди
Дмитрушки
Антонівка
Громи
Степківка
Максимівка
Текуча
Кочержинці
Кочубієвка
Посухівка
Городецьке
Передмістя
Шарине
88
92
89
189
211
178
156
111
34
212
360
196
133
394
312
76
100
79
107
152
150
100
100
150
100
-
16
16
24
24
48
32
16
24
48
24
32
32
48
48
48
24
16
24
24
32
48
48
24
32
48
16
-
-
-
36
48
32
-
-
-
40
80
-
72
72
52
-
20
-
-
-
-
-
-
-
-
32
  Разом 3869 816 412 кг

Крім цього видано для дитячої оздоровчої кампанії по лінії здороввідділу цукру - 89 кг, крупи - 11 кг, олії - 7,5 кг.

Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, on. 1, спр. 2190, арк. 21-24. Оригінал.


№41
ІЗ ЗВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕКТОРА
ОРГІНСТРУКТОРСЬКОГО ВІДДІЛУ ЦК КП(б)У ПРО ФАКТИ ЛЮДОЇДСТВА
НА ЧЕРКАЩИНІ

1 квітня 1933 р.

...Небывалый случай людоедства имеем по району им. Петровского на Киевщине.

Кулачка, 50 лет, раскулаченная, с. Зеленки Богуславского района, скрывавшаяся в 1932 г. на Кубани, возвращалась на родину вместе с дочкой (взрослой). По дороге с Городищенской станции на Корсунь заманила и зарезала проходившего 12-летнего мальчика. Внутренности и другие части тела сложила в мешок.

В с. Городище гр. Шерстюк, житель этого местечка, пустил гражданок перено-чевать. Обманным образом, выдав мясо мальчика за мясо теленка, старуха дала сварить и изжарит ь печень и сердце в семье гр. Шерстюка, накормила его семью и сами ели.

Ночью гр. Шерстюк, имея намерение воспользоваться частью мяса, которое находилось в мешке старухи, обнаружил изрубленное тело мальчика. Преступники арестованы...

Звенигородский РПК Киевской области сообщает о случаях провокации людоедства и выявлении в 20-ти селах контрреволюционных ячеек...

Информпосевгруппа

Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, on. І, спр. 2296, арк. 76-77. Оригінал.


№42
ЗАЯВА КУРСАНТА ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ І. П. КРАСЮКА
ДО ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ІНСПЕКЦІЇ
ПРО НАДАННЯ ДОПОМОГИ ЙОГО РОДИНІ, ЯКА ГОЛОДУЄ

3 квітня 1933 р.

Голові райРКК-РСІ
т. Кас'янову

Заява

От курсанта часті НКВМ п/я № 2600. Прохаю Вашого ходатайства взять во вніманіє за мою сім'ю (за жінку і дитину).

Вони здихають з голоду, дайте допособію на сільраду, щоб дали хлебну допособію. Сім'я складається з 2-х душ, с Березняки Черкаського району.

Прошу дать мені ответ чи заспокосте мою сім'ю, бо колгосп ни бире вниманія.

Прохач
[підпис] Красюк

3/IV-33 р.

Цержавний архів Черкаської області, ф. Р-143, on. 1, спр. 36, арк. 42. Оригінал. Рукопис.


№43
ЗАЯВА РОБІТНИКА ЗАЛІЗНИЧНОЇ СТАНЦІЇ ЧЕРКАСИ І. Ф. МАЙБОРОДИ
ДО ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ІНСПЕКЦІЇ
ПРО ВИДАЧУ ХЛІБНИХ КАРТОК ЙОГО ГОЛОДУЮЧІЙ ДРУЖИНІ

17 квітня 1933 р.

До міської робітничої спілки РКІ для обслідування моїх справ
(хлібні картки моєї дружини) вул. Заводська, №4.
Від робочого Майбороди Івана Федоровича,
що працює на Черкаській станції вугільщиком

Заява

Прошу вашого розпорядження розглянути мою справу про хлібні карточки моєї дружини. Я працюю на тяжкій і вредній роботі і одержую тільки на себе два фунти хліба, і зарплатню 58 крб. в місяць. Отже, я ні в якому разі не можу докуповувати з ринку хліба за свій заробіток. А така робота, що я працюю, вимагає чимало калорій, а я від свого пайка відриваю і даю дружині. Я по відношенню цього требування подавав декілька заяв до міської* Черкаської станції. Моя дружина від недоїдання має велику хворість і малокровіє. Вона була в лікаря, лікар визнав її дійсно хворою, "а довідок, - каже, ніяких не даю".

А міськом требує справку від лікаря про стан здоров'я моєї дружини, і теж не дає ніякої бумажки до лікаря, щоб лікар дав довідку про стан здоров'я, мовляв, каже, що лікар сам повинен дати. Що в їх за політика своего роду? Для мене невідомо.

Отже, прошу вашого розпорядження як вищих органів спілки розглянути мою справу і потребувать з їх хлібну карточку для моєї дружини. Моє прохання до вас, шановні товариші, аби ви не відмовили.

Я коли подавав заяву, то вкупі з заявами подавав довідки в міськраду про свій маєтковий стан, рухомий і нерухомий. Я ще і вам підкреслюю, що я рухомого майна не маю нічого, а є тільки половина хати і огород коло хаги та годі. При чім міськом не звертає ніякої уваги.

Я працюю на Черкаській станції вугільщиком 12 років, за мій час перебування на роботі ніколи не мав і не має прогулів, запізнень і даже не маю ніяких зауважень. Отже я прошу вас як вищого органа РКІ звернути увагу на мою заяву і витребувать для моєї дружини хлібну карточку. Прошу не відмовити.

Прохач [підпис]

17/IV-33 р.

Державний архів Черкаської області, ф. Р.-143, oп. І, спр. 36, арк. 46-46 зв. Оригінал. Рукопис.


