Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст. під проводом Богдана Хмельницького є однією з провідних тем вітчизняної історії, викликає непересічний інтерес у фахівців-істориків і широкого загалу. В ЦДІАК України зберігається великий масив документів, що висвітлюють названу тему - це документи з актових книг (збірок актів судово-адміністративних установ Речі Посполитої). Вони стосуються українських воєводств у складі Речі Посполитої - Волинського (Володимирський, Кременецький і Луцький повіти), а також Київського, Брацлавського і Чернігівського. Документи складено представниками протилежного ініціаторам національно-визвольних змагань (козакам) табору, однак у них відображено величезну кількість багатопланових подій того бурхливого періоду української історії. Слід пам'ятати, що названі події відбувалися на тій частині української землі, яка в результаті національно-визвольних змагань не увійшла до Української козацької держави, але залишилася у складі Речі Посполитої. Розкол суспільства, що визначився вже на початку Національно-визвольної війни, дає підставу частині істориків називати період війни революцією або громадянською війною.

Для експонування на виставці відібрано документи за 1648-1657 рр., переважно з актових книг. Це універсали та інші нормативні документи польського короля Яна-Казимира й високопосадовців Речі Посполитої стосовно воєнних дій між польським і козацьким військами, збору коштів (податки) на утримання армії, організації посольств до Війська Запорозького тощо; документи, що засвідчують покозачення підданих, розорення ними разом з козаками шляхетських маєтків, знищення актів на право земельної власності; втечі шляхти перед наступом козаків з українського регіону до Польщі й Литви, участь у головних битвах Війни. Відображено також основні битви цього періоду, шведсько-польську кампанію 1655 р., роль і діяльність семигородського князя Юрія Ракоці (1656-1657 рр.) та багато іншого.

Включення в науковий обіг масиву документів з актових книг, що стосується Національно-визвольної війни й зберігається в ЦДІАК України, слугуватиме об'єктивному висвітленню таких вікопомних в історії України подій.