* Місцевий комітет залізничної станції Черкаси


№44
ЛИСТ ЖИТЕЛЯ с. НЕЧАЇВКА ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ П. Г. КУЛІШ
РАЙОННІЙ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКІЙ ІНСПЕКЦІЇ
ПРО ВИСЕЛЕННЯ ЙОГО З ХАТИ ТА ГОЛОДУВАННЯ РОДИНИ

4 травня 1933 р.

До Черкаської районної робітничо-селянської інспекції

Заява

Я, гр. Куліш Петро Гордієв с. Нечаївки, до революції мав землі своєї пахотной 1,05 сотки та сіножатній 0,25 сотки. Сім'я складається із 8 душ, с перших днів колективізації я вступив у колгосп, все усуспілив майно - як худобу, так і інвентар і до цього часу був у колгоспі. У 1920 р. збудував хату, а останню постройку будував до 1926 р. С перших днів колективізації і до цього часу працював на громадських роботах. Із 1931 р. був уповноваженим від райзаготконтори. У 1932р. був уповноваженим від райзаготзерна на 2 села - Нечаївка і Думанці, і ніс обязаність заготовача від плодокомбінату і від заготскоту. Все це виконував як слід. У последнє время був головою по хлібозаготівлі, сам її виконував на 100 відсотків. Сільрада за це і преміювала на пленумі у 50 руб., але я її не одержував. Крім того, маю поощрения за гарне виконання по хлібозаготівлі. В газеті від 23 жовтня 1932 р., а в грудні місяці мене викинули із хати моєї і помістили между куркулями, тими, котрих я сам викидав, за що - то не знаю. В настоящее время сім'я моя вся пухла до не возможності, маю красноармійця, якому приходиця служить. Прохаю розглянути мою заяву і повернути мене у хату, а также забране майно.

Прохач [підпис]

4/1-33 р.

Державний архів Черкаської області, ф. П-143, on. 1, спр. 36, арк. 75-75 зв. Оригінал. Рукопис.


№45
З ЛИСТА БАТЬКІВ ЧЕРВОНОАРМІЙЦЯ А. С. МІТЕНКА,
СИНУ ПРО СВАВІЛЛЯ КОЛГОСПНОГО АКТИВУ с. РУСЬКА ПОЛЯНА ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ
ТА ФАКТИ ЛЮДОЇДСТВА

14 травня 1933 р.

1933 года 14 мая письмо написано от твоей матери, а также и отца своему дорогому сыну Андрею Семеновичу.

В первых строках нашего письма уведомляем гебя, что мы пока еще живы... Бьем тебе все низкий поклон и желаем тебе всего хорошего в жизни... Теперь спрашиваем, чего ты нам не пишешь, или тебя там нет? Может быть, переехал в другое место.

Теперь сообщаю, что тебя от нас отписали и записали в колхоз, как одна семья - ты, Христя и Николай. Они хитро сделали, у тебя нет ни огорода, ничего, а продналог налагается на нас.

Прошу тебя, сын, если можно, то побеспокойся, чтобы на нас продналог не накладывали. Сообщаю тебе, что огородов нам дали 2. Один мы вспахали, другой нет, главное в том, что мы не имеем, что засеять. Поэтому я решила поговорить с Христей, чтобы второй огород засеять вдвоем, если она захочет. Если можно, го добейся, почему тебя от меня открепили, ибо это с целью в колхозе делают, ты напиши им письмо, чтобы они открепили тебя от меня для того, чтобы налог с тебя не брать, так как нечего, ибо у тебя ничего нет. Побеспокойся и дай знать поскорее.

Сообщаем тебе, что у нас следующие жуткие новости ходят по улице, Яхремиха съела Яхрема и двоих детей, не успела все поесть, ибо обнаружили и пошли вытрусили половину Яхрема и одного ребенка, одного ребенка она уже съела совсем. Ее арестовали и уже нет. Наверное, расстреляли, дом разрушили. Отец теперь около Хтедоськи в Белозерье, паек которой есть-есть, а денег не получают...

Мы только от того и живем, что ожидаем, пока тетка пришлет посылку. В остальном, как дальше-будем писать, не знаю, вряд ли придется увидеться. Сообщаю тебе, что у нас люди сильно умирают, совсем мало осталось. До весны, т.е. до урожая, вероятно, никто в живых не останется. Еще прошу тебя, мой дорогой сын, чтобы ты побеспокоился и выслал мне документ.

[підпис]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-143, on. 1, спр. 36, арк. 40. Оригінал. Рукопис.


№46
ЗАЯВА СЕКРЕТАРЯ ХУТОРЯНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ
А. Я. КОБИ ДО РАЙОННОЇ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ІНСПЕКЦІЇ
ПРО ГОЛОДУВАННЯ ЙОГО РОДИНИ

18 травня 1933 р.

До Черкаського райКК РСI
від секретаря Хуторянської сільради
Коби Андрія Яковича

Заява

Цим прошу райКК РСІ розглянути мою заяву в слідуючим. 17 травня цього року в моєї матері, яка живе в с Бузукові, сільрада забрала корову за невиконання 11 кг м'яса. Зроблено це так: голова споживчого товариства Кожуляка Яків А. прийшов до моєї матері і говоре: т. Коба О.І. веди в колгосп корову, там приїхав ветлікар, який буде оглядать корови, то моя мати взяла корову і повела в колгосп. Привела в колгосп і говоре: де ж ветлікар, а Кожуляка говоре: прив'язуй корову і йди собі, твоя корова забрана за невиконання м'яса, і сказав: коли заплатиш 60 крб. за м'ясо, тоді забереш корову. Того ж дня мати понесла голові сільради гроші за м'ясо, але головатих грошей не схотів брати. Отже, незважаючи на те, що моя мати не здала 11 кг м'яса, вона здає за м'ясо грішми, або ж може закупити у хуторянського уповноваженого по м'ясоздачі, яке рахується лишнім. А тому прошу Вашого розпорядження аби дозволили взяти моїй матері корову в Черкаській бойні, оскільки моя мати залишилася вдовою, яка поховала у цьому місяці мого батька, члена союзу, який працював у споживчому товаристві сторожем та брата комсомольця і залишилась на сьогоднішній день на точке голодної смерті.

Я дуже прошу аби не відмовили мого прохання.

18/V-33 p.

Прохав [підпис]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-143, oп. І, спр. 36, арк. 102-102 зв. Оригінал. Рукопис.


№47
ЛИСТІВКА ІЗ ЗАКЛИКОМ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ,
ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ, КОМСОМОЛУ, ЯКІ СПРИЯЛИ ГОЛОДОМОРУ*

20 травня 1933 р.

Товарищи всіх колгоспів, відгукнитесь на цей палкий заклик, що я Вас закликаю. Товарищи голодні, пухлі, доки Ви терпітиме це знущання. Треба повстати, комори з хлібом відбити, хліб забрати, поїсти, йти у світ правди шукати, й пухлі кайдани з ніг і морд скідати. Всім людям розказувати тим, що не в колгоспах, що керують пани, що це вони знущаються з нас. У світі більшого знущання нема, як совітська політика, [яка] всей люд довела. Пам'ятайте, що цих листів у нас багато та до жнив дожидаємо, а там розповсюдемо, щоб коли буде хліб, то треба дбати не про хлібозаготівлю, а про свою власну жизнь, щоб той, хто робе, той б й поїв, а не той, що в городах в холодку сидів, а робили ми, крестьяне-колгоспники. Щоб це зробити, треба актив комсомола розбити, тоді тільки це буде, коли в нас комсомола не буде. Нехай буде в нас всей люд одинак, тоді тільки будемо ми всі в одній сім'ї. Ви ще молоді, сядьте, подумайте, які Ви дурні, народ притесняете і разом з народом з голоду вмираєте, в одній ямі лягаєте. Покіньте це, діти, Ви ще молоді, та ще розпитайте, як жили в світі старі. Дурний комсомол з голоду вмирає, а буржуї яйця їдять й Вашою кров'ю запивають. Вставайте всі, прокидайтесь, в одну сім'ю весь люд собірайся.

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5625, on.1, спр. 5305, арк. 28. Оригінал. Рукопис.


* Листівка була розповсюджена у с Каврай-П Гельм'язівського району Я.П. Резником. Обвинувальний висновок див. док № 53.


№48

СТАТИСТИЧНІ ВІДОМОСТІ
СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ІНСПЕКТУРИ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ
ПРО СМЕРТНІСТЬ У РАЙОНІ

Травень 1933 р.


Міські селища за обліком 1931 p.,
сільради та разом по району
Померлих (крім мертвонароджених)
Молодших
від 1 року
(немовлі)
Старших
від 1 року

Разом
Міські селища разом
з того (індивідуальне кожне)
м. Сміла
Мала Яблунівка
Тернівка
Хацьки
Сільради разом
з того (індивідуальна кожна):
Білозір'є
Балаклея
Березняки
Будки
Бузуків
Велика Яблунівка
Голов'ятине
Гречківка
Гуляй-Городок
Дубіївка
Ковалиха
Калинівка
Куцівка
Костянтинівка
Мале Старое Ілля
Мельніківка
Мала Смілянка
Миколаївка
Макіївка
Носачів
Попівка
Плескачівка
Ротмістрівка
Самгородок
Санжариха
Сердюківка
Сунки
Ташлик
Теклине
Разом по району:
3
 
3
-
-
1
40
 
4
2
2
-
 
1
-
-
-
3
-
2
2
2
-
3
1
-
4
1
-
1
-
-
1
8
1
1
1
44
85
 
76
9
8
63
1453
 
97
66
73
19
14
35
38
11
6
20
9
66
58
51
58
56
1
6
41
99
13
44
149
52
26
44
145
105
51
1609
88
 
79
9
8
64
1493
 
101
68
75
19
14
36
38
11
6
23
9
68
60
53
58
59
2
6
45
100
13
45
149
52
27
52
146
106
52
1653

Завідуючий райЦСУ
[підпис не розбірливий]

Державний архів Черкаської області, ф.Р-79, on. 1, спр. 66, арк. 31. Оригінал.


№49
ІЗ ЗАЯВИ ЧЕРВОНОАРМІЙЦЯ К. ДЕДИКА
ЧЕРКАСЬКІЙ РАЙОННІЙ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКІЙ ІНСПЕКЦІЇ
ПРО БАЙДУЖЕ СТАВЛЕННЯ РАЙОННОГО СІЛЬСЬКОГО КОЛГОСПНОГО КЕРІВНИЦТВА с. ТАЛДИКИ*
ДО ТЯЖКОГО СТАНОВИЩА ЙОГО РОДИНИ

26 червня 1933 р.

Вы извините меня в том, что я Вас беспокою, я не намерен был вам писать, но пишу, имея надежду получить от вас результаты.

Дело в следующем: я с осени 1932 г. служу в рядах Червоного казачества, поступил в армию добровольцем, как комсомолец.

Покинутая мною семья в настоящее время находится в очень тяжелых условиях. Не имеет никаких продуктов питания. До сего времени работали в колхозе "Розвиток" с 1929 г., но сейчас отец и мать опухли, что не дает возможности идти на работу и от этого могут получиться плохие результаты.

Со дня моего ухода в армию и до сих пор, моя семья не получает никакого пособия от колхоза, что положено как красноармейской семье, что идет вопреки всем законам и постановлениям Партии и Правительства... О чем я писал в Черкаский райисполком, Талдыкский сельсовет и правление колхоза, но должностные лица указанных учреждений, безчувственно отнеслись к моим заявлениям и допускают до того, что семья красноармейца должна пропасть с голоду...

26 июня 1933 г.