1. 1648 р., червня 9. - Універсал волинського воєводи кн. Адама-Олександра Сангушка від 6 червня 1648 р. до шляхти Волинського воєводства з повідомленням про смерть польського короля Владислава IV, початок козацьких виступів і небезпеку татарського і турецького нападів та з закликом якнайшвидше збиратися поблизу м. Луцьк у розпорядження волинського каштеляна для організації відсічі неприятелю.
   ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 261, арк. 811-812 зв., акт 3. Мови староукраїнська і польська.
2. 1648 р., червня 10. - Універсал гнєзненського архієпископа, примаса Польщі Мацея Лубенського від 26 травня 1648 р. про смерть Владислава IV, утворення каптурових судів (надзвичайних, що діяли в період міжкоролів'я), призначення конвокаційного сейму і сеймиків у воєводствах, організацію фінансів на утримання війська тощо. Повідомлялося про перемогу повсталих козаків у союзі з татарами на р. Жовті Води.
   Гнєзненський архієпископ і примас Польщі зазвичай після смерті короля брав на себе управління країною аж до обрання нового короля.
   ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 261, арк. 813 - 816, акт 4. Мови староукраїнська і польська.
3. 1649 р., травня 31. - Маніфестація від імені волинського каштеляна Миколая-Юрія Чорторийського перед Луцьким ґродським урядом про неможливість швидко зібрати ухвалений сеймиком Волинського воєводства від 14 травня 1649 р. чотирикратний подимний податок через спустошення 1648 р. та постійні напади козаків, які, зокрема, переходячи прикордонну (між Річчю Посполитою і Гетьманщиною) р. Горинь, захоплювали і переганяли на свій бік коней та іншу худобу.
   ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 263, арк. 502 зв. - 503 зв. Мова староукраїнська.
4. 1650 р., лютого 12. - Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 р., на якому було ратифіковано Зборівський мирний договір.
   Договір укладено між гетьманом Богданом Хмельницьким і польським королем Яном-Казимиром у м. Зборів (тепер Тернопільська обл.) після перемоги козацького війська у Зборівській битві (початок серпня 1649 р.). Українська держава - Військо Запорозьке, Гетьманщина, виборена в ході Національно-визвольної війни, згідно з умовами договору визнавалася польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств (Волинь і Поділля залишалися у складі Речі Посполитої).
   ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 129 - 156 зв., акт 78. Друкарський примірник конституції. Мови староукраїнська і польська.
5. 1650 р., вересня 7. - Універсал київського воєводи Адама Киселя від 2 вересня 1650 р. до шляхти Київського воєводства про похід козацького війська і татар до Молдавії та з порадою не залишати своїх маєтків.
   Козацьке військо у Молдавському поході в кінці серпня - вересні 1650 р. очолював Богдан Хмельницький.
   ЦДІАК України, ф. 11, оп. 1, спр. 13, арк. 484 зв., акт 481. Мови староукраїнська і польська.
6. 1650 р., вересня 22. - Екстракт універсалу гетьмана Богдана Хмельницького від 28 серпня 1650 р. до Війська Запорозького про заборону чинити насильства і збитки шляхті Київського й Чернігівського воєводств та Житомирського староства й зобов'язання підданих і нереєстрових козаків коритися своїм панам та з наказом київському і чернігівському полковникам карати на смерть, не відсилаючи до гетьмана, всіх порушників цього універсалу.
   Універсал видано на підтвердження Зборівської угоди з 1649 р. з Річчю Посполитою і захисту тилу козацького війська у зв'язку з Молдавським походом 1650 р.
   ЦДІАК України, ф. 11, оп. 1, спр. 13, арк. 542 зв. - 543, акт 535. Мова староукраїнська.
7. 1651 р., грудня 9. - Універсал коронного великого гетьмана Марцина Калиновського від 6 грудня 1651 р. з м. Брацлава до шляхти Київського воєводства з розпорядженням не забороняти козакам виселятися згідно з умовами Білоцерківського миру 1651 р. зі шляхетських маєтків до королівщин, не відбирати в них майна, не ув'язнювати їх і не страчувати.
   ЦДІАК України, ф. 11, оп. 1, спр. 14, арк. 170 зв. - 171. Мова польська.
8. 1652 р., травня 30. - Універсал гетьмана Богдана Хмельницького Києво-Пустинно-Микільському монастирю про підтвердження права на стягнення десятини і покотельщини з козаків, що живуть на монастирських землях.
   ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 153. Мова староукраїнська.
9. 1652 р., червня 17. - Універсал польського короля Яна-Казимира від 9 червня 1652 р. до шляхти Волинського воєводства про знищення у Батозькій битві в травні 1652 р. коронного війська Речі Посполитої та про оголошення посполитого рушення для захисту держави.
   ЦДІАК України, ф. 28, оп. 1, спр. 88, арк. 646 - 647 зв., акт 472. Мови староукраїнська і польська.
10. 1654 р., травня 25. - Лист гетьмана Богдана Хмельницького до московського патріарха Никона про підтвердження привілеїв Київської митрополії.
    ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 155. Мова староукраїнська.
11. 1655 р., травня 5. - Універсал гетьмана Богдана Хмельницького про підтвердження прав Прилуцького Густинського Троїцького монастиря на володіння.
    ЦДІАК України, ф. 1407, оп. 1, спр. 65. Мова староукраїнська.
12. 1656 р., січня 22. - Маніфестація від імені луцького підкоморича Яна Гулевича перед Луцьким ґродським урядом про загибель його возів з майном і документами під час захоплення козаками і московським військом 15 жовтня 1655 р. м. Любліна.
    ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 280, арк. 809 і зв., акт 17. Мова староукраїнська.
13. 1657 р., травня 30. - Маніфестація луцького войського Андрія Єловицького перед Луцьким ґродським урядом про загибель родинних майнових документів при захопленні його 24 грудня 1653 р. в полон татарами, які після Сочавської (Сучавської) експедиції коронного війська [проти Тимоша Хмельницького] розпустили свої загони на Волині.
    ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 283, арк. 172 і зв., акт 29. Мова староукраїнська.
14. Опис військових подій, що відбулися упродовж 1648-1654 рр., під час Національно-визвольної війни. Автор невідомий.
    ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 627, арк. 1-8.