С комунистическим приветом,
Кирилл Дедик [підпис]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-143, on. 1, спр. 36, арк. 28. Оригінал.


* З 1958 р приєднано до с. Худяки


№50
СТАТИСТИЧНІ ВІДОМОСТІ
СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ІНСПЕКТУРИ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ
ПРО СМЕРТНІСТЬ У РАЙОНІ

Червень 1933 р.


Міські селища за обліком 1931 p.,
сільради та разом по району
Померлих (крім мертвонароджених)
Молодших
від 1 року
(немовлі)
Старших
від 1 року

Разом
Міські селища разом
з того (індивідуальне кожне)
м. Сміла
Мала Яблунівка
Тернівка
Хацьки
Сільради разом
з того (індивідуальна кожна):
Білозір'є
Балаклея
Березняки
Будки
Бузуків
Гречківка
Гуляй-Городок
Дубіївка
Ковалиха
Калинівка
Куцівка
Костянтинівка
Мале Старосілля
Мельніківка
Мала Смілянка
Миколаївка
Макіївка
Носачів
Попівка
Плескачівка
Ротмістрівка
Самгородок
Санжариха
Сердюківка
Сунки
Ташлик
Теклине
Разом по району:
7
 
6
1
1
 
34
 
2
2
2
-
1
2
-
2
1
-
 
 
1
1
-
1
5
3
2
1
-
-
1
2
2
2
-
41
248
 
117
131
14
57
2905
 
155
116
97
25
57
5
32
89
95
74
104
126
57
119
8
27
131
219
36
77
188
128
55
154
154
409
97
3153
255
 
123
14
15
57
2939
 
157
118
99
25
58
7
32
91
96
74
104
126
58
120
8
28
136
222
38
78
188
128
56
156
156
411
97
3194

Завідуючий райЦСУ
[підпис не розбірливий]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-79, on. 1, спр. 66, арк. 30. Оригінал.


№51
СТАТИСТИЧНІ ВІДОМОСТІ
СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ІНСПЕКТУРИ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ
ПРО СМЕРТНІСТЬ У РАЙОНІ

Липень 1933 р.


Міські селища за обліком 1931 p.,
сільради та разом по району
Померлих (крім мертвонароджених)
Молодших
від 1 року
(немовлі)
Старших
від 1 року

Разом
Міські селища разом
з того (індивідуальне кожне)
м. Сміла
Мала Яблунівка
Тернівка
Сільради разом
з того (індивідуальна кожна):
Балаклея
Березняки
Білозір'є
Будки
Бузуків
Гуляй-Городок
Гречківка
Дубіївка
Костянтинівка
Калинівка
Куцівка
Макіївка
Миколаївка
Мельніківка
Мала Смілянка
Мале Старосілля
Носачів
Попівка
Плескачівка
Самгородок
Санжариха
Сердюківка
Сунки
Ташлик
Теклине
Разом по району:
2
 
2
-
1
15
 
-
1
-
-
1
-
-
1
-
1
-
2
-
-
 
2
1
-
-
2
1
2
-
 
-
17
103
 
91
12
19
1212
 
111
48
71
18
29
-
14
57
36
47
61
140
10
42
4
46
99
16
-
33
14
50
180
37
30
1315
105
 
93
12
20
1227
 
111
49
71
18
30
-
14
58
36
48
61
142
10
42
4
48
100
16
-
35
15
52
180
37
30
1332

Завідуючий райЦСУ
[підпис не розбірливий]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-79, on. 1, спр. 66, арк. 29. Оригінал.


№52
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БАБАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПОСИЛЕННЯ ПОКАРАННЯ ОДНООСІБНИКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

19 вересня 1933 р.

...Слухали: Обговорення постанови президії Бабанської сільради від 16.IX.33 р. про оштрафування одноосібних господарств за невиконання ними завдань по хлібоздачі, а саме: Сновида К. за нездачу 52 кг - в 2-кратнім розмірі ринкової вартості в сумі 190 крб.; Сновида А. за нездачу 119 кг - в 2-кратнім розмірі 450 крб.: Мовчан М. за нездачу 99 кг - в 2-кратнім розмірі в сумі 360 крб.: Чернієнко М. (твердоздавець) за нездачу 212 кг - в 2-кратнім розмірі в сумі 700 крб. (внесено уповкомзаг РНК).

Ухвалили: Постанову президії Бабанської сільради про оштрафування одноосібних господарств за ухилення від виконання завдань по хлібоздачі 2-кратнім розмірі - відмінити, оштрафувати такі в 5-кратнім розмірі, а саме: 1. Сновида К. за нездачу ним встановленого урядом терміну оштрафувати в 5-кратнім розмірі в сумі 625 крб.; 2. Сновида А. - в сумі 1050 крб.; 3. Мовчана М. - в сумі 900 крб.; 4. На гр. Чернієнка справу вилучить і запропонувати сільраді негайно дати повну характеристику його господарства як до, так і після революції, по якій була б можливість судити, чи правдиво сільрада довела тверде завдання як кулацькому господарству. Протокол і довідку-характеристику доставити до РВК не пізніше 22.IX.33 р. на затвердження.

Голова РВК Пінчук
Секретар Лелека

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф.1, on. 9, спр. 150, арк. 50-51. Засвідчена копія.


№53
З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ГЕЛЬМ'ЯЗІВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДПУ
ПО ОБВИНУВАЧЕННЮ ЖИТЕЛЯ с. КАВРАЙ-ІІ Я. П. РЕЗНИКА*
У РОЗПОВСЮДЖЕННІ ЛИСТІВОК ІЗ ЗАКЛИКОМ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ, ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ,
КОМСОМОЛУ

Не раніше 27 вересня 1933 р.

...Гельмязевскому райаппарату ГПУ стало известно, что в с. Каврай-ІІ Гельмязевского района Киевской области, начиная с мая месяца 1933 г. неизвестно кем распространяются периодически контрреволюционные листовки, писанные от руки, призывающие колхозников государству хлеб не сдавать, разбивать с хлебом колхозные амбары, организовано начать борьбу против соввласти, в первую очередь начать расправу с активом села и комсомольцами.

В результате агентурной проработки установлено, что автором распространяемых листовок в с. Каврай-ІІ является гражданин того же села Каврай-ІІ Резник Яким Павлович** 1911 года рождения, член колхоза "Серп и Молот", бедняк, комсомолец (исключен из комсомола в июне месяце 1933 г.), в работе в колхозе симулировал, родственник, его дядя, в 1921 г. - эссер, - за контрреволюционную деятельность расстрелян соввластью.

Будучи арестованным, Резник Яким Павлович сознался в том, что действительно он писал контрреволюционные листовки и при удобных моментах распространял их в своем селе, начиная с мая месяца 1933 г. им было изготовлено в разное время пять таких листовок, при том Резник изложил ряд обстоятельств, побудивших его заняться контрреволюционной деятельностью, как то:

1. Будучи комсомольцем, совместно с активом села принимал активное участие в раскулачивании и выселении кулачества, а также в проведении хлебозаготовок.., когда село находилось в тяжелом положении, в последствии которого настал период острого недоедания, влекшее смертность от голода, переживал он и актив села, не получая продпомощи. На основе чего стало возрастать недоверие к соввласти, понимая так, что политика партии в конечном итоге не верна в отношении села, острое недоедание возросло лишь [из-за] специально проводимой политики партии, колхозы себя не оправдывают и в них село добиться для себя ничего лучшего не сможет.

2. Кулацкое влияние, внедряемое оставшимися кулацкими элементами, пользуясь продзатруднениями, особенно весной 1933 г., повело обработку актива, в т. ч. и его, указывая, что раньше актив раскулачивал и грабил кулаков, а теперь все вместе сдыхают с голода...

3. Что село находится в кабале, колхозы - это панщина для крестьян, крестьянство производит хлеб, но хлеба не имеет, умирают с голода пачками, валяются трупы по селам и городам...

В процессе соответсвующей обработки Резника Я.П. установлено, что он, Резник,., имеет крайне враждебное отношение к советской власти, исходным положением считает для себя вести борьбу против мероприятий советской власти и партии путем подготовки к этому населения, и что распространение контрреволюционных листовок является для него необходимым как метод к борьбе против мероприятий партии и соввласти на селе.

На основачи вышеизложенного Постановил:

Следственное дело № 103 по обвинению гр. с. Каврай-ІІ Гельмязевского района Киевской области Резника Якима Павловича, 1911 года рождения, грамотного, безпартийного (бывшего члена ВЛКСМ), бедняка-колхозника, несудимого, обвиняемого по ст.ст. 54-10 и 54-11 УК УССР за изготовление и распространение контрреволюционных листовок на протяжении длительного периода времени, этим призывая колхозную массу вести борьбу против мероприятий соввласти - государеіву хлеб не сдавать, громить колхозные амбары и разбирать хлеб, начать расправу с активом села и комсомольцами, а также, усмотрев явно контрреволюционную деятельность Резника, как активного антисоветского элемента, - направить через Киевский облотдел ГПУ УССР на рассмотрение судтройки при Коллегии ГПУ УССР с ходатайством о применении к обвиняемому Резнику Якиму Павловичу заключения в концлагерь сроком на семь лет.

Справка: Обвиняемый содержится в Черкасском ДОПРе. с пречислением за Киевским облотделом ГПУ УССР.

Уполномоченный Гельмязевского райаппарата КООГПУ УССР
[підпис] Шигаев

Согласен: Райуполномоченный ГПУ по Гельмязевскому району
[підпис] Антошко

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5625, on. І, спр. 5305. арк. 33-34. Оригінал.


* реабілітований 29 червня 1989 p.

** засуджений 23 жовтня 1933 p. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УРСР на три роки виправно-трудових лагерей. Див документи № 47 та № 58


№54
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК ШПОЛЯНСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДПУ
ПО ОБВИНУВАЧЕННЮ ЖИТЕЛЯ с. КОРОТИНЕ І. М. ГОНТАРА У ВБИВСТВІ ЛЮДЕЙ
НИМ ТА ЙОГО МАТІР'Ю З МЕТОЮ ЛЮДОЇДСТВА І ТОРГІВЛІ ЛЮДСЬКИМ М'ЯСОМ

28 вересня 1933 р.

Шполянскому райотделению ГПУ стало известно, что гр. Гонтар Иван Моисеевич зарезал комсомольца Кармалиту и рял других лиц, мясом которых питались и продавали на базаре в с. Малая Калигорка Шполянского района.

Производством следствия установлено, что в апреле месяце 1933 г. возле колхозной скирды соломы был комсомолец Кармалита и Гонтар Иван, где брали полову, и с тех пор Кармалиты не стало и неизвестно, куда девался.

Когда предсельсоветом Перебейносом при участии Диденка Ивана на основании заявления (устного) сестры Кармалиты - Кармалиты Марии, был совершен обыск у гр. Гонгаря Ивана и его матери Пелагеи, то были обнаружены части черепа и ребра, принадлежащие возрасту старше 16 лет.

При отправлении Гонгаря Ивана и ею Матери Гонтар Пелагеи, то не доходя до Шполы, Гонтар Иван и Гонтар Пелагея свалили сопровождавшего сельисполнителя Люльку Андеря, накинули на него веревку, перевязали шею, и, забрав от него охотничье ружье, скрылись, а Люлька, прийдя в чувство, снял с себя веревку и явился в раймилицию и об этом сообщил, причем при медицинском осмотре у него обнаружены побои и стремления к удушению, т.к. на шее был образован белый круг.

Неделя тому назад, т.е. 15/ІХ-33 г., Гонтар Иван вернулся обратно в с. Коротино, где был задержан сельсоветом и направлен в Шполу в ГПУ.

Гонтар Иван Моисеевич в предъявленном ему обвинении полностью не признался, а показал, что приблизительно в конце апреля 1933 г. пришел домой с работы и застал людское мясо из женщины, которую мать зарезала, этим мясом они питались, причем это мясо и он ел, а в воскресенье мать набрала нажаренных кусков мяса людского и вместе с ним пошла в Малую Калигорку на базар, где она это мясо продала, заявляя покупателям, что мясо - конина.

В части совершения убийства комсомольца Кармалиты совершенно отвергает.

По отношению к сельисполнителю Люльке, что его душили и вырвали ружье, то полностью подтверждает, однако отвергает свое участие в этом, а что все это делала мать. После совершенного насилия над сельисполнителем Люлькой они переночевали в поле и утром отправились на ж.д. станцию и уехали в г. Керчь к отцу.

Учитывая, что данное преступление совершено не только по нужде, а с целью торговли людским мясом, и что, продавая мясо на базаре, как конское мясо, этим самым подвергли людоедству ряд лиц посредством обмана

Полагал бы

Следственное дело № 241 по обвинению гр. Гонтаря Ивана Моисеевича. 1915 г. рождения, уроженца с. Соболевки, житель с. Коротино Шполянского района, по профессии хлебопашца, середняк-единоличник, украинец, малограмотный, безпартийный, со слов не судимый обвиняется по ст. 174 п. 4 УК УССР.

Направить Киевскому облотделу ГПУ для дальнейшего направления в судебную Тройку при коллегии ГПУ УССР.

Справка: 1. Проходящая по делу Гонтар Пелагея, ввиду ее отсутствия, на нее выделено дело в особое производство и послано требование об ее аресте и доставлении в Шполу.

2. Арестованный Гонтар Иван содержится под стражей при Шполянской раймилиции и с сего числа числится за Киевским облотделом ГПУ.

Составлено: м. Шпола, 28 сентября 1933 г.

Уполномоченный СПО Медник

Согласен и утвереждаю: начальник райотдела ГПУ Кучеренко

Верно: Секретарь РО ГПУ [підпис не розбірливий]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5625, on. 1, спр. 949, арк. 37-37 зв. Засвідчена копія.


№55
З ПОВІДОМЛЕННЯ ВСЕСОЮЗНОГО ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОГО КОМІТЕТУ
ПРИ РАДНАРКОМІ СРСР ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ В УКРАЇНУ КОЛГОСПНИКІВ
З ІНШИХ ТЕРИТОРІЙ СРСР

29 грудня 1933 р.

Срочно
Секретно
Нач. ГУЛАГ ОГПУ тов. Берману

ВПК при СНК СССР при сем препровождает оперсводку № 38 о переселении на Украину по состоянию на 28 декабря с.г. Одновременно ВПК при СНК СССР сообщает, что преподанный план переселения выполнен на 104,76*% . Всего переселено 21 тыс. 856 колхозных хозяйств, 117 тыс. 149 человек, 14 тыс. 879 лошадей, 21 тыс. 898 коров и 38 тыс. 705 голов разного скота (в число последних входят телки, свиньи и овцы).

Зам. председателя ВПК при СНК СССР
Рудь

Колективізація і голод на Україні, 1932-193. - К., 1992. - С. 642.


* Так у документі. Обчислення показує 104,076 %.


№56
З ОПЕРАТИВНИХ ЗВЕДЕНЬ ЗЛАТОПІЛЬСЬКОГО РАЙОННОГО УПОВНОВАЖЕНОГО ДПУ
СЕКРЕТАРЮ РАЙКОМУ КП(б)У ПРО НАСТРІЙ ТА ВІДНОШЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
ДО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КАМПАНІЙ* 1933 p.

31 січня 1933 р.

...с. Лип'янка

При вручении индивидуальнику Холодюку обязательства по севу последний говорил: "Я сіяти не буду. Нехай Держава сама сіє, коли так зробили, що немає чого їсти, а не то, щоб сіяти. Це зроблено з ціллю, щоб народ загинув"...

Райуполномоченный ГПУ
[підпис] Лещинський

Державний архів Черкаської області, ф. П-446, on. 1, спр. 219, арк. 2. Оригінал.

20 лютого 1933 р.

...с. Лип'янка

В колхозе данного села собралась группа колхозников и говорила про [план] хлебозаготовки на 1933 г. Колхозник Бравинок Мина заявил: "Хіба вони будуть дивиться на те, скільки засіяно гектарів? Вони будуть дивиться, поки в коморі хватить хліба, і аж тоді перестануть брати, як в коморі не стане".

В группе колхозников в разговоре о новом методе сдачи колхозами государству хлеба** и поднятии урожайности колхозник Колец Оксень сказал: "Це людей обманюють новим податком для того, щоб більше вродило та більше забрати, щоб нічого не лишилося ні в колгоспника, ні в одноосібника, тому, що люди голодні, а вони ще обманюють". Середнячка Хименко Ярина в группе индивидуальников говорила: "Обклали цим податком людей для того, щоб обібрать людей до гола. Нехай нас, ворогів, що живуть поза колгоспом, то вже не диво, а то й колгоспників обклали. Цей факт той, що яма всім".

Середняк Баглюк Омелько в присутствии трех индивидуальников говорил: "В мене сім'я така, що тільки іти робить в колгосп, но як мені іти в колгосп, коли і колгоспники сідять голодні. Так чого я піду? Так сидю голодний, то знаю, що я ворог, що не в колгоспі. Нехай дадуть хліба, щоб не було голодних, то я піду в колгосп робити, бо мені робота не страшна". Присутствующие с ним согласились...

Райуполномоченый ГПУ
[підпис] Лещинский

Державний архів Черкаської області, ф. П-446, on. 1, спр. 219, арк. 13,14. Оригінал.

9 березня

...с. Рубаний Міст

Колхозник-бедняк Гусак Михайло и четверо [его] малолетних детей опухли от голода. Правление колхоза не принимает никаких мер по оказанию помощи продуктами питания. На почве чего сын кулака Стовповой Григорий в группе колхозников говорил: "Бачиш, що наробили. Захотіли колгоспа, а тепер люди помирають з голоду, а коли прийдеш до сільради і прохаєш буряка або картоплі, то тобі не дадуть. Куркулів вислали, а біля них можна було жити..."

с. Кам'януватка

Возле сельсовета собралась группа колхозников 8-10 человек, где Ткаченко Иван говорил: "Готуються до посівкампанії, а про харчі нічого не думають. Хто ж буде робити голодний? Воно получиться так, що колгоспники підуть робить туди, де будуть харчувать, бо кожний хоче врятувать себе від голоду, а як ждати в колгоспі того хлібоподатку, який зменшено на 2,5 ц/га, як би це воно так було, а то ще перемін буде багато, поки вродить. Коли гори почорніють, то всі ці бригади, що організовані, розбіжаться, як тільки в колгоспі не буде чим харчувать. Весна все покаже". Присутствующие с ним согласились...

Райуполномоченый ГПУ
[підпис] Лещинский

Державний архів Черкаської області, ф. П-446, on. 1, спр. 219, арк. 26. Оригінал.

19 березня

...с. Кам'януватка

Индивидуальники Затирка Наум и Понура Кузьма умышленно обессилили своих лошадей, и 15 марта 1933 г. их зарезали, и мясо употребляли в пищу. Кроме того, продают его по 5 руб. за килограмм.

с. Лип'янка.

За последнее время отмечено увеличение убоя и краж лошадей у индивидуальников с целью употребления мяса в пищу. Так, например, на базаре обнаружено, что Титаренко Иван и Костенко Палашка продавали лошадиное мясо...

Бедняк Баглюк Григорий в разговоре об уплате налогов сказал: "Я зараз не понімаю ніякої оплати, тому, що я голодний. Мене держава зробила голодним, то нехай сама і виплачує, за мене сіє землю. Коли держава не дасть посівматеріалу, [сіяти] не буду, бо свого не маю".

Присутствующие с ним согласились...

с. Пастирське

Сокур Мотря, по соцположению беднячка, индивидуальница, 11/ІІІ-33 г. зарезала своего мальчика восьми лет Сокура Ивана, которого разрубила на куски, варила мясо и кушала на протяжении трех дней.

В том же селе 11/Ш-33 г. умер старик 70-ти лет - Дахно Христофор, проживавший в одном доме с гр. Почтарь Мариной. Последняя по соцположению беднячка-колхозница. неоднократно обращалась с просьбой к председателю колхоза с. Пастырское за помощью, но, ничего не получив, воспользовалась случаем смерти старика Дахно. Отказав родственника похоронить его, начала кушать мясо старика. Голову и ноги отрезала и выбросила в яму.

Райуполномоченый ГПУ
[підпис] Лещинский

Державний архів Черкаської області, ф. П-446, on. 1, спр. 219, арк. 29, 31. Оригінал.

10 серпня 1933 p.

...с. Лип'янка

Колхозница Слободяник Варка в группе колхозников говорила: "Ото що говорять й пишуть, то того не буде, брешуть. В минулому році розпиналися, як що віддамо державі, то решту роздадуть на трудодні. Й тільки дали по кілограму, а потім в колгоспників й той хліб видрали на посівматеріал, а колгоспники почали помирати з голоду. А вони кажуть: "Нехай дохнуть, бо вони ледарі". Оце, мабуть, дали аванс і більше давати не будуть". Присутствующие с ней согласились.

Костенко Иван Филиппович, член колхоза, при встрече со священником Радченко говорил: "Я сильно стоял за советскую власть, а теперь вижу, что дело не туда идет. Народ пропадает с голода, власть никаких мер не предпринимает, хочет людей погубить. Москва старается украинцев задушить. Если советская власть будет существовать, то мы погибнем".

Полищук Макар, Шеремет Семен в группе колхозников в разговоре о хлебосдаче сказали: "Это не власть, а грабители. Давай хлеб, давай деньги, а сам пропадай. Так лучше мы хлеб попрячем, а тогда пусть что хотят, то и делают".

Райуполномоченый ГПУ
[підпис] Лещинский

Державний архів Черкаської області, ф. П-446, on. 1, спр. 219, арк 50. Оригінал.

1 листопада 1933 р.

...с. Лип'янка.

Колхозница Козакова Катерина в разговоре с колхозниками об уборочной кампании говорила: "Мабуть, Радвлада хоче, щоб уся біднота і колгоспники видохли з голоду, що й досі не дають хліба. А харчують так, аби не здох, бо від тих харчів, що варять на полі, роботать неможливо. Як то так, що по хлібові топчуться, убирають, молотять, а й досі ніхто не їв хліба. Цього ж не було в світі, щоб людина робила коло хліба, а не їла хліба. Самі керівники добре їдять, це все люди бачать, які нові радянські пани добродетелі селянам. Як так будуть давши хліб і далі, то на цей рік і останні подохнуть".

Махиня Сергей, член колхоза, говорит "Работать в поле это - не жизнь, а рабство. Работаем день и ночь и ничего не получаем. Мы так и сеять будем. Нас много есть таких в колхозе, что с нетерпением ждут переворота"...

Титаренко Татьяна, колхозница, сказала: "Власть довела, що люди з весни пухлі і померли від голоду. Вони тільки і знають, що куркулями називати, а дайте їсти робочим, бо голодний чоловік не може робити. Я своєму чоловікові казала: "Не пишись в колгосп". Він не послухав, та тепер пухне з голоду день і ніч".

Райуполномоченый ГПУ
[підпис] Лещинский

Державний архів Черкаської області, ф. П-446, on.1, спр. 219, арк. 61. Оригінал.


* Дані відомості по селах Черкащини

** Йдеться про постанову Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 р. "Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспниками та одноосібними господарствами".


№57
СТАТИСТИЧНІ ВІДОМОСТІ
ПРО КІЛЬКІСТЬ ПОМЕРЛИХ ПО НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ
СМІЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ

1933 р.

№№
п/п
Назва населеного пункту Місяці Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Попередні
дані
Офіційні
(уточнені) дані
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
Сміла
Балаклея
Березняки
Білозір'я
Будки
Бузків
Велика Яблунівка
Голов'яимче
Гречківка
Гуляй Городок
Дубіївкка
Залевки
Калинівка
Каволиха
Костянтинівка
Куцівка
Макіївка
Мала Смілянка
Мале Старосілля
Мельниківка
Миколаївка
Носачів
Плоескачівка
Попівка
Ротмистрівка
Самгородок
Санжариха
Секрдюківка
Сунки
Ташлик
Теклине
Тернівка
Хацьки
Яблунівка
-
6
5
22
2
2
4
4
3
-
-
8
7
5
9
6
7
5
2
3
2
7
3
1
7
2
32
221
12
14
9
2
-
-
-
20
11
24
-
2
5
22
7
3
5
21
11
4
10
8
2
6
5
14
5
7
5
3
11
3
2
6
15
9
13
3
12
-
104
11
27
88
-
4
2
34
4
-
8
50
28
5
26
16
15
1
17
30
7
24
18
5
48
4
7
23
69
45
18
3
31
5
96
68
37
82
9
13
10
23
11
10
2
34
66
24
34
32
24
1
38
30
6
32
24
11
57
33
19
7
95
57
35
2
44
4
79
118
75
68
19
14
36
38
11
6
23
-
68
9
53
60
45
2
58
59
6
100
45
13
149
52
27
52
146
106
52
-
64
9
123
111
99
157
25
58
-
-
7
32
91
-
74
96
126
104
136
8
58
120
28
222
78
38
188
128
56
23
156
411
97
15
57
14
93
46
49
71
18
30
-
-
14
-
44
-
48
-
36
61
142
4
48
42
10
100
-
16
-
35
15
52
180
37
30
20
-
12
62
38
33
65
5
3
-
-
6
3
25
-
5
-
12
100
20
5
21
11
2
20
-
4
-
-
6
9
26
75
55
5
5
-
38
6
13
42
-
2
-
-
3
2
10
-
4
-
12
11
11
2
3
5
-
6
-
2
-
-
19
7
10
7
-
2
-
-
-
17
3
10
3
3
-
1
1
1
-
1
2
-
5
7
6
1
-
2
-
7
3
2
5
1
2
1
2
8
3
2
-
-
-
12
7
32
1
-
-
-
3
1
3
-
5
-
1
24
-
4
2
1
-
4
-
7
1
3
5
3
3
6
4
-
3
-
-
12
11
15
5
1
-
1
8
1
4
2
3
-
-
11
2
-
-
1
-
3
-
4
2
-
2
-
4
4
1
6
2
-
-
473
370
676
87
132
57
123
78
59
218
116
321
143
324
440
410
39
252
318
66
532
176
106
-
261
163
185
718
779
317
-
218
-
798
484
382
694
98
136
62
519
79
69
226
406
323
150
332
446
415
43
252
320
67
572
190
111
595
301
174
185
729
793
391
62
289
197

Державний архів Черкаської області, ф. Р-79, оп.1, спр.66. Оригінал.


№58
ЛИСТІВКА ІЗ ЗАКЛИКОМ ДО БОРОТЬБИ ПРОТИ КОМПАРТІЇ,
ПОЛІТИКА ЯКОЇ ПРИЗВЕЛА ДО ГОЛОДОМОРУ
*

1933 р.

Селяне

На сьогодні ми живем в смертельних пазурах компартії, яка безжалісно душить голодом все трудове селянство. Докази цього є. По нашій країні умірає з голоду щоденно близько 16 тис. трудового селянства, з них понад 9 тис. дітей. Ці цифри свідчать про те, як розгулявся голодний комуністичний комар над трудовим селянством (Сталін). Він травив свою партію безжалісно голодною смертю так, що навіть [комуністів] закопують в землю і цілі села, що полуживих називають ледарями. І хватає зверячого насильства голодну масу агітувати і казати, що з голоду мруть тільки ледарі.

Селяне, компартія веде до гибелі цілу величезну Україну, декілька сот міліонів людей.

Селяне, наша партія - це партія, що вміло може керувати країною, аграрно-національною країною, розвивати вільні ринки державного селянського значення.

Наша партія та, що вміє керувати і держати певний час життя на рівні.

Селяне, виступайте проти компартії, організовуйте єдиний фронт, пишіть, розвішуйте прокламації проти компартії. Листовка - це найголовніший організатор. Скрізь по всіх пунктах розклейте.

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5625, on. 1, спр. 5305, арк. 23. Оригінал. Рукопис.


* Листівка була розповсюджена у с Каврай-ІІ Гельм'язівського району Я.П. Резником. Обвинувальний висновок див. стор. 66, док. № 53.


№59
ВІДОЗВА ГОЛОВНОЇ ЕМІГРАЦІЙНОЇ РАДИ
ДО МІЖНАРОДНИХ ДОБРОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
ПРО УТВОРЕННЯ КОМІТЕТУЦ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ

1933 р

Велике нещастя впало на Україну. Тисячі людей вмирає кожного тижня в Києві та по інших містах країни. На селі становище ще гірше: там вже їдять трупи. Епідемії косять населення.

В імені українських емігрантів, розкиданих по цілому світу, Головна Еміграційна Рада закликає гаряче всі міжнародні доброчинні організації утворити Комітет для допомоги нещасній Україні

1933 р.

Генеральний секретар Іл. Косенко

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5664, on. 1, спр. 14, арк. 3. Копія.

На початок
На початок